Програми з позашкільної освіти



Скачати 1.68 Mb.
Сторінка1/16
Дата конвертації11.01.2019
Розмір1.68 Mb.
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   16

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ АКАДЕМІЯ ПЕДАГОГІЧНИХ НАУК УКРАЇНИ УКРАЇНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ЦЕНТР ПОЗАШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ ІНСТИТУТ ІННОВАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ І ЗМІСТУ ОСВІТИ НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені М. П. ДРАГОМАНОВА

ПРОГРАМИ з позашкільної освіти



Художньо-естетичний напрям

ВИПУСК 1

Рекомендовано Міністерством освіти і науки України

Київ «Грамота» 2008

УДК 374.1:7](073) ББК 74.200.58 П80

Рекомендовано Міністерством освіти і науки України лист Міністерства освіти і науки України від 18.07.2007 р. № 1/11-5303 Рекомендовано вченою радою Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова від 25.06.2007 р. (протокол № 12) Рекомендовано науково-методичною радою Українського державного центру позашкільної освіти від 24.04.2007 р. (протокол № 2)

Під загальною редакцією:

Рудковської Р. А. і Ткачука В. В.

Авторський колектив:

Биковська О. В., Василянська І. О., Волкова О. О., Герчикова Є. З., Мельник В. П., Нестерук М. Г., Петлицька Н. М., Полівода М. Є., Радченко М. В., Степаненко С. Г., Степаненко С. М., Толмачов Р. В., Шайкевич Ю. Г., Ус Г. С.

Упорядник: Ткачук В. В.

Наукові консультанти:

Андрущенко В. П., д-р філос. наук, професор, академік, Биковська О. В., канд. пед. наук, доцент

Редакційна колегія:

Биковська О. В., Василянська І. О., Зінченко С. В., Лихота С. О., Мельник В. П., Рудакова З. М., Рудковська Р. А., Ткачук В. В., Ткачук І. О.

Рецензенти:

Мадзігон В. М, д-р пед. наук, проф., акад.; Бех І. Д., д-р психол. наук, проф., акад.; Сидоренко В. К., д-р пед. наук, проф., чл.-кор.; Завадська Т. М, канд. пед. наук, Кузьменко А. І, доцент, заслужений артист України, Павленко Л. І.

Програми для позашкільних і загальноосвітніх навчальних закладів: П80 Художньо-естетичний напрям / О. В. Биковська, І. О. Василянська, О. О. Волкова та ін. — К.: Грамота, 2008. — Вип. 1. — 100 с.

ISBN 978-966-349-115-8

У збірнику представлено програми з позашкільної освіти художньо-естетичного напряму художньо-сценічного навчання для позашкільних і загальноосвітніх навчальних закладів.

Видання розраховано на педагогічних працівників позашкільних і загальноосвітніх навчальних закладів, викладачів і студентів вищих навчальних закладів, спеціалістів, які займаються питаннями позашкільної освіти.

ББК 74.200.58

© Авторський колектив, 2008 © Міністерство освіти і науки України, 2008 © Український державний центр позашкільної освіти, 2008 ISBN 978-966-349-115-8 © Грамота, 200

8ВСТУП

В умовах становлення української держави одним з найважливіших завдань є створення національної системи освіти. Актуальним постає пи­тання розвитку інтелектуальних і творчих здібностей особистості, розвитку її компетентностей на основі культури і мистецтва українського народу, народних традицій, залучення молодого покоління до надбань духовної культури.

Заклади мережі позашкільної освіти володіють безмежними можли­востями для художньо-естетичного виховання дітей і підлітків. Заняття в них відкривають для кожного із вихованців простір для розвитку ініціа­тивності і самостійності, формують соціально-педагогічні умови для роз­витку творчих та інтелектуальних здібностей учнів, зокрема, їхньої худож­ньої уяви. Значення цих занять важко переоцінити, оскільки саме в ранньому віці у дітей закладається основа до високого художньо-естетичного смаку, любові до художньої творчості, бажання займатися мистецькими видами діяльності.

Даний випуск збірника програм для позашкільних і загальноосвітніх навчальних закладів з художньо-естетичного напряму позашкільної освіти підготовлений Українським державним центром позашкільної освіти. Він включає програми з музичного і вокального видів мистецтва.

Загальновідомо, що музика, зокрема пісня, є національним надбанням кожного народу, у якому сконцентровані його історія, мова, предковічна мудрість, філософія пращурів та духовна краса. Окрім цього, спів — це універсальний засіб розвитку усіх духовних та фізичних можливостей лю­дини. Беручи до уваги те, що дитина, яка відвідує музичний, хоровий чи фольклорний гурток, окрім звичайних уроків займається ще й активною мистецькою діяльністю — постійно виступає у складі колективу перед ши­рокою аудиторією, беручи участь у різноманітних концертах, фестивалях і конкурсах, зустрічається з відомими композиторами, музикантами та ви­конавцями, проводить цікаву роботу експедиційного характеру, записую­чи народні твори, звичаї — вона матиме гарне, надійне майбутнє, започат­коване на кращих традиціях культури і мистецтва. Такій дитині будуть чужі егоїзм, байдужість, зневага до внутрішнього світу і переживань інших лю­дей. Тим вагомішою у справі навчання і виховання дітей стає роль педаго­га позашкільного навчального закладу, який обов'язково має врахувати ві­кові та індивідуальні особливості кожного вихованця, щоб найбільш повно розкрити, а потім і реалізувати його таланти та здібності.

Підсумовуючи сказане, можна стверджувати, що теоретичні здобутки та практичний досвід авторів програм, які вміщені у цьому збірнику, є ва­гомим внеском у багаторічні надбання української системи освіти і реко­мендуються до вивчення та практичного застосування у мережі освітніх закладів України.

В. В. Ткачук, директор Українського державного центру позашкільної освіти Міністерства освіти і науки України

КОМПЕТЕНТНІСНИЙ ПІДХІД У ПОЗАШКІЛЬНІЙ ОСВІТІ ХУДОЖНЬО-ЕСТЕТИЧНОГО НАПРЯМУ



У сучасних умовах розвитку позашкільної освіти важливими та необ­хідними постають розробка й впровадження нових підходів, які сприяти­муть підвищенню її якості та забезпеченню доступності. Серед них особливе місце належить компетентнісному підходу1 .

Компетентнісний підхід у позашкільній освіті базується на зас­тосуванні в меті, завданнях, змісті, формі та методах позашкільної освіти компетентностей особистості.

Теорія компетентнісного підходу в освіті розроблялася і була пред­ставлена в працях зарубіжних вчених Р. Бадера, Д. Мертенса, Б. Оскарсона,

  1. Шелтена, С. Шо та ін.

Світовий досвід й українські перспективи компетентнісного підходу у сучасній освіті досліджували українські вчені Н. М. Бібік, Л. С. Ващенко, І. Г. Єрмаков, О. І. Локшина, О. В. Овчарук, Л. І. Паращенко, О. І. Пометун, О. Я. Савченко, С. Е. Трубачев та ін.

Практичну реалізацію компетентнісного підходу, формування компе­тентностей особистості розкрили в своїх роботах російські вчені І. Г. Агапов,

  1. А. Болотов, А. А. Вербицький, І. О. Зимняя, Е. Ф. Зеєр, М. Р. Катунова, В. В. Лаптєв, О. Е. Лебедєв, Н. Ф. Радіонова, В. В. Серіков, А. П. Тряпи- цина, А. В. Хуторський, С. Е. Шишов та ін.

Компетентнісний підхід носить закономірний характер і виходить із узагальнення практики. Він виступає проти однобічного характеру і перед­бачає посилення практичної спрямованості освіти, засвоєння підростаю­чим поколінням компетентностей, які дозволять їм повноцінно реалізувати себе у сучасних умовах. Компетентнісний підхід підкреслює поєднання й практичну реалізацію знань, умінь і навичок, досвіду, культури.

У процесі реалізації компетентнісного підходу відбувається переосмислен­ня від уявлення, що учень не лише «носій» певної групи «знань, умінь, нави­чок», а є соціальною істотою, яка має реалізовуватися в майбутньому, викону­вати соціальні ролі та вирішувати коло професійних і життєвих завдань 2.

Метою компетентнісного підходу є забезпечення якості позашкільної освіти. Основою його сутності в освіті, в тому числі позашкільній, є ком- пе тен тність.

Компетентність — це особистісна характеристика людини, яка повноцінно реалізує себе у житті, володіючи відповідними знаннями, вмін­нями, навичками, досвідом і культурою.

У ши ро ко му ро зу мін ні ком пе тен тний — це зна ю чий, обіз на ний у пев - ній галузі; у вузькому розумінні — той, хто має право авторитетного суд­ження як спеціаліст високого рівня в певному колі питань.

Бути компетентним — значить вміти реалізовувати знання, застосову­вати досвід, волю та емоційний стан для вирішення проблем у конкретних обставинах. Компетентність не зводиться до знань і вмінь у кількісному відношенні. Але без знань й особистого досвіду діяльності набуття компе- тентностей неможливо. Більш того, набуття компетентностей залежить від активності, свідомого ставлення до навчання.

У світовій освітній практиці поняття компетентності виступає як цент­ральне. Варто зазначити, що компетентності не слід протиставляти знанням або умінням і навичкам. Поняття компетентності ширше за поняття знання, уміння, чи навик, бо воно включає як інтелектуальну, так і діяльнісну сферу.

У структурі компетентностей, які становлять основу реалізації компетен­тнішого підходу в позашкільній освіти, виділяються такі компетентності:

  • пізнавальна, спрямована на оволодіння знаннями про культуру, природу, техніку, суспільство;

  • практична, спрямована на формування практичних умінь і навичок особис тос ті;

  • творча, спрямована на розвиток творчої діяльності, здібностей, на­хилів та уяви особистості;

  • соціальна, спрямована на загальну культуру особистості, здатність до співпраці, самореалізацію та самовизначення.

Позашкільна освіта, як невід'ємна складова системи освіти, має істот­ний потенціал для становлення й розвитку компетентностей особистості. Цей потенціал полягає в змісті позашкільної освіти, її формах, методах, умовах. Так, зміст позашкільної освіти об'єктивно більше орієнтований на реальні інтереси, потреби дітей різного віку.

Форми організації навчально-виховного процесу, як правило, орієнто­вані на включення дітей у реальну діяльність.

Важливо, що основа кадрового складу системи позашкільної освіти унікальна тим, що складається з професіоналів в різних галузях діяльності (мистецтво, наука, техніка, виробництво, спорт тощо). Особливе значення має і певний стиль побудови відносин учень — педагог, який характеризу­ється взаємною повагою, взаємозбагаченням.

Для кожної дитини, як і для педагога, освіта виявляється нерозривно пов'язаною з реалізацією унікально неповторних властивостей кожної ок­ремої особистості, з її самоідентифікацією, самовизначенням, самореаліза- цією. Позашкільна освіта надає людині не тільки шлях розширення загаль­ної освіти (її поглиблення, вдосконалення) в рамках діючої освітньої систе­ми, але й можливість реалізації своїх нахилів, здібностей, право на участь у пошуку сенсу свого життя.

Відмітною особливістю компетентнісного підходу в побудові позаш­кільної освіти буде його орієнтація на вирішення завдань особистого роз- вит ку уч ня.

У сучасних умовах основною метою формування та реалізації змісту художньо-естетичного напряму позашкільної освіти є формування компе­тентностей особистості у процесі художньої творчості. Досягнення даної ме ти пе ред ба чає фор му ван ня піз на валь ної, прак тич ної, твор чої й со ці аль - ної компетентностей.У змісті освіти художньо-естетичного напряму пізнавальна компетент­ність забезпечує оволодіння поняттями, знаннями у сфері вітчизняного і світового музичного, театрального, хореографічного, естрадно-циркового напрямів культури та мистецтва. В учнів формуються поняття про музич­ну грамоту, матеріали та інструменти, морально-психологічні якості, спо- со би ор га ні за ції віль но го ча су то що.

Практична компетентність у змісті освіти художньо-естетичного напряму позашкільної освіти забезпечує формування практичних вмінь і навичок із хореографії, вокального, музичного, театрального, циркового, образотворчого та декоративно-ужиткового жанрів мистецтва. Відбува­ється практичне введення дітей у світ культури та мистецтва, залучення їх до створення художніх витворів. Значна увага приділяється розвитку вмінь застосовувати отримані знання на практиці.

Творча компетентність у змісті художньо-естетичного напряму поза­шкільної освіти забезпечує набуття досвіду власної творчої діяльності, роз­виток художніх здібностей, уяви, фантазії, здатності проявляти творчу іні­ціативу. Відбувається розвиток виконавської майстерності, вирішення творчих завдань, формування стійкого інтересу до художньої творчості, системного мислення. Також творча компетентність сприяє формуванню потреби у творчій самореалізації та духовному самовдосконаленні.

Соціальна компетентність у змісті освіти художньо-естетичного напряму позашкільної освіти спрямована на розвиток естетичної культури, моральних якостей, громадянської позиції. Важливим є естетичне та художнє виховання, формування мовної культури, позитивних якостей емоційно- вольової сфери (самостійність, наполегливість, працелюбство, доброзичли­вість тощо), товариськість у ставленні до інших, уміння працювати в ко­лек ти ві.

О. В. Биковська, канд. пед. наук, доцент Національного педагогічного університету

імені М. П. ДрагомановаЗМІСТ І СТРУКТУРА ПРОГРАМ ХУДОЖНЬО-ЕСТЕТИЧНОГО НАПРЯМУ ПОЗАШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ

(художньо-сценічний профіль навчання)



Однією з важливих складових системи освіти України є позашкільна освіта, спрямована на забезпечення творчого, інтелектуального, духовно­го і фізичного розвитку дітей у вільний від навчання час.

Позашкільна освіта України визначається Законом України «Про ос­віту» від 23.03.1996, № 100/96 — ВР, Законом України «Про позашкільну освіту» від 22.06.2000 (№ 1841 — ІІІ), Положенням про позашкільний нав­чальний заклад, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2001 (№ 433), Програмою розвитку позашкільних навчальних закладів на 2002-2008 р., затвердженою Постановою Кабінету Міністрів України від 28.03.2002 (№ 378) та іншими законодавчими документами. Відповідно до цих нормативно-правових документів вихованці здобувають позашкільну освіту у позашкільних та інших, зокрема, загальноосвітніх навчальних закладах, де навчально-виховний процес ведеться із урахуванням здібностей, нахилів та особистих якостей вихованців.

Основною формою роботи з ними є гуртки, групи, студії, секції та інші творчі об'єднання, які поділяються на три рівні класифікації: початковий, основний і вищий.

До початкового рівня відносяться творчі об'єднання, робота яких спрямована на загальний розвиток дітей, виявлення їхніх здібностей, нахилів, а також прищеплення інтересу до творчої діяльності.

Основний рівень підготовки передбачає розширення й поглиблення теоретичних знань і необхідних професійних умінь і навичок, а діяльність творчих колективів на цьому етапі навчання спрямована на створення від­повідних умов для соціальної адаптації вихованців у суспільстві та розвиток стійких інтересів до їхньої творчої діяльності.

Творчі об'єднання вищого рівня задовольняють потреби здібних, об­дарованих і талановитих вихованців у творчій підготовці, що насамперед передбачає вдосконалення та розвиток набутих навичок і майстерності в обраному напряму.

Художньо-естетичний напрям позашкільної освіти в гуртках та інших творчих об'єднаннях позашкільних навчальних закладів представлено таки­ми жанрами: хореографічний, музичний, вокальний, театральний, цирковий, образотворчий, декоративно-ужитковий, літературний, кіно- і фотомис- тецтва.

Музичний і вокальний жанр об'єднують гуртки та інші творчі об'єднан­ня гри на музичних інструментах (фортепіано, духові, ударні, клавішні, на­родні інструменти), а також вокалу академічного, народного, естрадного.

Зміст занять включає вивчення творів світової та української класики, народної й сучасної музики тощо. Діти оволодівають елементами музичної творчості, сольного, ансамблевого, хорового та оркестрового виконання.

Важливе місце відводиться розвитку в дітей художнього смаку, музич­но го слу ху, на ви чок ви ко навс тва.

Основою діяльності творчого об'єднання є програма, яка визначає місце і значення напряму підготовки, її загальний зміст. До збірника увій­шли програми колективів художньо-естетичного спрямування з вокально- хорового співу, естрадного вокалу, вокально-хореографічного естрадного жанру та програми естрадно-духового оркестру, духового оркестру і дитя­чого фольклорного колективу.

У сфері художньо-естетичного виховання дітей та юнацтва одне із чільних місць займає вокально-хорове мистецтво, засобами якого вихову­ється розуміння й сприйняття високохудожніх зразків хорової музики. Мистецтво цього виду навчає дітей основам академічного вокально-хоро­вого співу, сприяє формуванню гармонійно розвиненої особистості, му­зично-естетичного смаку вихованців, виробляє навички професійної взає­модії в колективі, а також прагнення до створення комфортного, добро­зичливого клімату в ньому.

Програми навчання вихованців у дівочому та хлопчачо-юнацькому хорах спрямовані на розвиток їхніх музичних, вокальних, ритмічних й ак­торських здібностей, формування культурного сприйняття навколишньо­го світу, сприяння емоційному і психологічному розвитку особистості за­собами виконання хорових творів, сприйняття національних традицій ук­раїнської хорової спадщини, виховання в учнів почуття громадянина й пат рі о та.

Одним із особливо видовищних, яскравих і розмаїтих форм художньо- ес те тич но го нап ря му є ест рад ний жанр. Прог ра мою ро бо ти гур тка ест рад - ної пісні передбачено залучення дітей і підлітків до світової музичної куль­тури, оволодіння музично-теоретичними знаннями й практичним умінням естрадного вокалу, пошук нових підходів до колективної імпровізації та но­вих композиційно-виконавських напрямків дитячої і молодіжної естради.

Серед молодіжної глядацької аудиторії особливий успіх мають виступи шо у- гур тів, які де монс тру ють син тез во каль но го та хо ре ог ра фіч но го мис - тецтва. Вони бувають різножанровими, але майже усі захоплюють своїх слухачів і глядачів ефектом інтерактивності. Програма вокально-хорео­графічного дитячо-юнацького колективу розглядає такі базові засади його діяльності, як різноманітність методів її реалізації, динамічність, ансамблевий характер діяльності.

Особливе значення має робота дитячо-юнацьких естрадно-духових ор­кестрів, оскільки вони є продовжувачами традицій духової музики. Під час занять у цих колективах вихованці одержують необхідні знання та навички, які мають розширити їхній освітній рівень, долучитися до скарбниці світо­вої музичної культури, виховати почуття колективного співробітництва.

Фольклор завжди був і залишається тим життєдайним джерелом, яке жи­вить сучасне професійне й самодіяльне мистецтво. Народна музика та народ­на пісня є невід'ємною частиною, окрасою багатьох народних свят і обрядів.

Виховання поваги і любові до народної творчості, збереження народ­них традицій, вивчення і засвоєння учасниками народної манери виконання, розвиток їхніх творчих здібностей покладені в основу програми дитячого фольклорного колективу.

Для реалізації змісту роботи творчого об'єднання важливе значення має якісне науково-методичне забезпечення навчально-виховного процесу.

Навчальні програми мають таку структуру:

  • пояснювальна записка;

  • тематичний план;

  • зміст програми;

  • прогнозований результат;

  • бібліографія;

  • орієнтовний перелік обладнання для організації занять;

  • додатки.

Пояснювальна записка навчальної програми визначає освітню кон­цепцію курсу, мету та завдання, подає коротку характеристику структури і розділів програми, а також особливості навчально-виховного процесу.

Тематичний план подає перелік розділів і тем навчального матеріа­лу та орі єн тов ну кіль кість нав чаль них го дин, їх ній по діл на те о ре тич ні й прак тич ні за нят тя.

У змісті програми подається зміст розділів і тем відповідно до нав­чально-тематичного плану.

Прогнозований результат виз на чає ре зуль та ти нав чаль но- ви хов ної діяльності у творчому колективі.

Бібліографія подає перелік літератури, яка рекомендується для вико­ристання педагогами позашкільних навчальних закладів та їхніми вихо- ван ця ми.

Орієнтовний перелік обладнання рекомендує матеріально-технічні засоби, що використовуються для забезпечення повноцінної діяльності творчого об'єднання.

Додатки до навчальних програм вміщують орієнтовний перелік му­зичних творів, які рекомендуються для вивчення у творчому об'єднанні.

Програми, що входять до збірника, складено відповідно до рівнів кла­сифікації та кількості років навчання. Автори врахували вікові особливос­ті вихованців, нові досягнення педагогічної науки і практики, а також власні багаторічні напрацювання.

Програмами враховано взаємозв'язок із предметами шкільного курсу навчання.

У всіх програмах передбачено індивідуальну роботу з вихованцями згідно Положення про порядок організації індивідуальної та групової ро­боти в позашкільних навчальних закладах, яке затверджене наказом Мі­ністерства освіти і науки України від 11. 08. 2004 р. (№ 651).

Програми є орієнтовними. Керівник гуртка, студії чи секції художньо- ес те тич но го спря му ван ня мо же вно си ти змі ни й до пов нен ня у зміст да них прог рам, ура хо ву ю чи ін те ре си та вік ви хо ван ців, стан ма те рі аль но- тех ніч - ного забезпечення позашкільного навчального закладу, місцеві умови тощо.

Орі єн тов ним є і роз по діл го дин за те ма ми, які по да ють ся у по ряд ку зростання складності матеріалу. Керівник гуртка, враховуючи підготовку вихованців, може сам визначати кількість годин, необхідних для засвоєн­ня відповідної теми, і вносити корективи до програми.

Пропонований збірник програм підготував колектив Українського державного центру позашкільної освіти. До збірнику також увійшли прог­рами позашкільних навчальних закладів України, а саме: Житомирського Центру творчості дітей і молоді, Київського Палацу дітей та юнацтва, Кі­ровоградського обласного центру дитячої та юнацької творчості, Новово- линського дитячого-юнацького центру Волинської області

.Збірник програм підготував авторський колектив:
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   16



База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2020
звернутися до адміністрації
    Головна сторінка
Інформації
Інформація
Автореферат
Анкета
Виконання плану
Витяг
Глава
Диплом
Довідка
Додаток
Доклад