Програма вступного фахового випробування (співбесіди) з хімії для громадян України, іноземних громадян та осіб без громадянства



Сторінка8/10
Дата конвертації19.03.2019
Розмір0.84 Mb.
#84897
ТипПрограма
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10

4.17. ХІМІЯ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА

Склад і будова навколишнього середовища. Основні уявлення про навколишнє середовище. Предмет і завдання хімії навколишнього середовища. Основні хіміко-екологічні поняття: біосфера, ноосфера, динамічна рівновага в біосфері, стан здоров'я біосфери, «підтримуючий розвиток», «поріг обурення біосфери»; біохімічний колообіг речовин; забруднення фізичне, хімічне, біологічне, джерела забруднення; забруднювачі, їх класифікація, загальна характеристика та вплив на навколишнє середовище, токсичність, характеристики токсичності, гранично допустимі концентрації; очищення, методи фізико-хімічного очищення; моніторинг навколишнього середовища, наукові основи та сучасна концепція моніторингу навколишнього середовища.

Атмосфера. Будова і склад атмосфери. Елементарний і молекулярний склад повітря, його еволюція. Вплив людини на кількісний та якісний склад атмосфери. Хімічні реакції в атмосфері та її захисні властивості. Основні джерела забруднення атмосфери: промислові, транспортні, енергетичні. Речовини-забруднювачі: оксиди Карбону, Нітрогену, Сульфуру, фреони, пероксиацетилнітрати та інші органічні сполуки. Проблема кислотних дощів. Трансграничний перенос небезпечних викидів. Антропогенне забруднення повітря пилом – «смог». Сміттєспалювання як фактор додаткового забруднення, а не вирішення проблеми утилізації сміття. «Парниковий ефект» – причини та шляхи усунення. «Озонова діра» – причини та шляхи усунення. Кіотська міжнародна конференція. Сучасні методи очищення викидів в атмосферу: осадження пилу та аерозолів, рідинне промивання, фільтрування, абсорбція, термічне та каталітичне спалювання. Конвертори токсикантів у вихлопних газах автомобілів. Техногенез як головний чинних геохімічного формування атмосфери. Методи аналізу повітря.

Гідросфера. Будова гідросфери. Хімічний склад води. Аномальні властивості води. Гідрологічний цикл. Класифікація природних вод та їх хімічний склад. Основні процеси формування хімічного складу природних вод. Кислотно-основна рівновага природних вод. Лужність природних вод. Карбонатна буферна система. Процеси зачисляння поверхневих водойм. Вплив рН на процеси розчинення сполук важких металів і сполук алюмінію. Хімічне забруднення природних вод. Класифікація забруднень природних вод. Джерела забруднень Світового океану та речовини забруднювачі: нафтопродукти, сміття, радіоактивні та хімічні відходи, ПАР, феноли. Процеси самоочищення водойм, біоседиментація забруднюючих речовин. Поверхневі води як основні постачальники питної води. Джерела їх забруднення. Проблема кількості та якості питної води. Вододефіцитні регіони. Виробництва замкнутого циклу як шлях вирішення економічної та екологічної проблем. Методи аналізу питної води.

Літосфера. Будова літосфери і структура земної кори. Грунт як геохімічне середовище. Утворення грунту. Елементний та фазовий склад грунтів: органічні та неорганічні речовини. Фізико-хімічні властивості грунтів. Лужність та кислотність грунтів. Кислотно-основна буферність грунтів та окисно-відновні процеси в грунтах. Грунтовий розчин, активність йонів солей. Катіонний обмін та селективність катіонного обміну. Хімічна деградація грунтів: повітряна ерозія, водна ерозія, збіднення міогенами і гумусом, засолення. Проблема розорюванності грунтів. Хімічне забруднення грунтів. Особливості поширення, трансформації і накопичення забруднюючих речовин в навколишньому середовищі. Перенесення речовин між різними середовищами: грунт – вода, повітря – грунт. Основні джерела забруднення грунтів: промислові відвали, сміттєзвалища, сільське господарство тощо. Речовини-забруднювачі: мінеральні добрива, важкі метали, препарати захисту рослин – токсичні органічні сполуки. Методи аналізу грунтів. Шляхи відновлення грунтів.

Глобальні екологічні проблеми сучасності та вплив діяльності людини на довкілля. Основні забруднювачі біосфери та екологічна неспроможність технологічних процесів. Проблеми чистої води, чистого повітря, деградація грунтів, утилізація сміття як глобальні проблеми сучасності. Поняття про природні ресурси та проблеми нестачі сировини. Маловідходні та безвідходні технології як шляхи розв’язання сировинної та екологічної проблем. Значення хімії та хімічної промисловості у розвитку економіки. Місце хімії у вирішені екологічних проблем.

Екологія та енергетика. Основні джерела енергії: сонячна, ядерна, енергія води, паливна, енергія вітру тощо. Поняття про традиційні та альтернативні джерела енергії. Відновлювальні та невідновлювальні джерела енергії. Ядерна енергетика, її переваги та проблеми впровадження (утилізація відходів, негативний вплив радіації). Паливна енергетика, її переваги та проблеми використання (обмеженість ресурсів та забруднення навколишнього середовища). Альтернативні види енергії, їх переваги та причини обмеженості застосування (сонячні батареї, вітрильники, енергія приливу та відливу, теплові насоси). Джерела енергії в різних видах транспорту. Альтернативні види джерел автомобільного палива (спирт, естери тощо). Біопаливо, як альтернативний вид палива або нова проблема для людства. Ресурсозберігаючі і енергозберігаючі технології. Використання вторинних енергетичних ресурсів. Біоенергетика як альтернатива.

Екологічні проблеми регіону. Прояви глобальних екологічних проблем на території Київщини та шляхи їх вирішення: радіоактивне забруднення повітря, води та грунтів (Чорнобильська зона); проблеми Київського моря (радіоактивне забруднення, руйнація дамб та заболочуваність Дніпра); забезпечення питною водою жителів регіону; очищення стічних вод Києва (станція аерації). Державна політика України у вирішенні цих екологічних проблем.


4.18. ХІМІЯ ЗЕМЛІ І ПРОБЛЕМИ ЕКОЛОГІЇ

Предмет та завдання курсу “Хімія Землі і проблеми екології”, його загальне теоретичне і практичне значення. Історія виникнення і розвитку головних ідей та роль вітчизняних та зарубіжних вчених (Ф.У. Кларк, В.І. Вернадський, А.Е. Ферсман, В.М. Гольдшмідт, А.П. Виноградов та ін.). Взаємозв’язок курсу “Хімія Землі і проблеми екології” з системою природничих наук. Методи, аналітичні методики і методичні прийоми, які використовуються в хімічних та геохімічних дослідженнях при вивченні геосфер Землі. Хімія та екологія.

Хімічні елементи в земній корі. Будова атомних ядер і геохімічні особливості елементів. Поняття про нукліди (ізотопи, ізобари, ізотони, ізоміри). Поширеність атомів у природі як функція будови їх ядер. Дефект маси, енергія зв’язку нуклонів і поширення елементів у природі. Типи стійкості атомів і ядер, “острови стабільності”. Поняття про радіоактивність (природну та штучну). Хімічні властивості радіоактивних елементів. Радіаційно-хімічні процеси, які впливають на склад Землі і її геосфер; радіоліз води та поняття про гідратований електрон. Хімічні реакції, що лежать в основі біологічної дії радіоактивного випромінення. Поняття про “вимерлі елементи”. Походження елементів (нуклеогенез) у світлі уявлень сучасної ядерної фізики і гіпотеза про походження та еволюцію Всесвіту. Йонізуюче випромінення. Джерела іонізуючого випромінення: природні джерела – космічне випромінення, земна радіація, внутрішнє опромінення; антропогенні джерела. Таблиця Д.І. Менделеєва як основа для вивчення розповсюдження хімічних елементів в геосферах Землі. Геохімічні поля, ряди (родини) елементів. Класифікація елементів за В.І. Вернадським, А.Е. Ферсманом та В.М. Гольдшмідтом. Визначення поняття “геохімічні властивості” елементів. Вчення про кларки хімічних елементів. Типи та методи визначення кларків. Хімічний склад земної кори, окремих її геосфер. Діаграми нерівномірності розподілу елементів в земній корі: за величинами кларків елементів в залежності від порядкового номеру елемента в періодичній системі Д.І. Менделеєва. Геохімічні моделі Землі.

Кількісний хімічний склад земної кори та земної кулі. Оболонкова будова Землі. Мантія і ядро Землі. Земна кора та її геосфери. Атмосфера, будова і хімічний склад. Атмосферний тиск, тепловий баланс атмосфери, циркуляція атмосфери. Йоносфера Землі: фотохімічні процеси в атмосфері; поглинання сонячного випромінення; космічне випромінення та йонний склад атмосфери. Процеси утворення і рекомбінації йонів у верхніх шарах атмосфери. Основні джерела надходження радіоактивних ізотопів в атмосферу. Поняття про аероіоніфікацію. Штучна атмосфера для водолазів, космічних апаратів та хімічні методи регенерації повітря. Хімія стратосфери. Утворення та руйнування озону в атмосфері. Фізико-хімічні процеси в тропосфері. Стійкість атмосфери. Гідросфера. Походження води на Землі. Водні системи Землі, їх фізико-хімічна класифікація та характеристика. Основні процеси формування хімічного складу природних вод. Процеси розчинення газів та твердих речовин. Основність природних вод, процеси закиснення поверхневих водоймищ. Окисно-відновна рівновага в гідросфері. Взаємозв΄язок між окисно-відновними та кислотно-основними характеристиками природних вод. Редокс-буферність природних вод: денітріфікація, відновлення сульфатів, ферментація. Особливості окисно-відновних процесів у озерах, океанах, підземних водах. Гідрологічний цикл. Рівняння водного балансу Світового океану та суші, річкового басейну, повного підземного стоку. Будова літосфери. Гіпотеза про походження земної кори О.П. Виноградова та її експериментальне підтвердження.

Форми знаходження елементів в земній корі. Стан розсіяння елементів – головна форма поширення більшості елементів в природі. Форми існування елементів в атмосфері, гідросфері, біосфері. Мінеральна форма знаходження елементів. Породи: магматичні, метамофічні, осадові. Класифікація магматичних порід. Вчення про ізоморфізм. Ряди ізоморфізму Вернадського, Гольдшмідта. Автолізія мінералів. Термодинамічні основи ізоморфізму. Кристалохімічна класифікація силікатів. Еволюція хімічного складу зовнішніх оболонок Землі.

Фізико-хімічні закономірності процесів міграції елементів. Класифікація факторів міграції хімічних елементів: внутрішні (гравітаційні, властивості хімічного зв’язку, радіоактивність) та зовнішні (фізичні та фізико-хімічні - температура, тиск, концентрація, космічна енергія, тощо); їх еволюція в історії розвитку Землі. Поняття про концентрацію і розсіяння елементів як результат їх міграції. Інтенсивність міграції хімічних елементів. Поняття про геохімічні бар’єри. Типи геохімічних бар’єрів та їх фізико-хімічна класифікація. Типи концентрації елементів на геохімічних бар’єрах. Хімічні процеси під час мінералоутворення на бар’єрах. Фізико-хімічні закономірності та хімічні реакції, які лежать в основі магматитового та пегматитового процесів. Хімія гідротермального процесу. Джерела та склад рудоутворюючих розчинів, способи переносу речовини в них. Поняття про метасоматоз і метаморфічний процес з точки зору хімії. Фізико-хімічні умови утворення осадів на стадіях гіпергенезу, діагенезу, седиментогенезу. Осадження кремнію. Форми переносу елементів у геохімічних процесах. Ряди міграції Б.Б. Полинова. Йонно-сольовий комплекс порід, розчинність порід, її залежність від наявності домішок, величини окисно-відновного потенціалу природних вод (діаграми рЕ – рН) та їх буферних властивостей. Асоціати елементів у земній корі та причини їх утворення. Поняття про техносферу та техногенні фактори міграції елементів.

Фізико-хімічні процеси при формуванні біокосних систем. Біосфера та її межі за В.І. Вернадським. Хімічні аспекти формування біосфери під впливом життєдіяльності живої речовини: роль мікроорганізмів, рослинних та тваринних організмів. Хімічний склад живої речовини. Біогенні хімічні елементи. Макро- та мікроелементи організму людини. Кларки живої речовини. Закон біологічного колообігу В.І. Вернадського. Хімічні показники кількості “живої речовини”: продукція живої речовини, розклад органічної речовини і її мінералізація. Роль біосфери у земній корі. Типи біокосних систем. Хімізм процесів утворення біокосних систем – десульфуризація, взаємодія гірських порід з природними водами, вивітрювання, цементація. Гіпергенез та грунтоутворення. Осадові породи, складові частини осадових порід з точки зору хімії. Класифікація осадових порід.

Грунти та глини. Фазовий та елементний склад грунтів та глин. Будова грунтового агрегата. Форми сполук алюмінію в грунтах та глинах, сполуки кремнію та алюмосилікатів. Органічні речовини грунтів, їх класифікація. Гумус. Хімічний склад та фізико-хімічні властивості гумусових речовин. Неспецифічні органічні речовини грунтів (вуглеводи, лігнін). Органомінеральні речовини грунтів. Фізико-хімічні властивості грунтів та глин: адсорбційні властивості грунтів, селективність катіонного обміну, водопроникність та вологоємність. Основні та кислі грунти, будова міцел грунту. Види грунтової кислотності, окисно-відновна зональність грунтів. Мули та глеї. Хімічні аспекти утворення порід із мулів та глеїв (діагенез).

Глобальні цикли Оксигену та Гідрогену. Колообіг Оксигену. Оксиген в структурі кисневого каркасу Землі. Оксиген в земній корі та атмосфері: хімічні процеси при створенні вільного кисню під час фотосинтезу; хімічні процеси при споживанні Оксигену під час дихання, та при окисненні органічних сполук. Потоки Оксигену між різними резервуарами. Озон. Хімія стратосферного озону: цикл Чепмена та просторовий розподіл озону в стратосфері. Механізм утворення озону в тропосфері та просторовий розподіл озона у пограничному шарі атмосфери. Каталітичні цикли руйнування стратосферного озону. Гідроген – найбільш розповсюджений елемент Всесвіту. Гідроген у складі мінералів. Гідроген у геосферах. Гідроген і гідриди – паливо планети. Роль водневих бактерій в окисненні молекулярного водню в природних умовах.

Глобальні цикли Карбону та його сполук. Колообіг Карбону як основного елементу біосфери. Мінерали на основі Карбону. Газоподібні сполуки Карбону. Вуглекислий газ у природній воді. Вугекислотна рівновага води. Хімія нафти та газу. Хімічні реакції перетворення та руйнування нафти мікроорганізмами. Хімічні реакції і роль мікроорганізмів у процесах утворення торфу та вугілля. Глобальний цикл Карбону.

Глобальні цикли Сульфуру, Нітрогену та Фосфору. Колообіг Сульфуру. Окиснювальні процеси, що ведуть до утворення мікроорганізмами покладів сірки та сульфатів в земній корі, в природних водах і в океані. Відновлення сульфатів до гідроген сульфіду; утворення покладів сульфідних руд магматичного походження та в результаті діяльності сульфатредукуючих мікроорганізмів. Глобальний цикл Сульфуру. Колообіг Нітрогену. Шляхи надходження азоту в екосистему. Фіксація Нітрогену в атмосфері: хімічні процеси під час вулканічної діяльності, розряду блискавки, згорянні метеоритів. Хімічні основи механізму біологічної фіксації молекулярного азоту азотфіксуючими бактеріями. Хімічні реакції процесів нітріфікації (життєдіяльность нітрозо- та нітробактерій). Амоніфікація. Нітрогеновмісні сполуки у грунті та природних водах. Денітріфікація. Зв’язаний азот рослин. Колообіг фосфору. Фосфор у складі мінералів, гірських порід та грунтових вод. Органічні сполуки Фосфору. Глобальний цикл Фосфору.

Елементи другої геохімічної групи. Лужні та лужно-земельні метали у складі біосфери, земної кори, мінералів та океанічній воді. Галогени у складі біосфери, гранітів та світового океану. Галогенез. Соленість морської води.

Елементи третьої геохімічної групи. Класифікація елементів ІІІ групи. Літофільні елементи з постійною валентністю. Літофільні аміногенні елементи. Літофільні і сидерофільні елементи із змінною валентністю. Метали групи заліза. Комплексні органічні сполуки Ферума. Роль залізобактерій та інших мікроорганізмів в окисненні комплексних органічних сполук та солей ферума (ІІ). Платина та платиноїди. Халькофільні метали. Халькофільні неметали. Літофільно-халькофільні елементи. Розподіл елементів у складі мінералів, земній корі та біосфері. Геохімічні цикли важких металів.

Техногенний вплив на природну рівновагу хімічних елементів в біосфері. Визначення поняття техногенез. Рівні організації техногенеза. Зовнішні фактори та внутрішні закони розвитку техногенних систем. Колообіг атомів в техногенезі. Техногенні системи, біосфера та земна кора.


4.19. ІСТОРІЯ ХІМІЇ

Емпіричний період розвитку знань про речовини. Історичний підхід при вивченні науки, його значення та завдання. Дослідження історії хімії видатними вченими. Д.І. Менделєєв про необхідність вивчення історії науки. Методологічні аспекти вивчення історії розвитку та становлення хімічної науки. Періодизація історії хімії. Історія хімії в школі.

Хімічні знання в давні часи. Міфологічний спосіб пізнання природи давньою людиною. Свідоме використання вогню людиною з метою зміни властивостей глини, виникнення гончарного ремесла (7-5 тис.років до н.е.). Розвиток Трипільської культури на теренах України. Металургія золота, срібла в стародавній Індії, Китаї, Єгипті, Вірменії, Кіпрі, Іспанії (5 тис. років до н.е.). Металургія міді, випалювання сульфідних руд, і виготовлення бронзи. Перші плавки свинцю, виготовлення цинкової бронзи (країни Азії, Африки). Сім металів давнини та уявлення про їх властивості. Поява фаянсового ремесла і початок виробництва скла в Індії, Єгипті, Межиріччі. Виробництво мінеральних і рослинних фарб. Косметичні та лікарські засоби на основі рослинних і тваринних екстрактів (2-1 тисячоліття до н.е.). Початок виробництва заліза з залізної руди в Єгипті. Китаї, Індії (кінець 1-го тисячоліття до н.е.).

Натурфілософські уявлення про речовини та їх властивості. Світоспоглядання як основний метод пізнання природи. Поява перших натурфілософських уявлень про елементи першоматерії в Китаї (Конфуцій і Лао Цзи), Індії (Будда), Греції (Фалес, Анаксимандр, Анаксимен, Геракліт, Емпідокл) в VІІ-V вв. до н.е. Атомістична теорія Демокріта – Епікура. Вчення Аристотеля про елементи. Основні хіміко-технічні документи епохи Александрійської культури. ”Лейденський папірус”, “Стокгольмський папірус”, твори Зосими Панополітанського, Кая Плінія Другого, Тіта Лукреція Кара “Про природу речей”. Походження слова “хімія”. Розвиток “хімічного мистецтва” в епоху Александрійської культури. Початок вивчення природи точними методами. Розвиток ремісничої хімії в ІІІ-V вв. до н.е. та розширення асортименту загальновживаних хімікатів (сода, поташ, галуни, купорос, оцет, мінеральні фарби, органічні барвники та ліки). Винайдення паперу (початок І в. до н.е.), порцеляни, пороху, елексиру безсмерття в Китаї (У-УІ вв.).

Період алхімії. Суспільно-історичні передумови виникнення алхімічних ідей. Релігійний світогляд як основа пізнання природи. Арабський період алхімії: початок формування Богдадської культури, вивчення арабськими вченими творів Аристотеля і александрійських авторів, узагальнення хімічних знань того часу та розвиток ідей таємного мистецтва в працях Джабіра (Гебера), Абу-ар-Разі, Ібн Сіни (Авіцени). Перші спроби класифікації речовин за їх властивостями. Експеримент в дослідженнях арабських алхіміків: вдосконалення точних методів, отримання ряду важливих речовин (азотної кислоти, нашатирного спирту, ряду солей, етилового спирту). Європейський період алхімії: переклад алхімічних рукописів латинською мовою та поширення алхімічних ідей в Європі (ХІІ в.). Поєднання ідей Аристотеля з церковними догмами в працях Альбера Великого, Фоми Аквінського. Критика церковної схоластики в роботах Р. Бекона (ХVІІ в.). Мова алхімії, опис в роботах алхіміків Арсена, Бісмута, Станума, Цинка. Роботи І.Р. Глаубера щодо отримання солей, кислот. Зародження ятрохімії та ідеї Парацельса – засновника фармацевтичної хімії. Досягнення алхіміків в експериментальній хімії. Атомістичні уявлення в період розвитку алхімії. Особливості розвитку хімії в Україні в середні віки.

Розвиток уявлень про склад речовини (від Бойля до Лавуазьє). Загальна характеристика розвитку науки в ХVІІ столітті. Розвиток капіталістичних відносин, ріст міст, розширення торгівлі, відкриття нових корисних копалин, виникнення нових ремесел і промислів – основні фактори, що сприяли розвитку науки. Наука як домінуюча форма пізнання світу. Значення досліду в науковому пізнанні. Розвиток експериментального природознавства (праці Декарта, Галілея, Кеплера, Паскаля).

Становлення хімії як науки. Роберт Бойль і його книга “Хімік-скептик”. Фізичні теорії та експерименти вченого. Хімічні погляди та експерименти Бойля. Визначення хімічного елементу за Бойлем і його значення для подальшого становлення та розвитку хімічної науки. Перші хімічні теорії. Вивчення причин зміни маси речовин при їх випалюванні. Погляди Жана Рея, Роберта Гука, Джона Мейоу, Роберта Бойля. Вчення про флогістон. Розвиток теорії флогістону як матеріального начала горючості речовин в працях Шталя “Основи теоретичної та експериментальної хімії”, “Хімічні та фізичні досліди, спостереження і роздуми числом 300”. Поширення теорії флогістону та ставлення до неї вчених. Недоліки та значення теорії флогістону для подальшого розвитку хімії. М.В. Ломоносов та його наукова спадщина. Корпускулярне вчення М.В. Ломоносова та його кінетична теорія теплоти. Відкриття закону збереження маси речовин під час хімічних реакцій (1756 р.).

Хімічні відкриття в середині ХVІІІ століття. Відкриття кобальту, платини, нікеля; виділення вуглекислого газу, водню, гідроген флуориду; вдосконалення методів добування фосфора та фосфорної кислоти, гіпсу, виробництва сірчаної кислоти.

Розвиток аналітичної хімії. Розвиток аналітичної хімії на основі фізичних та хімічних властивостей речовин, аналізу складу руд у ХVІІІ столітті. Вклад досліджень Т. Бергмана в розвиток аналітичної хімії. Експериментальні дослідження Карла Шеєле. Відкриття вченим кисню, хлору, мангану, барію, молібдену, вольфраму, органічних природних кислот, сульфур(ІV) оксиду, сірководню та інших сполук (1772-1778 р.). Розвиток пневматичної хімії. Тогочасні уявлення про гази. Перші прилади для отримання та вивчення властивостей газів. Відкриття вуглекислого газу (“зв’язаного повітря”) та вивчення його властивостей Дж. Блеком. Дослідження повітря, відкриття водню, та дослідження азоту Г. Кавендишом. Розвиток хімії газів Дж. Прістлі: відкриття та дослідження властивостей NO, NO2, O2, HCl, NH3.

Життя та наукова спадщина Антуана Лорана Лавуазьє. Дослідження реакцій горіння Відкриття закону збереження маси елементів під час хімічних реакцій. Заперечення теорії флогістону та створення кисневої теорії. Основні положення кисневої теорії та її значення для розвитку хімії. Роль експерименту в дослідженнях Лавуазьє. Підручник з хімії А.Л. Лавуазьє. Утвердження кисневої теорії. Вивчення складу води.

Класифікація хімічних речовин за Лавуазьє, Бертоле, Гітоном де Морво і Фуркруа. Хімічна номенклатура.

Відкриття стехіометричних законів хімії. Перші поняття про хімічну спорідненність. Вивчення кількісних співвідношень реагуючих речовин. Дослідження І.Б. Ріхтера еквівалентної ваги елементів. Закон сталості складу хімічних сполук. Наукова дискусія Ж. Пруста та К.Л. Бертоле та її значення в хімії. Хімічні відкриття в другій половині ХVІІІ століття. Розвиток хімії в Україні в ХVІІІ столітті.

Становлення і розвиток атомно-молекулярного вчення. Корпускулярна теорія Бойля-Лемері, атомістика Ньютона, атомно-корпускулярне вчення Ломоносова як передумови створення атомно-молекулярного вчення. Джон Дальтон і його наукова спадщина. Створення фізичної атомістики Дальтона на основі трьох законів: закон парціальних тисків газів, залежність розширення газів від температури при постійному тиску, залежність розчинності газів від їх парціальних тисків. Створення Дальтоном хімічної атомістики. Перші розрахунки відносних атомних мас елементів. Закон кратних співвідношень. Хімічні символи елементів за Дж. Дальтоном. Праця Дальтона “Нова система хімічної філософії”. Утвердження атомістичної теорії в дослідженнях Я. Берцеліуса. Уточнення та виправлення формул речовин. Я. Берцеліус та його електрохімічне дуалістичне вчення про склад речовин. Вклад Я. Берцеліуса в розвиток хімічної номенклатури та класифікації хімічних сполук. Розвиток молекулярної теорії. Відкриття закону кратних співвідношень об’ємів газів, що взаємодіють (Ж.Л. Гей-Люссак, 1808). Молекулярна теорія А. Авагадро. Поняття про молекулу та її властивості за А.Авогадро. Значення молекулярної теорії для розвитку хімії.

Розвиток аналітичної та неорганічної хімії в першій половині ХІХ століття. Вдосконалення методів експериментальної хімії. Перші наукові хімічні лабораторії та їх обладнання. Відкриття нових хімічних елементів: Церію, Селену, Торію, Літію, Ванадію, Титану, Танталу, Ніобію, металів платинової групи, Рутенію, Алюмінію. Систематизація хімічних елементів: тріади Дерберейнера, таблиця елементів У. Олдінга за принципом хімічної аналогії, таблиці груп елементів Дж. Р. Ньюлендса та Л. Мейєра. Утвердження атомно-молекулярного вчення. Роль Ш. Жерара і О. Лорана в обгрунтуванні атомно-молекулярного вчення. С. Канніццаро і реформа атомно-молекулярного вчення. І Міжнародний конгрес хіміків в Карлсруе (1860): уточнення понять атома та молекули.

Періодичний закон. Відкриття (1869 р.) і утвердження періодичного закону. Життєвий шлях та наукова діяльність Д.І. Менделеєва (1834-1907 рр.). Виправлення атомних мас елементів, відкриття нових елементів як результат утвердження періодичного закону.

Розвиток структурної хімії. Теорія хімічної будови О.М. Бутлерова. Виникнення і розвиток теоретичних уявлень в органічній хімії. Виділення органічної хімії в самостійну галузь хімічної науки. Вивчення елементного складу органічних речовин в роботах Ж. Гей-Люссака, Л.Тенера, Я. Берцеліуса, Ю. Лібіха. Перші теорії складу органічних речовин: теорія складних радикалів. Відкриття явища металепсії, теорія багатоосновних кислот в органічній хімії, явище ізомерії – основа для досліджень як складу так і будови органічних речовин. Вчення про гомологію Ш. Жерара. Гомологічні ряди органічних сполук. Теорія типів Ш. Жерара та систематизація органічних сполук на її основі. Недоліки перших теорій складу та будови органічних речовин. Вчення про валентність та його значення для розвитку теоретичних уявлень в органічній хімії. Валентність атома Карбону. Роботи А.Ф. Кекуле. Структурна хімія. Створення теорії хімічної будови О.М. Бутлеровим (1861 р.). Експериментальні роботи О.М. Бутлерова та його учнів по підтвердженню теорії хімічної будови. Розвиток положення про взаємний вплив атомів в молекулі в роботах В.В. Марковнікова. Історія дослідження будови ненасичених та ароматичних сполук. Педагогічна діяльність О.М.Бутлерова, підручник “Вступ до повного вивчення органічної хімії” (1864 р.).

Вчення про хімічний процес та закономірності його перебігу (середина ХІХ – середина ХХ ст.). Становлення фізичної хімії. Перші уявлення про фізико-хімічні процеси на основі електрохімічної взаємодії частинок. Формування основних напрямків та завдань фізичної хімії. Вчення про розчини. Хімічна теорія розчинів Д.І. Менделеєва. Осмотична теорія Вант-Гоффа. Теорія електролітичної дисоціації С. Арреніуса та пояснення кислотно-основних властивостей речовин на її основі. Підтвердження теорії С. Арреніуса в роботах В. Оствальда, Н. Нерста, М. Леблана. Утвердження та значення теорії електролітичної дисоціації. В.А. Кистяківський. Теорія гідратації йонів. Дослідження неводних розчинів в роботах І.А. Каблукова.

Термохімія. Першопочаткові термохімічні спостереження, введення перших термохімічних понять – теплоємність, теплота реакції, теплота згорання (Д. Блек, Г. Ріхман, Лавуазьє, Лаплас, Деві, Дальтон, Дюлонг, Депре). Термохімічні дослідження Г.І. Гесса. Закон сталості кількості теплоти та його значення для науки. Принцип максимальної роботи в праці М. Бертло “Про загальні основи термохімії”. Критика принципу максимальної роботи. Термодинамічна теорія термохімічних процесів Я. Вант-Гоффа.

Хімічна наука на межі ХХ-ХХІ століття. Структура сучасної хімічної науки. Особливості розвитку хімічної науки на сучасному етапі. Загальна характеристика сучасного періоду. Процеси інтеграції та диференціації в хімії. Становлення новітніх напрямків в хімії. Завдання та тенденції розвитку хімії ХХІ століття. Видатні хіміки ХХ століття.

Успіхи неорганічної, органічної, фізичної хімії. Відкриття і використання в промисловості комплексних металоорганічних каталізаторів, що дозволяють здійснювати стереоспецефічний синтез і фіксацію атмосферного азоту в нормальних умовах. Відкриття явища саморозвитку каталітичних систем. Відкриття імобілізованих систем. Розробка принципів математичного моделювання хімічних процесів і планування експерименту. Відкриття реакцій, кінетика яких виходить за межі закону Арреніуса. Розробка наукових основ хімії високих енергій. Відкриття нових сполук, будова яких не відповідає класичній теорії валентності.

Еволюційна хімія. Розшифровка структури і повний синтез складних біоорганічних сполук (вітамінів, гормонів, ферментів). Розповсюдження методів і теорій хімії на вивчення біологічних об’єктів. З’ясування хімізма передачі спадковості. Створення основ фізико-хімічної біології. Розвиток еволюційних ідей в хімії. Відкриття елементів нульової групи.

Розвиток хімії в Україні. Наукові напрями хімічної науки, що розробляються українськими вченими. Наукові хімічні школи в університетах. Наукові дослідження з хімії в системі НАН України. Життєвий шлях та наукові досягнення українських учених хіміків


Каталог: images -> pk-2016 -> Programu
images -> Гостра дихальна недостатність
images -> Програма вступного випробування з іноземної мови (англійська, німецька, французька) за професійним спрямуванням
images -> Розвиток вітчизняної системи електронних наукових видань
images -> Програма м. Івано-Франківськ, 2011 міністерство охорони здоров’я україни
Programu -> Міністерство освіти І науки україни національний педагогічний університет імені м. П. Драгоманова
Programu -> Програма додаткового вступного випробування
Programu -> Програма додаткового вступного випробування
Programu -> Програма вступного фахового випробування з дошкільної педагогіки та фахових дисциплін для громадян України, іноземних громадян та осіб без громадянства, при вступі на навчання для здобуття ступеня
Programu -> Програма вступного фахового випробування (співбесіди)
Programu -> Програма вступного фахового випробування (співбесіди)


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10




База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2022
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка