Програма навчальної дисципліни «Економічна соціологія»


Лекційні заняття, їх тематика та обсяг



Сторінка3/4
Дата конвертації09.09.2018
Розмір2.49 Mb.
ТипПрограма
1   2   3   4
2.2.1. Лекційні заняття, їх тематика та обсяг

пор.


Назва теми

Обсяг навчальних занять (год.)

Лекції

СРС

1

2

3

4

6 семестр

Модуль №1 "Основи економічної соціології. Макроекономіка з соціологічної точки зору"

1.1

Економічна соціологія як наука. Предмет та методи.

Об’єкт та предмет економічної соціології, основні поняття. Особливості підходу соціолога та економіста до аналізу економічних явищ (процесів). Економіка як соціальний інститут. Історичні та соціальні передумови формування економічної соціології як наукової дисципліни. Структура економічної соціології. Місце економічної соціології у системі суспільних наук. Зв’язок економічної соціології із загальною соціологічною теорією, з теорією економіки, з галузевими сферами соціології.



2

2

1.2

Історичний розвиток економіко-соціологічних ідей в ХIХ – XX ст.

Етапи становлення економічної соціології. Представники школи політичної економії про соціальну зумовленість економіки (А.Сміт, Д.Рікардо, Ж.Сісмонді). Соціологічні теорії економіки класиків соціології (К.Маркс, Е.Дюркгейм, М.Вебер, В.Зомбарт). Соціальна структура і ролі в економіці капіталізму (В. Зомбарт, Й. Шумпетер). Інституційний підхід в економічній соціології. Філософія господарства (С. Булгаков). Суспільство і господарство (М. Кондратьєв). Політика і економіка (Д. Кейнс). Соціальна критика ринкової економіки К.Поланьї. Ринок і свобода особистості у працях Ф. Хайєка.



2

2

1.3

Соціальні складові ринкового господарства.

Соціологія ринків. Ринок як ідеальна модель і форма господарювання. Структури і інститути ринку. Інституціональна динаміка ринків. Конкуренція як соціальний процес. Формування нової конкурентної ситуації в умовах постіндустріального суспільства. Економіка в умовах глобалізації. Економічне зростання і цілі суспільства. Якість життя і економічний розвиток. Соціально-економічні проблеми бідності та нерівності.



2

2

1.4

Соціально-економічна структура суспільства. Проблеми стратифікації.

Основні напрямки соціально-структурного аналізу економіки. Економічна стратифікація: об’єктивні і суб’єктивні виміри. Соціально-економічні групи: критерії визначення. Типи соціально-економічних груп, поняття класів. Модель соціальної структури суспільства Т. І. Заславської. Соціальна стратифікація суспільства за критерієм прибутків (модель А. Доріна). Середній клас та його роль в соціальному житті. Еволюція економічних інститутів суспільства та їх вплив на соціальну стратифікацію. Проблеми економічної мобільності.



2

2

1.5.

Економічна культура суспільства.

Поняття економічної культури, роль культурних факторів у розвитку економіки. Властивості та функції економічної культури. Можливі типології економічної культури. Ідеологія і економічна культура; господарські ідеології, їх характеристика. Характерні риси економічної культури країн з розвиненою капіталістичною економікою. Способи соціологічного вивчення економічної культури.



2

2

1.6.

Соціологія грошей.

Гроші як соціальний інститут. Соціальні функції грошей. Гроші і сакральні цінності. Соціокультурні особливості ставлення до грошей. Ставлення до грошей різних соціальних груп. Вплив грошей на формування особистості. Соціокультурні чинники збереження і накопичення грошей. Фінансова успішність в громадській свідомості. Грошові сурогати і бартерний обмін. «Фінансові піраміди» і їх вплив на економічну і соціальну поведінку населення. Грошова культура сучасних суспільств.



2

2

1.7.

Соціологічний аналіз проблем власності.

Власність як предмет соціологічного аналізу. Ставлення до власності, як фактор впливу на економічну систему. Основні підходи до проблеми приватизації та націоналізації. Правовіта організаційні основи приватизації. Соціальна база підтримки та спротиву приватизації. Суб’єкти приватизації та їх інтереси. Шляхи приватизації в країнах Західної та Східної Європи.



2

2

1.8.

Господарча організація та людина.

Поняття “господарчої організації”. Види організацій. Історичні типи господарчих організацій. Корпорація та її риси. Роль бюрократії у функціонуванні сучасних господарчих організацій. Діяльність індивіда в організації. Сутність організаційної культури. Структура та функції організаційної культури, її основні характеристики. Типології організаційних культур. Методичні проблеми дослідження організаційної культури.



2

1

1.9.

Рівень та якість життя населення.

Поняття рівня, якості та способу життя. Емпіричні дослідження рівня життя населення, порівняння України та інших країн. Соціальні нормативи у розрахунках рівня життя.



2

1

Усього за модулем №1

18

16

Модуль №2 "Соціологічний аналіз економічної поведінки"

2.1.

Соціально-економічна поведінка як предмет дослідження.

Особливості соціологічного вивчення економічної поведінки. Соціологічна діагностика економічної поведінки: критерії, показники, чинники. Зміст, структура та функції економічної поведінки. Види економічної поведінки. Деструктивні форми економічної поведінки, їх класифікація, соціологічні характеристики. Моделі економічної поведінки. Мотиви і стимули господарської діяльності людей в умовах переходу держави до ринку.



2

1

2.2.

Проблема раціональності економічної поведінки.

Соціально-економічна свідомість як елемент економічної культури. Зміст, структура, функції соціально-економічної свідомості. Рівні її формування. Свідоме і несвідоме в економічній поведінці. Різні форми раціональності свідомості та поведінки. Цілераціональна та цінніснораціональна поведінка. Теорія раціонального вибору про фактори економічної поведінки.



2

1

2.3.

Ризик в структурі економічної поведінки.

Сутність економічного ризику. Співвідношення понять “ризик” та “небезпека”. Функції та види економічного ризику. Джерел економічних ризиків. Суб’єкти економічних ризиків. Стратегії поведінки в умовах ризиків. Довіра та ризики. Глобальні та локальні ризики економічної діяльності. Місце венчурного капіталу в сучасній економіці. Калькульовані та некалькульовані ризики. Проблема оцінки ризиків та управління ними.



2

1

2.4.

Соціологія іноваційних процесів.

Поняття “економічної іновації”. Іноваційна та консервативна поведінка. Можливі типології іновацій. Іновація та модернізація. Суб’єкти іноваційних процесів. Етапи розгортання іноваційних процесів. Типології населення в залежності від міри сприйняття іновацій. Механізми управління іноваційними процесами.



2

1

2.5.

Соціологічний аналіз підприємництва.

Поняття підприємництва та підприємця. Підприємництво, бізнес і менеджмент. Соціальні функції підприємництва. Соціальний аналіз підприємництва у працях В.Зомбарта і М.Вебера. Основні мотиви підприємницької діяльності. Соціокультурні моделі підприємницької поведінки. Місце підприємця в ринковій економіці. Проблема ідентифікації підприємців. Типологія підприємців. Дрібне підприємництво та його соціальна роль в сучасному суспільстві. Зміст, типи та механізми формування підприємницької культури. Динаміка підприємницької активності в сучасній Україні.



2

1

2.6.

Споживання як соціокультурний феномен.

Основні підходи до вивчення споживання: соціально-філософський, загальноекономічний, конкретно-економічний, соціально-психологічний та соціологічний. Види споживацької поведінки: привласнююча, обслуговуюча, супроводжуюча та захисна. Матеріальне та духовне споживання. Суспільство споживання і його основні тенденції. Культура споживання. Споживання і стиль життя. Престижне споживання. Сфери споживання. Регулятори споживчої поведінки. Співвідношення між працею і споживанням у різних суспільствах. Споживання і трудова мотивація. Моделі споживчої поведінки в сучасному світі.



2

1

2.7.

Явище тіньової економіки.

Сутність та основні сфери тіньової економіки. Причини, умови та механізми тіньових соціально-економічних явищ в суспільстві. Держава, бюрократія та корупція. Кримінальний бізнес. “Сіра” та напівлегальна економіки. Міра поширення тіньової економіки.



2

1

2.8.

Домашня та неформальна економіки.

Поняття домогосподарства. Співвідношення домогосподарства та сім’ї. Типологія домашніх господарств ідивергенція структури домашнього господарства. Ведення домашнього господарства та керування бюджетом. Рольові елементи, поділ праці і гендерний аспект в домашньому господарстві. Сутність неформальної економіки, її генезис, функції та структура. Можливі оцінки розміру неформальної економіки. Підходи до аналізу неформальної економіки в працях Чаянова, Де Сото, Полан’ї.



2

1

2.9.

Взаємозв’язок економіки та політики.

Вплив політичних факторів на економічну діяльність та економічну поведінку. Уявлення про роль держави в регулюванні економікою (ліберальний, соціал-демократичний, кейнсіанський, неоліберальний підходи). Політекономія: минуле і сучасність. Варіативність втручання держави в економічну сферу в сучасному світі. Вплив економічних факторів на прийняття політичних рішень. Роль бізнесу як політичного фактору в різних країнах світу. Бізнесові групи тиску. Транснаціональні корпорації як гравці в політичному полі.



2

1

Усього за модулем №2

18

9

Усього за 6 семестр

36

25

Усього за навчальною дисципліною

36

25



2.2.2. Практичні заняття, їх тематика та обсяг

пор.



Назва теми

Обсяг навчальних занять (год.)

Практ.

заняття


СРС

1

2

3

4

6 семестр

Модуль №1 "Основи економічної соціології. Макроекономіка з соціологічної точки зору"

1.1

Економічна соціологія як наука. Предмет та методи.

Об’єкт та предмет економічної соціології, основні поняття. Особливості підходу соціолога та економіста до аналізу економічних явищ (процесів). Економіка як соціальний інститут. Історичні та соціальні передумови формування економічної соціології як наукової дисципліни. Структура економічної соціології. Місце економічної соціології у системі суспільних наук. Зв’язок економічної соціології із загальною соціологічною теорією, з теорією економіки, з галузевою соціологією. Теоретико-методологічні, емпіричні та практичні завдання економічної соціології. Економічна соціологія в Україні. Методика и техніка соціологічних досліджень в сфері економіки.



2

2

1.2

Історичний розвиток економіко-соціологічних ідей в ХIХ – XX ст.

Етапи становлення економічної соціології. Представники школи політичної економії про соціальну зумовленість економіки (А.Сміт, Д.Рікардо, Ж.Сісмонді). Соціологічні теорії економіки класиків соціології (К.Маркс, Е.Дюркгейм, М.Вебер, В.Зомбарт). Економіка і суспільство в теоріях структурного функціоналізму. Соціальна структура і ролі в економіці капіталізму (В. Зомбарт, Й. Шумпетер). Інституційний підхід в економічній соціології. Економіко-соціологічні ідеї у вітчизняній соціальній думці. Філософія господарства (С. Булгаков). Суспільство і господарство (М. Кондратьєв). Політика і економіка (Д. Кейнс). Соціальна критика ринкової економіки К.Поланьї. Ринок і свобода особистості у працях Ф. Хайєка. Соціологія раціонального вибору, мережений підхід, новий інституціоналізм, культурно-історичний й етнографічний підходи до вивчення економічних явищ та процесів.



2

2

1.3

Соціальні складові ринкового господарства.

Соціологія ринків. Ринок як ідеальна модель і форма господарювання. Структури і інститути ринку. Інституціональна динаміка ринків. Конкуренція як соціальний процес. Формування нової конкурентної ситуації в умовах постіндустріального суспільства. Економіка в умовах глобалізації. Економічне зростання і цілі суспільства. Якість життя і економічний розвиток. Соціально-економічні проблеми бідності та нерівності.



2

2

1.4

Соціально-економічна структура суспільства. Проблеми стратифікації.

Основні напрямки соціально-структурного аналізу економіки. Економічна стратифікація: об’єктивні і суб’єктивні виміри. Соціально-економічні групи: критерії визначення. Типи соціально-економічних груп, поняття класів. Модель соціальної структури суспільства Т.І.Заславської. Соціальна стратифікація суспільства за критерієм прибутків (модель А.Доріна). Середній клас та його роль в соціальному житті. Еволюція економічних інститутів суспільства та їх вплив на соціальну стратифікацію. Проблеми економічної мобільності.



2

2

1.5

Економічна культура суспільства.

Поняття економічної культури, роль культурних факторів у розвитку економіки. Властивості та функції економічної культури. Можливі типології економічної культури. Ідеологія і економічна культура; господарські ідеології, їх характеристика. Характерні риси економічної культури країн з розвиненою капіталістичною економікою. Способи соціологічного вивчення економічної культури.



2

2

1.6.

Соціологія грошей.

Гроші як соціальний інститут. Соціальні функції грошей. Гроші і сакральні цінності. Соціокультурні особливості ставлення до грошей. Ставлення до грошей різних соціальних груп. Вплив грошей на формування особистості. Соціокультурні чинники збереження і накопичення грошей. Фінансова успішність в громадській свідомості. Грошові сурогати і бартерний обмін. «Фінансові піраміди» і їх вплив на економічну і соціальну поведінку населення. Грошова культура сучасних суспільств.



2

2

1.7.

Соціологічний аналіз проблем власності.

Власність як предмет соціологічного аналізу. Ставлення до власності, як фактор впливу на економічну систему. Основні підходи до проблеми приватизації та націоналізації. Правові та організаційні основи приватизації. Соціальна база підтримки та спротиву приватизації. Суб’єкти приватизації та їх інтереси. Шляхи приватизації в країнах Західної та Східної Європи.



2

2

1.8.

Господарча організація та людина.

Поняття “господарчої організації”. Види організацій. Історичні типи господарчих організацій. Корпорація та її риси. Роль бюрократії у функціонуванні сучасних господарчих організацій. Діяльність індивіда в організації. Сутність організаційної культури. Структура та функції організаційної культури, її основні характеристики. Типології організаційних культур. Методичні проблеми дослідження організаційної культури.



2

2

1.9.

Рівень та якість життя населення.

Поняття рівня, якості та способу життя. Емпіричні дослідження рівня життя населення, порівняння України та інших країн. Соціальні нормативи у розрахунках рівня життя.



1

2

1.10

Модульна контрольна робота №1

1

2

Усього за модулем №1

18

20

Модуль №2 "Соціологічний аналіз економічної поведінки"

2.1.

Соціально-економічна поведінка як предмет дослідження.

Особливості соціологічного вивчення економічної поведінки. Соціологічна діагностика економічної поведінки: критерії, показники, чинники. Зміст, структура та функції економічної поведінки. Види економічної поведінки. Деструктивні форми економічної поведінки, їх класифікація, соціологічні характеристики. Моделі економічної поведінки. Мотиви і стимули господарської діяльності людей в умовах переходу держави до ринку.



2

2

2.2.

Проблема раціональності економічної поведінки.

Соціально-економічна свідомість як елемент економічної культури. Зміст, структура, функції соціально-економічної свідомості. Рівні її формування. Свідоме і несвідоме в економічній поведінці. Різні форми раціональності свідомості та поведінки. Цілераціональна та цінніснораціональна поведінка. Теорія раціонального вибору про фактори економічної поведінки.



2

2

2.3.

Ризик в структурі економічної поведінки.

Сутність економічного ризику. Співвідношення понять “ризик” та “небезпека”. Функції та види економічного ризику. Джерел економічних ризиків. Суб’єкти економічних ризиків. Стратегії поведінки в умовах ризиків. Довіра та ризики. Глобальні та локальні ризики економічної діяльності. Місце венчурного капіталу в сучасній економіці. Калькульовані та некалькульовані ризики. Проблема оцінки ризиків та управління ними.



2

2

2.4.

Соціологія іноваційних процесів.

Поняття “економічної іновації”. Іноваційна та консервативна поведінка. Можливі типології іновацій. Іновація та модернізація. Суб’єкти іноваційних процесів. Етапи розгортання іноваційних процесів. Типології населення в залежності від міри сприйняття іновацій. Механізми управління іноваційними процесами.



2

2

2.5.

Соціологічний аналіз підприємництва.

Поняття підприємництва та підприємця. Підприємництво, бізнес і менеджмент. Соціальні функції підприємництва. Соціальний аналіз підприємництва у працях В.Зомбарта і М.Вебера. Основні мотиви підприємницької діяльності. Соціокультурні моделі підприємницької поведінки. Місце підприємця в ринковій економіці. Проблема ідентифікації підприємців. Типологія підприємців. Дрібне підприємництво та його соціальна роль в сучасному суспільстві. Зміст, типи та механізми формування підприємницької культури. Динаміка підприємницької активності в сучасній Україні.



2

2

2.6.

Споживання як соціокультурний феномен.

Основні підходи до вивчення споживання: соціально-філософський, загальноекономічний, конкретно-економічний, соціально-психологічний та соціологічний. Види споживацької поведінки: привласнююча, обслуговуюча, супроводжуюча та захисна. Матеріальне та духовне споживання. Стиль споживання та його стадії. Індивідуальний, груповий та масовий рівні споживання. Суспільство споживання і його основні тенденції. Культура споживання. Особливості рішень споживача в різному соціокультурному середовищі (сім’я, група, клас). Споживання і соціальна диференціація. Споживання і стиль життя. Престижне споживання. Сфери споживання. Регулятори споживчої поведінки. Співвідношення між працею і споживанням у різних суспільствах. Споживання і трудова мотивація. Моделі споживчої поведінки в сучасному світі.



2

2

2.7.

Явище тіньової економіки.

Сутність та основні сфери тіньової економіки. Причини, умови та механізми тіньових соціально-економічних явищ в суспільстві. Держава, бюрократія та корупція. Кримінальний бізнес. “Сіра” та напівлегальна економіки. Міра поширення тіньової економіки.



2

2

2.8.

Домашня та неформальна економіки.

Поняття домогосподарства. Співвідношення домогосподарства та сім’ї. Типологія домашніх господарств ідивергенція структури домашнього господарства. Ведення домашнього господарства та керування бюджетом. Рольові елементи, поділ праці ігендерний аспект в домашньому господарстві. Сутність неформальної економіки, її генезис, функції та структура. Можливі оцінки розміру неформальної економіки. Підходи до аналізу неформальної економіки в працях Чаянова, Де Сото, Полан’ї.



2

2

2.9.

Взаємозв’язок економіки та політики.

Вплив політичних факторів на економічну діяльність та економічну поведінку. Уявлення про роль держави в регулюванні економікою (ліберальний, соціал-демократичний, кейнсіанський, неоліберальний підходи). Політекономія: минуле і сучасність. Варіативність втручання держави в економічну сферу в сучасному світі. Вплив економічних факторів на прийняття політичних рішень. Роль бізнесу як політичного фактору в різних країнах світу. Бізнесові групи тиску. Транснаціональні корпорації як гравці в політичному полі.



1

1

2.10

Модульна контрольна робота № 2

1

2

Усього за модулем №2

18

19

Усього за 6 семестр

36

39

Усього за навчальною дисципліною

36

39


2.2.3. Самостійна робота студента, її зміст та обсяг


пор.


Зміст самостійної роботи студента

Обсяг СРС

(годин)


1

2

3

6 семестр

1.

Опрацювання лекційного матеріалу

25

2.

Підготовка до практичних занять

35

3.

Виконання домашнього завдання

8

4.

Підготовка до модульної контрольної роботи

4

Усього за 6 семестр

72

Усього за навчальною дисципліною

72


2.2.3.1. Домашнє завдання

Домашнє завдання (ДЗ) виконуються в шостому семестрі, відповідно до затверджених в установленому порядку методичних рекомендацій, з метою закріплення та поглиблення теоретичних знань та вмінь студентів і є важливим етапом у засвоєнні навчального матеріалу, що викладається у шостому семестрі.

Домашнє завдання виконується на основі навчального матеріалу, винесеного на самостійне опрацювання студентами, і є складовою модулю №2 "Соціологічний аналіз економічної поведінки".

Конкретна мета домашнього завдання полягає у закріпленні та поглибленні теоретичних знань з проблем соціологічного аналізу економічної поведінки відповідно до провідних економічних теорій.

Виконання, оформлення та захист домашнього завдання здійснюється студентом в індивідуальному порядку відповідно до методичних рекомендацій.

Час, потрібний для виконання домашнього завдання, – до 8 годин самостійної роботи.


3. НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ З ДИСЦИПЛІНИ

3.1. СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНИХ ДЖЕРЕЛ

Основні рекомендовані джерела

3.1.1. Заславская Т.И., Рывкина Р.В. Социология экономической жизни: очерки теории. — Новосибирск : Наука, Сиб. отд-ние, 1991. — 448 с.

3.1.2. Злотников А.Г. Социология и экономическая мысль. — Мн. : Современное слово, 2002. — 260 с.

3.1.3. Лукашевич М.П. Соціологія економіки: Підручник. — К. : Каравела, 2005. — 288 с.

3.1.4. Радаев В.В. Экономическая социология: учеб.пособие для вузов. — М.: Изд. дом ГУ ВШЭ, 2005. — 603 с.

3.1.5. Рывкина Р.В. ЭкономическаясоциологияпереходнойРоссии: Люди и реформы. — М. : Дело, 1998. — 432 с.

3.1.6. Экономическая социология/ Под ред. В.Е.Пилипенко. — К. : МАУП, 2002. — 296 с.

3.1.7. Экономическая социология:Учебноепособие для вузов / Под ред. В.И.Верховина. — М. : Академический проект; Фонд «Мир», 2006. — 356 с.



Додаткові рекомендовані джерела

3.1.8 Автономов В.С. Модель человека в экономической науке. — СПб. : Экономическая школа, 1998. — 228 с.

3.1.9. Веблен Т. Теория праздного класса. — М. : Прогресс, 1984. — 336с.

3.1.10.Веселов Ю.В. Экономическая социология: история идей. – С.Пб.: Изд-во Санкт-Петербургского университета, 1995. — 168 с.

3.1.11. Грановеттер М. Экономическое действие и социальная структура: проблема укорененности // Экономическая социология. — 2002. — Т.3. —№3. — С. 44—58.

3.1.12. Зарубина Н.Н. Социология хозяйственной жизни: проблемный анализ в глобальной перспективе: Учебное пособие. — М. : Университетская книга, Логос, 2006. — 392 с.

3.1.13. Зиммель Г. Философия денег //Теория общества. Сборник. – М.: “КАНОН-пресс- Ц”,“Кучково поле”, 1999. – С. 309 – 383.

3.1.14. Зомбарт В. Буржуа: этюды по истории духовного развития современного экономического человека. — М. : Наука, 1994. — 444 с.

3.1.15. Ильин В.И. Потребление как дискурс: учеб.пособие. — СПб. : Интерсоцис, 2008. — 446 с.

3.1.16. Норт Д. Институты, институциональные изменения и функционирование экономики. [Пер. с англ. А.Н.Нестеренко]. —М.: Фонд экономической книги “Начала”, 1997. — 180 с.


3.2. Перелік наочних та інших навчально-методичних посібників, методичних матеріалів до ТЗН


пор.


Назва

Шифр тем за тематичним планом

Кількість

1

2

3

4

1.

Слайди

1.1 – 1.9

2 прим.

електронна версія




4. РЕЙТИНГОВА СИСТЕМА ОЦІНЮВАННЯ НАБУТИХ

СТУДЕНТОМ ЗНАНЬ ТА ВМІНЬ

4.1 Основні терміни, поняття, означення

4.1.1. Семестровий диференційований залік – це форма підсумкового контролю, що полягає в оцінці засвоєння студентом навчального матеріалу з певної дисципліни на підставі результатів виконання ним усіх видів запланованої навчальної роботи протягом семестру: аудиторної роботи під час лекційних, практичних, семінарських, лабораторних занять тощо та самостійної роботи при виконанні індивідуальних завдань (домашніх завдань тощо).

Семестровий диференційований залік не передбачає обов’язкову присутність студента і виставляється за умови, що студент виконав усі попередні види навчальної роботи, визначені робочою навчальною програмою дисципліни, та отримав позитивні (за національною шкалою) підсумкові модульні рейтингові оцінки за кожен з модулів. При цьому викладач для уточнення окремих позицій має право провести зі студентом додаткову контрольну роботу, співбесіду, експрес-контроль тощо.

4.1.2. Кредитно-модульна система – це модель організації навчального процесу, яка ґрунтується на поєднанні двох складових: модульної технології навчання та кредитів (залікових одиниць) і охоплює зміст, форми та методи організації навчального процесу, контролю якості навчальної діяльності та набутих студентом знань і вмінь у процесі аудиторної та самостійної роботи. Кредитно-модульна система має за мету поставити студента перед необхідністю регулярної навчальної роботи протягом усього семестру з розрахунком на майбутній професійний успіх.

4.1.3. Навчальний модуль – це логічно завершена, відносно самостійна, цілісна частина навчального курсу, сукупність теоретичних та практичних завдань відповідного змісту та структури з розробленою системою навчально-методичного та індивідуально-технологічного забезпечення, необхідним компонентом якого є відповідні форми рейтингового контролю.

4.1.4. Кредит (залікова одиниця) – це уніфікована одиниця виміру виконаної студентом аудиторної та самостійної навчальної роботи (навчального навантаження), що відповідає 36 годинам робочого часу.

4.1.5. Рейтинг (рейтингова оцінка) – це кількісна оцінка досягнень студента за багатобальною шкалою в процесі виконання ним заздалегідь визначеної сукупності навчальних завдань.

4.1.6. Рейтингова система оцінювання – це система визначення якості виконаної студентом усіх видів аудиторної та самостійної навчальної роботи та рівня набутих ним знань та вмінь шляхом оцінювання в балах результатів цієї роботи під час поточного, модульного (проміжного) та семестрового (підсумкового) контролю, з наступним переведенням оцінки в балах у оцінки за національною шкалою та шкалою ECTS.

РСО передбачає використання поточної, контрольної, підсумкової, підсумкової семестрової модульних рейтингових оцінок, а також екзаменаційної та підсумкової семестрових рейтингових оцінок.

4.1.7.1. Поточна модульна рейтингова оцінка складається з балів, які студент отримує за певну навчальну діяльність протягом засвоєння даного модуля – виконання та захист індивідуальних завдань (розрахунково-графічних робіт, рефератів тощо), лабораторних робіт, виступи на семінарських та практичних заняттях тощо.

4.1.7.2. Контрольна модульна рейтингова оцінка визначається (в балах та за національною шкалою) за результатами виконання модульної контрольної роботи з даного модуля.

4.1.7.3. Підсумкова модульна рейтингова оцінка визначається (в балах та за національною шкалою) як сума поточної та контрольної модульних рейтингових оцінок з даного модуля.

4.1.7.4. Підсумкова семестрова модульна рейтингова оцінка визначається (в балах та за національною шкалою) як сума підсумкових модульних рейтингових оцінок, отриманих за засвоєння всіх модулів.

4.1.7.5. Залікова рейтингова оцінка визначається (в балах та за національною шкалою) за результатами виконання всіх видів навчальної роботи протягом семестру.

4.1.7.6. Підсумкова семестрова рейтингова оцінка визначається як сума підсумкової семестрової модульної та екзаменаційної (залікової – у випадку диференційованого заліку) рейтингових оцінок (в балах, за національною шкалою та за шкалою ECTS).

4.2. Порядок рейтингового оцінювання набутих студентом знань та вмінь

4.2.1. Оцінювання окремих видів виконаної студентом навчальної роботи та набутих знань та умінь здійснюється в балах відповідно до табл. 4.1.

Таблиця 4.1

Оцінювання окремих видів навчальної роботи студента

6 семестр

Модуль №1

Модуль №2

Мах

кількість

балів


Вид

навчальної роботи



Мах

кількість

балів


Вид

навчальної роботи



Мах

кількість

балів


Відповіді на практичному занятті (5 х 4 бали)

20

Відповіді на практичному занятті (5 х 4 бали)

20


88




Виконання домашнього завдання

18

Для допуску до виконання модульної контрольної роботи №1 студент має набрати не менше 12 балів

Для допуску до виконання модульної контрольної роботи №2 студент має набрати не менше 23 балів

Виконання модульної контрольної роботи №1

15

Виконання модульної контрольної роботи №2

15

Усього за модулем №1

35

Усього за модулем №2

53

Семестровий диференційований залік

12

Усього за 6 семестр

100

4.2.2. Виконаний вид навчальної роботи зараховується студенту, якщо він отримав за нього позитивну оцінку за національною шкалою (табл. 4.2).


Таблиця 4.2

Відповідність рейтингових оцінок за окремі види навчальної роботи

в балах оцінкам за національною шкалою


Рейтингова оцінка в балах

Оцінка за національною шкалою

Відповідь на практичному занятті

Виконання домашнього завдання

Виконання модульних контрольних робіт

4

16-18

14-15

Відмінно

3

14-15

11-13

Добре

2,5

11-13

9-10

Задовільно

менше 2,5

менше 11

менше 9

Незадовільно

4.2.3. Сума рейтингових оцінок, отриманих студентом за окремі види виконаної навчальної роботи, становить поточну модульну рейтингову оцінку, яка заноситься до відомості модульного контролю.

4.2.4. Якщо студент успішно та своєчасно виконав передбачені в даному модулі всі види навчальної роботи (з позитивними за національною шкалою оцінками), то від допускається до модульного контролю з цього модуля.

4.2.5. Модульний контроль за модулем №1 та №2 здійснюється комісією, яку очолює завідувач кафедри, шляхом виконання студентом модульної контрольної роботи тривалістю до двох академічних годин.

4.2.6. Сума поточної та контрольної модульних рейтингових оцінок становить підсумкову модульну рейтингову оцінку, яка виражається в балах та за національною шкалою відповідно до табл. 4.3.

Таблиця 4.3

Відповідність підсумкової модульної рейтингової оцінки



в балах оцінці за національною шкалою


Модуль №1

Модуль №1

Оцінка за національною шкалою

32-35

48-53

Відмінно

26-31

40-47

Добре

21-25

32-39

Задовільно

менше 21

менше 32

Незадовільно

4.2.7. Модуль зараховується студенту, якщо він під час модульного контролю отримав позитивну (за національною шкалою) контрольну модульну рейтингову оцінку (табл. 4.2) та позитивну підсумкову модульну рейтингову оцінку (табл. 4.3).

4.2.8. У випадку відсутності студента на модульному контролі з будь-яких причин (через не допуск, хворобу тощо), проти його прізвища у колонці "Контрольна модульна рейтингова оцінка" відомості модульного контролю робиться запис "Не з'явився", а у колонці "Підсумкова модульна рейтингова оцінка" – "Не атестований".

При цьому студент вважається таким, що не має академічної заборгованості, якщо він має допуск до модульного контролю і не з’явився на нього з поважних причин, підтверджених документально. У протилежних випадках студент вважається таким, що має академічну заборгованість.

Питання подальшого проходження студентом модульного контролю у цих випадках вирішується в установленому порядку.

4.2.9. У випадку отримання незадовільної контрольної модульної рейтингової оцінки студент повинен повторно пройти модульний контроль в установленому порядку.

4.2.10. При повторному проходженні модульного контролю максимальна величина контрольної модульної рейтингової оцінки в балах, яку може отримати студент, дорівнює 13 (оцінці "Добре" за національною шкалою), тобто зменшується на два бали у порівнянні з наведеною в табл. 4.2 максимальною оцінкою.

4.2.11. Повторне проходження модульного контролю при отриманій раніше позитивній контрольній модульній рейтинговій оцінці з метою підвищення підсумкової модульної рейтингової оцінки не дозволяється.

4.2.12. Сума підсумкових модульних рейтингових оцінок у балах за семестр становить підсумкову семестрову модульну рейтингову оцінку, яка перераховується в оцінку за національною шкалою (табл. 4.4).
Таблиця 4.4 Таблиця 4.5

Відповідність підсумкової семестрової Відповідність залікової

модульної рейтингової оцінки в балах рейтингової оцінки в балах оцінці

оцінці за національною шкалою за національною шкалою


Оцінка

в балах


Оцінка

за національною шкалою






Оцінка

в балах


Оцінка

за національною шкалою



79-88

Відмінно




12

Відмінно

66-78

Добре




10

Добре

53-65

Задовільно




8

Задовільно

менше 53

Незадовільно




-

-

Каталог: bitstream -> NAU
NAU -> Київ Видавництво Національного авіаційного університету
NAU -> Формування самоосвітньої компетентності майбутніх інженерів-будівельників у процесі професійної підготовки
NAU -> Методи Оцінювання комунікативної к омпетентності
NAU -> Матеріали міжнародної науково-практичної конференції
NAU -> Програма навчальної дисципліни «Українська мова
NAU -> Практикум для студентів усіх галузей та напрямів знань Київ 2014 удк ббк
NAU -> Київ Видавництво Національного авіаційного університету


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4




База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2020
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка