Програма Соснівської філії «зош І-ІІІ ступенів с. Пнівне»



Скачати 381.61 Kb.
Сторінка15/25
Дата конвертації20.11.2018
Розмір381.61 Kb.
#65145
ТипПрограма
1   ...   11   12   13   14   15   16   17   18   ...   25

Уміє: встановити цивілізаційні здобутки українського суспільства Ранньомодерної доби; визначити внесок українського суспільства ХVІ–ХVІІІ ст. в загальноєвропейську культурну спадщину; зіставити типові процеси і явища європейської та української історії Раннього Нового часу; оцінити роль козацтва в історії України.
Всесвітня історія

8 клас

Повторення. Вступ

Знає: хронологічні межі Нового часу та Раннього Нового часу.

Розуміє: Новий час (Модерну добу) як період історії сучасного європейського суспільства; Ранній Новий час в Україні як Козацьку добу, початок якої припадає на виникнення нового, елітарного стану – козацтва (кінець ХV – початок ХVІ ст.), а завершення – на остаточну втрату ним політичної влади (друга половина ХVІІІ ст.); судження – як думку, що її потрібно обґрунтувати (підтвердити істинність фактами); як користуватися підручниками з історії України та всесвітньої історії в класі й удома.

Уміє: визначити характерні ознаки Середньовіччя; перелічити основні здобутки населення України Княжої доби; назвати хронологічні межі та періоди Модерної доби; виділити характерні ознаки Раннього Нового часу (Ранньомодерної доби); укласти синхронізовану хронологічну таблицю «Європа в Ранньомодерну добу».
Великі географічні відкриття та становлення капіталістичних відносин

Знає: час Великих географічних відкриттів і Конкісти; дату першої подорожі Христофора Колумба; напрямки подорожей Христофора Колумба, Васко да Гами, Фернана Магеллана, центри світової торгівлі.

Розуміє: Великі географічні відкриття як просторове розширення впливу європейської цивілізації на світ; причини історичних явищ і процесів (як факти, що зумовили їх появу) та їхні наслідки (як факти, породжені цим явищем, процесом); вплив Великих географічних відкриттів на світобачення, господарське та суспільне життя населення Європи та Нового світу; поняття «конкіста», «колоніальна імперія», «зустріч цивілізацій», «революція цін», «мануфактура», «капіталізм», «буржуазія», «найманий працівник».

Уміє: розташувати в хронологічній послідовності відомості про розширення впливу європейської цивілізації на світ; простежити на основі карти, як змінювався простір впливу європейської цивілізації на світ; визначати причини і наслідки Великих географічних відкриттів; характеризувати зміни в житті людей, пов’язані з Великими географічними відкриттями, створенням перших колоніальних імперій, поширенням мануфактур і найманої праці; встановити причини масових міграцій європейців у ХVІ–ХVІІ ст.

Високе відродження. Реформація в Західній Європі

Знає: час бароко і релігійних воєн у Німеччині та Франції; дати початку Реформації в Німеччині, укладення Аугзбургського релігійного миру; територію поширення Реформації, культурні центри Європи Раннього Нового часу.

Розуміє: Ранній Новий час (Ранньомодерну добу) як період звільнення суспільного життя від церковного догматизму; світський, нецерковний характер культури Відродження; гуманізм епохи Відродження як європейський інтелектуальний рух за вдосконалення людської природи через пізнання культурної спадщини Античності; бароко як усвідомлення людиною Ранньомодерної доби складності, багатоманітності та мінливості світу; поняття «секуляризація», «Реформація», «протестантизм», «лютеранство», «кальвінізм», «Контрреформація», «релігійні війни», «орден єзуїтів», «Високе Відродження», «бароко».

Уміє: розташувати в хронологічній послідовності відомості про Реформацію, Відродження (Ренесанс) і Бароко; показати на карті регіони поширення Реформації; культурні центри Європи Раннього Нового часу; розповісти про наукові й технічні досягнення Раннього Нового часу; представників культури Відродження й Бароко, їхні твори; видатні пам’ятки культури епохи Ренесансу й Бароко; визначити причини і наслідки Реформації та Контрреформації; сформулювати основні ідеї вчень Мартіна Лютера і Жана Кальвіна; розпізнати пам’ятки культури епохи Відродження і Бароко.

Держави Західної Європи в XVI – XVII ст.

Знає: хронологічні межі національно-визвольної війни в Нідерландах, революції в Англії, Тридцятилітньої війни; дати укладення Люблінської й Утрехтської уній, Нантського едикту, Вестфальського миру.

Розуміє: передумови утвердження абсолютизму в європейських державах; абсолютну монархію як перехідну форму від станово-представницької до сучасної (національної) держави; роль міського патриціату та дворянства в управлінні містами-республіками; роль дворянської аристократії (магнатів) в управлінні Річчю Посполитою; історичне значення національно-визвольної війни в Нідерландах та Англійської революції; Вестфальський мир як подію, що заклала основи сучасного світового порядку – поділу світу на національні держави й утвердження в міжнародних відносинах принципу державного суверенітету; поняття «абсолютизм», «абсолютна монархія», «олігархічна (бюргерська) республіка», «аристократична (шляхетська) республіка», «парламентська монархія», «протекціонізм», «меркантилізм», «революція», «національно-визвольна війна», «протекторат».

Уміє: розташувати в хронологічній послідовності відомості про процеси централізації влади і формування національних держав у Західній Європі в XVІ–XVІІ ст.; простежити (на основі карти) утворення в Західній Європі національних держав; охарактеризувати політичний устрій західноєвропейських країн; обґрунтувати власні судження про володарів і державних діячів європейських країн XVІ–XVІІІ ст.; визначити причини і наслідки: Люблінської унії, релігійних війн у Франції, національно-визвольної війни в Нідерландах, Англійської революції.

Османська імперія. Держави Східної Європи в XVII – XVIII ст.

Знає: дати облоги Відня та проголошення Московського царства Російською імперією, хронологічні межі Північної війни.

Розуміє: період XVI–XVIIІ ст. як епоху воєн за переділ Європи і світу; причини економічного занепаду та затяжної політичної кризи в Речі Посполитій (друга половина XVII – XVIIІ ст); поняття «опричнина», «Смутний час», «церковний розкол», «Земський собор», «самодержавство (абсолютизм)».

Уміє: розташувати в хронологічній послідовності відомості про османську експансію в Центральній та Східній Європі, її зупинення (облоги Чигирина 1678 р. і Відня 1683 р.), шведську експансію в Центральній Європі, російську експансію у Східній Європі; простежити на основі карти територіальні зміни, яких зазнали в XVI–XVIIІ ст. Османська імперія, Річ Посполита і Російська держава (Московське царство, Російська імперія); охарактеризувати внутрішню й зовнішню політику Речі Посполитої в другій половині XVII–XVIIІ ст.; обґрунтувати власні судження про політику Сулеймана Пишного, Івана IV Грозного, Олексія Михайловича, Петра I; визначити причини і наслідки: османських завоювань в Європі, кризи в Речі Посполитій (друга половина XVII–XVIIІ ст.), російської експансії у Східній Європі, Північної війни, реформ Петра І.

Епоха Просвітництва

Знає: час епохи Просвітництва, початку індустріальної (промислової) революції, війни за незалежність США; дати ухвалення Декларації незалежності США та Конституції Речі Посполитої.

Розуміє: визначальний вплив індустріальної революції на зміни в структурі економіки (формування промисловості) і соціальній структурі суспільства (зростання чисельності та ролі найманих працівників), на рівень життя людей праці та інші аспекти повсякденного життя; Просвітництво як Добу Розуму, коли утверджувалася віра в силу знань і можливість розумного облаштування суспільного життя; освічений абсолютизм як політику, спрямовану на знищення або реформування найбільш застарілих феодальних порядків; поняття «індустріальна (промислова) революція», «освічений абсолютизм», «масонство», «Просвітництво», «енциклопедисти», «класицизм».

Уміє: розташувати в хронологічній послідовності відомості про індустріальну революцію, добу Просвітництва, Війну за незалежність США; простежити зміни на політичній карті світу впродовж ХVІІІ ст.; визначити зміни в повсякденному житті європейців протягом ХVІІІ ст., які стали наслідком індустріальної революції, поширення ідей Просвітництва; встановити причини і наслідки реформ: Марії-Терезії та Йосифа ІІ (Австрійська монархія), зокрема для українських теренів, Фрідріха ІІ (Пруссія), Катерини ІІ (Російська імперія); встановити причини розгортання війни за незалежність і утворення США.

Східний світ у ХVІ–ХVІІІ ст. (оглядово)

Знає: час існування Держави Великих Моголів, панування у Китаї династії Цин і період сьогунату Токугави.

Розуміє: традиційний характер чотирьох найбільших цивілізацій Сходу, що розвивалися в Ранній Новий час: індійської, ісламської, китайської та японської; поняття «самураї», «політика самоізоляції», «сьогунат».

Уміє: розмістити в хронологічній послідовності відомості про встановлення влади Великих Моголів, Сефевидів, династії Цин, Токугави; показати на карті території Індії, Персії, Китаю, Японії; визначити особливості культур народів Сходу; розкрити особливості взаємин країн Сходу та Європи.

Історія України

  1. клас

Повторення. Вступ

Знає: хронологічні межі та періодизацію історії Нового часу, час входження українських територій до складу Російської та Австрійської імперій; адміністративно-територіальний устрій українських земель у складі Російської та Австрійської імперій; чисельність, соціальний і національний склад населення України в ХІХ ст.; хронологічні межі «довгого» ХІХ ст., етапів українського національного відродження.

Розуміє: вплив подій і тенденцій європейської історії на розвиток України; «довге» ХІХ ст. як час суспільної модернізації та національного відродження в Європі; головні цілі та сутність національної політики Російської та Австрійської імперій; особливості розвитку України та етапів українського національного руху від кінця ХVІІІ до початку ХХ ст.; спільні й відмінні риси українського та загальноєвропейського історичного розвитку; поняття «довге ХІХ століття», «модернізація», «національне відродження», «смуга осілості», «губернія».

Уміє: обґрунтувати хронологічні межі «довгого» ХІХ ст.; показати на карті українські території у складі Австрійської та Російської імперій; охарактеризувати політичне і соціальне становище України наприкінці ХVІІІ – на початку ХХ ст.; пояснити чинники та механізми змін у чисельності, соціальному й національному складі населення України.

Українські землі у складі Російської імперії наприкінці XVIII – у першій половині XIX ст.

Знає: дати входження українських територій до складу Російської імперії, назви і час існування козацьких формувань після ліквідації Запорозької Січі (Задунайська січ, Азовське козацьке військо, Чорноморське / Кубанське козацьке військо), час початку індустріальної революції в Україні, діяльності осередків національного та опозиційних рухів, Кирило-Мефодіївського братства; хронологічні межі найбільших соціальних виступів першої половини ХІХ ст. (селянські виступи під проводом Устима Кармелюка на Поділлі, повстання військових поселенців на Харківщині, селянські рухи «Київська козаччина» і «Похід у Таврію за волею»);

Розуміє: вплив індустріальної революції на розвиток міст, торгівлі, транспорту, соціальну структуру суспільства; роль Харківського і Київського університетів як центрів українського національного відродження; програмні положення та ідейні засади діяльності Кирило-Мефодіївського братства; роль загальноросійського і польського визвольних рухів в історії України; розбіжності в цілях українського, російського і польського рухів на території України; поняття «чумакування», «порто-франко», «індустріальна революція (промисловий переворот)».

Уміє: показати на карті зміни української території наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст., місця діяльності політичних і національно-культурних організацій, території, охоплені соціальними протестами; охарактеризувати політичний і соціально-економічний стан українських земель, особливості першого етапу індустріальної революції, розгортання національного руху, діяльність Кирило-Мефодіївського братства; пояснити вплив індустріальної революції на соціально-економічний розвиток України, значення діяльності Кирило-Мефодіївського братства для національного руху; обґрунтувати судження про історичне значення діяльності Івана Котляревського, Тараса Шевченка, Миколи Костомарова, Пантелеймона Куліша.

Українські землі у складі Австрійської імперії наприкінці XVIII – у першій половині XIX ст.

Знає: дати входження українських територій (Галичини, Буковини) до Австрійської імперії; період діяльності «Руської трійці», хронологічні межі «Весни народів», соціальних виступів першої половини ХІХ ст. (рух опришків на Прикарпатті, виступи під проводом Лук’яна Кобилиці на Буковині).

Розуміє: причини, які зумовили провідну роль греко-католицької церкви і духівництва в українському русі Галичини; ідейні засади діяльності гуртка «Руської трійці», Головної руської ради; історичне значення альманаху «Русалка Дністровая»; поняття «будителі», «Весна народів».

Уміє: показати на карті Галичину, Буковину і Закарпаття у складі Австрійської імперії, місця діяльності громадсько-культурних організацій; охарактеризувати політичний і соціально-економічний стан українських регіонів у складі монархії Габсбургів, йосифінські реформи та їх вплив на західноукраїнське суспільство; визначити наслідки діяльності «Руської трійці», революції 1848–1849 рр., роль греко-католицького духівництва в житті західноукраїнського суспільства, особливості українського руху в Закарпатті та Буковині; обґрунтувати судження про історичне значення діяльності Маркіяна Шашкевича, Олександра Духновича.

Повсякденне життя та культура України кінця XVIII – у першої половини XIX ст.

Знає: дати заснування університетів у Харкові та Києві, відновлення діяльності Львівського університету, виходу друком «Енеїди» Івана Котляревського, «Кобзаря» Тараса Шевченка.

Розуміє: суперечності розвитку української культури під впливом модернізаційних процесів і політики Російської та Австрійської імперій; причинно-наслідковий зв’язок між модернізаційними процесами та змінами в житті й побуті людини; значення історичних пам’яток, фольклору й етнографії в дослідженні національних ознак українців і формуванні національної свідомості; пошук науково-історичних підвалин української самобутності як частину національного руху; поняття «класицизм», «романтизм», «національна ідея».

Уміє: охарактеризувати розвиток освіти, науки й культури в Україні, формування нової української літератури та сучасної літературної мови; визначити особливості розвитку освіти, науки і культури, причини і наслідки культурних зрушень, особливості повсякденного життя; пояснити зумовленість культурних процесів потребами національного розвитку, суперечливі наслідки модернізаційних процесів для розвитку національної освіти і культури; узагальнити діяльність Івана Котляревського, Тараса Шевченка, Пантелеймона Куліша, Миколи Гоголя, Василя Каразіна, Григорія Квітки-Основ’яненка, Петра Гулака-Артемовського, Євгена Гребінки, Михайла Максимовича, Михайла Остроградського; розпізнати й описати пам’ятки архітектури та образотворчого мистецтва, виконані під впливом художніх принципів класицизму і романтизму.

Українські землі у складі Російської імперії в другій половині ХІХ ст.

Знає: хронологічні межі Східної (Кримської) війни, дати скасування кріпацтва і панщини, будівництва першої залізниці Одеса–Балта, створення Київської громади, Південно-Західного відділу Російського географічного товариства, Братства тарасівців, ухвалення Валуєвського циркуляру та Емського указу.

Розуміє: особливості проведення «великих реформ» 1860–1870-х років в Україні; причинно-наслідковий зв’язок між аграрними реформами і розгортанням індустріальної революції, розвитком міст, залізничного будівництва, змінами в соціальній структурі населення, зародженням робітничого і соціал-демократичного рухів; роль інтелігенції в розвитку українського національного руху та осучасненні суспільства; вплив заборонних актів російської імперської влади (Валуєвського циркуляру, Емського указу) на динаміку розвитку українського руху; поняття «індустріалізація», «урбанізація», «інтелігенція», «громадівський рух», «земство».

Уміє: охарактеризувати особливості соціально-економічних перетворень в Україні у пореформений період, погляди і діяльність громадівців 1860–1890-х років; визначити причини й наслідки селянської реформи 1861 р., особливості інституційного етапу в розвитку українського руху, значення громадівського руху; пояснити роль і місце України в господарському житті Російської імперії; охарактеризувати кримськотатарське національне відродження; обґрунтувати судження про історичне значення діяльності Володимира Антоновича, Михайла Драгоманова, Ісмаїла Гаспринського.

Українські землі в складі Австро – Угорщини в другій половині ХІХ ст.

Знає: дати селянської реформи, утворення товариства «Просвіта», Товариства імені Шевченка, перших українських політичних партій.

Розуміє: особливості політичного, соціально-економічного й культурного розвитку українських регіонів у складі Австро-Угорської монархії; поняття «русофіли/москвофіли», «народовці/українофіли», «радикали», «нова ера», «український П’ємонт».

Уміє: показати на карті Галичину, Буковину, Закарпаття, основні місця діяльності науково-культурних і суспільно-політичних осередків регіону; охарактеризувати мету й діяльність товариства «Просвіта», Наукового товариства імені Шевченка; пояснити роль і місце українських регіонів у господарському житті Австро-Угорщини, причини виникнення радикального руху, причини і наслідки трудової еміграції; обґрунтувати різниці в цілях українського, польського та єврейського рухів в українських регіонах Австро-Угорщини; визначити напрями діяльності перших українських політичних партій у Галичині, мету і наслідки кооперативного руху; обґрунтувати судження про історичне діяльності Юрія Федьковича, Івана Франка, Юліана Романчука, Володимира й Олександра Барвінських, Юліана Бачинського.

Україна початку ХХ століття перед викликами модернізації

Знає: дати створення основних українських політичних партій, подій російської революції 1905–1907 рр. (значущих для України), впровадження загального виборчого права в Австро-Угорській імперії, створення українських національно-культурних і військово-спортивних організацій, період проведення аграрної реформи Петра Столипіна.

Розуміє: тенденції й протиріччя соціально-економічного розвитку України початку ХХ ст., індустріальної модернізації, аграрної реформи Петра Столипіна, модернізації суспільно-політичного життя в Наддніпрянщині; вплив російської революції 1905–1907 рр. на активізацію українського руху в Російській імперії; значення австрійського конституційно-парламентського устрою для розвитку українського руху; поняття «страйк», «народне віче», «монополізація економіки», «кооперативний рух», «політизація національного руху», «ксенофобія».

Уміє: показати на карті українські території на початку ХХ ст., місця діяльності суспільно-політичних, національно-культурних організацій; охарактеризувати й проаналізувати особливості соціально-економічного розвитку українських земель, діяльність українських політичних партій та інших національних організацій, український національний рух у період російської революції 1905–1907 рр., боротьбу українців за реформу виборчої системи в Австро-Угорщині; пояснити причини і наслідки посилення тиску російської влади на український національний рух у 1907–1914 рр., результати діяльності українських парламентських громад у Державних думах; визначити передумови розвитку українського кооперативного руху і трудової еміграції селянства; обґрунтувати судження про історичне значення діяльності Євгена Чикаленка, Михайла Грушевського, Миколи Міхновського, Костя Левицького, Євгена Олесницького.

Повсякденне життя та культура України в середині ХІХ – на початку ХХ ст.

Знає: дати створення університетів в Одесі й Чернівцях, утворення Наукового товариства імені Шевченка, обрання Андрея Шептицького митрополитом Греко-католицької церкви.

Розуміє: суперечливість умов розвитку української культури (залежність від національної політики імперій); розуміння прав людини і формування способів захисту людських свобод як важливі критерії історичного розвитку; роль науки й освіти в обґрунтуванні української національної ідеї, театру в розвитку українського руху; позитивне значення меценатства для розвитку української культури; роль церкви в суспільному житті українців; причини і наслідки змін, що відбулися у другій половині ХІХ і на початку ХХ ст. в освіті, науці, культурі, повсякденному житті; особливості розвитку культурного життя в різних регіонах України; поняття «емансипація», «реалізм», «український модерн», «меценат».

Уміє: показати на карті центри університетської освіти, місця розташування основних культурно-освітніх закладів і визначних пам’яток архітектури й образотворчого мистецтва; охарактеризувати вплив модернізації на суспільно-культурне життя українців, зміни в світогляді людини і повсякденному житті; розпізнати й описати пам’ятки архітектури й образотворчого мистецтва, створені під впливом художніх принципів реалізму і модернізму; обґрунтувати судження про історичне значення діяльності Андрея Шептицького, Івана Пулюя, Іллі Мечникова, Миколи Лисенка, Лесі Українки, Соломії Крушельницької, Марії Заньковецької, Василя Ханенка.

Всесвітня історія

  1. клас

Європа в час Французької Революції та наполеонівських війн

Знає: хронологічні межі й періодизацію Французької революції, час існування імперії Наполеона І, дату Віденського конгресу й утворення Священного союзу; напрямки походів Наполеона І.

Розуміє: причинний зв’язок між ідеями епохи Просвітництва, кризою «старого порядку» і революцією у Франції; Французьку революцію як поштовх до модернізації в соціальній та культурній сферах життя Європи; поняття «конституційна монархія».

Уміє: показати на карті напрямки походів Наполеона І і територіальні зміни, пов’язані з наполеонівськими війнами та рішеннями Віденського конгресу; розкрити передумови і сутність Французької революції; визначити вплив Французької революції й політики Наполеона на розвиток європейських країн; пояснити причини краху наполеонівської імперії, наслідки рішень Віденського конгресу; обґрунтувати судження про історичне значення Декларації прав людини і громадянина, Цивільного кодексу Наполеона, діяльності Дантона, Робесп’єра, Наполеона Бонапарта.

Європа та Америка в добу Революцій і національного об’єднання (1815 – 1870 рр.)

Знає: дати Липневої революції у Франції, збройного виступу декабристів у Росії, «Весни народів», об’єднання Італії та Німеччини, Громадянської війни в США, час розгортання чартистського руху, здобуття незалежності країнами Латинської Америки, Східної (Кримської) війни.

Розуміє: поняття «індустріальне суспільство», «ідеологія», «консерватизм», «лібералізм», «соціалізм», «нація», «націоналізм», «соціалізм», «реставрація», «парламентська демократія», «чартистський рух», «професійна спілка», «західники», «слов’янофіли», «карбонарії», «Весна народів», «аболіціонізм».

Уміє: пояснити вплив індустріальної революції в Західній Європі на суспільний розвиток світу; охарактеризувати політичний і соціально-економічний розвиток країн Європи та Америки в першій половині ХІХ ст., соціальну структуру європейських суспільств, зміни в повсякденному житті; простежити становлення парламентської демократії в Європі; визначити передумови і наслідки «Весни народів», об’єднання Італії та Німеччини, Громадянської війни та Реконструкції в США; визначити причини формування національно-визвольних рухів у країнах Європи, національні особливості й наслідки революцій 1848–1849 рр.; обґрунтувати судження про історичне значення діяльності Джузеппе Гарібальді, Камілло Кавура, Отто фон Бісмарка, Авраама Лінкольна, Сімона Болівара.


Скачати 381.61 Kb.

Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   11   12   13   14   15   16   17   18   ...   25




База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2022
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка