Підлітки, схильні до девіантної поведінки
Програма соціально-психологічного супроводу
Олена АНДРЄЄВА, практичний психолог Брянківської гімназії, Луганська обл.
Проблема девіантної поведінки — це проблема суспільства в цілому, і її рішення сприяє успішному духовному й моральному розвиткові суспільства та держави. Пропонуємо програму роботи з підлітками, які мають схильність до девіантної поведінки.
Девіантна поведінка більшості підлітків насправді є складним соціально-психологічним феноменом, який супроводжує процес соціалізації й зрілості та прояви якого частішають протягом підліткового періоду і знижуються після 18 років.
Провідне місце серед соціальних інститутів, які займаються профілактичною та корекційною роботою девіантної поведінки підлітків, посідають загальноосвітні навчальні заклади.
Підлітки-девіанти були, є і, звичайно, будуть. Нажаль, із кожним роком зростає рівень дитячої злочинності. Брутальність, безсердечність, егоїзм, зневаження інтересів та порушення прав інших — це риси, притаманні значній кількості підлітків. Спостереження і дослідження свідчать про те, що у сфері правової культури, відповідального ставлення до власного здоров'я, етичних понять у значної кількості підлітків наявні проблеми, а нерідко й упередження, що негативно позначаються на їхній поведінці.
Саме актуальність цієї проблеми для всіх учасників навчально-виховного процесу зумовили соціально-психологічну службу нашого закладу розробити програму роботи з підлітками, які мають схильність до девіантної поведінки.
Мета програми: сприяти формуванню позитивних аспектів у структурі особистості підлітка з девіантною поведінкою
І. Підготовчий етап
1. Збір інформації про підлітка від класного керівника, учителів-предметників, батьків, родичів, однокласників, друзів.
2. Вивчення шкільної документації про підлітка (індивідуальна медична картка, класний журнал, щоденник, зошити тощо).
II. Діагностичний етап (із дозволу батьків і опікунів)
1. Спостереження за підлітком на уроках, перервах, шкільних заходах із метою визначення особливостей поведінки, рівня культури та вихованості, зовнішнього вигляду тощо;
2. Експрес-бесіда психолога з підлітком.
Мета: отримання інформації про стан здоров'я, коло спілкування, родину (стосунки з членами родини), коло інтересів та потреб, участь у суспільному житті школи, різня самосвідомості тощо.
Діагностичний інструментарій:
- діагностика темпераменту (методика Г. Айзенка);
- виявлення акцентуацій характеру (методика С. Подмазіна);
- тест «Хто я?» (Т. Кун) на виявлення самоцінки;
- дослідження соціального статусу підлітка в класному колективі (соціометрія Дж. Морено);
- особливий модифікований опитувальник А. Томаса;
- діагностика форм агресії (методика A.Басса, А. Дарки);
- вивчення рівня інтелектуального розвитку та здібностей учнів (методика «Прогресивні матриці Равена», «Тест структури інтелекту Амтхауера», ШТРР, «Здібності школяра» B. І. Петрушин);
- анкета вивчення мотивів учбової діяльності (Б. А. Пашнев);
- діагностика профспрямованості (методика Голланда, карта інтересів за Клімовим, ДДО тощо);
- тест «Кінетичний малюнок сім'ї» (діагностика внутрішньосімейних взаємин із погляду дитини);
- тест творчого мислення (Фігурна проба П. Торранс);
- виявлення провідної модальності Р. Лінксман;
- виявлення провідної півкулі мозку Р. Лінксман;
- методика Томаса-Кілмена «Стилі поведінки в конфліктній ситуації».
Методики добираються психологом залежно від характеру запитів, віку та індивідуальних особливостей підлітка.
III. Обробка результатів діагностування
Аналіз отриманих результатів. Формування перспективи розвитку особистості підлітка.
IV. Робота з батьками
1. Відвідування сім'ї.
Мета: виявлення у буднях сім'ї тих порушень, які, можливо, призводять до девіації в поведінці підлітка.
2. Діагностичне обстеження батьків (опитувальник «Аналіз сімейної тривоги», тест-опитувальник батьківського ставлення до дітей, опитувальник «Аналіз сімейного виховання»).
Ознайомлення батьків із результатами психодіагностичних обстежень підлітка, рекомендації батькам (додаток 1).
Консультації для батьків (додаток 2).
Практикум для батьків «Підліток» (додаток 3).
V. Підготовка та проведення корекційної роботи
1. Розробка програми психокорекційної роботи з підлітками, які мають схильності до девіантної поведінки (додаток 4).
2. Проведення психокорекційної роботи.
3. Індивідуальна робота психолога та соціального педагога з підлітком, батьками, педагогами (бесіди, консультації) протягом року.
VI. Профілактика та просвітня робота
1. Робота відеоклубу (додаток 5).
2. Робота соціально-психологічного театру «Підліток» (додаток 6).
3. Інформування батьків та педагогів про вікові особливості дітей на батьківських зборах, конференціях, семінарах, педрадах тощо.
4. Освітлення основних проявів і мотивів девіантної поведінки підлітків та шляхи запобігання їх виникненню (індивідуальні та групові консультації).
5. Надання інформації про способи конструктивної взаємодії з підлітком.
6. Групова консультація щодо навчання основам ефективної взаємодії в системі «Вчитель — учень» та оптимальним шляхам виходу з конфліктних ситуацій (додаток 7).
7. Практикум для вчителів «Релаксація як засіб психологічного розвантаження» (додаток 8).
Додаток 1
Рекомендації для батьків.
Як запобігти дитячій та підлітковій наркоманії
Тільки довічний контакт може сприяти тому, що надалі ваша дитина також довіриться вам. І тільки через повагу та підтримку ви зможете допомогти один одному вирішувати свої проблеми.
Щоб попередити девіантну поведінку і зловживання дітьми і підлітками токсичними речовинами, необхідно дотримуватися правил виховання.
1. Щодня поводьтеся так, аби максимально сприяти здоровому вибору вашої дитини.
2. Виховуйте в дитині незалежність. Навчіть її самостійно приймати рішення й відповідати за них.
3. Хваліть дитину: за добре виконану роботу, за спроби зробити щось важке, навіть за старання. Критикуйте вчинок, а не людину («По-моєму, ти тут помилився», а не «Який же ти дурень»). Якщо ми хвалимо більше, ніж критикуємо, у дитини розвивається почуття впевненості в собі і вона вчиться покладати ся на себе та свої відчуття.
4. Будьте завжди готовими обговорити з підлітком гострі для нього питання. Діти повинні знати, що завжди можуть завжди звернутися до своїх батьків по будь-яку інформацію й допомогу.
5. Цікавтеся справами и захопленнями своєї дитини. Познайомтеся з її друзями й заохочуйте її до контактів з різними групами підлітків. Якщо одна із груп почне примушувати підлітка спробувати наркотики, він зможе піти в іншу і не залишиться самотнім.
Помилкові форми виховання в сім'ї
1. Гіперопіка — надмірна турбота про дитину, коли дитина не може самостійно й кроку ступити, потурати примхам.
2. Пред'явлення надмірних вимог до дитини — авторитаризм («силовий тиск»), агресія, диктат, черствість, холодність. Батьки висувають суворі вимоги до усіх сфер життя дитини, їхні судження безапеляційні, вони вкрай часто втручаються у всі дитячі справи.
3. Гіпоопіка — бездоглядність. Батьки, виправдовуючи свою позицію гаслом «вільного виховання», зовсім не займаються дітьми. Вони ігнорують їхні потреби.
4. Виховання в сім'ях а не прогнозованими емоційними реакціями. Постійне напруження в стосунках, відчуженість, фрустрація, невміння подолати бар'єри, що роз'єднують членів сім'ї.
Рекомендації батькам під час стресових ситуацій
1. Зберігайте спокій (у стресовій ситуації паніка ускладнює аналіз та вирішення проблеми).
2. Розмовляйте (чим більше ви спілкуватиметеся з підлітком, тим краще зрозумієте причину).
3. Підтримуйте підлітка (показуйте йому, що ви переймаєтеся його проблемами).
4. Усвідомте, що ваші можливості обмежені (якщо необхідно, звертайтеся по допомогу). Не сподівайтеся на те, що зможете вирішити всі проблеми самотужки.
5. Усвідомлюйте міру своєї участі (диференціюйте можливі наслідки та уникайте відповідальності за проблеми, за які повинен відповідати підліток).
6. Будьте послідовними (дотримуйтеся стилю поведінки з підлітком, поки це ефективно, не поспішаючи змінювати підхід).
Поради підліткові, щоб уникнути конфліктів у сім'ї
Знаходь час, щоб обговорити вдома накопичені проблеми: ти чекаєш, що тебе вислухають, але й тобі треба вміти вислуховувати занепокоєння іншої сторони.
У сім'ї слід проводити «загальні збори», щоб обговорити плани, розпорядок, знайти спосіб розв'язання конфліктів.
У конфліктів не буває переможців: програють завжди обидві сторони.
Розпочни розмову з опису конкретної ситуації, яка тебе не влаштовує. Намагайся бути при цьому щонайбільше об'єктивним. Чим детальніше й конкретніше ти про це говоритимеш, тим краще.
Вислови те, що ти відчуваєш у зв'язку з конфліктною ситуацією. Багато конфліктів між людьми ускладнюються наявністю невисловлених думок і почуттів. Іноді тільки завдяки їх висловленню можна залагодити ситуацію. Користуйся при цьому простими висловами «я образився», «я злякався».
Намагайся вислухати протилежну сторону — це, мабуть, найважче. Слід пам'ятати, що ваші думки різні і саме це спричинило конфлікт. Тому сприймай ці висловлювання не як істину, а лише як виявлення досвіду твого опонента.
Утримуйся від коментарів, завершуючи будь-яку розмову. Акцентуй увагу на тому, в чому ваші думки, почуття, дії збігаються — цим ти обмежиш зону суперечностей.
Вислови конкретні пропозиції, реалізація яких може змінити ситуацію, поведінку, стосунки («Я тебе прошу...», «Я хотів би...», «Сподіваюся, тобі не важко...»). Завершуючи розмову, вислови віру в позитивні зміни. Недоцільно погрожувати і вдаватися до ультиматумів, адже позитивні перспективи привабливіші за негативні перспективи.
Додаток 2
Консультації для батьків (тематика)
«Види правової відповідальності неповнолітніх»;
«Профілактика, причини та наслідки наркоманії та алкоголізму»;
«Вплив моральної атмосфери і психологічного клімату сім'ї на формування особистості дитини»;
«Культура міжособистісних стосунків — важливий фактор успішного виховання»;
«Законодавство України про відповідальність батьків за виховання дітей»;
«Про адміністративну відповідальність батьків за порушення прав дитини»;
«Домашній контроль та організація відповідного розпорядку дня»;
«Знайомство зі статутом гімназії, школи»;
«Безпечний Інтернет»;
«Ефективні засоби спілкування з дітьми» тощо.
Додаток 3
Практикум для батьків «Підліток»
Мета: підвищувати рівень знань у галузі виховання дитини та сприяти попередженню основних проблем підліткового віку
Вступ
Дитина-підліток. Батьки роблять усе, щоб їхні нащадки стали щасливими дорослими людьми. Але цей шлях складний.
Дитина переходить від дитинства до зрілості, на цьому шляху з нею відбувається велика кількість змін. Інколи вони непередбачені, їх неможливо вирішити без конфліктів і душевних хвилювань.
Мистецтво спілкування батьків та вміння домовлятися з людьми не можуть протистояти агресивному недружелюбному підліткові. Вони не здатні контролювати дитину і виховати з неї ту особистість, яку б хотіли.
Вправа «Знайомство»
Мета: підготувати батьків до роботи, створити комфортну атмосферу, хороший настрій, сприяти згуртованості батьків.
Усі встають у коло. Кожен учасник по черзі робить крок у коло і називає своє ім'я та характеристику свого стану на момент розмови. Усі його вітають, називаючи його так, як він сказав, (наприклад, учасник: «Я — доброзичлива Оксана». Усі: «Добрий день, доброзичлива Оксана!»)
Мозковий штурм «Підліток — це...»
Мета: спонукати батьків до вільного висловлювання особистих думок, створити атмосферу взаємної довіри.
Група батьків сидить колом, і кожний учасник по черзі дає визначення слова «підліток».
Початок першого речення обов'язково включає в себе слова: «Підліток—це...» Потім кожен закінчує речення так, як вважає за потрібне. При обговоренні психолог акцентує увагу на позитивних визначеннях. Обговорення.
Вправа «Проблеми»
Мета: наблизити батьків до реального розв'язування конфліктів.
Скласти список усіх пов'язаних із вашими дітьми проблем, які турбують вас. Записуйте все, що згадаєте, важливе і другорядне. Список не має обмежень у кількості аспектів. Вас усе це хвилює як батьків. Одного разу ви зрозуміли, що всі зусилля марні, а ваша дитина перетворилася на незнайомця. Опишіть свої думки і почуття з приводу визначених вами проблем.
Скласти список наданих вирішень проблем. Наприклад, контроль, різні види покарання, підкуп і хабар, розпорядження... Після того, як список складений, починається його обговорення.
Не існує універсального рішення проблем, з якими зустрічаються батьки дітей-підлітків. Адже кожен із нас — унікальна особистість. Аби рідше помилятися, варто уникати батьківських міфів.
Інформаційне повідомлення
Існують міфи про те, якими повинні бути батьки. Рекомендуємо з ними ознайомитися, тому що вони можуть вас дуже обмежувати. Міфи приймаються за реальні можливості, а насправді далекі від істини.
Міф 1. Батьки несуть відповідальність за те, щоб їхні діти стали щасливими, діяльними і повноцінними дорослими людьми. (Істина на противагу міфу: «Це не так. Батьки створюють умови для розвитку особистісного і творчого потенціалу, а діти самі роблять вибір, вчаться на власних помилках. Пригадайте власне життя. Чи слухали ви поради власних батьків? Чи не жалкували, коли прислухалися до них занадто пізно?»)
Міф 2. Батьки повинні любити своїх дітей. (Істина на противагу міфу: «Зазвичай, батьки люблять своїх дітей, навіть коли їм не подобаються деякі їхні звички чи вчинки. Не думайте, якщо дитина перестала вам подобатися, ви перестали її любити. Діти — це люди, яким притаманні як позитивні, так і негативні риси».)
Міф 3. Батьки завжди повинні мати владу над своїми дітьми. (Істина на противагу міфу: «Батьки не здатні примусити своїх дітей стати кимось іншим. Насправді потрібна влада над собою, а не над дитиною, щоб діти вважали своїх батьків за приклад».)
Міф 4. Виховуючи дітей, необхідно бути переконаними, що в дітей не буде поганих звичок. (Істина на противагу міфу: «Діти не цінують домінування, силу та владу, а цінують розуміння та повагу, і саме це їх спонукає до позитивних дій».)
Міф 5. Знання про те, як бути гарними батьками, приходить природним шляхом. (Істина на противагу міфу: «Ні. Життя змінюється, і бути добрими батьками — це велика праця над собою».)
Тепер спробуймо у своїй свідомості замінити ці міфи на важливі істини, наведені нижче.
Істина 1. Більшість дітей проходить через це (шлях із дитинства у дорослість). Усі ваші знайомі, друзі, батьки були колись підлітками, але знайшли своє місце в суспільстві, виявилися спроможними забезпечити себе і уміють підтримувати нормальні взаємини з батьками.
Істина 2. Ви не самотні. Все, що ви відчуваєте зараз, уже відчувала велика кількість людей.
Істина 3. Ви не безсилі. Сила — це здатність змінювати. Ви відчуваєте безсилля, тому що прагнете змінити те, що не піддається змінам: особистість іншої людини. Але ви не можете змінити себе, своє ставлення до іншої людини, ситуації. Через це ви можете змінити свою реакцію на ситуацію, спосіб свого сприйняття.
Істина 4. У вас є юридичні права. Ви володієте всіма тими юридичними правами, що й ваші діти. У вас є право на відпочинок, свободу, повагу, розуміння...
Істина 5. Ви не зобов'язані бути послідовними. Якщо ваш метод вирішення проблеми не спрацював, залиште його і спробуйте якийсь інший спосіб.
Висновки. Виховання підлітків — складний процес, який триває довше, ніж ми собі уявляємо. Спробуйте все ж таки отримати від цього задоволення.
Вправа «Моя дитина»
Мета: зруйнувати звичні стереотипи — сприйняття та оцінювання дитини, її поведінки, відкриття невідомих сторін її особистості.
Батькам необхідно написати відповіді на такі запитання:
1. Напишіть дві речі, які добре робить Ваша дитина.
2. Напишіть найбільший, на ваш погляд, успіх Вашої дитини.
З. Напишіть імена трьох осіб, що мають найбільший вплив на Вашу дитину.
4. Напишіть три слова, які б Ви хотіли почути про Вашу дитину.
5. Напишіть, якою Ви хочете бачити свою дитину у майбутньому.
Обговорення (обмін враженнями).
Вправа «Практичні способи зняття напруженості у взаєминах»
Бути батьками — дуже непросто, їм потрібно вміти уникати конфліктів, вирішувати складні проблеми.
Мета: зняття напруженості у взаєминах.
У цьому їм можуть допомогти такі сім кроків:
Крок 1. Навчитися отримувати задоволення від виховання дитини, змінивши свій підхід до підлітка.
Крок 2. Цінувати себе. (Пам'ятайте, що ви рівні у правах із дитиною.)
Крок 3. Шукати факти. (Життя — це періоди психологічних, фізіологічних змін, тому життєві задачі в кожен період життя є різними. У кожний віковий період дитиною вирішуються складні важливі задачі. Знання психологічних особливостей вікових періодів сприяє глибшому розумінню того, чому Ваша дитина реагує на події по-різному.)
Крок 4. Розмовляти. (Спілкування—взаєморозуміння не тільки думок, а й почуттів, це двосторонній процес. Пам'ятайте, що існують інші засоби спілкування, невербальні — музика, мистецтво, погляд, усмішка, дотик.)
Крок 5. Слухайте. (Виховуйте у собі вміння слухати, щоб розуміти почуте.)
Крок 6. Приймайте не засуджуючи. (Вчіться судити вчинки, а не людину. Безумовна позитивна реакція — важливий елемент стосунків між людьми. Вашій дитині потрібно ще багато чому навчатися.)
Крок 7. Будьте вище того, що ви не можете змінити. з підлітками, які мають девіантну поведінку.
Підготовка та проведення психолого-педагогічного консиліума. Рекомендації щодо роботи з підлітками, які мають девіантну поведінку.
Підбиття підсумків.
Додаток 4
Психокорекційна програма роботи з підлітками, схильних до девіантної поведінки
Мета: самоусвідомлення підлітками шкідливості девіації, розвиток у них позитивного світосприймання, переформування негативного в позитивне;
формування вмінь і навичок реалізації здорового способу життя, відповідального ставлення до власного здоров'я, протистояння спокусі та соціальному тиску;
сприяння формуванню правового світогляду підлітків і активної позиції щодо реалізації себе та своїх прав у житті.
Завдання:
навчити підлітків визначати життєві цінності, сформувати у них відповідальне ставлення до власних здоров'я та вчинків;
навчити підлітків оцінювати ситуації ризику, приймати відповідальні рішення
та протистояти соціальному тиску;
формувати навички правомірної поведінки, вчити діяти в різноманітних життєвих ситуаціях відповідно до норм права;
навчити способам розв'язання проблемних (конфліктних) ситуацій;
розвивати навички відповідальної поведінки.
Заняття 1—3
Мета: формувати уміння і навички реалізації здорового способу життя, відповідального ставлення до власного здоров'я, протистояння спокусі та соціальному тиску.
Заняття 4—6
Мета: сприяти формуванню правового світогляду підлітків, активної позиції щодо реалізації себе та своїх прав у житті.
Заняття 7—12
Мета: формувати у підлітків навичок ефективної взаємодії та уміння розв'язувати конфліктні ситуації. Розвивати навички відповідальної поведінки та емоціональної саморегуляції. Спонукати підлітків до позитивної установки на майбутнє.
ЗАНЯТТЯ 1
Вправа «Поділися гарним настроєм» (5 хв)
Мета: сприяти позитивній атмосфері.
Якщо в когось із підлітків поганий настрій, інші «дарують» йому частинку свого доброго настрою: тримаючи долоні відкритими, говорять щось приємне.
Обговорення
— Чи приємно було «дарувати» добрий настрій?
—Чи приємно було отримувати подарунки?
— Чи поліпшився настрій і завдяки яким саме побажанням?
Правила роботи групи (5 хв)
Психолог зауважує: «Для ефективної роботи в будь-якій групі людей приймаються проголошені та непроголошені правила. Ми теж приймемо правила, аби нам комфортно працювалося. Пропоную розглянути такі правила:
говорити стисло і лаконічно, по черзі;
слухати інших;
говорити від свого імені;
бути активним;
бути позитивним.
З'ясовується розуміння кожного правила, а потім вони погоджуються всіма учасниками. Якщо є необхідність, правила доповнюються пропозиціями учасників.
Інформаційне повідомлення «Найважливіші речі у житті» (10 хв)
Наше життя — дуже стрімке, цікаве, повне несподіванок, але в ньому існують найважливіші речі, які люди цінують понад усе, називаючи їх безцінними, тому що придбати ці речі не можна ні за які гроші. Як ви гадаєте, що це може бути?
(Всі відповіді записуються на дошці.)
Притча «Цінність часу»
Кожному від народження надається найцінніший дар — життя. Це найдорожче, що є у кожної людини. Але, як це не дивно, люди дуже легковажно ставляться до цього дару. Не вміють зберігати його, насолоджуватися ним сповна. Мені б хотілося розповісти тобі історію.
Один бізнесмен зібрав собі капітал, який склав 3000000 доларів. Він вирішив, що візьме рік відпустки, аби відпочити так, як йому хочеться. Але не встиг він прийняти це рішення, як його відвідав Янгол Смерті. Бізнесмен дуже злякався та вирішив будь-яким способом умовити Янгола Смерті продати йому трохи часу.
— Продай мені три тижні життя, і я віддам тобі із свого капіталу, 1000000 доларів, — запропонував бізнесмен.
Але Янгол Смерті відмовив йому.
— Гаразд, залиш мені два тижні життя... Я віддам тобі 2/3 своїх грошей, 2000000 доларів.
Янгол знову відмовив.
— Гаразд, продай мені хоча б один день, щоб я зміг насолодитися красою цієї Землі, обійняти дружину, дітей, яких уже не бачив дуже давно... Я віддам тобі все, що маю: 3000000 доларів.
Янгол відмовив.
Тоді чоловік спитав, чи може Янгол Смерті дати йому декілька хвилин, аби він зміг написати прощального листа.
Янгол погодився.
Чоловік написав: «Правильно використовуйте час, який вам відведено для життя. Я не зміг купити навіть години за 3000000 доларів. Перевірте, чи все, що Вас зараз оточує, справді є настільки цінним».
Вправа «Що формує здоров'я?»
Мета: визначити, що власна поведінка і спосіб життя є найважливішими факторами, які впливають на здоров'я людини.
Підлітки називають низку найвагоміших факторів, які впливають на здоров'я людини. (Всі вислови записуються на дошці.) Потім пропонується всі названі фактори об'єднати у чотири групи, серед яких можуть бути спадковість, стан навколишнього середовища, рівень медичного обслуговування, спосіб життя людини. Після цього кожен учасник отримує чотири (за кількістю виділених факторів) папірці різного кольору з написаними на них цифрами-рангами. Тепер кожен має можливість визначити, який фактор, на його думку, найсильніше впливає на здоров'я людини, а які — найменше. Після того, як усі стікери будуть приклеєні, починається обговорення.
Отримані результати обговорюються в групі, де кожен має можливість обґрунтувати власні міркування.
Поділіться з Вашими друзьями: |