Реферат комісаренко Сергій Васильович академік нан україни та намн україни, завідувач відділу молекулярної імунології



Сторінка1/3
Дата конвертації23.10.2016
Розмір3.13 Mb.
ТипРеферат
  1   2   3
НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ БІОХІМІЇ ім. О.В. ПАЛЛАДІНА НАН УКРАЇНИ
Моноклональні та рекомбінантні антитіла для експериментальної біології, медицини і ветеринарії
РЕФЕРАТ
Комісаренко Сергій Васильович академік НАН України та НАМН України, завідувач відділу молекулярної імунології, директор Інституту біохімії ім. О.В. Палладіна НАН України – керівник роботи

Луговськой Едуард Віталійович член-кореспондент НАН України, доктор біологічних наук, професор, завідувач відділу структури та функцій білка Інституту біохімії ім. О.В. Палладіна НАН України

Колибо Денис Володимирович доктор біологічних наук, головний науковий співробітник відділу молекулярної імунології Інституту біохімії ім. О.В. Палладіна НАН України

Колеснікова Ірина Миколаївна кандидат біологічних наук, старший науковий співробітник відділу структури та функцій білка Інституту біохімії ім. О.В. Палладіна НАН України

Олійник Олена Сергіївна кандидат біологічних наук, старший науковий співробітник відділу молекулярної імунології Інституту біохімії ім. О.В. Палладіна НАН України

Костюченко Олена Петрівна молодший науковий співробітник відділу структури та функцій білка Інституту біохімії ім. О.В. Палладіна НАН України

Глузман Данило Фішелевич доктор медичних наук, завідувач відділом імуноцитохімії та онкогематології Інституту експериментальної патології, онкології і радіобіології ім. Р.Є. Кавецького НАН України

Сидоренко Світлана Павлівна доктор біологічних наук, в.о. завідувача лабораторії сигнальних каскадів клітин Інституту експериментальної патології, онкології і радіобіології ім. Р.Є. Кавецького НАН України

Скляренко Лілія Михайлівна доктор медичних наук, провідний науковий співробітник відділу імуноцитохімії та онкогематології Інституту експериментальної патології, онкології і радіобіології ім. Р.Є. Кавецького НАН України

Шлапацька Лариса Миколаївна кандидат біологічних наук, старший науковий співробітник відділу регуляторних механізмів клітини Інституту експериментальної патології, онкології і радіобіології ім. Р.Є. Кавецького НАН України
Київ – 2014

РЕФЕРАТ

Моноклональні антитіла (монАТ) це - моноспецифічні та однакові по структурі антитіла (імуноглобуліни). МонАТ синтезуються та секретуються однаковими за специфічністю гібридомними клітинами, які походять від однієї клітини-попередника, яка створюється злиттям злоякісної мієломної та антитіло-продукуючої клітини (В лімфоцита). Створення гібридом – продуцентів монАТ є одним із найвидатніших винаходів в експериментальній біології, за який у 1984 році Georges Kohler та Cesar Milstein отримали Нобелівську премію. Було отримано безлімітний ресурс унікальних реагентів для аналізу молекулярних механізмів, які лежать в основі функціонування клітин в нормі і при патології.

Перші роботи по одержанню і використанню монАТ в Україні і, можливо, в СРСР було розпочато у 1980-1981 роках у відділі молекулярної імунології Інституту біохімії ім. О.В. Палладіна АН УРСР групою вчених під керівництвом С.В. Комісаренка. Трохи пізніше, незалежно і паралельно, отримання та використання монАТ почалося в Інституті експериментальної патології, онкології і радіобіології ім. Р.Є. Кавецького НАН України під керівництвом Д.Ф. Глузмана та С.П. Сидоренко. Ці два Інститути були піонерами в Україні створення та впровадження монАТ. Від 2003 року в Інституті біохімії ім. О.В. Палладіна НАН України під керівництвом С.В Комісаренка також отримують рекомбінантні одноланцюгові антитіла, які створені генно-інженерними методами об’єднанням генів для варіабельних доменів важкого і легкого ланцюгів імуноглобулінів.

Представлена робота містить узагальнені результати багаторічних досліджень щодо отримання, характеристики та впровадження моноклональних і рекомбінантних антитіл для фундаментальних досліджень та створення на їх основі діагностичних засобів. Використання імуноцитохімічних методів і вітчизняних монАТ у діагностиці захворювань крім соціального значення, дає великий економічний ефект заощадженням коштів на придбання реагентів зарубіжного виробництва.



Мета роботи полягала в одержанні та впровадженні в наукові дослідження і практику моноклональних і рекомбінантних антитіл.

Наукова новизна: Вперше в Україні було впроваджено гібридомну технологію і отримані перші вітчизняні монАТ до різних антигенів, зокрема - фібриногену, фібрину та їх фрагментів, а також до антигенів лейкоцитів людини. Створено першу і єдину на даний час в Україні бібліотеку рекомбінантних scFv-антитіл людини. З’ясовано тонкі механізми утворення тривимірної сітки фібрину – каркасу тромбу та ідентифіковано та охарактеризовано нові антигени лейкоцитів людини. Отримано наукові дані, важливі для створення нової унітарної моделі гемопоезу і уточнення сучасної класифікації гемобластозів.

Практична значимість: Розроблено і адаптовано для масштабного виробництва тест-системи кількісного визначення вмісту фібриногену, розчинного фібрину та D-димеру в плазмі крові людини. Запропоновано нові імунохімічні тест-системи для виявлення дифтерійного токсину і антитіл проти нього в сироватці крові людини. Отриманий химерний протеїн, що містить послідовності білків MPT63 та MPT83 мікобактерій, використано для створення високоефективного діагностикуму туберкульозу великої рогатої худоби. Створено першу вітчизняну панель монАТ для наукових, лабораторних та діагностичних досліджень, на яку отримано Свідоцтво про державну реєстрацію та ліцензію на використання в Україні. Розроблено і впроваджено в клінічну практику алгоритми імуноцитохімічної діагностики лейкозів і метастатичних уражень лімфатичних вузлів. Використання імуноцитохімічних методів і вітчизняних монАТ у діагностиці захворювань, крім соціального значення, дає великий економічний ефект за рахунок заощадження значних коштів для придбання реагентів зарубіжного виробництва.

Колективом авторів Інституту біохімії ім. О.В. Палладіна НАН України вперше було показано, що N-кінцевий фрагмент Bβ12-46 ланцюга фібриногену містить сайт полімеризації (сайт "С"), який функціонує до відщеплення фібринопептида В і одночасно з сайтом "A" (Аα17-19) бере участь у формуванні протофібрил фібрину. Показано, що епітоп монАТ FnI-3c і сайт латеральної асоціації локалізовані в 126-135 частині ділянки Вβ-ланцюга молекули фібрину. Вперше встановлено, що відщеплення фібринопептидів А тромбіном призводить до структурної перебудови в 121-138 ділянці Вβ-ланцюга суперспіральної області молекули, що призводить до утворення неоантигенної детермінанти та сайту, який бере участь у латеральній асоціації протофібрил.



Отримано ряд монАТ до αС-регіону молекули фібрин(оген)у. Показано, що αС-регіони зв’язані з фібринопептидами В (FpB) в молекулах фібриногену та мономерного і полімерного фібрину desA і відходять від остова молекули після відщеплення FpB тромбіном. З’ясовано, що в αС-регіоні знаходяться сайти, які беруть участь у процесі полімеризації фібрину (Рис. 1).


Каталог: docs -> presentations
docs -> Уточнення щодо оформлення документів та питання, які вступники до аспірантури задають найчастіше
docs -> Відділ аспірантури та докторантури Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини
docs -> Київський національний університет імені Тараса Шевченка
docs -> Програма вступного іспиту до аспірантури зі спеціальності 22. 00. 03 соціальні структури та соціальні відносини Затверджено
docs -> Соціологія – наука про суспільство
docs -> Міністерство охорони навколишнього
docs -> Реферат курсанта Борисяк Тетяны Василівны Курси підвищення кваліфікації середніх медичних працівників м. Івано-Франківськ


Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3


База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка