Програма для слухачів зі спеціальності 03040101 «Правознавство» укладач: кандидат історичних наук



Скачати 269.17 Kb.
Дата конвертації20.03.2017
Розмір269.17 Kb.
ТипПрограма
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

Інститут післядипломної освіти

Історія політичних і правових вчень
НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА
для слухачів зі спеціальності 7.03040101 «Правознавство»
УКЛАДАЧ: кандидат історичних наук,

доцент Іванов Олександр Федорович


КИЇВ-2013

Робоча навчальна програма з дисципліни «Історія політичних і правових вчень»

Укладач: кандидат історичних наук, доцент Іванов Олександр Федорович

Лектор: кандидат історичних наук, доцент Іванов О.Ф.




Рекомендовано на засіданні навчально-методичної комісії Інституту післядипломної освіти Київського національного університету імені Тараса Шевченка

(протокол №7 від 12 березня 2013 року)

Вступ
Курс «Історія політичних і правових вчень» є дисципліною за вибором навчального закладу. Викладається у VІ-VІІ семестрах в обсязі 126 години, з них лекцій – 12 год., семінарських занять – 4 год., самостійна робота - 110 год.; форма підсумкового контролю – іспит; кількість змістових модулів – 2.
Мета і завдання навчальної дисципліни
Курс «Історія правових і політичних вчень» пропонується як дисципліна за вибором навчального закладу для студентів Інституту післядипломної освіти, які здобувають другу вищу освіту за фахом правознавство. Курс має на меті дати систематичний огляд історії зародження та розвитку політичної і правової думки з часів античності і до нового часу, зосереджуючись в основному на культурних здобутках європейської цивілізації.
Виходячи з основної мети, у лекційному курсі ставляться такі головні завдання:

  • Розкрити історичні витоки та теоретичні засади формування політичного і правового устрою сучасних держав.

  • Прослідкувати спадкоємність і наступність у розвитку світової політичної і правової думки у різні історичні епохи, вирізняючи і оцінюючи разом з тим внесок окремих мислителів у теоретичну скарбницю вчення про державу і право.

  • Показати на історичному досвіді практичне значення теоретичних знань про природу, закономірності, принципи і форми організації політичного і правових систем для розбудови державно-правового устрою України.

  • Спонукати студентів до інтелектуального осмислення і практичного застосування історико-теоретичної спадщини в галузі вчення про державу і право у зв’язку із їх майбутньою діяльністю як фахівців-юристів.


Предметом навчальної дисципліни як загальноосвіт-нього курсу у фаховій підготовці правознавців є історія зародження та розвитку політичних і правових вчень, які стали теоретичною основою формування політичних і правових систем країн Європи та Північної Америки в новий та новітній час.
Вимоги до знань та вмінь

Студент повинен знати:

  • особливості формування і розвитку та зміст основних політичних та правових ідей у різні історичні епохи: античності, середньовіччя, нового часу;

  • досягнення найбільш видатних мислителів різних часів і народів у галузі світової політичної і правової думки;

  • внесок провідних європейських мислителів в теорію і практику побудови правових держав;

  • зміст таких понять як автократія, автономія, авторитаризм, анархія, аристократія, бікамералізм, геронтократія, громадянське суспільство, демократія (пряма і представницька), деспотія, етатизм, імперія, імпічмент, конфедерація, мак’явелізм, лібералізм, монархія (станова, абсолютна, парламентська), олігархія, охлократія, правова держава, приватне і публічне право, республіка (парламентська, президентська, змішана), суверенітет, теократія, тоталітаризм, федерація.


Студент повинен вміти:

  • виявляти і аналізувати причинно-наслідковий зв’язок рівня розвитку матеріальної і духовної культури різних народів у певні історичні епохи з рівнем розвитку та змістом їх політико-правових уявлень;

  • критично аналізувати в конкретно-історичному контексті джерела (праці провідних мислителів) в галузі світової політичної і правової думки;

  • порівнювати і визначати на основі теоретичних знань даного курсу загальне (універсальне) та особливе (національне) в структурі і функціонуванні політичних і правових систем;

  • застосовувати різні методи пізнання історії політичних і правових вчень: історичний, діалектичний, логічний, системний, структурно-функціональний, порівняльний, порівняльно-історичний;

  • визначати форми політичного правління, державного устрою, політичного режиму, правових систем різних країн за певними ознаками.


Порядок поточного й підсумкового

оцінювання знань з дисципліни
Контроль здійснюється за модульно-рейтинговою системою.

Зміст курсу поділений на 2 змістових модулі. Кожний змістовий модуль включає в себе лекції, семінарські заняття, самостійну роботу студентів, які завершуються рейтинговим контролем рівня засвоєння знань програмного матеріалу даної частини курсу.


Оцінка успішності знань студентів здійснюється в двох формах: поточний контроль (письмові роботи — реферати, контрольні) і підсумковий контроль (іспит).
Співвідношення складових у змістовому модулі
Загальна сума балів – 100 балів (із них, поточний модульний контроль 40 балів; підсумковий контроль – 60 балів).


Змістовий модуль 1.

Зародження та розвиток вчень про державу і право в Європі в епоху античності та середньовіччя

Змістовий модуль 2.

Основні напрямки розвитку політичних і правових вчень

в новий час (ХVІІ – ХІХ ст.)

Іспит

30 залікових балів

(максимум)

30 залікових балів

(максимум)

40 балів

Самос-тійна робота

Модульний контроль

Самостійна робота

Модульний контроль

15

15


15


15



Тематичний план лекцій, семінарських занять,

індивідуальної та самостійної роботи




теми


Назва теми

Кількість годин

Лекції


Семі-нари

Самостійна

робота


Змістовий модуль 1.

Зародження та розвиток вчень про державу і право в Європі

в епоху античності та середньовіччя

1.

Вступ: мета, завдання і особливості курсу.

1

-

10

2.

Формування та розвиток політичної і правової думки у Стародавній Греції.

2

-

10

3.


Розвиток політичних і правових вчень у Стародавньому Римі.

1

2


10

4.

Політичні і правові вчення епохи пізнього середньовіччя та відродження.

2

-

10




Модульний контроль.

-

-







Всього

6

2






Змістовий модуль 2.

Основні напрямки розвитку політичних і правових вчень

в новий час (ХУІІ – ХІХ ст.)

5.

Розвиток політичних і правових теорій в Англії у ХУІІ столітті.

1

-

10

6.

Політичні і правові вчення французького просвітництва ХУІІ-ХУІІІ століть.

2

-

10

7.

Формування політичних і правових вчень у Північній Америці у ХУІІІ ст. та їх втілення в Конституції США.

1

2

20

8.

Німецькі політичні і правові теорії кін. ХУІІІ- поч. ХІХ ст.

1

-

20

9.

Політичні і правові вчення Росії другої половини ХУІІ – ХУІІІ ст.

1

-

10




Всього

6

2









12

4

110


Змістовий модуль 1.

Зародження та розвиток вчень про державу і право в Європі в епоху античності та середньовіччя
Тема 1. Вступ: мета, завдання і особливості курсу.

Лекція (1 година).

  1. Теоретичні і прикладні функції курсу.

  2. Методи пізнання історії політичних і правових вчень.

  3. Характеристика джерел та літератури.


Тема 2. Зародження та розвиток правової і політичної думки в Стародавній Греції. Лекція (2 години).

1. Досвід розвитку давньогрецького полісу та його осмислення сімома мудрецями (УІІ-УІ ст. до н.е.).

2. Вчення Платона і Аристотеля про державу і право, їх класифікація форм державного устрою.

Тема 3. Розвиток правових і політичних вчень у Стародавньому Римі.

Лекція (1 година), семінар (2 години).

1. Історичні особливості становлення і розвитку держави і права у Стародавньому Римі.

2. Погляди Цицерона на державу і право.

3. Вчення римських юристів про право (ІІ-ІІІ ст. н.е.).



Тема 4. Політичні і правові вчення епохи пізнього

середньовіччя та відродження.

Лекція (2 години).

  1. Нова наука про політику Н.Макіавеллі (1469-1527 рр.) і поняття макіавеллізм.

  2. Обгрунтування теорії суверенітету в праці Жана Бодена

«Шість книг про республіку» (1576 р.)
Модульний контроль: контрольна робота
Змістовий модуль 2.

Основні напрямки розвитку політичних і правових вчень

в новий час (ХУІІ – ХІХ ст.)
Тема 5. Розвиток політичних і правових теорій в Англії

у ХУІІ столітті. Лекція (1 година).

  1. Обгрунтування Т.Гоббсом (1588-1679 рр.) договірної теорії виникнення держави.

2. Джон Локк (1632-1704 рр.) – основоположник лібералі-зму.

Тема 6. Політичні і правові вчення французького просвітництва

ХУІІ-ХУІІІ століть. Лекція (2 години).


  1. Політичні і правові погляди Вольтера.

  2. Розвиток вчення про державу і право у праці Ш.-Л.Монтескє’є «Про дух законів».

  3. Політико-правові вчення Ж.-Ж. Руссо.


Тема 7. Формування політичних і правових вчень в Північній Америці в ХУІІІ ст. та їх втілення у Конституції США.

Лекція (1 година), семінар (2 години).

  1. Становлення американської політико-правової думки (ХУІІ – перша половина ХУІІІ ст.).

2. Політико-правові погляди батьків-засновників США.

3. Джерела, принципи та основні риси Конституції США.




Тема 8. Німецькі політичні і правові теорії кінця ХVІІІ– початку ХІХ ст.

Лекція (1 година).

1. Обґрунтування І.Кантом теорії правової держави.

2. Політико-правова теорія Й.-Г.Фіхте.

3. Вчення Гегеля про державу і право.



Тема 9. Політичні і правові вчення Росії другої половини ХVІІ – ХVІІІ ст. Лекція (1 година).

1. Ідеї освіченого абсолютизму Симеона Полоцького.

2. Політичні ідеї Феофана Прокоповича.

3. Вчення про державу і право російських просвітників С.Є.Десницького, О.М. Радіщева.



Модульний контроль: колоквіум

ПРОГРАМА КУРСУ


Тема 1. Вступ: мета, завдання і особливості курсу.
Предмет курсу історії політичних і правових вчень. Взаємозв’язок з іншими суспільними дисциплінами: правознавством, філософією, політологією, соціологією, історією та ін.

Теоретичні і прикладні функції курсу: пізнавальна, евристична, методологічна, прогностична, виховна.

Методи історії політичних і правових вчень: історичний, діалектичний, логічний, системний, структурно-функціональний, порівняльний, порівняльно-історичний.

Характеристика джерел та літератури.


Тема 2. Зародження та розвиток правової і політичної думки в Стародавній Греції.

Особливості зародження та формування політичних та правових ідей у Стародавній Греції. Історичний досвід розвитку міст-держав в античній Греції. Реформи Солона (638 – 559 рр. до н.е.). Політико-правові та світоглядно-моральні засади вчень семи грецьких мудреців.

Вчення Геракліта і Піфагора про державу і владу. Тоталітарна спрямованість вчення про державу Геракліта. Політичні погляди Сократа (469 – 399 рр. до н.е.). Вчення про знання, мудрість, законність, право та справедливість. Ідеал політичного устрою держави.

Платон (427 – 347 рр. до н.е.). Вчення про справедливість як основу державотворення. Концепція «ідеальної держави». Принципи справедливого устрою держави. Проблема співвідношення права, законності і раціонального управління державою. Зародки комуністичної та тоталітарної ідеології у вченні Платона.

Аристотель (384 – 322 рр. до н.е.) та його праці «Політика» і «Афінська Політія». Мораль і політика. Патріархальна концепція походження держави. Концепція державного устрою та класифікація форм державного правління. Мудрість і честь як абсолютні вимоги до влади.

Вчення Аристотеля про право і справедливість. Види справедливості. Зародження елементів правової держави. Закони як необхідна умова цивілізованого життя. Право як норма, що регулює політичні відносини. Нетотожність понять «права» і «справедливості»



Тема 3. Розвиток правових і політичних вчень у Стародавньому Римі.
Історичні особливості становлення і розвитку держави і права у Стародавньому Римі. Вплив філософських, політичних і правових вчень Стародавньої Греції на становлення давньоримської політичної і правової ідеології. Формування засад юридичного світогляду. Закони ХІІ таблиць (451- 450 рр. до н.е.)

Вчення Цицерона (106 – 43 рр. до н.е.) про державу як узгоджене правове утворення, здобуток народу. Основа влади правителя – в народі, тому що право є спільним надбанням народу (звичаєве право).


Вчення римських юристів про право і справедливість (ІІ-ІІІ ст. н.е.). цивільне право Флавія. Основні ідеї юристів класичної доби: Гай , Ульпіан про природне та позитивне право; Папініан, Модестін та їх вчення про поділ права на приватне і публічне, про юридичних осіб, про права і обов’язки громадян.

Тема 4. Політичні і правові вчення епохи пізнього середньовіччя

та відродження.
Ідейні витоки політичної та правової думки доби Відродження. Гуманістична тенденція в розвитку політичної і правової думки. Формування світської політичної теорії.
Нова наука про політику італійського мислителя Ніколло Мак’явеллі (1469-1527 рр.) у його праці «Державець». Держава (state) як організована сила, єдиновладна на власній території і у зовнішніх стосунках. Цілеспрямованість держави на збільшення своєї влади.

Мета політики – утримання і зміцнення державної влади. Критерій оцінки політики – її успішність. Правило політичного мистецтва: мета виправдовує засіб. Визнання насильства як метода ефективної політики. Розмежування політичної доцільності і моралі. Моральна байдужість Мак’явеллі. Проголошення принципу першорядної ролі законодавця як засновника держави, творця законів і типу правління. Поняття мак’явелізму і його місце у світовій історії та політиці.


Обгрунтування теорії суверенітету в праці Жана Бодена «Шість книг про республіку» (1576 р.). Суверенність як головна ознака держави. Ідеал державного устрою – сильна, централізована монархія. Конституціоналізм і абсолютна влада – дві сторони, не зведені воєдино, політико-правової концепції Жана Бодена.
Тема 5. Розвиток політичних і правових теорій в Англії у ХVІІ столітті.

Томас Гоббс (1588-1679 рр.). Його праці «Левіафан, або Матерія, форма і влада держави церковної та світської». Філософські основи політичної теорії. Договірна концепція становлення політичного організму як перехід від природного стану («війна всіх проти всіх») до держави. Вчення про громадянське суспільство. Роль природних законів, держави, абсолютної влади суверена.

Держава і особистість. Відмежування цивільного права від природного. Теорія верховної влади. Завершення процесу підпорядкування церкви цивільній владі.


Джон Локк (1632-1704 рр.) – основоположник лібералізму, ідеолог соціального компромісу. Його праця «два трактати про правління» (1690). Розробка теорії природного права. Вчення про право приватної власності – природне право людини.

Теорія суспільного договору походження держави. Громадянське суспільство як наслідок згоди його членів. Обмеження влади через її поділ на три гілки. Здійснення влади на основі закону. Суверенітет народу. Співвідношення між державою та громадянським суспільством.



Тема 6. Політичні і правові вчення французького просвітництва ХVІІ-ХVІІІ століть.
Зростання ролі розуму та природничо-наукової методології у дослідженні проблем політики, держави, права. Соціальний та моральний ідеали просвітництва.
Вольтер Марі Франсуа Аруе (1694 – 1788 рр.). Розуміння рівності та свободи. «Свобода полягає в тому, щоб залежати лише від закону». Критика церкви, релігійного фанатизму, однодумства. Концепція «освіченого абсолютизму».
Шарль-Луї Монтескє’є (1689 -1755 рр.) та його праця «Про дух законів» (1748). Розробка соціологічної теорії врядування і права. Розуміння свободи. Монтеск’є як прибічник теорії природного права. Класифікація законів. Ідея ототожнення природного закону з розумом і формування «духу законів» в суспільстві в залежності від умов навколишнього середовища. Класична концепція поділу влади. Вчення про державу як «нічного сторожа». Вплив ідей Монтеск’є на розвиток просвітництва, європейську та світову політико-правову думку.
Жан-Жак Руссо (1712 – 1778 рр.): «Роздуми про нерівність» (1754), «Про суспільний договір або засади політичного права» (1762). Уявлення про природній та суспільний стан. Причини виникнення нерівності. Проблеми свободи та справедливості.

Ідея протиставлення народу і суспільства. Не людина, а громадянин як основоположна моральна категорія. Приватна власність як причина майнової та політичної нерівності. Ідея егалітаризму.

Виникнення держави внаслідок суспільного договору. Концепція «відчуження» від окремого індивіда на користь загального блага. Пріоритет колективного над індивідуальним і державного над особистим. Пряма демократія як спосіб вияву спільної волі громадян і формування «спільного блага» як основи цілісної і необмеженої влади. Відкидання принципу обмеження влади через її поділ і застосування державою усіх форм примусу і насильства до індивіда аж до його фізичного знищення. Відкидання принципу правової держави: суверенність держави «стоїть вище і судді і закону».

Вплив етатистських ідей Ж.-Ж.Руссо на події Великої Французької революції, на розвиток ліворадикальних течій в європейській і світовій політико-правовій теорії та суспільно-політичній практиці.




Тема 7. Формування політичних і правових вчень у Північній Америці в ХУІІІ ст. та їх втілення у Конституції США.
Зародження американської політико-правової думки (ХУІІ – перша половина ХУІІІ ст.). «Американська мрія» (релігійна і економічна свобода) колоністів-переселенців як джерело нового суспільно-політичного устрою. Угода батьків-пілігримів на кораблі «Мейфлауер» 1621 р. та Массачусетська хартія вольностей 1641 р. як першоджерела американської конституційної історії. Ідеї пуритан про народний суверенітет і демократичний республіканізм.

Політико-правові погляди батьків-засновників США.



Бенджамін Франклін (1706 – 1790 рр.) та його план конфедерації штатів «Сполучені колонії Північної Америки».

Томас Пейн (1737 – 1809 рр.) та його праця «Здоровий глузд» (1776). Суспільство і держава, їх походження та соціальна роль. Форми правління. Народ як єдине джерело влади. Свобода слова, друку, совісті, право на самовизначення і право управління державними справами як природні права людей. Приватна власність як основа процвітання держави. Право народу на здійснення революції.

Томас Джеферсон (1743 – 1826 рр.) та його «Декларація незалежності», прийнята 4 липня 1776 р. Суверенітет народу та його право змінити форму правління, що порушує природні права людини. Республіка як єдина форма правління для забезпечення природних прав.

Джон Адамс (1735 – 1826 рр.) як розробник основних принципів державного устрою у праці «На захист конституційної урядової влади в Сполучених Штатах Америки». Принцип поділу трьох гілок влади як система стримувань і противаг. Розрізнення принципів республіканізму і демократії.

Александр Гамільтон (1757 – 1804 рр.) і Джеймс Медісон (1751 – 1836 рр.) як ідеологи американської конституції у збірнику політичних ессе «Федераліст». Ідея влади законів. Ідеальна політична система на основі прийняття правових норм і законів. Власність, релігія, сім’я як фундаментальні цінності американської консервативної політико-правової думки.

Джерела, принципи та основні риси Конституції США. Основні джерела американської Конституції: політичні і правові вчення епохи просвітництва; досвід британського парламентаризму; прагнення до незалежності і власний досвід політичного розвитку.

Принципи американського конституціоналізму: народний суверенітет, рівноправність, виборність, верховенство права, поділ влади, федералізм, президентська республіка, конституційний нагляд.
Тема 8. Німецькі політичні і правові теорії кінця ХVІІІ – початку ХІХ ст.

Обґрунтування Іммануїлом Кантом (1724 – 1804 рр.) концепції громадянського суспільства і теорії правової держави у працях «Ідеї загальної історії під космополітичним кутом зору»,«Критика чистого розуму», «Метафізичні засади вчення про право», «До вічного миру» та ін.

Особа як абсолютна цінність, як суб’єкт моральної свідомості. Моральний закон – «категоричний імператив», проста форма моральної волі. Суспільство для людини, а не людина для суспільства.

Вчення про право: природне і позитивне, приватне і публічне. Призначення права. Загальнообов’язковий характер права, забезпечений примусом. Норми права і здорового глузду як основа міждержавних відносин. Філософія «вічного миру».

Філософське обґрунтування ідеї правової держави. Держава як об’єднання людей, що підкоряються законам. Походження держави як акт договору між людьми, укладений з метою взаємної вигоди і згідно з «категоричним імперативом». Форми правління. Поділ влади і гарантія від деспотизму.

Політико-правова теорія Йоганна-Готліба Фіхте (1762 – 1814 рр.). Право як наслідок «чистих форм розуму». Самостійність як джерело правових настанов. Правовий закон як основа правової спільності людей. Панування закону завдяки примусові.

Держава як апарат примусу. Демократія і деспотія як протиправні форми держави. Концепція «ідеальної держави» з надмірною етатизацією усіх сфер суспільного життя в праці «Замкнута торговельна держава» (1800).

Вчення Георга-Вільгельма-Фрідріха Гегеля (1770 – 1831 рр.) про державу і право у його праці «Філософія права» (1821). Використання діалектичного методу в аналізі проблем держави і права.

Діалектика «об’єктивного духу» як логіка реалізації свободи: право – мораль – моральність. Право як наявне буття свободи. Абстрактне право. Три стадії у розвитку моральності: держава, громадянське суспільство, сім’я. Народ як абсолютна моральна цінність. Концепція міжнародних відносин та міжнародного права.

Заперечення ідей природного стану і договірного походження держави. Ідеал конституційної монархії. Гегелева теорія національної держави як антиліберальна форма монархічного авторитаризму. Держава не засіб, а самоціль.



Тема 9. Політичні і правові вчення Росії другої половини ХVІІ – ХVІІІ ст.

Ідеї освіченого абсолютизму Симеона Полоцького (1629 - 1680). Проблема організації і функціонування держави і влади. Абсолютна влада царя. Право і закон. «Правда» - основа права, а цар – її гарант в державі. Принципи зовнішньополітичної діяльності.

Політичні ідеї Феофана Прокоповича (1681 – 1736 рр.) – видатного українського вченого-енциклопедиста, церковного і громадського діяча, прихильника гетьмана І.Мазепи. «Слово про владу і честь царську» (1718). Ідея природного права і суспільного договору як основа обґрунтування освіченого абсолютизму. Необмежена монархія як взірець державного управління. Обґрунтування верховенства царської влади над церковною.

Вчення про державу і право російських просвітників С.Є.Десницького, О.М.Радіщева.



С.Є.Десницький (1740 – 1789 рр.) про походження держави. Держава і право. Верховенство закону в суспільстві та обмеження влади монарха. Пропозиції щодо реформування держави, її політичних інститутів і правової системи у праці «Подання про заснування законодавчої, судової та каральної влади в Російській імперії» (1768).

Критика О.М.Радіщевим (1749 – 1802 рр.) кріпосного ладу та освіченої абсолютної монархії у творі «Подорож із Петербурга в Москву». Ідея народного суверенітету в праці «Про законодавство». Вища та єдина влада – це соборна влада народу.



Рекомендовані джерела та література до курсу

Джерела

Аристотель. Політика. – К.: Основи, 2000. – 355 с.

Вольтер. Философские сочинения. – М., 1988.

Гегель, Георг Вільгельм Фрідріх. Основи філософії права або Природне право і державознавство. – К.: Юніверс, 2000. – 504 с.

Гоббс, Томас. Левіафан. – К.: Дух і Літера, 2000. – 606 с.

История политических и правовых учений: Хрестоматия. – Х.: Факты, 1999.



Кант, Іммануїл. Критика чистого розуму. – К.: Юніверс, 2000. – 504 с.

Локк, Джон. Два трактати про врядування. – К.: Основи, 2001. – 265 с.

Мак’явеллі, Ніколло. Флорентійські хроніки. Державець. – К.: Основи, 1998. – 492 с.

Монтескье. О духе законов. Избранные философские произведения. – М., 1955.

Платон. Держава. – К.: Основи, 2000. – 355 с.

Пейн, Томас. Права людини. – Львів: Літопис, 2000. -288 с.

Руссо Ж.-Ж. Об общественном договоре или начала политического права. – М., 1906.

Токвіль, Алексіс де. Про демократію в Америці. У двох томах.– К.: Всесвіт, 1999. – 590 с.

Ціцерон, Марк Тулій. Про державу. Про закони. Про природу богів. – К.: Основи, 1998.

Хрестоматія з історії політичних вчень: Посібник / Упоряд. та автор коментарів Уривалкін О.М. – К.: Дакор, КНТ, 2008.– 456 с.



Література

Азаркин Н.М. Монтескье. – М.: Юрид. лит., 1988.

Алексеев С.С. Восхождение к праву. Поиски и решения. – М.: Норма, 2001.

Алексеев А.С. Макиавелли как политический мислитель. – М., 1977.

Андрусяк Т.Г. Історія політичних та правових вчень. – Л.: Вид.центр ЛНУ ім. І.Франка, 2001.

Асмус Б.Ф. Жан-Жак Руссо. – М., 1962.

Баскин Ю.Я. Кант. Из истории политической и правовой мысли. – М.: Юрид. лит., 1984.

История политических и правовых учений. / Под ред. В.С. Нерсесянца. – М.: 2005.

История политических и правовых учений. / Под ред. О.Э.Лейста. – М.: Юрид. лит., 1991.

Каленский В.Г. Медисон. Из истории политической и правовой мысли. – М.: Юрид. лит., 1984.

Марчук В.П. Соціологічні теорії права в Німеччині. Історія і сучасність. – Чернівці: ЧДУ, 1998.

Нерсесянц В.С. Гегель. Из истории политической и правовой мысли. – М.: Юрид. лит., 1984.

Орач Є.М. Історія політичних і правових вчень: Навч. посібник. – К.: Атіка, 2005. – 560 с.

Себайн Дж., Торсон Т. Історія політичної думки. – К., 1997.

Темнов Е. И. Макиавелли. Из истории политической и правовой мысли. – М., 1979.

Шульженко Ф.П. Історія політичних і правових вчень. – К.: Юрінком, 2004.

Основні питання

для іспитів та контролю за самостійною роботою студентів




  1. Що є предметом курсу історії правових і політичних вчень? Який він має взаємозв’язок з іншими суспільними дисциплінами?

  2. Розкрийте теоретичні і прикладні функції курсу.

  3. Які ви знаєте методи дослідження історії політичних і правових вчень?

  4. Охарактеризуйте відомі вам джерела з історії політичних і правових вчень?

  5. У чому полягає цінність історичного досвіду розвитку міст-держав у Стародавній Греції?

  6. Охарактеризуйте особливості зародження та формування політичних та правових ідей у Стародавній Греції.

  7. Розкрийте політико-правові та світоглядно-моральні засади вчень «семи грецьких мудреців».

  8. У чому полягала тоталітарна спрямованість вчення Геракліта про державу?

  9. Як розуміли піфагорійці поняття рівності та ідеальної держави?

  10. Розкрийте сутність вчення Сократа про знання, мудрість, законність, право та справедливість.

  11. У чому полягає зміст вчення Платона про світ ідей та світ речей стосовно розуміння природи і характеру держави та права? Розкрийте сутність його концепції «ідеальної держави».

  12. Чи можна вбачати зародки комуністичної та тоталітарної ідеології у вченні Платона? Обгрунтуйте свою позицію.

  13. Як характеризував Аристотель співвідношення між мораллю і політикою, між правом і справедливістю?

  14. Розкрийте критерії оцінки Аристотелем форм держави та його класифікацію форм державного правління.

  15. Які критерії і принципи правової держави обґрунтовує в своєму вченні Аристотель?

  16. У чому полягали історичні особливості становлення та розвитку держави і права у Стародавньому Римі?

  17. Охарактеризуйте вплив філософських, політичних і правових вчень Стародавньої Греції на становлення давньоримської політичної і правової культури.

  18. Розкрийте сутність вчення Цицерона про державу і право.

  19. Які нові поняття були введені Цицероном в юридичну науку? Розкрийте їх зміст.

  20. Що нового в розуміння права внесли римські юристи ІІ – ІІІ ст. н.е.?

  21. Охарактеризуйте перші спроби дослідження та класифікації форм державного правління в епоху античності.

  22. Чим відрізняється підхід Н. Мак’явеллі до розуміння держави і права від античних мислителів?

  23. Розкрийте політичні погляди Н.Макіавеллі. Що розуміють під поняттям «макіавеллізм»?

  24. Кому належить запровадження поняття суверенітет, які його ознаки?

  25. Розкрийте походження поняття суверенітет та його зміст.

  26. В чому полягає зміст теорії «природного права» і як вона вплинула на розвиток політичної думки у ХУІІ – ХУШ століттях?

  27. Розкрийте суть вчення Томаса Гоббса про природні і позитивні закони.

  28. У чому полягало обгрунтування Т.Гоббсом договірної теорії походження держави?

  29. Як поєднувалась у вченні Т.Гоббса теорія політичного абсолютизму із визнанням громадянського суспільства та природних прав?

  30. У чому полягають ліберальні засади вчення Джона Локка про державу і право?

  31. Розкрийте схему поділу і балансу влади, запропоновану Джоном Локком.

  32. Які соціальні і моральні ідеали просвітництва визначали розвиток правової і політичної думки у ХУІІ – ХУІІІ століттях?

  33. Розкрийте розуміння принципів свободи, рівності, законності французьким мислителем Вольтером.

  34. Як, згідно Вольтера, суспільні і моральні цінності мають поєднуватися з політичними формами організації влади?

  35. Розкрийте сутність вчення Ш.-Л. Монтеск’є про природу законів, їх класифікацію.

  36. Як слід розуміти положення Ш.-Л. Монтеск’є про державу як «нічного сторожа»?

  37. Як Ш.-Л. Монтеск’є обгрунтовував свою класичну концепцію поділу влади?

  38. Розкрийте вплив ідей Монтеск’є на європейську та світову політико-правову думку та практику.

  39. У чому полягала сутність концепції Ж.-Ж. Руссо про «відчуження» окремого індивіда на користь «загального блага» як філософської основи пріоритету колективного над індивідуальним і державного над особистим?

  40. Чому у своєму вченні Ж.-Ж. Руссо відкидає принципи верховенства права та поділу влади і ратує за необмежене застосування державою насильства?

  41. Розкрийте погляди Ж.-Ж. Руссо на роль законів та їх класифікацію.

  42. Чим принципово відрізняється модель державного устрою Ж.-Ж. Руссо від моделі Ш.-Л. Монтеск’є?

  43. Як вплинули етатистські ідеї Ж.-Ж. Руссо на розвиток ліворадикальних течій в європейській і світовій політико-правовій теорії та суспільно-політичній практиці?

  44. Як ви розумієте зміст «американської мрії» у колоністів-переселенців як джерела нового суспільно-політичного устрою у Північній Америці?

  45. Які ідеї і документи стали джерелами формування американської політико-правової думки у ХУІІ столітті?

  46. У чому полягав зміст ідеї гомруля (home rule) Бенджаміна Франкліна та його плану конфедерації північноамериканських штатів?

  47. Розкрийте політико-правові ідеї Томаса Пейна, його характеристику походження та ролі суспільства і держави.

  48. Який внесок зробив Томас Джеферсон у політико-правову історію США?

  49. Розкрийте політико-правові погляди ідеологів федералізму Джона Адамса, Александра Гамільтона, Джеймса Медісона.

  50. Охарактеризуйте ідейні джерела Конституції США.

  51. Розкрийте філософське обґрунтування Імануїлом Кантом концепції громадянського суспільства і теорії правової держави.

  52. У чому полягає зміст вчення І. Канта про право: природне і позитивне, приватне і публічне?

  53. Розкрийте зміст політико-правової теорії Й.-Г. Фіхте, його концепції «ідеальної держави».

  54. Як використовував Гегель діалектичний метод в аналізі проблем держави і права?

  55. Якими новими ідеями збагатилася політична і правова думка в епоху відродження та просвітництва?

  56. Розкрийте витоки політичної концепції «Москва – третій Рим».

  57. Як обгрунтовував ідеї освіченого абсолютизму Симеон Полоцький?

  58. Охарактеризуйте основні політичні і правові ідеї Феофана Прокоповича.

  59. У чому проявився вплив ідей просвітництва у поглядах на державу і право російського професора права українського походження С.Є. Десницького?

  60. Розкрийте критику О.М.Радіщевим кріпосного ладу та освіченої абсолютної монархії в Росії, його розуміння природного права і свободи.





Скачати 269.17 Kb.

Поділіться з Вашими друзьями:




База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2020
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка