Програма з хімії для 10-11 класів



Сторінка4/4
Дата конвертації20.03.2017
Розмір0.9 Mb.
ТипПрограма
1   2   3   4




Розрахункова задачі:

1. Виведення молекулярної формули газуватої речовини.


Демонстрації:

1. Визначення якісного складу метану за продуктами згоряння.

2. Моделі молекул вуглеводнів та галогенопохідних. 3. Відношення насичених вуглеводнів до розчину калій перманганату, лугів, кислот.

4. Добування етену.

5. Горіння етену, взаємодія з бромною водою, розчином калій перманганату.

6. Добування етину карбідним способом.

7. Горіння етину, взаємодія з бромною водою, розчином калій перманганату.

8. Бензен як розчинник.

9. Відношення бензену до розчину калій перманганату.

10. Горіння бензену.

11.Відношення бензену до бромної води.

12. Нітрування бензену.

13. Окиснення толуену.


Лабораторні досліди:

1. Виготовлення моделей молекул алканів (ізомерів, конформацій).



Практичні роботи:

1. Розділення й очищення речовин. Перегонка при атмосферного тиску. Перекристалізація.

2. Виявлення Карбону, Гідрогену, Хлору в органічних речовинах.
3. Добування етену та досліди з ним.


4

Тема 3. Гетероциклічні сполуки


Загальні відомості про гетероциклічні сполуки. Гетероцикли як складові частини біологічно активних речовин, барвників, ліків.

Піридин як представник нітрогеновмісних гетероциклічних сполук.Порівняння хімічних властивостей бензену і піридину (повне та часткове окиснення, заміщення, приєднання водню, утворення солей).



Учень (учениця)

наводить приклади:

  • гетероциклічних сполук;

характеризує:

  • склад, будову і властивості піридину;

порівнює:

  • властивості піридину і бензену;

оцінює:

  • значення нітрогеновмісних гетероциклічних сполук.

7

Тема 4. Природні джерела вуглеводнів та їх переробка

Природний і супутній нафтовий гази, їх склад, використання.

Нафта. Склад, властивості нафти. Фракційна перегонка нафти. Крекінг. Ароматизація нафтопродуктів. Продукти нафтопереробки, їх застосування. Детонаційна стійкість бензину.

Кам’яне вугілля, його переробка, продукти переробки.

Основні види палива та їх значення в енергетиці країни. Проблеми добування рідкого палива з вугілля та інших альтернативних джерел. Охорона навколишнього середовища від забруднень при переробці вуглеводневої сировини та використанні продуктів переробки.


Учень (учениця)

називає

  • продукти переробки нафти і кам’яного вугілля;

описує

  • склад і властивості нафти, природного газу, кам’яного вугілля;

  • процеси та продукти переробки нафти і кам’яного вугілля, їх застосування;

характеризує

  • природну вуглеводневу сировину як джерело добування органічних сполук;

  • детонаційну стійкість бензину;

обґрунтовує

  • значення природної сировини в суспільному господарстві;

оцінює

  • вплив продуктів переробки вуглеводневої сировини на довкілля та значення охоронних заходів;

  • значення альтернативних джерел виробництва пального.




Демонстрації:

13. Модель нафтоперегінної установки.



Лабораторні досліди:

2. Ознайомлення зі зразками нафтопродуктів і продуктів коксування кам’яного вугілля (колекція).

3. Ознайомлення з різними видами палива (колекція).


40

Тема 5. Оксигеновмісні сполуки


Спирти. Насичені одноатомні спирти, їх склад, хімічна будова. Електронна будова функціональної групи. Ізомерія, номенклатура насичених одноатомних спиртів; первинні, вторинні, третинні спирти. Електронна природа водневого зв’язку, його вплив на фізичні властивості спиртів. Хімічні властивості спиртів: повне і часткове окиснення, дегідратація, взаємодія з лужними металами, гідроген галогенідами.

Добування та застосування спиртів. Отруйність спиртів, їх згубна дія на організм людини.

Етиленгліколь і гліцерол. Їхні фізичні та хімічні властивості.

Фенол, його склад, будова. Фізичні властивості фенолу. Хімічні властивості: взаємодія з натрієм, розчином лугу, бромною водою, ферум(Ш) хлоридом, нітрування. Взаємний вплив атомів у молекулі фенолу. Добування та застосування фенолу.

Альдегіди і кетони. Склад, хімічна й електронна будова альдегідів і кетонів. Карбонільна група, її особливості. Ізомерія, номенклатура альдегідів і кетонів. Фізичні властивості. Хімічні властивості альдегідів і кетонів. Реакції окисненя і відновлення. Поліконденсація метаналю з фенолом. Добування альдегідів і кетонів. Застосування метаналю, етаналю, пропанону.

Карбонові кислоти. Насичені одноосновні карбонові кислоти, їх склад, хімічна й електронна будова. Карбоксильна група, її особливості. Фізичні властивості кислот. Номенклатура карбонових кислот.

Хімічні властивості: електролітична дисоціація, взаємодія з металами, лугами, солями спиртами. Залежність сили карбонових кислот від їхнього складу і будови. Взаємний вплив карбоксильної і вуглеводневої груп. Поняття про багатоманітність карбонових кислот (вищі, ненасичені, двоосновні, ароматичні). Застосування і добування карбонових кислот.

Естери. Жири. Мило. Реакція естерифікації. Склад, хімічна будова естерів. Гідроліз естерів.

Застосування естерів.

Жири, їх склад, хімічна будова. Гідроліз, гідрування жирів. Біологічна роль жирів.

Мило, його мийна дія. Відомості про синтетичні мийні засоби, їх значення. Захист природи від забруднення синтетичними мийними засобами.

Вуглеводи. Класифікація вуглеводів. Глюкоза, її склад, фізичні властивості й поширеність у природі. Будова глюкози як альдегідоспирту. Циклічна форма глюкози. Хімічні властивості глюкози: повне і часткове окиснення, відновлення, взаємодія з гідроксидами металічних елементів, бродіння (спиртове і молочнокисле), естерифікація. Застосування глюкози, її біологічне значення.

Короткі відомості про фруктозу, рибозу та дезоксирибозу. Поняття про оптичну ізомерію.

Сахароза, її склад, будова. Фізичні властивості. Поширеність у природі. Хімічні властивості: гідроліз, утворення сахаратів. Добування цукру з цукрових буряків (загальна схема).

Крохмаль, його склад. Будова крохмалю. Фізичні властивості. Хімічні властивості: гідроліз (кислотний, ферментативний), реакція з йодом. Біологічне значення крохмалю.

Целюлоза, її склад. Будова целюлози. Фізичні властивості. Хімічні властивості: окиснення, гідроліз, естерифікація, термічний розклад. Застосування целюлози та її похідних. Поняття про штучні волокна на прикладі ацетатного волокна.



Учень (учениця)

називає:

  • оксигеновмісні сполуки за міжнародною номенклатурою;

наводить приклади:

  • спиртів, альдегідів, карбонових кислот, естерів, жирів, вуглеводів;

розрізняє:

  • одно- і багатоатомні спирти, спирти і феноли;

  • моно-, ди- і полісахариди;

  • натуральні і штучні жири та волокна;

формулює:

  • означення функціональної групи;

класифікує:

  • оксигеновмісні сполуки за функціональними групами;

складає:

  • загальні, молекулярні, структурні та електронні формули оксигеновмісних сполук;

характеризує:

  • водневі зв’язки та їхній вплив на фізичні властивості сполук;

  • полісахариди як полімерні сполуки;

  • хімічні властивості оксигеновмісних сполук;

ілюструє:

пояснює:

  • структурні й електронні формули сполук;

  • утворення оксиген-карбонових зв’язків;

  • сутність структурної, оптичної ізомерії;

  • електронну сутність взаємовпливу атомів у молекулах спиртів, фенолу, карбонових кислот;

порівнює:

  • будову і властивості сполук з різними функціональними групами;

  • мило і синтетичні мийні засоби;

встановлює:

  • причинно-наслідкові зв’язки між складом, будовою, властивостями оксигеновмісних сполук;

обґрунтовує:

  • застосування речовин їхніми властивостями;

робить висновки:

  • про властивості, виходячи з будови молекул речовин;

  • про будову речовин, виходячи з їхніх властивостей;

висловлює судження:

  • про біологічну роль жирів і вуглеводів;

оцінює:

визначає:

  • дослідним шляхом гліцерол, альдегіди, карбонові кислоти, глюкозу, крохмаль;

складає і використовує:

  • прилади для виконання дослідів;

дотримується правил безпечного поводження з синтетичними мийними засобами, розчинниками.





Демонстрації:

14. Порівняння властивостей спиртів у гомологічному ряді (розчинність у воді, горіння).

15. Взаємодія етанолу з натрієм.

16. Взаємодія етанолу з гідроген бромідом.

17. Взаємодія гліцеролу з натрієм. 18. Розчинність фенолу у воді за кімнатної температури та при нагрівання.

19. Добування натрій феноляту.

20. Витіснення фенолу з натрій феноляту дією вуглекислого газу.

21. Взаємодія фенолу з ферум(ІІІ) хлоридом.

22. Властивості етанової кислоти.

23. Взаємодія метанової кислоти з амоніачним розчином аргентум(І) оксиду.

24. Добування естеру.

25. Ознайомлення зі зразками естерів.

26. Взаємодія глюкози з аргентум(Ι) оксидом.

27. Гідроліз сахарози.

28. Взаємодія сахарози з гідроксидами металічних елементів.

29. Гідроліз крохмалю (целюлози).



Лабораторні досліди:

4. Розчинність гліцеролу у воді.

5. Взаємодія гліцеролу з купрум(ІІ) гідроксидом. 6. Окиснення метаналю (етаналю) аргентум(I) оксидом.
7. Окиснення метаналю (етаналю) купрум(ІІ) гідроксидом.

8. Окиснення спирту до альдегіду.

9. Дія етанової кислоти на індикатори.

10. Взаємодія етанової ї кислоти з магнієм.


11. Взаємодія етанової кислоти з лугом.

12. Відношення олеїнової кислоти до бромної води і розчину калій перманганату.

13. Розчинність жирів.

14. Доведення ненасиченого характеру рідких жирів.

15. Порівняння властивостей мила і синтетичних мийних засобів.

16. Взаємодія глюкози з купрум(ІІ) гідроксидом.

17. Відношення крохмалю до води.

18. Взаємодія крохмалю з йодом.



Практичні роботи:

4. Добування, вивчення властивостей етанової кислоти.

5. Розв’язування експериментальних задач.

6. Синтез етилетаноату.

7. Гідроліз ацетилсаліцилової кислоти.

8. Розв’язування експериментальних задач.



20

Тема 6. Нітрогеновмісні сполуки


Нітросполуки, їх склад. Найважливіші представники нітросполук, їх застосування.

Аміни, їх склад, хімічна, електронна будова, класифікація, номенклатура. Аміни як органічні основи. Взаємодія амінів з водою і кислотами.

Ароматичні аміни. Анілін, його склад, електронна будова молекули, фізичні властивості. Хімічні властивості аніліну: взаємодія з мінеральними кислотами, бромною водою, реакція сульфування.

Взаємний вплив атомів у молекулі аніліну. Добування амінів з нітросполук. Реакція М.Зініна. Значення аніліну в органічному синтезі.

Поняття про синтетичні лікарські препарати (на прикладі ацетилсаліцилової кислоти).

Амінокислоти. Склад, будова молекул. Ізомерія амінокислот, номенклатура. Особливості хімічних властивостей амінокислот, зумовлені поєднанням аміно- і карбоксильної груп. Біполярний йон. Пептиди. Пептидний зв’язок. Добування


-амінокислот, їх біологічне значення.

Білки. Білки як високомолекулярні сполуки. Основні амінокислоти, що беруть участь в утворенні білків. Рівні структурної організації білків. Властивості білків: гідроліз, денатурація, кольорові реакції.

Успіхи у вивченні і синтезі білків. Поняття про біотехнологію.

Нуклеїнові кислоти. Склад нуклеїнових кислот. Будова подвійної спіралі ДНК. Роль нуклеїнових кислот у життєдіяльності організмів.



Учень (учениця)

наводить приклади:

  • нітросполук, амінів, амінокислот;

називає:

  • нітрогеновмісні сполуки за міжнародною номенклатурою;

розрізняє:

  • нітросполуки;

  • первинні, вторинні і третинні аміни;

  • аміни жирного ряду й ароматичні;

  • амінокислоти і карбонові кислоти;

складає:

  • молекулярні, структурні та електронні формули амінів, амінокислот;

ілюструє:

  • хімічні властивості нітрогеновмісних сполук рівняннями хімічних реакцій;

класифікує:

  • органічні сполуки за будовою карбонового ланцюга, видами карбон-карбонових зв’язків, функціональними групами;

характеризує:

  • рівні організації білків;

  • будову подвійної спіралі ДНК;

  • біологічну роль амінокислот, білків, нуклеїнових кислот;

пояснює:

  • структурні й електронні формули сполук;

  • утворення нітроген-карбонових зв’язків;

  • сутність структурної ізомерії сполук;

  • електронну сутнсть взаємного впливу атомів у молекулі аніліну;

  • утворення біполярного йона;

  • амфотерність амінокислот;

  • зміст понять: ″функціональна аміногрупа″, ″пептидний зв’язок″, ″поліпептид″, ″нуклеозид″, ″нуклеотид″;

порівнює:

  • синтетичні й біотехнологічні методи добування речовин;

встановлює:

  • причинно-наслідкові зв’язки між складом, будовою, властивостями нітрогеновмісних сполук;

обґрунтовує:

  • застосування речовин їхніми властивостями;

робить висновки:

  • про властивості, виходячи з будови молекул речовин;

  • про будову речовин, виходячи з їхніх властивостей;

аналізує:

  • основний хімічний склад харчових продуктів;

оцінює:

  • досягнення біотехнології;

висловлює судження:

  • про вплив вивчених сполук на організм людини;

  • значення органічного синтезу;

складає і використовує:

  • прилади для виконання дослідів;

визначає:

  • дослідним шляхом білки;

дотримується правил безпечного поводження з органічними речовинами.




Демонстрації:

30. Досліди з метанаміном (або з іншим летким аміном): горіння, лужні властивості розчину, утворення солей.

31.Взаємодія аніліну з хлоридною кислотою.
32. Взаємодія аніліну з бромною водою.

33. Доведення наявності функціональних груп у розчинах амінокислот.

34. Розчинення й денатурація білка.

Лабораторні досліди:

19. Кольорові реакції білків.



18

Тема 7. Синтетичні

високомолекулярні речовини і полімерні матеріали на їх основі

Методи синтезу високомолекулярних речовин: полімеризація і поліконденсація.

Лінійна, просторова та розгалужена будова полімерів. Залежність властивостей полімерів від їхньої будови. Термопластичні й термореактивні полімери. Поліетилен, поліпропілен, полівінілхлорид, полістирол, поліметилметакрилат, фенолоформальдегідні смоли. Склад, властивості, застосування пластмас на їхній основі.

Синтетичні каучуки, їхні властивості та застосування. Гума.

Синтетичні волокна. Поліестерні та поліамідні волокна, їх склад, властивості, застосування.

Багатоманітність органічних речовин, причини багатоманітності. Природні і синтетичні органічні речовини.

Рівні структурної організації органічних речовин (молекулярний, полімерний, супрамолекулярний) та їхня ієрархія.

Генетичні зв’язки між органічними речовинами.


Учень (учениця)

наводить приклади:

  • полімерних сполук, найважливіших пластмас і полімерних матеріалів на їхній основі;

розрізняє:

  • природні і синтетичні органічні речовини;

складає:

  • молекулярні і структурні формули мономерів і полімерів;

характеризує:

  • методи синтезу полімерів;

  • властивості термопластичних, термореактивних полімерів, синтетичних каучуків, синтетичних волокон;

  • значення рівнів організації органічних речовин у природі;

пояснює:

  • причини багатоманітності органічних речовин;

порівнює:

  • природні, штучні й синтетичні полімерні матеріали;

встановлює:

  • причинно-наслідкові зв’язки між складом, будовою, властивостями та застосуванням полімерів;

  • генетичні зв’язки між органічними речовинами;

  • ієрархію рівнів структурної організації органічних речовин;

висловлює судження:

  • про значення полімерів у суспільному господарстві і побуті;

дотримується правил експлуатації виробів із синтетичних матеріалів.




Демонстрації:

35. Зразки пластмас, синтетичних волокон, каучуків.



Лабораторні досліди:

20. Дослідження властивостей термопластичних полімерів.


21. Порівняння властивостей каучуку і гуми.

22. Відношення синтетичних волокон до розчинів кислот і лугів.



Практичні роботи:

9. Розпізнавання деяких пластмас і волокон.

10. Функціональний аналіз органічних речовин.

11. Розв’язування експериментальних задач із вивченого курсу (генетичні зв’язки між органічними речовинами, дослідження їх властивостей).




Міжпредметні зв’язки:

фізика: внутрішня енергія системи; агрегатний стан речовини; температури плавлення і кипіння речовин; еластичність; явище поверхневого натягу;

біологія: біологічне значення жирів, вуглеводів, білків, нуклеїнових кислот у життєдіяльності організмів;

географія: поширеність горючих корисних копалин на території України та інших країн;

історія: розвиток природничих нвук у середині ХІХ ст.; розвиток анілінофарбової промисловості.
Орієнтовні обєкти екскурсій.

Підприємства з переробки природного газу, кам’яного вугілля, і нафти, виробництва лікарських засобів, пластмас, штучних і синтетичних волокон, мила, синтетичних мийних засобів, побутових хімікатів, синтетичного й гідролізного спирту, завод гідрування жирів, цукровий завод.



Узагальнювальне повторення

найважливіших питань курсу хімії


К-ть

годин

Зміст навчального

матеріалу

Державні вимоги до загальноосвітньої

підготовки учнів

12

Тема 1. Основні закони й теорії
Закон збереження маси речовин. Сталість складу речовин. Закон об’ємних відношень. Закон Авогадро та наслідки з нього. Розрахунки за цими законами.

Теорія хімічної будови. Ізомерія, взаємний вплив атомів.

Наукове значення теорії.

Сучасні уявлення про будову атома.

Періодичний закон і періодична система хімічних елементів Д.Менделєєва у світлі теорії будови атомів.

Електронні конфігурації атомів.

Принцип найменшої енергії, принцип Паулі, правило Гунда.

Періодична зміна властивостей атомів хімічних елементів та їхніх сполук.

Радіус атомів. Енергія іонізації. Спорідненість до електрона. Електронегативність.

Роль періодичного закону в сучасному природознавстві.



Учень (учениця)

формулює:

  • визначення основних законів хімії;

наводить приклади:

  • s-, p-, d-, f- елементів;

  • ізотопів;

  • ізомерів;

складає

  • молекулярні, структурні, електронні та графічно-електронні формули;

характеризує:

  • класифікацію хімічних елементів і речовин;

  • електронну будову s-, p-, d-елементів за їх положенням у періодичній системі та будовою атомів;

пояснює:

  • сутність хімічних законів;

  • принципів найменшої енергії і Паулі та правила Гунда;

  • теорії будови атомів у світлі сучасних уявлень;

  • теорії хімічної будови;

  • явища ізомерії та взаємного впливу атомів у молекулі;

прогнозує:

  • властивості елементів та їх сполук;

обчислює:

  • масу, об’єм газуватої речовини;

  • кількість речовини;

  • співвідношення елементів у речовині;

обґрунтовує:

  • фізичну сутність періодичного закону;

  • закономірності змін основних характеристик атомів у періодичній системі та їх вплив на властивості хімічних елементів;

оцінює:

висловлює судження про роль періодичного закону в сучасному природознавстві та значення інших законів і теорій хімії.




Розрахункові задачі:

1. Обчислення об’єму газуватої речовини у хімічних реакціях за законами Авогадро та об’ємних відношень газів.



Демонстрації:

1. Таблиці – періодична система хімічних елементів, шкала електронегативностей.



Міжпредметні зв’язки:

  • фізика: молекулярно-кінетична теорія, електричний заряд, закон збереження енергії, агрегатний стан речовини, стандартні та нормальні умови, будова атома, хвильова природа електрона, субатомні частинки, енергія, фізичні величини та їх одиниці ;

  • математика: частина цілого, радіус, абсолютні й відносні величини, стандартний вигляд числа, показник степеня числа, пропорції.

12

Тема 2. Розвиток наукових знань

про хімічний зв’язок і будову речовини

Сучасні уявлення про природу хімічного зв’язку;

Ковалентний зв’язок, способи його утворення.

Гібридизація електронних орбіта лей атомів.

Просторова будова молекул.

Йонний зв'язок. Йонні кристали.

Металічний зв'язок.

Водневий зв'язок.

Міжмолекулярна взаємодія.

Валентність елементів у світлі електронної теорії хімічного зв’язку.

Валентність і ступінь окиснення.

Окисно-відновіні реакції.



Учень (учениця)

називає:

  • типи хімічного зв’язку;

  • типи кристалічних ґраток;

наводить приклади:

  • речовин з різними типами хімічного зв’язку і кристалічних ґраток;

формулює визначення:

  • хімічного зв’язку;

  • валентності;

  • ступеня окиснення;

  • окисно-відновних реакцій;

характеризує:

  • особливості різних типів хімічних зв’язків;

пояснює:

  • сутність валентності, ступеня окиснення гібридизації електронних орбіталей;

  • просторову будову молекул;

прогнозує:

  • фізичні властивості речовин залежно від їхньої будови і будову речовин на підставі валентностей елементів;

обчислює:

  • валентність і ступінь окиснення елементів за формулами сполук;

дотримується правил безпеки під час роботі з хімічними реактивами




Практичні роботи:

1.Виконання окисно-відновних реакцій і вправ на складання їхніх рівнянь.



Міжпредметні зв’язки:

  • фізика: взаємодія електричних зарядів;

  • математика: геометричні фігури, найменше спільне кратне.

12

Тема 3. Дисперсні системи

Загальні уявлення про дисперсні системи. Класифікація дисперсних систем їх характерні ознаки.

Колоїдні розчини. Значення колоїдних розчинів у природі та на виробництві.

Істинні розчини. Криві розчинності Коефіцієнт розчинності.

Способи кількісного вираження складу розчину: масова частка і молярна концентрація розчиненої речовини.

Теорія електролітичної дисоціації. Ступінь і константа дисоціації. Чинники, від яких залежать ступінь і константа дисоціації.

Дисоціація води, йонний добуток води. Водневий показник (рН).

Реакції у розчинах електролітів. Гідроліз солей. Значення гідролізу в природних процесах, життєдіяльності людини та живленні рослин.



Учень (учениця)

називає:

  • види розчинів;

  • чинники, від яких залежить ступінь дисоціації;

  • електроліти й неелектроліти;

наводить приклади:

  • дисперсних систем;

  • сильних і слабких електролітів;

формулює визначення понять:

  • колоїдний, істинний, насичений, ненасичений, пересичений розчин;

  • йонний добуток води;

  • водневий показник;

складає:

  • рівняння йонного обміну

характеризує:

  • криві розчинності;

  • дисоціацію води;

  • кислотність середовища;

пояснює:

  • ефект Тіндаля;

  • механізм процесу розчинення речовин, електролітичної дисоціації;

  • водневий показник;

  • сутність гідролізу солей;

обґрунтовує:

  • залежність розчинності речовин від різних факторів;

  • механізм дисоціації електролітів від типу хімічного зв’язку;

  • кислотність середовища від концентрації
    йонів Н+;

визначає:

  • рН середовища;

обчислює:

  • коефіцієнт розчинності, масову частку, молярну концентрацію розчиненої речовини;

дотримується правил безпеки під час виконання дослідів.




Розрахункові задачі:

2. Обчислення коефіцієнту розчинності речовин.

3. Обчислення масової частки.

4. Обчислення молярної концентрації розчиненої речовини.



Демонстрації:

2. Визначення кислотності середовища.



Лабораторні досліди:

1.Реакція обміну між розчинами електролітів.



Практичні роботи:

2. Реакція обміну між розчинами електролітів.

3.Складання йонних рівнянь.

4. Гідроліз солей і визначення рН середовища.



Міжпредметні зв’язки:

  • фізика: електрична провідність, провідники першого і другого роду;

  • математика: відємний показник степеня числа, знаходження частини від цілого, логарифми, графіки;

  • біологія: фізіологічне значення розчинів для живих організмів.

12

Тема 4. Хімічні реакції


Суть хімічних реакцій, їх класифікація в неорганічний та органічній хімії.

Енергетика хімічних перетворень.

Тепловий ефект реакції.

Швидкість хімічних реакцій її залежність від умов перебігу реакцій.

Каталіз у неорганічний та органічній хімії. Механізм каталітичної дії. ″Отруєння″ каталізаторів. Значення каталізу.

Оборотні та необоротні реакції. Принцип Ле Шательє.


Учень (учениця)

називає:

  • типи реакцій, критерії їх класифікації;

наводить:

  • приклади різних типів хімічних реакцій;

  • генетичного звязку між речовинами;

формулює визначення:

  • теплового ефекту;

  • швидкості реакції;

  • каталізатора, інгібітора;

  • хімічної рівноваги;

складає:

  • рівняння реакцій різних типів;

характеризує:

  • сутність внутрішньої енергії, теплового ефекту, швидкості реакції, хімічної рівноваги;

пояснює:

  • механізм хімічних реакцій;

  • каталітичну дію;

  • принцип Ле Шательє;

обґрунтовує:

  • виділення і поглинання теплоти під час хімічних реакцій;

  • вплив різних чинників на швидкість реакцій;

  • зсув хімічної рівноваги;

обчислює:

  • тепловий ефект і швидкість реакції;

висловлює судження:

  • про значення хімічних реакцій в живих організмах і в промисловості;

  • про роль каталізу;

дотримується правил безпеки під час виконання дослідів.




Розрахункові задачі:

5. Обчислення за термохімічними рівняннями реакцій.

6. Обчислення середньої швидкості реакції.

Демонстрації:

3. Приклади екзо- та ендотермічних реакцій.

4. Досліди, що підтверджують залежність швидкості реакції від концентрації реагуючих речовин і температури.
5. Розкладання гідроген пероксиду за участю каталізатора манган(ІV) оксиду або взаємодія алюмінію (алюмінієвий пил) з йодом (дрібнокристалічним) за участю води як каталізатора.
6. Зміщення рівноваги у розчині амоніаку при нагріванні або в системі нітроген(ІІ) оксид – нітроген(ІV) оксид.

7. Приклади окисно-відновних реакцій розкладу солей (калій перманганату, амоній дихромату).



Практичні роботи:

5. Окисно-відновні реакції. .

6. Якісні реакції на неорганічні речовини.

7. Якісні реакції на органічні речовини.



Міжпредметні зв’язки:

  • фізика: внутрішня енергія, теплота, термодинамічні системи, ентальпія, температура, тиск, швидкість;

  • математика: побудова графіків, виявлення графічної залежності;

  • біологія: ферменти як біологічні каталізатори, вплив алкоголю та нікотину на ферменти як каталізатори життєво важливих процесів.

5

Тема 5. Роль хімії у житті

суспільства
Місце хімії серед наук про природу.

Значення хімії для розуміння природничо-наукової картини світу.

Роль хімії у розв’язанні продовольчої, сировинної, енергетичної, екологічної проблем, збереженні здоров’я.



Учень (учениця)

обґрунтовує:

місце хімії поміж наук про природу;



оцінює: значення хімії у розв’язанні глобальних проблем людства; у розумінні природничо-наукової картинисвіту.

висловлює судження:

  • про роль сучасних хімічних виробництв і матеріалів;

  • діалектичну роль хімії (її користь і шкоду) в житті суспільства.

Каталог: doc -> files -> news -> 309 -> 30993
30993 -> Програма для загальноосвітніх навчальних закладів
30993 -> Програма для профільного навчання учнів загальноосвітніх навчальних закладів
30993 -> Програма з хімії для 10-11 класів
30993 -> Захист вітчизни
30993 -> Світова література 10-11 класи Профільний рівень
30993 -> Всесвітня історія 10 – 11 класи академічний рівень/ Рівень стандарту 10 клас
30993 -> Художня культура 10-11 класи Профільний рівень українська художня культура (10 клас)
30993 -> Програма для загальноосвітніх навчальних закладів астрономія 11-й клас Профільний рівень Пояснювальна записка
30993 -> Пояснювальна записка предмет «Українська література»


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4




База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2020
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка