Програма вступного фахового випробування (співбесіди) з хімії для громадян України, іноземних громадян та осіб без громадянства


ФІЗИКО-ХІМІЧНІ МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ



Сторінка7/10
Дата конвертації19.03.2019
Розмір0.84 Mb.
#84897
ТипПрограма
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10

4.14. ФІЗИКО-ХІМІЧНІ МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ

Оптична спектроскопія. Одиниці виміру. Закони поглинання та випро­міню­вання світла (Бугера – Ламберта – Бера, Кірхгофа). Електромагнітне поле як реагент на речовину. Квантова теорія взаємодії речовин та випромінення. Формула Планка. Стаціонарний стан, рівні енергії та переходи між ними. Заселеність енергетичних рівнів. Класифікація оптичних спектрів.



Радіоспектроскопія. Магнітні властивості електрона та ядер. Магнетон Бора, ядерний магнетон. Електрон та ядро у магнітному полі.

Коливальна спектроскопія. Природа коливальних спектрів. Коливальна спектроскопія як універ­сальний метод дослідження хімічних сполук. Одиниці виміру. Порівняння коливальної енергії з електронною енер­гією. Вплив статистичного розподілу молекул за коливальними станами на вигляд коливального спектру при різних температурах та хвильовому числі. „Гарячі” смуги. Необхідні умови для виникнення ІЧ-спектра (ІЧС) молекули. Поняття про валентні та деформаційні коливання. Методика одержання ІЧ-спектрів речовин, які знаходяться в різних агрегатних станах. Поняття про диспергуючі та недиспергуючі спектрофотометри. Перевага використання Фур’є-спектроскопії. Поляризовність молекул. ЇЇ геометричний образ – еліпсоїд поляризов­ності. Форма еліпсоїда поляризовності для молекул різної симетрії. Зміна еліпсоїда поляризовності при валентних та деформаційних коливаннях простих молекул. Виникнення спектрів комбінаційного розсіювання (СКР) світла хімічних сполук. Необхідні умови. Пояснення походження СКР згідно квантових уявлень. Ступінь деполяризації в СКР та її експериментальне визначення. Техніка СКР. Порівняння можливостей методів ІЧ-спектроскопії та СКР для вивчення хімічних сполук. Поняття теорії коливальних спектрів. Коливання двохатомних молекул у наближенні гармонічного осцилятора. Його потенціальна енергія з позицій класичної та квантової механіки. Фундаментальні переходи в коливальних спектрах хімічних сполук та їх число. Відображення в спектрах механічного ангармонізму коливань молекул. Поняття про нормальні коливання та їх форми, які визначаються обчислювальними методами. Їх використання для більш надійної інтерпре­тації експериментальних даних. Вибір аналітичних смуг у коливальних спектрах хімічних сполук шляхом розрахунків частинних похідних обчислюваних параметрів за експериментальними даними. Силова стала. Її фізичне тлумачення. Силові сталі зв’язків та кутів. Методи їх визначення. Співвідношення між силовою сталою, енергією дисоціації, довжиною та кратністю зв’язку. Ймовірність переходів в ІЧС та СКР. Електрооптичний ангармонізм і його прояв у спектрах. Правила добору, пов’язані з симетрією коливань. Використання методів теорії груп для визначення активних коливань в ІЧС та СКР. Правило альтернативної заборони. Поляризація смуг в ІЧ-спектрах. Значення ступеня деполяризації в СКР для коливань різної симетрії. Приклади визначення будови хімічних сполук із використанням правил відбору в коливальних спектрах. Інтенсивність смуг в ІЧ-спектрах. Їх використання в кількісному аналізі при дослідженні будови молекул. Характеристичність коливань молекул за частотою, формою, інтенсивністю. Причини відхилення від характерис­тичності. Ділянки характеристичного поглинання алканів, алкенів, алкінів, ароматичних вуглеводнів, карбонових кислот та їх солей, альдегідів, кетонів, естерів, амінів, амідів, амінокислот, нітро- та сульфосполук, неорганічних йонів. Основні методи віднесень у коливальних спектрах: ізотопічний ефект, ефект резонансного КР, вплив температури, тиску та ін. Інтерпретація експериментальних даних, одержаних методом коливальної спектроскопії. Вплив умов експерименту на коливальний спектр речовини. Резонанс Фермі. Залежність коливальних спектрів від хімічної будови молекул.

Електронна спектроскопія. Основні положення спектроскопії: визначення; спектроскопія і будова молекули. Значення спектроскопії на сучасному етапі розвитку науки. Загальна характеристика окремих ділянок електромагнітного спектра. Зв’язок поглинання електромагнітного випромінення з вивченням будови та енергетичних станів атомів та молекул. Ділянки електронних спектрів: видима ділянка спектру, кварцовий ультрафіолет та вакуумний ультрафіолет. Характеристика видимої частини спектру і здатність „бачити” з хімічної точки зору. Око як детектор фотонів. Елементи спектрального приладу для спостереження електронних спектрів. Джерело випромінювання. Характеристика спектрів випроміню­вання. Випромінювання нагрітих тіл (формула Планка для повного випромінювача, рівняння Стефана-Больцмана). Молекулярні спектри випромінення: випромінення водневої та дейтерієвої ламп. Монохроматор. Призма, як дисперсійний прилад (роздільна здатність призми). Гратка як дисперсійний прилад (роздільна здатність гратки). Детектори випромінення. Фотографічний метод реєстрації. Фотоелек­тричні детектори: відкритого та закритого типів. Кювети, розчинники та оптимальні умови реєстрації спектрів. Методи зображення електронних спектрів поглинання. Походження електронних спектрів. Характеристики електронних станів молекули: енергія електронного стану, хвильова функція електронного стану, ступінь виродження електронного стану, час життя, мультиплетність та симетрія електронного стану молекули. Фізичні та хімічні характеристики електронного стану молекули: геометрія, полярність, кислотно-основні характеристики, набір нормальних коливань. Постулат Бора як необхідна умова спостереження спектрів. Достатні умови спостереження електронного спектру. Електронний момент переходу. Фактори залежності положення довгохвильової смуги поглинання в електро­магнітному спектрі. Батохромне та гіпсохромне зміщення смуг поглинання. Інтенсивність поглинання. Експериментальне визначення інтенсивності (закон Ламберта – Бера, інтегральна інтенсивність смуги поглинання). Інтенсивність поглинання згідно теорії класичної фізики (сила осцилятора, формула Маллікена). Інтенсивність поглинання згідно теорії квантової фізики (заселеність збуджених станів молекули при різних способах ії одержання, спонтанні та вимушені переходи, коефіцієнти Ейнштейна А та В, їх розмірність). Фактори залежності інтенсивності смуги поглинання. Гіпохром­ний та гіперхромний ефекти. Наближення Борна – Опенгеймера. Характеристика допущень при зображенні певної хвильової функції молекули. Співвідношення між складовими енергії молекули. Висновки з наближення Борна – Опенгеймера та його недоліки. Аналіз коливального інтегралу (принцип Франка – Кондона). Вибір коливальної хвильової функції (гармонічний осцилятор, функція Морзе). Висновки з розв’язку рівняння Шредінгера для коливальних хвильових функцій. Можливі зміни коливальних функцій при збудженні (секвенції та прогресії). Визначення форми контуру поглинання довгохвильової смуги. Висновки з принципу Франка – Кондона. Аналіз спінового інтегралу перекривання. Правила відбору переходів за спіном. Аналіз електронного інтегралу. Електронний момент переходу та поляризація смуги поглинання. Правила відбору переходів за симетрією. Зміни збуджених станів у часі. Шляхи дезактивації електронного збудження. Безвипромінювальні переходи. Коливальна релаксація. Міжмоле­кулярні процеси дезактивації. Діаграма Яблонського. Випромінювальні переходи. Флуоресценція. Внутрішня конверсія. Правило Стокса. Схема приладу для спостереження флуоресценції. Фосфорес­ценція. Інтеркомбінаційний перехід. Схема приладу для спостереження фосфоресценції. Хімічні шляхи дезактивації. Розщеплення типів І і ІІ за Норішем. Внутрішньомолекулярні перегрупування. Фотоізомеризація. Орбітальна симетрія та фото­хімія. Емпіричні залежності між спектром поглинання та будовою молекули. Поняття про хромофор та ауксохром. Фізична природа забарвлених речовин. Основні та доповнювальні кольори. Адитивне та субстрактивне змішування кольорів. Система класифікації переходів за Маллікеном. Спектри поглинання алканів. Спектри поглинання алкенів. Характе­ристики С=С хромофору. Природа „гарячої” смуги поглинання. Полієновий хромофор. Правила Вудварда – Фізера. Бензеновий хромофор. МО бензену. Теоретичний спектр бензену. Спектр бензену в газовій фазі та в розчинниках різної полярності (В1u та В2u-смуги). Монозаміщені похідні бензену (з електронодонорними замісниками). Поліцик­лічні вуглеводні. Нафтален. Спектри – та –нафтиламінів, поляризація смуг поглинання. Поглинання фенів та аценів. Класифікація смуг поглинання за Кларом. Принципи спектрофотометричного аналізу. Аналіз двох- та трикомпо­нент­них сумішей. Ізобестична точка. Визначення положення кето-енольної рівноваги. Спектри поглинання комплексів з переносом заряду.

Ядерний магнітний резонанс. Місце ядерного магнітного резонансу серед інших методів дослід­ження. Класична модель та реальне атомне ядро. Класичний опис поведінки ядра в магнітному полі. Ядерна прецесія. Магнітний резонанс ансамблю ядер. Співвідношення Больцмана. Релаксаційні процеси в ЯМР, їх значення для спостереження спектра ЯМР. [Спінова температура. Рівняння Блоха та аналіз їх розв’язку.] Форма ліній поглинання та дисперсії. Крива Лоренца. Принцип побудови спектрометрів ЯМР. Схеми детектування сигналів ЯМР. Значення та забезпечення високої стабільності та однорідності магнітного поля. Висока роздільна здатність спектрометра. Найважливіші характеристики спектрометрів ЯМР. Використання надпровідних соленоїдів для створення надсильних магнітних полів та їх значення в ЯМР-спектроскопії. Спектрометри з розгорткою магнітного поля та частоти. Вплив різних факторів на ширину та площу резонансних сигналів. Явище насичення. Обертальні сателіти. Сигнал спаду вільної індукції (FID). Часове та частотне зображення сигналу ЯМР, їх взаємозв’язок через перетворення Фур’є. Застосування ЕОМ для накопичення та перетворення сигналу ЯМР. Експериментальні методи в ЯМР-спектроскопії. Розчинники, еталони. Інтегрування спектрів. Визначення чутливості та роздільної здатності спектрометра. Оцінка якості одержаного спектра. Хімічне зміщення. Природа хімічного зміщення. Одиниці виміру хімічних зміщень. Шкали хімічних зміщень. Магнітна анізотропія зв’язків та груп атомів. Формула Мак-Коннела. Кільцеві -електронні струми. Екра­нування та дезекранування. Спектри ЯМР та будова молекул. Спектри протонного магнітного резонансу (ПМР). Спектри ЯМР на ядрах 19F та 31Р. Спектри ЯМР на ядрах рідкісних ізотопів: 13C, 15N, 17О. Квадрупольне розширення спектральних ліній. Спін-спінова взаємодія (ССВ). Природа ССВ. Пряма і непряма ССВ. Константа ССВ (J). Спектри ЯМР першого порядку. Правила ССВ першого порядку, розрахунок інтенсивностей ліній в мультиплетах за допомогою трикутника Паскаля та „драбинки”. [Поняття про спектри ЯМР другого порядку. Використання ЕОМ для теоретичних розрахунків спектрів ЯМР. Ітераційне узгодження з експериментальним спектром і знаходження параметрів спектра ЯМР.] Пряма та зворотна спектральні задачі. Динамічний ядерний магнітний резонанс. Вплив обмінних процесів на спектри ЯМР. Прояв принципу невизначенності. Протонний обмін. Загальмоване внутрішнє обертання. Шкала часу в спектроскопії ЯМР. Подвійний резонанс (декаплінг). Ядерний ефект Оверхаузера. Імпульсні методи спрощення та редагування спектрів ЯМР. Двовимірна спектроскопія ЯМР. Вплив хімічних реагентів на спектри ЯМР. Ароматичні розчинники. Лантаноїдні зміщуючі реагенти (ЛЗР). Хіральні розчинники. Рідкокрис­талічні розчинники. Способи одержання спектрів високої роздільної здатності твердих зразків. Обертання зразка під магічним кутом. Принципи одержання зображень із використанням явища ЯМР. ЯМР-томографія. Використання ЯМР для вирішення технологічних задач. Аналіз сировини, проміжних та кінцевих продуктів.

Мас-спектрометрія. Основи методу мас-спектрометрії. Принципова блок-схема мас-спектрометра. Система напуску зразків для газів, рідин і твердих речовин. Особливості введення зразків після розділення сумішей на газовому хроматографі (хромато-мас-спектрометрія). Хімічна модифікація нелетких речовин і безпосереднє введення до йонізаційної камери. Йонізація атомів та молекул. Методи йонізації: електронний удар, фотоіонізація, польова йонізація, польова десорбція, хімічнай, термічна іонізація, йонізація прискореними атомами, вторинно-йонна мас-спектрометрія. Типи йонів, що утворюються і реєструються в мас-спектрометрії: однозарядні й двозарядні, молекулярні, уламкові, метастабільні, перегру­пувальні. Методи аналізу позитивних йонів: магнітним полем, поєднанням електростатичного і магнітного аналізаторів (мас-спектрометри високої роздільної здатності). Часопролітні мас-спектрометри і мас-рефлектрони. Резонансні мас-спектрометри. Квадрупольний аналізатор. Методи реєстрації йонів і запису мас-спектрів. Основні характеристики мас-спектрометрів. Вибір приладу залежно від характеру розв’язувальної задачі. Інтерпретація мас-спектрів. Аналіз мас-спектра в ділянці молекуляр­ного йона. Ізотопні піки. Визначення молекулярної маси і брутто-формули речовини. Основні мас-спектроскопічні правила: „азотне” правило, „парноелектронне” правило, правило Стивенсона – Одьє, „утруднений роз­рив зв’язків, що примикають до ненасичених систем”. Основні типи реакцій розкладу органічних сполук під дією електронного удару: простий розрив зв’язків і процеси, пов’язані з перегрупуванням. Їх класифікація. Застосування метастабільних піків для визначення шляхів фрагментації. Галузі застосування методу мас-спектроскопії.

Методи рентгенівської і фотоелектронної спектроскопії. Фізичні основи методів і експериментальної техніки. Загальні принципи. Параметри і структура фотоелектронних спектрів. Хімзсув. Спін-орбітальний зв’язок у молекулах. Коливальна структура фотоелектронних спектрів. Інтенсивність фотоелектронних піків. Техніка і методика експерименту. Рентгенофлуоресцентні спектрометри.

Спільне використання фізичних методів та ЕОМ для визначення будови молекул. Галузі застосування різних фізичних методів з метою визначення молекулярної структури. Довідники, атласи спектрів. Використання модельних сполук. Кодування структурної інформації. Банки даних, їх значення при машинній обробці спектрів. Застосування ЕОМ для збереження та пошуку спектральної інформації.


4.15. ОСНОВИ ХРОМАТОГРАФІЇ

Предмет, завдання і методи хроматографічного аналізу. Короткі історичні відомості становлення та розвитку хроматографії. Значення та роль хроматографії для розвитку природничих наук та промисловості. Хроматографічне розділення речовин: принцип, особливості, відмінності від інших методів розділення речовин, сорбційні процеси в хроматографії. Основні поняття та термінологія в хроматографії: нерухома та рухома фаза, носій, сорбент, елюент, хроматограма, характеристики хроматограми. Визначення хроматографії. Класична та високоефективна хроматографія. Принципова схема сучасного хроматографа.

Класифікація хроматографічних методів: за агрегатним станом фаз, за механізмом елементарного акту сорбент-сорбат, за способом відносного переміщення фаз, апаратурним оформленням хроматографії, за призначенням. Типи хроматографії: молекулярна та хемосорбційна. Техніка хроматографічного аналізу: колонкова, тонкошарова та паперова хроматографія. Способи розділення речовин: фронтальний, елюентний, витискувальний. Аналітична та препаративна хроматографія.

Основні положення теорії хроматографічного аналізу. Сили міжмолекулярної взаємодії (Ван-дер-Ваальса, водневий та донорно-акцепторний зв’язок). Сорбція: адсорбція, абсорбція, розподіл. Адсорбент, адсорбат. Десорбція. Фізичні та хімічні фактори, що визначають сорбцію. Ізотерма адсорбції, основні типи (Генрі, Ленгмюра, Фрейндліха, S-подібна). Розподіл молекул між двома фазами, коефіцієнт розподілу. Закон розподілу Нернста. Хроматограма, хроматографічний пік (його положення, висота, площа, ширина на напіввисоті). Характеристики аналітичного сигналу: утримуваний об’єм та виправлений утримуваний об’єм, час утримування та виправлений час утримування, вільний об’єм, вільний час, індекс утримування Ковача. Якісний аналіз, його способи. Способи кількісного аналізу: нормування, внутрішнього стандарту, зовнішнього стандарту (абсолютне калібрування). Взаємозв’язок між типом ізотерми адсорбції (лінійна, випукла, увігнута, S-подібна) та формою хроматографічного піка. Основне рівняння лінійної ідеальної хроматографії. Зв’язок між утримуваним об’ємом та коефіцієнтом розподілу. Поняття про теорію еквівалентних тарілок. Аналогія між хроматографічним процесом та процесом ректифікації. Ефективність хроматографічної колонки та відповідні параметри: число теоретичних тарілок (N), висота (Н) еквівалентна теоретичній тарілці (ВЕТТ). Поняття про роздільну здатність та селективність хроматографічної колонки.

Адсорбенти та носії для хроматографії. Детектування аналітичного сигналу. Вимоги до адсорбентів та носіїв. Класифікація адсорбентів за полярністю, пористістю. Найбільш вживані адсорбенти та носії: алюміній оксид, силікагель, активоване вугіллі, цеоліти, їх властивості. Адсорбенти з модифікованою поверхнею. Нормально-фазові (НФ) та обернено-фазові (ОФ) адсорбенти. Механізм утримування молекул на ОФ-адсорбентах. Детектування аналітичного сигналу в класичній та високоефективній хроматографії.

Газова хроматографія. Принцип методу. Вимоги до визначуваних речовин. Гази-носії (рухома фаза), вимоги до них. Блок-схема газового хроматографа: дозатор, хроматографічна колонка, термостат, детектор, самописець. Типи хроматографічних колонок за призначенням, за способом заповнення сорбентом. Класифікація детекторів.

Газо-адсорбційна хроматографія. Фізико-хімічні основи методу. Хроматографія з програмуванням температури в процесі розділення речовин. Застосування в якісному та кількісному аналізі. Виходячи із параметрів утримування, ідентифікувати вуглеводні в їх суміші згідно індексів Ковача. Виходячи із параметрів хроматограми, здійснювати якісний та кількісний аналіз суміші органічних речовин.

Газо-рідинна хроматографія. Фізико-хімічні основи методу. Адсорбенти, носії, рідкі нерухомі фази, вимоги до них. Способи нанесення нерухомих рідких фаз на твердий носій. Заповнення колонки. Особливості капілярної хроматографії. Застосування в якісному та кількісному аналізі.

Рідинна хроматографія. Колонкова, капілярна, тонкошарова, паперова хроматографія. Колонкова низького тиску, високоефективна хроматографія (ВЕРХ), рідинна хроматографія високого тиску (РХВТ). Принцип методу. Нерухомі та рухомі фази рідинної хроматографії. Прямі та обернені фази. Вибір фаз у рідинній хроматографії. Рідинно-розподільна хроматографія. Області використання ВЕРХ. Переваги та недоліки методу ВЕРХ. Особливості капілярної ВЕРХ.

Гель-хроматографія. Принцип та фізико-хімічні основи методу. Носії, нерухома та рухома фази, вимоги до них. Застосування в хімічному аналізі. Поняття про афінну хроматографію.

Планарна (площинна) хроматографія. Принцип розділення речовин у площинній хроматографії. Техніка проведення аналізу. Хроматографічна камера. Способи отримання хроматограм: висхідна, нисхідна та радіальна хроматограми. Одномірна та двомірна хроматограми. Якісні та кількісні характеристики планарної хроматографії. Лінія старту, пляма (зона) визначуваної речовини, фронт розчинника. Якісний та кількісний аналіз. Фактор утримування (коефіцієнт рухомості) Rf. Методи кількісного аналізу. Способи вимірювання площі плями.

Тонкошарова хроматографія (ТШХ). Апаратурне забезпечення тонкошарової хроматографії. Адсорбенти та елюенти в тонкошаровій хроматографії, вимоги до них. Проявники в методі ТШХ. Області використання методу. Переваги та недоліки методу.

Паперова хроматографія. Хроматографічного папір, класифікація за щільністю. Техніка отримання хроматограм на папері. Механізми розділення речовин на папері. Розподільна хроматографія. Вибір елюенту. Паперова осадова хроматографія. Переваги та недоліки паперової хроматографії. Область застосування в якісному та кількісному аналізі.

Йонообмінна хроматографія. Йонний обмін. Йоніти (йонообмінники), їх класифікація. Йоногенна група, рухомий йон. Неорганічні та органічні йоніти. Катіоніти, аніоніти, амфоліти. Кислотні та основні йоніти. Моно- та поліфункціональні йоніти. Ємність йонітів. Набухання йонітів. Вимоги до йонітів. Модифіковані силікагелі. Органічні йонообмінні смоли, основні типи. Селективність йонітів. Апаратура йонної хроматографії. Використання йонообмінної хроматографії в аналізі.

Йонна хроматографія. Принцип методу. Відмінність від класичної іонообмінної хроматографії.

Осадова хроматографія. Фізико-хімічні основи методу. Фактори, що впливають на формування осадових хроматограм. Розташування зон в осадових хроматограмах. Техніка аналізу: осадові хроматограми в колонці, на папері. Застосування осадової хроматографії в якісному та кількісному аналізі.

Адсорбційно-комплекоутворювальна хроматографія. Фізико-хімічні основи методу. Адсорбенти та рухомі фази, їх вибір. Модифіковані адсорбенти. Розташування зон на хроматограмі. Оптимальні умови поглинання йонів та повноти їх розділення. Техніка аналізу. Застосування в хімічному аналізі.
4.16. ОСНОВИ ХІМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ

Хімічна безпека – життєвий цикл хімічної продукції. Токсиканти. Загальна характеристика, властивості, класифікація. Поняття про хімічну безпеку, небезпечні хімічні речовини. Етапи становлення проблем хімічної безпеки.

Загальна характеристика токсикантів. Токсичність. Показники токсичності: гранично допустима концентрація (ГДК), добова допустима доза (ДДД), порогова доза, токсично несмертельна доза, токсично смертельна доза, ЛД50. Кумуляція, коефіцієнт кумуляції. Сенсибілізація. Персистентність. Толерантність. Класифікація токсинів: за ступенем токсичності (надзвичайно токсичні, високотоксичні, помірно токсичні, мало токсичні); за походженням (природного походження: біологічного походження, неорганічні сполуки, органічні сполуки небіологічного походження; синтетичні токсиканти); за принципом дії (некро-, гемо-, нейро-, міо-, нефроно-, кардіо-, гемолітичні токсини); за способом використання людиною (інгредієнти хімічного синтезу та спеціальних видів виробництв; пестициди; ліки та косметика; харчові добавки; паливо та олії; розчинники, барвники, клеї; побічні продукти хімічного синтезу, домішки та відходи); за умовами впливу (забрудники навколишнього середовища; виробничі токсиканти; побутові токсиканти; шкідливі звички; бойові отруйні речовини та речовини аварійного походження).

Канцерогени. Загальна характеристика, властивості, класифікація. Канцерогени: ембріотоксини, нейротоксини, тератогени, мутагени. Канцерогенез. Класифікація хімічних речовин з точки зору їх канцерогенності для людини (міжнародна агенція вивчення раку – МАВР): група 1 – речовини безумовні канцерогени; група 2 – речовини, що є можливими канцерогенами з більш високим (2А) або більш низьким (2В) ступенем доведення їх канцерогенної дії; група 3 – речовини, що не можуть бути класифіковані з точки зору їх канцерогенності. Класифікація хімічних канцерогенів за походженням (природного, антропогенного). Класифікація канцерогенів за хімічною структурою: поліциклічні ароматичні вуглеводні (ПАВ); ароматичні азосполуки; ароматичні аміносполуки; нітрозосполуки та нітроаміни; метали та неорганічні солі.

Сучасні підходи до класифікації небезпек та маркування хімічних речовин. Міжнародні стандарти класифікації небезпек та маркування хімічних речовин: Гармонізована система класифікації та маркування хімічних речовин – Globally harmonized system for classification and labeling of hazardous chemicals (GHS). Паспорт безпеки хімічної речовини. Маркування. Знак безпеки (піктограма). Сигнальне слово. Коротка характеристика небезпеки. Заходи безпеки. Фрази ризику: Н- та Р-фрази. Мутагенність. Канцерогенність. Вибухова, займиста, вогненебезпечна, їдка речовина, окисник.

Загальна характеристика неорганічних токсикантів. Класифікація елементів: макроелементи, мікроелементи, ультрамікроелементи. Металічні елементи токсиканти. Неметалічні елементи токсиканти. Азбести. Загальна характеристика. Амфібол-азбести (актиноліт, антофіліт, тремоліт, амозит, крокидоліт). Хризотил-азбест. Промислова класифікація. Знаходження в природі. Виробництво та використання. Фізіологічна дія. Токсичність. Механізм токсичного впливу. Міжнародне та національне законодавство щодо поводження та попередження негативного впливу азбестів. Метали: кадмій, свинець, ртуть. Загальні фізичні та хімічні властивості. Застосування. Фізіологічна дія простих речовин, сполук Кадмію, Плюмбуму, Меркурію. Гостра токсичність. Хронічна токсичність. Гігієнічні нормативи. Механізм токсичного впливу. Проблеми отруєння кадмієм, свинцем, ртуттю в Україні та світі. Неметали. Арсен. Фосфор. Загальні фізичні та хімічні властивості. Застосування. Фізіологічна дія. Гостра токсичність. Хронічна токсичність. Гігієнічні нормативи. Механізм токсичного впливу. Проблеми отруєння арсеном та його сполуками в Україні та світі.

Органічні токсиканти. Пестициди. Загальна характеристика. Хімічна класифікація пестицидів (фосфороорганічні сполуки, хлорорганічні сполуки, похідні карбамінової, тіо- та дитіокарбамінової кислот, меркурійорганічні, купрумовмісні, ціано- та родановмісні, флуоровмісні пестициди, карбонові кислоти та їх похідні, похідні сечовини та гуанідину, нітро- та хлоропохідні фенолу, вуглеводні, альдегіди та їх похідні, гетероциклічні сполуки). Біологічна класифікація пестицидів (альгіциди, антисептики, арборициди, афіциди, бактерициди, гербіциди, зооциди, інсектициди, лимациди, нематоциди, фунгіциди, регулятори росту рослин – ротарданти, дефоліанти, десиканти, репеленти, атрактанти, статеві стерилізатори, антифідинти). Гігієнічна класифікація (за токсичністю при введенні у шлунок, при потраплянні через шкіру, за ступенем леткості, стійкістю). Форми застосування пестицидів (порошки, гранули, мікрокапсули, розчини у воді і органічних розчинниках, концентрати емульсій, водні суспензії, пасти, аерозолі, фуміганти). Непридатні пестициди. Небезпечні пестициди. Заборонені пестициди. 2,4-Дихлорфеноксиоцтова кислота. Пестицидні препарати на основі 2,4-Д, їх виробництво, застосування. Агент «Оранж». Проблеми, пов’язані з використанням пестицидних препаратів на основі 2,4-Д.

Стійкі органічні забрудники. Загальна характеристика стійких органічних забрудників (СОЗ). Властивості СОЗ. Класифікація СОЗ. Пестициди групи СОЗ. Загальна характеристика. Властивості: високотоксичність, хімічна стійкість; біоакумуляція, міграція. Представники: ДДТ, діельдрин, альдрин, ендрин, гептахлор, мірекс, токсафен, хлордан, хлордекон, гексахлоробензен, ліндан, альфа-гексахлороциклогексан, бета-гексахлороциклогексан. Характеристика: назви, синоніми, реєстраційні номери, фізіологічний вплив. ДДТ. Історія відкриття та застосування. Роль ДДТ у боротьбі з малярією. Виключення зі списку дозволених до використання пестицидних препаратів. Будова, властивості, способи добування. Міжнародні назви та торгові марки. Хімічні аналоги та метаболіти ДДТ (метоксихлор, пертан, ДДД). Властивості як представника стійких органічних забрудників. Токсикологічні характеристики. Симптоми гострої інтоксикації. Клінічна картина хронічного отруєння. Гігієнічні нормативи. Механізм дії. Міжнародні документи про заборону використання. Проблеми ДДТ в Україні. Поліхлоровані біфеніли. Загальна характеристика. Класифікація. Структурне різноманіття. Фізико-хімічні властивості. Міграція ПХБ у навколишньому середовищі. Шляхи надходження у живі організми. Фізіологічна дія. Токсичність. Коефіцієнт токсичності. Джерела забруднення. Нормативне регулювання. Визначення ПХБ. Проблема, пов’язана з поліхлорованими біфенілами в Україні. Діоксини. Загальна характеристика. Класифікація. Структурне різноманіття. Фізичні, хімічні властивості. Циркуляція діоксиноподібних сполук у навколишньому середовищі та надходження у живі організми. Фізіологічна дія. Токсичність. Коефіцієнт токсичності. Джерела утворення. Нормативне регулювання. Визначення ДПС. Знешкодження ДПС. Проблема діоксинів в Україні.

Поліциклічні ароматичні вуглеводні. Поліциклічні ароматичні вуглеводні (ПАВ). Загальна характеристика. Представники. Бензопірени. Фізико-хімічні властивості. Джерела надходження в навколишнє середовище та організм людини. Фізіологічна дія. Гостра токсичність. Хронічна токсичність. Механізм токсичного впливу. Методи визначення. Нормативне регулювання. Проблема ПАВ в Україні.

Харчові добавки. Загальна характеристика. Міжнародне маркування. Групи харчових добавок: регулятори смаку і аромату (підсолоджувачі, ароматизатори, смакові добавки); регулятори консистенції (згущувачі, гелеутворювачі, емульгатори, розріджувачі); поліпшувачі зовнішнього вигляду (барвники, відбілювачі); регулятори терміну зберігання (консерванти, антиоксиданти); окрема група, що не має спільних характеристик (харчові волокна; глазуруючі агенти; добавки, що перешкоджають злежуванню). Міжнародні нормативно-правові документи щодо використання харчових добавок. Заборонені добавки. Канцерогенні харчові добавки. Фізіологічна дія. Механізм токсичного впливу. Проблема харчових добавок в Україні.

Косметичні та мийні засоби. Загальна характеристика. Класифікація. Представники. Фізико-хімічні властивості. Джерела надходження в навколишнє середовище та організм людини. Фізіологічна дія. Гостра токсичність. Хронічна токсичність. Механізм токсичного впливу. Методи визначення. Нормативне регулювання. Проблема косметичних та мийних засобів в Україні.

Хімічна безпека в світі та в Україні. Стокгольмська конвенція. Стокгольмська конвенція. Прийняття. Набрання чинності. Ратифікація та набрання чинності в Україні. Сторони. Поправки, протоколи. Застереження для України. Характеристика конвенції: мета, завдання, сфера дії. Структура: 30 статтей та 6 додатків. Імплементація в Україні. Органи, що діють в рамках міжнародного правового акту: конференція сторін, секретаріат, комітет з розгляду стійких органічних забрудників. Роттердамська конвенція. Прийняття. Набрання чинності. Ратифікація та набрання чинності в Україні. Сторони. Поправки, протоколи. Застереження для України. Характеристика конвенції: мета, завдання, сфера дії. Імплементація в Україні. Структура: 30 статтей та 5 додатків. Органи, що діють в рамках міжнародного правового акту: конференція сторін, секретаріат, комітет з розгляду хімічних речовин. Загальна характеристика Додатку ІІІ про хімічні речовини, що попадають під дію попередньої обґрунтованої згоди. Базельська конвенція. Прийняття. Набрання чинності. Ратифікація та набрання чинності в Україні. Сторони. Поправки, протоколи. Застереження для України. Характеристика конвенції: мета, завдання, сфера дії. Імплементація в Україні. Органи, що діють у рамках міжнародного правового акту. Стратегічний підхід до міжнародного регулювання хімічними речовинами (СПМРХР). Прийняття. Набрання чинності. Сторони. Поправки, протоколи. Характеристика: мета, завдання, принципи і підходи, сфера впливу. Глобальний план дій. Європейське законодавство REACH (Registration, Evaluation, Authorisation, Chemicals). Прийняття. Набрання чинності. Сторони. Поправки, протоколи. Характеристика: мета, завдання, принципи і підходи, сфера впливу. Органи, що діють в рамках міжнародного правового акту: Європейська хімічна агенція. Перспективи для України. Міжнародні стандарти з маркування небезпечних речовин. Концепція хімічної безпеки в Україні. Прийняття. Набрання чинності. Характеристика: мета, завдання, способи підвищення рівня хімічної безпеки, очікувані результати.


Каталог: images -> pk-2016 -> Programu
images -> Гостра дихальна недостатність
images -> Програма вступного випробування з іноземної мови (англійська, німецька, французька) за професійним спрямуванням
images -> Розвиток вітчизняної системи електронних наукових видань
images -> Програма м. Івано-Франківськ, 2011 міністерство охорони здоров’я україни
Programu -> Міністерство освіти І науки україни національний педагогічний університет імені м. П. Драгоманова
Programu -> Програма додаткового вступного випробування
Programu -> Програма додаткового вступного випробування
Programu -> Програма вступного фахового випробування з дошкільної педагогіки та фахових дисциплін для громадян України, іноземних громадян та осіб без громадянства, при вступі на навчання для здобуття ступеня
Programu -> Програма вступного фахового випробування (співбесіди)
Programu -> Програма вступного фахового випробування (співбесіди)


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10




База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2022
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка