Програма Соснівської філії «зош І-ІІІ ступенів с. Пнівне»


Модернізація країн Європи та Америки в останній третині ХІХ – на початку ХХ ст. Пробудження Азії



Скачати 381.61 Kb.
Сторінка16/25
Дата конвертації20.11.2018
Розмір381.61 Kb.
#65145
ТипПрограма
1   ...   12   13   14   15   16   17   18   19   ...   25

Модернізація країн Європи та Америки в останній третині ХІХ – на початку ХХ ст. Пробудження Азії

Знає: час парламентських реформ у Великій Британії, «великих реформ» у Росії, «доби Мейдзі» в Японії, Молодотурецької й Сіньхайської революцій; дати утворення дуалістичної Австро-Угорщини, першої російської революції, столипінських реформ.

Розуміє: вплив результатів франко-прусської війни на суспільний розвиток Франції та Німеччини; поняття «гомруль», «домініон», «експансіонізм», «дуалістична монархія», «антимонопольне законодавство», «індустріалізація», «монополія», «трест», «синдикат», «картель», «колоніальна імперія», «дискримінація», «сегрегація», «суфражизм», «фемінізм», «пробудження Азії».

Уміє: показати на карті напрямки колоніальної експансії й колоніальні володіння Великої Британії, Франції та Німеччини, території незалежних держав на Балканах, Японію, Китай, Османську імперію; охарактеризувати тенденції суспільно-політичного та економічного розвитку країн Європи та Північної Америки, парламентські реформи у Великій Британії, «великі реформи» в Російській імперії, особливості розвитку Австро-Угорщини; визначити причини і наслідки індустріалізації, монополізації провідних галузей економіки, переходу Німецької імперії до «світової політики», впровадження антитрестівського законодавства в США, російських реформ 1860–1870-х років, російської революції 1905–1907 рр., столипінських реформ, національних рухів слов’янських народів; пояснити причини відмінностей у темпах розвитку країн Європи та Америки, сутність революції Мейдзі, Молодотурецької й Сіньхайської революцій; обґрунтувати судження про історичне значення діяльності королеви Вікторії, Олександра ІІ, Отто фон Бісмарка, Франца-Йосифа І, Теодора Рузвельта, Девіда Ллойд Джорджа, Жоржа Клемансо, Сунь Ятсена.

Міжнародні відносини (друга половина ХІХ – початок ХХ ст.)

Знає: час створення Троїстого союзу і Антанти.

Розуміє: поняття «геополітика», «військово-політичний союз», «мілітаризація», «метрополія».

Уміє: показати на карті країни Троїстого союзу й Антанти, колоніальні володіння і сфери впливу великих держав (метрополій); охарактеризувати основні тенденції міжнародних відносин у другій половині ХІХ – на початку ХХ ст.; пояснити причини міжнародних криз і збройних конфліктів початку ХХ ст., створення військово-політичних блоків; визначити наслідки боротьби європейських держав, США та Японії за перерозподіл світу; пояснити місце України в геополітичних стратегіях Російської, Німецької, Австро-Угорської імперій на зламі ХІХ–ХХ ст.

Розвиток культури і повсякденне життя (кінець XVIII – XX ст.)

Знає: важливі для сучасності наукові й технічні винаходи, здійснені впродовж «довгого» ХІХ ст.; найвідоміші правові пам’ятки ХVІІІ–ХІХ ст.; основні наукові й культурні центри Європи та США.

Розуміє: тенденції розвитку культури, основні стилі мистецтва, зміни в житті та світогляді людей упродовж «довгого» ХІХ ст.; поняття «романтизм», «класицизм», «реалізм», «еклектика», «модерн», «імпресіонізм», «масова культура», «масове виробництво».

Уміє: охарактеризувати досягнення науки і техніки, духовної культури в провідних країнах світу, зміни у світогляді й повсякденному житті; визначити прояви взаємодії культур народів Європи, Америки, Азії та Африки.

Узагальнення до курсу. Основні ідеї, здобутки, виклики «довгого» ХІХ ст.

Знає: хронологічні межі «довгого» ХІХ ст. і його внутрішню періодизацію; взаємопов’язаність і взаємозалежність процесів господарського, соціального, політичного і культурного розвитку українського та інших європейських суспільств у ХІХ ст.

Розуміє: поняття «модернізація».

Уміє: охарактеризувати основні тенденції політичного, соціально-економічного та культурного розвитку світу впродовж «довгого» ХІХ ст.; визначити внесок українського суспільства в загальноєвропейську культурну спадщину ХІХ ст.; зіставити типові явища і процеси європейської та української історії в ХІХ – на початку ХХ ст.; оцінювати історичні події ХІХ ст. з позиції формування «першого покоління» прав і свобод людини; висловлювати судження щодо значення «довгого» ХІХ ст. для подальшого розвитку світу.

Біологія

6 клас

Учень / учениця:

Вивчає: живу природу з клітини, розуміє її, як структурно-функціональну одиницю живого та як самостійного організму;

Знайомиться: з різноманітністю одноклітинних організмів на прикладі окремих видів;

Вказує: на поширення та роль у природі й житті людини;

Формує: уявлення про відсутність чіткої межі у будові та функціонуванні між рослинами та тваринами на одноклітинному рівні;

Встановлює: зв'язок між особливостями будови органів квіткових рослин з їх основними функціями, що сприяє формуванню поняття про організм рослини, як цілісну систему;

Формує: уміння виділяти істотні ознаки груп організмів, порівнювати організми і робити висновки на підставі порівняння;

Розрізняє: екологічні групи рослин та рослинних угруповань як результат пристосованості рослин до умов середовища;

Встановлює: відмінності грибів від рослин і тварин, знають основні еколого-трофічні групи грибів, їх значення у природі й житті людини.

Рекомендовані форми організації освітнього процесу: У навчанні біології провідну роль відіграє пізнавальна діяльність, спрямована на оволодіння методами наукового пізнання, яка реалізується у програмі через лабораторні дослідження, практичні та лабораторні роботи, дослідницький практикум, проекти. Також формами організації освітнього процесу можуть бути екскурсії, віртуальні подорожі, уроки-семінари, конференції, форуми, спектаклі, брифінги, квести, інтерактивні уроки (уроки-«суди», урок-дискусійна група, уроки з навчанням одних учнів іншими), інтегровані уроки, проблемний урок, відео-уроки тощо.

Опис та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти: Кабінет біології загальною площею 78,5 кв.м., робочий стіл вчителя демонстраційний типовий, столи учнівські, стільці учнівські, плазма. Використання мікроскопа, лабораторного обладнання, натуральних об’єктів, гербарних зразків, колекцій, моделей, муляжів, зображень, відеоматеріалів.

7 клас

Розвиває: функціональний та порівняльний підходи;

Знає: ознаки, які властиві усім тваринам і відрізняє їх від інших груп організмів;

Наводить приклади: основних груп тварин;

Вивчає: визначальні ознаки будови та біологічні особливості основних груп тварин;

Має знання: про пристосування організмів до середовищ існування;

Вказує: на загальні закономірності функціонування тваринного організму;

Порівнює: будову тварин різних груп у взаємозв’язку з ускладненням їхніх функцій, як результат адаптації до середовищ існування.

Рекомендовані форми організації освітнього процесу: У навчанні біології провідну роль відіграє пізнавальна діяльність, спрямована на оволодіння методами наукового пізнання, яка реалізується у програмі через лабораторні дослідження, практичні та лабораторні роботи, дослідницький практикум, проекти. Також формами організації освітнього процесу можуть бути екскурсії, віртуальні подорожі, уроки-семінари, конференції, форуми, спектаклі, брифінги, квести, інтерактивні уроки (уроки-«суди», урок-дискусійна група, уроки з навчанням одних учнів іншими), інтегровані уроки, проблемний урок, відео-уроки тощо.

Опис та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти: Кабінет біології загальною площею 78,5 кв.м., робочий стіл вчителя демонстраційний типовий, столи учнівські, стільці учнівські, плазма. Використання мікроскопа, лабораторного обладнання, натуральних об’єктів, колекцій, моделей, муляжів, зображень, відеоматеріалів.

8 клас

Вивчає: організм людини за функціональним принципом;

Формує: поняття про організм людини, як складну багатокомпонентну цілісну біологічної систему, що функціонує в особливих умовах соціального середовища;

формує: свідому мотивацію здорового способу життя, відповідальності за власне життя і здоров’я.

Рекомендовані форми організації освітнього процесу: У навчанні біології провідну роль відіграє пізнавальна діяльність, спрямована на оволодіння методами наукового пізнання, яка реалізується у програмі через лабораторні дослідження, практичні та лабораторні роботи, дослідницький практикум, проекти. Також формами організації освітнього процесу можуть бути екскурсії, віртуальні подорожі, уроки-семінари, конференції, форуми, спектаклі, брифінги, квести, інтерактивні уроки (уроки-«суди», урок-дискусійна група, уроки з навчанням одних учнів іншими), інтегровані уроки, проблемний урок, відео-уроки тощо.

Опис та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти: Кабінет біології загальною площею 78,5 кв.м., робочий стіл вчителя демонстраційний типовий, столи учнівські, стільці учнівські, плазма. Використання мікроскопа, лабораторного обладнання, натуральних об’єктів, колекцій, моделей, муляжів, зображень, відеоматеріалів.

  1. клас

Формує: загальнобіологічні понять та наукові картини живої природи;

Вміє: узагальнювати і доповнювати знання про структури та функціонування клітини, як одиниці живого, функціонування надорганізмових систем;

Знає: закономірності успадкування ознак, перспективи розвитку сучасної біологічної науки;

Формує: уявлення про історичний розвиток та єдність органічного світу.

Рекомендовані форми організації освітнього процесу: У навчанні біології провідну роль відіграє пізнавальна діяльність, спрямована на оволодіння методами наукового пізнання, яка реалізується у програмі через лабораторні дослідження, практичні та лабораторні роботи, дослідницький практикум, проекти. Також формами організації освітнього процесу можуть бути екскурсії, віртуальні подорожі, уроки-семінари, конференції, форуми, спектаклі, брифінги, квести, інтерактивні уроки (уроки-«суди», урок-дискусійна група, уроки з навчанням одних учнів іншими), інтегровані уроки, проблемний урок, відео-уроки тощо.

Опис та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти: Кабінет біології загальною площею 78,5 кв.м., робочий стіл вчителя демонстраційний типовий, столи учнівські, стільці учнівські, плазма. Використання мікроскопа, лабораторного обладнання, натуральних об’єктів, колекцій, моделей, муляжів, зображень, відеоматеріалів.
Фізика

7 клас

Вступ. Фізика як природнича наука. Пізнання природи

Учень/учениця:

Знає: правила безпеки у фізичному кабінеті; розташування й призначення основних зон шкільного фізичного кабінету та свого робочого місця;

називає: характерні ознаки фізичних явищ, їх відмінність від біологічних, хімічних інших явищ;

наводить приклади: фізичних явищ, фізичних тіл та фізичних величин;

знає: символи та одиниці основних фізичних величин;

розуміє: основні положення атомно-молекулярного вчення; розуміє відмінності між речовиною і полем;

дотримується: правил безпечної поведінки під час роботи з фізичними приладами та обладнанням;

записує: значення фізичної величини, використовує префікси для утворення кратних і частинних одиниць;

користується найпростішими засобами вимірювання, визначає ціну поділки шкали;

порівнює: значення фізичних величин;

вимірює: лінійні розміри тіл, об’єми твердих тіл, рідин і сипких матеріалів;

проводить досліди: (індивідуально та в групі) за власним планом або за інструкцією з допомогою вчителя, аналізує результати, робить висновки;

усвідомлює: роль шкільного кабінету та значення фізичних приладів у навчанні фізики, відповідальність за поведінку у фізичному кабінеті;

усвідомлює: як нові знання співвідносяться із наявними;

висловлює: судження про роль спостереження і досліду в пізнанні довкілля.

Механічний рух

Називає: види механічного руху;

володіє: поняттям, формулює визначення фізичної величини (швидкість, період обертання, переміщення, амплітуда коливань, період та частота коливань) і вміє обрати її одиницю;

називає: вживані одиниці часу, шляху, швидкості, періоду обертання, періоду та частоти коливань;

описує: фізичну величину відповідно до узагальнених планів;

розуміє: відносність руху;

уміє: застосовувати поняття «матеріальна точка» та визначати межі застосування цієї фізичної моделі;

розрізняє: види механічного руху за формою траєкторії та характером руху тіла;

уміє описати: механічний рух графічно й аналітично і провести його аналіз;

розраховує: пройдений тілом шлях, визначає швидкість руху, період обертання, частоту коливань нитяного маятника під час розв’язання фізичних задач різного типу;

представляє: результати вимірювань у вигляді таблиць і графіків;

використовує: набуті знання для безпечної життєдіяльності;

усвідомлює: цінність знань про механічний рух для власного розвитку й безпеки.

Взаємодія тіл. Сила

знає і описує фізичні явища і процеси (інерція, деформація, тяжіння, тертя);

володіє поняттям, формулює визначення фізичної величини (маса, густина речовини, сила, коефіцієнт тертя, тиск, сила тиску) та вміє обрати її одиницю;

формулює закони Гука, Паскаля, Архімеда;

знає умову плавання тіл;

пояснює причини виникнення атмосферного тиску та його залежність від висоти, залежність сили пружності від деформації; залежність тиску на дно і стінки посудини від висоти стовпчика й густини рідини;

знає і розуміє будову та принцип дії динамометра, манометра, барометра, терезів.

застосовує закони Гука, Паскаля, Архімеда, умови плавання тіл, формули сили тяжіння, ваги тіла, сили тертя ковзання, сили тиску, виштовхувальної сили під час розв’язування різних видів чи типів задач і виконання лабораторних робіт;

здатен (здатна) запропонувати способи зменшення/збільшення сили тертя, сили пружності, тиску в практичних ситуаціях; графічно зображує сили;

користується динамометром, терезами;

читає покази шкали манометра, барометра;

використовує набуті знання у навчальній і практичній діяльності.

висловлює судження про роль внеску вчених-фізиків у розвиток і становлення механіки та техніки;

оцінює практичне значення застосування законів і закономірностей у природі та техніці.

Механічна робота та енергія

володіє поняттям, формулює визначення фізичної величини (механічна робота, потужність, кінетична і потенціальна енергія, момент сили, коефіцієнт корисної дії) і вміє обрати її одиницю;

розуміє сутність закону збереження механічної енергії, умову рівноваги важеля, принцип дії простих механізмів; знає різновиди важеля;

застосовує закон збереження енергії та формули роботи, потужності, ККД простого механізму, кінетичної енергії тіла, потенціальної енергії тіла, піднятого над поверхнею Землі, деформованого тіла, моменту сили під час розв’язування задач різних типів і виконання лабораторних робіт, у практичній діяльності;

користується простими механізмами (важіль, нерухомий та рухомий блоки, похила площина); використовує набуті знання для безпечної життєдіяльності.

оцінює прояви закону збереження механічної енергії в природі, техніці, побуті; оцінює ефективність використання простих механізмів;

оцінює роль видатних учених у розвитку знань про перетворення енергії.

8 клас

Теплові явища

розуміє властивості теплового руху; особливості руху атомів i молекул речовини в різних агрегатних станах речовини; фізичні властивості твердих тіл, рідин і газів;

володіє поняттям, формулює визначення фізичної величини (температура, внутрішня енергія, кількість теплоти, питома теплоємність, питома теплота плавлення, пароутворення, згорання палива) та їхні одиниці;

знає способи вимірювання температури; принципи побудови температурної шкали Цельсія; два способи зміни внутрішньої енергії тіла; види теплообміну; види теплових машин;

пояснює графіки теплових процесів (нагрівання/ охолодження, плавлення/ тверднення, пароутворення/ конденсація); залежність розмірів фізичних тіл від температури.

застосовує набуті знання в процесі розв’язування задач різних типів та виконання лабораторних робіт;

застосовує рівняння теплового балансу;

аналізує графіки теплових процесів;

пояснює принцип дії теплових двигунів;

користується термометром, калориметром;

дотримується правил безпеки під час проведення експериментів.

визначає переваги і недоліки впливу теплових машин та інших засобів теплотехніки на довкілля;

усвідомлює необхідність використання енергозбережувальних технологій;

оцінює роль видатних учених у розвитку знань про теплоту.

Електричні явища. Електричний струм

знає поняття електричного заряду, механізми електризації, характер взаємодії заряджених тіл;

розуміє природу електричного струму в різних середовищах;

формулює визначення фізичної величини (сила струму, напруга, опір провідника, робота і потужність електричного струму, електрохімічний еквівалент) і їхні одиниці;

формулює закони Кулона, збереження електричного заряду, Ома для ділянки кола, Джоуля–Ленца, Фарадея для електролізу;

знає умови виникнення електричного струму;

розрізняє види електричного розряду в газах.



застосовує закони Кулона, збереження електричного заряду, Ома для ділянки кола, Джоуля–Ленца, Фарадея для електролізу, формули сили струму, напруги, опору для послідовного й паралельного з’єднання провідників, залежності опору провідника від його довжини, площі перерізу та питомого опору матеріалу, роботи і потужності електричного струму в процесі розв’язування фізичних задач різних типів і під час виконання лабораторних робіт;

графічно зображає електричне поле;

креслить схеми простих електричних кіл;

складає прості електричні кола;

користується вимірювальними приладами для визначення сили струму, напруги, опору;

розраховує спожиту електричну енергію за допомогою побутового лічильника електроенергії;

дотримується правил безпеки під час роботи з електричними приладами й пристроями.

оцінює параметри струму, безпечні для людського організму, можливості захисту людини від ураження електричним струмом;

оцінює роль видатних учених у розвитку знань про електрику; значення енергії електричного струму в побуті й техніці.

  1. клас

Магнітні явища

розуміє механізми магнітної взаємодії, електромагнітної індукції, магнітної левітації; матеріальність магнітного поля, гіпотезу Ампера;

володіє поняттям, формулює визначення фізичної величини (індукція магнітного поля) та її одиниці;



пояснює досліди Ерстеда, Фарадея, принцип дії електромагніту, електродвигуна, електровимірювальних приладів;

знає прояви магнітного поля Землі.

застосовує формулу сили Ампера під час розв’язування задач різних типів;

графічно зображає магнітне поле;

визначає напрямки індукції магнітного поля, сили Ампера, індукційного струму;

складає електромагніт.

оцінює значення магнітного поля Землі для життєдіяльності організмів;

оцінює важливість, переваги та недоліки розвитку різних напрямків електроенергетики; роль видатних учених у розвитку знань про електромагнетизм.

Світлові явища

розуміє поняття світлового променю, точкового джерела світла, тонкої лінзи;

формулює визначення фізичної величини (фокусна відстань, оптична сила лінзи, показник заломлення світла); закони прямолінійного поширення, відбивання й заломлення світла; принцип дії найпростіших оптичних приладів; вади зору, способи їхньої корекції, методи профілактики захворювань органів зору; одиниці оптичної сили та фокусної відстані лінзи, спектральний склад білого світла, причини різнобарв’я.

застосовує закони прямолінійного поширення, відбивання й заломлення світла, формулу тонкої лінзи під час розв’язування задач різних типів і під час виконання лабораторних робіт;

пояснює причини сонячних i місячних затемнень;

указує хід променів під час побудови зображень, отриманих за допомогою плоского дзеркала і тонкої лінзи;

вимірює фокусну відстань та визначає оптичну силу лінзи.

усвідомлює значення світла для життя на Землі та в побуті;

усвідомлює значення гігієни зору та профілактики його вад

Механічні та електромагнітні хвилі

розуміє поняття хвильового процесу, умови утворення механічних та електромагнітних хвиль;

формулює визначення фізичної величини (довжини і частоти хвилі, гучності звуку та висоти тону);

знає фізичні основи сучасних бездротових засобів зв’язку та комунікацій, залежність властивостей електромагнітних хвиль від частоти.

використовує формули взаємозв’язку довжини, частоти й швидкості поширення хвилі, швидкості поширення хвилі для розв’язування задач різних типів;

порівнює властивості звукових та електромагнітних хвиль різних частот.

оцінює вплив вібрацій і шумів на живі організми;

пояснює значення сучасних засобів зв’язку та комунікацій

Фізика атома та атомного ядра. Фізичні основи атомної енергетики

знає сучасні моделі атома та ядра;

описує досліди Резерфорда, йонізаційної дії радіоактивного випромінювання;

знає поняття радіоактивності, ізотопу, періоду піврозпаду й активності радіонукліда, ядерної та термоядерної реакцій;

розуміє механізм ланцюгових ядерних реакцій; принцип дії ядерного реактора; механізми ядерних процесів у Сонця й зір;

знає про вплив радіоактивного випромінювання на живі організми.

пояснює йонізаційну дію радіоактивного випромінювання;

користується дозиметром (за наявності);

використовує набуті знання для безпечної життєдіяльності.

усвідомлює переваги, недоліки і перспективи розвитку атомної енергетики, можливості використання термоядерного синтезу;

оцінює доцільність використання атомної енергетики та її вплив на екологію, ефективність методів захисту від впливу радіоактивного випромінювання


Скачати 381.61 Kb.

Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   12   13   14   15   16   17   18   19   ...   25




База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2022
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка