Програма гуртка з позашкільної освіти еколого-натуралістичного напряму «Екологічне краєзнавство»



Сторінка1/2
Дата конвертації16.03.2017
Розмір0.68 Mb.
ТипПротокол засідання
  1   2




міністерство освіти і науки україни

департамент освіти, науки та молоді миколаївської облдержадміністрації

відділ освіти ииколаївської райдержадміністрації

миколаївський районний будинок творчості учнів

ПОГОДЖЕНО
Протокол засідання методичної ради районного методичного кабінету

відділу освіти Миколаївської

райдержадміністрації
18/11/2013р 5

ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ відділу освіти Миколаївської райдержадміністрації
18.11.2013р 270-а

Програма гуртка з позашкільної освіти

еколого-натуралістичного напряму

«Екологічне краєзнавство»

2 роки навчання

м. Миколаїв - 2013



Упорядник:
Задвірний Олександр Петрович – керівник еколого-краєзнавчого гуртка Миколаївського районного Будинку творчості учнів

Рецензенти:
Яворська Наталія Анатоліївнаметодист Миколаївського районного Будинку творчості учнів
Єніна Ірина Олександрівна – методист РМК відділу освіти Миколаївської райдержадміністрації

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
Екологічне краєзнавство - сходинка до пізнання учнями рідного краю, реалізації інтересів у вивченні навколишнього природного середовища України та світу, формування краєзнавчих та туристсько-спортивних знань, умінь і навичок засобами позашкільної освіти.

Програма передбачає навчання дітей в гуртках основного рівня протягом трьох років.

На опрацювання навчального матеріалу відводиться 144 годин на кожний рік, відповідно 16 години на місяць, 4 години на тиждень.

Кількісний склад навчальної групи, як правило, становить 12-15 учнів.

Метою програми є набуття особистістю компетентностей у процесі занять екологічним краєзнавством та різними видами спортивного туризму.

Основні завдання програми полягають у формуванні таких компетентностей:



1. Пізнавальна компетентність: уміння відчувати оточуючий світ, знайомитися та вивчати об’єкти живої і неживої природи, ставити питання, формувати особистісне сприйняття дослідженого матеріалу, уміння досліджувати навколишнє природне середовище, відшукувати причини явищ, мати свою думку.

2. Практична компетентність: уміння фіксувати своє розуміння проблеми, поставити мету і організувати її досягнення, оволодіння навичками пошуково-дослідницької діяльності, вміння описувати краєзнавчі об’єкти, оформляти польовий зошит та щоденник досліджень за обраною темою, здатність здобувати, аналізувати і перетворювати інформацію, оперувати науковими знаннями та фактичним матеріалом, орієнтуватися на місцевості за допомогою карти та компасу.

3. Творча компетентність: набуття досвіду власної творчої діяльності, розвиток просторового і логічного мислення, здатності проявляти творчу ініціативу, формування стійкого інтересу до пошуково-дослідницької діяльності, системного мислення, вміння бачити зв'язок природничих наук з іншими предметами шкільного курсу, виховання потреби у творчій самореалізації та духовному самовдос­коналенні, вміння складати описи маршрутів походів вихідного дня і багатоденних експедицій, брати участь в екскурсіях, експедиціях, екотурах, акціях, конференціях, пошуковій та дослідницькій роботі.

4. Соціальна компетентність: здатність до співробітництва, соціальна активність, розуміння взаємозв’язку між індивідуальною свободою, правами та громадянською відповідальністю, виховання культури спілкування, свідомого ставлення до власної безпеки та безпеки оточуючих, збереження та примноження природної спадщини, культури, звичаїв, традицій українського народу, повага до людей, утвердження загальнолюдських цінностей, формування позитивних якостей емоційновольової сфери (самостійність, колективізм, наполегливість, працелюбство, ініціативність, відповідальність та інші), виховання доброзичливості, вміння працювати в колективі.

У змісті програм враховані вимоги Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти, відомості, що поглиблюють і доповнюють зміст навчальних предметів з біології, географії, краєзнавства тощо.

Програма передбачає такі фор­ми організації занять з учнями:

- лекційно-семінарські заняття, під час яких учні ознайомлюються із загальними законами природи та їх проявами на основі краєзнавчого матеріалу, вчаться науково пояс­нювати важливість вивчення природничих навчальних дисциплін: біології, географії, екології та проведення краєзнавчих досліджень;

- спостереження, практична пошуково-дослідницька робота на місцевості під час проведення екскурсій, експедицій, екологічних походів і екотурів;

- лабораторно-семінарські за­няття, під час яких проводиться камеральна обробка зібраних матеріалів, результати пошуково-дослідницької роботи обґрунтовуються, спираючись базові знання та знання законів природи;

- конференції і конкурси, на яких переві­ряється вміння готувати реферати, творчі звіти, доповіді та наукові статті.

В основу програми „Екологічне краєзнавство” покладені наступні блоки:

- вступ – загальні питання організації навчального процесу;

- лабораторний практикум (підготовка звітів, камеральна обробка експедиційних матеріалів і краєзнавчих досліджень тощо);

- базовий блок «Екологічне краєзнавство»;

Навчальні цикли більшості тематичних блоків навчальної програми в екологічних гуртках складаються з 6 частин, кожний з яких може передбачати одне або кілька занять у залежності від складності змісту і завдань навчання.

1. Теоретичне (або комплексне) заняття, яке відображає головний зміст теми навчального блоку, місце даної теми у загальному контексті програми, яка вивчається. Заняття повинно мати, перш за все, мотивуючу спрямованість. Його завдання – створити ситуацію, що актуалізує пошук мотивації навчальної діяльності, містить пізнавальну і суспільно-практичну проблему. Це може бути проблема-завдання, проблема-запитання, яка пов’язана з індивідуальним досвідом вихованця, з явищами навколишнього світу, загадкова, несподівана, хвилююча, цікава для дітей, але обов’язково особистісна, життєво важлива.

2. Практичне заняття, на якому учні знайомляться з відповідним обладнанням, методами вивчення об’єктів або предметів заданої теми, проведенням відповідної пошукової роботи або досліджень. Цей блок може передбачати самостійний пошук інформації, використання посібників, довідників, інтернет-ресурсів тощо.

3. Практичне заняття (екскурсія або лабораторне заняття) сприяє відпрацюванню певних методів досліджень і фіксації зібраної інформації. Учні працюють над вирішенням проблеми і виконують навчальні завдання, що відповідають на поставлені запитання.

4. Пошуковий міні-проект (експедиція вихідного дня тощо) за темою навчального блоку передбачає творче використання набутих знань і вмінь з вирішення реальних екологічних проблем.

5. Камеральна обробка як засіб систематизації і аналізу зібраних матеріалів і створення схем, карт, таблиць, звітів, проектів, презентацій, виставок, творчих робіт тощо.

6. Підсумкове заняття з оцінювання виконаної роботи, де учень виносить результат свого дослідження (пошуку) на загальне обговорення.

У підсумку, учні здобувають нові знання і формують відповідні уміння і навички: працювати з краєзнавчою і науково-популярною літературою, порівнювати, виокремлювати головне, узагальнювати, систематизувати матеріал, робити висновки; активізувати самостійність і творчість при вирішенні практичних завдань.

Зазначений підхід сприяє відпрацюванню навичок безпосереднього вивчення оточуючого світу і активне застосування набутих знань і вмінь на практиці. У той же час, він підпорядковується загальним закономірностям навчання – від загального до окремого з подальшою диференціацією вихідного цілого. Традиційне освітнє завдання «знання – уміння – навички» доповнюється елементами формули «навички – уміння – знання», що сприятиме набуттю дітьми необхідних компетентностей. У свою чергу, це сприятиме вихованню громадянина, підготовленого до активної самостійної діяльності.



Навчальна програма «Екологічне краєзнавство» розроблена на основі Програми гуртка «Екологічне краєзнавство» зі збірника «Навчальні програми для гуртків туристсько-краєзнавчого напряму позашкільної освіти (спортивно-туристський профіль) (випуск 2). Рекомендовано Міністерством освіти і науки України (Лист Міністерства освіти і науки України від 04.07.2013 № 1/11-10903 про надання грифа "Рекомендовано Міністерства освіти і науки спорту України".

Робота гуртка планується з урахуванням місцевих умов, а також рівня знань вихованців.


Основний рівень, перший рік навчання
НАВЧАЛЬНО-ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН


Назва теми

Кількість годин

Усього

У тому числі

теоретичних

практичних

РОЗДІЛ І.

Вступна частина


12


8


4

1.1. Вступне заняття

2

2

-

1.2. Забезпечення безпечних умов проведення навчальних занять та еколого-краєзнавчих подорожей

2

2

-

1.3.Еколого-краєзнавчі можливості рідного краю

6

2

4

1.4.Правила проведення еколого-краєзнавчих подорожей з учнівською та студентською молоддю

2

2

-

РОЗДІЛ ІІ.

Екологічне краєзнавство


130







2.1. Екологія як наука про взаємовідносини людини і природи

2

2

-

2.2.Природа рідного краю

24

6

18

2.3.Обладнання та документація для еколого-краєзнавчих досліджень

12

4

8

2.4.Напрями та зміст вивчення природи рідного краю. Організація і проведення краєзнавчих досліджень

18


6


12


2.5.Організація і проведення еколого-краєзнавчих експедицій

24

6

18

2.6.Підготовка звіту про еколого-краєзнавчу експедицію

18

4

14

2.7.Природоохоронна діяльність

12

2

10

2.8.Участь у масових еколого-краєзнавчих заходах: конференції, експедиції, зльоти, конкурси тощо

20

2

18

Підсумок

2

-

2


Разом



144


40


104


Зміст програми
РОЗДІЛ І. ВСТУПНА ЧАСТИНА (12 год)
1.1. Вступне заняття (2 год.)

Історія розвитку екологічного-краєзнавства. Традиції, сучасний стан та напрями подальший розвиток.

Робота об’єднань учнів з екологічного краєзнавства, особливості організації навчальної, пошукової і природоохоронної роботи. Мета, завдання і зміст роботи гуртка у поточному навчальному році.

Традиції гуртків юних екологів-краєзнавців. Управління і самоуправління в еколого - краєзнавчій роботі (рада гуртка, самоуправління в групі). Формування самоуправління гуртка відповідно до основних напрямів діяльності колективу.


1.2. Забезпечення безпечних умов проведення навчальних занять та еколого-краєзнавчих подорожей (2 год.)

Безпечні умови організації екскурсій та експедицій. Правила дорожнього руху. Норми безпечної поведінки у міському та міжміському транспорті.

Протипожежна безпека в лісопарковій зоні, в еколого-краєзнавчих експедиціях.
1.3. Туристсько-краєзнавчі можливості рідного краю (6год)

Теоретична частина. Зручність та вигідність географічного положення України. Різноманітність фауни, флори, багатство історико-культурної спадщини. Транспортний зв’язок, межі та кордони рідного краю.

Практична частина. Екскурсія за вибором: до краєзнавчого музею; до історико-культурних та природних об'єктів; до навчального закладу екологічного напряму.
1.4. Правила проведення туристських подорожей з учнівською та студентською молоддю (2 год)

Теоретична частина. Права та обов’язки учасників еколого-краєзнавчих подорожей. Забезпечення безпечних умов проведення подорожей згідно з наказом Міністерства освіти і науки України від 24.03. 2006 № 237 „Про внесення змін до Правил проведення туристських подорожей з учнівською та студентською молоддю України”, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України від 01 червня 2006 р. за № 660/12534

Практична частина. Дискусія (за вибором): "Успіх роботи гуртка: моє і колективне"; "Мої очікування від занять у гуртку екологічного краєзнавства", "Безпека моїх друзів – моя безпека" за напрямами:


  1. Краєзнавчо-дослідницька робота;

  2. Природоохоронна;

  3. Просвітницька.


РОЗДІЛ 2. Екологічне краєзнавство (130 год.)
2.1. Екологія як наука про взаємовідносини людини і природи (2 год.)

Екологія як природне та суспільне явище: актуальність екологічних проблем, економічний розвиток адміністративно-територіальних одиниць України та екологія; екологічні технології на службі людям тощо.


2.2. Природа рідного краю (24 год)

Теоретична частина. Природа України, рідного краю – важливі складові національної культури і духовності. Охорона природи – громадянський обов'язок кожного члена суспільства.

Основні екологічні поняття і терміни: "рідний край", "екологічні фактори середовища", "фітоценоз", "зооценоз", "екологічна ніша", "ареал", "едифікатор", "домінант" тощо.

Загальна фізико-географічна характеристика України, рідного краю.

Природа місцевості (поблизу будинку, навчального закладу, вулиці, села, району, області):

• природні фактори, що зумовлюють різноманіття і структуру рельєфу та природних ландшафтів України, рідного краю (вологість, сонячна радіація, тепло, геологічні породи, ґрунти тощо);

• головні типи природних ландшафтів рідного краю (ліс, степ, лука, водойма, агроценози тощо);

• рослинний світ: найтиповіші дерева, кущі, трав’янисті рослини, пристосовані до зростання в різних природних ландшафтах краю; їх систематична, морфологічна та екологічна характеристика;

• тваринний світ: найтиповіші хребетні і безхребетні тварини, пристосовані до проживання в різних природних ландшафтах краю; їх систематична, морфологічна та екологічна характеристика;

• найтиповіші мінерали і гірські породи рідного краю, історія їх походження і географія розташування на території краю;

• гідрологічна мережа краю – великі і малі річки, лимани, морські узбережжя, ставки, озера та інші водні об’єкти - загальна характеристика;

• унікальні природні території і об’єкти державного значення, що є прикрасою і гордістю рідного краю;

• літературні твори, твори інших видів мистецтва (музика, кіно, фото тощо), присвячені природним об’єктам рідного краю або подіям, пов’язаним з цими об’єктами.

Державний облік цінних природних територій і акваторій, рідкісних і зникаючих рослин і тварин та їх угруповань. Червона книга природи.

Природно-заповідний фонд рідного краю, регіональний список рідкісних рослин і тварин.



Практична частина. Ознайомлення із Законом України „Про охорону природи”.

Складання систематичної, морфологічної, екологічної, природоохоронної характеристики типових природних об’єктів рідного краю.

Екскурсії, експедиції та практикуми з ознайомлення і вивчення ландшафтів, представників рослинного і тваринного світу, мінералів рідного краю, України та інших країн.

Заходи з пропаганди важливих природних територій і об’єктів рідного краю. Участь у спільних прироохоронних проектах з державними та громадськими організаціями.



2.3. Обладнання та документація для краєзнавчих досліджень (12 год.)

Теоретична частина. Вивчення приладів та обладнання для проведення екологічних досліджень. Прилади для метеоспостережень: термометр, барометр, гігрометр, опадомір, флюгер. Повітряні маси, атмосферний фронт, тиск. Хмари та інші атмосферні явища.

Прилади для геоморфологічних досліджень: нівелір, екліметр.

Прилади для гідрологічних досліджень: термометр, водомірна рейка, маркована мотузка з диском Секкі, поплавки для обчислення швидкості течії, індикаторний лакмусовий папірець та еталонна кольорова шкала-смужка.

Прилади для флористичних і фауністичних досліджень: гербарна сітка і папка, мікроскоп (бінокуляр), ентомологічна морилка, сачок, бінокль.

Особиста і групова (бригадна) документація в еколого-краєзнавчій експедиції, польові щоденники, бланки опису природних об’єктів.

Практична частина. Метеорологічні спостереження під час експедиції. Складання “рози вітрів” даної місцевості. Ведення щоденника спостережень. Побудова геоморфологічного профілю. Визначення температури, прозорості, кольору, запаху, кислотності, жорсткості води. Виготовлення гербарних зразків. Опис незнайомих видів рослин і комах з використанням мікроскопу (бінокуляру). Розробка бланків опису природних об’єктів, їх заповнення під час експедицій.

Місцеві ознаки та прогноз погоди (ознаки сталої ясної погоди та негоди, наближення змін у погоді, фіксування зазначених природних явищ).


2.4. Напрями та зміст вивчення природи рідного краю. Організація і проведення краєзнавчих досліджень (18 год.)

Теоретична частина. Роль екологічного краєзнавства у вивченні і збереженні культурно-історичних, природничо-господарських, природоохоронних та духовних традицій рідного краю. Причинно-наслідкові зв’язки в природі та житті людей.

Шляхи збирання еколого-краєзнавчих матеріалів:

• планомірне систематичне збирання документів, пам’яток та інших краєзнавчих матеріалів;

• експедиційний збір;

• облік надходжень архіву гуртка та до музею навчального закладу.

Види і напрями дослідницької діяльності. Джерела краєзнавчої інформації (літературні, архівні, музейні, кіно-фотоматеріали, інтернет, свідки подій, матеріальні предмети і об’єкти тощо).

Етапи дослідницької діяльності. Постановка проблеми, визначення мети і завдань досліджень.

Методи проведення краєзнавчих досліджень:

- літературний - робота з друкованими джерелами інформації (бібліотека, архів, інтернет тощо);

- картографічний (аерокосмічний) - вивчення закономірностей просторового розміщення і розвитку природних об’єктів, угруповань, комплексів шляхом використання географічних карт;

- експедиційний – загальногеографічні, ботанічні, зоологічні, ландшафтні тощо дослідження і спостереження безпосередньо на місцевості;

- статистичний - збирання та обробка кількісних показників при вивченні природних об’єктів і територій, визначення залежності між компонентами природи.

Структура, вимоги та правила оформлення результатів еколого-краєзнавчого дослідження.

Практична частина. Проведення краєзнавчих досліджень. Постановка мети і складання плану досліджень. Визначення об’єкту, предмету і методів досліджень. Робота з літературними джерелами, визначниками, атласами. Організація досліджень на місцевості.

Обробка і аналіз матеріалів досліджень. Представлення і обговорення результатів досліджень. Оцінка власних досягнень, висновки, враження, визначення проблем в дослідницькій діяльності та шляхів їх подолання.

Підготовка і оформлення дослідницької роботи, підготовка матеріалів для конференцій, для участі в очних і заочних конкурсах краєзнавчого напряму. Виступи з доповідями у навчальному закладі, на конференції.
2.5. Організація і проведення еколого-краєзнавчих експедицій (24 год.)

Теоретична частина. Зміст та форми масових еколого-краєзнавчих заходів. Етапи реалізації масових заходів: підготовка, проведення, підбиття підсумків. Визначення термінів "експедиція", "еколого-краєзнавча експедиція", "краєзнавча експедиція з активними формами пересування" тощо.

Підготовчий етап. Мета та завдання еколого-краєзнавчої експедиції. Обов’язки членів експедиційної групи. Розподіл обов’язків між членами групи. Вимоги до безпеки життєдіяльності та дисципліни в експедиції. Правила поведінки на природних територіях і об’єктах.

Система оцінювання дій членів групи під час підготовки і проведення експедиції, їх мотивування і стимулювання.

Методи збору краєзнавчих матеріалів під час експедиції:

• безпосереднє ознайомлення з природними об’єктами і територіями;

• спостереження за природними об’єктами;

• виявлення впливу природних об’єктів і явищ, різних видів господарської діяльності на стан об’єктів і територій, що вивчаються;

• застосування масштабного креслення, зйомки планів природних об’єктів і територій.

Інформаційно-технічна підготовка до експедиції. Основні способи орієнтування на місцевості. План і карта. Компас. Початкові знання з орієнтування за топографічними картами.

Фіксація подій експедиції. Вимоги до ведення особистих спостережень та щоденників. Правила збору природних об’єктів і матеріалів.

Форма звіту про проведення еколого-краєзнавчої експедиції, його складові розділи.

Практична частина. Підготовка до навчальної експедиції, розподіл обов’язків між членами групи. Розробка маршруту та плану проведення експедиції за топографічною картою.

Збирання (фотодокументування) природного матеріалу. Опис природних об’єктів і територій. Ведення польового щоденника.

Проведення навчальної еколого-краєзнавчої експедиції.
2.6. Підготовка звіту про краєзнавчу експедицію (18 год.)

Теоретична частина. Підсумкова робота з польовим щоденником, зібраними під час експедиції об’єктами і предметами живої і неживої природи. Камеральна обробка зібраних матеріалів Паспортизація маршрутів, об’єктів живої і неживої природи. Схема еколого - краєзнавчого маршруту та його опис.

Практична частина. Систематизація записів польового щоденника, їх первинний аналіз. Робота з довідковою і краєзнавчою літературою. Визначення зібраних незнайомих видів рослин, тварин і мінералів, створення гербаріїв, колекцій і фотоархівів. Складання письмових звітів і комп’ютерних презентацій про еколого-краєзнавчі експедиції.

Обговорення підсумків експедицій. Презентація результатів роботи кожним гуртківцем або групою гуртківців. Оцінка власних досягнень, висновки, враження, визначення проблем та шляхів їх подолання в майбутньому.

Підготовка зібраних під час експедиції матеріалів для передачі у навчальні кабінети і лабораторії, музей навчального закладу, наукову або природоохоронну установу.

Оформлення наглядних матеріалів, звітних виставок, інтернет-публікацій. Виступи з інформацією про експедицію у навчальному закладі, на конференції.


2.7. Природоохоронна діяльність (12 год.)

Теоретична частина. Нормативно-правова база охорони природи.

Головні екологічні принципи: усе пов'язане з усім; природа знає краще; все повинно кудись діватися; ніщо не дається даремно; який ти сам, такий і світ навколо тебе.

Історія взаємин людини і природи.

Головні сучасні екологічні проблеми України та їх регіональні особливості. Види забруднень навколишнього середовища: фізичне, хімічне, біологічне.

Форми охорони природи – державна, громадська, індивідуальна. Роль юних туристів–краєзнавців в охороні навколишнього середовища.

Практична частина. Підготовка творчих робіт (малюнки, фото, карикатури, вiршi, поеми, проза, фантастичнi оповiдання, статтi, репортажi тощо) з використанням місцевих матеріалів на тему «Головні екологічні закони».

Розробка особистого (групового) екологічного проекту (акції) із збереження природного об’єкту, що потребує охорони (дерево, кущ, джерело, трав’яниста рослина або її популяція, балка, берег річки тощо).

Визначення видів забруднення місцевих природних об’єктів.

Відвідання природних територій своєї місцевості. Екологічний проект (акція).



2.8. Участь у масових туристсько-краєзнавчих заходах: туристсько-краєзнавчі експедиції, акції, зльоти, конференції тощо (18 год.)

Теоретична частина Ознайомлення з Положеннями та Умовами проведення різних масових заходів: туристсько-краєзнавчі експедиції, акції, зльоти, форуми, конференції тощо.

Практична частина.

Підготовка та участь у масових заходах.



Підсумок (2 год.)

Підведення підсумків роботи гуртка за рік. Відзначення кращих вихованців гуртка за підсумками навчання. Завдання на літо.


Основний рівень, другий рік навчання.
НАВЧАЛЬНО-Тематичний план


Назва розділу, теми

Кількість годин

усього

теоре­тичних

прак­тичних

Вступ



ВС


2


2




Екологічне краєзнавство


140







1. Актуалізація знань попереднього року навчання

2

2

-

2. Підготовка звіту про літню краєзнавчу експеди-цію. Обробка краєзнавчих матеріалів експедиції

24

4

20

3. Природа рідного краю.

26

8

18

4. Природні ландшафти та інші об’єкти рідного краю

28

8

20

5. Природоохоронна діяльність

12

2

10

6. Організація і проведення стаціонарних та пересувних краєзнавчих експедицій

28

6

22

7. Участь у масових туристсько-краєзнавчих заходах: еколого-краєзнавчі експедиції, акції, зльоти, конференції тощо

20

-

20

Підсумок

2

2

-

Разом

144

34

110

Зміст програми
Вступ ( 2 год.)

Мета, завдання і зміст роботи гуртка у поточному навчальному році, обговорення змісту навчальної програми.

Традиції гуртків екологів.
Екологічне краєзнавство (140 год.)
1. Актуалізація знань попереднього року навчання (2 год.)

Повторення основних тем попереднього року навчання, перевірка рівня еколого-краєзнавчих знань, умінь та навичок.


2. Підготовка звіту про еколого-краєзнавчу експедицію. Обробка матеріалів експедиції (24 год.)

Теоретична частина. Нормативні та методичні документи щодо форм та змісту опису виконаної в експедиції роботи та послідовності обробки краєзнавчих матеріалів

Практична частина. Систематизація записів польового щоденника, їх первинний аналіз. Робота з довідковою і еколого-краєзнавчою літературою. Визначення зібраних знахідок, датування; обробка письмових та усних джерел. Створення гербаріїв, колекцій і фотоархівів. Підготовка знахідок до подальшого зберігання.

Паспортизація та систематизація маршрутів, об’єктів живої і неживої природи. Складання письмових звітів, наукових повідомлень і комп’ютерних презентацій про еколого-краєзнавчі експедиції.

Обговорення підсумків експедицій. Презентація результатів роботи кожним гуртківцем або групою гуртківців. Оцінка власних досягнень, висновки, враження, визначення проблем та шляхів їх подолання в майбутньому.

Підготовка матеріалів, зібраних під час експедиції, для передачі у навчальні кабінети, музеї навчальних закладів, наукові або природоохоронні установи тощо.

Пропаганда експедиції: оформлення стінної газети, стендів, фотоальбомів, буклетів, інтернет-публікацій, звітної виставки, проведення тематичного заходу.

Виступи зі звітом про еколого-краєзнавчу експедицію у навчальному закладі, на конференції.


3. Природа рідного краю (26 год.)

Теоретична частина. Етапи дослідницької діяльності. Постановка проблеми, визначення мети і дослідницьких завдань, складання плану досліджень.

Визначення основних джерел природоохоронної та наукової інформації, знайомство та робота з ними:

• опублікована література, матеріали інтернету;

• документальні джерела архівів, музеїв та наукових установ;

• матеріальні природні предмети та об’єкти;

• зв’язок з учасниками або очевидцями різних подій, пов’язаних з вивченням, використанням або охороною природних територій і об’єктів;

• достовірність зібраного матеріалу;

• паспорт краєзнавчого об’єкту;

• топонімічний матеріал, легенди та географічні назви рідного краю;

• фольклорно-етнографічний матеріал;

• фотографії, малюнки, гравюри, плакати, картини.

Методи проведення польових краєзнавчих досліджень з екологічною спрямованістю: загальногеографічні; геоботанічні, флористичні, зоологічні, метереологічні, картографічні.

Структура, вимоги та правила оформлення результатів краєзнавчого дослідження.

Практична частина. Дослідницькі проекти (за вибором):

• Структура і стан справжніх (лучних, чагарникових, петрофітних, псамофітних тощо) степів рідного краю.

• Структура і стан заплавних (байрачних, штучних) лісів рідного краю.

• Унікальні ландшафти природно-заповідних територій.

• Ранньоквітучі рослини природних ландшафтів рідного краю.

• Флора (тваринне населення) поблизу мого дома (на шкільному подвір’ї, міському парку, березі водойми, у балці тощо).

Камеральна обробка матеріалів дослідження. Робота з довідковою і науковою літературою. Визначення зібраних (описаних) видів рослин і тварин, створення флористичних і фауністичних списків, геоботанічних карт і профілів районів досліджень, карт розповсюдження рідкісних видів рослин і тварин, робота з гербаріями і фотографіями, систематизація записів польового щоденника, бланків опису видів, угруповань і природних комплексів.

Систематичний, біоморфічний, екоморфічний, геоботанічний тощо аналіз зібраних матеріалів дослідження.

Підготовка творчих звітів і презентацій дослідницького проекту. Участь у Всеукраїнських масових заходах щодо вивчення та збереження природної спадщини України в рамках екологічних та краєзнавчих рухів, експедицій, акцій тощо.
4. Природні ландшафти та інші об'єкти рідного краю (28 год.)

Теоретична частина. Основні екологічні терміни: біогеоценоз, ендемік, релікт, екологічна амплітуда виду, система біоморф та екоморф.

Природа рідного краю у далекому минулому, виникнення сучасних ландшафтів, річкової системи. Зональні, азональні, інтразональні та екстразональні ландшафти України, рідного краю.

Зональні ландшафти рідного краю (на прикладі степових екосистем).

Степ як екосистема. Історія виникнення і формування степових ландшафтів, структура і особливості сучасного степового біогеоценозу. Екологічне значення степів.

Умови існування рослин і тварин у степу, їх пристосування до економного використання вологи. Типи степів України, рідного краю (справжні, лучні, чагарникові, петрофітні, псамофітні тощо).

Едифікатори, домінанти, флористичне (зоологічне) ядро степових біоценозів. Система класифікації степових фітоценозів і зооценозів.

Види загроз степовому біому в Україні. Природоохоронне законодавство України з охорони степів, окремих видів степової флори і фауни. Заповідні степи України, рідного краю.

Практична частина. Особливості будови і життя степової рослинності і тваринного світу, спрямовані на економне використання вологи, її збереження від випаровування.

Визначення структури і стану рослинних угруповань степу: ярусність, флористичний склад, кількість видів на одиницю площі, проективне покриття, життєвість.

Визначення едифікаторів, домінантів, флористичного (зоологічного) ядра степових біоценозів. Межі степових рослинних угруповань.

Флора і тваринний світ різних типів степів рідного краю (справжні, лучні, чагарникові, петрофітні, псамофітні тощо). Визначення степових рослин і тварин за гербаріями, малюнками, визначниками, атласами. Створення флористичних і фауністичних списків різних типів степів.

Вивчення мікрокліматичних показників степу (температура повітря і ґрунту, вологість, сонячна радіація, опади, напрямок і сила повітряних мас тощо).

Рослинні і тваринні угруповання різних типів степів рідного краю (справжні, лучні, чагарникові, петрофітні, псамофітні тощо).

Екстразональні ландшафти рідного краю (на прикладі лісових екосистем у степовій зоні). За цією схемою можна розглядати також азональні та інтразональні ландшафти.

Ліс як екосистема. Особливості деревостою. Підлісок та ґрунтовий покрив лісу. Екологічне та природоохоронне значення лісів для степової зони. Умови існування лісу в степу. Типи лісів степової зони (байрачні, заплавні, аренні, штучні тощо).

Флора і тваринний світ різних типів лісів рідного краю (байрачні, заплавні, аренні, штучні тощо). Особливості будови і пристосування рослин і тварин лісу до життя в різних ярусах лісових біогеоценозів. Ланцюги харчування.

Фітоклімат лісу. Мікрокліматичні показники лісових екосистем (температура повітря і ґрунту, вологість, сонячна радіація, опади, напрямок і сила повітряних мас тощо).

Рослинні і тваринні угруповання різних типів лісів рідного краю (байрачні, заплавні, аренні, штучні тощо). Пристосування рослин і тварин до життя в різних ярусах лісу.

Визначення стану деревостою: вік, висота, діаметр, життєвість.

Участь деревних порід у формуванні лісового фітоценозу. Формула лісу. Бонітет.

Вивчення стану підліску та ґрунтового покриву лісу: флористичний склад, життєвість, ряснота.

Визначення лісових рослин за гербаріями, малюнками, визначниками, атласами. Створення флористичних і фауністичних списків різних типів лісів. Екскурсії.
5. Природоохоронна діяльність (12 год.)

Теоретична частина. Унікальні природні об’єкти і території України, рідного краю. Екологічні маршрути та екологічні стежки.

Пам’ятні місця і події, пов’язані із життям і діяльністю вчених, письменників, художників, громадських діячів і держслужбовців - дослідників і захисників природи рідного краю, України. Їх значення в житті рідного краю. Забуті імена.

Роль юних екологів-краєзнавців в охороні навколишнього середовища.

Практична частина. Ознайомлення (відвідання) з унікальними природними об’єктами і територіями рідного краю. Фотографування, замальовування та опис цих місць. Зустрічі з науковцями, письменниками, художниками, громадськими діячами - дослідниками і захисниками природи рідного краю, України. Записи їх спогадів. Виконання завдань різних громадських організацій та фондів. Оформлення зібраних матеріалів.

6. Організація і проведення стаціонарних та пересувних краєзнавчих експедицій (28 год.)

Теоретична частина. Визначення мети і району еколого-краєзнавчої експедиції.

Формування експедиційної групи, тимчасових профільних пошукових бригад, розподіл обов’язків та проведення інструктажів.



Практична частина. Збір інформації про район експедиції та перспективні об’єкти дослідження. Складання плану експедиції, затвердження маршруту і графіка пересування, підготовка спорядження, розробка меню тощо.

Встановлення зв’язків з працівниками архівів, музеїв, природо-заповідних об’єктів, вузів та інших наукових, навчальних і державних установ для одержання консультацій та інших необхідних довідок про район експедиції.

Виконання експедиційних завдань:

• вивчення біологічного і ландшафтного різноманіття району експедиції, стану окремих природних об’єктів, впливу на них природних та антропогенних факторів середовища;

• пошук і збирання (фотодокументування) природних об’єктів і матеріалів;

• опитування населення про форми та історію природокористування окремих природних об’єктів, району експедиції;

• пошук безпосередніх учасників або очевидців різних подій, пов’язаних з вивченням, використанням або охороною природних територій і об’єктів району експедиції;

• вивчення фактів або подій за документами архівів, експонатами музеїв, першоджерелами;

• листи, спогади, документи, фотографії, розповіді, зібрані або записані під час експедиції.

Фіксація подій експедиції, ведення особистих спостережень та щоденників. Порівняння матеріалів, зібраних під час експедиції, з публікованими джерелами. Перевірка фактів і дат, виявлених у ході експедиції. Консультації з вченими та спеціалістами.

Презентація результатів роботи кожним гуртківцем або групою гуртківців (реферати, наукові повідомлення тощо про історичне минуле та сучасний стан природних об’єктів району експедиції). Оцінка (робота з оцінними формами, контрольними тестами, самооцінка, взаємооцінка тощо) власних досягнень, висновки, враження, визначення проблем та шляхів їх подолання в майбутньому.

Підготовка матеріалів, зібраних під час експедиції, для передачі у відповідні заклади (краєзнавчий музей навчального закладу, наукові або природоохоронні установи).

Пропаганда експедиції: оформлення стінної газети, стендів, фотоальбомів, буклетів, інтернет-публікацій, звітної виставки, проведення вечора.

Виступи зі звітом про еколого-краєзнавчу експедицію у навчальному закладі, на конференції.



Проведення навчальних експедицій.
7. Участь у масових еколого-краєзнавчих заходах: еколого-краєзнавчі експедиції, акції, зльоти, конференції тощо (20 год.)

Теоретична частина. Вивчення Положень та Умов проведення різних масових заходів з учнівською молоддю: туристсько-краєзнавчі експедиції, акції, зльоти, форуми, конференції тощо. Правила змагань із спортивного туризму. Робота з Положенням та Умовами змагань. Основні принципи суддівства змагань. Таблиці штрафів.

Практична частина. Підготовка та участь у заходах.
Підсумок (2 год.)

Підбиття підсумків.



Прогнозований результат
Учні повинні знати:

І. Еколого-краєзнавчий блок програми:

• основні природні, історичні, археологічні пам’ятки України, рідного краю; документацію для проведення краєзнавчої експедиції;

• основні вимоги до звіту про еколого- краєзнавчу експедицію;

• краєзнавчу та іншу літературу з природи рідного краю;

• схему опису маршруту краєзнавчої експедиції;

• кінофотодокументи та інші джерела про природу рідного краю;

• фізико-географічні і кліматичні умови місцевості, що вивчається;

• екологічну термінологію;

• представників рослинного і тваринного світу місцевості, що вивчається;

• заповідні природні об’єкти рідного краю і України;

• закони і нормативні акти, спрямовані на збереження і раціональне використання природних ресурсів України;

• показники якості (стану) природних об’єктів.

• основні види і методи краєзнавчої і науково-дослідницької роботи, які можуть здійснюватися в краєзнавчій експедиції, при проведенні краєзнавчих досліджень, інструменти (прилади), які при цьому застосовуються;

• місцеві ознаки погіршення та покращення погоди.


Учні повинні вміти:

• самостійно працювати з еколо-краєзнавчою та спеціальною літературою, іншими літе­ратурними джерелами;

• розробляти анкети та запитальники;

• систематизувати зібраний краєзнавчий матеріал;

• виконувати дослідження за ви­вченими методиками, вести пись­мову документацію;

• пояснювати взаємозв'язок між станом досліджуваного об'єкту та факторами природного та антро­погенного характеру;

• складати звіт про еколого-краєзнавчу експедицію, краєзнавче дослідження, технічний опис маршруту;

• публічно виступати з доповідями, рефератами, пропагувати роботу гуртка;

• орієнтуватися на місцевості за допомогою карти та компасу, проходити маршрут за легендою, картою, долати дистанцію спортивного орієнтування в заданому напрямку та/або за вибором, по маркованій дистанції;

• складати план місцевості;

• оцінювати власні досягнення та досягнення інших гуртківців;

• співпрацювати з ровесниками під час колективної роботи;



Учні повинні взяти участь в еколого-краєзнавчій експедиції, учнівській еколого-краєзнавчій конференції.
ЛІТЕРАТУРА


  1. Азбука туриста-эколога. Методические рекомендации для рук. кружков «Туристы-экологи». – М.: Турист – 1991 – 110 с.

  2. Бардин К.В. Азбука туризма. - М. : Просвещение, 1981.

  3. Байтеряков О.З. Загальна характеристика туристичних ресурсів України // Краєзнавство і туризм: освіта, виховання, стиль життя (матеріали міжнародної науково-практичної конференції) - Херсон. Херсонський держ. пед. ун-т. - 1998. - С. 185-187

  4. Безпека життєдіяльності туристів, екскурсантів, відпочивальників та працівників туризму (аспекти). – Дніпропетр.: Промінь, 2002. - 115 с.

  5. Бейдик О.О. Рекреаційно-туристські ресурси України. Методологія та методика аналізу, термінологія, районування. - К: ВПЦ „Київський університет", 2001. - 395 с.

  6. Биржаков М.Б. Введение в ТУРИЗМ. - СПб.: „Издательский дом Герда". 2003. - 320 с.

  7. Боплан Г.Л. Опис України. К. : Наукова думка, 1991.

  8. Вечерський В.В. Загальні відомості про історико-культурні ресурси в туристичних регіонах України //Туристично-краєзнавчі дослідження. Вип. 2. - К: ЧП Кармаліта. - 1999. - С. 99-122.

  9. Вихристенко Б.І. Сучасний стан і завдання розвитку туристичної галузі України // Туристично-краєзнавчі дослідження. Вип. 1. - К: КМ-Трейдинг". - 1998. - Частина перша. - С11-18.

  10. Ганопольский В.І. Уроки туризму .- К .: Шкільний світ.-2004.

  11. Гетьман В.І. Екотуризм в національних парках // Екологічний вісник. – 2002. - №7-8 – с. 24-28

  12. Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про туризм" від 29.11.2003 . //www.rаdа. goy. Uа.

  13. Закон України "Про туризм" від 15.09.1995 р.// Урядовий кур'єр. -1995.-№171-172.-С. 5-6.

  14. Історія України. – Знання, 1992.

  15. Історичний, культурний туризм в Україні до 2010 року // Краєзнавство, географія, туризм. – 2001. - №6 – с.8

  16. Конох А.П., Товстопятко Ф.Ф., Некрасов С.А. Екологічний туризм: Навч. пос. для студентів фак. фіз. вих. – Запоріжжя: ЗНУ, 2005 – 68 с.

  17. Конох А.П., Товстопятко Ф.Ф., Некрасов С.А. Туризм: Навч. пос. для студентів вищих навч. закладів. - Запоріжжя: ЗНУ, 2005 – 135 с.

  18. Костриця М.Ю., Обозний В.В. Шкільна краєзнавчо-туристична робота – К. Вища школа, 1995.

  19. Костюшин В.А. Воздействие рекреации на живую природу. – К.: НацЭко, 1997. – 40 с.

  20. Краєзнавство. – К. : Пам’ятки України, 1994.- № 1,2.

  21. Литвинов Д.А. Справочник туриста. - Дніпропетровськ: ЕЦ „Восхождение”, 2005.

  22. Наровлянський О.Д., Наровлянська М.Д., Пустовойт В.О. Шкільний туризм . – К .: Шкільний світ - 2009.

  23. Орієнтовні навчальні програми туристсько-краєзнавчих об’єднань учнівської молоді під ред. Ю.В.Штангея. – К.: УДЦТКУМ, 1996. – 368 с.

  24. Панов И.Н. Экологический туризм и его роль в устойчивом
    развитии территорий // Вести МГУ. Сер.5. - 1998. -№ 6.-С. 13-18.

  25. Правила проведення туристських подорожей з учнівською і
    студентською молоддю України / Наказ Міністерства освіти і науки
    України від 24.03.2006 року 237 // Спортивний туризм. - К.:
    Федерація спортивного туризму України. - 2006. - № 9 - С. 36-57.

  26. Проведение и судейство конкурсов на туристских слетах и соревнованиях. Методические рекомендации. – М.: Турист, 1983. – 52 с.

  27. Про затвердження Положення про туристські маршрутно-кваліфікаційні комісії навч. закладів системи МОН України // Інформаційний збірник МОНУ – 2005. - № 19-20. –с. 27-34

  28. Спортивний туризм. Правила змагань – К.: Держ. комітет молод. Політики, спорту і туризму України, 2001. – 69 с.

  29. Стратегія і тактика розвитку туризму в Україні // Краєзнавство, Географія, туризм. –1998. - №36 – с.1-3

  30. Тиждень краєзнавства і туризму // Краєзнавство, Географія, Туризм. – 1997. - №35. – вкладиш

  31. Туристско-краеведческие кружки в школе. Методические указания для руководителей. – М.: Просвещение, 1988. – 156 с.

  32. Шелегеда В.І. До проблеми використання комплексних екологічних проектів у дитячих позашкільних установах. / Збірник наукових праць «Педагогіка і психологія формування творчої особистості: проблеми і пошуки. – Київ – Запоріжжя: Інститут педагогіки і психології професійної освіти АПН України, 2001. – с. 127 – 131.

  33. Шелегеда В.І. Вивчення та збереження біологічної різноманітності в еколого-краєзнавчих гуртках станції юних туристів. / Збірник матеріалів І Міжнародної науково-практичної «Науково-дослідна робота студентів: аспект формування особистості майбутнього вченого, фахівця високої кваліфікації». – Запоріжжя: ЗНТУ, 2002. – с.595 – 599.

  34. Шелегеда В.І. Туристсько-краєзнавча експедиція «Зелена мережа Запоріжжя» - мета, зміст, структура, метод. / Матеріали ІІ міжнародної наукової конференції, присвяченої 20-річчю створення Запорізького національного університету. – Запоріжжя: ЗНУ, 2005. – с. 148 – 154.

  35. Шелегеда В.І. Система роботи з екологічного краєзнавства і туризму з учнями в позашкільних закладах системи освіти - Матеріали доповідей та виступів Всеукраїнської педагогічної конференції, присвяченої 90-річчю позашкільної освіти / за ред.. д.п.н. Вербицького В.В. – К.:АВЕРС, 2008. – с.108-116.

  36. Еколог. туризм // Краєзнавство, Географія, Туризм. – 1998. - №11 – с.7

  37. Екологічна освіта учнів у позашкільних закладах // Рідна школа. – 2001. - №5 – с. 13-15.



ОСНОВНИЙ РІВЕНЬ, ТРЕТІЙ РІК НАВЧАННЯ

Каталог: Files -> downloads
downloads -> Урок 2 Тема. Архітектура кам'яний літопис століть
downloads -> Уроках «Художньої культури»
downloads -> Науковий керівник : учитель стасюк о. С. Консультанти: батьки, бібліотекар, вчитель географії
downloads -> Реферат з основ корекційної педагогіки та спеціальної психології на тему: Психолого-педагогічна допомога сім'ям, які мають дітей з порушенням у розвитку
downloads -> Образотворче мистецтво
downloads -> Чернігівська міська централізована бібліотечна система
downloads -> Особливості розвитку культури Галицько – Волинської держави
downloads -> Визначні місця України краю незвіданих красот
downloads -> Розрахунок сил І засобів по ліквідації нс


Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2




База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2020
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка