Програма навчальної дисципліни аграрне право опис навчальної дисципліни форма навчання Курс


Тема 1: Поняття, предмет, метод, принципи, система та джерела аграрного права



Сторінка2/11
Дата конвертації23.10.2016
Розмір2.57 Mb.
ТипПрограма
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11
Тема 1: Поняття, предмет, метод, принципи, система та джерела аграрного права

  1. Поняття аграрного права та його історичні витоки

  2. Предмет і метод аграрного права.

  3. Принципи і система аграрного права.

  4. Поняття, ознаки і класифікація джерел аграрного права та їх особливості

  5. Конституція і Закони України як джерела аграрного права

  6. Підзаконні нормативно-правові акти в системі джерел аграрного права

  7. Види й юридична сила локальних правових актів як джерел аграрного права

  8. Роль і значення узагальнень судової та господарської практики у забезпеченні правозастосування і зміцнення законності в аграрному секторі економіки країни


Тема 2: Суб’єкти аграрного права

1. Поняття, класифікація і особливості суб’єктів аграрного права.

2. Громадяни та юридичні особи як суб'єкти аграрного права.

3. Загальні засади створення і державної реєстрації суб’єктів аграрного права

4. Характеристика засновницьких документів сільськогосподарських підприємств

5. Особливості припинення сільськогосподарських підприємств

6. Аграрні правовідносини.
Тема 3 : Особливості переходу до ринкових відносин в АПК

1.Порядок і умови приватизації майна державних підприємств в АПК

2.Правове регулювання паювання земель та майна в АПК

3.Особливості правового регулювання аграрного ринку.

4.Правове регулювання ринку зерна

5.Правове регулювання зовнішньоекономічної діяльності в АПК

6.Особливості правового регулювання ринку алкоголю та тютюну

7.Правове регулювання ринку сільськогосподарської техніки


Тема 4: Правові засади управління в АПК та особливості юридичної відповідальності за порушення аграрного законодавства

  1. Система органів державного управління і контролю в сільському господарстві.

  2. Міністерство аграрної політики України та його органи на місцях, їх компетенція.

  3. Державні сільськогосподарські інспекції.

  4. Державний контроль за виконанням законодавства в сфері АПК.

5. Поняття та особливості юридичної відповідальності за порушення аграрного законодавства.

6. Дисциплінарна та матеріальна відповідальність працівників, зайнятих в аграрному виробництві.

7.Майнова відповідальність за аграрні правопорушення.

8. Адміністративна відповідальність за порушення аграрного законодавства.


Тема 5: Правові засади діяльності сільськогосподарських кооперативів (СГКООП)

1. Загальна характеристика законодавства у сфері сільськогосподарської кооперації.

2. Поняття та класифікація сільськогосподарського кооперативу, його основні юридичні ознаки.

3. Порядок створення сільськогосподарського кооперативу та його державної реєстрації. Статут кооперативу.

4. Правові умови членства у сільськогосподарському кооперативі.

5. Система органів управління та контролю у сільськогосподарському кооперативі.

6. Правовий режим майна, землі та фінансів сільськогосподарського кооперативу. Право власності на пай.

7. Правові підстави реорганізації та ліквідації сільськогосподарського кооперативу.


Тема 6: Правове становище державних сільськогосподарських підприємств

1.Поняття та особливості правового становища державних та комунальних сільськогосподарських підприємств

2.Характеристика правового режиму майна державних та комунальних сільськогосподарських підприємств

3.Правове становище керівника та повноваження трудового колективу державного (комунального) сільськогосподарського підприємства


Тема 7: Правове становище фермерських господарств (ФГ)

1. Поняття та правові ознаки фермерського господарства.

2. Умови і порядок створення фермерського господарства. Його державна реєстрація.

3. Умови та порядок надання (передачі) земельних ділянок для ведення фермерського господарства.

4. Правовий режим майна у фермерському господарстві, його особливості.

5. Правові основи господарської діяльності, матеріально-технічного забезпечення та реалізація виробленої продукції фермерського господарства.

6. Державна підтримка фермерських господарств.

7. Правові підстави та порядок припинення фермерського господарства.


Тема 8: Правове регулювання ведення особистого селянського господарства (ОСГ)

1. Соціально-економічна значимість і юридична природа особистого селянського господарства.

2. Поняття та основні ознаки особистого селянського господарства.

3. Правовий режим земель особистого селянського господарства.

4. Правовий режим майна особистого селянського господарства.

5. Зайнятість членів особистих селянських господарств, їх права та обов’язки.

6. Державна підтримка особистих селянських господарств
Тема 9: Правове забезпечення безпечності та якості сільськогосподарської продукції

1.Поняття і зміст безпечності та якості сільськогосподарської продукції

2.Правове регулювання запровадження у виробництво сільськогосподарської продукції ГМО

3. Участь держави у забезпеченні безпечності та якості сільськогосподарської продукції і харчових продуктів. Права, обов’язки та відповідальність суб’єктів у сфері забезпечення безпечності та якості сільськогосподарської продукції.

4.Стандартизація і сертифікація як нормативні засади якісності і безпечності сільськогосподарської продукції
Тема 10: Договірні відносини у сфері сільськогосподарського виробництва

1. Поняття, особливості і види договірних відносин суб’єктів аграрного підприємництва (орендні відносини).

2. Контрактація та інші окремі договори щодо реалізації сільськогосподарської продукції.

3. Договори на використання науково-технічної продукції у сільському господарстві.

4. Біржові угоди.

5. Особливості аграрно-правового регулювання ринку зерна та заставних закупівель сільськогосподарської продукції


Тема 11: Правове регулювання здійснення окремих видів сільськогосподарської діяльності

1. Загальна характеристика правового регулювання галузі тваринництва

2. Правове регулювання племінної справи у тваринництві

3. Правове регулювання виробництва молока, м’яса та рибної продукції

4. Правове регулювання ветеринарної справи в Україні

5. Загальна характеристика правового регулювання галузі рослинництва

6. Правова охорона прав на сорти рослин

7. Правове регулювання захисту сільськогосподарських рослин. Карантинний режим.

8. Правові аспекти вирощування наркотичних рослин

6. САМОСТІЙНА РОБОТА



6.1. Методичні рекомендації щодо здійснення самостійної роботи

6.1.1. Загальні положення.

Самостійна робота студента є однією з основних форм організації навчання, основним засобом оволодіння навчальним матеріалом у віль­ний від обов'язкових аудиторних занять час.

Мета самостійної роботи - закріплення, поглиблення й узагаль­нення знань, здобутих на лекційних, семінарських і практичних занят­тях. У процесі самостійної роботи у студентів формуються індивідуаль­ні вміння та навички самостійного засвоєння навчальної та наукової літератури, нормативних джерел, використання сучасних інформацій­них засобів і технологій.

Зміст самостійної роботи визначає навчальна програма дисциплі­ни, методичні матеріали, вказівки й рекомендації викладача.

Для підвищення ефективності самостійної роботи студента доціль­но її планування. Планування та організація самостійної роботи мають ґрунтуватися на достовірній інформації згідно з такими позиціями:


  • вид роботи (наприклад, підготовка до лекції, семінарських занять);

  • трудо­місткість процесу підготовки (з урахуванням індивідуальних здібнос­тей і особистісних якостей студента);

  • форми і методи навчально-ме­тодичного та матеріально-технічного забезпечення виду самостійної роботи;

  • місце і форма виконання самостійної роботи (наприклад, у біб­ліотеці, спеціалізованому навчальному кабінеті/комп'ютерному класі, в домашніх умовах; письмово, усно тощо);

  • форми і способи контролю виконання самостійної роботи студента;

  • необхідний і достатній обсяг часу за диференційованими нормативами щодо кожного виду самостій­ної роботи.

Особливість самостійної роботи полягає в необхідності самостій­ного, творчого пошуку та аналізу інформації на відміну від порівняльно-пасивного її сприйняття па лекційних заняттях. Це дає змогу роз­ширити сукупність інформації з теми, отримати системне уявлення з конкретного питання. Під час самостійної роботи з навчальною, науко­вою та нормативною літературою студент збагачує свої знання, фактично створюючи власну систему знань за певною темою.

Для можливості здійснення контролю за самостійною роботою від студента вимагається ведення окремого зошиту для конспектування самостійно вивченого матеріалу та письмового розв’язання задач.

Самостійна робота студента складається з таких етапів:


  1. Вивчення рекомендованих джерел, а також самостійний підбір та вивчення навчальної та наукової літератури, нормативно-правових та індивідуальних актів, матеріалів юридичної практики за окремими темами курсу. Складення бібліографічного опису джерел у зошиті для самостійної роботи.

  2. Конспектування основних положень теми у зошиті у стислому вигляді, зокрема: аналіз та порівняння основних теорії та підходів, що склалися стосовно спірних питань теми; схематичне викладення основних положень чинного законодавства яке вивчається у темі; аналіз матеріалів вітчизняної, іноземної та міжнародної практики (за можливості); порівняльний аналіз вітчизняного чинного законодавства та міжнародно-правових актів із складанням порівняльних таблиць; порівняльний аналіз чинного законодавства та проектів щодо змін до нього.

  3. Самостійна перевірка знання окремих положень теми за допомогою списків питань, що наводяться для кожної теми.

  4. Розв’язання задач та ситуацій, запропонованих для даної теми.

  5. Підготовка проектів юридичних документів за запропонованою фабулою.

6.1.2. Методичні вказівки для студентів щодо самостійного вивчення літератури.

Робота із літературою є важливою складовою самостійної роботи студента і має на меті первинну підготовку до лекції, оволодіння знаннями про основні категорії та проблеми, що дістають відображення у лекційному курсі; підготовку до семінарських занять, проміжних та підсумкових контрольних заходів.

Для більш повного та результативного оволодіння знаннями студент повинен орієнтуватися на перелік основної та додаткової літератури, що надається викладачем у робочій навчальній програмі та розміщується разом із іншими навчально-методичними матеріалами на електронному ресурсі кафедри в мережі Інтернет.

Обробка літературних джерел має починатися з основної літератури (нормативно-правових актів, міжнародних договорів, судової практики). Студент використовує навчальні й навчально-методичні роботи лектора (за наявності таких – обов’язково), роботи інших авторів за власним розсудом, але при цьому повинен забезпечувати різноманіття джерельної бази, порівнювати позиції різних авторів та робити власні висновки щодо вирішення основних теоретичних та практичних проблем.

Вивчаючи підручник, навчальний посібник тощо, студент повинен розуміти, що формулювання питань та наукові категорії, сформульовані у різних джерелах можуть розходитися. Для пошуку відповіді на питання, на яке, на перший погляд, немає відповіді, студент повинен спочатку уяснити сутність питання, а потім шукати на нього відповідь. Не потрібно забувати і про те, що структура курсу та назви його основних тем можуть суттєво відрізнятися від тих, що запропоновані лектором. В цьому випадку потрібно дотримуватися тих рекомендацій, що надаються лектором щодо підбору літератури у ході кожного лекційного заняття. Крім цього, слід звертати увагу на те, що часта зміна нормативно-правових актів призводить до втрати актуальності деякими літературними джерелами (повністю або частково) і вимагає від студента постійної уваги при вивченні тієї навчальної літератури, яка заснована на нормативно-правовій базі, перевірки автентичності текстів нормативно-правових актів, згадуваних у такій літературі.

Після цього студент, що претендує на оцінку «відмінно» має переходити до вивчення додаткової літератури (монографій, наукових статей, матеріалів конференцій та «круглих столів», літератури на іноземних мовах тощо), запропонованої у робочій програмі або підібраної студентом самостійно.

При підготовці до підсумкового контролю (іспит, залік) студент, що оволодів матеріалом навчального курсу, може використовувати навчальні посібники, у яких стисло та схематично викладаються основні положення дисципліни з метою оновлення та кінцевої систематизації отриманих знань.

При відповіді на семінарських заняттях, при проміжному та підсумковому контролі студент повинен пам’ятати назви тих джерел, якими вони користувалися, а також прізвища (за можливості – ім’я та по батькові) їх авторів.

Самостійні висновки, які зроблені студентами та мають певну наукову цінність, можуть знаходити вираз у наукових доповідях, підготовлених для виступу на семінарських заняттях, студентському науковому семінарі, наукових конференціях, «круглих столах» тощо. При написанні письмових робот обов’язковими є посилання на літературні джерела, використані у процесі їх підготовки, із їх бібліографічним описом, зробленим за вимогою ДСТУ ГОСТ 7.1:2006 «Бібліографічний запис. Бібліографічний опис. Загальні вимоги та правила складання».

6.1.3. Методичні рекомендації для студентів щодо підготовки до семінарських занять.

Семінарське заняття — форма навчального заняття, на якому викладач організовує дискусію за попередньо визначеними тема­ми. До заняття студенти відповідають на питання, визначені у плані семінарського заняття, готують тези виступів на підставі інди­відуально виконаних завдань (рефератів). Перелік тем семінарсь­ких занять визначається робочою навчальною програмою дисципліни. На кожному семінарському занятті викладач оцінює відповіді, підготовлені виступи, активність студентів у дискусії, уміння фо­рмулювати і відстоювати свою позицію. Підсумкові оцінки за кожне семінарське заняття викладач оголошує і вносить до журналу академічної групи та журналу обліку роботи викладача.

Семінарське заняття є однією з найважливіших форм навчального заняття у вищому навчальному закладі, яке проводиться у формі дискусії навколо попередньо визначеної теми, до якої студенти готують тези виступів на підставі індивідуально виконаного завдання. Семінари проводяться з основних тем навчальної програми і є ефективною формою закріплення теоретичних знань, отриманих на лекціях і під час самостійної роботи з навчальною і науковою літературою.

Головна мета семінарських занять — опанування студентами навчальної дисципліни, забезпечення глибокого і всебічного аналізу та колективного обговорення основних проблем курсу, навчання їх елементам творчого застосування отриманих знань на практиці.

Основними завданнями семінарських занять є:


  • закріплення у студентів теоретичних знань;

  • оволодіння ними науковим апаратом, навичками усного і письмового викладання навчального матеріалу;

  • розвиток юридичного мислення студентів;

  • залучення їх до проведення індивідуальних та колективних наукових досліджень;

  • прищеплення їм навичок творчого мислення, самостійного формулювання та висловлювання власних думок, а також захисту висунутих наукових положень та висновків;

  • формування у них правового світогляду, здатності пов'язувати загальнотеоретичні положення з вимогами повсякденної практики право- і державотворення в країні.

Види проведення семінарських занять можуть бути різноманітними. Вони залежать від типу семінару, змісту і особливостей теми, складу студентів. Найбільш поширеними видами на семінарі є:

  • розгорнута бесіда;

  • виступи з рефератами, доповідями;

  • диспут у формі діалогу;

  • круглий стіл тощо.

При підготовці до семінару кожен студент повинен:

  • уважно ознайомитися з планом, який відображає зміст чергової теми заняття;

  • прочитати і продумати свої лекційні записи, які відносяться до теми семінару;

  • вивчити чи законспектувати рекомендовану літературу;

  • скористатися при потребі консультацією викладача;

  • скласти розгорнутий план, тези чи конспект виступу з усіх питань теми заняття.

Студентам необхідно відвідувати кожне семінарське заняття. Пропуск семінару позбавляє студента можливості усвідомити, закріпити та отримати цілісне уявлення по тій чи іншій темі. Крім того, це створює значні труднощі при підготовці до підсумкового контролю.

Під час роботи на семінарському занятті студент повинен:



  1. Дотримуватися вимог щодо навчальної дисципліни;

  2. Відповідати на запитання поставлені викладачем, який проводить семінарське заняття;

  3. Виходячи виступати із відповіддю на одне з основних питань, не використовувати будь-які допоміжні матеріали (зокрема, навчальну та наукову літературу, конспект лекцій або самостійно опрацьованого матеріалу, нормативно-правові акти, технічні засоби тощо), за виключенням тих випадків, коли використання таких матеріалів погоджено із викладачем;

  4. Уважно слухати викладача та інших студентів, вміти продовжити відповідь, доповнити її або аргументовано прорецензувати;

  5. Вміти наводити приклади, працювати із нормативними матеріалами, юридичними документами;

  6. Вміти підводити підсумок власної або чужої відповіді.

6.1.4. Контроль самостійної роботи студента.

Контроль за самостійною роботою студентів може здійснюватися викладачем у таких формах:

поточний контроль засвоєння знань на основі оцінки усної відповіді на питання, повідомлення, доповіді тощо (на практичних або семінарських заняттях);

поточний контроль на основі виконання практичних завдань (написання проектів процесуальних документів, підготовки юридичного аналізу певної ситуації тощо);

вирішення ситуаційних завдань, розв’язання задач;;

перевірка конспекту, виконаного з тем, що вивчалася самостійно;

тестування, виконання письмової контрольної роботи;

підготовка статті, тез виступу та інших публікації в науковому, науково-популярному, навчальному виданні тощо за підсумками самостійної навчальної й науково-дослідної роботи.


6.2. Завдання на самостійну роботу до кожної теми

До теми 4
Правові засади реформування земельних та майнових відносин

Рекомендована джерела:

Основна:

  1. Аграрне право України: підручник /В.М. Єрмоленко, О.В. Гафурова, М.В. Гребенюк/ за заг. ред. В.М. Єрмоленка. – К.: Юрінком Інтер, 2010 – 680с.

  2. Аграрне право : підруч. для студ. вищ. навч. закл./ В.П. Жушман, В.М. Корнієнко, Г.С. Корнієнко та ін..; за ред. В.П. Жушмана та А.М. Статівки. – Х.: Право, 2010. – 296 с.

  3. Аграрне право [Текст] : (оглядові лекції, норм.-прав. акти) / Статівка А. М., В. Ю. Уркевич ; Нац. юрид. ун-т ім. Ярослава Мудрого. - Харків : Юрайт, 2014. - 352 с.

  4. Правові основи майнових і земельних відносин : навч. посіб. / за ред. В. М. Єрмоленка. - К.: Магістр-XXI сторіччя, 2006. - 384 с.

Додаткова:

4. Бевзенко В. Земельні правовідносини як предмет юрисдикції адміністративних судів// Юридична Україна: Щомісячний правовий часопис. – 2014. - №7. – С.74-88

5. Бєрдніков Є. Правові позиції щодо визначення кола суб’єктів (осіб), що мають право на приватизацію земель для ведення фермерського господарства, та кола об’єктів (земельних ділянок), що підлягають такій приватизації// Землевпорядний вісник. - № 4. – 2015. – С.26-30

6. Гаража О. Передумови розвитку ринку земель сільськогосподарського призначення в системі управління земельними ресурсами// Землевпорядний вісник. - № 6. – 2015. – С.42-46

7. Гуревський В. К. Право приватної власності громадян України на землі сільськогосподарського призначення. - О.: АстроПринт, 2000. - 138 с.

8. Державна аграрна політика України: проблеми правового забезпечення [Текст] : монографія / за ред.: В. Ю. Уркевича, М. В. Шульги ; НЮУ ім. Я. Мудрого. - Київ : Вид. О.М. Ешке, 2014. - 268 с.

9. Добряк Д. Сучасний стан земельної реформи та перспективи розвитку земельних відносин в Україні// Землевпорядний вісник. - № 4. – 2015. – С.2-5

10. Кулинич П. Об’єкти земельних правовідносин в Україні: теоретичний аспект// Право України: Юридичний журнал. – 2014. - №5. – С.142-156

11. Організаційно-правові питання аграрної реформи в Україні / за ред. В. І. Семчика. - К. : Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького HAH України. - 2003. - 280 с.

12. Петлюк Ю. С. Земельна реформа в Україні на сучасному етапі: проблеми правового забезпечення [Текст] / Ю. С. Петлюк // Бюлетень Міністерства юстиції України : Офіційне видання. – 2012. – №12. – С.63-68.


Основні нормативно-правові акти:

13. Конституція України від 28 червня 1996 р. // Відомості Верховної Ра­ди України. - 1996. - № 30. - Ст. 141.

14. Земельний кодекс України від 25 жовтня 2001 р. // Урядовий кур'єр. 2001. - 15 листопада.

15. Про особливості приватизації майна в агропромисловому комплексі Закон України від 10 липня 1996 р. // Відомості Верховної Ради України. - 1996. - № 41. - Ст. 188.

16. Про стимулювання розвитку сільського господарства на період 2001-2004 років: Закон України від 18 січня 2001 р. // Відомості Верхом Ради України. - 2001. -№11.- Ст. 52.

17. Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок влас­никам земельних часток (паїв): Закон України від 5 червня 2003 р. // Урядовий кур'єр. - 2003. - № 124. - 9 липня.

18. Про основні засади державної аграрної політики на період до 2015 ро­ку: Закон України від 18 жовтня 2005 р. // Урядовий кур'єр. - 2005. - 16 листопада

19. Про особливості приватизації майна в агропромисловому комплексі: Закон України від 10 липня 1996 р. // Відомості Верховної Ради Украї­ни. - 1996. - № 41. - Ст. 188.

20. Про додаткові заходи щодо підвищення рівня захисту майнових прав сільського населення: Указ Президента України від 21 лютого 2002 р. № 170 // Офіційний вісник України. - 2002. - №9.

21.Про додаткові заходи щодо соціального захисту селян-власників зе­мельних ділянок та земельних часток (паїв): Указ Президента України від 2 лютого 2002 р. № 92/2002 // Офіційний вісник України. - 2002. - № 6. - Ст. 239.

22. Про захист прав власників земельних часток (паїв): Указ Президента України від 21 квітня 1998 р. №332/98 // Офіційний вісник Украї­ни. - 1998. - № 16. - Ст. 590.

23. Про затвердження Порядку перетворення у процесі приватизації дер­жавних, орендних підприємств і підприємств із змішаною формою влас­ності у відкриті акціонерні товариства: Постанова Кабінету Міністрів України від 11 вересня 1996 р. № 1099 [Електронний ресурс]. — Ре­жим доступу: www.rada.gov.ua

24.Про підприємства, що приватизуються з урахуванням особливостей, визначених законодавством для агропромислового комплексу: Поста­нова Кабінету Міністрів України від 12 червня 1996 р. № 638 [Електрон­ний ресурс]. — Режим доступу: www.rada.gov.ua

25. Про затвердження мінімальних розмірів земельних ділянок, які утво­рюються в результаті поділу земельної ділянки фермерського господарства, що успадковується: Постанова Кабінету Міністрів України від 10 грудня 2003 р. № 1908 // Офіційний вісник України. - 2003. № 51. - Ст. 2682.

26. Про врегулювання питань щодо забезпечення захисту майнових прав селян у процесі реформування аграрного сектору економіки: Постано­ва Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2001 р. № 177 // Урядовий кур'єр. — 2001. - № 46. - 15 березня.


Каталог: wp-content -> uploads -> 2016
2016 -> Київський національний лінгвістичний університет базові навчально-методичні матеріали
2016 -> Черкаський інститут банківської справи Університету банківської справи
2016 -> Програма навчальної дисципліни господарське право опис навчальної дисципліни форма навчання Курс Семестр
2016 -> Методичні Рекомендації Запобігання і виявлення
2016 -> Програма додаткового вступного випробування з фаху для вступників на здобуття ос
2016 -> Кз «Веселівська районна різнопрофільна гімназія» Веселівської районної ради
2016 -> Урок №3 Реферативна робота
2016 -> Лекція №1 Вступна лекція: Екологія як наука Екологія мета, завдання, методи, основні терміни та визначення


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11


База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка