Програма навчальної дисципліни багатовимірність культурного простору для студентів філософського факультету



Скачати 280.86 Kb.
Дата конвертації16.03.2017
Розмір280.86 Kb.
ТипПрограма



КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

Факультет соціології

Кафедра галузевої соціології

«ЗАТВЕРДЖУЮ»

Заступник декана/директора

з навчальної роботи

______________________

«____»____________20__ року

ПРОГРАМА

НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ


БАГАТОВИМІРНІСТЬ КУЛЬТУРНОГО ПРОСТОРУ

для студентів

філософського факультету

спеціальність 02010101 «Культурологія»

Київ – 2015

Розробник: доцент кафедри галузевої соціології, кандидат соціологічних наук Тарабукін Ю.О.


Обговорено та рекомендовано до видання Науково-методичною радою Київського національного університету імені Тараса Шевченка

Протокол від «____» _____________ 20___ року №___

Голова науково-методичної ради ____________________ (________________)

(підпис) (прізвище та ініціали)

«_____» _________________ 20___ року

© ______________, 20___ рік

© ______________, 20___ рік

© ______________, 20___ рік



ВСТУП
Програма вивчення нормативної навчальної дисципліни «Багатовимірність культурного простору» складена відповідно до освітньо-професійної програми підготовки зі спеціальності 02010101 «Культурологія».

Предметом вивчення навчальної дисципліни є соціологія міста – це галузь соціології, що вивчає закономірності виникнення, функціонування і розвитку міської соціально-територіальної спільноти, її соціально-економічну природу, структуру відтворення, її образ життя, зв’язок з природою і матеріально-речовим середовищем, типологією. Це теорія міського соціуму, яка призвана сформулювати соціологічну модель міста, його соціальний портрет. Тобто, предметну сферу соціології міста складають: дослідження міста як форми розселення, середовища функціонування і розвитку специфічної соціально-територіальної спільноти людей; аналіз формування соціально-демографічної і соціально-професійної структури міста; аналіз закономірностей розвитку соціально-поселенської структури, що виступає в якості взаємодії поселенської мережі з соціальною організацією суспільства; аналіз взаємозв’язку соціально-класової структури і поселенської мережі; дослідження особливості соціально-поселенської структури як ієрархічно організованого взаємозв’язку соціальних типів міських та сільських поселень; аналіз специфіки урбанізації в різних соціальних умовах; аналіз зв’язку урбанізації і індустріалізації; аналіз удосконалення і розвитку складових соціальної інфраструктури у відповідності з потребами міських жителів у житлі, в різних формах і видах побутового, соціального і культурного обслуговування; дослідження міських проблем відтворення, розподілу, обміну та споживання на базі міського матеріально-речового комплексу; аналіз специфіки спілкування в міському середовищі; дослідження маргінальних прошарків міського населення; дослідження функціонування соціальної організації міста; дослідження функціонування соціальних інститутів міста; розробка програм соціального управління містом; соціальне планування міської соціально-територіальної спільноти; забезпечення комплексності соціально-економічного розвитку міста.

Міждисципілінарні зв’язки: «Соціологія економіки, «Соціологія громадської думки», «Соціологія політики», «Соціологія масової комунікації», «Соціологія маргінальних груп».

Програма навчальної дисципліни складається з таких змістовних модулів:

1.Соціологія міста як теорія середнього рівня.

2.Місто як соціально-просторовий феномен.



1. Мета та завдання навчальної дисципліни

1.1. Метою викладання навчальної дисципліни «Соціологія міста» є розкриття комунікативного аспекту урбанізаційних процесів в світі, та зокрема в Україні, як загального знаменника їх еволюції, ілюстрації соціальної нерівності в містах, ефективності чи неефективності управління, джерелом соціальної напруги, соціальних конфліктів. Комунікативність є основою створення сучасних агломерацій та мегаполісів, які сьогодні є головними провідниками цивілізаційних процесів, центрами політичного, економічного, науково-технічного та духовного життя суспільства. Тому в лекціях будуть розглянуті структурні та функціональні аспекти комунікативної взаємодії в міському середовищі як теоретичної домінанти, яка дозволяє представити соціологічну науку про місто як цілісну та автономну спеціальну соціологічну теорію. В курсі "Соціологія міста" розкривається зміст ключових понять та концептуальних підходів, на яких базується вивчення соціальних проблем міського середовища, теоретичні напрямки і школи в світовій науці, а також найбільш загальні та широко розповсюджені методи, необхідні для системного аналізу соціальних проблем урбаністичних процесів. В зв’язку з цим важливе значення приділяється розгляду класичних традицій вивчення міста як соціально-просторового феномену в історії соціально-економічної, політичної, правової тощо думки.

1.2. Основними завданнями вивчення дисципліни «Соціологія міста» є висвітлення основних етапів становлення та розвитку соціології міста, які відображають етапи зміни та удосконалення соціальної науки; поглиблення уявлень студентів про основні аспекти та тенденції еволюції міста як соціально-поселенської системи: зміни характеру та природи соціальних відносин, структури та середовища організаційно-інституціональної системи, матеріально-економічної, природно-екологічної та соціально-демографічної підсистем.

1.3.Згідно з вимогами освітньо-професійної програми студенти повинні:



знати: про основні тенденції еволюції міста як соціально-поселенської системи та методи їх аналізу; теоретичні школи і напрямки в науці про місто, розуміти їх центральну проблематику і аргументи властивих їм трактувань міського життя; знати міст основних категорій вказаної науки і, спираючись на них, вміти самостійно розбиратися в подіях, що відбуваються в міському середовищі, а також пояснювати причини багатоманітності і суперечливості інтерпретації одних і тих внутрішньо міських подій і процесів різними теоретичними школами, що розробляють соціологічну теорію міста.

вміти: правильно і науково обґрунтовано застосовувати отримані теоретичні знання для аналізу, узагальнення і оцінки процесів, тенденцій розвитку, змін у суспільстві; засвоїти висхідні поняття, принципи та напрями у вивченні міського середовища, мати уявлення про основні тенденції і напрями світової і вітчизняної соціології міста, отримати навички самостійного кваліфікованого аналізу внутрішньоміських подій, необхідні для викладацької роботи у вузі, а також різноманітних аналітичних інститутах і центрах, державних і недержаних організаціях соціологічного профілю.

На вивчення навчальної дисципліни відводиться 34 годин / 2,0 кредитів ECTS. Зокрема: лекції – 17 год., семінарські заняття - 17 год.



2.Форма відсумкового контролю успішності навчання – залік.

3.Засоби діагностики успішності навчання. Система оцінювання знань студентів здійснюється за модульно-рейтинговою системою та включає поточний, модульний та семестровий контроль знань.

1. Поточний контроль здійснюється протягом семестру під час проведення лекційних, семінарських занять і оцінюється сумою набраних балів. При поточному контролі оцінці підлягають: рівень знань, продемонстрований у відповідях у відповідях і виступах; активність при обговоренні питань; експрес-контроль у формі тестів.

При виставленні балів за поточний контроль оцінці підлягають: рівень теоретичних знань та практичні навички з тем, включених до змістових модулів; самостійне опрацювання тем; проведення контрольних робіт; написання рефератів; опрацювання завдань робочих зошитів, есе, підготовка конспектів навчальних чи наукових текстів, їх переклад з іноземної мови; підготовка анотацій публікацій тощо.

.2. Модульний контроль проводиться з урахуванням даних поточного контролю за відповідний модуль і має на меті оцінку результатів знань студента після вивчення матеріалу з логічно завершеної частини дисципліни – змістового модуля.

Навчальна дисципліна ділиться на логічно-пов’язані змістові модулі. Змістовий модуль завершується модульною контрольною роботою. Підсумкова кількість балів за змістовий модуль може виставлятися як сума балів за всіма формами контролю плюс оцінка підсумкової модульної контрольної.

Кількість модульних контрольних визначається робочою навчальною програмою і залежить від:

обсягу кредитів за даною дисципліною;

кількості годин, відведених на семінарські заняття;

кількості змістових модулів, яка не може бути більшою нормативу, передбачено п.1.8 наказу ректора №309-32 від 05.05.2009;

форми семестрового контролю.

3. Семестровий контроль проводиться у формі заліку, визначеного навчальним планом у терміни, передбачені графіком навчального процесу. Результати навчальної діяльності студентів оцінюється за 100-бальною шкалою за семестр, враховуючи рейтингові бали за аудиторну роботу, самостійну роботу, модульну контрольну роботу та іспит.



ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ
Змістовний модуль №1. Соціологія міста як теорія середнього рівня.

Тема 1. Ретроспектива уявлень про місто. Історичний екскурс в соціологію міста. Соціологія міста як галузь соціологічного знання (6 год.).

В лекції розкривається історія сучасних наукових уявлень про місто, про процес урбанізації, про історію пізнання економічних, політичних, соціальних чинників формування міського соціуму. Значне місце відведено історії виникнення, розвитку, конституціювання саме соціології міста в США, Західній Європі, СРСР, в сучасних Росії та Україні. Розглядаються головні теорії та концепції соціології міста ( еволюціоністська, типологічна, економічна та інш.) та соціологи ХІХ та ХХ ст.. ( англійські, французькі, німецькі, американські, польські, шведські та інш.), наукові дослідження яких сприяли вивченню соціальних проблем міста та становлення соціології міста, розкривається та аналізується об’єкт та предметна сфера соціології міста. Її мета та завдання. Головні напрями соціологічного вивчення міста (аналіз міста як сфери розселення, середовища функціонування та розвитку специфічної соціально-територіальної спільноти людей; як проблеми відтворення соціальної структури та образу життя цієї спільноти в процесі виробництва, розподілу, обміну та споживання на основі властивого місту матеріально-речового комплексу; дослідження закономірностей розвитку соціально-поселенської структури; аналіз взаємодії поселенської мережі з соціальною організацією суспільства; аналіз взаємодії соціально-класової структури та поселенської мережі, на основі якого вирізняється соціально-поселенська структура як ієрархічно організований взаємозв’язок соціальних типів міських та сільських поселень та інш.).

Тема 2. Соціально-територіальна структура суспільства (6 год.).

В лекції розкривається сутність соціально-територіальної підструктури суспільства (соціально-поселенської) як однієї з різновидностей соціальної структури суспільства, як самостійної системи просторової організації життєдіяльності людей. Відмічається, що cоціально-територіальні спільноти – це сукупності людей, що характеризуються спільним відношенням до певної господарсько-освоєної території, системою економічних, соціальних, політичних та інших зв’язків, що виділяють її в якості відносно самостійної одиниці просторової організації життєдіяльності населення.

Розглядаються особливості та структура процесу розселення, соціально-економічна взаємодія соціально-територіальних спільнот, соціальний механізм їх функціонування, їх соціальні організації та місцеві органи державного управління.

Тема 3. Місто як соціально-просторовий феномен. Урбанізація та міські агломерації (6 год.).

На початку лекції дається соціологічне визначення такого соціально-просторового феномену як місто. Для порівняння дається визначення міста, що прийняте в демографії, статистиці, економічних науках, архітектурі згідно з особливостями міста та функціями, яке воно виконує і які досліджуються цими науками. Розкривається соціальна обумовленість взаємоіснування, взаємозалежності та взаємодії села та міста, історична першочерговість села по відношенню до міста. Пояснюється за рахунок чого здійснюється формування міських поселень – міст та поселень міського типу ( природній приріст населення, міграції, адміністративні перетворення, тобто включення до складу міста приміських поселень), а також, що є містоутворюючими підсистемами ( демографічна підсистема, т.зв. Демос – населення з його функціями та відносинами; технічна підсистема, т.зв. Технос – всі штучні матеріальні утворення, що створюють інфраструктуру міста; екологічна підсистема, т.зв. Екос – природне середовище, що входить до системи міста, тобто сади, парки та т.інш.), розкрито особливості процесу урбанізації – багатостороннього соціально-економічного, демографічного та географічного процесу, який відбувається на основі форм суспільного та територіального розподілу праці, що склалися історично – процесу розростання міст, збільшення питомої ваги міського населення в країні, регіоні, світі.


Тема 4. Соціально-демографічна підсистема (6 год.)

В лекції розглянуто соціально-демографічна підсистема міста, чи міський соціум, його утворення, формування, різновиди, його соціальні переміщення та соціальні проблеми. Міський соціум – “соціальний субстрат” міського життя, тобто населення міста, визначається завдяки сукупності таких характеристик ( носієм яких він є) як потреби ( інтереси, орієнтації, позиції), здібності ( ресурси, резерви, кадровий потенціал, професійна структур), діяльність ( функції людей в системі міста), соціальні відносини міських жителів в усіх їх видах, соціальні інститути ( установи, організації, партії, заклади, підприємства і т.п.). Зазначимо, що сучасний етап урбанізації відрізняється не просто зростанням чисельності міського населення, а його концентрацією в надвеликих містах, а найбільший “внесок” в приріст населення великих міст вносить міграція з села і тільки потім вже репродуктивне відтворення самого міського населення.

Тема 5. Формування міського соціуму. Репродуктивне відтворення та міграційні процеси (6 год.).

В лекції розкривається сутність одного з головних напрямків відтворення суспільства – відтворення міського населення – постійне поновлення поколінь мешканців міста. Відтворення населення міста науковці розглядають як сукупність трьох видів руху його народонаселення: “природного”, просторового (міграція) та соціального (соціальна мобільність).

Природне” відтворення – процес природної зміни поколінь за рахунок народжувань та смертей. Відтворення міського населення, в залежності від співвідношення народжуваності та смертності, може бути розширеним (чисельність наступних поколінь збільшується у порівнянні з попередніми), стаціонарним (при сталості чисельності поколінь, що слідують один за одним) чи звуженим (чисельність наступних поколінь зменшується у порівнянні з попередніми).



Просторове відтворення населення міста, тобто міграція, розуміється соціологами як просторові переміщення між населеними пунктами (село-місто, периферія-столиця) і призводять до зміни місця проживання, а також до територіального перерозподілу населення. В результаті цього відбувається об’єднання місця проживання і місця праці, навчання тощо в одному населеному пункті (місті).

Тема 6. Соціальна мобільність та маргінальні прошарки міських мешканців (6 год).

Сукупність соціальних переміщень людей в місті, тобто зміна свого статусу, називається соціальною мобільністю. Існують два основні види соціальної мобільності – міжпоколінна і внутрішньопоколінна, і два основних типа – вертикальна і горизонтальна.

Соціальна мобільність міських жителів вимірюється при допомозі двох головних показників. Дистанція мобільності – це кількість сходинок, на які вдалося піднятися чи довелось спуститися міським жителям. Нормальною дистанцією вважається переміщення на одну-дві сходинки вверх чи вниз. Під об’ємом мобільності розуміють число міських жителів, які перемістилися по соціальних сходах у вертикальному напрямі за певний проміжок часу. Якщо об’єм вираховується кількістю переміщених індивідів, то він називається абсолютним, а якщо відношенням цієї кількості по всьому населенню, то відносним об’ємом і вказується у відсотках. Сукупний об’єм, чи масштаб мобільності, визначає кількість переміщень по всім стратам разом, а диференційований – за окремими стратами, прошаркам, класам. Зміна мобільності за окремими прошарками описується двома показниками. Перший – це коефіцієнт мобільності виходу з соціального прошарку. Він свідчить, наприклад, про те, скільки синів кваліфікованих робочих стали інтелігентами чи селянами. Другий – коефіцієнт мобільності входження в соціальний прошарок, він свідчить про те, з яких прошарків доповнюється, наприклад, прошарок інтелігентів. Він визначає соціальне походження людей.



Змістовний модуль №2. Місто як соціально-просторовий феномен

Тема 7. Соціально-економічний підкоплекс міста: промисловість, власність, майно, фінанси, трудові ресурси (6 год.).

В лекції зазначається, що найпоширенішим уявленням про місто і традиційною основою для планування є модель міста як соціально-економічного комплексу: соціальний комплекс забезпечує добробут, відтворення і якість життя, а економічний комплекс, окрім господарського і зовнішньоекономічного підкомплексів, визначальним є ресурсний під комплекс міста або власність та ті права на власність, які змогла залучити для вирішення місцевих завдань міська громада та її органи управління. В лекції розкривається структура соціально-економічного підкомплекса міста. Він поділяється на ресурсний підкомплекс (власність), господарський підкомплекс (бізнес, економіка) та зовнішньоекономічний підкомплекс. Згідно із загальним визначенням ресурси – це сукупність природних, соціальних та інтелектуальних сил, які можуть бути використані для створення матеріальних благ та надання послуг.

Ресурсний підкомплекс міста утворюють: комунальна муніципальна власність, яка є основою розвитку міста (історична власність, нерухоме та рухоме майно, трудові ресурси міста), земля (природна власність, природно-ресурсний потенціал міста), фінанси (бюджет, позабюджетні кошти, кошти юридичних та фізичних осіб, кредитна система, страхування, цінні папери), інформаційні ресурси міста (інтелектуальна власність, інформатика, стратегія розвитку міста, довгострокове планування, структура управління, організація, контроль).

Тема 8. Соціальний під комплекс міста: житлово-комунальне господарство, благоустрій, торгівля (6 год).



Соціальний підкомплекс є віддзеркаленням ефективності економічного комплексу та ресурсного підкомплексу і разом з тим визначає цю ефективність. Саме соціальний підкомплекс формує гармонійну людину, особистість, а отже, і її повноцінну територіальну спільноту. Соціальний підкомплекс міста поділяється на сферу соціально-побутового забезпечення (житловий комплекс, комунальне господарство, торгівля, побутове обслуговування, благоустрій, санітарія, екологія, соціальний захист) та сферу соціально-культурного забезпечення (сім’я, охорона здоров’я, релігія, освіта, наука, культура, мистецтво, спорт).

До міського господарства соціального підкомплексу належать житлове господарство, комунальне господарство, підприємства та організації побутового обслуговування, міського транспорту, зв’язку, торгівлі та громадського харчування, а також відповідні служби, споруди, заклади освіти, охорони здоров’я, культури, соціального забезпечення. Міське господарство знаходиться у підпорядкуванні муніципальних органів, які здійснюють керівництво та контроль за станом обслуговування населення міста, експлуатацією та розвитком підприємств, закладів та служб міського господарства.

Тема 9. Умови та рівні життя в місті, побут та соціальний захист міських жителів (6 год.).

В лекції розкривається сутність міського образу життя, яке характеризує – по-перше, сукупність конкретних форм життєдіяльності людей у всіх сферах міського життя, а по-друге, соціальні умови формування суспільних потреб, їх структуру, способи задоволення. Близькими до цих понять є: рівень, стандарт життя – це соціологічна категорія для оцінки ступеню задоволення матеріальних та духовних потреб, які піддаються прямому кількісному виміру; уклад життя – соціально-економічна категорія для характеристики основних рис праці, побуту представників певної соціальної групи суспільства чи етнографічної групи; стиль життя – соціально-психологічна категорія для характеристики повсякденної поведінки людей і соціальних груп.



Тема 10. Міста як наукові та освітні центри. Соціокультурний потенціал та інформаційне забезпечення міського середовища (6 год.).

В лекції розкривається специфіка взаємовпливу міста та культури та духовного життя міста; особливості та можливості сучасного інформаційного забезпечення міського соціуму; фізкультурно-спортивні муніципальні можливості та зв’язок всього вищевказаного з відпочинком міських мешканців, рекреаційними та туристичними можливостями міста. Аналізується стан та проблеми міської освіти, наукових досліджень та наукових закладів, розташованих в містах.

Міська культура поділяється на матеріальну (фізичні об’єкти, що створені людськими руками, так звані артефакти) та духовну (закони, цінності, правила, моделі та норми поведінки, мораль, звичаї, ритуали, традиції та ін.). Сучасне місто неможливо уявити без комплексного розвитку культурно-просвітницьких закладів, кіно обслуговування, бібліотек, театрів, музеїв, архітектурних та історичних пам’яток, концертних залів, парків культури тощо, тому культурно-духовна структура міста являє собою складну систему, яка в лекції розкривається через розгляд соціально-культурних аспектів освоєння міського середовища, специфіку соціально-культурної ситуації сучасного міста, специфіку освоєння міського середовища засобами мистецтва, а також через деякі аспекти особистісного самовизначення в умовах міської культури.

З культурною сферою міського середовища тісно пов’язана його інформатизація – збагачення та перебудова інформаційно-комунікативних засад функціонування міського середовища і його найважливіших підсистем виробництва, управління, науки, освіти, сфери послуг, грошово-касових операцій, медицини, право охорони, охорони довкілля, а також побуту та сфери особистої трудової діяльності людей.

І соціокультурний, і інформаційний, і фізкультурно-спортивний потенціал міста тісно пов’язані з організацією відпочинку мешканців міста, а також його рекреаційними та туристичними можливостями.

Тема 11. Екологічні проблеми міських агломерацій. Екологізація міського середовища (6 год.).

Екологічна підсистема міста є природним просторовим базисом міста, але людина своєю екологічною діяльністю окультурює природне середовище. Екологічне підсистема міста – це перетворене людиною природне середовище: сади, парки, сквери, бульвари, водойми, алеї тощо. В екологічній підсистемі міста можна виділити чотири екологічні сфери чи об’єкти: літосферу (земля, ландшафт); гідросферу (водойми всіх типів: річки, ставки, озера, джерела, струмки); атмосферу (повітряне середовище міста); біосферу (рослинний і тваринний світ, флора і фауна міста). По відношенню до чотирьох екологічних об’єктів людина здійснює чотири функції, що складають зміст екологічної діяльності людини: збереження природи; відновлення природи, удосконалення природи; захист людини від шкідливого впливу природного середовища. Екологічна сфера міського життя формується екологічною діяльністю міського населення в її різних формах: квітництво, дендрологія, садово-паркова культура, очищення стічних і промислових вод, селекція, спорудження очисних систем, земельні роботи, створення заповідників.

Тема 12. Соціальні відносини, соціальні конфлікти та політичні процеси в містах. Управління розвитком міського соціуму та соціальне проектуваня в містах (6 год.).

Соціальний конфлікт в місті – це усвідомлене соціально-напружене протиріччя соціальних суб’єктів. Всі види соціальних утворень, що базуються на субстраті людини, соціальних спільностей можуть в кінцевому рахунку бути чи конфліктними чи гармонійними. Це відноситься до потреб (потреба споживати і потреба виробляти), до здібностей (здібність професіонала і здібність універсалу), до діяльностей (діяльність репродуктивна і творча), до відношень (відношення консолідації і відношення конфронтації), до інститутів (консервативні чи демократичні). Люди в міському соціумі вступають в різноманітні відносини, одним з видів яких є соціальний конфлікт. Джерело конфліктів в місті – відмінність, протилежність інтересів, цілей, планів, програм соціальних груп чи індивідів. Можна говорити за суб’єктивним підґрунтям про три види конфліктів в місті: міжособистісні; особистісно-групові; між групові. Можлива інша типологія конфліктів на основі сфер соціуму: економічні, екологічні, наукові, художні, педагогічні, управлінські, медичні, фізкультурно-спортивні конфлікти.



Особливе значення соціології полягає в діагностиці конфліктів, у виявленні конфліктогенних факторів: національно-етнічні відносини, релігійно-конфесійні, федерально-регіональні, конфлікти гілок влади, підприємництва, СМІ, сімейно-побутові, еколого-економічні тощо. Всім цим заповнене міське життя, тому соціологічна служба міста повинна забезпечити конфліктологічний моніторинг.
5. Рекомендована література
Основна:


  1. Аитов Н.А. Социальное развитие городов: сущность и перспективы. – М., 1979.

  2. Ахиезер А.С. Город и диалог // Культурный диалог города во времени и пространстве исторического развития. – М., 1996.

  3. Ахиезер А.С. Методология анализа города как фокуса урбанизационного процесса // Земство. Архив провинциальной истории России. – 1994.- № 2.

  4. Баранов А.В. Социально-демографическое развитие крупного города. – М., 1981.

  5. Вебер М. Город. – Л., 1923.

  6. Воспроизводственные процессы города / Под ред. М.Павельсон, К.Катуса. – Таллин, 1986.

  7. Город как социокультурное явление исторического процесса / Отв.ред. Э.В.Сайко. – М., 1995.

  8. Дридзе Т.М. Мы строим город – для кого: для ведомств или для людей?// Прогнозное проектирование и социальная диагностика / Отв.ред. Т.М.Дридзе. – М., 1991.

  9. Зайончковская Ж.А. Новоселы в городах (Методы изучения приживаемости населения). – М., 1972.

  10. Зеленов Л.А. Социология города. – М., 2000.

  11. Коган Л.Б. Быть горожанами. – М., 1990.

  12. Крупнейшие города – их настоящее и будущее. – М., 1979.

  13. Лаппо Г.М. Города на пути в будущее. – М., 1987.

  14. Макеев С.А. Социальные перемещения в крупном городе. – К., 1989.

  15. Матяш С. Человек в городе: Социологические очерки. – К., 1990.

  16. Мерфи Р. Американский город. – М., 1972.

  17. Осадчая Г.И. Социология социальной сферы. – М.: Союз, 1999.

  18. Социологические исследования города и жилища. – Новосибирск, 1986.

  19. Социологические исследования города. Информ.бюллетень № 16 / Отв.ред. О.Н.Яницкий/. – М., 1969.

  20. Социология города// Социология России / Под ред.В.А.Ядова. – М.,1998.- с.148-160.

  21. Трущенко О.Е. Престиж центра. Городская социальная сегрегация в Москве. – М., 1995.

  22. Файзуллин Ф.С. Социологические проблемы города. – Саратов, 1981.


Додаткова:


  1. Алексеев А.И., Симагин Ю.А. Аграрный характер российского менталитета реформы в сельской местности России// Россия и регионы в новых экономических условиях. – М., 1996.

  2. Анциферов Н.П. Пути изучения города как социального организма. – Л., 1926.

  3. Апостолов Е., Мичков Х. Урбанизация, тенденции и гигиеническо-демографические проблемы. – М., 1977.

  4. Арутюнян Ю.В. Социальная структура сельского населения СССР. – М., 1971.

  5. Атоян А.И. Социальная маргиналистика. О предпосылках нового междисциплинарного и культурно-исторического синтеза // Полис. – 1993. - № 6.

  6. Ахиезер А.С. Социальное воспроизводство и город // Общественное воспроизводство: экологические проблемы / Отв.ред.А.С.Ахиезер. – М., 1991.

  7. Бедный М.С. Продолжительность жизни в городах и селах. – М., 1976.

  8. Боже-Гарнье Ж., Шабо Ж. Очерки по географии городов. – М., 1967.

  9. Борев В.Ю., Коваленко А.В. Культура и массовая коммуникация. – М., 1986.

  10. Борщевский М.В., Успенский С.В., Шкаратан О.И. Города. Методологические проблемы комплексного социального и экономического планирования. – М., 1975.

  11. Бреева Е., Римашевская Н. Бедность по наследству // Российская газета. - 1992, 4 ноября.

  12. Веєрман Р.К. Міграція в місто та соціальна мобільність // Філос.думка. – 1983. - №4. – с.98-102.

  13. Вивчення молоді на сучасному етапі: питання методології і методики. – К., 1996. – 232 с.

  14. Глазырин М.В. Управление социально-экономическим развитием города. – Новосибирск, 1983.

  15. Глазычев В.Л. Москва: среди призраков городской среды // Мир России. – 1994.- № 1.

  16. Голенкова З.Т., Игитханян Е.Д., Казаринова И.В. // Социол.исслед.- 1996. - № 8.

  17. Горбач А.Н. К вопросу о некоторых методологических аспектах исследования маргинализма // Харьковские социологические чтения – 97. – Харьков, 1997. – с.84-88.

  18. Горбач А.Н. К вопросу о социологическом аспекте маргинальности // Харьковские социологические чтения – 94. – Харьков, 1994. – с.244-245.

  19. Горбач А.Н. К вопросу об определении понятия «маргинальная личность» // Вісник Харківського національного університету ім. В.Н.Каразіна. – 2001. - № 511. – с.40-44.

  20. Горбач А.Н. Маргинализм как социокультурный феномен // Знание, Культура, Власть: Проблемы философского осмысления. – Харьков, 1993. – с.42-44.

  21. Город // Большая советская энциклопедия. Т.7. – М., 1972.- с.321-339.

  22. Город. Население. Трудовые ресурсы / И.А.Аитов, Б.И.Говако, Ф.А.Игебаева.- Уфа, 1982.

  23. Город: проблемы социального развития // Под ред. А.В.Дмитриева и М.Н.Межевича. – Л., 1982.

  24. Город: социальная политика и рационализация социальной инфраструктуры. – М., 1984.

  25. Григорьева И.А. Городская среда и личность // Междисциплинарный подход к проблемам личности и городского образа жизни. – Вильнюс, 1983.

  26. Движение рабочей силы в крупном городе. Проблемы регулирования. – М., 1982.

  27. Демографический энциклопедический словарь. – М.,1985.

  28. Дмитренко С.М. Производственная адаптация сельского мигранта: о судьбе новичка в городе. – Кишинев, 1981.

  29. Дридзе Т.М. Коммуникативные механизмы культуры и прогнозно-проектный подход к выработке стратегии развития городской среды // Город как социокультурное явление исторического процесса / Отв.ред.Э.В.Сайко. – М., 1995.

  30. Дышлевой В.Д., Плеханов В.Н. Человек в городе. – М.: Знание, 1978. – 128 с.

  31. Евдокимова И. Социология города: знать и понимать, чтобы управлять // Медіа поліс. – 1996. - № 1-2, с.160-166.

  32. Железко С.Н. Население крупного города. – М., 1986.

  33. Загробская А.Ф. Миграция, воспроизводство и уровень образования населения. – К., 1985.

  34. Закон України “Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні” // Відомості Верховної Ради. – 2000. - № 27. – С.474-480.

  35. Заславская Т.И., Корель Л.В. Миграция населения между городом и селом // Социол.исслед. – 1981. - № 3.- с.129-139.

  36. Зубанов А.Г. Понятие и состав факторов миграции // Социальные факторы и особенности миграции населения СССР. – М., 1978.

  37. Калмык В.А. Социальный портрет маятникового мигранта // ЭКО. – 1983. - № 9.- с.96-100.

  38. Кенигштейн М.И. Город и маятниковые мигранты // ЭКО. – 1983. - №9. – с.90-95.

  39. Київ і кияни: соціологічні хроніки незалежності. / За ред. В.М.Ворони та інш. – К.: Інститут соціології НАН України. – 2000. – 352 с.

  40. Клочков В.В. Маргинальность и проблемы раннего предупреждения антиобщественного поведения. – М., 1976.

  41. Ковалева А.И. Социализация личности: норма и отклонения. – М., 1996.

  42. Коган Л.Б. Демократия без городов? Сборник статей. – Новосибирск, 1993.

  43. Коган Л.Б. Требуются горожане! Сборник статей. – М., 1996.

  44. Коган Л.Б. Урбанизация и некоторые вопросы городской культуры // Урбанизация, научно-техническая революция и рабочий класс / Отв.ред. О.Н.Яницкий. – М., 1972.

  45. Корель Л.В. К вопросу о связи между потенциальной и реальной миграцией сельских жителей в города // Социально-экономическое развитие села и миграция населения. – Новосибирск, 1972.

  46. Корель Л.В. Перемещения населения между городом и селом в условиях урбанизации. – Новосибирск, 1982.

  47. Краснодемская С.А. Социально-экономический анализ маргинальности сфере труда: Дисс.канд.социол.наук. – М., 1995.

  48. Крестьяноведение: Теория. История. Современность. Ежегодник, 1996 / Под ред. В.Данилова, Т.Шанина. – М., 1996.

  49. Круусвалл Ю., Хейдметс М. О путях повышения социальной эффективности городской среды // Воспрозводственные процессы города / Под ред. М.Павельсон, К.Катуса. – Таллин, 1986.

  50. Крюков В.П. Система балансов населения и трудовых ресурсов крупного города. – М., 1985.

  51. Куценко О.Д. Общество неравных. – Харьков: Изд-во при Харьков.нац.университете, 2000. – 316 с.

  52. Кучев Г.Ф. Новые города ( Социологический очерк на материалах Сибири ). – М., 1982.

  53. Лаппо Г.М. Развитие городских агломераций в СССР. – М., 1978.

  54. Лисовский В.Т. Динамика социальных изменений ( опыт сравнительных социологических исследований российской молодежи). – СОЦИС. - 1998. - № 5.

  55. Люди в городе и на селе. – М., 1978.

  56. Макарова Л.В., Морозова Г.Ф., Тарасова Н.В. Региональные особенности миграционных процессов в СССР / Отв.ред. Л.Л.Рыбаковский. – М., 1986.

  57. Малес В.Н., Панченко Е.Г., Сенченко В.И. Комплексное планирование экономического и социального развития городов и районов. – М., 1978.

  58. Мандибурга В. Особливості процесів маргіналізації населення України // Україна: аспекти праці. – 1998. - № 6. – С. 27-34.

  59. Маргинальное искусство. – М.: Изд-во Моск.ун-та, 1999.

  60. Маргіналізація населення України ( Колективна монографія )./ За ред. Онікієнка В. – К.: НЦ ЗПР НАН і Мінпраці України, 1997. – 191 с.

  61. Массовая коммуникация в условиях научно-технической революции. – Л.,1981.

  62. Медведков Ю.В. Человек и городская среда. – М., 1978.

  63. Междисциплинарный подход к проблемам личности и городского образа жизни. – Вильнюс, 1983.

  64. Межевич М.Н. Социальное развитие и город. Философские и социологические аспекты. – Л., 1979.

  65. Методология исследования и качество жизни сельского населения России и США / Ред. В.В.Пациорковский, Девид Дж.О-Брайн. – Москва-Калифорния, 1996.

  66. Методология социального проектирования. – Н.Новгород, 1996.

  67. Миграция сельского населения / Под ред. Т.И.Заславской. – М., 1970.

  68. Мимандусова Г. Занятость населения Украины в неформальном секторе экономики. // Социология: теория, методы, маркетинг. – 2000. - № 2.

  69. Могилевский Р.С. Проблема качества жизни крупного города. – Л., 1987.

  70. Моисеев Н. Мегаполисы как естественный фактор развития человечества // Свободная мысль. – 1997. - №3. – С. 62-67.

  71. На изломах социальной структуры. – М., 1987.

  72. Нахутин И.Б. Мегаполис как объект исследования // Социально-политический журнал. – 1998. - №5. – С. 234-251.

  73. Низшие городские слои и социальная эволюция стран востока. – М., 1986.

  74. Никифоров Л.В. и др. Проблемы преодоления социально-экономических различий между городом и деревней / Отв.ред. Е.И.Капустин. – М., 1976.

  75. Никифоров Л.В. Социально-экономическая интеграция города и села ( содержание, цели, пути, условия ). – М., 1988.

  76. Орлова Э.А. Современная городская культура и человек. – М., 1987.

  77. Пароль В. Социалистический город: урбанизационный процесс и образ жизни горожан. – Таллин, 1982.

  78. Переведенцев В.И. Методы изучения миграции населения. – М., 1975.

  79. Покрищук В., Ковальський В., Пазюк О. Ринок праці України: сучасні тенденції зайнятості населення // Україна: аспекти праці. – 1998.- № 5.

  80. Попова И.П. Маргинальность. Социологический анализ: Учебное пособие. – М., 1996.

  81. Попова И.П. Новые маргинальные группы в российском обществе (теоретические аспекты исследования) // Социол.исслед. – 1999. - № 7

  82. Посохин М.В. Город для человека. – М., 1973..

  83. Прибиткова І. Ми - не маргінали, маргінали – не ми? // Філософська і соціологічна думка. – 1993. - № 11. – с.70-73. ( № 11-12, 1995 ).

  84. Проблемы комплексного управления городской средой / Редкол.: А.Я.Хорхот и др. – Львов, 1979.

  85. Проблемы планирования комплексного экономического социального развития городов / Научн.ред. А.Е.Железко, Р.В.Гребенников. – Минск. 1980.

  86. Проблемы преодоления социально-экономических различий между городом и деревней. – М., 1976.

  87. Проблемы расселения и поселений в СССР. – М., 1966.

  88. Проблемы социального планирования в городе и регионе. – Л., 1976.

  89. Прогнозное проектирование и социальная диагностика / Отв.ред.Т.М.Дридзе. – М.,1991.

  90. Прогнозное социальное проектирование и город / Ред. Т.М.Дридзе. Кн.І-ІV.- М., 1994-1995.

  91. Пчелинцев О.С. Проблемы развития больших городов // Социология в СССР. Т.2. / Ред.сост. Г.В.Осипов. – М., 1966.

  92. Радаев В.В., Шкаратан О.И. Социальная стратификация: Учеб.пособие. – М.: Аспект пресс, 1996. – 318с.

  93. Рашковский Е. Маргиналы // 50/50. Опыт словаря нового мышления / Под общ.ред. Ю.Афанасьева и М.Ферро. – М., 1989.

  94. Региональные особенности воспроизводства миграции населения в СССР. – М., 1985.

  95. Рукавишников В.О. Население города: Социальный состав, расселение, оценка городской среды. – М., 1980.

  96. Руткевич М.Н., Филиппов Ф.Р. Социальные перемещения. – М., 1970.

  97. Рыбаковский Л.Л. Миграция населения: прогнозы, факторы, политика. – М., 1987.

  98. Рывкина Р.В. Образ жизни сельского населения. – Новосибирск, 1979.

  99. Садков Е.В. Маргинальность и преступность // Социол.исслед.- 2000.- № 4.- 43-46.

  100. Селф П. Города выходят из своих границ. – М., 1962.

  101. Советский город: социальная структура. – М., 1988.

  102. Социальная мобильность городского населения. – Таллин, 1985.

  103. Социально-экономические проблемы капиталистического города /Отв.ред. О.Н.Яницкий. – М., 1979.

  104. Социально-экономическое развитие селе и миграция населения. – Новосибирск, 1972.

  105. Социальные конфликты в современной России. – М,,1999.

  106. Социальные факторы и особенности миграции населения СССР. – М., 1978.

  107. Социологические проблемы польского города. Пер.с польск. / Ред.В.М.Леонтьев. – М., 1966.

  108. Социология села // Социология в России / Под ред. В.А.Ядова. – М., 1998.

  109. Стариков Е. Маргиналы // В человеческом измерении. – М., 1989.

  110. Стариков Е. Маргиналы и маргинальность в советском обществе // Рабочий класс и современный мир. – 1989. - № 2.

  111. Стариков Е. Социальная структура переходного общества ( опыт инвентаризации) // Полис. – 1994. - №4.

  112. Степанов Е.И. Конфликтология переходного периода. – М., 1996.

  113. Стефанишин О. Ринок праці молодих: проблеми і шляхи розв’язання // Розбудова держави. – 1998. - № 11-12. – С. 33-43.

  114. Стивенсов С.А. О феномене бездомности // Социол.исслед. - 1996. - №8.- с. 27.

  115. Структурна трансформація економіки та ринок праці України. – К., 1999.

  116. Топилин А.В. Территориальное перераспределение трудовых ресурсов в СССР. – М., 1975.

  117. Трудящаяся молодежь: образование, профессия и мобильность. – М., 1984.

  118. Трушков В.В. Население города и пригорода. – М., 1983.

  119. Удовиченко В. Соціальна держава: Пошук оптимально прийнятої моделі соціально-економічного розвитку. // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. – 1999. - № 1. – С. 191-195.

  120. Уменьшение различий между городом и деревней как закономерность совершенствования социализма. – М., 1988.

  121. Управление развитием крупных городов. – Л., 1985.

  122. Урбанизация и расселение трудящихся в условиях капитализма / Отв.ред. О.Н.Яницкий . – М., 1974.

  123. Урбанизация, научно-техническая революция и рабочий класс. Некоторые вопросы теории, критика буржуазных концепций / Редкол.6 Э.А.Араб-оглы, А,С.Ахиезер, В.А.Мартынов, Е.Т.Фаддеев, О.Н.Яницкий (отв.ред.).- М., 1972.

  124. Харитонов В.М. Урбанизация в США. – М.,1983.

  125. Хлопин А.Д. Индивидуальная адаптация к городской среде: психологические аспекты // Социально-экономические проблемы капиталистического города (Отв.ред.О.Н.Яницкий ). – М., 1979.

  126. Хлопин А.Д. Миграционные процессы и проблема «личности на рубеже культур» в социологии США // Урбанизация и расселение трудящихся в условиях капитализма ( Отв.ред. О.Н.Яницкий). – М., 1974.

  127. Хорев Б.С., Моисеенко В.М. Сдвиги в размещении населения. - М., 1976.

  128. Чередниченко Г.А., Шубкин В.Н. Молодежь вступает в жизнь ( Социологические исследования проблем выбора профессий и трудоустройства). – М., 1985.

  129. Черных А.И. Жилищный передел // Социол.исслед. – 1995. - № 10.

  130. Шаленко М. Украина: нерегламентированная занятость – зло или благо? // Человек и труд. – 1996. - № 5.

  131. Шапинский В. К вопросу о маргинальных источниках развития культуры // Альтернативность общественного развития. – М., 1992. – С.8-21.

  132. Шапинский В.А. Культурная маргинальность как социально-философская проблема: Дисс.канд.филос.наук. –М., 1990.

  133. Шомина Е.С. Контрасты американского города. Социально-географические аспекты урбанизации. – М., 1986.

  134. Щуров В.А. Новый технократизм. – Н.Новгород, 1996.

  135. Экология города: Учебник. – К.: Либра, 2000.

  136. Ядов В.А. Саморегуляция и прогнозирование социального поведения личности. – Л.: Наука, 1979. – 263 с.

  137. Яницкий О.Н. Социально-информационные процессы в обществе и рабочий класс // Урбанизация, научно-техническая революция и рабочий класс ( Отв.ред. О.Н.Яницкий ) – М., 1972.

  138. Яницкий О.Н. Экологическая перспектива города. – М., 1987.

  139. Яницкий О.Н. Экологическая перспектива города. – М., 1997.

  140. Янкова З.А., Родзинская И.Ю. Проблемы большого города. – М., 1982.

  141. Яхиел Н. Город и деревня. Социологические аспекты. – М.,1968.

  142. Beck U. Risk sociology: towards a new modernity. London: Sage Publications, 1992.

  143. Beck U., Giddens A., lash S., eds. Reflexive modernization. Politics, Tradition and Aesthethics in the Modern Social Order. Stanford, CA: Stanford University Press, 1994.

  144. Boskoff A. The sociology of urban regions. N.Y., 1962.

  145. Bradburn N.M. The structure of psychological well-being. Chicago: Aldine, 1969.

  146. Campbell A. The sense of well-being in America. – N.Y.: Mc.Graw Hill, 1981/

  147. Catton W., Dunlap R. A new ecological paradigm for post-exuberant society // American Behavioral scientist. 1980. Vol.24.№1.

  148. Carr D., Ryff C.D., Singer B., Magee W. Bringing the life back into life course research: A “person-centered” approach to studying the life course. Paper Presented at Meeting of the American Sociological Association, Washington, 1995.

  149. Charles Perrow. Normal Accidents. Living With High-Risk Technologies. USA, Basic Books, 1984.

  150. Chombart P. de Lauwe. Des homes et des villes. P., 1965.

  151. Classic essavs and the culture of cities. N.Y., 1969.

  152. Contributions to urban sociology. / ed. E.W.Burgess and D.J.Bogue, Chi-L., 1964.

  153. Danchin Genevieve. Qvj Govverne Les Grandes Metropoles? – Cahiers de L’J.V.H.J.F. –1991.- № 96.- 100.

  154. Diener E. Subjective well-being. Psychol.Bull.1984.V.95.P.542-572.

  155. Goleman D. Emotional Intelligence: Bantam Books. N.Y., 1965. – 352 p.

  156. Frisby D. Fragments of modernity. – Cambridge, 1985.

  157. Quoist M. La ville et l’homme. P.,1958.

  158. Kaes R. Vivre dans les grands ensembles. P., 1963.

  159. Krise und Konflikte in der Grosstadt im enwickelten Kapitalismus. Texte zu eine “New Urban Sociology”. Basel, 1985.

  160. Ledrut R. Sociologie urbaine. P., 1968.

  161. Liang J. Dimension of the Life Satisfaction Index: A structural formulation // J.Geront. 1984. Vol.39. P. 613-622.

  162. Mann P. An approach to urban sociology. L., 1965.

  163. Park R.E. Human Migration and the Marginal Man // American Jornal of Sociology. – 1928. – Vol.33. - № 6.

  164. Park R.E. Cultural Conflict and the Marginal Man // Theories of Society. – N.Y., 1965.

  165. Ryff C., Keyes C.L.M. The structure of psychological well-being revisited. // J.Pers.Soc.Psychol.- 1995.- Vol. 69. – P. 719-727.

  166. Ryff C.D. Happiness is Everything, or ls lt? Explorations on the meaning of Psychological Wellbeing // J.Pers and Soc.Psychol., 1989, Vol.57., № 6, P.1069-1081.

  167. Ryff C.D., Singer B. Psychological Well-being: Meaning, Measurement, and Implications for Psychotherapy Research.// Psychother.Psychosom.1996. Vol.65. P.14-23.

  168. Stonequist E. The Marginal Man // A study in Personality and Culture Conflict. N. – J., 1961.

  169. The Concise Oxford Dictionary of Sociology / Ed.by G.Marshall. – Oxford Unever.Press, 1996. – P.251.

  170. The Intelligentsia and The Intellectuals. Theory, Method and Case Study / Ed.by A.Gella. – SAGE, 1976.

Каталог: sites -> default -> files -> course -> abstract
abstract -> Кафедра галузевої соціології
abstract -> Програма для аспірантів факультету соціології спеціальностей 22. 00. 01 22. 00. 04 Затверджено
abstract -> Програма навчальної дисципліни соціологія міста для студентів факультету соціології
abstract -> Програма навчальної дисципліни
abstract -> Програма навчальної дисципліни
abstract -> Програма навчальної дисципліни
abstract -> Програма для студентів спеціальності 030101 "соціологія " Затверджено
abstract -> Кафедра галузевої соціології
abstract -> Робоча програма навчальної дисципліни соціологія для студентів Інституту філології
abstract -> Програма навчальної дисципліни соціологія для студентів Інституту філології

Скачати 280.86 Kb.

Поділіться з Вашими друзьями:




База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2020
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка