Програма Соснівської філії «зош І-ІІІ ступенів с. Пнівне»



Скачати 381.61 Kb.
Сторінка13/25
Дата конвертації20.11.2018
Розмір381.61 Kb.
#65145
ТипПрограма
1   ...   9   10   11   12   13   14   15   16   ...   25

пояснює, що таке: частота випадкової події, ймовірність випадкової події

знаходить, відбирає і впорядковує інформацію з доступних джерел

розв’язує задачі, що передбачають: використання комбінаторних правил суми та добутку; знаходження ймовірності випадкової події; обчислення частоти випадкової події; подання статистичних даних у вигляді таблиць, діаграм, графіків.

Розв’язує сюжетні задачі на: розрахунок та аналіз фінансової спроможності родини; розрахунок обсягу сплачених податків; прийняття рішень стосовно особистих та колективних фінансових питань тощо.
Геометрія

9 клас

Координати на площині

наводить приклади співвідношень, указаних у змісті;

пояснює: що таке синус, косинус, тангенс кутів від 0° до 180°; рівняння фігури; як можна задати на координатній площині: пряму; коло;

формулює теореми про: відстань між двома точками; координати середини відрізка;

записує та пояснює: формули координат середини відрізка, відстані між двома точками; рівняння кола, прямої;

зображує та знаходить на малюнках геометричну фігуру (пряму, коло) за її рівнянням у заданій системі координат;

обчислює: координати середини відрізка; відстань між двома точками, заданих своїми координатами;

доводить теорему про: відстань між двома точками; координати середини відрізка;

застосовує вивчені формули й рівняння фігур до розв’язування задач.

Вектори на площині

наводить приклади: рівних, протилежних, колінеарних векторів;

пояснює: що таке: вектор; модуль і напрям вектора; одиничний вектор; нуль-вектор; колінеарні вектори; протилежні вектори; координати вектора; сума і різниця векторів; добуток вектора на число; як задати вектор; як відкласти вектор від заданої точки; за якими правилами знаходять: суму векторів; добуток вектора на число;

формулює: означення: рівних векторів; скалярного добутку векторів; властивості: дій над векторами;

зображує і знаходить на малюнках: вектор; вектор, рівний або протилежний даному, колінеарний із даним, у т. ч. за його координатами; вектор, що дорівнює сумі (різниці) векторів, добутку вектора на число;

обчислює: координати вектора, суми (різниці) векторів, добутку вектора на число; довжину вектора, кут між двома векторами;

обґрунтовує: рівність, колінеарність векторів;

застосовує вивчені означення й властивості до розв’язування задач.

Розв’язування трикутників

пояснює, що означає «розв’язати трикутник»;

формулює теорему: косинусів; синусів;

записує та пояснює формули площі трикутника (Герона; за двома сторонами і кутом між ними);

зображує та знаходить на малюнках елементи трикутника, необхідні для обчислення його невідомих елементів;

обчислює: довжини невідомих сторін та градусні міри невідомих кутів трикутника; площі трикутників;

застосовує вивчені формули й властивості до розв’язування задач

Правильні многокутники. Довжина кола. Площа круга

наводить приклади геометричних фігур, указаних у змісті;

пояснює, що таке: дуга кола; довжина кола; площа круга; правильний многокутник (трикутник, чотирикутник, шестикутник), вписаний у коло та описаний навколо кола;

співвідносить з об'єктами навколишньої дійсності вказані у змісті фігури;

обчислює: радіус кола за стороною вписаного в нього правильного многокутника (трикутника, чотирикутника, шестикутника) і навпаки; радіус кола за стороною описаного навколо нього правильного многокутника (трикутника, чотирикутника, шестикутника) і навпаки; довжини кола і дуги кола; площі круга, сектора

будує; правильний трикутник, чотирикутник, шестикутник;

застосовує вивчені означення, властивості та формули до розв’язування задач.

Геометричні переміщення

наводить приклади:· фігур та їх образів при геометричних переміщеннях, указаних у змісті; фігур, які мають центр симетрії, вісь симетрії; рівних фігур;

пояснює, що таке: переміщення (рух); образ фігури при геометричному переміщенні; фігура, симетрична даній відносно точки (прямої); симетрія відносно точки (прямої); паралельне перенесення; поворот; рівність фігур;

формулює: означення: рівних фігур; властивості: переміщення; симетрії відносно точки (прямої); паралельного перенесення; повороту;

зображує і знаходить на малюнках фігури, в які переходять дані фігури при різних видах переміщень;

обґрунтовує: симетричність двох фігур відносно точки (прямої); наявність у фігури центра (осі) симетрії; рівність фігур із застосуванням переміщень;

застосовує вивчені означення й властивості до розв’язування задач.

Розв’язує задачі на: знаходження невідомих елементів реальних об’єктів; знаходження площ реальних об’єктів, покриття площини правильними многокутниками тощо.

Історія України. всесвітня історія

5 клас

Вступ. Що таке історія

Розуміє: значення термінів «історія» й «історик»; мотиви інтересу (звернення) людини до минулого; взаємопов’язаність минулого, теперішнього і майбутнього; завдання історії як шкільного предмета.

Уміє: використовувати термін «історія» в різних значеннях (як оповідь, як досвід, як живу пам’ять про життя людей у минулому, як науку); вправно користуватися підручником.

Відлік часу в історії

Знає: назви і хронологічні межі періодів європейської історії за культурними епохами: Первісне суспільство, Античність, Середні віки, Новий час.

Розуміє: відмінність між календарним та історичним часом; умовний характер прийнятих для вимірювання часу одиниць; поняття «історична хронологія», «ера», «період (епоха)», «тисячоліття», «століття», «хронологічна таблиця»; необхідність встановлення хронологічної послідовності подій;

Уміє: співвіднести рік – століття – тисячоліття; визначити тривалість історичної події; побудувати шкалу історичного часу і встановити за її допомогою хронологічну послідовність подій;

створити і заповнити хронологічну таблицю.



Де відбувається історія

Знає: як описати і показати на карті: а) кордони та столиці: Київської держави, Королівства Руського (Галицько-Волинської держави), Козацької республіки / Війська Запорозького / Гетьманщини, сучасної України; б) територіальні межі окремих історико-географічних регіонів України; в) територіальне розташування рідного міста/селища/села.

Розуміє: територію як місце, де відбувалися (розгорталися в часі) історичні події; поняття «історична карта», «контурна карта»; «історико-географічний регіон», «державний кордон»; відмінність між географічною (фізичною) та історичною картами; як природні умови можуть впливати на життя людей (на прикладі окремих історико-географічних регіонів України); як історики визначають: а) територіальні межі (кордони) Київської держави, Королівства Руського (Галицько-Волинської держави), Козацької республіки / Війська Запорозького / Гетьманщини; б) історико-географічних регіонів України; в) межі населених пунктів (міст, селищ і сіл); як читати історичну карту за її легендою.

Уміє: скласти розповідь за історичною картою; визначити географічне розташування й природні умови названих учителем історико-географічних регіонів; позначити і надписати на контурній карті названі вчителем історико-географічні регіони, територію рідного краю, рідне місто/селище/село.

Джерела до вивчення історії

Знає: різновиди історичних джерел (наводжу приклади);

Розуміє: історичне джерело як усе те, що було створене в минулому людьми і збереглося; як історики довідуються про минулі часи на основі археологічних розкопок, писемних, речових і усних джерел та як працюють із джерелами; які способи для виявлення, дослідження і збереження історичних джерел використовують сучасні історики; відмінність між минулою дійсністю та джерельними відомостями про неї: як обставини життя, погляди і бажання людей можуть впливати на зміст історичних джерел; як і де зберігають історичні джерела (музей, архів, бібліотека, історико-архітектурний заповідник); поняття: а) «речове джерело», «археологія», «експонат»; б) «писемне джерело», «піктографічне (малюнкове) письмо», «ієрогліфічне письмо», «абеткове письмо», «літопис»; в) «усне джерело», «міф», «легенда», «прислів’я»; в) «музей», «архів»

Уміє: розрізнити історичні джерела за видами; поставити запитання до змісту історичних джерел; визначити час і місцевість, де були створені вказані учителем джерела з історії України; розпізнати відомості про осіб і події та судження про них.

Історія України в пам’ятках

Знає: 988 р. – хрещення Русі; 1253 р. – коронація Данила Галицького; 1648 р. – початок визвольної війни українського народу під проводом Богдана Хмельницького. Утворення Української козацької держави; 1917–1921 рр. – Українська революція. Формування національної державності; 1932–1933 рр. – Голодомор як геноцид українського народу; 1939–1945 рр. – трагедії й звитяги українського народу в роки Другої світової війни; 24 серпня 1991 р. – Акт проголошення незалежності України; 28 серпня 1996 р. – ухвалення Конституції України; 2013–2014 рр. – Революція Гідності.

Розуміє: пам’ятку історії як скарб, гордість і надбання народу; поняття «історична пам’ять», «пам’ятка історії», «пам’ятник», «права людини і громадянина», «конституція»; як і навіщо турбуватися про пам’ятки історії рідного краю.

Уміє: розпізнати історичні пам’ятки і пам’ятники; описати пам’ятку історії; показати на карті місцевість, де розташовані вказані вчителем пам’ятки історії України; визначити епоху, в яку вони виникли; відшукати (у бібліотеці, за допомогою електронних ресурсів) і впорядкувати (поставити запитання, скласти план) інформацію про пам’ятки і пам’ятники, що встановлені в Україні, у рідному краї; розповісти про події, життєвий шлях осіб, яким зведено пам’ятники; наводити приклади порушення прав людини у минулому; розпізнати символічний зміст пам’ятників.

Дослідники історії

Знає: імена руських і козацьких літописців, назви їхніх праць; імена українських істориків та назви головних їхніх досліджень.

Розуміє: значення для людини пам’яті про власне минуле, минуле родини, народу; взаємопов’язаність історичних подій; правила, якими керуються історики в дослідницькій роботі; поняття «історичний факт», «історична особа», «історичний образ», «історичне дослідження».

Уміє: відрізнити науково-популярний історичний текст від художнього; підготувати повідомлення про історичний факт, спираючись на відомості з кількох джерел; зіставити вибрані події з історії родини, рідного краю та України; пояснити своє ставлення до історичних фактів і осіб, подій власного життя.

Усе має минуле

Знає: 1632 р. – утворення Києво-Могилянської колегії; 1661 р. – заснування Львівського університету; 1805 р. – відкриття Харківського університету; 1834 р. – відкриття Київського університету (університету Святого Володимира); 1896 р. – перші сучасні Олімпійські ігри; 1960-і роки – початок комп’ютеризації.

Розуміє: господарство (економіку) як виробництво необхідних для життя і розвитку суспільства речей і послуг, обмін ними, їх розподіл і використання; причини підвищення ролі міст у господарському й культурному житті суспільств; освіту як спосіб включення людини в суспільство відповідно до її здібностей і зусиль, а науку й мистецтво – як способи пізнання й відображення людиною світу й життя; гру як спосіб набуття досвіду, рівновартісного праці й навчанню; поняття «натуральне господарство», «ринкове господарство», «місто», «епідемія», «університет», «дозвілля».

Уміє: розпізнати явні зміни, яких упродовж історії зазнало життя в місті й селі; розпізнати явні зміни, які відбулися в історії у сфері освіти й науки; встановити окремі причини зростання тривалості життя людей упродовж останніх століть; висловити припущення про характер занять людей у майбутньому.
6 КЛАС

Що таке історія

Знає: час появи людини на теренах України; послідовність періодів історії людства, якими послуговуються богослови, антропологи, археологи й історики;

Розуміє: предмет і завдання історії; сутність наукових і релігійних теорій походження людини; періодизацію як спосіб упорядкування історії; давню історію України як складову світової історії; критерії, які історики й археологи використовують для періодизації історії України та світової історії; поняття «ера (історична доба)», «кам’яний вік», «бронзовий вік», «залізний вік», «первісні часи», «античність», «антропологія», «археологія».

Уміє: співвіднести дату події з історичним періодом (з допомогою шкали часу); розв’язати історичну задачу на обчислення часу; вправно користуватися підручником для виконання завдань у класі й удома.

Первісні спільноти. Археологічні культури

Знає: назви відомих пам’яток (стоянок) первісних людей на теренах України; винаходи і пам’ятки культури первісних людей (за матеріалами з теренів України).

Розуміє: сутність «неолітичної революції» як процесу переходу людства від привласнювального (збиральництво, мисливство, рибальство ) до продуктивного (відтворювального) господарства (землеробства, скотарства і ремесел); сутність первісних форм релігійних вірувань: фетишизму, тотемізму, анімізму та магії; риси господарства, суспільного устрою й світосприйняття як основу історичного опису життя людей у минулому; поняття «homo sapiens (людина розумна)», «стоянка первісних людей», «археологічна культура», «родова громада (рід)», «територіальна (сусідська) громада», «плем’я», «ремесло», «мораль», «звичай».

Уміє: співвіднести археологічну й історичну періодизацію історії стародавнього світу; показати на карті стоянки первісних людей і територіальні межі трипільської культури; описати спосіб життя первісних людей; розпізнавати пам’ятки трипільської культури.

Стародавні цивілізації Азії та Африки

Знає: хронологічні й територіальні межі давньоєгипетської цивілізації, цивілізацій Дворіччя (Шумер, Вавилон), Фінікії (міст-держав) та Ізраїльсько-Юдейського царства; час об’єднання Єгипту, укладення кодексу законів Хаммурапі; роки правління царів Давида і Соломона; назви відомих пам’яток давньоєгипетської цивілізації (Великі піраміди), Дворіччя (стела Хаммурапі), Фінікії (алфавіт), Ізраїльсько-Юдейського царства (Біблійні заповіді, храм Соломона).

Розуміє: цивілізацію як історично-культурний феномен; вплив природно-географічних умов на господарське життя, організацію влади та міфологію давніх суспільств; причини виникнення міст, соціальних верств і держави; поняття «цивілізація», «іригаційне (зрошувальне) землеробство», «колонізація», «суспільство», «суспільна верства», «держава», «місто-держава», «фараон», «закон», «реформа», «релігія», «політеїзм», «монотеїзм», «Біблія», «міфологія», «ієрогліф», «клинопис»; вплив світогляду на спосіб життя давніх людей і суспільств; причини злету і занепаду стародавніх держав і суспільств; організацію суспільств і держав як основу для їх характеристики засобами історії; значення Біблії як історичного джерела.

Уміє: позначити на карті (використовуючи географічні орієнтири) давні цивілізації й міста; охарактеризувати давні суспільства і держави; описати повсякденне життя представників різних верств давніх суспільств; осмислити і передати враження, яке могли справляти на давнє населення і справляють на туристів пам’ятки мистецтва Давнього Єгипту та Передньої і Центральної Азії (Великий сфінкс, храм Соломона та ін.); зіставити умови розвитку та характерні ознаки суспільств і держав Давнього Єгипту і Передньої та Центральної Азії.

Антична цивілізація

Знає: часову послідовність Мінойської, Ахейської (палацових), грецької античної (полісної) цивілізацій; хронологічні межі існування на території України грецьких поселень (полісів); часову послідовність панування у степах Північного Причорномор’я кіммерійців, скіфів, сарматів, готів, гунів; хронологічні межі існування Римської республіки та Римської імперії; час зародження й утвердження християнства, визнання християнства державною релігією Римської імперії, поділу Римської імперії на Західну та Східну (Візантію); пам’ятки культури Давньої Греції, Скіфії й Риму (Афінський акрополь, пектораль із кургану Товста Могила, маяк Александрії, Колізей у Римі, Венера Мілоська та ін.); час формування давніх слов’ян і напрямки їх розселення з історичної прабатьківщини; самоназви і пам’ятки культури давніх слов’ян.

Розуміє: ідейну близькість давньогрецької, елліністичної й давньоримської культур; особливості античної демократії, зміст прав і обов’язків громадян Афін і Риму, безправ’я рабів; причини піднесення й занепаду грецьких полісів (Афін, Спарти), Великої Скіфії та Римської держави; передумови Великої грецької колонізації та Великого переселення народів; внесок античної цивілізації в історію людства, зв’язок античної цивілізації зі спільнотами на українських теренах; виникнення передумов для державності в давніх слов’ян як результат розселення, господарського (землеробство) і культурного розвитку; історичне значення християнства; поняття «еллінізм», «поліс», «громадянин», «демос», «аристократія», «тиранія», «демократія», «пантеон богів», «республіка», «імперія», «патриції», «плебеї», «сенат», «диктатор», «вето», «легіон», «провінція», «гладіатор», «експансія», «курган», «прабатьківщина слов’ян», «розселення слов’ян».

Уміє: охарактеризувати й зіставити суспільний устрій та повсякденне життя Афін і Спарти, становище патриціїв і плебеїв; охарактеризувати суспільний устрій Римської держави часів принципату Октавіана Августа, повсякденне життя мешканців античних полісів Північного Причорномор’я, діяльність Перикла, Александра Македонського, Юлія Цезаря та Октавіана Августа (на вибір учителя); визначити причини зміни у ставленні Римської держави та суспільства до християнської церкви; пояснити, як у добу античності соціальне становище особи впливало на її повсякденне життя; охарактеризувати спосіб життя (суспільну організацію, господарські заняття, духовний світ) давніх слов’ян; визначити причини розселення давніх слов’ян поза межі території історичної прабатьківщини; показати на карті історико-географічні об’єкти античної цивілізації (античні міста, держави, напрямки Великої грецької колонізації, Східного походу Александра Македонського, Великого переселення народів та ін.).

Витоки європейської та інших сучасних цивілізацій

Знає: хронологічні межі Великого переселення народів; час формування європейської, китайської, індійської, ісламської та інших сучасних цивілізацій; пам’ятки культури китайської (Велика китайська стіна, порцелянова армія Цинь Шіхуанді) й індійської (Мохенджо-Даро) цивілізацій.

Розуміє: вплив культурних запозичень на розвиток відкритих і закритих цивілізацій, пов’язаність культур зниклих і сучасних цивілізацій; соціальний досвід і культурні здобутки народів Середземноморського культурного простору, Велике переселення народів, поширення християнства й падіння Західної Римської імперії як витоки й умови формування сучасної європейської цивілізації; досвід античної цивілізації як запоруку ефективної відповіді європейців на цивілізаційні виклики сучасності; поняття «цивілізація», «історичний досвід», «варна», «індуїзм», «буддизм», «конфуціанство», «іслам».

Уміє: визначити внесок давніх греків і римлян у культуру сучасних європейських народів, зокрема українців; показати на карті: а) територіальні межі європейської, китайської, індійської, ісламської цивілізацій; б) долини річок Інд, Ганг, Хуанхе, Янцзи, терени давніх Індії й Китаю; визначити особливості господарства, суспільного життя й культури давніх Індії та Китаю
Історія України

7 клас

Виникнення та становлення Русі – України

Знає: час утворення Київської держави (Русі-України), дати перших русько-візантійських договорів, повстання древлян проти князя Ігоря; території розселення слов’янських племен на теренах України, напрямки походів перших київських князів.

Розуміє: основні версії походження назви «Русь» («Русь-Україна»); передумови утворення держави у слов’ян, які жили на теренах України; роль міста Києва в утворенні Русі; поняття «Русь» («Русь-Україна»), «князь», «дружина», «полюддя», «данина», «печеніги», «язичництво»; історичний портрет особистості як опис, що включає перелік ключових рис зовнішності й характеру, особисту оцінку вдачі особи та думку про неї сучасників, характеристику публічної (політичної, наукової, громадської та ін.) діяльності особи, ставлення сучасників і власне ставлення до цієї діяльності та її результатів.

Уміє: розмістити в хронологічній послідовності відомості про утворення Київської держави (Русі-України), правління перших князів (Аскольда, Олега, Ігоря, Ольги, Святослава), їхні походи/реформи; показати на карті території розселення слов’янських племен на теренах України, напрямки походів київських князів ІХ–Х ст.; охарактеризувати спосіб життя (господарство, побут, організацію суспільства і влади, світосприйняття) слов’ян, які жили на теренах України; визначити напрямки внутрішньої й зовнішньої політики перших князів; визначити внесок у розбудову Київської держави її правителів Аскольда, Олега, Ігоря, Ольги і Святослава; укласти історичний портрет руського князя.

Київська держава (Русь - Україна) наприкінці Х – у першій половині ХІ ст.

Знає: роки правління князів Володимира Великого та Ярослава Мудрого, дати впровадження християнства як державної релігії, розгрому печенігів під Києвом, час зведення Софійського собору, укладення «Руської правди»; територію Київської держави (Русі-України) за часів правління Володимира Великого та Ярослава Мудрого.


Скачати 381.61 Kb.

Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   9   10   11   12   13   14   15   16   ...   25




База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2022
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка