Реферат циклу наукових праць «оптимізація цивільного судочинства в україні»



Скачати 132.17 Kb.
Дата конвертації23.10.2016
Розмір132.17 Kb.
ТипРеферат
НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ІНСТИТУТ
ПРИВАТНОГО ПРАВА І ПІДПРИЄМНИЦТВА
НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ ПРАВОВИХ НАУК УКРАЇНИ

РЕФЕРАТ


циклу наукових праць
«ОПТИМІЗАЦІЯ ЦИВІЛЬНОГО СУДОЧИНСТВА В УКРАЇНІ»


Бобрика Володимира Івановича

кандидата юридичних наук, завідувача відділу юрисдикційних форм правового захисту суб’єктів приватного права

Науково-дослідного інституту приватного права і підприємництва Національної академії правових наук України

Київ – 2013

Реферат

циклу праць Бобрика Володимира Івановича на тему

«Оптимізація цивільного судочинства в Україні»

Протягом останніх років безперервно зростає кількість звернень фізичних та юридичних осіб за судовим захистом своїх порушених, оспорюваних чи невизнаних прав, свобод та інтересів, що призводить до збільшення завантаженості суддів. Як свідчить судова практика, велика кількість цивільних справ, що розглядаються в порядку позовного провадження, фактично є безспірними, або є досить простими за своїм юридичним змістом. З огляду на це повна процедура судового розгляду не завжди є оптимальною формою захисту цивільних прав, свобод та інтересів, адже застосування формальностей позовного процесу в усіх без винятку випадках затягує провадження, що не сприяє оперативності судового захисту.

Ігнорування характеру поведінки сторін і ступеню обґрунтованості вимог істотно порушує взаємозв’язок кінцевої мети судочинства та методів її досягнення. Застосування позовного порядку для розгляду документально підтверджених, неоспорюваних вимог, або нескладних справ невиправдане ні з позиції засад процесуальної економії, ні з позиції матеріальних (фінансових) витрат держави. Можливість спрощення і скорочення процедури, а також втілення інших заходів оптимізації цивільного процесу в обумовлених законом випадках підвищує ефективність правового захисту та дозволяє розвантажити суди від розгляду за повною процедурою безспірних по своїй суті справ.

Об’єктом дослідження виступали суспільні цивільно-процесуальні відносини, а предметом – способи, засоби і методи оптимізації (спрощення, удосконалення) цивільного процесу України та окремих процедур розгляду та вирішення цивільних справ з урахуванням динаміки судової реформи в Україні.

Мета проекту полягала у виробленні на підставі узагальнення положень законодавства України, іноземних країн, судової практики та теоретичних розробок напрямків і шляхів оптимізації (спрощення, удосконалення процедури) цивільного процесу з урахуванням здійснення судової реформи в Україні. Дослідження проблем оптимізації цивільного процесу передбачає вивчення вітчизняного та іноземного законодавства, пропозицій органів судової влади та науковців з метою визначення реально можливих способів спрощення і поліпшення процедур захисту прав, свобод та інтересів фізичних і юридичних осіб, а також держави судами загальної юрисдикції в межах цивільного процесу. В першу чергу, основна увага приділялась дослідженню інститутів цивільного процесуального права, що закріплюють процедури спрощеного судочинства, а саме: наказне провадження, винесення заочного рішення. Крім того, досліджувались теоретичні і практичні проблеми забезпечення принципу оперативності при вирішенні цивільних справ в судах загальної юрисдикції.

Дослідження в рамках проекту здійснювалось у відповідності до поставлених завдань у наступні етапи: 1) дослідження загальних проблем оптимізації цивільного процесу 2) наукова розробка окремих шляхів та способів оптимізації цивільного процесу.

Тематика наукової роботи автора охоплює різні актуальні проблеми оптимізації цивільного процесу та інших юрисдикційних форм захисту приватних прав, зокрема, організаційне та правове забезпечення дотримання процесуальних строків, особливості оптимізації окремих стадій цивільного процесу в сучасних умовах заочного розгляду справ, наказного провадження тощо.

Першою науковою працею є Науково-практичний коментар до цивільного процесуального кодексу України1, що вийшов друком у 2008 році. При підготовці і написанні автором вступу до гл. 9 розділу I, розділ II, гл. 2 розділу III, вступ до гл. 3 розділу III, статті 127–130, 151–156, розділи VII, IX було виявлено ряд теоретичних та практичних проблем правового регулювання цивільних процесуальних відносин, поставлено низку завдань, які визначити загальний напрям подальшого дослідження в межах наукової роботи. Серед них: по-перше, розглянути підстави і порядок застосування заходів процесуального примусу; по-друге, визначити поняття, ознаки, стадії наказного провадження, особливості форми і змісту заяви про видачу судового наказу в процесі вдосконалення цивільного законодавства України; по-третє, розкрити процесуальні питання пов’язані із особливостями судового контролю за виконанням судових рішень; по-четверте, з’ясувати і охарактеризувати особливості процедури відновлення втраченого судового провадження.

Наступною науковою працею є підручник «Цивільне процесуальне право України»2. Робота підготовлена у співавторстві колективом авторів і вийшла друком у 2009 році.

У роботі на основі чинного цивільного процесуального законодавства, судової практики і досягнень юридичної науки розглянуті всі класичні інститути цивільного процесуального права. Для наочності широко використано і наведено приклади із судової практики. Також автором висвітлені проблеми, які виникають у практиці застосування цивільного процесуального законодавства, та висловлені власні погляди на шляхи їх розв’язання.

Претендентом особисто підготовлено глави 19–22, 25; § 7 гл. 31; гл. 33. В цих главах автор розглянув: заходи процесуального примусу: поняття і види заходів процесуального примусу, порядок застосування заходів процесуального примусу; позовне провадження: поняття, елементи позову та його види, об’єднання та роз’єднання позовів, зміни у позові, забезпечення позову; пред’явлення позову, відкриття провадження у справі; провадження у справі до судового розгляду: поняття, мета та завдання, попереднє судове засідання; процесуальні засоби захисту інтересів відповідача. Крім того, автором розглянуто основні питання наказного та виконавчого проваджень. У представленій роботі детально і повно висвітлюються теоретико-правові засади процедури відновлення втраченого судового провадження.

Важливою науковою працею із зазначеного циклу праць став Науково-практичний коментар до цивільного процесуального кодексу України3.

Видання містить детальний коментар та науково-практичний аналіз усіх норм Цивільного процесуального кодексу України. Автором подано сучасні наукові концепції, а також авторські погляди на вирішення окремих проблем теорії і практики цивільного процесу. Наведені приклади із судової практики.

У роботі основна увага приділяється наказному провадженню (розд. ІІ); особливостям пред’явлення позову та відкриття провадження у справі (гл. 2 розд. ІІІ); судовий контроль за виконанням судових рішень (розд. VII); відновлення втраченого судового провадження (розд. ІХ).

Наступною складовою циклу праць став збірник наукових матеріалів круглого столу «Проблеми оптимізації цивільного процесу в сучасних умовах судової реформи»4 що вийшов друком у 2010 році у Науково-дослідному інституті приватного права і підприємництва Національної академії правових наук України. Тематика даної роботи охоплює різні актуальні проблеми оптимізації цивільного процесу та інших юрисдикційних форм захисту приватних прав, зокрема, організаційне та правове забезпечення дотримання процесуальних строків, особливості оптимізації окремих стадій цивільного процесу в сучасних умовах, заочного розгляду справи, наказного провадження тощо.

Важливе значення у циклі наукових праць має «Проблеми оптимізації цивільного процесу в Україні»5, Робота підготовлена у співавторстві колективом НДІ приватного права і підприємництва НАПрН України і вийшла друком у 2011 році. Претендентом підготовлено розділ 6 «Оптимізація оформлення результатів попереднього судового засідання в суді першої інстанції» у співавторстві з Короїдом С. О.

У дослідженні на основі норм чинного законодавства та положень доктрини цивільного процесуального права здійснено теоретичне дослідження деяких проблем оптимізації цивільного процесу. Виявлено окремі недоліки цивільного процесуального законодавства, що негативно впливають на практику розгляду і вирішення спорів у порядку цивільного судочинства.

Сформульовані нові доктринальні положення щодо цивільного процесуального інтересу, цивільної юрисдикції, підвідомчості (юрисдикції) та підсудності окремих категорій справ, специфіки доказування, співучасті у цивільному процесі, проведення попереднього судового засідання. Досліджено спрощені форми цивільного судочинства за законодавством України та проведено їх порівняльно-правовий аналіз з урахуванням зарубіжного досвіду оптимізації цивільного процесу. На основі висвітлених доктринальних положень сформульовано пропозиції щодо вдосконалення чинного цивільного процесуального законодавства України.

Другий напрям дослідження стосується наукової розробки окремих шляхів та способів оптимізації цивільного процесу.

В межах дослідження теми «Оптимізація цивільного судочинства в Україні» значна увага приділяється інституту цивільного процесуального права, що закріплює процедуру спрощеного судочинства, а саме: наказному провадженню.

Працею, що присвячено дослідженню наказного провадження є монографія «Наказне провадження в цивільному процесі»6, що вийшла друком у 2011 році у Науково-дослідному інституті приватного права і підприємництва Національної академії правових наук України.

У монографії висвітлюються особливості наказного провадження в цивільному процесі України. З’ясовано роль наказного провадження в цивільному процесі України та його місце серед інших видів спрощеного судочинства. Досліджено передумови виникнення та основні етапи розвитку наказного провадження. Проводиться порівняння наказного провадження у цивільному судочинстві з подібними спрощеними процедурами в інших видах судочинства за законодавством України, а також законодавством деяких інших країн.

Автором також розроблено основні теоретичні положення цього виду спрощеного провадження у цивільних справах, зокрема, розкрито поняття судового наказу та наказного провадження, виявлено особливості складу його учасників, досліджено вимоги, за якими може видаватись судовий наказ, розроблено питання законної сили судового наказу. Детально висвітлюються проблеми правового регулювання процесуальної діяльності учасників наказного провадження на всіх його стадіях.

В процесі дослідження констатується, що наказне провадження є окремим самостійним видом цивільного судочинства України в суді першої інстанції, наряду з позовним та окремим провадженням, та йому притаманні свої особливості, норми, категорії, інститути. По-перше, для цього виду судочинства характерна своя форма судового рішення – судовий наказ; по-друге, своя спрощена процедура (підстави, строки, вимоги, порядок розгляду).

Більш влучним вважаємо визначення, яке міститься в узагальненні Верховного Суду України практики розгляду судами цивільних справ у наказному провадженні, відповідно до якого таке провадження визначають як особливий спрощений вид цивільного процесу, спрямований на швидкий та ефективний захист безспірних прав осіб через видачу судового наказу, що водночас є судовим рішенням та виконавчим документом.

Наказне провадження дозволяє вирішити відразу кілька завдань:


  • підвищити оперативність судового захисту суб’єктивних прав та ефективність виконання таких судових рішень;

  • забезпечити доступність звернення фізичних та юридичних осіб до суду (сплачується менший судовий збір, аніж у позовному провадженні);

  • розвантажити суди від тих справ, що не потребують розгорнутої процедури розгляду;

  • прищепити учасникам цивільного обороту відчуття підвищеної відповідальності за взяті зобов’язання;

  • підвищити превентивну функцію права.

Автором зроблено висновок про те, що, з одного боку, у наказному провадженні має місце спір про право в особливій формі прояву, а з іншого – наказне провадження є безспірним. Безспірний порядок наказного провадження означає, що: по-перше, відсутній прояв принципу змагальності сторін; по-друге, є спрощеним провадженням, яке не містить стадії судового розгляду. Іншими словами, безспірний характер наказного провадження виявляється у процесуальному порядку вирішення матеріально-правового спору. Проте наказне провадження характеризується наявністю сторін і спором між ними про матеріальне право, а визначення сторін як учасників процесу, спір між якими повинен вирішити суд, також може застосовуватися до сторін наказного провадження.

Наукові статті та доповіді на наукових конференціях та семінарах стосувались узагальнення положень законодавства України, іноземних країн, судової практики та теоретичних розробок щодо напрямків і шляхів оптимізації цивільного процесу з урахуванням проведення судової реформи в Україні та вироблення на основі цього науково-обґрунтованих рекомендацій щодо удосконалення цивільного процесуального законодавства України та практики його застосування.

Особлива увага приділялась: проблемі набрання чинності судовим наказом у цивільному процесі; поняттю «спір про право» в наказному провадженні; проблемам визначення судової юрисдикції; вимоги, за якими може бути видано судовий наказ за Цивільним процесуальним кодексом України; доцільності уніфікації законодавства про цивільне, господарське та адміністративне судочинство; оптимізації та уніфікації строків апеляційного оскарження в цивільному, господарському і адміністративному процесах; формам захисту корпоративного права; взаємозв’язку спеціалізації судів та диференціації процесуального законодавства в Україні; деяким аспектам виконання судових рішень про зобов’язання боржника відновити порушене право стягувача; єдності і відмінності конституційних основ судового захисту приватних прав в Україні та країнах СНД; оптимізації оформлення результатів попереднього судового засідання в суді першої інстанції.



За результатами проведеного дослідження: обґрунтовано те, що розумність строку судового розгляду та вирішення справи визначається, насамперед, складністю справи, а дії учасників цивільного процесу можуть сприяти або заважати розгляду і вирішенню справи протягом розумного строку; визначено поняття процесуальних інтересів як закріплених в нормах цивільного процесуального законодавства способів поведінки учасників цивільного судочинства, які не забезпечені можливістю вимагати певної поведінки від суду чи через суд від інших учасників судового розгляду і направлені на досягнення цілей та задач цивільного судочинства; встановлено, що наявність цивільних процесуальних право- та дієздатності в суб’єкта публічного права залежить від можливості визнання цього суб’єкта юридичною особою публічного права, оскільки в результаті такого визнання суб’єкт публічного права набуває повного обсягу цивільної процесуальної правоздатності та дієздатності; зроблено висновок про те, що для встановлення юридичного стану «неналежності сторони» у цивільному процесі слід визначити матеріально-правовий і процесуальний аспекти юридичної природи неналежної сторони, які знаходяться у невід’ємному логічно-послідовному взаємозв’язку. При цьому встановлення матеріально-правового аспекту юридичної природи неналежної сторони у цивільному процесі має зажди передувати встановленню процесуального аспекту її юридичної природи; запропоновано в трудовому законодавстві встановити правило про початок перебігу строку звернення працівника до суду у трудових спорах з того моменту, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх трудових прав з боку роботодавця, що має знайти своє відображення у проекті Трудового кодексу України; обґрунтовано, що оптимізація цивільного судочинства – це створення механізму розгляду та вирішення цивільної справи, що надає вибір найкращого шляху досягнення цілей і завдань правосуддя; визначені умови заочного розгляду справи: неявка в судове засідання відповідача, належне повідомлення відповідача про час і місце судового засідання, визнання судом причин неявки відповідача неповажними, відсутність клопотання відповідача про розгляд справи за його відсутності, відсутність заперечень позивача проти заочного розгляду справи; аргументовано, що правова природа спрощених судових проваджень найбільше розкривається при дослідженні властивих їм ознак, зокрема: спрощені методи відкриття провадження, вирішення справи без проведення судового засідання, обмеження кількості судових засідань, активна участь суду в процесі, спрощені методи ведення судового засідання; можливість делегування повноважень судді іншим працівникам суду тощо; спрощені провадження в цивільному процесі у світі за критерієм їх виникнення класифіковано на ті, основою яких є безспірність позовних вимог, а також ті, що стосуються малозначності предмета спору; – провадження, основою яких є безспірність позовних вимог, може ґрунтуватись як на безспірності вимог ще на час подання відповідної заяви (вимоги) до суду, а також на безспірності обставин і вимог, що встановлюється в ході розгляду судом цивільної справи. В першому випадку спрощене провадження ініціюється позивачем, а у другому випадку відбувається внаслідок дій або бездіяльності відповідача.

Крім того, автором доведена необхідність втілення у вітчизняному цивільному судочинстві спрощеної процедури вирішення малозначних справ, тобто справ за вимогами з ціною позову, що не буде перевищувати певну встановлену законодавцем межу, а також деяких неістотних позовних вимог немайнового характеру. При цьому наголошується, що за наявних нині умов в Україні відсутня необхідність створення окремих судів для вирішення малозначних справ і ця функція може бути цілком виправдано покладена на суди першої інстанції.



Результати дослідження виявились у виробленні основних напрямків і способів удосконалення судочинства у цивільних справах в аспекті його оптимізації, спрямованих на забезпечення своєчасного і ефективного розгляду та вирішення цивільних справ: розширено перелік вимог, за якими може бути видано судовий наказ в цивільному процесі; втілено в цивільному процесі нові спрощені форм вирішення цивільних справ, а також оптимізація окремих процедур в рамках позовного і окремого провадження.
«____»__________2013 року /В. І. Бобрик/


1 Цивільний процесуальний кодекс України: Науково-практичний коментар / С. С. Бичкова, Ю. В. Білоусов, В. І. Бірюков та ін.; За заг. ред. С. С. Бичкової. – К.: Атіка, 2008. – 840 с. 

2 Цивільне процесуальне право України: Підручник / Бичкова С. С., Бірюков І. А., Бобрик В. І. та ін.; За заг. ред. С. С. Бичкової. – К.: Атака, 2009. – 760 с.

3 Цивільний процесуальний кодекс України: Науково-практичний коментар / С. С. Бичкова, Ю. В. Білоусов, В. І. Бірюков та ін.; За заг. ред. С. С. Бичкової. – 2-ге вид., доповн. і переробл. – К.: Атіка, 2010. – 896 с. 

4 Проблеми оптимізації цивільного процесу в сучасних умовах судової реформи: Збірник наукових матеріалів круглого столу / За заг. ред. О. Д. Крупчана, В. І. Бобрика. – К.: НДІ приватного права і підприємництва НАПрН України, 2010. – 143 с.

5Проблеми оптимізації цивільного процесу в Україні: монографія / Берестова І. Е., Бичкова С. С., Бобрик В. І. та ін., за ред.. академіка НАПрН України О. Д. Круп чана. – К.: НДІ приватного права і підприємництва НАПрН України, 2001. – 180 с.

6 Наказне провадження в цивільному процесі: монографія / За заг. ред. В. І. Бобрика. – К.: Науково-дослідний інститут приватного права і підприємництва НАПрН України, 2011. – 203 с.

Каталог: sites -> default -> files
files -> Положення про порядок підготовки фахівців ступенів доктора філософії та доктора наук в аспірантурі (ад’юнктурі) та докторантурі вищих навчальних закладів
files -> Відділ аспірантури та докторантури Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини
files -> Київський національний університет імені Тараса Шевченка
files -> Програма вступного іспиту до аспірантури зі спеціальності 22. 00. 03 соціальні структури та соціальні відносини Затверджено
files -> Культура Античності. Культура Давньої Греції
files -> Системотехнічні засади та інструментально-програмні засоби створення та підтримки цифрових словників сидорчук надія Миколаївна
files -> Міністерство освіти І науки україни державний економіко-технологічний університет транспорту
files -> Конспект лекцій для студентів усіх спеціальностей освітньо-кваліфікаційних рівнів «спеціаліст»,
files -> Конструкції для енергоефективного відновлення забудови, постраждалої від надзвичайних ситуацій

Скачати 132.17 Kb.

Поділіться з Вашими друзьями:




База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2020
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка