Програма Соснівської філії «зош І-ІІІ ступенів с. Пнівне»



Скачати 381.61 Kb.
Сторінка14/25
Дата конвертації20.11.2018
Розмір381.61 Kb.
#65145
ТипПрограма
1   ...   10   11   12   13   14   15   16   17   ...   25

Розуміє: суспільну роль різних верств населення Київської держави (Русі-України); Русь часів Володимира Великого та Ярослава Мудрого як середньовічну централізовану монархію – імперію; історичне значення впровадження християнства як державної релігії Київської держави (Русі-України), кодифікації звичаєвого права (укладення «Руської правди»); місце Русі-України серед європейських держав після прийняття християнства; поняття «вотчина», «бояри», «шлюбна дипломатія», «собор», «ікона», «графіті», «мозаїка», «фреска», «митрополія», «книжкові мініатюри».

Уміє: розташувати в хронологічній послідовності відомості про правління князів Володимира Великого та Ярослава Мудрого, хрещення Русі та розбудову Київської митрополії, боротьбу русичів з печенігами, кодифікацію руського звичаєвого права; показати на карті територію Київської держави (Русі-України) за правління Володимира Святославовича та Ярослава Мудрого; охарактеризувати господарське та суспільне життя населення Русі в Х–ХІ ст., правове становище різних верств, внутрішню та зовнішню політику Володимира Великого та Ярослава Мудрого, порівняти її (за напрямами) з політикою перших київських князів; визначити причини впровадження християнства як державної релігії Київської держави (Русі-України); зіставити політичний устрій і соціальний розвиток руського та західноєвропейських суспільств в ХІ ст.; розпізнавати пам’ятки архітектури з часів Київської держави (Русі-України).

Київська держава у другій половині ХІ – першій половині ХІІІ ст.

Знає: дату Любецького з’їзду князів, період правління Володимира Мономаха, дату першої писемної згадки назви «Україна»; території князівств у період роздробленості Київської держави (Русі-України) та половецьких земель.

Розуміє: передумови політичної децентралізації (дроблення) Київської держави; період правління наступників Ярослава Мудрого (Мономаховичів, Ігоревичів, Ростиславовичів та ін.) як час політичної децентралізації (дроблення) Русі, перетворення її у федеративну монархію; існування відмінностей між елітарною (княжо-дружинною) культурою Русі, яка тяжіла до цілісності, та народною культурою, яка була просякнута старими, племінними відмінностями.

Уміє: розташувати в хронологічній послідовності відомості про політичне дроблення Київської держави; показати на карті території князівств періоду роздробленості Київської держави (Русі-України), половецькі землі; визначити особливості політичного і соціально-економічного життя Київського, Переяславського, Чернігово-Сіверського, Волинського та Галицького князівств у ХІІ – першій третині ХІІІ ст.; охарактеризувати господарську та політичну культуру Русі в ХІІ – першій половині ХІІІ ст., розвиток церкви і мистецтв у цей період; встановити історичне значення Любецького з’їзду князів; укласти історичний портрет руського князя.

Королівство Руське (Галицько – Волинська держава)

Знає: дати утворення Галицько-Волинської держави, битви на річці Калці, час монгольської навали на Русь, дату коронування Данила Романовича; території Галицько-Волинської держави та сусідніх держав, напрямки походів монголів на Русь.

Розуміє: особливості підпорядкування окремих руських князівств Монгольській імперії (Золотій Орді); передумови посилення західноєвропейських культурних впливів на теренах Королівства Руського; поняття «ярлик», «баскак», «берестяна грамота»; особливості політичного устрою, господарського розвитку і культури русько-українського суспільства як визначальні умови збереження його самобутності під час монгольського завоювання.

Уміє: розташувати в хронологічній послідовності відомості про об’єднання Волинського і Галицького князівства в єдину державу; походи монголів на землі Русі, розбудову Галицько-Волинської держави; показати на карті територію Королівства Руського, території держав – сусідів Королівства Руського, напрямки монгольських походів на Русь у 1239–1242 рр.; охарактеризувати внутрішню та зовнішню політику короля Данила; встановити історичне значення коронації Данила Галицького, причини розпаду Галицько-Волинської держави; укласти і представити історичний портрет одного з правителів Галицько-Волинської держави.

Руські удільні князівства у складі сусідніх держав. Кримське ханство

Знає: час входження українських земель до складу різних держав, утворення Кримського ханства і його підпорядкування Османській імперії, дату Кревської унії; територію русько-українських земель у складі різних держав.

Розуміє: інкорпорацію (включення) руських князівств до складу сусідніх держав як обмеження владних повноважень місцевих правителів; наслідки ліквідації удільних князівств для українського суспільства; причини утворення незалежного Кримського ханства і встановлення над ним протекторату Османської імперії; роль у житті давньоукраїнського суспільства різних соціальних верств і етнічних груп; європейський характер культури русько-українського суспільства княжої доби; поняття «унія», «шляхта», «магнат», «султан», «магдебурзьке право».

Уміє: розташувати в хронологічній послідовності відомості про входження руських князівств до складу сусідніх держав, опір руських князів політиці централізації, утворення Кримського ханства і його підпорядкування Османській імперії; показати на карті територію українських удільних князівств у складі сусідніх держав; територію Кримського ханства; місця подій, що визначали процес інкорпорації князівств південно-західної Русі в XІV–XV ст. до складу сусідніх держав; визначити особливості господарського і культурного розвитку, зокрема розвитку міст на магдебурзькому праві; організації суспільства та влади в українських князівствах, що входили до складу Литовсько-Руської держави / Королівства Польського; охарактеризувати господарство, політичний устрій та культуру Кримського ханства, повсякденне життя його населення (знаті й простолюдинів / кочовиків і осілого люду); визначити причини та наслідки Кревської унії для української спільноти; укласти історичний портрет русько-українського діяча XIV–XV ст.

Узагальнення до курсу. Історія Русі – України в контексті епохи середніх віків

Розуміє: взаємопов’язаність і взаємозалежність процесів господарського, соціального, політичного і культурного життя русько-українського, візантійського і європейських суспільств.

Уміє: встановити цивілізаційні здобутки русько-українського суспільства в період Середньовіччя; визначити внесок русько-українського суспільства ІХ–ХV ст. в загальноєвропейську культурну спадщину; порівняти типові процеси і явища європейської та української історії доби Середньовіччя;

розкрити особливості українського середньовіччя (порівняно з історією тогочасної Візантії та Західної Європи).


Всесвітня історія

7 клас

Повторення. Вступ

Знає: хронологічні межі та періодизацію Середньовіччя, час Великого переселення народів; види джерел з історії Середньовіччя; напрямки Великого переселення народів і розселення слов’ян.

Розуміє: Середні віки (доба Середньовіччя) як період між історією Стародавнього світу та Новою історією; Середні віки в Україні як княжу добу, періоди якої збігаються з відповідними періодами європейської історії, а саме: а) період становлення племiнних князiвств i союзiв (V–IX ст.) – з добою раннього Середньовiччя (середина V ст. – кiнець IХ ст.); б) період iснування Русi (IX–XIII ст.) – з добою зрілого Середньовiччя (Х–ХІІІ ст.); в) період удiльних князiвств (XIII–XV/XVI ст.) – з добою пiзнього Середньовiччя (XІV–XV ст.); як користуватися підручниками з історії України та всесвітньої історії для 7 класу на уроці й удома.

Уміє: охарактеризувати первісні часи та історію Стародавнього світу; перелічити цивілізаційні здобутки населення України стародавніх часів; назвати хронологічні межі та періодизацію Середніх віків; укласти синхронізовану хронологічну таблицю «Європа в добу Середньовіччя».

Перші середньовічні держави

Знає: хронологічні межі існування Франкського королівства, час утворення Франкської та Візантійської імперій, виникнення ісламу; територію «варварських королівств», імперії Карла Великого, напрямки завойовницьких походів арабів.

Розуміє: поняття «варварське королівство», «халіфат», «іслам», «Коран», «експансія».

Уміє: розташувати в хронологічній послідовності відомості про Велике переселення народів, Франкську та Візантійську імперії, перші Арабські халіфати (Омейядів і Аббасидів); показати на карті «варварські» королівства, імперію Карла Великого, Візантію, напрямки завойовницьких походів арабів, Арабський халіфат; охарактеризувати організацію влади у «варварських королівствах», Франкській та Візантійській імперіях, перших Арабських халіфатах; визначити наслідки Великого переселення народів, розпаду імперії Карла Великого, виникнення ісламу й арабської експансії.

Середньовічний світ Західної Європи

Знає: основні стани середньовічного суспільства; найбільші міста Європи, основні торговельні шляхи Середньовіччя, територію поширення християнства.

Розуміє: станове суспільство як суспільство з ієрархічно вибудуваною соціальною структурою, кожна з великих соціальних груп (станів) якого – відносно замкнена та умовно об’єднана своїми правовим і економічним становищем у суспільстві; причини і наслідки внутрішньої і зовнішньої колонізації середньовічної Європи; роль християнської церкви в Середньовіччі; поняття «суспільний стан», «феод», «феодалізм», «васалітет», «феодальна драбина», «церковна ієрархія», «єпархія», «цех», «майстер», «підмайстер», «учень», «гільдія», «Ганза», «лихварство», «міська комуна», «внутрішня колонізація», «зовнішня колонізація».

Уміє: показати на карті найбільші міста Європи, основні торговельні шляхи Середньовіччя, територію поширення християнства; описати повсякденне життя у феодальному замку, міському будинку (майстерня, крамниця), селянській господі; охарактеризувати соціальне становище і роль кожного з основних станів середньовічного суспільства.

Європейське суспільство і держави в Х – ХV ст.

Знає: час походів вікінгів, нормандського завоювання Англії, Хрестових походів, Реконкісти, Столітньої війни, Війни троянд; дати утворення Священної Римської імперії, початку скликання англійського парламенту та Генеральних штатів у Франції, ухвалення Великої хартії вольностей; території походів вікінгів, Хрестових походів.

Розуміє: причини політичного роздроблення держав Західної Європи та мотиви Хрестових походів; суспільне значення самопожертви Жанни д’Арк; значення формулювання принципу недоторканності особи для становлення правової культури європейської цивілізації; феодально-теократичний характер Священної Римської імперії; поняття «вікінги», «феодальна роздробленість», «Хрестові походи», «духовно-рицарські ордени», «теократія», «станово-представницька монархія», «парламент» («кортеси», «Генеральні штати», «сейм»), «Реконкіста», «династична унія».

Уміє: розташувати в хронологічній послідовності відомості про походи вікінгів, формування середньовічних держав (від роздробленості до станово-представницьких монархій або республік), Хрестові походи і держави хрестоносців; показати на карті території Королівства Іспанія, Королівства Франція, Королівства Англія, Священної Римської імперії, італійських торговельних республік, напрямки походів вікінгів, Хрестових походів, торговельні шляхи, якими користувались італійські міста-держави; розкрити сутність та історичне значення діяльності Жанни д’Арк; описати і порівняти формування станово-представницької монархії у Франції та в інших державах Західної Європи; охарактеризувати організацію влади в торговельних містах-державах (Генуї, Венеції та ін.); охарактеризувати напрямки внутрішньої й зовнішньої політики європейських правителів (Ізабелль I і Фернандо II, Луї ХІ, Генрі ІІ Плантагенета, інших); визначити наслідки Хрестових походів, Реконкісти, Столітньої війни, Війни троянд.

Матеріальний і духовний світ європейського середньовіччя

Знає: хронологічні межі Раннього Відродження, дату розколу християнської церкви, час винайдення книгодрукування; основні наукові й технічні досягнення Середньовіччя; університетські центри Середньовіччя, межі поширення впливу католицької та православної церков.

Розуміє: основні відмінності між католицизмом і православ’ям; роль вчення Томи Аквінського у формуванні європейської правової системи; значення книгодрукування для розвитку європейської культури; сторичне значення технічних досягнень Середньовіччя; наукових праць (відкриттів і винаходів) Роджера Бекона, Йоганна Гутенберга, П’єра Абеляра, художньої творчості Данте, Петрарки, Боттічеллі, Донателло та ін.; поняття «вітраж», «університет», «єретик», «інквізиція», «Альбігойські війни», «Раннє Відродження», «гуманізм», «романський стиль», «готичний стиль».

Уміє: розташувати в хронологічній послідовності відомості про розкол християнської церкви, поширення романського і готичного мистецьких стилів, книгодрукування, раннє Відродження; показати на карті університетські центри й міста, пов’язані з початком Відродження; межі поширення впливу католицької і православної церков; обґрунтовано оцінити вплив церкви на культуру й освіту; визначити причини і наслідки виникнення університетів; поширення ідей гуманізму і культури Раннього Відродження; розпізнати будівлі (храми) романського і готичного стилів. 

Країни Центральної та Східної Європи в Х–ХV ст.

Знає: час гуситських війн, монгольської навали на Східну Європу, утворення Польського, Угорського, Чеського королівств, Османської імперії, Золотої Орди, Новгородської боярської республіки, Великого князівства Московського, дату Грюнвальдської битви, падіння Константинополя; території Польщі, Угорщини, Чехії, Московської держави та Новгородської боярської республіки, Золотої Орди, напрямки походів монголів.

Розуміє: наслідки панування монголів (Золотої Орди) для суспільств Східної Європи; роль чернечих лицарських орденів (Тевтонського, Лівонського та ордену Мечоносців) у християнізації Східної Європи; значення Грюнвальдської битви для народів Східної Європи; поняття «гусити», «гуситські війни», «боярська республіка».

Уміє: розташувати в хронологічній послідовності відомості про утворення Польського, Угорського, Чеського королівств, Османської імперії, Новгородської боярської республіки, Великого князівства Московського, падіння Візантійської і становлення Османської імперії, гуситські війни, правління володарів держав Східної та Центральної Європи; показати на карті території Польського, Угорського, Чеського королівств, Османської імперії, Золотої Орди, Новгородської боярської республіки, Великого князівства Московського, місце Грюнвальдської битви, територію поширення гуситського руху і гуситських воєн, напрямки завойовницьких походів турків-османів; охарактеризувати внутрішню та зовнішню політику правителів держав Східної Європи; обґрунтувати думку про взаємодію та зіткнення на теренах Центрально-Східної Європи візантійської, руської та західноєвропейської (католицької) культурних традицій.

Середньовічний Схід (оглядово)

Знає: території середньовічних Індії та Китаю.

Розуміє: значення культурних досягнень середньовічних Китаю та Індії для формування європейського культурного простору; поняття «Піднебесна імперія», «каста», «індуїзм».

Уміє: показати на карті території середньовічних Індії, Китаю та Японії; розповісти про пам’ятки культури Індії, Китаю та Японії епохи Середньовіччя.
Історія України

8 клас

Українські землі у складі Речі Посполитої (XVI – перша половина XVII ст.)

Знає: дати укладення Пересопницького Євангелія, Литовських статутів, Берестейської церковної унії, утворення Київської (Києво-Могилянської) колегії, відновлення православної ієрархії, підписання «Пунктів для заспокоєння руського народу»; адміністративно-територіальний устрій українських земель у складі Речі Посполитої.

Розуміє: наслідки укладення Люблінської унії для українського суспільства; роль фільваркового господарства в соціально-економічному житті Європи й України; вплив Реформації і Контрреформації на суспільне життя українців у Речі Посполитій; історичне значення розвитку книговидання та шкільництва на теренах України; поняття «фільварок», «оренда», «рента», «панщина», «унійна (греко-католицька) церква», «полемічна література», «церковні братства», «слов’яно-греко-латинська школа», «колегія», «академія», «вертеп», «гравюра».

Уміє: розташувати в хронологічній послідовності відомості про характерні для XVІ і першої половини XVІІ ст. процеси соціально-економічного, політичного та культурного життя на теренах України; показати на карті територіальний розподіл України на початок XVІ ст. і зміни, що відбулися внаслідок Люблінської унії; обґрунтувати власні судження про діячів церкви і культури XVІ – першої половини XVІІ ст.; охарактеризувати господарське, політичне та релігійне життя на українських землях у XVІ – першій половини XVІІ ст.; розкрити цілі та напрямки діяльності православних братств; визначити причини і наслідки поширення на теренах України фільваркового господарства, розгортання діяльності православних братств, укладення Берестейської унії, утворення Острозької та Київської колегій (академій); розпізнавати пам’ятки архітектури, зведені на теренах України в стилі ренесанс.

Становлення козацтва (ХVІ – перша половина ХVІІ ст.)

Знаю: дати заснування першої Запорозької Січі, час виникнення реєстрового козацького війська та чинності «Ординації Війська Запорозького»; напрямки походів козаків першої чверті ХVІІ ст.

Розуміє: передумови і розвиток козацтва до окремого соціального стану; затвердження урядом Речі Посполитої реєстрового війська в 70-х роках XVI ст. як початок визнання козацтва новим соціальним станом; місце козацтва в захисті національних інтересів українського суспільства наприкінці XVI – у першій половині XVII ст.; причини козацьких воєн (повстань); поняття «козак», «зимівник», «Запорозька Січ», «кіш», «кошовий отаман», «козацька рада», «козацькі клейноди», «реєстрове козацтво», «низове козацтво», «курінь», «покозачення».

Уміє: розташувати в хронологічній послідовності відомості про формування козацтва як окремого соціального стану; показати на карті об’єкти, наявність яких свідчить про формування козацького стану; охарактеризувати військово-політичну організацію козацтва; описати традиції, звичаї й побут козаків, історико-культурні пам’ятки доби; визначити причини та наслідки: виникнення козацтва і Січей, активності козацтва в морських і суходільних походах у Кримське ханство, Османську імперію, Московське царство; козацько-селянських повстань 1590-х і 1620–1630-х років; обґрунтувати власні судження про Дмитра Вишневецького, Северина (Семерія) Наливайка, Петра Конашевича-Сагайдачного.

Національно-Визвольна війна українського народу середини XVII ст.

Знає: хронологічні межі національно-визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького; дати укладення Зборівської угоди та «Березневих статей»; устрій Війська Запорозького – української козацької держави.

Розуміє: Хмельниччину як національно-визвольну, соціальну та релігійну війну; Військо Запорозьке як незалежну станову (козацько-гетьманську) військову державу (що не мала міжнародного юридичного визнання); особливості здійснення владних повноважень Богданом Хмельницьким; поняття «Гетьманщина», «Генеральна рада», «гетьман», «генеральна старшина», «універсал», «полк», «сотня».

Уміє: розмістити в хронологічній послідовності битви і походи Національно-визвольної війни, рішення про політичні союзи та угоди Війська Запорозького з іншими державами; показати на карті кордони Української козацької держави, основні напрямки походів і місця битв Національно-визвольної війни; розповісти про перебіг Національно-визвольної війни; зіставити умови Зборівського і Білоцерківського договорів, «Березневих статей»; визначити причини та наслідки: Національно-визвольної війни українського народу, укладення українсько-московського договору 1654 р., утворення українсько-шведсько-трансильванського союзу; охарактеризувати устрій Війська Запорозького – української козацької держави; проаналізувати відносини Війська Запорозького з державами-сусідами; обґрунтувати власні судження про державотворчу та військово-політичну діяльність Богдана Хмельницького, його сподвижників.

Козацька Україна наприкінці 50-х років ХVІІ – на початку ХVІІІ ст.

Знає: дати укладення Гадяцької угоди, Корсунського договору і «Вічного миру», Карловицького мирного договору, проведення «Чорної ради» під Ніжином, укладення угоди між Іваном Мазепою і Карлом ХІІ, Конституції Пилипа Орлика; етапи заселення українцями й адміністративний устрій Слобідської України.

Розуміє: Гетьманщину другої половини ХVII – початку ХVIIІ ст. як місце змагань за зміцнення інститутів держави і збереження державного суверенітету; поняття «Руїна», «Чорна рада», «козацьке бароко».

Уміє: розташувати в хронологічній послідовності відомості про змагання українців за зміцнення інститутів держави і збереження державного суверенітету в період «Руїни» і гетьманування Івана Мазепи, а також про міждержавні угоди, що стосуються України; простежити на основі карти хід боротьби за утвердження козацького устрою та державного суверенітету на теренах України; охарактеризувати адміністративно-територіальний устрій, господарське та повсякденне життя Гетьманщини, Слобожанщини і Запорожжя (Війська Запорозького Низового); проаналізувати зміст і визначити сутність Гадяцької угоди, політики Російської держави («Договірних статей») щодо українських земель, Конституції Пилипа Орлика; визначити причини і наслідки періоду «Руїни», військово-політичного виступу Івана Мазепи; обґрунтувати власні судження про діяльність козацьких гетьманів, кошових отаманів, діячів церкви та культури; розпізнати пам’ятки українського мистецтва в стилі бароко.

Українські землі в 20 – 90-х роках XVIII ст.

Знає: хронологічні межі існування Нової Січі; період розгортання гайдамацького й опришківського рухів; дати остаточної ліквідації гетьманства, козацького устрою і відновлення кріпосництва в Слобідській та Лівобережній Україні, включення Галичини до складу Австрійської монархії та Правобережжя і Волині до складу Російської імперії.

Розуміє: причини втрати українцями державності; внесок Києво-Могилянської академії в розвиток освіти; поняття «паланка», «гайдамаки», «Коліївщина», «опришки», «козацькі літописи».

Уміє: розташувати в хронологічній послідовності події, що засвідчують наступ на українську державність з боку Російської імперії; показати на карті території утворень, що зберігали ознаки української державності (Гетьманщини, Нової Січі, Слобідської України), українські землі, які потрапили до складу Російської імперії та Австрійської монархії внаслідок російсько-турецьких воєн, поділів Речі Посполитої, ліквідації Кримського ханства; райони розгортання гайдамацького та опришківського рухів; охарактеризувати політику Російської й Австрійської імперій щодо українських земель; встановити причини і наслідки скасування гетьманства, ліквідації Запорозької Січі, приєднання Правобережжя, Поділля, Волині та Кримського ханства до Росії, гайдамацького руху на Правобережжі, опришківського руху на Підкарпатті; обґрунтувати власні судження про діяльність козацьких гетьманів і кошових отаманів, ватажків селянських виступів, діячів культури ХVІІІ ст.; визначити особливості розвитку культури періоду козацького бароко.

Узагальнення до курсу. Історія України в контексті епохи раннього нового часу

Розуміє: взаємопов’язаність і взаємозалежність процесів господарського, соціального, політичного і культурного життя козацької України та європейських суспільств.


Скачати 381.61 Kb.

Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   10   11   12   13   14   15   16   17   ...   25




База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2022
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка