Програма з української літератури для 6-7 класів спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів для дітей із затримкою психічного



Сторінка1/3
Дата конвертації16.02.2019
Розмір0.64 Mb.
ТипПрограма
  1   2   3

Міністерство освіти і науки України

Інститут спеціальної педагогіки НАПН України




НАВЧАЛЬНІ ПРОГРАМИ ДЛЯ 5-9 (10) КЛАСІВ СПЕЦІАЛЬНИХ ЗАГАЛЬНООСВІТНІХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ ДЛЯ ДІТЕЙ ІЗ ЗАТРИМКОЮ ПСИХІЧНОГО РОЗВИТКУ

Українська література

(для закладів з українською і російською мовами навчання)

6-7 класи


Укладач: Омельченко І.М.

Київ – 2015



Пояснювальна записка

Програма з української літератури для 6-7 класів спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів для дітей із затримкою психічного розвитку відповідає Державному стандарту базової і повної загальної середньої освіти, затвердженому Постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 р. № 1392. Програма для дітей із затримкою психічного розвитку укладена на основі адаптації державних вимог до загальноосвітньої підготовки учнів та у відповідності з навчальною програмою «Українська література» для 6-7 класів загальноосвітніх навчальних закладів1.

У Державному стандарті базової і повної загальної середньої освіти мету освітньої галузі «Мови і літератури» сформульовано як «розвиток особистості учня, формування в нього мовленнєвої і читацької культури, комунікативної та літературної компетентності, гуманістичного світогляду, національної свідомості, високої моралі, активної громадянської позиції, естетичних смаків і ціннісних орієнтацій».

У сучасному процесі державотворення гуманітарна сфера, до якої належить і освіта, відіграє першорядну роль, адже найбільшою цінністю кожного цивілізованого суспільства є людина. Літературна освіта є важливим чинником створення оптимальних передумов розвитку всебічно освіченої особистості, виховання громадянина-патріота України, а її зміст базується на засадах загальнолюдських і національних цінностей, принципах гуманізму й демократії.

Українська література також є потужним носієм ідентичності нації, її генетичного коду. Тому в контексті світових процесів глобалізації, в індивідуальному національному самоусвідомленні, самозбереженні й самоствердженні її роль незаперечна й важлива. Виховання свідомого українця повинно базуватися на історичних і культурних знаннях, традиціях, на переосмисленні сучасного досвіду на основі загальнолюдських цінностей. Ознайомлення з художнім твором, усебічний аналіз змістової, жанрової та естетичної специфіки наблизять учнів до розуміння літератури як вияву мистецтва, потужного чинника світосприйняття та самоідентифікації.

Зміст освіти в спеціальних загальноосвітніх навчальних закладах, які відвідують діти із затримкою психічного розвитку, відповідно до Державного стандарту, має цензовий рівень. Отже, у дітей із затримкою психічного розвитку впродовж навчання в 6-7 класах на основі достатньо скоригованих процесів пізнавальної та емоційно-вольової сфер, мовленнєвої діяльності та культури спілкування, набутих позитивних якостей особистості, мають бути сформовані повноцінні знання та вміння з української літератури, які відповідають рівню освіти учнів основної ланки загальноосвітньої школи, а відтак забезпечують успішне навчання в старшій ланці, у професійно-технічних училищах.

Однак, варто пам’ятати, що в основній ланці спеціального загальноосвітнього навчального закладу для дітей із ЗПР продовжують навчатися діти зі стійкими недоліками навчально-пізнавальної діяльності, які не вдалося в достатній мірі скоригувати в початковій школі. Учням із затримкою психічного розвитку цієї вікової групи притаманні особлива ригідність, інертність мислення, у процесі виконання навчальних завдань домінування інтуїтивно-практичного мислення над понятійним, недостатня продуктивність операцій мислення: аналізу, абстрагування, узагальнення, порівняння, суттєве відставання у розвитку причинно-наслідкового мислення, недостатність самоконтролю, рефлексії, низька мотивація до здійснення навчальної діяльності тощо.

Таким чином, мета та завдання змісту освіти основної ланки шкіл для дітей із затримкою психічного розвитку повинні трансформуватися через пріоритети сучасної освіти і, водночас, мати визначену корекційно-розвиткову спрямованість.

Отже, метою вивчення української літератури в основній ланці школи для дітей із затримкою психічного розвитку є:

− підвищення загальної освіченості громадянина України, досягнення належного рівня сформованості вміння «читати й усвідомлювати прочитане», «прилучатися до художньої літератури, а через неї − до фундаментальних цінностей культури», розширення їхніх культурно-пізнавальних інтересів;

− сприяння всебічному розвитку, духовному збагаченню, активному становленню й самореалізації людини в сучасному світі;

− виховання національно свідомого громадянина України;

− формування й утвердження гуманістичного світогляду особистості, національних і загальнолюдських цінностей.

Складові цієї стратегічної мети реалізуються через такі конкретні завдання навчального предмета «Українська література», які, відповідно до Державного стандарту, ґрунтуються на емоційно-ціннісній, літературознавчій, загальнокультурній, компаративній, корекційно-розвитковій змістових лініях:

1. Зацікавлення учнів із затримкою психічного розвитку художнім твором як явищем мистецтва слова, специфічним «інструментом» пізнання світу і себе в ньому − прищеплення бажання читати.

2. Розвиток уміння сприймати літературний твір як явище мистецтва слова.

3. Підняття рівня загальної освіченості учнів із затримкою психічного розвитку: набуття ними базових знань з української літератури, необхідних для повноцінної інтеграції в суспільство на різних рівнях. Ознайомлення з найвизначнішими та найпоказовішими взірцями української народної творчості та художньої літератури.

4. Формування загальної читацької культури учнів із затримкою психічного розвитку, розвиток естетичного смаку.

5. Формування стійкого інтересу до української літератури як вагомого духовного спадку народу, повноцінного оригінального мистецтва.

6. Виховання майбутнього читача й шанувальника української літератури.

7. Формування гуманістичного світогляду, принципів патріотизму й толерантності, розвиток духовного світу, утвердження загальнолюдських морально-етичних орієнтирів і цінностей.

8. Сприяння національному самоусвідомленню і стійкому відчуттю приналежності до культурної світової спільноти.

9. Вивчення української літератури в національному і світовому культурологічному контекстах.

10. Розвиток творчих і комунікативних здібностей учнів із затримкою психічного розвитку, їхнього мислення, культури спілкування, уміння висловлювати власну думку.

11. Вироблення вміння орієнтуватися в інформаційному та комунікативному сучасному просторі.

12. Вироблення вміння застосовувати здобуті на уроках літератури знання, навички в практичному житті.

13. Розвиток навичок самоосвіти, бажання і спроможності постійно вчитися.

Отже, в програмі з української літератури враховано нинішні державні вимоги до змісту і рівня навчальних досягнень учнів загальноосвітнього навчального закладу. Зміст запропонованого до вивчення літературного матеріалу спроектовано на очікувані результати навчання, що дає можливість більш цілеспрямовано та стратегічно зорієнтовано організувати навчальний процес, а також проконтролювати його. Результати навчання передбачають формування такого покоління молоді, яке буде здатним робити особистісний, духовно-світоглядний вибір; матиме необхідні знання, навички і компетентності для інтеграції в ринкове суспільство на різних рівнях; для повноцінного утвердження себе в глобалізаційному світі; буде здатним до навчання упродовж усього життя.

У ній наскрізно втілено ключові компетентності, які сприятимуть розвитку особистості та її повноцінній самореалізації в сучасному житті. Вивчення в загальноосвітній школі предмета «Українська література» забезпечує реалізацію цих компетентностей у таких напрямках:

− соціальні компетентності (активна участь у суспільному житті; здатність знайти, зберегти і розвинути себе як особистість; розвиток комунікативних якостей; здатність розв’язувати проблеми; формування світоглядних і загальнолюдських ціннісних орієнтирів);

− мотиваційні компетентності (розвиток творчих здібностей, здатності до навчання, самостійності мислення);

− функціональні компетентності: естетична, культурологічна, мовна, комунікативна (вміння оперувати набутими знаннями, сформованими навичками, використовувати їх у практичному житті).

Відповідно до Державного стандарту, зміст літературного компонента в основній школі, зокрема й предмету «Українська література», спрямовано на досягнення належного рівня сформованості вміння читати й усвідомлювати прочитане, на розвиток інтересу до художньої літератури, до читання загалом, розкриття за допомогою літератури національних і загальнолюдських цінностей, на формування гуманістичного світогляду особистості, розширення її культурно-пізнавальних інтересів; на виховання поваги до звичаїв, традицій українського народу, толерантного ставлення до культури інших народів. Програмою передбачається засвоєння певного кола усвідомлених літературних знань (змісту творів, авторів, окремих фактів біографії письменників тощо), початкових уявлень, умінь і навичок оперувати ними в процесі читання творів та їх текстового аналізування.

Концептуальна структура програми, її змістове наповнення передбачають: утілення ключових компетентностей, урахування вікових особливостей учнів, психології сприйняття дитиною творів художньої літератури, особливості сучасного навчального процесу в середній школі, право вибору (для вчителя і учня), особливості сучасного інформаційно-комунікативного простору, національних процесів державотворення, загальносвітових процесів глобалізації тощо. Тому художні твори для текстового розгляду добиралися за принципами: естетичних критеріїв, жанрово-тематичної розмаїтості, врахування вікової психології, осучаснення змістового матеріалу.

Курс української літератури в 6-7 класах структуровано за такими взаємопов’язаними тематично-проблемними блоками: 6 клас («Загадково прекрасна і славна давнина України», «Я і світ», «Пригоди і романтика», «Гумористичні твори»), 7 клас («Із пісенних скарбів», «Про далекі минулі часи», «Ти знаєш, що ти − людина…», «Ми – українці»).

Вивчення української літературі в кожному класі має також рубрику «Література рідного краю», на яку виділено години, які вчитель упродовж року має розподіляти самостійно. Це сприятиме додатковому індивідуальному вибору вчителем текстів для розгляду. До «літератури рідного краю» пропонуємо включати також художню творчість ровесників учнів, їхніх земляків.

До кожного з них відповідно до вікових особливостей учнів підібрані тексти, які за своїм змістом дають можливість максимально репрезентувати ту чи іншу тему. Ураховано також і необхідність тематично-стильової різноманітності пропонованих для розгляду творів, їхні ідейно-ціннісні пласти, які втілюють ключові компетентності.

Отже, українська література в 6-7 класах вивчається за своєрідним цілісним сюжетом, у якому кожен із митців має свою «нішу» в тій чи тій темі, відповідно його твір виконує певну естетичну й морально-етичну функцію. При цьому біографія письменника загалом не вивчається, вона згадується лише вибірково, диференційовано, тобто так, як того потребує основна тема, заявлена в назві тематично-проблемного блоку, до того ж фрагмент з біографії має зацікавлювати й бути доступним для розуміння дітям із затримкою психічного розвитку.

Особливо варто наголосити на демократичному спрямуванні всіх компонентів програми. Насамперед це стосується розподілу навчальних годин. Кількість часу на вивчення кожного розділу, теми учитель може визначати самостійно (в межах 70 год. для закладів з українською мовою навчання і 35 год. для закладів із російською мовою навчання).

Резервний час може використовуватися для контрольного оцінювання, різних видів творчих та інших робіт (екскурсій, диспутів, семінарів тощо) − на вибір учителя. Ознайомлення з літературою рідного краю відбувається упродовж року.

У рубриці «Зміст навчального матеріалу» пропонуються вступні тези до кожного розділу чи теми, коротка характеристика творчості того чи іншого письменника, анотації до творів, що враховують сучасні літературознавчі оцінки (у доступних для школярів межах); вводяться необхідні під час розгляду художніх творів нові теоретичні поняття, необхідні для аналізування текстів тощо. Зміст цієї рубрики засновано на сучасних загальноприйнятих компетентних версіях оцінки письменника і його творчості, водночас враховано навчально-методичні особливості шкільного літературознавства, виховну, естетичну мету вивчення того чи іншого художнього твору.

Однак ця рубрика не повинна сприйматися догматично. Вчитель пропонує лише необхідні стартові знання, висловлює певні судження як взірець (своєрідний ключик розуміння), що заохочувало б до пізнання, роздумів, висловлення власної думки, зацікавило, скорегувало, спрямовувало до розкриття теми й підтеми. Програма не вимагає прийняття єдиної думки, єдиного прочитання тексту, навчальний матеріал повинен подаватися так, щоб спонукати до власних оціночних висновків. Учень із затримкою психічного розвитку вчиться їх робити самостійно та з допомогою вчителя, оцінювати, порівнювати, проводити аналогії з сучасним життям, власним досвідом тощо.

Необхідно звернути увагу, що текстово вивчаються лише твори, виокремлені в тексті програми півжирним, інші ж лише називаються. Це саме стосується й коротких оглядів перед підтемами. Наприклад, перед вивченням «Слова о полку Ігоревім» учитель має лише назвати пам’ятки оригінальної літератури княжої Руси-України, коротко, узагальнено їх охарактеризувавши, а не розглядати їх детально.

У програмі з української літератури для дітей із затримкою психічного розвитку вчителю складно втілити цілісний підхід до вивчення творів, тому ми пропонуємо реалізовувати принцип вибірковості й доступності текстів художніх творів для розуміння учнями із ЗПР. Учні загальноосвітнього навчального закладу спроможні самостійно прочитати досить великий за обсягом твір. Школярам із ЗПР це не під силу. Тому вчитель сам знайомить дітей із загальним змістом твору (якщо він досить великий за обсягом), а учні читають виділені фрагменти тексту, які допоможуть скласти характеристику персонажа, охарактеризувати художні засоби, бачити художні деталі тощо. Однак діти повинні розуміти загальний зміст твору, без цього аналіз його деталей не матиме сенсу.

Особливу увагу варто звернути на підрубрику ТЛ (теорія літератури). У шкільному вивченні вона означає лише початкові, доступні дітям знання про художні засоби, жанри, літературознавчі поняття тощо, необхідні при розгляді того чи того твору як явища мистецтва слова. До того ж кожне з них зазначається лише один раз, надалі вони лише повторюються, закріплюються − відповідно до вибору й фахової компетентності вчителя.

Рубрика «Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів» містить перелік основних усвідомлених знань (у тому числі й творів для вивчення напам’ять), умінь, навичок, передбачених кожною конкретною темою. Завдання цієї рубрики запропоновано диференційовано, з наростаючою складністю, що зручно й необхідно для особистісно зорієнтованого навчання, при врахуванні рівня підготовленості учнів, а також для оцінювання. У рубриці особлива увага приділяється постійній допомозі кожному учневі у висловленні думок, в аналізі твору, у відтворенні його змісту тощо. Така допомога дітям із затримкою психічного розвитку вкрай необхідна у зв’язку з ослабленням їхньої пам’яті, неспроможністю зосередитися на завданні, розгубленістю, недостатньою гнучкістю мислення, несформованістю самоконтролю тощо.

Рубрика «Спрямованість корекційно-розвиткової роботи» містить перелік основних напрямів корекційно-розвиткової роботи вчителя: розвиток пізнавальної діяльності, мовлення та культури спілкування, емоційно-вольової сфери та особистості учня із затримкою психічного розвитку.

Особливий акцент учителю варто приділити в процесі реалізації корекційно-розвиткової складової на уроках української літератури: розвитку мовлення й формуванню культури спілкування; емоційно-вольової та особистісної сфер. Їх необхідно обов’язково враховувати під час розгляду конкретних художніх текстів. Це своєрідний прогноз тих морально-етичних, суспільно вартісних умінь, які можуть прищеплюватися молодій людині в результаті вивчення того чи того твору і які допомагатимуть їй повноцінно жити. Звісно, це лише гіпотетичний морально-емоційний результат, адже вплив мистецтва на людину індивідуальний, а тому може бути непередбачуваним. Однак цей цілеспрямовано запропонований емоційно-ціннісний прогноз великою мірою увиразнює й дисциплінує весь навчальний процес на уроках літератури, в сучасних умовах глобалізаційних процесів, тенденцій дегуманізації тощо робить його потужним націє- та людинотворчим чинником. У зазначеній рубриці названі ті досягнення, до яких слід наближати школярів із затримкою психічного розвитку в процесі вивчення української літератури.

Демократична орієнтація програми спрямована на постійну творчу співпрацю, діалог учителя, учня з художнім твором, дає широкий простір для самостійного сприйняття і осмислення літератури як явища мистецтва.
6 клас

Усього — 70 год. На тиждень — 2 год. Текстуальне вивчення творів — 51 год. Повторення та узагальнення — 2 год. Література рідного краю — 4 год. Позакласне читання — 4 год. Розвиток мовлення — 4 год. (у межах годин на текстуальне вивчення). Виразне читання — 2 год. Резервний час — 7 год.



К-ть годин

Зміст навчального матеріалу

Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів

Спрямованість корекційно-розвиткової роботи

1

ВСТУП. Книжка в житті людини. Письменник — особливо обдарована людина, його праця над художнім твором. Розповідь про те, як «робиться книга». Сучасний читач і його роль у новому «житті» твору.

Учень/учениця: обізнаний із рукописними книгами часів Київської Русі, знає про автора «Повісті временних літ» Нестора Лiтописця; розуміє і може з допомогою вчителя розповісти про роль книжки у житті людини та про роль читача в «житті» художнього тексту;

за навідними запитаннями вчителя намагається зрозуміти ставлення до дійсності звичайної людини і письменника, ставлення до літературного твору читача і письменника;

демонструє обізнаність щодо місць, де можна «зустрітися» з літературою (літературні журнали, радіопередачі, телебачення, театр, книгарні, бібліотеки, Інтернет);

з допомогою вчителя аргументує індивідуальні читацькі інтереси (зокрема власні)



Розвиток мовлення і культури спілкування.

Вправляння у розповіді за планом про роль книжки у житті людини та про роль читача в «житті» художнього тексту.

Розвиток здатності в різних видах розповіді (за планом, творчих) розкривати індивідуальні читацькі інтереси.

Розвиток емоційно-вольової сфери.

Формування ціннісного ставлення до книги та письменника, який її написав.



Розвиток особистості.

Усвідомлення того, що письменник-обдарована людина і його працю слід шанувати.

Усвідомлення необхідності шанобливого ставлення до книжки.

Розуміння того, що книжка допомагає людині стати освіченою.

Виховання потреби в читанні художньої літератури.

Усвідомлення потреби шанобливого ставлення людей до книжки, до освіти.



6

ЗАГАДКОВО ПРЕКРАСНА І СЛАВНА ДАВНИНА УКРАЇНИ Календарно-обрядові пісні. Роль і місце пісні в житті українців. Головні календарні обряди. Народна обрядова пісня, її різновиди. Пісні літнього циклу: «У ржі на межі», «Ой бiжить, біжить мала дівчина», «Проведу я русалочки до бору» (русальні); «Заплету віночок», «Ой вінку мій, вінку», «Купайло, Купайло!» (купальські); «Маяло житечко, маяло», «Там у полі криниченька» (жниварські) — на вибір. Пісні зимового циклу: «Ой хто, хто Миколая любить», «Засівна», «Нова радість стала», «Добрий вечір тобі, пане господарю!», «Щедрик, щедрик, щедрівочка» (на вибір). Веснянки: «Ой весна, весна — днем красна», «Ой кувала зозуленька», «А в кривого танця» (на вибір). Народні колискові пісні «Ой ти, коте, коточок», «Ой ну, люлі, дитя, спать». Провідні мотиви, лексичні особливості колискових. Календарно-обрядові пісні рідного краю.

ТЛ: народна пісня, колискова, повтори (рефрен), анафора.

Учень/учениця: знає про виникнення народної обрядової поезії, її різновиди;

уміє розповідати про головні календарні обряди українців; розрізняє і називає різновиди календарно-обрядових пісень;

уміє виразно і вдумливо читати їх, коментувати зміст, з допомогою вчителя виділяє художні засоби;

за навідними запитаннями вчителя з’ясовує роль колискової пісні в житті людини;

з опорою на план описує образ матері над колискою дитини (за літературою та живописом);

з допомогою вчителя висловлює власні роздуми про тепло рідного дому.



Вивчає напам’ять: 1 пісню і 1 веснянку (на вибір).

Розвиток мовлення і культури спілкування.

Залучення школярів до бесіди зі значущими дорослими про те, які пісні вони співали своїм малятам. Про що йшлося в цих піснях?

Розвиток уміння розповідати про улюблені пісні дорослих і власні вподобання у цій сфері.

Збагачення лексики дітей кращими зразками, що містяться у календарно-обрядових та колискових піснях.



Розвиток емоційно-вольової сфери.

Розвиток емоційного ставлення до прочитаних народних пісень та веснянок.

Розуміння магічної сили обрядових пісень для предків.

Розвиток особистості.

Формування прагнення відроджувати і вивчати оригінальну творчість народу.

Виховання поваги до вірувань наших предків, гордості за свій талановитий народ.

Формування прагнення відроджувати й вивчати оригінальну творчість народу.

Виховання почуття любові до рідних.


Каталог: files -> docs -> 2019
docs -> Проблеми дотримання прав професійних спілок у контексті права на свободу асоціацій
docs -> Методичні рекомендації щодо виконання І захисту магістерських робіт Київ 2016 зміст вступ
docs -> Методичні рекомендації щодо проведення акції «Молодь за здоровий спосіб життя»
docs -> Програма вступного іспиту до аспірантури зі спеціальності 22. 00. 02 методологія та методи соціологічних досліджень Затверджено
docs -> Методичні рекомендації щодо підготовки І захисту дипломних робіт бакалавра Київ 2016 зміст
docs -> Програма з біології для 10-11 класів
2019 -> Енергодарської міської ради
2019 -> Навчальні програми для 5-9 (10) класів спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів для дітей із затримкою психічного розвитку
2019 -> Уроку: розширити уявлення про поняття «мінливість»
2019 -> Про затвердження Типового переліку спеціальних засобів корекції психофізичного розвитку дітей з особливими освітніми потребами, які навчаються в інклюзивних та спеціальних класах закладів загальної середньої освіти


Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3




База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2020
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка