Реферат дипломна робота містить 128 сторінок, 17 таблиць, 21 рисунок, список використаних джерел з 108 найменувань, 6 додатків



Сторінка12/21
Дата конвертації23.10.2016
Розмір2.57 Mb.
ТипРеферат
1   ...   8   9   10   11   12   13   14   15   ...   21
Далі виділимо складові елементи специфічного блоку для різних галузей. Для підприємств роздрібної торгівлі пропонуємо:

  • кількісні показники: оборотність запасів (дні), валова рентабельність;

  • якісні показники: оцінка коливань попиту на реалізовані товари, географічна диверсифікація мережі магазинів/точок продажів, організація процесу продажу (мерчендайзинг). 

Для підприємств, що працюють на ринку нерухомості, нами розроблений наступний перелік індикаторів:

  • кількісні показники: коефіцієнт обслуговування боргу (операційний грошовий потік / витрати по обслуговуванню боргу); співвідношення наданої позики з ринковою вартістю фінансованої нерухомості (LTV (loan-to-value);

  • якісні показники: диверсифікація договорів оренди за строками, за валютами, класом нерухомого майна, місцем розташування об'єкта. 

Для виробничих компаній пропонуємо використовувати наступний набір показників:

  • кількісні показники: відношення вільного грошового потоку (FCF) до боргових зобов'язань (FCF розраховується як різниця між операційним грошовим потоком і капітальними вкладеннями позичальника за звітний період), рентабельність активів;

  • якісні показники: оцінка технології виробництва, диверсифікація продукції, волатильність цін використовуваної у виробництві сировини.

Зважаючи на динамічність розвитку банківської практики в області створення рейтингових систем оцінки кредитного ризику, ми стверджуємо, що формування рейтингових систем, що дозволяють одержати достовірну оцінку кредитного ризику корпоративного позичальника, можливо при дотриманні наступних умов:

  • накопичення та аналітичної обробки достатньої статистичної бази даних у розрізі галузей економіки;

  • використання багатофакторних, що володіють високим ступенем чутливості до ризику, методів оцінки;

  • наявність персоналу, що володіє відповідним практичним досвідом. 

Слід зауважити, що однією з проблем при побудові вказаних рейтингових систем є обмежений обсяг накопичених українськими комерційними банками статистичних даних в розрізі контрагентів та галузевих особливостей їх діяльності. Одночасно, певною перешкодою при використанні відповідної зарубіжної практики є недосконалість бухгалтерської звітності, складеної за українськими стандартами бухгалтерського обліку (П(С)БО). Особливості П(С)БО обмежують можливість коректного використання загальновизнаних показників, що застосовуються в практиці закордонних банків. До таких показників, зокрема, відноситься прибуток до сплати відсотків, податків, вирахування амортизації і зносу (EBITDA), вільний грошовий потік (FCF) і деякі інші. 

Іншою проблемою української банківської практики є вузький діапазон рейтингової шкали, що не відповідає вимозі Базельського комітету про доцільність виділення як мінімум семи не дефолтних категорій оцінки кредитного ризику. Однією з причин такого становища є недостатність накопиченої статистичної бази даних по контрагентах, що дозволяє об'єднувати їх у кластери за заданою банком ознакою.

У той же час, основоположний документ в галузі оцінки кредитного ризику в українській банківській практиці – Положення «Про порядок формування та використання банками України резервів для відшкодування можливих втрат за активними банківськими операціями», затверджене Постановою Правління Національного Банку України від 25.01.2012 № 23, зі змінами, не повною мірою відповідає потребам сучасної практики оцінки кредитного ризику (містить всього лише п'ять категорій стану обслуговування боргу). 

Третьою проблемою є те, що в практиці українських комерційних банків при застосуванні рейтингових систем не враховується галузева специфіка діяльності контрагента, яка відіграє ключову роль у достовірності оцінки кредитного ризику позичальника. На практиці це проявляється в тому, що кількісні та якісні параметри діяльності контрагента оцінюються, як правило, за єдиним ваговим коефіцієнтам без урахування галузевих особливостей, а також циклічних коливань галузі, що не завжди дозволяє об'єктивно оцінити кредитний ризик. 

З огляду на сказане, ми підкреслюємо, що впровадження внутрішніх рейтингових систем оцінки кредитного ризику позичальника має повноцінну основу для розвитку при наявності відповідного нормативного забезпечення. На жаль, вказане Положення не визначає поняття дефолту. У зв'язку з цим, критерії класифікації позичальників, що використовуються в цьому Положенні, перш за все, відносяться до критеріїв кредитного ризику, в той час, як присвоєний у рамках IRB-підходу кредитний рейтинг визначає рівень кредитного ризику з позиції ймовірності дефолту. Крім того, класифікація позичальників за п'ятьма категоріями якості за кредитом у відповідності з цим Положенням не відповідає рекомендаціям Базельського комітету в частині побудови рейтингової системи та рейтингової шкали.

Одночасно, чинне нормативне положення регулятора, наприклад, не дозволяє достовірно оцінити діяльність холдінгової компанії. Дотримання рекомендацій органу нагляду найчастіше не дозволяє виявити фінансовий стан холдингу як середній або гарний, оскільки в його звітності відображені збитки. Відомо, що джерелом погашення банківських кредитів холдингових компаній зазвичай є грошові потоки, що генеруються його дочірніми структурами. При цьому, розмір отримуваного доходу (дивідендів) холдингової компанії може коливатися від періоду до періоду. При цьому, постійні операційні витрати холдингової компанії в окремі періоди не можуть покриватися дивідендними доходами, що може стати причиною збиткової діяльності. Однак, збитки в даному випадку не є загрозливим подією для фінансового становища холдингової компанії, оскільки він (фінансовий стан) залежить від сукупних результатів діяльності дочірніх підприємств.

У зв'язку з цим, в міжнародній практиці при оцінці фінансового становища контрагента велика увага приділяється аналізу консолідованої звітності групи, що дозволяє виявити характер і джерело отриманого фінансового результату. Збиток, відображений у фінансовій звітності позичальника, може мати, наприклад, не операційну природу, не пов'язану з його основною діяльністю, і, як наслідок, носити надзвичайний, але не грошовий характер (фактичного відтоку грошових коштів у позичальника не відбувається), а значить, не представляти загрози в обслуговуванні боргових зобов'язань. Застосування чинного Положення не дозволяє врахувати цю сторону взаємовідносин холдингової компанії, а значить, достовірно оцінити рівень кредитного ризику позичальника та врахувати можливі ризики його діяльності. 

При дослідженні практики українських банків в області оцінки кредитного ризику нами визначено, що основною проблемою впровадження внутрішніх рейтингових систем в практику українських банків є недосконалість методик оцінки кредитного ризику позичальника, що виражається в наступному:

  • використовувані методики оцінки кредитного ризику часто є відокремленими документами, не інтегрованими в систему менеджменту. В практиці європейських банків присвоєний рейтинг позичальника враховується у внутрішніх вимогах до забезпечення зобов'язань, впливає на порядок ціноутворення кредитного продукту. У практиці українських банків присвоєння рейтингу позичальника в основному носить формальний характер, не впливає на взаємовідносини з клієнтом;

  • негнучкість застосовуваних методик, які не враховують важливі особливості бізнесу клієнта, що здійснюють вплив на оцінку кредитного ризику банком. Це закладено, насамперед, у регулятивних правилах оцінки кредитного ризику, які не враховують все різноманіття взаємовідносин в компаніях, а отже, не дозволяють отримати достовірну оцінку.

У сформованих умовах чинного нормативно-правового забезпечення оцінки кредитного ризику використання внутрішніх рейтингових систем не є офіційною вимогою НБУ. По суті, впроваджувані великими українськими банками внутрішні рейтингові системи оцінки є нелегітимними. У зв'язку з цим, широке застосування внутрішніх моделей оцінки кредитного ризику українськими комерційними банками обмежене діючою нормативною базою. Тому ми пропонуємо використовувати дані рейтингової системи оцінки кредитного ризику контрагента для формування резервів на можливі втрати по позиках у практиці тих банків, які отримають дозвіл регулюючого органу на використання IRB-підходу у своїй діяльності. 

Третя група проблем пов'язана з розробкою пропозицій щодо розвитку рейтингової системи оцінки кредитного ризику корпоративного позичальника. Грунтуючись на досвіді зарубіжних банків і провідних рейтингових агентств, ми пропонуємо методику оцінки кредитного ризику корпоративного позичальника, засновану на диференціації набору показників, використовуваних для оцінки кількісних даних позичальника з урахуванням сфери діяльності (галузі) контрагента, а також пропонуємо набір якісних параметрів рейтингової моделі, що дозволить отримати повну оцінку перспектив обслуговування позичальником основного боргу і процентів.

Для вибору переліку якісних параметрів оцінки кредитного ризику контрагента, що працює в конкретній галузі економіки, доцільно визначити індикатори ефективності діяльності підприємства і ключові параметри, що характеризують стабільність його діяльності в галузі. З урахуванням того, що в обсязі виданих ПАТ «УкрСиббанк» кредитів значну частку становлять кредити підприємствам роздрібної та оптової торгівлі, вони були обрані в якості об'єкта дослідження. Даній групі позичальників притаманні такі якісні параметри: сезонність надходження виручки, коливання попиту на товар, що реалізовується, регіональна диверсифікація точок продажів, виручка на один квадратний метр, середній розмір чека по порівнянним продажам (так званий показник Like-for-like sales), а також і деякі інші. Група пропонованих якісних параметрів для використання в моделі присвоєння рейтингу характеризує стабільність операційної діяльності компанії та досвід роботи на відповідному сегменті ринку [5]. 

Розрахунок і оцінка фінансових показників доповнює уявлення про рівень кредитного ризику позичальника за такими критеріями, як його здатність обслуговувати боргові зобов'язання, ефективність операційної діяльності та ін. Оцінка виділених груп фінансових коефіцієнтів дозволяє розмежувати компанії, що мають схожі бізнес-стратегії і фінансову політику. 

До переліку рекомендованих показників оцінки кредитного ризику ми відносимо: оборотність запасів; коефіцієнт покриття процентних платежів; валову рентабельність; період амортизації боргу; коефіцієнт обслуговування боргу.

Отже, пропонована модель рейтингової системи оцінки має наступний вигляд (табл 3.1).
Таблиця 3.1 – Модель запропонованої рейтингової системи

№з/п

Кількісні параметри оцінки

Бал

Вага параметра

1

2
3

4


Оборотність запасів запасів (дні)

Коефіцієнт покриття процентних платежів


Валова рентабельність

Період амортизації фінансового боргу



Від 1 до 5

10 %

10 %
10 %

15 %


5

Коефіцієнт обслуговування боргу




15 %



Разом кількісна оцінка



60 %



Якісні параметри

Бал

Вага параметра

1

2

3



4

5
6

7


Менеджмент

Власники і Група

Відкритість і прозорість компанії

Оцінка коливань попиту на реалізуємі товари Географічна диверсифікація мережі магазинів/точок продажу

Сезоність діяльності (отримання доходів)

Позиція компанії на ринку и конкуренція



Від 1 до 5

4 %

5 %


5 %

5 %


3 %
3 %

4 %


8

Организація процеса продажів (мерчендайзинг)




3 %

9

Якість постачальників, умови складування




3 %

10

Якість магазинів, інвестиції в їх розвиток




2 %

11

Бар’єри входу в галузь




3 %



Разом якісна оцінка



40 %



Разом кількість балів



100 %



Коректування: дані проміжної звітності

Бали



Результат проміжної звітності свідчить про значне поліпшення фінансових показників діяльності в порівнянні з попереднім періодом

+1



Результат проміжної звітності свідчить про невелике поліпшення фінансових показників діяльності в порівнянні з попереднім періодом

+0,5

Продовження таблиці 3.1



Результат проміжної звітності свідчить про незмінність фінансових показників діяльності в порівнянні з попереднім періодом

0



Результат проміжної звітності свідчить про незначне погіршення фінансових показників діяльності в порівнянні з попереднім періодом

-0,5



Результат проміжної звітності свідчить про значне погіршення фінансових показників діяльності в порівнянні з попереднім періодом

-1



Разом кількість балів




Найбільшу вагу у пропонованій моделі оцінки відводиться кількісним показникам (60 %), як більш об'єктивним, що розраховуються на основі річної фінансової звітності компанії-позичальника. Вага якісних параметрів обмежена 40 %, що пояснюється суб'єктивним підходом до присвоєння балів.

Для апробації запропонованої моделі оцінки підприємств роздрібної торгівлі нами були обрані компанії-позичальники, які були визнані дефолтними на кінець 2012 року. Розрахунок фінансових показників проводився на основі річної фінансової звітності. При цьому, результат проміжної звітності був врахований як коригування підсумкової кількості балів по позичальнику. Отримані результати тестування із запропонованої моделі були порівняні з оцінкою фінансового стану в системі ПАТ «УкрСиббанк».

Отже:

  • компанія 1


Рейтинг1 = 1х0,1 + 3х0,1 + 1х0,1 + 3х0,15 + 1х0,15 + 2х0,04 + 2х0,05 + 1х0,05 + 1х0,05 + 1х0,03 + 3х0,03 + 1х0,04 + 2х0,03 + 1х0,03 + 1х0,02 + 1х0,03 – 1 = 0,68.


  • компанія 2


Рейтинг2 = 1х0,1 + 2х0,1 + 1х0,1 + 2х0,15 + 1х0,15 + 2х0,04 + 2х0,05 + 1х0,05 + 1х0,05 + 1х0,03 + 3х0,03 + 1х0,04 + 2х0,03 + 1х0,03 + 1х0,02 + 2х0,03 – 1 = 0,43.


  • компанія 3


Рейтинг3 = 2х0,1 + 1х0,1 + 1х0,1 + 1х0,15 + 1х0,15 + 2х0,04 + 2х0,05 + 1х0,05 + 1х0,05 + 1х0,03 + 3х0,03 + 1х0,04 + 1х0,03 + 1х0,03 + 1х0,02 + 1х0,03 – 1 = 0,25.


  • компанія 4


Рейтинг4 = 1х0,1 + 1х0,1 + 1х0,1 + 1х0,15 + 1х0,15 + 1х0,04 + 1х0,05 + 1х0,05 + 1х0,05 + 1х0,03 + 1х0,03 + 1х0,04 + 1х0,03 + 1х0,03 + 1х0,02 + 1х0,03 – 1 = 0,00.


  • компанія 5


Рейтинг5 = 1х0,1 + 1х0,1 + 1х0,1 + 1х0,15 + 1х0,15 + 1х0,04 + 1х0,05 + 1х0,05 + 1х0,05 + 1х0,03 + 2х0,03 + 1х0,04 + 1х0,03 + 1х0,03 + 1х0,02 + 2х0,03 – 1 = 0,06.


  • компанія 6


Рейтинг6 = 1х0,1 + 2х0,1 + 1х0,1 + 1х0,15 + 3х0,15 + 1х0,04 + 1х0,05 + 1х0,05 + 1х0,05 + 1х0,03 + 2х0,03 + 1х0,04 + 1х0,03 + 1х0,03 + 1х0,02 + 2х0,03 – 1 = 0,46.


  • компанія 7


Рейтинг7 = 2х0,1 + 2х0,1 + 2х0,1 + 1х0,15 + 3х0,15 + 1х0,04 + 1х0,05 + 1х0,05 + 1х0,05 + 1х0,03 + 2х0,03 + 3х0,04 + 1х0,03 + 1х0,03 + 1х0,02 + 2х0,03 – 1 = 0,74.
Порівняння результатів оцінки наведено в таблиці 3.2.

З даних таблиці 3.2 видно, що модель рейтингової оцінки, запропонована нами, характеризується більш консервативним підходом і більш високою є її передбачувальна сила.
Таблиця 3.2 – Порівняння результатів оцінки кредитного ризику позичальників

Компанія

Галузь

Комерційний банк

Оцінка автора

Стан на поточний момент

1

Торгівля паливом

середнє

середнє

дефолт

2

Торгівля автомобілями

середнє

пагане

дефолт

3

Торгівля автомобілями

середнє

пагане

дефолт

4

Торгівля автомобілями

середнє

пагане

дефолт

5

Торгівля автомобілями

середнє

пагане

дефолт

6

Торгівля продуктами харчування

середнє

пагане

дефолт

7

Торгівля продуктами харчування

середнє

пагане

дефолт


В сучасних умовах тривалої нестабільності на міжнародному рівні особливу увагу слід приділяти оцінці стресостійкості компаній у різних макроекономічних умовах. У зв'язку з цим, одним з напрямків розвитку рейтингових систем оцінки кредитного ризику, запропонованих нами, є обов'язкове коригування результатів оцінки ймовірності дефолту контрагента з урахуванням стрес-тестування, що дозволить врахувати вплив наслідків економічного спаду на ймовірність дефолту контрагентів банку.



Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   8   9   10   11   12   13   14   15   ...   21




База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2020
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка