Програма для загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням румунською мовою 5-9 класи Пояснювальна записка



Сторінка1/6
Дата конвертації15.09.2017
Розмір0.65 Mb.
ТипПрограма
  1   2   3   4   5   6
РУМУНСЬКА МОВА

ПРОГРАМА


ДЛЯ ЗАГАЛЬНООСВІТНІХ

НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ

З НАВЧАННЯМ РУМУНСЬКОЮ МОВОЮ

5-9 класи



Пояснювальна записка

Програма з румунської мови (5-9 класи) для загальноосвітніх навчальних закладів з румунською мовою навчання була розроблена відповідно до Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1392.

Основне призначення румунської мови як предметної галузі шкільного навчання – сприяти в оволодінні учнями вміннями і навичками спілкуватися в усній та письмовій формах відповідно до мотивів, цілей і соціальних норм мовленнєвої поведінки у типових сферах та ситуаціях. Саме загальноосвітня школа є тим навчальним закладом, де удосконалюються механізми спілкування, які у майбутньому випускники зможуть розвивати й удосконалювати відповідно до власних потреб, виробляючи при цьому почуття впевненості у собі.



Головна мета навчання румунської мови у загальноосвітніх навчальних закладах полягає у розвитку в учнів мовленнєвих (комунікативних) умінь і навичок для майбутньої освітньої та суспільної діяльності. Такі уміння стануть навичками лише за умов належних знань фонетичної, лексичної та граматичної систем румунської мови, їх особливостей у порівнянні зі знаннями з української мови.
Навчальні завдання:

  • виховання в учнів почуття національної свідомості;

  • сприяння підвищенню мотивації знань з румунської мови та вдосконалення теоретичних, практичних тем у зіставленні зі знаннями з української мови як державної мови України;

  • формування комунікативної, мовної, мовленнєвої, предметної, прагматичної, соціокультурної компетентності учнів;

  • розкриття краси і багатства румунської мови, її функціональних образно-виражальних та емоційно-естетичних можливостей;

  • створення умов для практичного засвоєння учнями основних мовних понять, їх визначень, літературних норм (лексичних, орфоепічних, граматичних, стилістичних) та правил;

  • формування в учнів умінь користуватися засобами румунської мови у різних мовленнєвих ситуаціях відповідно до мети спілкування;

  • уміння адекватно використовувати досвід, набутий у вивченні румунської мови, розглядаючи його як засіб усвідомленого оволодіння державною мовою;

  • вироблення навичок контролювати своє мовлення з метою недопущення різних помилок.


Вивчення румунської мови сприяє розв’язанню і загально-педагогічних завдань:

  • формує творчий потенціал;

  • розвиває логічне й образне мислення;

  • розширює світогляд, набуває певного життєвого досвіду;

  • привчає до самовдосконалення;

  • збагачує культуру мовлення.

Концепція цієї програми базується на відповідних ключових Європейських компетентностях, таких як: уміння вчитися впродовж життя, спілкування державною (і рідною у разі відмінності) мовою, спілкування іноземними мовами, застосування природничих наук і технологій, математична, інформаційно-комунікаційна, соціальна і громадянська, здоров’язбережувальна, загальнокультурна і підприємницька компетентності.

Метою вивчення румунської мови як рідної є формування в учнів комунікативної компетентності шляхом засвоєння доступного і необхідного обсягу знань, опанування всіх видів мовленнєвої діяльності та набуття певного соціального досвіду. Вивчення румунської мови як рідної відіграє важливу роль у розвитку ключових компетентностей, а саме: розвиває освічену особистість, яка поєднує в собі творчий потенціал до навчання, ініціативність до саморозвитку та самонавчання в умовах змін та викликів, може ідентифікувати себе як важливу і відповідальну складову українського суспільства.

Програма вивчення румунської мови сприяє оволодінню інтер- та міжпредметних компетентностей, визначених в проекті Закону України «Про освіту», який наголошує на важливості комунікативного підходу та передбачає набуття умінь, навичок спілкуватися в усній та письмовій формах у відповідності до потреб, цілей і соціальних норм мовленнєвої поведінки у типових сферах та ситуаціях.

Румунська мова – це комплексний предмет, який включає в себе три компоненти: лінгвістичний, який стосується науки про мову, забезпечує правильне її опанування та ефективність; інтерпредметний, який вивчає мовленнєві компоненти; естетичний та культурологічний, який поєднує літературу і мистецтво слова.

Навчальний матеріал оновленої програми з вивчення румунської мови у загальноосвітніх навчальних закладах з румунською мовою навчання (5-9 класи) сприятиме розвитку в учнів мовленнєвих (комунікативних) умінь і навичок для майбутньої освітньої та суспільної діяльності. Такі уміння стануть навичками лише за умов належних знань фонетичної, лексичної та граматичної систем румунської мови, їх особливостей у порівнянні зі знаннями з української мови. Мова розглядається як засіб спілкування, джерело інформації про мовний світ та його розмаїття, формування екологічних, громадянських, здоров’язбережувальних, підприємницьких, фінансово-економічних компетенцій, як засіб самореалізації особистості.



Оновлена програма передбачає такі завдання для формування мовних, мовленнєвих компетенцій:

  • сприяння підвищенню мотивації знань з румунської мови та вдосконалення теоретичних, практичних тем у порівнянні зі знаннями з української мови як державної мови України;

  • формування комунікативної, мовної, мовленнєвої, предметної, прагматичної, соціокультурної компетентності учнів;

  • розкриття краси і багатства румунської мови, її функціональних образно-виражальних та емоційно-естетичних можливостей;

  • створення умов для практичного засвоєння учнями основних мовних понять та стилістичних правил;

  • формування в учнів умінь користуватися засобами румунської мови у різних мовленнєвих ситуаціях, відповідно до мети спілкування;

  • уміння адекватно використовувати досвід, набутий при вивченні румунської мови, розглядаючи його як засіб усвідомленого оволодіння державною мовою;

  • виховання в учнів почуття національної свідомості;

  • формування цілісних світоглядних уявлень, духовного світу учнів на основі загальнолюдських та етнічних ціннісних орієнтирів, шляхом залучення до культурних надбань румунського та українського народів та людства загалом.

Практичне інтегрування цих компетентностей залежить від активної та відповідальної діяльності тріади: школа, родина, суспільство. У програмі, для учнів, пропонується формування наступних практичних умінь та навичок:

  • критичного мислення;

  • уміння вирішувати проблеми, оцінювати ризики та приймати рішення;

  • здатності співпрацювати в команді;

  • креативності;

  • пошуку та аналізу інформацій;

  • уміння конструктивно управляти емоціями, застосувати емоційний інтелект;

  • здатності логічно обґрунтувати позицію, досліджувати;

  • уміння висловлювати думки усно та письмово, у формі презентації та публічного виступу;

  • функціонального читання та ефективної комунікації.



Зміст програми взаємопов’язаний змістовними лініями:

  • мовленнєвою;

  • мовною;

  • соціокультурною;

  • діяльнісною.


Мовленнєва змістова лінія передбачає засвоєння мовленнєвознавчих понять, на основі яких формуються вміння й навички в різних видах мовленнєвої діяльності: аудіюванні, читанні, говорінні, письмі. Необхідно засвоїти зміст понять мова і мовлення, адресат і адресант мовлення, стиль і тип мовлення, монолог і діалог (полілог), мовний етикет. Значну увагу необхідно приділяти розвиткові усного мовлення учнів, особливо діалогічного, як найбільш поширеного у мовленнєвій практиці, підвищенню культури мовлення учнів, їх стилістичній вправності. Орфографічні та пунктуаційні норми передбачають систематичне розосереджене удосконалення правописної грамотності учнів.

Мовна змістова лінія визначає основоположні питання фонетики, лексикології і фразеології, будови слова та словотвору, морфології і синтаксису, орфографії і пунктуації. Ця змістова лінія орієнтує учнів на удосконалення знань мовної системи – інструментарію формування мовної, мовленнєвої, комунікативної компетентності.

Соціокультурна змістова лінія ґрунтується на розумінні мови як носія культурних цінностей, бази для становлення людини. У змісті практичних завдань і вправ учень набуває знань про сутність румунського народу, його історію, про розвиток минулих подій, легендарних народних героїв. Приділяється багато уваги традиціям та звичаям, етнографії та культурі, у т.ч. у порівнянні з українською культурою. Відтак розкриваються позитивні риси румунського народу: шанобливість, скромність, доброта, повага до праці, до матері, необхідність збереження краси природи та взаємозв’язків між людьми. Реалізація цього аспекту навчальної діяльності підпорядкована вихованню громадянина незалежної України.

Діяльнісна змістова лінія визначає найважливіші загальнонавчальні вміння й навички, що забезпечують інтелектуальну, пізнавальну, творчу діяльність учнів.

Заняття з мови мають сприяти розвитку логічного мислення учнів, набуттю вмінь зіставляти, порівнювати, аналізувати та узагальнювати мовні явища; наводити приклади, доводити їх доречність; складати план, тези виступу, оформляти ділові папери (автобіографію, резюме, доручення, оголошення); створювати окремі тексти публіцистичних жанрів (замітку, репортаж, повідомлення); знати правила ведення диспуту.



Напрямки:

  • розвиток мислення учнів;

  • вивчення мови через діалог завдяки зв’язкам з сім’єю та суспільством;

  • розширення кругозору знань та відкриття сутності краси;

  • постійний розвиток особистості;

  • розвиток екологічного ставлення до природи;

  • визначення свого життєвого шляху та вибору майбутньої професії;

  • відкриття позитивної концепції про навколишній світ та про себе;

  • виховання впевненості у досягненні успіху.

Оновлена програма «Румунська мова для загальноосвітніх навчальних закладів з румунською мовою навчання (5-9 класи)» в повній мірі реалізує наступні наскрізні теми: «Екологічна безпека та сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров’я і безпека», «Підприємливість та фінансова грамотність», які спрямовані на формування в учнів здатності застосувати знання і уміння у реальних життєвих ситуаціях, через використання міжпредметних зв’язків і реалізацію виховного та наукового потенціалу.

У кожному класі в розділі «Соціокультурна змістова лінія» подано наскрізні теми: «Здоров’я і безпека», «Громадянська активність», «Підприємливість і фінансова грамотність», «Сталий розвиток і екологічна грамотність».

Творчий вчитель має можливість використати не тільки загальні наскрізні теми, а й підтеми, специфічні мікротеми під час виконання різних вправ. Наприклад, усні чи письмові міні тексти: «Що таке екологічна грамотність?», «Досліди, як вели себе люди під час повені в 2008р.?», «Що треба знати про штормове попередження?» «Які є підприємства у твоєму краю?» тощо.


Програма базується на наступних принципах:

  • взаємозв’язок між початковою та базовою школами;

  • наступність у вивченні різних розділів румунської мови;

  • поглиблення теоретичних знань у процесі виконання практичних завдань;

  • розвиток аспектів комунікативної діяльності;

  • опанування різними видами мовленнєвої діяльності.

Розроблена програма ґрунтується на реалізації сучасних освітніх технологій. Це сприяє розвитку розумових здібностей, пізнавальної активності, самостійності сучасних учнів, формуванню комунікативної компетенції відповідно до вимог часу.


Пріоритети програми:

  • застосування мови у всіх її формах: усній, письмовій, літературній, нормативній;

  • вдосконалення комунікативних умінь через самоконтроль, самоаналіз, використовуючи тлумачні, орфографічні, стилістичні словники;

  • відкриття оптимальних умов для вивчення мови – джерела пізнання та розвитку творчого потенціалу;

  • удосконалення культури усного та писемного мовлення через підвищення мовної і мовленнєвої компетентності;

  • урахування індивідуальних, колективних і вікових особливостей розвитку;

  • вміння володіти мовою сприяє успіхам у шкільному, професійному житті, а в майбутньому – шлях до самореалізації у суспільстві.


Морально-естетичний аспект у процесі навчання мови передбачає вплив на учнів за допомогою текстів, які розвивають загальнолюдські почуття: доброти, милосердя, співчутливості, патріотизму, бережливого ставлення до природи, поваги до старших, турботи про молодь тощо.

Школа навчає учнів критеріїв самооцінки, які допомагатимуть майбутньому громадянину об’єктивно і критично ставитися до себе та свого оточення.

Виховні можливості курсу забезпечуються наявними в ньому відомостями про румунську мову, її розвиток, значення в житті людини і суспільства, місце серед інших мов світу, також бесідами про роль державної мови у формуванні особистості.

Виховання в процесі вивчення румунської мови – це цілеспрямоване формування якісних ознак мовлення, розвиток в учнів потреби до самовдосконалення культури власного мовлення.

У процесі навчання румунської мови учні мають набути вміння самостійно здобувати знання, працювати з навчальною літературою, словниками, довідниками, контролювати правильність і точність своєї мовленнєвої діяльності.

Якщо вивчається матеріал, подібний за своїм змістом у румунській та українській мовах (наприклад синоніми, антоніми тощо), то обсяг теоретичних відомостей має бути мінімальним, пояснення – лаконічним. Це дозволить вивільнити час для роботи над складнішими темами, більше уваги приділяти вправам з розвитку мовлення.

Матеріал для вправ і завдань необхідно добирати з пізнавальною, навчальною метою, виховуючи повагу як до рідної румунської, так і до державної – української мови. Доцільно формувати завдання проблемного характеру, які спрямовані на розвиток пізнавальної активності та самостійності учнів.

У програмі подано орієнтовний розподіл годин. Учитель, у разі потреби, може внести свої корективи, не скорочуючи при цьому кількості годин з розвитку мовлення.


Notă de prezentare
Programa școlară la limba română pentru clasele 5-9 ale instituțiilor de învățământ general cu limba română de predare a fost alcătuită în baza „Standartelor de stat pentru școala de bază și școala medie”, întărite de dispoziția Cabinetului de Miniștri al Ucrainei din 23.11.2011 nr. 1392.

Programa constituie documentul fundamental de stat care determină conținutul studierii limbii, volumul, consecutivitatea predării materiei de studiu, registrul de cunoștințe, deprinderi și priceperi care trebuie însușite.

Demersul de modernizare a actualei programe a fost realizat din perspectiva trecerii de la modelul de proiectare curriculară centrat pe obiective la modelul centrat pe competenţe. Adoptarea acestui model asigură racordarea la dezvoltările curriculare actuale, centrate pe rezultate explicite şi evaluabile ale învăţării şi are ca principal scop asigurarea calităţii educaţiei şi compatibilizarea cu standardele europene prin formarea competențelor specifice, îndeosebi a competenţelor de comunicare şi a celor culturale, indispensabile în societatea secolului XXI, fundamentată pe cunoaștere.

Obiectivul fundamental al studierii limbii române în școală este formarea la elevi a competențelor comunicative și culturale, contribuind în acest mod la formarea personalității umane. Aceste competențe oferă posibilitatea de a se inseri în societate, de a comunica atât cu semenii, cât și cu oamenii maturi, cu scopul de a realiza în mod creativ capacitățile proprii, punând baza dezvoltării intelectuale și spirituale a individualității.

Programa de limba română pentru clasele 5-9 conține un model comunicativ-funcțional adecvat acestei disciplini școlare și competențelor comunicative ale elevilor.

Cunoștințele, capacitățile și compartimentele propuse de procesul didactic sunt determinate de un ansamblu de standarte ale învățării – deprinderi integratoare: înțelegerea după auz (receptarea orală); exprimarea orală sau vorbirea; lectura; scrierea. Din punct de vedere didactic aceste deprinderi acoperă toate formele posibile de manifestare ale individului prin intermediul actului de limbaj – exprimarea orală și scrisă, precum și înțelegerea, receptarea textului oral și al celui scris.

Pentru a asigura latura practică se vor îndeplini exerciții de tip analitic (recunoașterea, gruparea, motivarea, descrierea, diferențierea) și de tip creativ (înlocuirea, adăugarea, prezentarea exemplelor și construirea). Dezvoltarea capacităților se va realiza prin intermediul familiarizării elevilor cu normele ortografice, punctuaționale și ortoepice.



Componența lingvistică a standartelor cuprinde următoarele linii de conținut: comunicativă, lingvistică, socioculturală și de activitate (strategică).

Linia comunicativă de conținut asigură formarea deprinderilor, priceperilor și capacităților sub toate aspectele activității comunicative (înțelegerea după auz, lectura, vorbirea); cea lingvistică – formarea și dezvoltarea competențelor comunicative, studierea compartimentelor limbii – căi de realizare a opiniilor și sentimentelor, formarea deprinderilor și priceperilor lingvistice.

Linia socioculturală se concretizează în descoperirea și conștientizarea valorilor culturale și spirituale ale unor norme de comportare și a continuității între generații, ceea ce contribuie la dezvoltarea estetică și moral-etică a tinerilor.

Linia de activitate (strategică) urmărește formarea competențelor și a deprinderilor general-instructive ale elevilor, orientarea spre activitatea comunicativă și altoirea unor noi deprinderi intelectuale și structuri cognitive, a unor noi atitudini, sentimente, capacități și comportamente.

Conținutul componentei lingvistice altoiește dragostea pentru studierea limbii materne, respectul pentru limba ucraineană ca limbă de stat și pentru limbile moderne ca sursă de îmbogățire spirituală.

Mijloc esențial de comunicare interumană, fundament de expresie a gândirii, a sentimentelor și gradului de civilizație, element component definitiv al unei etnii – studierea limbii române în școală are un rol determinant în formarea personalității umane.

În procesul studierii se descoperă realitatea, istoria propriului popor și altor popoare, se altoiește o atitudine tolerantă față de diverse popoare, se formează concepții umaniste despre lume și idei moral-estetice, se descoperă valorile naționale și universale.

Astfel se îmbogățește considerabil vocabularul elevilor cu noi cuvinte și expresii, se apelează la consultarea diverselor dicționare, ceea ce contrubuie la lărgirea orizontului de cunoaștere, la autoperfecționare.



Linia de conținut socioculturală va fi aplicată la toate lecțiile de limbă română ca element al procesului educativ, punând un accent deosebit pe cunoașterea trecutului glorios al neamului, omagierea persoanelor ilustre și altoirea calităților general-umane, accentuând necesitatea păstrării naturii și ocrotirea faunei etc. Astfel prin intermediul limbii se va cunoaște istoria, cultura, valorile estetice și morale ale poporului. Se va antrena la maximum cugetul, inima și sufletul. Elevul va asimila un volum de pregătire intelectuală, estetică, morală etc.

Linia de activitate strategică conține competențele comunicative ale elevilor, formate pe parcursul întregului an în cadrul procesului instructiv-educativ la lecțiile de limbă, de comunicare orală și scrisă.

În școală de bază (clasele 5-9) obiectivul esențial al conținutului componentei lingvistice este orientat spre formarea capacităților și deprinderilor de utilizare a mijloacelor lingvistice în toate tipurile de comunicare.

Noua redacție a programei disciplinei Limba română ca limbă maternă prevede implementarea practică a competențelor-cheie europene în procesul de învățământ. Situațiile de comunicare propuse oglindesc pe deplin temele: Sănătatea și siguranța, Resposabilitatea obștească, Antreprenoriatul și competența financiară, Dezvoltarea constantă și siguranța ecologică. Aceste teme pun la dispoziția elevilor capacitatea de aplicare în viață a cunoștințelor și aptitudinilor dobândite.

La obținerea rezultatelor favorabile contribuie implicarea activă și responsabilă a triadei: școală, familie, context social în procesul de educare dirijată a elevilor într-un mediu instutionalizat.
Programa se bazează pe următoarele principii:


  • realizarea consecutivității între ciclul primar și școala de bază ca temelie solidă pe care se formează și se consolidează educația esențială;

  • respectarea principiului continuității studierii compartimentelor limbii române;

  • prevalarea modelului funcțional-comunicativ în conformitate cu particularitățile psihopedagogice de vârstă ale elevilor;

  • dezvoltarea diverselor aspecte ale activității comunicative;

  • delimitarea sistemelor de activitate, ținând cont de obiectivul stabilit, situația de comunicare, textul abordat și vârsta elevilor.

Programa prezintă parcursul didactic al disciplinei într-o interpretare modelată și adecvată cerințelor timpului și imperativelor societății contemporane în continuă schimbare precum și demersul educațional modern.

Structura programei:

  1. Conținuturile învățării:

  • linia comunicativă;

  • linia lingvistică;

  • linia socioculturală;

  • linia de activitate (strategică).

  1. Cerințele de stat față de nivelul pregătirii generale a elevilor.

Prioritățile programei:

  • întrebuințarea limbii în funcție în toate variantele ei: orală, scrisă, normată, literară;

  • descoperirea unor condiții optime ale situațiilor de învățare și celor cognitive ce ar stimula întrebuințarea în contexte cât mai variate a limbii, necesare atât elevului cât și societății;

  • perfecționarea comunicării prin cultivarea la elevi a deprinderilor de autocontrol și autoanaliză, adică formarea deprinderii de a consulta dicționarele explicativ, ortografic, stilistic, de a analiza modul de exprimare al maeștrilor cuvântului;

  • întrebuințarea optimă a cunoștințelor lingvistice, deprinderile de comunicare și reprezentările culturale asimilate care să-i permită elevului să înțeleagă și să fie înțeles în cadrul diverselor situații de comunicare orală și scrisă;

  • stăpânirea rațională și funcțională a limbii conduce elevul spre succesul școlar, iar în viitor favorizează reușita în viața socială și profesională, devenind instrumentul libertății individuale;

  • schimbarea accentului pe finalitățile particularițăților de vârstă, pe caracteristicile individuale ale elevilor și ale clasei în particular.

Conținutul componentei lingvistice se va studia în baza didacticii generale care se axează pe legile cunoașterii științifice și empirice, antrenând în toate cazurile perspectiva comunicativ-funcțională a instruirii. Tot instrumentarul cunoașterii științifice și empirice care domină la lecțiile de limbă va fi însoțit, în funcție de caracterul materiei de studiu, de elementele cunoașterii artistice (principiul fundamental al cursului sincretic în clasele 5-9).

Se recomandă învățarea materialului lingvistic în baza textului literar sau nonliterar, inclusiv din punctul de vedere al valorilor, ceea ce este indispensabil, mai ales la studierea elementelor lexicului. Toate noțiunile liniei lingvistice vor fi predate și învățate din punct de vedere comunicativ-funcțional.

Concepţia pe care s-a întemeiat activitatea de modernizare a prezentei programe este că, în şcoală, predarea-învăţarea trebuie să urmărească „limba în funcţiune”, în variantele ei orală şi scrisă, normată şi literară, iar nu „limba ca sistem abstract”. Programa prevede predarea și învățarea limbii sub aspect funcțional în varianta orală sau scrisă, normativă și literară. Se va orienta spre aplicarea funcțională a noțiunilor gramaticale și spre crearea unor mesaje efective de comunicare. Cu acest scop se vor îndeplini exerciții de tip analitic (motivarea, diferențierea, descrierea, recunoașterea, gruparea) și exerciții cu caracter creativ (adăugarea, schimbarea, exemplificarea). Totodată se va ține cont de următoarele aspecte: ortoepic, ortografic, de punctuație.

În contextul abordării modelului de priectare centrat pe competenţe un rol important îl are viziunea comunicativ-pragmatică a prezentei programe; nu interesează predarea în şi pentru sine a unor cunoştinţe gramaticale, ci abordarea funcţională şi aplicativă a acestora în calitatea lor de elemente care contribuie la structurarea unei comunicări corecte şi eficiente.

Pentru consolidarea cunoștințelor urmează să fie efectuată repetarea și generalizarea cunoștințelor acumulate anterior.

Valorile stilistice vor fi studiate mai eficient în baza textelor literare prevăzute de programa clasei a 6-a, precum și a textelor nonliterare.

Linia socioculturală se va realiza la toate lecțiile de limbă, de comunicare și în activitatea extrașcolară ca element al procesului educativ.

Cunoștințele, deprinderile și perceperile elevilor vor fi evaluate după Criteriile Ministerului Învățământului și Științei din Ucraina.

În programă se indică numărul orientativ de ore. În caz necesar, profesorul poate face corectările sale, fără a micșora numărul orelor de comunicare.



Каталог: content -> Новини -> 2017
2017 -> Зміни до програми «Українська мова. 5-9 класи для загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням молдовською мовою» Здійснено компетентнісний підхід щодо навчання української мови в контексті положень «Нової української школи»
2017 -> Програма для загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням молдовською мовою Зміни до проекту
2017 -> «Фізика і астрономія» Пояснювальна записка
2017 -> 5-9 класи Зміни до проекту програми «Молдовська мова. 5-9 класи», виконані робочою групою з оновлення програми Введено компетентнісний підхід до навчання молдовської мови в контексті положень «Нової української школи»
2017 -> Програма для загальноосвітніх навчальних закладів 1
2017 -> Програма для загальноосвітніх навчальних закладів 1 Пояснювальна записка
2017 -> Програма для загальноосвітніх навчальних закладів 1 2017 Укладачі програми (2012 р.)
2017 -> Програма для загальноосвітніх навчальних закладів пояснювальна записка
2017 -> Програма для загальноосвітніх навчальних закладів 1 Пояснювальна записка


Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4   5   6




База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2020
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка