Просте речення Вправа Зробіть синтаксичний розбір речень за структурою і за метою висловлювання



Скачати 122.37 Kb.
Сторінка1/5
Дата конвертації11.09.2018
Розмір122.37 Kb.
#49795
  1   2   3   4   5
Завдання для самостійної роботи (Синтаксис. Просте речення.)

27.03.2012



Просте речення

Вправа 1. Зробіть синтаксичний розбір речень за структурою і за метою висловлювання.
Схема розбору

  1. Речення,

  2. Яке речення за метою висловлювання?

  3. Для питальних і спонукальних речень – засоби вираження питання спонукання.

  4. Просте чи складне.

  5. Поширене чи непоширене.

  6. Повне чи неповне.

  7. Якщо ускладнене, то чим (однорідними чи відокремленими членами, звертаннями, вставними чи вставленими конструкціями)?

Зразок розбору
1. Вузька дорога потяглася вгору між глинястими крутосхилами, вкритими чагарником (Гонч.).
Речення – розповідне, просте, двоскладне (підмет – дорога, присудок – потяглася), поширене другорядними членами речення, ускладнене відокремленим означенням – вкритими чагарником.

1. Вийшов на палубу старий Небаба, поставив складного брезентового стільчика на металевих ніжках, сів. 2. Пружний річковий вітерець заіскрився, засяяв у його вибіленому лляному волоссячку в зачісці м’якої бороди (Є. Гуцало). 3. Не віддавайсь дрібненькій суєті і не міняй шляхи свої круті на стежечку вузеньку, пилом криту (Мал.). 4. Садів рум’яний цвіт обсипався духмяно, Бредуть кудись вітри по скошеній траві (Сос.). 5. Повінь добрих почуттів затоплює душу вчителя, коли він чує, як довірливо тулиться до нього дитина (Стельм.). 6. Слалась у далечінь прадавня річка, несучи в своїх берегах розплавлену небесну голубизну, несучи розілляне сонце, переблиски його живі, срібні (Є. Гуцало). 7. Сад і тіні, тишина. Очі сині край вікна. (Сос.). 8. Обійшовши навколо стовбура, в кілька разів товщого за неї, дівчинка хапається тоненькими рученятами за сучок, підтягується і за хвилину вже сидить на товстій гілляці (М. Олійн.). 9. Здавалось, має бути затемнення сонця (Гонч.). 10. Попід білими хатами на лавочках і колодах, залиті дивним місячним світлом і зачаровані, сиділи дівчата з парубками, обравши одне одного, і, притулившись щокою до щоки, дивились широко розплющеними очима в срібносяйне небесну далечінь (Довж.).



Вправа 2. Спробуйте розділити складне речення на прості. Проаналізуйте кожне просте речення.
Магнітофон був їй байдужий, вона не боялася його, тримала в долоні мікрофон, як звичне щось, – те, до чого віддавна призвичаїлась у побуті, але, поглядаючи на сина, ніяковіла, тихий рум’янець узявся на щоках, і таки було те, що називається натхненням, – воно прозирало з очей, з голосу, з легенького поруху уст, коли раптом забувала справді слово; траплялось так, що вона згадувала кілька варіацій однієї пісні, він дивувався, як трималися у пам’яті її ті нюанси, відтінки, і згадував мамине село, вузький потік з гір, кладку через нього, школу на пагорбі й синюваті світанки в лісі або на покосі, він знав, що навряд чи поїде тепер туди, може, колись, згодом, але таки пам’ятав, як струмували майже під ногами хвилі веселі, чисті, а він дивився на них, і до нього саме тоді прийшло напівдитяче, але зовсім виразне, якесь аж тверезе розуміння минучості людського життя й вічності самої сутності людини (Н. Бічуя).

Вправа 3. Напишіть твір-мініатюру на тему «Гроза», поширивши речення другорядними членами.


Була спека. Піднялась пилюка. Подув вітер. Дерева захиталися. Пролетіли пташки. Хмара насувалася. Блиснула блискавка. Почувся грім. Пішов дощ. Прорізався промінь. Трава засяяла. Природа ожила.

Головні члени речення

Вправа 4. У поданих реченнях визначіть підмет та присудок. Визначіть засоби їх вираження (прості підмети виражаються іменником, займенником, субстантивованим прикметником, числівником, інфінітивом, субстантивованим вигуком, службовими частинами мови, лексичним словосполученням, фразеологічним сполученням чи реченням; прості дієслівні присудки виражаються формами дієслів теперішнього, минулого і майбутнього часу, дійсного, накаового та умовного способів, дієсловом бути в різних формах, яке в ролі присудка є повнозначним, вигуково-дієслівними формами на зразок хап, стук, скік, кидь або фразеологічним сполученням; також можуть ускладнюватися допоміжними дієсловами, частками, іноді – повторенням дієслів в одній і тій самій граматичній формі, повтореням однокореневих дієслів або синонімічних дієслів).
1. Традиційно осінь вважається порою статків (В. Скуратівський). 2. Шевченко звертався до всіх «в Україні сущих», аби кожен усвідомив себе сином цієї землі… (О. Шокало). 3. Семеро одного не ждуть (Н. тв.). 4. Я тебе шукатиму, шукатиму, я тебе чекатиму, чекатиму, я про тебе у людей питатиму… (С. Летюк). 5. А хтось ото візьми й пожартуй… (Гол.). 6. Ми будемо говорити і про наше Завтра, про наше Майбуття… (Цюпа). 7. Річечка, гублячись у зеленій низинній гущавині, біжить та й біжить собі (Козаченко). 8. Посеред неба гнеться на південь Чумацький шлях (Стельм.). 9. Заснути б отут просто неба, виключаючись з усього, що проймає серце неспокоєм і тривогою (Д.—Мих.). 10. Можна подумати, що представник Президента з відбійним молотком у кабінеті сидить і викидає вугілля на-гора (В. Прудник). 11. Я печу раків і … стою на одному місці, каючись, що прийшов сюди (Стельм.). 12. Гучне «Ура!» пронеслося тоді над лугами і впало в трав розморених дурман (Перв.). 13. Битися як риба об лід – жити в тяжких матеріальних умовах, переборюючи нестатки, злидні (Із словника). 14. Сказати слово про Юрія Збанацького – поділитися цілим світом, витвореним однією людиною впродовж десятиліть (Журн.). 15. Тільки «так» чи «ні», «за» чи «проти» мало сьогодні сенс (Загр.). 16. Давно, давно, ще в пору колискову, блаженним безтурботним малюком я всмоктував у серце рідну мову з цілющим материнським молоком…(Луц.). 17. Церква ніби зачула запах його чобіт – повернулася всіма головами до дверей (М. Матіос). 18. За жінкою зайшла дівчина. Декан вказав їм на стільці, вони сіли, Карпо Іванович нарешті глянув дівчині в обличчя і завмер (О. Комп.).

Вправа 5. Складіть (доберіть з художніх або публіцистичних текстів) речення з усіма можливими вираженнями простого підмета та присудка.

Вправа 6. Складіть речення (доберіть речення з художніх або публіцистичних текстів) зі складеним підметом, вираженим:
1) числівник ( власне кількісний, неозначено-кількісний, збірний ) + іменник у Н. чи Р. в. мн;
2) іменник, що має значення сукупності ( зграя, група, отара, натовп, табун, гурт, стадо ) + іменник у Р. в.;
3) іменник ( займенник ) у формі Н. в. та іменник в О. в. з прийменником у значенні сумісності;
4) іменники половина, більшість, меншість, частина + іменник у Р. в.;
5) іменник ( займенник ) у формі Н. в. + іменник ( займенник ) у Р. в.;
6) іменник зі значенням міри + іменник у Р. в.;
7) інфінітив ( бути, стати, здаватися, лишатися, залишатися ) + іменник в О. в.;
8) означальний займенник все + вказівний це.

Вправа 7. У поданих реченнях визначіть іменні складені присудки, вкажіть засоби їх вираження. Поясніть розділові знаки.
1. Наука дасть людям щастя (Вин.). 2. Іван Франко – трибун народний, пророк, ватаг, ратай-співець і громадянин благородний… (Вор.). 3. А його очі були ще синіші за небо, прозорі, як камінь-сапфір (Гонч.). 4. Я тілом дужий, духом чистий: в мені землі моєї кров (Павл.). 5. Мова – єдине знаряддя для засвоєння спадщини минулого, найвищих здобутків людської культури, людської мислі (Вих.). 6. Тут кожен камінь – мій і кожен подих мій (Перв.). 7. Шлях був продовженням хутірської вулички, вростав у асфальтовану трасу й нагадував притоку судноплавної ріки (К. М.). 8. Трохименко був блідий, схвильований і всю силу волі скупчив на одному: влучити ворога (Г. К.). 9. Звуки теж бувають усякі – тільки треба уміти їх слухати (См.). 10. Чорнобиль став зловісним знаком щонайсильніших само руйнівних дій людини, найдраматичнішою поразкою в її такому нерозумному протистоянні з природою (Гонч.).

Вправа 8. У поданих реченнях визначте дієслівні складені присудки, вкажіть засоби їх вираження. Поясніть розділові знаки.
1. Я гордий був. Принаймні хоч гордині ніхто не сміє збавити людині (Кост.). 2. Отож, ким би ви не хотіли стати в майбутньому, екологія все одно має найбезпосереднішу причетність до вашої діяльності (М. Бідзілля). 3. Любов, як сонце, може обігріти, а може й спопелити, у гніві за зраду ( Я. Гоян ). 4. М’який, лапатий сніг не переставав падати (Микит.). 5. Люди повинні більше дивитися на зорі, на Стожари, на Чумацький Шлях (Стельм.). 6. Цікаво, що бджоли та мурахи можуть нормально жити лише в компанії з 25 комах (Із підручника). 7. Не знаши щастя, не зазнавши горя, хто сміє славити красу життя ( М. К. ). 8. Хотів палати запалити або себе занепастити (Шевч.). 9. Ми світ навчили розмовляти, коли зміг він з німоти (Кор.). 10. Не встиг лісник навіть опустити палицю, як вовк важким ударом свого тіла звалив його на сніг (Гуц.).

Вправа 11. Складіть 6 речень з ускладненою моделлю дієслівного та іменного складеного присудка.

Вправа 12. Поясніть розділові знаки між підметом та присудком. Зробіть синтаксичний розбір головних членів речення за поданою схемою.

Схема розбору

  1. Речення для аналізу.

  2. Граматична основа речення.

  3. Підмет. Морфологічне вираження ( частина мови, форма ).

  4. Тип підмета за складом.

  5. Присудок. Морфологічне вираження.

  6. Тип присудка за складом.

  7. Узгодження присудка з підметом.

  8. Розділові знаки.

Зразок розбору:
Ці квіти – спогади про світлі дні (Олесь).
Квіти – спогади – грамат. основа реч., квіти – підмет, виражений іменником у формі Н. в. мн., простий, спогади – присудок, виражений сполученням нульової зв’язки з іменником у формі Н. в. мн., складений іменний, узгодж. У відмінку та числі, тире між підметом та присудком з опущенною дієслівною зв’язкою.

1. Кожен з нас повинен дбати про мову, бо «мова – це спадщина, нагромаджена для нас десятками поколінь» (П. Чур.). 2. Культура мовної поведінки – своєрідне дзеркало людини, її зовнішнє, а відтак і внутрішнє інтелектуальне обличчя (В. Ск.). 3. Занапастити посів це виходить і державу підведеш і себе обділиш (Стельм.). 4. Мова – знаряддя мислення. Поводитися з мовою як-небудь – значить і мислити як-небудь: неточно, приблизно, неправильно (О. Тол.). 5. Людина, байдужа до рідної мови, – дикун. Вона шкідлива вже тому, що байдужість до мови пояснюється її цілковитою байдужістю до минувшини, теперішності й майбутності народу (К. Пауст.). 6. Я без тебе, мово, – Без зерна полова, Соняшник без сонця, Без птахів діброва. Як вогонь у серці, Я несу в майбутнє Невгасиму мову, Слово незабутнє (Ю. Р.). 7. Як гул століть, як шум віків, Як бурі подих – рідна мова, Вишневих ніжність пелюстків, Сурма походу світанкова, Неволі стогін, волі спів, Життя духовного основа (М. Р.). 8. Збагнути всю глибину історії і навчити дітей любити історію свого народу, всього людства – яке це благородне покликання. 9. А поезія – то ж мова душі людської, поезія – то музика слова. І її не можна не любити. 10. Казка – це свіжий вітер, який роздмухує вогник дитячої мрії і мови . 11. Вчитель і садівник – то одне й те ж, мамо (З тв. І. Цюпи). 12. Любить свій край – це для народу жити, Боротися за юне, за нове. Любить свій край – це значить все любити, У чім його святе ім’я живе (Сос.). 13. Минуле – то такий кат, що мовчки і без знаряддя тортур Замордовує людину зсередини (М. Матіос).



Вправа 13. Перепишіть текст. Поставте, де потрібно, тире й поясніть його вживання. Визначіть типи підметів та присудків у всіх реченнях тексту. Знайдіть односкладні речення.
Наш сад
Абрикос улюблене плодове дерево багатьох людей. Учені вважають, що причина довголіття окремих представників народів Середньої Азії і Близького Сходу це споживання велико кількості абрикосів.
З вигляду айва невеличке дерево з темно-сірою лускатою корою. Її плоди добрий антисептичний та кровоспинний засіб.
Горобина чорноплідна аронія завойовує останнім часом більшу популярність в Україні. Батьківщина ж її Північна Америка.
Римський історик Пліній ( ІІІ ст. н. е. ) розповідає про 41 сорт десертних груш. У нас її вирощували в ХІ ст. в монастирях, а в ХІV – ХV ст.. вона оселилася в Києві. Груша і яблуко найближчі родичі, надзвичайно цінні продукти харчування.
Персик поряд із манго та апельсином найсмачніший плід у світі. Китай вважають його батьківщиною, але він потрапив до Європи з Персії під час переселення народів.
Уже в ІІІ ст. н. е. лікар Сифініус згадує вишню (черешню) як цілющу ягоду. На Русі вишню розводять з ХІІ ст. Цікаво, що спочатку ці дерева вирощують в теплицях. У деяких губерніях вишню садили під кутом, а на зиму дерево нахиляли до землі і засипали снігом. Черешня південна культура. Вона потребує більше тепла і сонячних днів.
Вирощуйте у своїх садах названі плодові дерева, споживайте їхні плоди, і ви будете здоровими.
За М. Мамчуром

Вправа 14. Складіть (доберіть з художніх або публіцистичних текстів) десять речень з уживанням тире між підметом і присудком.

Вправа 15. Складіть (доберіть з художніх або публіцистичних текстів) десять речень, в яких тире між підметом і присудком не ставиться.

Узгодження підмета з присудком

Вправа 17. Перепишіть речення, поставивши присудок у відповідній роді формі (певне число, рід). Обґрунтуйте, чим зумовлений вибір відповідної форми.
1. Ой (вийти) сестра з братом, ой (вийти) мама з татом (Н. тв.). 2. «Тру-ту-ту-у!» все вище і вище (підіймати) над лісами свою переможну мелодію ріг…(Стельм.). 3. Щоранку батько з сином (ходити) на ставок (Олесь). 4. Наступного дня Блаженно з Хаєцьким справді звідкісь (привести) Чернишеві коника. 5. Декотрі з танкістів, загледівши дівчину, (зблискувати) зубами, (всміхатися) їй. 6. Їх (бути) чоловік з десять, усі без капелюхів, у брезентових фартухах. 7. Одначе кілька мін (лягати) за машинами там, де брели десантники… 8. Інтереси роти, честь роти (стати) його особистими інтересами. 9. Прибуття в полк дівчини, нареченої загиблого офіцера, (стати подія) (За О. Гончарем). 10. Нехай ні жар, ні холод (не спиняти) вас! (Фр.). 11. Скільки їх, сміливих, відважних бійців, зрана (лягати) в домовину (Граб.). 12. Безліч довгих днів (розлучити) нас. І (лежати) між нас просторінь. Тисячі людей (перейти) нам путь. Чом не міг ніде я тебе забуть? (С. Кр.).

Вправа 18. Скласти ( дібрати з художніх або публіцистичних текстів речення з підметами директор, прем’єр-міністр, секретар, учитель, проректор, лікар, декан, додаючи до цих слів жіночі та чоловічі прізвища, імена та по батькові. Пояснити зв’язок присудка з підметами.

Вправа 19. Складіть (доберіть з художніх або публіцистичних текстів) речення з підметами-абревіатурами і складноскороченими словами ФРН, неп, райвно, ООН, МВС, сільрада, Дніпрогес. Простежте, як здійснюється зв’язок присудків із цими підметами.

Вправа 20. Складіть (доберіть з художніх або публіцистичних текстів) речення, в яких підмет або присудок виражалися б незмінними частинами мови. Поясніть зв’язок присудків з підметами.

Другорядні члени речення

Вправа 21. Знайдіть головні і другорядні члени речення. Вкажіть, які з другорядних членів речення є обов’язковими, а які – необов’язковими (факультативними).
Роман-степовий запевняє, що й садок у нього не так би родив, якби не бджола. Вважає, що тільки завдяки їй, тільки разом з бджолою викохав він тут цей садок на роздоллі. Інколи навіть з Млинівки вчителі приводять до Романа школяр чат на екскурсію, щоб господар показав дітям, як воно щепиться, як дике стає не диким.
Все в тім садку повите для нас таємницею, починаючи з самого дядька Романа, з його ніколи до кінця не розгаданою усмішкою. Загадкове усе, що там дає зав’язь і родить, бо ногою сторонній в Романові володіння не ступи, не потривож ні садок, ні вулики, що, повні мирного гудіння, трудяться, не знаючи втоми, тримаючись будь-якої днини свого ладу та своїх законів (О. Гончар).

Додаток

Вправа 22. Випишіть в дві колонки словосполучення з прямим і непрямим додатком. Схарактеризуйте засоби їх вираження та зв’язок з іншими членами речення.
Якнайчастіше спілкуйтеся з малям; щиро і правильно відповідайте на запитання дитини.
Шануйте гідність маленького співрозмовника, давайте йому можливість висловити свою думку; не підвищуйте голос у розмові з донькою чи сином; якнайчастіше вживайте «формули ввічливості»: будь ласка, перепрошую, вибач, прошу вибачити, дякую, – виявляйте доброзичливість, прихильність.
Читайте і співайте дитині і разом із нею; учіть разом вірші, пісні, загадки, приповідки, скоромовки; поєднуйте слово і гру, слово і малюнок; не допускайте у вашій оселі лайливих слів; привчайте дитину до мовного етикету за столом, у транспорті, магазині, на вулиці; виправляйте власні мовні огріхи, а також ваших рідних, друзів, колег.
Пояснюйте дитині значення незрозумілих слів; учіть правильно будувати речення.
Ведіть словничок, записуйте перлини мовної творчості вашої дитини.
Такий своєрідний мовний кодекс, напевне, допоможе виховати у молодого покоління шану до рідної мови. Чи може бути щось благородніше, ніж дитяча пристрасть до витоків духовності?
Із журналу

Вправа 24. Складіть (доберіть з художніх або публіцистичних текстів) десять речень з прямими та непрямими додатками.

Означення

Вправа 25. Випишіть узгоджені і неузгоджені означення разом з означуваним словом, визначіть спосіб їх зв’язку з означуваним словом, з’ясуйте їх морфологічне вираження.
І. Тільки рішуча активізація культурної діяльності, художньої і наукової творчості в усіх сферах народного життя зможе надати процесові українського відродження реальної дійової сили, піднести українську націю на вищий рівень цивілізованості. Наша культура багато має зробити, щоб звільнити кожного від комплексу меншовартості, пробудити в усій людності України почуття національної честі і самоповаги. Звичайно, нелегко одразу психологічно змінитися людям, які упродовж багатьох літ почували себе зеками. Той, чиє життя минало в атмосфері репресій, утисків і принижень, має виявити неабияку силу духу, щоб сприйняти нову історичну ситуацію, звикнути до нового мислення і реально виявити себе в ньому. Маємо всі, відкинувши сумніви, усвідомити, що сьогочасна історія справді дає шанс нашій нації відродитись, зміцнитись духовно, повністю виявити свій творчий, інтелектуальний і мистецький потенціал.
За О. Гончарем
ІІ. Сорочка на ній біленька, тоненька, сама пряла і пишнії рукава вишивала червоними нитками. Плахта на ній картацька, червчата, ще материнська – придана; тепер вже таких не роблять. І яких-то цвітів там не було? Батечку мій, та й годі! Запаска шовкова, морева; каламайковий пояс, та як підпережеться, так так рукою і обхватиш, – ще ж то не дуже і стягнеться. Хусточка у пояса мережована і з вишитими орлами і лямівка з-під плахти тож ви мережована й з китичками; панчішки сині, суконні, і чевоні черевички. От така як вийде, то що і твоя панночка! Іде як павичка, не дуже по усім усюдам розгляда, а тільки дивиться під ноги. Коли з старшим себе зострілась, зараз низенько поклонилась та й каже: «Здрастуйте, дядюшка!» або: «Здорові, тітусю!» І таки хоч би то мала дитина булла, то вже не пройде просто, усякому поклониться і ласково заговорить. А щоб який парубок та посмів би її зайняти? Ну-ну, не знаю! Вона й не лаятиметься, і ні слова й не скаже, а тільки подивиться на нього так пильно, та буцім і жалібно, і сердитенько, – хто її зна, як то вона там згляне, – так хоч би який був, то зараз шапку з голови схопе, поклонивсь звичайненько, і ні пари з уст не мовить, і відійде дальш. О, там вже на все село була і красива, і розумна, і багата, звичайна, та ще ж к тому тиха, і смирна, і усякому покірна.
ІІІ. Старшим боярином був з города парубок, свитник Василь. Хлопець гарний, русявий, чисто підголений; чуб чепурний, уси козацькі, очі веселенькі, як зірочки; на виду рум’яний, моторний, звичайний; жупан на ньому синій і китаєва юпка, поясом з аглицької каламайки підперезаний; у тяжинових штанях, чоботи добрі, шкапові, з підковами. Як пришивали боярам до шапок квітки, то усі клали по шагу, хто-хто два, та й лакей з панського двора – і той п’ять шагів положив, що усі здивувались, а Василь усе вижидав та усе в кишені довбавсь, а далі витяг капшучок, а там-таки дещо бряжчало, засунув пальці, достав та й положив на викуп шапки, за квітку, цілісінький гривеник!..
За Г. Квіткою-Основ’яненком

Зразок
Пишнії ( які?) рукава* – узгоджене означення, виражене прикметником нестягненої форми, узгоджується означуваним словом у роді, числі та відмінку.

Вправа 26. Доберіть з творів художньої літератури десять речень з узгодженими означеннями; визначіть, до якого слова кожне з них відноситься і яку конкретизовану ознаку предмета виражає.

Вправа 27. З наведених словосполучень виберіть ті, в яких іменник у родовому відмінку може виконувати в реченні роль неузгодженого означення; складіть з ними речення.

Людина похилого віку, будинок на два поверхи, конспект студента, картина художника, діти дошкільного віку, творці краси, асистент режисера, квіти Карпат, повідомлення інженера, бракує розуму, вагон вугілля, дорога на Одесу, холод зими, з карими очима, високого зросту, утвердження ідеалів, цвіт яблуні, час сподівань, вихователь молоді, радість перемоги.



Прикладка як різновид означення

Вправа 28. У поданих реченнях знайдіть прикладки та іменні складені присудки; обґрунтуйте відмінність.
1. І моя праця – то моя совість, моя сповідь перед дітьми й онуками (О. Довж.). 2. Я люблю Дніпро – велику ріку мого народу (О. Довж.). 3. Рідна мова – не степ, не хата, а народу мого душа (В. Гонч.). 4. Космодром – це велике господарство, складна споруда, яку обслуговує кваліфікований персонал (Газ.). 5. Ніч – мов криниця без дна (Рил.). 6. Батько сількора Василя, середняк Опанас Трубенко, був людиною неквапливою (Довж.). 7. З гущавини лісу вибігає Перелесник – гарний хлопець у червоній одежі, з червонястим, буйно розвіяним, як вітер, волоссям, з чорними бровами, з блискучими очима (Л. Укр.). 8. Замовк кобзар – співець єдиний. Розбилась арфа золота (Олесь). 9.Карі очі – мов зорі з небес, губи – червоная вишня (Грінч.). 10. Вміти творити – це не означає вміти добре малювати чи добре ліпити. Я думаю, що вміти творити – це означає бути також мислителем своєї епохи, свого часу, бути на рівні передових ідей свого часу, бути виразником інтересів свого суспільства (О. Довж.).

Вправа 29. Добираючи до підметів інший присудок, переробіть і запишіть речення так, щоб іменна частина складеного підмета стала прикладкою.

Зразок:
Арфа – щипковий музичний інструмент. – Арфа, щипковий музичний інструмент, має форму трикутної рами.

1. Київ – столиця України. 2. Олесь Гончар – видатний український письменник. 3. Мова – душа народу. 4. Молодь – майбутнє нашого суспільства. 5. Дніпро – найбільша річка України.



Вправа 30. Із наведеними власними назвами складіть і запишіть речення, в яких прикладки стояли б перед власною назвою і після неї.
Примітка. Виконуючи вправу користуйтесь довідковою та енциклопедичною літературою.
Національна академія наук України; Іван Франко; Хрещатик; Анатолій Пономаренко; Київський національний університет імені Тараса Шевченка; Чернігів; Леся Українка; Славутич; Асканія-Нова; Закарпаття.

Вправа 31. У поданих реченнях знайдіть прикладки; де треба, поставте дефіс або лапки; обґрунтуйте вживання їх. Визначте різновид прикладки за значенням (соціальна належність, вік національність, професія, власна географічна назва, умовна назва організації, якість або властивість предмета).
1. Пахне чорна ніч полин травою… (Шук.). 2. Університет Києво- Могилянська академія знову відчинив свої двері для абітурієнтів (Газ.). 3. Гойдає на хвилях, несе по Вкраїні важкі пароплави Дніпро богатир (Сос.). 4. Фільм Тарас Бульба має бути романтичним, як романтична і хвилююча сама повість (Довж.). 5. І гірко плаче Ярославна в Путівлі граді на валу (Мал.). 6. Шуми, Славутичу ріко, Ростіть, дерева юні, гінко… (Рил.). 7. Ой сонечку батечку, догоди, догоди! А ти, земле матінко, уроди, уроди! (Олесь). 8. Роман Уласа Самчука Марія – перший в українській літературі художній твір про примусову колективізацію, так зване розкуркулення справжніх господарів землі, трудівників хліборобів, про голодомор тридцять третього року. Написаний він у високому стилі хроніки життя жінки селянки, яка мимохіть підноситься до символу України (С. П.). 9. Григорій Тютюнник народився в селі Шалівка на Полтавщині (Із підручника). 10. Поетеса Ірина Жиленко писала для дітей і про дітей (М. М.). 11. Кілька років тому у Весельці була видана книжка оповідань і казок Василя Чухліба Олень на тому березі (Сл.). 12. Я жив колись у готелі Україна (Р. Т.).

Обставина

Скачати 122.37 Kb.

Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4   5




База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2022
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка