Програма для загальноосвітніх навчальних закладів Біологія



Скачати 425.34 Kb.
Сторінка1/2
Дата конвертації05.01.2017
Розмір425.34 Kb.
ТипПрограма
  1   2
ПРОГРАМА
для загальноосвітніх навчальних закладів
Біологія

10–12 класи


Академічний рівень

Пояснювальна записка
Вступ. Програма призначена для навчання біології на академічному рівні у класах універсального, спортивного, хіміко-технологічного, агрохімічного та інших профілів.

Мета навчального курсу цього рівні полягає у забезпеченні загальноосвітньої підготовки школярів з біології, формування наукової картини живої природи, екологічної культури, зміцнення духовного і фізичного здоровя, формування ключових компетентностей, яких потребує сучасне життя.

Досягнення зазначеної мети забезпечується виконанням таких завдань:



  • засвоєння учнями знань про структуру і функціонування живих систем на різних ріянях організації живого; історію розвитку сучасних уявлень про живу природу; роль біологічних наук у формуванні сучасної природничонаукової картини світу; методи наукового пізнання; місце біології серед інших наук; значення біологічного різноманіття; зв'язок між природними і суспільними процесами;

  • формування умінь використовувати набуті знання для оцінки наслідків своєї діяльності по відношенню до навколишнього середовища, здоров'я інших людей, власного здоров'я, обґрунтування та дотримання заходів профілактики захворювань, правил поведінки у природі;

  • формування умінь користуватися різними джерелами інформації та оцінювати достовірність біологічної інформації;

  • розвиток інтелектуальних і творчих здібностей;

  • виховання переконаності у можливості пізнання живої природи, необхідності дбайливого ставлення до оточуючого середовища, власного здоров'я.

У змісті навчальної програми на академічному рівні особлива увага приділяється питанням застосування теоретичних знань у практичній діяльності людини, мотивації здорового способу життя.

У навчанні біології може додатково використовуватись варіативна складова навчального плану, що передбачає вивчення курсів за вибором, факультативів орієнтованих, залежно від профілю, на посилення міжпредметних зв’язків біології з медициною, хімією чи технологіями.

Зміст курсу є логічним продовженням навчальних курсів основної школи, розподіляється за роками навчання таким чином:

10 клас. Розділ І „Молекулярний рівень організації життя”, Розділ ІІ „Клітинний рівень організації життя”.

11 клас. Розділ ІІІ „Організмовий рівень організації життя”.

12 клас. Розділ IІІ. „Організмовий рівень організації життя” (продовження), Розділ IV „Надорганізмові рівні організації життя” Розділ V „Історичний розвиток органічного світу”.

В основу навчального змісту курсу біології 10-12-х класів покладено вивчення рівнів організації життя (молекулярний, клітинний, організмовий, популяційний, екосистемний, біосферний). На рівні кожної системи простежуються їх основні ознаки: обмін речовин і енергії, цілісність живих систем, біорізноманіття. Провідними змістовими елементами навчальних тем є теоретичні узагальнення біологічної науки: клітинна, хромосомна, еволюційна теорії, біологічні закони - Г.Менделя, Т.Моргана та біологічні ідеї: рівні організації живої природи, зв'язок будови і функцій організмів, історичний розвиток органічного світу, різноманітність організмів, екологічні закономірності, цілісність і саморегуляція живих систем, зв'язок живих систем і неживої природи, зв’язок людини і природи, що становлять важливу компоненту загальнолюдської культури.

У розділі „Рівні організації життя" вивчається хімічний склад організмів, особливості біохімічних реакцій, закономірності функціонування живих систем на клітинному, тканинному, організменому рівнях. Знання про принципи функціонування клітини складають основу для розуміння закономірностей спадковості і мінливості. Водночас, вивчення цитологічних та генетичних закономірностей утворює підґрунтя для вивчення індивідуального розвитку та поведінки організмів. Екологічні закономірності вивчаються в темах „Організми і середовище”, „Популяції та екосистеми”, "Біосфера". Завершується вивчення курсу розділом „Історичний розвиток органічного світу”, яким передбачено вивчення основ еволюційних гіпотез та формування великих таксонів органічного світу в процесі історичного розвитку. Програма побудована на основі сучасних досягнень біології, принципів інтегративності та системності.

Реалізація чинної програми потребує діяльності вчителя, спрямованої на розвиток творчої особистості школяра, формування життєвих і соціальних компетенцій, емоційно-ціннісного ставлення до природи і передбачає вибір оптимальних методів та форм навчання. Учитель має практикувати різні форми навчальної діяльності: групову, фронтальну, індивідуальну, які мають здійснюватись в умовах колективної діяльності. Добираючи методи навчання, які б забезпечували реалізацію цілей біологічної освіти, віддавати перевагу методам самостійного здобуття знань, методам, що спрямовані на реалізацію принципу активності навчання.

Формуванню навичок самостійної роботи, вмінь пошуку необхідної інформації у додаткових літературних джерелах слугують семінарські заняття, які є доцільною формою роботи у старшій школі. Семінарські заняття є обов’язковою формою навчання в умовах лекційно-семінарської системи навчання. На семінарських заняттях учні, використовуючи матеріали лекції учителя, додаткову літературу, шкільний підручник, виконують лабораторні роботи, опрацьовують навчальний матеріал. За іншою методикою семінарського заняття (на зразок вузівського), учні самостійно опрацьовують додаткову літературу, готують реферати та повідомляють їх на занятті. Семінарські заняття учитель може планувати, враховуючи навчальні можливості учнів та доступ їх до науково-популярної літератури.

Практичну частину програми становлять лабораторні та практичні роботи, які є важливою складовою уроку біології і, залежно від змісту матеріалу, що вивчається, рівня підготовки учнів, навчально-матеріальної бази, можуть виконуватися різними способами: демонстраційно, фронтально, групою або індивідуально. Мета проведення цих робіт: організація самостійного засвоєння учнями системи знань, формування спеціальних та практичних умінь з різною мірою допомоги учителя. Лабораторні та практичні роботи, позначені в програмі зірочкою, виконуються учнями за вибором учителя з урахуванням навчально-матеріальної бази школи. За відсутності відповідних умов, вони можуть бути замінені демонструванням.

Програма дає право вчителю творчо підходити до реалізації її змісту, добирати об'єкти для вивчення та включати в зміст освіти приклади зі свого регіону, змінювати послідовність вивчення окремих питань у межах теми. Кількість годин на вивчення теми є орієнтовною і може бути змінена в межах визначених годин. Резервні години можуть бути використані для повторення, систематизації, узагальнення навчального матеріалу, контролю та оцінювання навчальних досягнень учнів.

По закінченню вивчення навчальної теми учень має знати навчальний матеріал, та виявляти його у різних видах навчальної діяльності (інтелектуальних, практичних тощо): називати, наводити приклади, пояснювати, характеризувати, порівнювати, аналізувати та оцінювати, знаходити інформацію про біологічні обєкти у різних джерелах, застосовувати набуті знання й уміння у практичній діяльності та повсякденному житті, робити висновки.



10 клас

52 год. (1,5 год. на тиждень, 5 год. резервні)



№ п/п

 к-т

г-н


 Зміст теми

Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів




3

Вступ

Система біологічних наук. Зв'язок біологічних наук з іншими науками.

Завдання сучасної біології.

 Методи біологічних досліджень.

Основні властивості живого.

Рівні організації життя.

Значення досягнень біологічної науки в житті людини і суспільства


Учень (учениця):

називає:

- основні властивості живого; рівні організації життя;



наводить приклади:

- значення біологічної науки в житті людини і суспільства;

- застосування різних методів у вивченні живої природи;

описує:

- методи біологічних досліджень (описовий, порівняльний, експериментальний, статистичний, моделювання);



пояснює:

- зв’язок біології з іншими природничими і гуманітарними науками;



робить висновок:

- про значення досягнень біологічної науки в житті людини і суспільства.









Розділ І. Молекулярний рівень організації життя




 4

 Тема 1. Неорганічні речовини.

Елементний склад організмів.

Неорганічні речовини (вода, кисень, оксиди, кислоти, луги і мінеральні солі) у життєдіяльності організмів.

Біологічна роль йонів.




Учень (учениця):

називає:

- органогенні елементи;

-гідрофобні, гідрофільні, амфіфільні речовини;

описує:

- роль найважливіших для організму людини хімічних елементів;

- роль води, кисню, оксидів, кислот, лугів і мінеральних солей в існуванні живих систем різного рівня;

- вміст води в клітинах різних організмів, тканин;

- вікові зміни кількості води в клітинах;

пояснює:

- причини ендемічних та екологічних хвороб людини;

- необхідність контролю хімічного складу води та їжі людини;

- норми вживання води людиною в різних умовах оточуючого середовища;

- необхідність квотування промислових викидів країнами світу;

робить висновки:

- про єдність елементного складу тіл живої і неживої природи;

- про відмінності між живою та неживою природою, які пов’язані з різним кількісним співвідношенням хімічних елементів;

застосовує знання:

- для профілактики захворювань людини, що виникли через нестачу або надлишок деяких хімічних елементів.











Практичні роботи

№1 Визначення вмісту води у власному організмі.






12

Тема 2. Органічні речовини

Органічні речовини, їх різноманітність та значення в існуванні живих істот. Історія вивчення. Малі органічні молекули: ліпіди, моноcахариди, амінокислоти, нуклеотиди, їх будова, властивості, роль в життєдіяльності організмів.

Макромолекули (біополімери): полісахариди, білки, нуклеїнові кислоти, їх будова, властивості, роль в життєдіяльності організмів.

Ферменти, вітаміни, гормони, фактори росту, їх роль у життєдіяльності організмів.


Узагальнення Єдність хімічного складу організмів.



Учень (учениця):

називає:

- органічні речовини, що входять до складу живих організмів;

-чинники, які впливають на зміну конформації макромолекул;

наводить приклади:

-вітамінів, ферментів, гормонів, факторів росту;

- застосування ферментів в господарстві;

характеризує:

- молекулярний рівень організації життя;

-будову, властивості та функції амінокислот і нуклеотидів;

-будову, властивості та функції ліпідів ( жирні кислоти, жири, фосфоліпіди, стероїди);

-будову, властивості та функції моно - та дисахаридів;

-будову, властивості та функції полісахаридів, білків і нуклеїнових кислот;

- структурні рівні організації білків і нуклеїнових кислот;

пояснює:

- роль акумуляторів енергії ( АТФ) в життєдіяльності організмів;

- значення конформації біополімерів в їх функціонуванні;

спостерігає та описує:

- властивості органічних молекул;

- дію ферментів;

обґрунтовує:

- взаємозв’язок будови органічних речовин з їх функціями;

- роль нуклеїнових кислот у спадковості та мінливості організмів;

- роль вітамінів у життєдіяльності організмів;

- роль гормонів та факторів росту у життєдіяльності організмів;

- хімічну сталість організмів;



розв’язує:

- елементарні вправи з молекулярної біології (визначення довжини, маси, нуклеотидного складу молекул нуклеїнових кислот; моделювання реплікації, транскрипції);



дотримується правил:

- раціонального харчування;

- техніки безпеки при виконанні лабораторних і практичних робіт;

- використання різних хімічних речовин, які можуть впливати на життєдіяльність людини в побуті, у виробничий діяльності;



робить висновок:

- про єдність хімічного складу живої і неживої природи.









Лабораторні роботи:

№1. Визначення деяких органічних речовин та їх властивостей.

№2. Вивчення властивостей ферментів.

Практичні роботи:

№ 2. Розв'язання елементарних вправ з молекулярної біології.



3. Ознайомлення з інструкціями з використання окремих хімічних речовин як медичних препаратів, засобів побутової хімії тощо та оцінка їхньої небезпеки.
№ 4. Оцінка продуктів харчування за їх хімічним складом.







Розділ ІІ. Клітинний рівень організації життя




8

Тема 1. Клітина

Історія вивчення клітини. Методи цитологічних досліджень.

Загальний план будови клітин. Будова клітин прокаріотів і еукаріотів.

Клітинні мембрани: хімічний склад, будова і функції. Транспорт речовин через мембрани.

Поверхневий апарат клітини, його функції та особливості будови.

Ядро. Будова і функції ядра клітин еукаріотів. Нуклеоїд прокаріотичних клітин, його функції.





Учень (учениця):

називає:

- методи вивчення клітин ( світлова і електронна мікроскопія; авторадіографія, культура клітин);

-типи організації клітин;

-функції поверхневого апарату клітин;

-складові ядра;

-функції ядра;



наводить приклади:

-про-та еукаріотичних організмів;



розпізнає:

- клітини прокаріотів і еукаріотів на фотографіях, малюнках і схемах;

- структури ядра клітин на схемах, електронних мікрофотографіях;

характеризує:

- клітинну теорію Т. Шванна і її роль в обґрунтуванні єдності органічного світу;

-будову клітини прокаріотів і еукаріотів;

-особливості будови і функції клітинних мембран;

-транспорт речовин через мембрани;

-поверхневий апарат клітини, його функції;

- будову і функції складових ядра ( ядерна оболонка, нуклеоплазма, ядерний матрикс, хроматин, ядерце);

- нуклеоїд прокаріотів;



пояснює:

-значення цитологічних методів у діагностуванні хвороб людини;

- бар`єрно – транспортну, сигнальну функції плазмолеми;

- роль електричних явищ у житті клітини;

- зв'язок хімічного складу і структури хроматину,

- роль матриксу ядра у впорядкованому розташуванні його складових;

- роль ядерної оболонки в ядерно - цитоплазматичному обміні;

- керівну роль спадкової програми у життєдіяльності клітин;



порівнює:

- два типи організації клітин;

- поверхневий апарат клітин бактерій, грибів, рослин і тварин;

- будову клітин рослин і тварин;



обґрунтовує:

- взаємозв'язок клітини із зовнішнім середовищем;

- зв’язок будови мембран клітини з виконуваними функціями;

застосовує знання:

- про будову клітин для доказу єдності органічного світу;

- про поверхневий апарат клітин для обґрунтування небезпеки тютюнокуріння і вживання алкоголю і наркотичних речовин;

дотримується правил:

- виготовлення деяких мікропрепаратів.














Лабораторні роботи:

№ 3. Будова клітин прокаріотів.

№ 4. Будова клітин еукаріотів.

№ 5 Спостереження явища плазмолізу та деплазмолізу в клітинах рослин.

6 Мікроскопічна та ультрамікроскопічна будова ядра





8

Тема 2. Цитоплазма, її компоненти.

Цитозоль (гіалоплазма), органели, включення.

Реакції проміжного обміну речовин на прикладі гліколізу.

Цитоскелет. Клітинний центр.

Рибосоми: хімічний склад, будова і функції. Синтез білка.

Одномембранні органели


( гранулярна і гладенька ендоплазматичні сітки, апарат Гольджі, лізосоми, вакуолі), їх функції та будова.

Двомембранні органели: мітохондрії, ї функції та будова. Клітинне дихання.

Пластиди, їх функції та будова. Фотосинтез. Значення фотосинтезу.


Учень (учениця):

називає:

- складові цитоплазми;

- органели і включення клітини;

-процеси, які відбуваються в цитоплазмі клітини;



наводить приклади:

- рухів клітин;



розпізнає:

- компоненти клітин на схемах, електронних мікрофотографіях;



описує:

- гіпотези походження органел еукаріотичних клітин;



характеризує:

складові цитоскелету, їх роль в організації рухів в клітині і клітин;

- функціональне значення цитозолю;

- генетичний код та його властивості;

- процеси біосинтезу білка, фотосинтезу; аеробного і анаеробного дихання в клітинах про - та еукаріотів;

пояснює:

- роль клітинного центра в організації цитоскелету;

- значення двомембранних органел в енергетичному обміні;

- значення гліколізу;

- значення процесів анаеробного і аеробного дихання;

- значення позаядерної спадковості;

- значення фотосинтезу, його планетарну та космічну роль;

порівнює:

- гіпотези походження органел еукаріотичних клітин;

-процеси, які відбуваються в цитоплазмі про - і еукаріотів;

спостерігає та описує:

- рух цитоплазми у клітинах рослин;

розв’язує:

- елементарні вправи з трансляції;



застосовує знання:

- про вплив факторів зовнішнього середовища на клітини для профілактики захворювань людини;









Лабораторні роботи:

№ 7.Вивчення будови одномембранних органел.

№ 8. Вивчення будови двомембранних органел.

№ 9. Рух цитоплазми в клітинах рослин.*



Практичні роботи:

№ 5. Розв’язання елементарних вправ з трансляції






7

Тема 3. Клітина як цілісна система.

Ділення прокаріотичних клітин.

Хромосоми. Каріотип.

Клітинний цикл еукаріотичних клітин. Механізми відтворення і загибелі клітин. Мітоз. Мейоз. Обмін речовин і енергії в клітині – енергетичний і пластичний обмін.

Сучасна клітинна теорія.

Цитотехнології – можливості та перспективи використання.



Узагальнення. Клітина – елементарна цілісна жива система.


Учень (учениця):

називає:

- положення сучасної клітинної теорії;

- фази мітозу і мейозу;

наводить приклади:

-клітин, що не діляться;

- застосування цитотехнологій для лікування хвороб людини;

розпізнає:

-аутосоми і статеві хромосоми, структурні компоненти хромосом,

- фази мітозу і мейозу на схемах і електронних мікрофотографіях;

характеризує:

- будову і функції хромосом;

- стадії клітинного циклу;

- причини і способи загибелі клітин;

- процеси мітозу та мейозу;

- клітину як цілісну систему;

- сучасну клітинну теорію;

описує:

- можливості цитотехнологій;

- принципи штучного вирощування рослин на поживних середовищах;

пояснює:

- регуляцію клітинного циклу;

- значення вивчення каріотипу організмів різних видів;

- значення вивчення каріотипу для діагностування і профілактики спадкових хвороб людини;

- значення функціональних змін у діяльності клітин та їх загибелі у виникненні хвороб людини;

- причини і наслідки швидкого розмноження бактерій;



порівнює:

- мітоз і мейоз;

- обмін речовин і енергії в клітинах автотрофних і гетеротрофних, аеробних і анаеробних організмів;

- клітинну теорію Т. Шванна з сучасною клітинною теорією;



обґрунтовує:

- подібність і відмінності в будові клітин організмів різних царств у зв’язку з способом їхнього життя;

- значення вивчення каріотипу організмів різних царств;

- значення видової сталості каріотипу;

- зв’язок пластичного і енергетичного обміну в клітині;

застосовує знання:

- про процеси життєдіяльності клітини для збереження здоров’я;

- для підтвердження ідеї матеріальної єдності світу;








Лабораторні роботи:

№10. Будова хромосом.

№11. Мітотичний поділ клітин.

Практичні роботи

№ 6. Порівняння мітозу і мейозу.






4


Тема 4. Взаємодія клітин. Тканини.

Стовбурові клітини. Взаємодія клітин. Утворення тканин тварин. Будова і функції тканин тварин, здатність до регенерації.

Гістотехнології – можливості та перспективи використання.

Тканини рослин: утворення, будова і функції, здатність до регенерації.


 


Учень (учениця):

називає:

- тканини тварин і рослин;



наводить приклади:

- застосування гістотехнологій для лікування різних хвороб людини;



характеризує:

- тканинний рівень життя;

- типи тканин рослин і тварин;

пояснює:

- значення стовбурових клітин багатоклітинних організмів;



порівнює:

- тканини рослин;

- тканини тварин;

обґрунтовує:

- взаємозв’язок будови і функції тканин;

- значення процесу диференціювання клітин, утворення тканин і органів;

застосовує знання:

- для оцінки етичних аспектів досліджень в галузі цитотехнологій і гістотехнологій.









Лабораторні роботи:

№12. Будова тканин тваринного організму.

№13. Будова тканин рослинного організму.





1

Узагальнення. Принципи організації і функціонування молекулярного, клітинного і тканинного рівнів життя.


Каталог: chem
chem -> Методичні вказівки з підготовки та оформлення
chem -> Лекція Гідросфера Серед інших геологічних оболонок Землі (літосфери, атмосфери, гідросфери) водна оболонка або гідросфера, займає найбільше по об’єму та важливе значенню місце
chem -> Реферат як форма індивідуального завдання
chem -> Квантова фізика
chem -> Технологія основного органічного синтезу загальні відомості
chem -> Зміст виникнення та розвиток хроматографії
chem -> Програма навчальної дисципліни Сучасні методи хроматографії та електрофорезу напрям 04010101
chem -> Шкумат Анатолій Петрович, канд хімічних наук, доцент, доцент кафедри хімічного матеріалознавства робоча програма
chem -> Хф (лекція) Тема Загальні властивості неметалів Загальна характеристика елементів-неметалів

Скачати 425.34 Kb.

Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2




База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2020
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка