«Р озвиток пізнавальних психічних процесів як запорука позитивної динаміки становлення дітей з особливими потребами» вихователя Грелі Романії Петрівни



Сторінка1/5
Дата конвертації05.12.2018
Розмір0.98 Mb.
  1   2   3   4   5
Тернопільський дошкільний навчальний заклад № 2

Опис досвіду на тему:


«Розвиток пізнавальних психічних процесів як запорука позитивної динаміки становлення дітей з особливими потребами»
вихователя Грелі Романії Петрівни
Рецензент: завідувач ДНЗ,

вчитель - дефектолог

Безкоровайна Н.І.

Консультант: вихователь-методист

Стадник І.С..

Тернопіль 2017




Зміст



  1. Відомості про педагога_________________________________________2

  2. Відгук_______________________________________________________3

  3. Анотація на педагогічний досвід_________________________________4

  4. Опис досвіду роботи____________________________________________5

4.1. Актуальність проблеми пізнавальної активності дітей дошкільного

віку з порушенням розумового розвитку_____________________________5

4.2. Особливості пізнавальних психічних процесів дітей, які потребують корекції розумового розвитку______________________________________7

4.3. Створення комфортного середовища для оптимізації розвитку дітей із затримкою психомовного розвитку___________________________9

4.4. Висновки, рекомендації_______________________________________11

5. Додатки______________________________________________________12

Додаток 1 Анкети для батьків______________________________________12

Додаток 2 Конспект заняття з пізнавального розвитку__________________15

Додаток 3 Конспект заняття комбінованого типу_______________________20

Додаток 4 Конспекти занять з зображувальної, трудової діяльності, прогулянки_______________________________________________________22

Додаток 5 Методики, таблиці обліку співпраці з учителем-логопедом, практичним психологом_________________________________________29

Додаток 6 Конспект спортивної розваги____________________________33

Додаток 7 Сенсорна стимуляція різних органів відчуття_________________36

6. Список використаної літератури________________________________39

Відомості про педагога
Прізвище, ім’я, по батькові Греля Романія Петрівна

Дата народження 02.03.1960 р.

Який навчальний заклад закінчив (ла), у якому році, спеціальність згідно з дипломом Самбірське педагогічне училище 1979 р., вчитель початкових класів

Адреса досвіду (повна назва, адреса, телефон) дошкільний навчальний заклад №2 міста Тернополя, в. Лесі Українки, 10, Б, 241532

Стаж роботи: загальний 37 років

у тому числі педагогічний 37 років

Кваліфікаційна категорія «спеціаліст»

Звання не має

Державні нагороди, відзнаки не має

Тема досвіду «Розвиток пізнавальних психічних процесів як запорука позитивної динаміки становлення дітей з особливими потребами».

Матеріали досвіду роботи схвалено педагогічною радою ТДНЗ №2

(Протокол № 2 від 01.12.2016 р.)

Відгук про діяльність вихователя дошкільного навчального закладу № 2 м. ТернополяГрелі Романії Петрівни

Греля Р.П. має середню спеціальну педагогічну освіту, кваліфікація вихователь дітей дошкільного віку. У ТДНЗ №2 на посаді вихователя працює з 1981 року.

Греля Р.П. має кваліфікаційну категорію «спеціаліст», підтверджену на відповідність рішенням атестаційної комісії ТДНЗ №2 від 12 березня 2012 року. У 2016 році Греля Р.П. підвищила кваліфікацію у Тернопільському обласному комунальному інституті післядипломної педагогічної освіти на очно-дистанційних курсах, свідоцтво №2962 від 01.11.2016р.

За час роботи зарекомендувала себе як відповідальний, досвідчений педагог. Вона добре володіє ситуацією у дитячому колективі, враховує у роботі їхні вікові та індивідуальні особливості. Під час проведення різних видів роботи з дітьми з відхиленнями у психофізичному розвитку перевагу надає ігровим методам і прийомам. Педагог успішно працює над розвитком уваги, пам’яті, логічного мислення, сприймання дітей з затримкою психомовного розвитку. Романія Петрівна знаходить контакт з кожним вихованцем, помічає і розвиває у вихованців індивідуальні здібності, вмієвикликати у малят інтерес, бажання займатися з педагогом, ровесниками.

Педагог працює над удосконаленням своєї педагогічної майстерності: постійно підвищує фаховий рівень, вивчаючи новинки методичної і фахової літератури, бере участь у методооб’єднаннях міста.

Греля Р.П. друкується у навчально-методичному посібнику «Тепла долоня», схваленим науково-методичною радою ТКМЦНОІМ.

Греля Р.П. добросовісна, старанна, відповідальна, врівноважена, чуйна до дітей, яких дуже любить. Користується повагою у колег та батьків вихованців. Надає консультації та періодично виступає на батьківських зборах. Бере участь у громадському житті колективу дошкільного закладу.

Романія Петрівна працює над темою : «Розвиток пізнавальних психічних процесів як запорука позитивної динаміки становлення дітей з особливими потребами».

Завідувач ТДНЗ №2: Н.І.Безкоровайна

Анотація на педагогічний досвід вихователя ТДНЗ №2

Грелі Романії Петрівни

за темою: «Розвиток пізнавальних психічних процесів як запорука позитивної динаміки становлення дітей з особливими потребами»


Питання, висвітлені вихователем Грелею Р.П. в даній роботі, розкривають можливості розвивальної роботи з дошкільниками, які потребують корекції у розвитку.

У своєму доробку Греля Р.П. розглядає особливості пізнавальних процесів дітей з особливими потребами, розкриває умови навчання і виховання дітей, які потребують особливої педагогічної уваги. Романія Петрівна звертає увагу на те, що необхідно розширювати сферу спілкування дітей із затримкою психічного розвитку, якнайшвидше їх соціалізувати.

У своїй роботі педагог належну увагу приділяє співпраці з батьками. Наголошує, що чим раніше дитина отримає корекційну допомогу від психолога, логопеда, тим швидше вона буде реабілітована психічно, тим продуктивнішою стане її навчальна діяльність.

Вихователь описала проблему соціальної дезадаптованості дітей з порушеннями психофізичного розвитку, вказала на послідовність роботи щодо розвитку пізнавальних процесів дітей з особливими освітніми потребами, розкрила основні напрями діяльності вихователя у формуванні емоційно - вольової сфери, довільності психічних процесів, розвитку навиків спілкування та формування соціального досвіду у дітей з особливими потребами.

Для досягнення позитивної динаміки у дошкільників з особливостями психофізичного розвитку педагог вказує на використання методів та прийомів навчання таких дітей, а також наголошує на важливості врахування об’єктивних показників та потенційних можливостей кожної дитини зокрема.

Заслуговує на увагу практичний додаток до теоретичного викладу роботи, де зібраний рекомендаційний матеріал для використання в повсякденній діяльності з дошкільниками з особливими потребами.



Завідувач ТДНЗ №2: Н.І.Безкоровайна

4.Опис досвіду.

У своїй роботі Греля Романія Петрівна керується девізом: «Здібності дітей набагато важливіші за її недоліки» (Девід Вернер).

4.1. Актуальність проблеми.

У роботі по узагальненню досвіду вихователь Греля Р.П. відзначила, що збереження фізичного і психічного здоров’я підростаючого покоління – одне з найважливіших завдань нашого суспільства й насамперед системи освіти. Усі педагоги закладу і сама Романія Петрівна у повсякденній роботі керуються такими законодавчими документами:

  • Законами України «Про освіту» від 23.05.91 №1060 –XII, «Про дошкільну освіту» від 11.07.2001 №2628-ІІІ, «Про реабілітацію інвалідів в Україні», «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», «Про охорону дитинства»,

  • Указом Президента України від 20.03.2008 №244 Про додаткові заходи щодо підвищення якості освіти в Україні».

На сьогоднішній день особливо актуальним є твердження про те, що кожна дитина, незалежно від свого психофізичного розвитку, повинна мати можливість розкрити себе, показати світу свої природні потенції, реалізувати свої творчі задуми. За даними ПМПК, що функціонують в Україні, дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку, в нашій країні понад 1 мільйон (12,2 % від загальної кількості дітей у країні). Водночас, в Україні немає повного статистичного державного обліку дітей, які мають порушення психофізичного розвитку. Причина – міжвідомчі бар’єри, відсутність єдиної категоризації, різні підходи до проведення обліку таких дітей тощо. Проблема інвалідів та людей з особливими потребами стає дедалі гострішою, актуальнішою, внаслідок зростання захворюваності населення України.

Діти з затримкою психічного розвитку є складною категорією для інтеграції в загальноосвітньому просторі. Це пов’язано з їхніми обмеженими інтелектуальними можливостями в засвоєнні навчальної програми та своєрідністю формування особистості. А отже – і своєрідною соціальною адаптацією.

Для того, щоб осягнути проблеми дітей із вадами та їх сімей, виявити їх особливості й зрозуміти специфіку роботи з ними, необхідно передусім з’ясувати деякі поняття.

ЗПР – це тимчасове відставання психомоторних функцій дитини, яке виражається в проблемах спілкування, у відставанні пізнавальних психічних процесів (сприймання, пам’яті, мислення, уваги тощо)

Людина з особливими потребами – особа, яка внаслідок порушення здоровя потребує спеціальних умов життя, організації сімейного й соціального оточення та самореалізації.

Адаптація – це складний процес пристосування індивіда до нових умов через набуття нових або зміни уже існуючих форм поведінки. Проблемну адаптацію в суспільстві не можна вважати «провиною» лише однієї конкретної особистості. Важливим фактором є також вплив зовнішнього соціального середовища, зокрема недостатня соціалізація.

Соціалізація – це процес, у якому людина набуває властивостей, необхідних для життєдіяльності в суспільстві, процес, що забезпечує входження людини до певної соціальної групи; один із головних процесів формування особистості.

Заслуговує на увагу той факт, що вихователь досить чітко вказує у своїй роботі на причини затримки психічного розвитку:

  • Несприятливі умови виховання;

  • Спадкова схильність;

  • Довготривалі хронічні захворювання в ранньому дитинстві;

  • Порушення функціонування мозку, що виникають ще під час внутрішньоутробного розвитку;

  • Ускладнені пологи.

Отже, затримку психічного розвитку можуть спричиняти різноманітні чинники. Час виникнення, глибина, особливості прояву цього відхилення у психічному розвитку дитини різні. Батькам дуже важливо вчасно помітити та докласти зусиль для їх усунення упродовж перших 6-ти років життя, оскільки цей час визначальний для успішного навчання дитини у школі та й усього її подальшого життя.

У роботі педагога слушно зауважено і те, що саме наш заклад допомагає тернопільським родинам з дітьми з особливим освітніми потребами. Педагогічний колектив переконаний, що початок життя дитини має бути життєствердним, насичений позитивом, вірою у подолання всіх найбільш складних процесів становлення та розвитку власних потенцій дитини. Особливо за умови, коли природа обмежує можливості тіла та душі у розкритті творчого потенціалу. Досить непросто адаптуватись людині з обмеженими можливостями до світу. Звичайно, це нелегка задача, але можлива, якщо дитина буде відчувати розуміння і підтримку у будь-яких проявах від батьків, близьких і педагогів.

Проблема вивчення своєчасного розвитку пізнавальних процесів є актуальною, оскільки дошкільний вік унікальний і те, що буде «недобрано» спочатку, надолужити надалі виявиться важко або зовсім неможливо.

Греля Романія Петрівна, тривалий час працюючи з дітьми з вадами розвитку, поставила за мету: визначити особливості роботи вихователя (у тісній взаємодії з практичним психологом, учителем-логопедом та батьками) щодо формування пізнавальних психічних процесів у дітей, які потребують не лише знань, а й величезного терпіння, любові, складної і копіткої праці.

Відповідно до мети передбачила вирішення таких завдань:



  • дослідити теоретичні напрацювання про особливості розвитку пізнавальних процесів дошкільнят з особливими освітніми потребами;

  • експериментально виявити прийоми активізації пізнавальної діяльності дошкільнят з затримкою психічного розвитку.

Предметом її досвіду є як розробка дидактичного матеріалу, так і апробація прийомів оптимізації роботи з розвитку пізнавальних процесів дошкільників.

Цільова аудиторія: дошкільники у віці 4 - 6 років.



4.2. Особливості пізнавальних психічних процесів дітей із затримкою психічного розвитку

Розпочавши працювати в групі з дітьми з затримкою психомовного розвитку, Греля Р.П. глибше почала цікавитися закономірностями розвитку дитини з особливими потребами. Це і перегляд літератури з дитячої психології (дослідження Б.Ельконіна, О.Запорожця, М.Монтессорі, Г.Домана, С.Лупан, С.Трикоз, Б.Нікітіна), і знайомство з поглядами науковців про недостатність розвитку вищої форми пізнавальної діяльності, тобто процесів узагальнення та абстрагування (З.Фрейд, А.Адлер, Е.Еріксон, Х.Корні, Ж.Піаже, О.Сидоренко), і власне переконання, як практика, у важливості чинників розвитку людини з особливими потребами:



  • потреба в позитивній увазі й безумовне прийняття дитини оточуючими;

  • розширення власних ресурсів щодо задоволення своїх потреб;

  • створення ситуацій успішної діяльності;

  • розвиток ініціативи;

  • формування позитивної ідентичності.

У своєму доробку Романія Петрівна зауважує, що основний недолік таких дітей – слабкість узагальнень, яка проявляється в тому, що діти погано засвоюють правила і загальні поняття. Своєрідність пам’яті дітей з затримкою психомовного розвитку порівняно з нормою полягає у зменшеній кількості матеріалу, що запам’ятовується, у темпі запам’ятовування, якості, міцності його зберігання, а також швидкості забування. Оскільки дітям важко дається заучування віршів, розуміння змісту казок, мелодій та слів пісень, вони відчувають значні труднощі при відтворенні послідовності певних елементів, узорів, геометричних фігур, педагог підбирала дидактичні ігри та вправи з опорою на чуттєвий досвід дітей, аби викликати у малят інтерес, бажання займатися з педагогом, ровесниками. Додаток 7
Паралельно вихователь працювала і над формуванням у дітей довільної уваги, так як малюки, дивлячись на об’єкти або зображення, не помічають притаманних їм суттєвих елементів. Розуміючи, що однією з причин неуважності дітей є швидка виснажливість психічних процесів, які створюють труднощі в розподіленні уваги між кількома діями чи об’єктами, Романія Петрівна часто розпочинає свої заняття нетрадиційно: звучанням дитячого музичного інструмента, сюрпризом, захованим у «капустинці», аромотерапією, психологічною хвилинкою, не забуває про зоровий, словесно-емоційний контакт з вихованцями. Протягом заняття, яке проходить в ігровій формі, часто підбадьорює малят похвалою, підсилює мотивацію малят (прикрасити ялинку для Зайчика, нагодувати пташок, збудувати огорожу для тварин).

Додаток 4

Зважаючи на особливості мовленнєвого розвитку(обмежений словниковий запас, мова бідна, із порушенням звуковимови та фонематичного слуху, важко дається побудова речень, дуже ускладнений процес сприйняття та осмислення змісту казок і текстів), Греля Р.П. доречно малослівних, пасивних дітей залучає до театралізованої діяльності. Саме перевтілення в іграшкового персонажа, героя мультфільму, взаємодія з іграшкою спонукає дитину говорити, емоційно реагувати, контактувати, наслідувати.

Для формування у малюків знань про такі властивості предметів як температура, фактура матеріалу, якість поверхні, форма й величина, вихователь постійно урізноманітнює наочний та роздавальний матеріал, використовує нові для дитини способи виконання завдань, вводить в практику роботи системи пізнавально-ігрової діяльності гудзикотерапію (ігри «акваріум», «рибалка», «ґудзикове лото» та інші), «гороховий» басейн, сендплей, про що детально описує і своїй роботі. Шукаючи можливості позитивно вплинути на настрій малят, «згладити» дитячі конфлікти, пробудити гуманні почуття, Романія Петрівна протягом останнього року широко почала використовувати музикотерапію: під час занять з зображувальної діяльності, у ранкові, а особливо вечірні години вмикала магнітофон із записами класичної музики (Ф.Шопена, Ф.Шуберта, Л.Бетховена та інших); намагалася в усі види роботи з дітьми залучати звуковий фон (шум вітру чи води, спів пташок, різноманітні звуки живої природи). Враховуючи особливості емоційних проявів дітей з даною нозологією, вихователь завжди виконує роль позитивно налаштованого, не оцінюючого, а розуміючого «контролера» емоцій та поведінки дитини, спрямовує її, допомагає позначати її емоції та дії.

Розуміючи закономірності розвитку пізнавальних психічних процесів, зважаючи на особливості їх формування у дітей з затримкою психічного розвитку, Греля Р.П. виділила для себе, як вихователя, такі завдання:

  • створення умов,

  • підбір необхідного інструментарію (методів і прийомів, дидактичних ігор, вправ),

  • тісна співпраця з усіма спеціалістами ДНЗ,

  • залучення батьків до процесу оптимізації пізнавальної активності даної категорії дошкільників.

4.3. Створення комфортного середовища для оптимізації розвитку дітей із затримкою психомовного розвитку

Приймаючи малят у групу, педагог, в першу чергу, увагу зосереджує на вивченні можливостей кожного дошкільника сприймати інформацію, чути та розуміти вказівку дорослого, запам’ятовувати (зорову, слухову пам'ять), вміння спілкуватися з дорослими, ровесниками. Для цього окрім спостережень, використовує моніторинг розвитку пізнавальних психічних процесів, анкетує батьків (використані анкети, методики і таблиці з показниками розвитку дітей подані у додатках).

Додаток 1, 5

Проаналізувавши стартові можливості кожного вихованця, Греля Р.П. приступає до реалізації спланованої корекційної роботи з кожною окремою дитиною. Розвиток психічних процесів малюка відбувається лише в ігровій формі, з застосуванням різних варіантів вправ; спершу індивідуально, за умови -- адресовані дитині доручення мають бути такими, щоб вона могла проявити себе з найкращого боку. Деколи педагог навмисне створює ситуації, які сприяють виникненню та виявленню в дитини гуманних почуттів, турботи про товаришів, співчуття тощо.



Працюючи багато років з дітьми з затримкою психічного розвитку, вихователь вміє встановити тісний емоційний контакт (бере дитину за руку, обнімає за плечі, гладить по голівці). Корекцію розпочинає з найпростіших вправ, з механічного повторення простих дій, називання предметів і складання найпростіших фраз, «трансформує» навчальну діяльність в ігровий процес, в якому передбачає вплив на різні аналізатори, щоденно використовує в роботі дидактичні ігри, вправи на розвиток пізнавальних психічних процесів, дрібної моторики. З різноманітним дидактичним матеріалом (пірамідки, мозаїка, втулки, картки) вправа проводиться до тих пір, поки дошкільник не оволодіє навичкою, з інтересом і оптимально швидко не виконає завдання. Ретельно підбираючи наочний матеріал, педагог слідкує, щоб не було зайвих деталей на занятті.

Вдалим ноу-хау у діяльності Романії Петрівни, на мій погляд, є використання під час творчої діяльності з дітьми різноманітних матеріалів, предметів, використання яких, на перший погляд, в даній роботі здається неймовірним. Саме нестандартне використання предметів в певних видах діяльності викликає найбільший подив і захоплення у дітей, активізує їх психічні процеси та схвалюється батьками («Маленькі кухарі» -- макарони, «Попелюшка» -- бобові, «Фіксики» -- іграшкові шурупи, гайки).



Романія Петрівна констатує, що гратися й розвиватися дітям допомагають заняття спортом, музична діяльність, ляльковий та пальчиковий театр, різноманітні іграшки. Щоб дитина розвивалася зовсім не обов’язково використовувати дорогі, сучасні ігри та іграшки. Навпаки, супермодні ігри поступаються простим предметам, які дитина може використовувати по-різному. Наприклад, з різнокольорових ґудзиків можна скласти прості мозаїчні візерунки, нанизувати їх на нитку і робити красиве намисто, відбираючи за формою, кольором, розміром – дітям це приносить чимало задоволення.

Додаток 6, 7

Поступово Романія Петрівна навчає дітей працювати в парах, підгрупах, наслідуючи дії ровесників, допомагаючи сусідові. На останньому етапі намагається сформувати у дітей вміння радіти спільній діяльності – отримуючи задоволення і від власного успіху, і від колективного. Для зацікавлення використовує різноманітну мотивацію: пригостити птахів, створити вітамінну грядку на вікні, утрамбувати сніг поблизу дерев і т.п.


Романія Петрівна справедливо виділяє важливість співпраці усіх категорій спеціалістів закладу. Так, приступаючи до роботи з дітьми із затримкою психомовного розвитку (ЗПМР), зумовленими органічними ураженнями, з синдромом дефіциту уваги (СДУ) і з синдромом емоційно-вольової нестійкості (СЕВН), вихователь разом з учителем-логопедом та практичним психологом обстежує малят, допомагає у проведенні тестів та спостережень. Згодом працює за рекомендаціями вчителя-логопеда, які фіксуються в зошиті взаємозв’язку логопеда з вихователем групи. Завдання реалізовує під час самостійної ігрової, рухової, художньої діяльності дітей, як індивідуально, так і погрупово під час прогулянок, фізкультпауз, розваг.

Щорічно, двічі на рік (в період адаптації – вересень, жовтень та в травні) проводяться обстеження дітей за допомогою тестів. Методики, які дозволяють визначити рівень розвитку пізнавальних процесів, розроблені вихователем разом з практичним психологом, і адаптовані до можливостей малят з особливими потребами. Додаток 5

Враховуючи рекомендації практичного психолога, Греля Р.П. свою корекційну роботу з дітьми з особливими освітніми потребами спрямовує на розвиток координації дрібних рухів руки і зорового контролю, довільності пізнавальних психічних процесів, вміння сприймати приклад дорослого, наслідувати його, на розширення загальної обізнаності дитини, збагачення соціального досвіду, на розвиток мотиваційної, інтелектуальної готовності до навчання в школі, емоційно-вольової сфери дитини з вадами психофізичного розвитку.

На стабілізацію емоційного стану дітей, мотиваційно-вольової сфери дітей з ознаками гіперактивності позитивно впливають спільні з практичним психологом заняття в сенсорній кімнаті. В невимушеній атмосфері діти мають змогу почувати себе розкутими, вибирати діяльність за власним бажанням, знімати психофізичну напругу, в чому їм завжди допомагає такий мудрий порадник, досвідчений, уважний, креативний вихователь, яким є Греля Романія Петрівна.

Особливо цінним в роботі Романії Петрівни є надбання у співпраці з родинами малюків. Оскільки батьки вихованців переважно молоді, часто недосвідчені у питаннях вікової дитячої та спеціальної психології, саме в них виникають запитання щодо подолання нагальних проблем, профілактики та усунення негативних ознак розвитку. Тому під час бесід та консультацій педагог знайомить батьків з необхідністю використання різноманітних маніпуляцій з предметами, ігор, вправ, постійної емоційної підтримки, похвали навіть за незначні успіхи, доброзичливої атмосфери в сім’ї, віри в успіхи своєї дитини. Під час майстер-класів вихователь демонструє використання елементів театралізації, прийомів емоційної підтримки, методик гудзикотерапії, піскотерапії та інших. Виступаючи перед батьками на зборах, Греля Р.П. не втомлюється акцентувати увагу на виявленні і розвитку індивідуальних здібностей вихованців (спів, малювання, конструювання, математичний хист, швидке запам’ятовування), адже це допоможе дитині з особливими потребами усвідомлювати себе як повноцінну особистість.

4.4. Із досвіду роботи Грелі Р.П. можна зробити висновки і про доцільність використання методів, прийомів, розробленого інструментарію, і про вчасне виявлення і розвиток індивідуальних здібностей вихованців, і про важливість співпраці фахівців - педагогів між собою та з батьками вихованців. Думаю, що напрацьований Романією Петрівною досвід буде використаний у роботі іншими вихователями, стане у пригоді педагогам-однодумцям, допоможе небайдужим батькам в організації діяльності з дітьми з особливими потребами.

Вихователь-методист І.С.Стадник

Додаток 1

Анкета для батьків

Відповідаючи на запитання анкети, батьки мають право обрати одну відповідь.


1. Як Ви думаєте, чого чекає дитина від родини, у якій живе?

а) гарної організації побуту;

б) радості спілкування;

в) спокою й захищеності.


2. Що найбільше турбує Вас у родині?

а) здоров’я дітей;

б) гарне навчання;

в) трудова участь дітей у житті родини;

г) настрій дітей і причини його змін.
3. Чи самотня Ваша дитина в родині?

а) так;


б) ні;

в) не знаю.


4. Як Ви думаєте, чи захоче Ваша дитина, щоб її майбутня родина була схожа на батьківську?

а) так;


б) ні;

в) не знаю.


5. Яка з наведених нижче життєвих установок є, на Вашу думку, для дитини найбільш значущою?

а) бути матеріально забезпеченою людиною;

б) зустріти любов;

в) мати багато друзів;

г) реалізувати свої інтелектуальні можливості.
6. Чи знайома Ваша дитина з тими моральними проблемами, що існують у родині?

а) так;


б) ні;

в) не знаю.


7. Чи є у Вашої дитини секрети від своєї родини?

а) так;


б) ні;

в) не знаю.



Додаток 2

Конспект заняття з пізнавального розвитку дітей з ЗПР


Каталог: bitstream -> 123456789
123456789 -> 1. Коротко про симетрію…
123456789 -> Звіт про науково-дослідну роботу регіональні особливості стану кишкової мікрофлори у дітей із соматичними захворюваннями Оцінка стану кишкової мікрофлори у дітей раннього віку, хворих на пневмонію на фоні залізодефіцитної анемії
123456789 -> Звіт про науково-дослідну роботу регіональні особливості стану кишкової мікрофлори у дітей із соматичними захворюваннями зміни мікробіоценозу кишечника у дітей, хворих на гострий обструктивний бронхіт бронхіальну астму (проміжний)
123456789 -> Використання науково-технічних бд у наукових дослідженнях Васильєв О. В., к т. н
123456789 -> Розвиток банківського споживчого кредитування
123456789 -> Реферат дипломна робота містить 128 сторінок, 17 таблиць, 21 рисунок, список використаних джерел з 108 найменувань, 6 додатків
123456789 -> Урок з хімії у 9-му класі на тему: "Жири. Склад жирів, їх утворення. Жири в природі. Біологічна роль жирів"


Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4   5


База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка