Програма для загальноосвітніх навчальних закладів Витяг



Скачати 103.5 Kb.
Дата конвертації23.03.2019
Розмір103.5 Kb.
#85471
ТипПрограма
МIНIСТЕРСТВО ОСВIТИ I НАУКИ УКРАЇНИ
ХІМІЯ

8 клас
Навчальна програма

для загальноосвітніх навчальних закладів

Витяг
(зі змінами, затвердженими наказом МОН України

від 29.05.2015 № 585)



Пояснювальна записка
Хімія як природнича наука є частиною духовної і матеріальної культури людства, а хімічна освіта – невідокремним складником загальної культури особистості, яка живе, навчається, працює, творить в умовах використання високих технологій, змушена протистояти екологічним ризикам, зазнає різнобічних упливів інформації. Хімічні знання створюють підґрунтя реалістичного ставлення до навколишнього світу, в якому значне місце посідає взаємодія людини і речовини, сприяють розкриттю таємниць живого через пізнання процесів життєдіяльності організмів на молекулярному рівні.

Згідно з метою освітньої галузі «Природознавство» та її хімічного компонента, визначеною в новій редакції Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти, навчання хімії у школі спрямовується на розвиток засобами предмета особистості учнів, формування їхньої загальної культури, світоглядних орієнтирів, екологічного стилю мислення і поведінки, творчих здібностей, дослідницьких навичок і навичок життєзабезпечення. У зв’язку з цим ставляться такі завдання навчання хімії в основній школі:

  • опанувати наукову хімічну термінологію, науковий зміст основних хімічних понять, законів;

  • формувати уявлення про методи хімічної науки, діяльність видатних вітчизняних і зарубіжних учених-хіміків;

  • розкрити роль хімічних знань у поясненні природи речовин і суті хімічних явищ; значення хімії в житті людини;

  • розвивати експериментальні уміння;

  • сприяти застосуванню хімічних знань на практиці;

  • формувати предметну і ключові компетентності учня, його екологічну культуру, навички безпечного поводження з речовинами;

  • розвивати здатність до самоосвіти;

  • виробляти критичне ставлення до інформації хімічного характеру;

  • формувати соціальні (громадянські) якості, патріотизм учня;

  • створити підґрунтя для подальшого навчання хімії у старшій школі.

Зміст курсу хімії основної школи зберігає перевірене часом базове ядро, неодмінне для освіченості й розвитку учня; розкриває загальнокультурний, гуманістичний характер природничо-наукових знань; ґрунтується на провідних світоглядних ідеях природознавства, як от:

• пізнаваність матеріального світу;

• дискретність матерії;

• ієрархія рівнів структурної організації матерії;

• матеріальна єдність світу;

• причинно-наслідкові зв'язки у природі;

• значення природничих наук для розв'язування глобальних проблем людства (продовольчої, екологічної, енергетичної, сировинної, демографічної) .

Шкільний курс хімії побудовано за концентричним принципом. На першому концентрі (в основній школі) вивчається мінімальний за обсягом, але функціонально цілісний базовий курс хімії, достатній для подальшої освіти і самоосвіти учнів. Зміст другого концентру (старша школа) залежить від профілю навчання, обраного учнем.

Програма основної школи реалізує змістові лінії хімічного компонента освітньої галузі «Природознавство»: хімічний елемент, речовина, хімічна реакція, методи наукового пізнання в хімії, хімія в житті суспільства. Зміст програми структуровано з урахуванням вікових особливостей учнів і часу, відведеного на вивчення предмета.

В основній школі хімію вивчають за типовим навчальним планом з таким розподілом годин: 7 кл. – 1, 5 год., 8, 9 кл . – 2 год. на тиждень. Обрано таку послідовність викладення навчального матеріалу:



7 клас. Вступ. Тема 1. Початкові хімічні поняття. Тема 2. Кисень. Тема 3. Вода.

8 клас. Тема 1. Періодичний закон і періодична система хімічних елементів. Будова атома. Тема 2. Хімічний зв’язок і будова речовини. Тема 3. Кількість речовини, розрахунки за хімічними формулами. Тема 4. Основні класи неорганічних сполук.

9 клас. Тема 1. Розчини. Тема 2. Хімічні реакції. Тема 3. Початкові поняття про органічні сполуки. Тема 4. Узагальнення знань з хімії.

У 8 класі змінено логіку викладення навчального матеріалу порівняно з попередньою програмою. На початок винесено теоретичний матеріал про періодичний закон, будову атома, хімічний зв’язок і будову речовин. Вивчення будови атома дає змогу пояснити причину явища періодичності зміни властивостей хімічних елементів і їхніх сполук, розкрити на вищому теоретичному рівні поняття валентності елементів у хімічних сполуках, з’ясувати електронну природу ковалентного та йонного хімічних зв’язків, розглянути поняття про ступінь окиснення та ознайомити з правилами його визначення у сполуках. Така послідовність має сприяти більш усвідомленому складанню учнями хімічних формул сполук, прогнозуванню їхніх властивостей.

У наступній темі «Кількість речовини. Розрахунки за хімічними формулами» формується поняття про кількість речовини та одиницю її вимірювання – моль. Учні вчаться обчислювати молярну масу, молярний об’єм газів, відносну густину газів. Абстрактні поняття про атоми і молекули набувають реальних кількісних характеристик. Засвоєння знань з теми допоможе учням зрозуміти кількісні відношення між речовинами у хімічних реакціях (добирання коефіцієнтів) і полегшити кількісні розрахунки за хімічними рівняннями.

Далі вивчається тема «Основні класи неорганічних сполук», яка має переважно фактологічний характер. За такої послідовності тем вивчення неорганічних речовин нині набуває теоретичного підґрунтя, яке становлять періодичний закон, будова речовин, кількісні відношення в хімії. Хімічний склад і властивості речовин логічно пов’язуються з розміщенням хімічних елементів у періодичній системі, а в практичній частині програми є змога поступово перейти від простих до складніших хімічних реакцій і розрахункових задач.

Вивчення хімії потребує раціонального застосування способів дій, засобів і методів навчання. Організації навчання хімії сприятиме використання перевірених шкільною практикою групової роботи, проблемного навчання, дидактичних ігор, тренінгових занять. У сучасних умовах важливим методичним орієнтиром є формування в учнів уміння вчитись і його реалізація в самостійній навчальній діяльності. Пріоритетний вибір методики навчання належить учителеві.

Важливим джерелом знань, засобом формування експериментальних умінь і дослідницьких навичок, створення проблемних ситуацій, розвитку мислення, спостережливості та допитливості є хімічний експеримент і розв’язування задач. Тому в програмі до кожної теми вказано види хімічного експерименту й типи розрахункових задач, а також передбачено досліди, які можна виконувати в домашніх умовах під наглядом батьків.

Виходячи з можливостей кабінету хімії та беручи до уваги токсичність речовин і правила техніки безпеки, учитель на свій розсуд може доповнити хімічний експеримент, як демонстраційний, так і лабораторний.

Формуванню компетентностей учнів сприяє виконання ними навчальних дослідницьких проектів, орієнтовні теми яких (на вибір) наведено в окремій рубриці програми. Учитель і учні можуть пропонувати і власні теми. Проекти розробляються учнями індивідуально або в групах, учитель може надавати консультацію щодо планування, визначення мети, завдань і методики дослідження, пошуку інформації, координувати хід виконання проекту. Проектна робота може бути теоретичною або експериментальною. Тривалість проекту — різна: від уроку (міні-проект), кількох днів (короткотерміновий проект) до року (довготерміновий). Результати досліджень учні представляють у формі мультимедійної презентації, доповіді (у разі необхідності – з демонстрацією хімічних дослідів), моделі, колекції, буклету, газети, статистичного звіту, тематичного масового заходу, наукового реферату (із зазначенням актуальності теми, новизни і практичного значення результатів дослідження, висновків) тощо. Презентація й обговорення (захист) проектів відбувається на спеціально відведеному уроці або під час уроку з певної теми. Робота кожного виконавця проекту оцінюється за його внеском, індивідуально.

Ефективність навчання можна підвищити завдяки застосуванню сучасних інформаційно-комунікаційних технологій. Вони сприяють активізації пізнавальної діяльності учнів, розвитку їхньої самостійності в опануванні знань, формуванню ключових компетентностей, посиленню позитивної мотивації навчання. Засоби на електронних носіях дають змогу унаочнити навчальний зміст, зокрема той, що стосується внутрішньої будови речовин чи хімічних процесів, недоступних для спостереження в умовах шкільної лабораторії.

У програмі визначено не лише зміст навчального матеріалу, а й перелік основних вимог до результатів навчання учнів з кожної теми. У цих вимогах опосередковано відбито ключові компетентності учнів через способи дій на різних пізнавальних рівнях: учень називає, наводить приклади, описує (початковий рівень, розпізнавання); розрізняє, ілюструє, складає формули і рівняння, наводить означення (середній рівень, розуміння); пояснює, обчислює, характеризує, класифікує, використовує, робить висновки (достатній рівень, уміння і навички); обґрунтовує, аналізує, прогнозує, встановлює зв’язки, висловлює судження, оцінює (високий рівень, перенесення знань).

З позицій компетентнісного підходу, на відміну від знаннєвого, рівень навчальних досягнень учнів визначається не володінням певною «сумою знань», умінь чи навичок із предмета, а здатністю виконувати завдання (розв’язувати проблеми) різної складності на основі здобутих знань, зокрема й міжпредметних. Компетентність розглядається як інтегрований результат освіти, здатність, набута учнем у процесі навчання.

Перелік вимог зорієнтує вчителя на досягнення мети навчання за кожною темою програми, полегшить планування цілей і завдань уроків, дасть змогу виробити адекватні методичні підходи до проведення навчальних занять, поточного й тематичного оцінювання.

Розподіл годин у програмі орієнтовний. Учитель може аргументовано вносити зміни до розподілу годин, відведених програмою на вивчення окремих тем, змінювати послідовність вивчення питань у межах теми. Резервні години використовуються на розсуд учителя залежно від об’єктивних обставин.

8 клас



70 год, 2 год на тиждень, 10 год — резервні


К-сть годин

Зміст навчального матеріалу

Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів


3

Повторення найважливіших питань курсу хімії 7 класу

Найважливіші хімічні поняття.

Прості й складні речовини (кисень, вода). Реакція розкладу, сполучення.

Відносна молекулярна маса, її обчислення за хімічною формулою.

Масова частка елемента в складній речовині.



Масова частка розчиненої речовини

Учень/учениця

називає хімічні елементи (не менше 20-ти) за сучасною науковою українською номенклатурою, записує їхні символи;

наводить приклади (формули і назви) простих (метали і неметали) і складних речовин (оксидів, основ, кислот); рівнянь реакцій: добування кисню з гідроген пероксиду; кисню з воднем, вуглецем, сіркою, магнієм, залізом, міддю, метаном, гідроген сульфідом, води з кальцій оксидом, натрій оксидом, фосфор(V) оксидом, карбон(ІV) оксидом; реакцій розкладу і сполучення;

обчислює відносну молекулярну масу речовини за її формулою, масову частку елемента в складній речовині; масову частку і масу розчиненої речовини в розчині


14

Тема 1. Періодичний закон і періодична система хімічних елементів. Будова атома

Короткі історичні відомості про спроби класифікації хімічних елементів. Поняття про лужні, інертні елементи, галогени. Періодичний закон Д. І. Менделєєва. Структура періодичної системи хімічних елементів.

Будова атома. Склад атомних ядер (протони і нейтрони). Протонне число. Нуклонне число. Ізотопи. Нуклід. Сучасне формулювання періодичного закону.

Будова електронних оболонок атомів хімічних елементів 1-20. Стан електронів у атомі. Електронні орбіталі. Енергетичні рівні та підрівні; їх заповнення електронами в атомах хімічних елементів № 1-20. Електронні та графічні електронні формули атомів хімічних елементів № 1-20. Поняття про радіус атома.

Періодична система хімічних елементів з позиції теорії будови атома.

Характеристика хімічних елементів № 1-20 за їхнім місцем у періодичній системі та будовою атома.

Значення періодичного закону

Учень/учениця

формулює означення періодичного закону;

описує структуру періодичної системи (періоди: великі й малі, групи й підгрупи (А і Б);

наводить приклади ізотопів, лужних, інертних елементів, галогенів;

розрізняє атомне ядро, електрони, протони, нейтрони; періоди (великі й малі), головні (А) та побічні (Б) підгрупи періодичної системи; металічні та неметалічні елементи;

характеризує склад ядер (кількість протонів і нейтронів у нукліді), розподіл електронів (за енергетичними рівнями та підрівнями) в атомах перших 20 хімічних елементів; хімічний елемент (№ 1–20) за його положенням у періодичній системі, зміни радіусів атомів у періодах і підгрупах, металічних і неметалічних властивостей елементів;

пояснює періодичність зміни властивостей хімічних елементів (№ 1–20); залежність характеру елементів та властивостей їхніх сполук від електронної будови атомів;

аналізує інформацію, закладену в періодичній системі, та використовує її для характеристики хімічного елемента;

обґрунтовує фізичну сутність періодичного закону;

записує: електронні та графічні електронні формули атомів 20 хімічних елементів;

використовує інформацію, закладену в періодичній системі, для класифікації елементів (металічний або неметалічний), та визначення їхньої валентності, класифікації простих речовин (метал або неметал), визначення хімічного характеру оксидів (кислотний, амфотерний, оснόвний), гідратів оксидів (кислота, амфотерний гідроксид, основа), сполук елементів з Гідрогеном;

оцінює наукове значення періодичного закону; значення прийому класифікації в науці

Демонстрації

  1. Періодична система хімічних елементів Д. І. Менделєєва (довга і коротка форми).

  2. Моделі атомів.

  3. Форми електронних орбіта лей

Навчальні проекти

1. З історії відкриття періодичної системи хімічних елементів.

2. Форми періодичної системи хімічних елементів


9

Тема 2. Хімічний зв’язок і будова речовини

Природа хімічного зв’язку. Електронегативність елементів. Ковалентний зв'язок, його утворення. Полярний і неполярний ковалентний зв’язок. Електронні формули молекул. Йони. Йонний зв’язок, його утворення.

Ступінь окиснення. Визначення ступеня окиснення елемента за хімічною формулою сполуки. Складання формули сполуки за відомими ступенями окиснення елементів.

Кристалічні ґратки. Атомні, молекулярні та йонні кристали. Залежність фізичних властивостей речовин від типів кристалічних ґраток

Учень/учениця

називає: види хімічного зв’язку, типи кристалічних ґраток;

наводить приклади: сполук із ковалентним (полярним і неполярним) та йонним хімічним зв’язком, атомними, молекулярними та йонними кристалічними ґратками;

розрізняє: валентність і ступінь окиснення елемента;

пояснює: утворення йонного, ковалентного (полярного і неполярного) зв'язків;

характеризує: особливості ковалентного та йонного зв’язків, кристалічної будови речовин з різними видами хімічного зв'язку;

обґрунтовує: природу хімічних зв'язків; фізичні властивості речовин залежно від їхньої будови;

прогнозує: властивості речовин залежно від виду хімічного зв'язку і типу кристалічних ґраток;

визначає: ступені окиснення елементів у сполуках за їх формулами, вид хімічного зв’язку в типових випадках, полярність ковалентного зв'язку;

складає: електронні формули молекул, хімічні формули бінарних сполук за ступенями окиснення елементів;

використовує: поняття електронегативності для характеристики хімічних зв'язків

Демонстрації

  1. Кристалічні ґратки різних типів.

  2. Речовини атомної, молекулярної та йонної будови.

  3. Фізичні властивості речовин атомної, молекулярної та йонної будови.

Лабораторні досліди:

  1. Ознайомлення з фізичними властивостями речовин атомної, молекулярної та йонної будови.

Домашній експеримент:

  1. Дослідження фізичних властивостей речовин з різними типами кристалічних ґраток: води, кухонної солі, піску.

Навчальні проекти

3. Залежність фізичних властивостей речовин від типів кристалічних граток.




9

Тема 3. Кількість речовини. Розрахунки за хімічними формулами

Кількість речовини. Моль — одиниця кількості речовини. Число Авогадро.

Молярна маса.

Закон Авогадро. Молярний об’єм газів.

Відносна густина газів

Учень/учениця

називає: одиницю вимірювання кількості речовини, молярний об’єм газів за нормальних умов, число Авогадро;

пояснює: сутність фізичної величини кількість речовини;

встановлює: взаємозв'язок між фізичними величинами (масою, молярною масою, об’ємом, молярним об’ємом, кількістю речовини);

обчислює: число частинок (атомів, молекул, йонів) у певній кількості речовини, масі, об’ємі; молярну масу, масу і кількість речовини; об’єм даної маси або кількості речовини газу за нормальних умов; відносну густину газу за іншим газом

Розрахункові задачі

  1. Обчислення числа частинок (атомів, молекул, йонів) у певній кількості речовини, масі, об’ємі.

  2. Обчислення за хімічною формулою маси даної кількості речовини і кількості речовини за відомою масою.

  3. Обчислення об’єму певної маси або кількості речовини відомого газу за нормальних умов.

4. Обчислення з використанням відносної густини газів

25

Тема 4. Основні класи неорганічних сполук

Класифікація неорганічних сполук, їхні склад і номенклатура.



Фізичні властивості оксидів. Хімічні властивості оснόвних, кислотних та амфотерних оксидів: взаємодія з водою, кислотами, лугами, іншими оксидами.

Фізичні властивості основ. Хімічні властивості лугів: дія на індикатори, взаємодія з кислотами, кислотними оксидами, солями. Реакція нейтралізації. Хімічні властивості нерозчинних основ: взаємодія з кислотами і розкладання внаслідок нагрівання. Заходи безпеки під час роботи з лугами.

Фізичні властивості кислот. Хімічні властивості кислот: дія на індикатори, взаємодія з металами, основними оксидами, основами, солями. Ряд активності металів. Реакції заміщення й обміну. Заходи безпеки під час роботи з кислотами.

Фізичні властивості середніх солей. Хімічні властивості середніх солей: взаємодія з металами, кислотами, лугами, іншими солями.

Хімічні властивості амфотерних гідроксидів (Алюмінію, Цинку): взаємодія з кислотами, лугами (в розчині, при сплавлянні).

Загальні способи добування оксидів, кислот, основ і середніх солей.

Генетичні зв’язки між основними класами неорганічних сполук.



Поширеність у природі та використання оксидів, кислот, основ і середніх солей. Вплив на довкілля

Учень:

називає оксиди, основи, кислоти, амфотерні гідроксиди, середні солі за сучасною науковою українською номенклатурою, індикатори (лакмус, метиловий оранжевий, фенолфталеїн, універсальний індикатор);

описує поширеність представників основних класів неорганічних сполук у природі;

наводить приклади оснόвних, кислотних і амфотерних оксидів, оксигеновмісних і безоксигенових, одно-, дво-, триосновних кислот, розчинних і нерозчинних основ, амфотерних гідроксидів, середніх солей;

класифікує неорганічні сполуки за класами;

розрізняє несолетворні (CO, N2O, NO, SiO) й солетворні оксиди (кислотні, основні, амфотерні), розчинні й нерозчинні основи, кислоти за складом (оксигеновмісні, безоксигенові) та основністю (одно-, дво-, триосновні), середні солі; реакції заміщення, обміну, нейтралізації;

характеризує поняття амфотерності, фізичні та хімічні властивості оксидів, основ, кислот, солей, амфотерних гідроксидів;

порівнює за хімічними властивостями основні, кислотні та амфотерні оксиди, луги і нерозчинні основи;

встановлює генетичні зв’язки між простими і складними речовинами, основними класами неорганічних сполук;

обґрунтовує залежність між складом, властивостями та застосуванням неорганічних речовин;

прогнозує перебіг хімічних реакцій солей і кислот з металами, використовуючи ряд активності;

складає хімічні формули оксидів, основ, кислот, середніх солей; рівняння реакцій, які характеризують хімічні властивості оснόвних, кислотних та амфотерних (Алюмінію, Цинку) оксидів (взаємодія з водою, кислотами, лугами, іншими оксидами (для алюміній і цинк оксидів у розчині та під час сплавляння), лугів (взаємодія з кислотними оксидами, кислотами та солями в розчині), нерозчинних основ (взаємодія з кислотами, розкладання під час нагрівання), кислот (взаємодія з металами, основними оксидами, основами та солями), середніх солей (взаємодія з металами, кислотами – хлоридною, сульфатною, нітратною, лугами, солями); способи добування оксидів (взаємодія простих і складних речовин із киснем, розкладання нерозчинних основ, деяких кислот і солей під час нагрівання), лугів (взаємодія лужних і лужноземельних (крім магнію) металів із водою, оксидів лужних і лужноземельних елементів із водою) й нерозчинних основ (взаємодія солей із лугами), кислот (взаємодія кислотних оксидів із водою, неметалів із воднем, солей із кислотами), середніх солей (взаємодія кислот із металами, основних оксидів із кислотами, кислотних оксидів з лугами, лугів із кислотами, солей із кислотами, солей із лугами, кислотних оксидів з основними оксидами, солей із солями, солей із металами (реакції здійснюють у розчинах), металів із неметалами), амфотерних гідроксидів (Алюмінію, Цинку) (взаємодія солей із лугами);

використовує сучасну українську номенклатуру основних класів неорганічних сполук; таблицю розчинності кислот, основ та солей для складання рівнянь хімічних реакцій; індикатори для виявлення кислот і лугів;

обчислює за рівняннями хімічних реакцій масу, кількість речовини та об’єм газу (н. у.) за відомою масою, кількістю речовини, об’єму одного з реагентів чи продуктів реакції;

планує експеримент, проводить його, описує спостереження, робить висновки;

розв’язує експериментальні задачі;

висловлює судження про значення хімічного експерименту як джерела знань; про вплив речовин на навколишнє середовище і здоров’я людини;

оцінює значення найважливіших представників основних класів неорганічних сполук;

дотримується запобіжних заходів під час роботи з кислотами і лугами

Розрахункові задачі

5. Розрахунки за хімічними рівняннями маси, об'єму, кількості речовини реагентів та продуктів реакцій.

Демонстрації

  1. Зразки оксидів.

  2. Взаємодія кислотних і основних оксидів з водою.

  3. Зразки кислот.

  4. Хімічні властивості кислот.

  5. Зразки основ.

12. Хімічні властивості лугів.

13. Добування і хімічні властивості нерозчинних основ.



  1. Доведення амфотерності цинк гідроксиду.

  2. Таблиця розчинності кислот, основ, амфотерних гідроксидів та солей.

  3. Зразки солей.

  4. Хімічні властивості солей.

  5. Взаємодія кальцій оксиду з водою, дослідження добутого розчину індикатором, пропускання вуглекислого газу крізь розчин.

  6. Спалювання фосфору, розчинення добутого фосфор(V) оксиду у теплій воді, дослідження розчину індикатором і нейтралізація лугом.

Лабораторні досліди

  1. Дія водних розчинів лугів на індикатори.

  2. Взаємодія лугів з кислотами в розчині.

  1. Дія водних розчинів кислот на індикатори.

  2. Взаємодія хлоридної кислоти з металами.

  3. Взаємодія металів із солями у водному розчині.

  4. Взаємодія солей з лугами у водному розчині.

  5. Реакція обміну між солями в розчині.

  6. Розв’язування експериментальних задач.

Практичні роботи

  1. Дослідження властивостей основних класів неорганічних сполук.

  2. Розв’язування експериментальних задач.

Домашній експеримент

  1. Дія на сік буряка лимонного соку, розчину харчової соди, мильного розчину.

Навчальні проекти

4. Сполуки основних класів у будівництві й побуті.

5. Хімічний склад і використання мінералів.

6. Вирощування кристалів солей.



7. Вплив хімічних сполук на довкілля і здоров’я людини.


Каталог: wp-content -> uploads -> 2016
2016 -> Київський національний лінгвістичний університет базові навчально-методичні матеріали
2016 -> Програма навчальної дисципліни аграрне право опис навчальної дисципліни форма навчання Курс
2016 -> Черкаський інститут банківської справи Університету банківської справи
2016 -> Програма навчальної дисципліни господарське право опис навчальної дисципліни форма навчання Курс Семестр
2016 -> Методичні Рекомендації Запобігання і виявлення
2016 -> Програма додаткового вступного випробування з фаху для вступників на здобуття ос
2016 -> Кз «Веселівська районна різнопрофільна гімназія» Веселівської районної ради
2016 -> Урок №3 Реферативна робота
2016 -> Лекція №1 Вступна лекція: Екологія як наука Екологія мета, завдання, методи, основні терміни та визначення

Скачати 103.5 Kb.

Поділіться з Вашими друзьями:




База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2022
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка