Програма навчальної дисципліни "Основи та фундаменти транспортних споруд"


Лекційні заняття, їх тематика і обсяг



Сторінка3/4
Дата конвертації09.11.2017
Розмір0.6 Mb.
ТипПрограма
1   2   3   4
2.2.1. Лекційні заняття, їх тематика і обсяг




№ п/п

Назва теми

Обсяг навч. занять (год.)

Лекції

СРС

1

2

3

4

8 семестр

Модуль 1. Проектування основ та фундаментів мілкого закладання

1.1

Загальні принципи проектування фундаментів мілкого закладання

2

1

1.2

Визначення та розподіл напружень в масиві ґрунту. Деформація основ та розвиток нерівномірних осідань споруд

2

1

1.3

Сумісна робота основи і споруди

2

1

1.4

Проектування основ та фундаментів за граничними станами

2

1

1.5.

Класифікація фундаментів та вибір глибини закладання фундаменту

2

1

1.6

Розрахунок основ і фундаментів мілкого закладання

2

1

1.7

Деформації основи та розрахунок осідання фундаментів

2

1

1.8

Проектування гнучких фундаментів

2

1

1.9

Стійкість відкосив. Тиск ґрунту на підпірні стіни

2

1

Усього за модулем №1

18

9

Модуль 2. Проектування основ та пальових фундаментів

2.1.

Загальні принципи проектування пальових фундаментів. Визна-чення та розподіл напружень та деформацій в масиві ґрунту

2

1

2.2

Класифікація паль та пальових фундаментів

2

1

2.3

Визначення несучої здатності паль

2

1

2.4

Розрахунок основ та пальових фундаментів

2

1

2.5

Особливості проектування пальових фундаментів

2

1

2.6

Розрахунок осідання пальових фундаментів з урахуванням нелінійної роботи

2

1

2.7

Фундаменти глибокого закладання

2

1

2.8

Фундаменти на структурно нестійких ґрунтах, при динамічних навантаженнях. Сейсмостійкість фундаментів

2

1

2.9

Штучні основи та конструктивні заходи з покращення основ. Системи автоматизованого проектування основ та фундаментів

2

1

Усього за модулем №2

18

9

Усього за 8 семестр

36

18

Усього за навчальною дисципліною

36

18


2.2.2. Практичні заняття, їх тематика і обсяг

Таблиця 3.


п/п


Назва теми

Обсяг навч.

занять (год.)



Практ.

СРС

8 семестр

Модуль 1. Проектування основ та фундаментів мілкого закладання

1.1.

Проектування основ та фундаментів за граничними станами

2

1

1.2.

Класифікація фундаментів та вибір глибини закладання фундаменту

2

1

1.3.

Розрахунок основ і фундаментів мілкого закладання

4

2

1.4.

Деформації основи та розрахунок осідання фундаментів

2

1

1.5.

Модульна контрольна робота №1

2

1

Усього за модулем №1

12

6

Модуль 2. Проектування основ та пальових фундаментів

2.1.

Визначення несучої здатності паль

2

1

2.2.

Розрахунок основ та пальових фундаментів

2

1

2.3.

Особливості проектування пальових фундаментів

2

1

2.4.

Розрахунок осідання пальових фундаментів з урахуванням нелінійної роботи

2

1

2.5

Фундаменти глибокого закладання

2

1

2.5.

Модульна контрольна робота №2

2

1

Усього за модулем №2

12

6

Усього за 8 семестр

24

12

Усього за навчальною дисципліною

24

12


2.2.3. Самостійна робота студента, її зміст та обсяг


пор.


Зміст самостійної роботи студента

Обсяг СРС

(годин)


8 семестр

1.

Опрацювання лекційного матеріалу

18

2.

Підготовка до практичних занять

10

3.

Виконання домашнього завдання

8

4.

Виконання розрахунково-графічної роботи

10

5.

Підготовка до модульних контрольних робіт

2

Усього за 8 семестр

48

Усього за навчальною дисципліною

48


2.2.3.1. Домашнє завдання

Домашнє завдання (ДЗ) виконуються в 8 семестрі, відповідно до затверджених в установленому порядку методичних рекомендацій, з метою закріплення та поглиблення теоретичних знань та вмінь студентів і є важливим етапом у засвоєнні навчального матеріалу, що викладається у 8 семестрі.

Домашнє завдання виконується на основі набутих студентами знань та навчального матеріалу винесеного на самостійне опрацювання, і є складовою модулю №1 "Проектування основ та фундаментів мілкого закладання".

Виконання, оформлення та захист домашнього завдання здійснюється студентом в індивідуальному порядку відповідно до методичних рекомендацій.

Час, потрібний для виконання домашнього завдання, – до 8 годин самостійної роботи.

2.2.3.2. Розрахунково-графічна робота.

Розрахунково-графічна робота (РГР) з дисципліни виконується у 8 семестрі, відповідно до затверджених в установленому порядку методичних рекомендацій, з метою закріплення та поглиблення теоретичних знань та вмінь, набутих студентом у процесі засвоєння всього навчального матеріалу дисципліни в області проектування основ та фундаментів.

Виконання РГР є важливим етапом у підготовці до виконання дипломного проекту (роботи) майбутнього фахівця з напряму „Будівництво”.

Для успішного виконання розрахунково-графічної роботи студент повинен знати класифікацію, природу міцності та деформативності ґрунтів, основні закономірності їх поведінки під навантаженнями; принципи спільної роботи основ та фундаментів; сучасні методи інженерних розрахунків і оптимальну область їх практичного застосування; види штучних основ, типи та конструкції фундаментів, характер їх роботи, особливості влаштування, основні переваги, недоліки та оптимальну область використання; загальні методи рішення інженерних та наукових задач на ПЕОМ в середовищі сучасних систем автоматизованого проектування; вміти визначати механічні характеристики ґрунтів і напруження, виникаючі у товщі основ; розрахувати деформацію основ та тиск ґрунтів на огорожі, аналізувати інженерно-геологічні умови будівництва з метою вибору оптимального способу влаштування; вибирати необхідний метод підсилення фундаментів та укріплення основ при вирішенні питань з реконструкції споруд; грамотно проектувати основи та фундаменти, використовуючи сучасні методи розрахунку за чинними нормами, і оформлювати комплексну технічну документацію; володіти основами роботи з сучасними інформаційними системами автоматизованого проектування.

РГР передбачає рішення найважливіших завдань інженерної практики в галузі будівництва. Вона базується на тематиці практичних занять і переслідує мету остаточного закріплення основного навчального матеріалу з набуттям твердих навиків самостійного інженерного розрахунку та конструювання фундаментів. При цьому розраховують та конструюють пальовий фундамент для заданої споруди – цегляної стіни, або збірної колони, або для стіни водонапірної вежі.

Як результат виконання роботи студент має подати та захистити:

— пояснювальну записку, що містить розрахунки розмірів фундаменту та розрахунки осідання фундаменту, обґрунтування його конструкції, методів улаштування та заходи щодо техніки безпеки. Приблизний обсяг – 30 стор.

—графічні матеріали, які містять схеми до розрахунків у пояснювальній записці та робочі креслення обох типів фундаментів на стандартному аркуші формату А1.

Виконання, оформлення та захист РГР здійснюється студентом в індивідуальному порядку відповідно до методичних рекомендацій.

Час, потрібний для виконання РГР, – до 10 годин самостійної роботи.


3. НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ З ДИСЦИПЛІНИ

3.1. Список рекомендованих джерел

Основні рекомендовані джерела

3.1.1. Цытович Н. А. Механика грунтов. - М: Высшая школа,1983.-288 с.

3.1.2. Далматов Б. И. Механика грунтов, основания и фундаменты Учеб. пособ. для строит. спец. вузов.– М.: Стройиздат, 1988 – 567с.

3.1.3. Таланов Г. П. Проектирование фундаментов мелкого заложения для сооружений аэропортов: Учебное пособие. – Киев: КИИГА, 1992. – 80 с.

3.1.4. Таланов Г. П. Проектирование свайных фундаментов для соору-жений аэропортов: Учебное пособие. – Киев: КИИГА, 1994. – 132 с.

3.1.5. Цихановський В.К., Прусов Д.Е. Проектування основ та фундаментів: Навчальний посібник. – К.: Видавництво «НАУ-друк», 2009. – 120 с.

3.1.6. Цихановський В. К., Таланов Г. П. Механіка ґрунтів: Лабораторні роботи. - Київ: НАУ, 2003. – 40 с.

3.1.7 Берлинов М.В. Основания и фундаменты: Учеб. пособ. для строит. спец. вузов. – М: Высшая школа, 1999.-319с.

3.1.8 Берлинов М.В., Ягупов Б.А. Расчет оснований и фундаментов: Учеб. пособ. для строит. спец. вузов. – М: Высшая школа, 2000.-264с.

3.1.9. ДБН В.2.1.-10-2009. Основи та фундаменти споруд. Основні положення проектування. –К.: Мінрегіонбуд України. 2009.-104с. Чінний з 01.07.09 р.

Додаткові рекомендовані джерела

3.1.10. СНиП 2.02.01 – 83. Основания зданий и сооружений / Госстрой-издат СССР. – М.: ЦИТП Госстроя СССР, 1985. – 40 с.

3.1.11. СНиП 2.02.03 – 85. Свайные фундаменты / Госстрой СССР. – М.: ЦИТП Госстроя СССР, 1985. – 46 с.

3.1.12. СНиП 3.02.01 – 87. Земляные сооружения, основания и фунда-менты. / Госстрой СССР. – М.: ЦИТП Госстроя СССР, 1989. – 124 с.

3.1.13. Далматов Б.И. и др. Проектирование фундаментов зданий и сооружения – И.: Высшая школа, 1989. – 296 с.

3.1.14. Справочник по механике и динамике грунтов / Под ред. В. Б. Швеца. – Киев: Будивельник, 1987. – 232 с.

3.1.15. Основания, фундаменты и подземные сооружения / Под ред. Е. А. Сорочана – М.: Стройиздат,1985. – (Справочник проектировщика). - 40 с.

3.1.16. Ухов С.Б. Механика грунтов. Основания и фундаменты. – М.: Стройиздат, 2002.-567 с.

3.1.17. Бабич Є.М. Механіка грунтів. Основи та фундаменти. Рівне, 2001. - 367с.

3.1.18. Ягупов Б.А. Строительные конструкции. Основания и фундаменты. – М.: Стройиздат, 1991.-671с.

3.1.19. Бартоломей А.А. Основы расчета ленточных свайных фундаментов по предельно допустимым осадкам. – М.: Стройиздат, 1982.-236с.

3.1.20. Веселов В.А. Проектирование оснований и фундаментов. - М: Высшая школа,1990.-367с.

3.1.21. Зощенко М.Л. Інженерна геологія. Механіка ґрунтів. Основи та фундаменти. - Полтава, 2004. - 568с.

3.1.22. Кожушко В.П. Основи і фундаменти. -Харьків, 2003. - 500с.

3.1.23. Величко В.М. Основи і фундаменти: матеріали для виконання курсового проекту. – Черкаси, 2001.- 156с.

3.2. Перелік наочних та інших навчально-методичних посібників, методичних матеріалів до ТЗН


п/п


Назва

Шифри тем, в яких викорис-товується

Кількість прим.

1

Мультимедійні презентації з модулю 1.

Проектування основ та фундаментів мілкого закладання



1–9

12

1.1

Загальні принципи проектування фундаментів мілкого закладання

1

1

1.2

Визначення та розподіл напружень в масиві ґрунту.

Деформація основ та розвиток нерівномірних осідань споруд



2

1

1.3

Сумісна робота основи і споруди

3

1

1.4

Проектування основ та фундаментів за граничними станами

4

1

1.5

Класифікація фундаментів та вибір глибини закладання фундаменту

5

1

1.6

Розрахунок основ і фундаментів мілкого закладання

6

1

1.7

Деформації основи та розрахунок осідання фундаментів

7

1

1.8

Проектування гнучких фундаментів

8

1

1.9

Стійкість відкосив. Тиск ґрунту на підпірні стіни

9

1

2

Мультимедійні презентації з модулю 2.

Проектування пальових фундаментів, фундаментів глибокого закладання та фундаментів в особливих умовах



10–18

12

2.1

Загальні принципи проектування пальових фундаментів. Визначення та розподіл напружень та деформацій в масиві ґрунту

10

1

2.2

Класифікація паль та пальових фундаментів

11

1

2.3

Визначення несучої здатності паль

12

1

2.4

Розрахунок основ та пальових фундаментів

13

1

2.5

Особливості проектування пальових фундаментів

14

1

2.6

Розрахунок осідання пальових фундаментів з урахуванням нелінійної роботи

15

1

2.7

Фундаменти глибокого закладання

16

1

2.8

Фундаменти на структурно нестійких ґрунтах, при дина-мічних навантаженнях. Сейсмостійкість фундаментів

17

1

2.9

Штучні основи та конструктивні заходи з покращення основ. Системи автоматизованого проектування основ та фундаментів

18

1

2.10

Навчальний посібник з виконання курсового проекту

1–18

30

3

Пакет контрольних тестів з Модулю 1

1–9

30

4

Пакет контрольних тестів з Модулю 2

10–18

30

5

Пакет завдань до РГР

1-18

30


4. РЕЙТИНГОВА СИСТЕМА ОЦІНЮВАННЯ НАБУТИХ

СТУДЕНТОМ ЗНАНЬ ТА ВМІНЬ
4.1 Основні терміни, поняття, означення

4.1.1. Семестровий екзамен – це форма підсумкового контролю засвоєння студентом теоретичного та практичного матеріалу з окремої навчальної дисципліни за семестр. Складання екзамену здійснюється під час екзаменаційної сесії в комісії, яку очолює завідувач кафедри, відповідно до затвердженого в установленому порядку розкладу.

З метою забезпечення об’єктивності оцінок та прозорості контролю набутих студентами знань та вмінь, семестровий контроль здійснюються в університеті в письмовій формі або з використанням комп’ютерних інформаційних технологій. Ця норма не поширюється на дисципліни, викладення навчального матеріалу з яких потребує від студента переважно усних відповідей. Перелік дисциплін з усною або комбінованою формою семестрового контролю встановлюється окремо за кожним напрямом (спеціальністю) підготовки фахівців за погодженням з проректором з навчальної роботи.

4.1.2. Кредитно-модульна система – це модель організації навчального процесу, яка ґрунтується на поєднанні двох складових: модульної технології навчання та кредитів (залікових одиниць) і охоплює зміст, форми та методи організації навчального процесу, контролю якості навчальної діяльності та набутих студентом знань і вмінь у процесі аудиторної та самостійної роботи. Кредитно-модульна система має за мету поставити студента перед необхідністю регулярної навчальної роботи протягом усього семестру з розрахунком на майбутній професійний успіх.

4.1.3. Навчальний модуль – це логічно завершена, відносно самостійна, цілісна частина навчального курсу, сукупність теоретичних та практичних завдань відповідного змісту та структури з розробленою системою навчально-методичного та індивідуально-технологічного забезпечення, необхідним компонентом якого є відповідні форми рейтингового контролю.

4.1.4. Кредит (залікова одиниця) – це уніфікована одиниця виміру виконаної студентом аудиторної та самостійної навчальної роботи (навчального навантаження), що відповідає 36 годинам робочого часу.

4.1.5. Рейтинг (рейтингова оцінка) – це кількісна оцінка досягнень студента за багатобальною шкалою в процесі виконання ним заздалегідь визначеної сукупності навчальних завдань.

4.1.6. Рейтингова система оцінювання – це система визначення якості виконаної студентом усіх видів аудиторної та самостійної навчальної роботи та рівня набутих ним знань та вмінь шляхом оцінювання в балах результатів цієї роботи під час поточного, модульного (проміжного) та семестрового (підсумкового) контролю, з наступним переведенням оцінки в балах у оцінки за національною шкалою та шкалою ECTS.

РСО передбачає використання поточної, контрольної, підсумкової, підсумкової семестрової модульних рейтингових оцінок, а також екзаменаційної та підсумкової семестрових рейтингових оцінок.

4.1.6.1. Поточна модульна рейтингова оцінка складається з балів, які студент отримує за певну навчальну діяльність протягом засвоєння даного модуля – виконання та захист індивідуальних завдань (розрахунково-графічних робіт, рефератів тощо), лабораторних робіт, виступи на семінарських та практичних заняттях тощо.

4.1.6.2. Контрольна модульна рейтингова оцінка визначається (в балах та за національною шкалою) за результатами виконання модульної контрольної роботи з даного модуля.

4.1.6.3. Підсумкова модульна рейтингова оцінка визначається (в балах та за національною шкалою) як сума поточної та контрольної модульних рейтингових оцінок з даного модуля.

4.1.6.4. Підсумкова семестрова модульна рейтингова оцінка визначається (в балах та за національною шкалою) як сума підсумкових модульних рейтингових оцінок, отриманих за засвоєння всіх модулів.

4.1.6.5. Екзаменаційна рейтингова оцінка визначається (в балах та за національною шкалою) за результатами виконання екзаменаційних завдань.

4.1.6.6. Підсумкова семестрова рейтингова оцінка визначається як сума підсумкової семестрової модульної та екзаменаційної рейтингових оцінок (в балах, за національною шкалою та за шкалою ECTS).

4.2. Порядок рейтингового оцінювання набутих студентом знань та вмінь

4.2.1. Оцінювання окремих видів виконаної студентом навчальної роботи та набутих знань та умінь здійснюється в балах відповідно до табл. 4.1.

Таблиця 4.1

Оцінювання окремих видів навчальної роботи студента

8 семестр

Модуль №1

Модуль №2

Мах

кількість

балів


Вид

навчальної роботи



Мах

кількість

балів


Вид

навчальної роботи



Мах

кількість

балів


Виконання та захист задач

10

Виконання та захист задач

10



Виконання та захист домашнього завдання

15


Виконання та захист розрахунково графічної роботи

23


Для допуску до виконання модульної контрольної роботи №1 студент має набрати не менше 15 балів

Для допуску до виконання модульної контрольної роботи №2 студент має набрати не менше 20 бала

Виконання модульної контрольної роботи №1

15


Виконання модульної контрольної роботи №2

15


Усього за модулем №1

40

Усього за модулем №2

48

Семестровий екзамен

12

Усього за 8 семестр

100

4.2.2. Виконаний вид навчальної роботи зараховується студенту, якщо він отримав за нього позитивну оцінку за національною шкалою (табл. 4.2).

Таблиця 4.2

Відповідність рейтингових оцінок за окремі види навчальної роботи



в балах оцінкам за національною шкалою

Рейтингова оцінка в балах

Оцінка

за національною шкалою



Виконання

та захист

задач


Виконання та захист домашнього завдання.

Виконання модульної контрольної роботи

Виконання та захист розрахунково-графічної роботи

10

14-15

21-23

Відмінно

8-9

11-13

17-20

Добре

6-7

9-10

14-16

Задовільно

менше 6

менше 9

менше 14

Незадовільно


4.2.3. Сума рейтингових оцінок, отриманих студентом за окремі види виконаної навчальної роботи, становить поточну модульну рейтингову оцінку, яка заноситься до відомості модульного контролю.

4.2.4. Якщо студент успішно та своєчасно виконав передбачені в даному модулі всі види навчальної роботи (з позитивними за національною шкалою оцінками), то від допускається до модульного контролю з цього модуля.

4.2.5. Модульний контроль за модулями №1-№2 здійснюється комісією, яку очолює завідувач кафедри, шляхом виконання студентом модульної контрольної роботи тривалістю до двох академічних годин.

4.2.6. Сума поточної та контрольної модульних рейтингових оцінок становить підсумкову модульну рейтингову оцінку, яка виражається в балах та за національною шкалою відповідно до табл. 4.3.

4.2.7. Модуль зараховується студенту, якщо він під час модульного контролю отримав позитивну (за національною шкалою) контрольну модульну рейтингову оцінку (табл. 4.2) та позитивну підсумкову модульну рейтингову оцінку (табл. 4.3).
Таблиця 4.3

Відповідність підсумкової модульної рейтингової оцінки



в балах оцінці за національною шкалою


Модуль №1

Модуль №2

Оцінка за національною шкалою

36-40

44-48

Відмінно

30-35

36-43

Добре

24-29

30-35

Задовільно

менше 24

менше 30

Незадовільно


4.2.8. У випадку відсутності студента на модульному контролі з будь-яких причин (через не допуск, хворобу тощо), проти його прізвища у колонці "Контрольна модульна рейтингова оцінка" відомості модульного контролю робиться запис "Не з'явився", а у колонці "Підсумкова модульна рейтингова оцінка" – "Не атестований".

При цьому студент вважається таким, що не має академічної заборгованості, якщо він має допуск до модульного контролю і не з’явився на нього з поважних причин, підтверджених документально. У протилежних випадках студент вважається таким, що має академічну заборгованість.

Питання подальшого проходження студентом модульного контролю у цих випадках вирішується в установленому порядку.

4.2.9. У випадку отримання незадовільної контрольної модульної рейтингової оцінки студент повинен повторно пройти модульний контроль в установленому порядку.

4.2.10. При повторному проходженні модульного контролю максимальна величина контрольної модульної рейтингової оцінки в балах, яку може отримати студент, дорівнює 13 (оцінці "Добре" за національною шкалою), тобто зменшується на два бали у порівнянні з наведеною в табл. 4.2 максимальною оцінкою.



4.2.11. Повторне проходження модульного контролю при отриманій раніше позитивній контрольній модульній рейтинговій оцінці з метою підвищення підсумкової модульної рейтингової оцінки не дозволяється.

4.2.12. Сума підсумкових модульних рейтингових оцінок у балах за семестр становить підсумкову семестрову модульну рейтингову оцінку, яка перераховується в оцінку за національною шкалою (табл. 4.4).

4.2.13. Якщо студент має позитивну (за національною шкалою) підсумкову семестрову модульну рейтингову оцінку, то він допускається до семестрового екзамену, який передбачений навчальним планом з дисципліни у 8 семестрі.



4.2.14. Семестровий екзамен здійснюється комісією, яку очолює завідувач кафедри, шляхом виконання студентом письмової екзаменаційної роботи тривалістю до трьох академічних годин.
Таблиця 4.4 Таблиця 4.5

Відповідність підсумкової семестрової Відповідність екзаменаційної

модульної рейтингової оцінки в балах рейтингової оцінки в балах оцінці

оцінці за національною шкалою за національною шкалою


Оцінка

в балах


Оцінка

за національною шкалою






Оцінка в балах

Екзаменаційна



Оцінка

за національною шкалою



79-88

Відмінно




11-12

Відмінно

66-78

Добре




9-10

Добре

53-65

Задовільно




7-8

Задовільно

менше 53

Незадовільно




менше 7

Незадовільно

Каталог: bitstream -> NAU
NAU -> Київ Видавництво Національного авіаційного університету
NAU -> Формування самоосвітньої компетентності майбутніх інженерів-будівельників у процесі професійної підготовки
NAU -> Методи Оцінювання комунікативної к омпетентності
NAU -> Матеріали міжнародної науково-практичної конференції
NAU -> Програма навчальної дисципліни «Українська мова
NAU -> Практикум для студентів усіх галузей та напрямів знань Київ 2014 удк ббк
NAU -> Київ Видавництво Національного авіаційного університету


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4




База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2020
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка