Реферат на цикл наукових праць на здобуття щорічної премії Президента України для молодих вчених



Скачати 402.31 Kb.
Сторінка1/2
Дата конвертації16.03.2017
Розмір402.31 Kb.
ТипРеферат
  1   2
НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНА УСТАНОВА

«ІНСТИТУТ ХАРЧОВОЇ БІОТЕХНОЛОГІЇ ТА ГЕНОМІКИ НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ НАУК УКРАЇНИ»



Реферат
на цикл наукових праць

на здобуття щорічної премії Президента України для молодих вчених
"ДОСТАВКА ГЕНЕТИЧНОГО МАТЕРІАЛУ ТА ЛІКІВ ДО КЛІТИН ЕУКАРІОТІВ ЗА ДОПОМОГОЮ НАНОНОСІЇВ"


БУРЛАКА Ольга Миколаївна

молодший науковий співробітник лабораторії клітинної біології та нанобіотехнології Державної установи “Інститут харчової біотехнології та геноміки Національної академії наук України”


РЯБЦЕВА Анна Олександрівна

кандидат хімічних наук, науковий співробітник кафедри органічної хімії Інституту хімії та хімічних технологій Національного університету «Львівська політехніка»


СЕНЬКІВ Юлія Василівна

кандидат біологічних наук, молодший науковий співробітник відділу регуляції проліферації клітин та апоптозу Інституту біології клітини Національної академії наук України


ФІНЮК Наталія Степанівна

кандидат біологічних наук, молодший науковий співробітник відділу регуляції проліферації клітин та апоптозу Інституту біології клітини Національної академії наук України

КИЇВ-2015



Актуальність роботи. Залучення нанотехнологічного інструментарію до вирішення сучасних завдань біомедицини та біотехнології відкриває якісно новий етап у розробці нових методів спрямованої доставки сполук інтересу у клітини еукаріот. Впровадження в протипухлинну терапію багатьох ефективних препаратів обмежується зазвичай їх низькою стійкістю, загальною токсичністю та нерозчинністю у воді. Створення та використання нових поверхнево-активних носіїв та стабільних водних систем цільової доставки ліків в орган-мішень відкривають перспективні шляхи подолання цих та інших ключових проблем хіміотерапії. Головними завданнями, на які сфокусовані сучасні методи хімії та фармації, є: 1) створення нетоксичних носіїв та стабільних систем для цільової доставки препаратів в орган-мішень; 2) прискорення доставки та одночасно пролонгація дії ліків; 3) подолання резистентності до препаратів, яка розвивається у ракових клітинах, що обумовлює втрату ефективності лікування; 4) розроблення нових систем доставки ліків, що можуть бути використані для альтернативних шляхів застосування препаратів. На особливу увагу як носії заслуговують поверхнево-активні гребенеподібні полімери, що містять ланцюги різної природи, в тому числі, поліетиленгліколь (ПЕГ). Однак, досі недостатньо досліджені можливості контрольованого синтезу нетоксичних полімерних носіїв, здатних зв’язувати лікарські препарати, в тому числі нерозчинні у воді, забезпечувати їх цільову доставку в організмі, долати біологічні бар’єри та набуту резистентність до дії ліків. Отже, розробка нових шляхів синтезу та дослідження властивостей поверхнево-активних ПЕГ-вмісних полімерних носіїв і стабільних водних систем цільової доставки ліків з контрольованими колоїдно-хімічними характеристиками та терапевтичною активністю є важливою та актуальною задачею.

Відомо, що упродовж одного року під час хіміотерапії хворих на рак у більше половини з них розвивається резистентність до дії різних протипухлинних препаратів (multi-drug resistance, множинна стійкість до ліків). Тому розробка нових лікарських засобів разом із ефективними методами їхньої цільової доставки у клітини-мішені є пріоритетними завданнями сучасної медицини. На сьогодні понад 25% світового ринку лікарських препаратів представлена ліками із удосконаленою системою доставки. Як правило, такі ліки володіють пролонгованою дією, мають вищу біологічну доступність і менше негативних побічних ефектів в організмі пацієнтів. Протягом останніх років було створено нові ефективні нанорозмірні полімерні і мінеральні матеріали для адресного транспортування лікарських препаратів у місце запалення чи пухлину, а також для моніторингу перебігу лікування на рівні клітин та організму. Багато удосконалених поліфункціональних платформ доставки ліків в організмі роблять можливою візуалізацію процесу лікування. Існує ряд стабільних водних систем доставки ліків на основі реакційних функціональних нанорозмірних носіїв у фізіологічних розчинах із можливістю контролювання їхніх хімічних, фізичних і біологічних взаємодій, а також процесів, що залежать від дифузії, стеричних, електронних та інших специфічних факторів. Використання таких носіїв ліків забезпечує підвищення їхньої біологічної сумісності, зниження загальної токсичності в організмі і більшу адресність дії щодо патологічного осередка, а також можливість подолання ними різноманітних біологічних бар’єрів, що існують в організмі для перешкоджання дії ксенобіотиків, у т.ч. ліків. Разом із тим залишаються не до кінця вивченими механізми доставки ліків за допомогою новітніх наноматеріалів, а також механізми біологічної дії протипухлинних препаратів, коньюгованих з такими носіями, на клітинному і молекулярному рівнях.

Адресне введення генів у різні клітини-мішені, також, є однією із найбільш важливих проблем сучасної біології, медицини та біотехнології. На сьогодні для введення генетичного матеріалу у клітини організмів різної таксономічної приналежності використовують як вірусні вектори (ретровірусні, лентівірусні, аденовірусні), так і ряд полімерних матеріалів. Перспективним є також застосування нових матеріалів для введення лікарських препаратів у пухлинні клітини людини. Тому у світі активно розробляються різні поліплекси, які є комплексами полімерів катіонного типу із ДНК. Вони є перспективними для введення генів у клітини-мішені завдяки відносно низькій імуногенності, відсутності принципових обмежень щодо розміру перенесеної ДНК, широких можливостей для модифікації поліплексів, а також легшого і дешевшого, ніж для вірусних векторів, масштабування їхнього виробництва.

Низка виняткових властивостей вуглецевих нанотрубок (ВНТ) дозволяє розглядати ці структури як потенційно високоефективні переносники чужинної ДНК у рослинні клітини в рамках вдосконалення існуючих та розробки нових методів генетичної трансформації рослин. Залучення ВНТ до створення нових методик генетичної трансформації рослин асоційоване із рядом переваг, серед яких підвищена ефективність, широка таксономічна застосовність, висока відтворюваність, точність та відсутність необхідності прикладення надлишкової енергії чи використання потенційно токсичних сполук. При цьому, подолання гідрофобності ВНТ є вихідним етапом подальших розробок у даній сфері. На сьогодні для ВНТ розроблена значна кількість методів функціоналізації, проте їх використання у сфері біологічних досліджень часто обмежується підвищеною енерго- та ресурсо-витратністю, а також високою реактивністю і токсичністю продуктів. Тому опанування шляхів екологічно безпечної і біологічно сумісної функціоналізації ВНТ є важливим етапом у створенні методів доставки цільових вантажів у живі клітини.



Загалом, розроблені та висвітлені у циклі праць підходи пропонують нові шляхи вирішення найбільш актуальних завдань, що стоять перед сучасною біомедициною та біотехнологією, такі як підвищення ефективності антинеопластичних ліків, створення ефективної системи доставки генів у клітини рослин та ссавців на основі використання нано-розмірних транспортерів.

Метою даного циклу робіт було розробити засади та оптимізувати умови ефективного використання різних наноносіїв для введення генів та ліків у клітини еукаріотів.

У результаті проведених досліджень було:

  • встановлено закономірності синтезу, будову і властивості кополімерів, що поєднують у своїй структурі пероксидні та епоксидні групи, досліджено будову та властивості нових синтезованих гребенеподібних полі етиленгліколь(ПЕГ)-вмісних полімерів;

  • вивчено кінетичні закономірності розкладу пероксидних груп у складі ПЕГ-вмісних поліпероксидів та ініційованої ними прищеплювальної полімеризації, досліджено будову та властивості полімерів з бічними ПЕГ та поліелектролітними ланцюгами;

  • досліджено продукти зв’язування протипухлинних препаратів з новими полімерними носіями, встановлено колоїдно-хімічні властивості та біологічну активність водних систем доставки;

  • вивчено цитотоксичну дію in vitro протипухлинних препаратів (доксорубіцин і рутеній-вмісний препарат КР1019), коньюгованих з новими полімерними нанорозмірними носіями, щодо пухлинних клітин миші і людини;

  • досліджено можливість дії протипухлинних препаратів, в коньюгованому з новими полімерними нанорозмірними носіями стані, на пухлинні клітини із різними механізмами резистентності до ліків;

  • проведено Вестерн-блот аналіз білків, задіяних у внутрішньоклітинній сигналізації в регуляції клітинного циклу та апоптозу пухлинних клітин, які піддавали дії протипухлинних препаратів, коньюгованих з новими полімерними нанорозмірними носіями;

  • досліджено характерні ознаки апоптозу (міжнуклеосомна фрагментація ядерної ДНК, ДНК-комети при електрофорезі клітин) і некрозу (вивільнення лактатдегідрогенази із цитоплазми у позаклітинний простір) за дії протипухлинних препаратів, коньюгованих з новими полімерними нанорозмірними носіями;

  • вивчено дію протипухлинних препаратів, коньюгованих з новими полімерними нанорозмірними носіями, у лабораторних мишей із прищепленою їм пухлиною та показано високу ефективність синтезованих полімерних носіїв щодо зв’язування ними плазмідної ДНК;

  • визначено оптимальне співвідношення компонентів поліплексу (ДНК і поліамфолітного носія), яке забезпечує найвищу ефективність трансфекції 7-ми різних ліній клітин ссавців (НЕК293Т, MCF-7, HeLa, HCT-116, L929, MDA-MB-231, SK-MEL-28);

  • встановлено зростання рівня експресії білків р21 та р53 у клітинах лінії MCF-7 аденокарциноми молочної залози людини та у клітинах НЕК 293Т нирки ембріона людини за дії полімерних носіїв, що важливо для впровадження результатів у практику генної терапії;

  • розроблено методику нековалентної екологічно-сумісної функціоналізації одношарових та багатошарових ВНТ за допомогою біомолекул та отримано стабільні водні дисперсні системи нанотрубок;

  • напрацьовано спосіб зворотного зв’язування цільових молекул ДНК із функціоналізованими ВНТ та підтверджено збереження біологічної активності ДНК у складі комплексів;

  • проведено генетичну трансформацію таких рослинних об’єктів, як протопласти мезофілу, калюс та листкові експланти тютюну Nicotiana tabacum L. з використанням одношарових та багатошарових ВНТ у якості переносників цільових молекул ДНК, розроблено методику трансформації з використанням вуглецевих нанотрубок, культивування та регенерації вказаних рослинних об’єктів;

  • досліджено вплив біологічно функціоналізованих вуглецевих нанотрубок на рослинні клітини та механізми їх взаємодії з рослинними клітинами;

  • встановлено, що частота генетичної трансформації з використанням ВНТ у якості переносників ДНК вища для протопластів, ніж для клітин, вкритих клітинною стінкою, а одношарові ВНТ є ефективнішими переносниками ДНК, ніж багатошарові ВНТ.

Оригінальні наукові результати. Уперше запропоновано нові шляхи та розроблено методи синтезу функціональних полімерних носіїв з бічними поліетиленгліколевими (ПЕГ) та поліелектролітними ланцюгами шляхом послідовних реакцій радикальної полімеризації та полімераналогічних перетворень різного функціонального складу і мікроструктури. Встановлено вплив мікроструктури, співвідношення реагентів та довжини ланцюгів мПЕГ на швидкості їх взаємодії з епоксидними групами та вміст прищеплених ланцюгів мПЕГ. Встановлено, що введення фрагментів ПЕГ у структуру знижує енергію активації розкладу пероксидних груп ПЕГ-вмісних поліпероксидів на 30 кДж/моль, що пояснюється зменшенням сегментних ступенів свободи молекул в розчині. Вперше встановлено залежність кінетичних параметрів полімеризації, ініційованої ПЕГ-вмісними макроініціаторами в розчині, від їх концентрації та природи мономерів. Синтезовано та досліджено нові поверхнево-активні полімери з бічними ПЕГ та поліелектролітними ланцюгами, міцелоподібні структури, утворювані ними, в тому числі з ліпідосумісними компонентами, та продуктами зв’язування протипухлинних препаратів з носіями, а також формування і властивості водних систем доставки отриманих препаратів.

Вивчено клітинні і біохімічні механізми, які лежать в основі підвищеної ефективності дії на злоякісні клітини ссавців протипухлинних препаратів за умов їхньої доставки новими полімерними нанорозмірними носіями. Встановлено: 1) доксорубіцин і рутеній-вмісний препарат КР1019, коньюговані з цими носіями, значно швидше накопичуються у відповідних компартментах (в ядрі – у випадку доксорубіцину і мітохондріях – у випадку КР-1019) клітин-мішеней, ніж вільні форми цих препаратів; 2) швидше і приблизно у 10 разів нижчій концентрації викликають цитотоксичний ефект; 3) значно ефективніше діють на пухлинні клітини із різними механізмами резистентності до ліків у порівнянні з вільною формою відповідних препаратів (доксорубіцином), які широко використовують у хіміотерапії злоякісних новоутворень. Суттєво вища ефективність дії доксорубіцину, коньюгованого з синтезованими носіями, підтверджена у дослідах на експериментальних тваринах (миші) із прищепленою їм пухлиною.



Показано високу ефективність нових наноносіїв щодо зв’язування ними плазмідної ДНК та її доставки у клітини 7-ми різних ліній (НЕК293Т, MCF-7, HeLa, HCT-116, L929, MDA-MB-231, SK-MEL-28) in vitro. Продемонстровано низьку токсичність і відсутність мутагенної дії синтезованих полімерних носіїв ДНК. Виявлено суттєве підвищення рівня експресії білків р21 та р53 у клітинах. Одержані результати дозволяють продовжити вдосконалення властивостей нових поліамфолітних носіїв ДНК шляхом їхньої біофункціоналізації з метою підвищення ефективності та адресності їхньої дії під час генетичної трансформації клітин-мішеней різного таксономічного походження.

Досліджено нековалентну взаємодію ряду біологічних молекул та їх похідних із одношаровими та багатошаровими ВНТ, яка призводить до утворення здатних стабільно диспергуватися у водних середовищах комплексів. Встановлено, що процес взаємодії ініціює ряд змін морфологічних і структурних характеристик ВНТ, а ключова роль у формуванні водно-диспергованих комплексів належить біологічним молекулам з гідрофобно-гідрофільними властивостями. Показано, що високоефективними сполуками для нековалентної функціоналізації ВНТ є дволанцюгова ДНК, суміш дезоксирибонуклеозидтрифосфатів, натрієва сіль аденозинтрифосфорної кислоти, бичачий сироватковий альбумін, компоненти екстракту скловидного тіла та гумат натрію. Розроблено групу методів, які дозволяють використовувати одношарові та багатошарові ВНТ у якості переносників ДНК у клітини в генетичній трансформації протопластів та вкритих клітинною стінкою рослинних клітин. Проведено порівняння ефективності використання одношарових та багатошарових ВНТ як переносників молекул чужинних ДНК у рослинні клітини та встановлено вищу ефективність використання одношарових ВНТ. Продемонстровано залежність ефективності трансформації від типу використаних експлантів: найбільш ефективним є перенесення чужинних генів нанотрубками у протопласти мезофілу листків тютюну із ферментативно розщепленою клітинною стінкою. Оптимізовано існуючі методики культивування, калюсогенезу та регенерації тютюну in vitro, ізолювання, трансформації та регенерації протопластів мезофілу листків тютюну.



Практичні результати досліджень та впровадження. Створено теоретично обґрунтовану і експериментально підтверджену основу для конструювання нових полімерних носіїв, здатних зв’язувати протипухлинні препарати, та отримання стабільних водних систем їх доставки в орган-мішень. Показана можливість суттєвого (у 10 разів) зниження діючої дози протипухлинного препарату, наприклад, доксорубіцину, коньюгованого з новими полімерними нанорозмірним носієм, зі збереженням його антинеопластичного потенціалу in vitro та in vivo, що передбачає зниження його негативної побічної загально токсичної дії в організмі. Показано, що утворення комплексів ліків із нанорозмірними носіями захищає ці ліки від небажаного видалення з клітин-мішеней транспортною системою на поверхні клітин, що забезпечує стійкість пухлинних клітин до різних протипухлинних препаратів. Встановлено, що використані в роботі полімерні носії придатні для подальшої біофункціоналізації з метою забезпечення більшої адресності дії протипухлинного препарату в комплексі зі створеним носієм.

Показано, що поліплекси – комплекси ДНК із синтезованими на кафедрі органічної хімії Національного університету «Львівська політехніка» у рамках науково-технічної співпраці катіонними полімерами – є ефективними у розробці систем доставки генів у клітини. Проведено кількісну оцінку ефективності трансфекції клітин з використаням поліплексів поліамфолітних носіїв типу БГ-2 з плазмідною ДНК. У результаті дослідження впливу співвідношення компонентів поліплексу та складу трансфікувального середовища, оптимізовано умови доставки генів у клітини за допомогою синтезованих наноносіїв та показано високу ефективність доставки генетичного матеріалу у різні клітинні лінії ссавців. У результаті трансфекції клітин поліплексами, на основі наноносіїв та плазмідної ДНК з генами білків р21 та р53, встановлено, що використання поліамфолітних носіїв забезпечує зростання рівня експресії білків р21 та р53 у клітинах ссавців. Це важливо для впровадження отриманих результатів у практику генної терапії, оскільки саме ген пухлинної супресії р53, відповідає за зупинку клітинного циклу й активацію транскрипції генів, продукти яких беруть участь у репарації ДНК, окрім того, р53 запускає процесу апоптозу для знищення ушкоджених клітин на користь організму в цілому.

У рамках подолання гідрофобності і підвищення біологічної сумісності вуглецевих нанотрубок (ВНТ) для застосування у біотехнології, розроблено метод отримання стабільних водних колоїдних систем одношарових та багатошарових ВНТ, нековалентно функціоналізованих молекулами дволанцюгової ДНК, сумішшю дезоксирибонуклеозидтрифосфатів, аденозинтрифосфату натрію, бичачого сироваткового альбуміну, гумату натрію та компонентами екстракту скловидного тіла. За допомогою трансмісійної та атомно-силової мікроскопії, раманівської спектроскопії показано, що біологічні молекули утворюють стабільне покриття ВНТ з формуванням стійкої водної дисперсної системи. Розроблено метод отримання трансформаційних комплексів плазмідної ДНК з функціоналізованими ВНТ за рахунок використання процесу індукованих температурною обробкою конформаційних змін молекул ДНК та підтверджено збереження трансформаційної активності комплексів плазмідної ДНК з ВНТ шляхом успішного проведення трансформації бактеріальних клітин E. coli штаму DH5α даними комплексами. Проведено визначення порогу застосовних концентрацій ВНТ на рівні 20 мкг/мл для трансформації рослинних об’єктів, а також оптимального масового співвідношення плазмідної ДНК та ВНТ у комплексі.

За допомогою функціоналізованих за розробленою методикою одношарових та багатошарових ВНТ проведено генетичну трансформацію протопластів мезофілу, калюсу, отриманого з листкових дисків та листкових експлантів тютюну Nicotiana tabcum L. бінарною генетичною конструкцією pGreen 0029, що містила послідовність гену мембранного білку протеїн-зберігаючих вакуоль, злитого із репортерним геном жовтого флуоресцентного білку YFP, а також селективний маркерний ген nptII, що забезпечує стійкість до антибіотику канаміцину. Встановлено вищу ефективність трансформації при використанні одношарових ВНТ для перенесення ДНК, у порівнянні з багатошаровими, та протопластів, у якості об’єктів трансформації, порівняно з калюсом та листковими експлантами. Перше, очевидно, зумовлено, кращою реалізацією ефекту «одновимірності» у одношарових ВНТ, друге – відсутністю клітинної стінки у протопластів, яка відіграє бар’єрну роль. Загалом, створено підхід, що дозволяє здійснювати доставку генетичного матеріалу у рослинні клітини за допомогою таких наноносіїв, як ВНТ, що має практичне значення у подолання недоліків та складнощів існуючих методів генетичної трансформації рослин.

Результати досліджень використовуються у спецкурсі «Молекулярні механізми регуляції проліферації та апоптозу клітин», а також у загальному курсі для студентів-магістрів біологічного факультету Львівського на-ціонального університету імені Івана Франка «Проблемні питання сучасної біології».

Цикл наукових праць об’єднує публікації 2010-2014 років. Результати роботи були представлені на міжнародних з’їздах, конференціях, конгресах. Загальна кількість публікацій авторів: 110, з них за темою циклу наукових праць – 78: 1 розділ в колективній монографії, 20 статей (15 статей опубліковано в журналах, що входять до міжнародних наукометричних баз даних), 56 тез доповідей, 1 інформаційна брошура.


Автори:
молодший науковий співробітник лабораторії

клітинної біології та нанобіотехнології

Державної установи “Інститут харчової

біотехнології та геноміки Національної

академії наук України” О.М. Бурлака
науковий співробітник

кафедри органічної хімії

Інституту хімії та хімічних технологій

Національного університету «Львівська політехніка»,

к.х.н. А.О. Рябцева
молодший науковий співробітник

Відділу регуляції проліферації клітин та апоптозу

Інституту біології клітини НАН України,

к.б.н. Ю.В. Сеньків


молодший науковий співробітник

відділу регуляції проліферації клітин та апоптозу

Інституту біології клітини Національної академії наук України,

к.б.н. Н.С. Фінюк


СПИСОК НАУКОВИХ ПРАЦЬ

за темою «Доставка генетичного матеріалу та ліків до клітин еукаріотів за допомогою наноносіїв»




п/п


Назва

Вихідні дані

Об-сяг стор.

Автори

1

2

3

4

5

Монографії

1

Application of Carbon Nanotubes for Plant Genetic Transformation

Nanocomposites, Nanophotonics, Nanobiotechnology, and Applications (Fesenko O., Yatsenko L., Eds.). Chapter 20. Springer Proc. Phys., Vol. 156 – Springer, 2014. – P. 233 – 256.

24

Burlaka O.M., Pirko Ya.V., Yemets A.I., Blume Ya.B.

Статті

2

Enhanced anticancer activity and circumvention of resistance mechanisms by novel polymeric/phospholipidic nanocarriers of doxorubicin

J. Biomed. Nanotechnol. – 2014, V. 10 (7). – P. 1369–1381. (IF 7.58)

13

Senkiv Y., Riabtseva A., Heffeter P., Boiko N., Kowol, R.C., Jungwith U., Shlyakhtina Y., Garasevych. S.G., Mitina N., Berger W., Zaichenko A., Stoika R.

3

Nanoformulation improve sactivity of the (pre)clinival anticancer ruthenium complex KP1019

J.Biomed. Nanotechnol. – 2014, V. 10 (5), P.: 877-884. (IF 7.58)

8

Heffeter P., Riabtseva A. ,Senkiv Y. , Kowol, R.C., Koerner W., Jungwith U., Mitina N., Keppler B.K., Konstantinova T., Yanchuk I., Stoika R., Zaichenko A., Berger W.

4

Biophysical study of novel oligoelectrolyte based non-viral gene delivery systems to mammalian cells

J. Gene Medicine. – 2013. – Vol. 15, № 5. – P. 193–204. (IF 1.95)

12

S. Z. Ficen, Z. Guler, N. Mitina, N. Finіuk, R. Stoika, A. Zaichenko, S. E. Ceylan

5

Enhanced cytotoxicity of anticancer drug delivered by novel nanoscale polymeric carrier

J. Phys. – 2013. – Vol. 429. – P. 12–28. (IF 1.72)

17

R. Stoika, N. Boiko, Y. Senkiv, Y. Shlyakhtina, R. Panchuk, N. Finiuk, Y. Filyak, R. Bilyy, Y. Kit, N. Skorohyd, O. Klyuchivska, A. Zaichenko, N. Mitina, A. Ryabceva

6

DMAEM-based cationic polymers as novel carriers for DNA delivery into cells

Cell Biology International. – 2014. Sep 19. doi: 10.1002/cbin.10381. [Epub ahead of print]. (IF 1.64)

15

Tanasienko I. V., А. І. Yemets, N. S. Finiuk, R. S. Stoika, Y. B. Blume

7

Непередбачені ефекти генетичних модифікацій рослин та методи їхнього аналізу

Цитологія і генетика. – 2011. – 5. – С. 65 – 75. (IF 0.29)

11

Сорочинський Б.В., Бурлака О.М., Науменко В.Д., Секан А.С.

8

Action of free and polymer carrier encapsulated doxorubicin towards HCT 116 cells of human colorectal carcinoma

Ukrainian Biochem. J. – 2013, V. 85 (2). – P. 33 – 44.

12

SenkivYu. V., Heffeter P., Riabtseva A. O., BoikoN. M., ZaichenkoO. S., MitinaN. Ye., BergerW., StoikaR. S.

9

Біофортифікація харчових рослин

Біотехнологія. – 2010. – Т.3, № 5. – С. 31 – 42.

12

Бурлака О.М., Сорочинський Б.В.

10

Утворення поліплексів новими поверхнево-активними гребенеподібними поліамфолітами і плазмідною ДНК

Біотехнологія. – 2012. – Т. 5, № 6. – С. 66–72.

7

Фінюк Н. C., Т. Я. Вітак, Н. Є. Мітіна, О. С. Заіченко, Р. С. Стойка

11

Дія доксорубіцину, доставленого в пухлинні клітини in vitro та in vivo новим нанорозмірним функціональним олігоелектролітним носієм

Biotechnologia Acta. – 2013, V.6 (3). – P. 53 – 62.

10

Бойко Н.М., Сеньків Ю.В., Шляхтіна Є.А., Ключівська О.В., Скорохід Н., Мітіна Н.Є., Скорохода Т.В., Москвін М.M., Заіченко О.С., Стойка Р.С.

12

Вуглецеві нанотрубки та застосування їх для генетичної трансформації рослин

Наноструктурное материаловедение. – 2011. – 2. – С. 84 – 101.

18

Бурлака О.М., Пірко Я.В., Ємець А.І., Блюм Я.Б.

13

“Зелений” синтез наночастинок металів: потенціал біологічних систем та перспективи розвитку

Наноструктурное материаловедение. – 2012. – 4. – С. 89 – 103.

15

Бурлака О.М., Пірко Я.В., Ємець А.І., Блюм Я.Б.

14

Використання вуглецевих нанотрубок для генетичної трансформації рослин

Фактори експериментальної еволюції організмів. Збірник наукових праць. – К.: Логос, 2011. – Т. 11. – С. 223–228.

6

Бурлака О.М., Пірко Я.В., Ємець А.І., Блюм Я.Б.

15

Оцінка цитотоксичної і мутагенної дії нових поверхнево-активних гребенеподібних поліамфолітів, що використовуються для доставки нуклеїнових кислот у клітини-мішені

Studia Biologica. – 2013. – Т. 7, № 2. – С. 15–26.

12

Н. C.Фінюк, Є. З. Філяк, Н. М. Бойко Н. Є. Мітіна, О. С. Заіченко, Р. С. Стойка

16

Immobilization of doxorubicine on the oligoelectrolitic polymeric carrier VEP-GMA-PEG increased its anticancer activity and cellular uptake

Studia Biologica. – 2012. – V. 6 (2). – P. 5 – 16.

12

Senkiv Yu.V., Ryabtseva A.R., Heffeter P., Boiko N.M., Shlyakhtina Ye.A., Mitina N.E., Berger W., Zaichenko O.S., Stoika R.S.

17

Синтез та дослідження нових термочутливих поліетиленглікольвмісних гребенеподібних олігопероксидів

Вопросы химии и химической технологии – Дніпропетровськ, 2013. – №1. – С.58-61.

4

А.О. Рябцева, Н.Є. Мітіна, З.Я. Надашкевич, О.С. Заіченко

18

Structural and Colloidal-Chemical Characteristics of Nanosized Drug Delivery Systems Based on Pegylated Comb-like Carriers

Chemistry Chem. Technology. – 2012. – Vol.6. – № 3. – p.291-295.

5

А. Riabtseva, N. Mitina, N. Boiko, S. Garasevich, I. Yanchuk, R. Stoika, O. Slobodyanyuk, A. Zaichenko

19

Нанорозмірні системи доставки протиракових препаратів, іммобілізованих на поліетиленглікольвмісному полімерному носії

Вісник Національного університету “Львівська політехніка”. Хімія, технологія речовин та їх застосування. – Львів. – 2012. - № 726. - С.377-383.

7

А. Рябцева, Н. Мітіна, Д. Гаврилюк, Р. Лесик, Б. Зіменковський, З. Надашкевич, О. Заіченко

20

Синтез нових поліетиленглікольвмісних носіїв для доставки лікарських засобів

Праці НТШ. Хем. Біохем. 2011. - Т.28. - С. 19-27.

9

А. Рябцева, Н. Мітіна, Н. Бойко, З. Надашкевич, Р. Стойка, О. Заіченко

21

Поліетиленглікольвмісні олігомерні носії та нанорозмірні системи доставки антимікробних речовин на їх основі

Вісник Національного університету “Львівська політехніка” Хімія, технологія речовин та їх застосування – Львів. –2011. - № 700. - С.367-373.

7

А.О. Рябцева, Ю. Остапчук, Н. Мітіна, М. Москвін, Н. Бойко, Р. Стойка, О. Заіченко

Каталог: sites -> default -> files
files -> Положення про порядок підготовки фахівців ступенів доктора філософії та доктора наук в аспірантурі (ад’юнктурі) та докторантурі вищих навчальних закладів
files -> Відділ аспірантури та докторантури Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини
files -> Київський національний університет імені Тараса Шевченка
files -> Програма вступного іспиту до аспірантури зі спеціальності 22. 00. 03 соціальні структури та соціальні відносини Затверджено
files -> Культура Античності. Культура Давньої Греції
files -> Системотехнічні засади та інструментально-програмні засоби створення та підтримки цифрових словників сидорчук надія Миколаївна
files -> Міністерство освіти І науки україни державний економіко-технологічний університет транспорту
files -> Конспект лекцій для студентів усіх спеціальностей освітньо-кваліфікаційних рівнів «спеціаліст»,
files -> Конструкції для енергоефективного відновлення забудови, постраждалої від надзвичайних ситуацій

Скачати 402.31 Kb.

Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2




База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2020
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка