Реферат науково-дослідної роботи «Стратегія розвитку природоохоронних територій в системі містобудування України та її запровадження у формуванні мережі ботанічних садів»



Скачати 218.12 Kb.
Дата конвертації23.12.2016
Розмір218.12 Kb.
ТипРеферат


РЕФЕРАТ

науково-дослідної роботи «Стратегія розвитку природоохоронних територій в системі містобудування України та її запровадження у формуванні мережі ботанічних садів»


Метою роботи була розробка Проектів організації території ботанічних садів, які мають статус об’єктів природно-заповідного фонду України загальнодержавного значення і відповідні задачі діяльності в системі містобудування, та характеризуються особливостями природно-кліматичних умов, ландшафтно-рекреаційного потенціалу територій, історичними аспектами створення та розвитку, пріоритетними напрямками наукових досліджень.

Розроблено і погоджено проекти благоустрою та інженерного захисту території ботанічних садів, передбачена система інженерних мереж, що вирішує питання водопостачання, водовідведення та енергопостачання. Проекти визначають основні об’ємно-планувальні рішення, а також загальні для всієї території саду принципи та стилістику благоустрою.

Розроблена проектна документація визначає концепції розвитку територій ботанічних садів на перспективу, стратегічні завдання наукової, природоохоронної, рекреаційної, господарської та іншої діяльності, в основу яких покладено нормативні положення Закону України «Про природно-заповідний фонд України», сучасний досвід світового паркобудування, створення та утримання заповідних охоронних територій.

Актуальність роботи полягає в тому, що території Хорольського ботанічного саду (ХБС) та ботанічного саду Дніпропетровського національного університету імені Олеся Гончара (ДНУ) є головними природними складовими міського ландшафту і функціонують як ланки цілісної системи озеленення міст, що передбачає формування повноцінного естетичного і санітарно-гігєнічного середовища цих об’єктів. Це великі за площею зелені масиви, які є вагомим фактором оптимізації урбанізованого середовища. Для повної реалізації усіх багатогранних задач, які висуваються перед ботанічними садами на сучасному етапі, необхідна відповідна ландшафтно-планувальна організація території, яка має свою специфіку як для новоствореного, так і вже існуючого ботанічних садів.

Саме це є одним із аспектів новизни даної роботи, в якій комплексно вирішуються питання:

- ландшафтної організації новоствореного Хорольського ботанічного саду, який організаційно було започатковано у 2009 році, а закдадку структурних елементів території розпочато з 2014 року, після розробки та затвердження Проекту організації території;

- проектування та реконструкції території вже існуючого ботанічного саду ДНУ, який було започатковано у 1933 році, а основна планувальна структура території, кількісний та якісний склад ботанічних колекцій сформувалися у повоєнні роки, більше 70 років тому.

Для новостворених ботанічних садів формування планувальної і функціональної структури визначається певними чинниками існуючої містобудівної ситуації, особливостями природних та рекреаційних ресурсів неосвоєної території. Тому при заснуванні ботанічного саду необхідні інженерні вишукування, ландшафтний і флористичний аналіз території проведення кваліфікованого передпроектного аналізу території, узгодження усіх діючих чинників із задачами діяльності саду, насамперед природоохоронними, та проектування на цій основі найбільш раціональної ландшафтно-планувальної структури території саду, її змістовне навантаження колекціями та експозиціями. Саме такі завдання було поставлено і вирішено у Проекті організації території новоствореного Хорольського ботанічного саду.

Територія Хорольського ботанічного саду на час розробки проекту (2013-2014 роки) складає 18 га, розташована у центральній частині міста, сформована навколо глибокого яру на днищі якого протікає річка Дощова продуха і яка зарегульована каскадом з чотирьох ставків з гідротехнічними спорудами. Перепад висот між крайкою яру та позначкою водного дзеркала становить понад 25 м, відносно рівними ділянками є Дубовий гай і незначна за площею рівнинна місцевість, що переходить у яр. В ході дослідження визначено історичну і природоохоронну цінність території, бо саме тут розташований Дубовий гай з віковими деревами й окремими екземплярами віком понад 200 років.

Головними чинниками, які вплинули на планувальну організацію території Хорольського ботанічного саду, насамперед були унікальні природні ландшафтні умови – естетично привабливі яружні форми рельєфу, глибокий заліснений яр з відрогами та розміщені у ньому чотири мальовничі ставки, що утворюють каскад, існуючий Дубовий гай, відносно рівна і відкрита ділянка між Дубовим гаєм та північним бортом яру, орієнтація окремих ділянок відносно руху сонця, а також умови містобудівної ситуації – розташування пішохідного зв’язку з центром міста, входів та під’їзних шляхів.

Ці фактори визначили планувальну структуру саду, порядок трасування алей та доріжок, розміщення господарських споруд, розташування колекцій та експозиційних ділянок. Розподіл на функціональні зони продиктований розташуванням території ботсаду в системі міста, наявністю ділянки вікових дерев дуба, відкритих та заліснених територій, режимом інсоляції, особливостями рельєфу, розташуванням водойм. Таким чином, функціональне зонування території передбачає створення: наукової зони – 0,26 га (на наступні 10 років – 0,58 га), експозиційної зони площею 4,4 га (з перспективою на наступні 10 років – 17,24 га) та адміністративно-господарської зони – 0,18 га.

Цінність та необхідність збереження природних ландшафтів, включення до складу саду вже існуючих природоохоронних об’єктів місцевого значення (заповідних урочищ Дубовий гай та частини Заяр’є) обумовило надання Хорольському ботанічному саду статусу об’єкта природно-заповідного фонду загальнодержавного значення ще на етапі його створення у 2009 році. Це визначило пріоритет природоохоронних задач в діяльності Хорольського ботанічного саду.



Для раніше створених ботанічних садів, які мають тривалу історію розвитку, особливої значимості набуває передпроектна оцінка існуючого стану території, містобудівної ситуації, яка з часом може суттєво змінюватися, аналіз планувальної та функціональної структури території, видового складу колекцій, санітарно-гігієнічного, композиційного і декоративного стану насаджень та наукового обґрунтування проектних задач щодо оновлення й реконструкції території саду. Саме такі завдання вирішуються в Проекті організації території ботанічного саду Дніпропетровського національного університету імені Олеся Гончара.

Ботанічний сад ДНУ розміщується на схилах балки, яка завершується двома відвершками. Загальна площа ботанічного саду на час розробки проекту (2007-2008 рр.) складала 28,17 га. За існуючим станом виділено такі зони функціонального призначення: зона ботанічних експозицій площею 15,7 га, паркова зона – 10,68 га, наукова зона – 4,7 га, адміністративно-господарська зона з оранжерейно-тепличними ділянками – 2,32 га. Кількість екскурсійних маршрутів – 2, середньорічна кількість відвідувачів – 10 тис.чол.

Ботанічний сад ДНУ, на відміну від більшості існуючих садів, має перспективні для розвитку неосвоєні території (колишній парк культури і відпочинку). Цільове використання цих територій в проекті з метою організації повноцінного ландшафтного середовища ботанічного саду є головною особливістю, що визначає наукову новизну проекту та має стратегічне значення для перспективного розвитку території ботсаду та міста.

Існуюча в парку планувальна структура та рослинні елементи композиції, що на цей час утворюють сформований лісопарковий ландшафт, являють собою основу для подальшої реконструкції та перетворення паркової території на функціональну зону ботанічного саду.

В результаті аналізу існуючого стану території ботанічного саду ДНУ, визначено основні напрямки проектних та реконструктивно-планувальних робіт, що обумовлюються наступними чинниками:

- З часу заснування ботанічного саду ДНУ суттєво змінилася містобудівна ситуація – через стрімкий розвиток міста територія саду опинилася в центральному районі Дніпропетровська. Функціонування ботсаду в межах великого промислового мегаполісу обумовило внесення змін до структурно-функціональної організації території саду.



- Сучасна територія ботанічного саду має чіткий просторовий розподіл на дві частини: колекційно-експозиційну (власне ботсад) та паркову частину (колишній парк культури і відпочинку, що ввійшов до складу ботанічного саду ДНУ в 1993 році), які необхідно поєднати у єдине ціле архітектурно-планувальними засобами.

- У парковій частині саду, яка дотепер залишалася невпорядкованою, необхідне проведення значних реконструктивних робіт, перепланування пішохідно-дорожньої мережі, використання переваг яружно-балкового ландшафту, перепадів висот рельєфу, виходів природних джерел води, формування ботанічних експозицій у пейзажному стилі, та водночас збереження рекреаційних функцій колишньої паркової території для відпочинку населення району та студентів університетського містечка.



- Вирішення інженерних задач з водопостачання, укріплення схилів балки, протизсувних заходів, меліорації та попередження заболочування тальвегів балок.

- Вирішення питання пішохідних зв’язків, оскільки територія саду просторово сполучена з центральним корпусом ДНУ та університетським містечком – комплексом учбових і наукових корпусів ДНУ ім. О.Гончара – для забезпечення можливості безпосередньо в ботанічному саду проводити навчальні заняття, виробничі практики та наукову роботу студентів і аспірантів факультету біології, екології та медицини.

- Планувальна структура ботанічного саду сформувалась в регулярному стилі, з чітким діленням території прямими доріжками на сектори та ділянки правильної геометричної форми. Всередині секторів розміщення дерев і кущів у вільне в залежності від вимог екологічної та декоративної сумісності. В той же час, на частині території застаріле планування, а композиційні прийоми не відповідають функціональному призначенню, тим більше що на цей час з’явилися нові підходи і форми у діяльності ботанічних садів.

- Впродовж усього періоду існування ботанічного саду ДНУ активно проводилась робота по інтродукції та акліматизації рослин, вивченню та поповненню ботанічних колекцій за систематичним принципом. Проте, якщо за колекційним фондом ботанічний сад ДНУ посідає одне з провідних місць серед найстаріших вузівських ботанічних садів України, то за складом експозицій значно їм поступається. Відомо, що сучасні тенденції в організації ботанічних садів спираються саме на формування експозиційних ділянок і тематичних садів за ботаніко-географічним, екологічним, фітоценотичним та ландшафтно-декоративним принципами, що стало одним з головних завдань при виконанні Проекту організації території.

- Зібраний більш ніж за 75-річний період колекційний фонд рослин, який складається з 1150 таксонів деревно-кущових рослин, більше 500 квітково-декоративних, 1270 – рослин закритого ґрунту в оранжереї і теплицях, близько 300 видів природної флори, в тому числі 49 видів Червоної книги України та 59 видів рослин, що охороняються на регіональному рівні, представляє значну наукову та практичну цінність.

Задля збереження й вивчення цінних рідкісних видів рослин, рослинних угруповань та природної флори у 1972 році ботанічному саду ДНУ надано статус природно-заповідного об’єкта республіканського значення, а в 1996 році – об’єкта природно-заповідного фонду України загальнодержавного значення, що зобов'язує підсилити роль природоохоронної діяльності ботанічного саду.

Таким чином, проаналізувавши особливості території Хорольського ботанічного саду та ботанічного саду Дніпропетровського національного університету, розроблено проектні рішення комплексного і науково-обгрунтованого використання та функціонального зонування території відповідно до існуючих природних умов та ландшафтної організації.

У Проекті організації території Хорольського ботанічного саду використано архітектурне рішення, покладене в основу створення саду, щодо об’єднання двох охоронюваних ландшафтних об’єктів – заповідного урочища Дубовий гай та частини площі урочища Заяр’є, що дало можливість включити розташований між ними водний об’єкт з притаманною йому водно-болотною рослинністю та створити умови для збереження цінних природних комплексів на території ботанічного саду.

Проект передбачає в межах визначених функціональних зон (наукової, експозиційної та адміністративно-господарської) створення ботанічних ділянок, зокрема експозиційних, з метою розширення біологічного різноманіття культивованої флори, формування колекційних фондів, демонстрації зразків типових ландшафтів України. В залежності від призначення, мети та задачі кожної окремої експозиції використовується систематичний, ботаніко-географічний, екологічний та біоценотичний принципи їх влаштування.

У результаті в межах експозиційної зони запроектовано сад магнолій, горіховий сад, геометричний парк (ділянка топіарного мистецтва), сирінгарій (сад бузку), ділянку дерев з плакучою формою крони, золотий та рожевий сади (пістряволисті форми), формовий плодовий сад, колекцію витких рослин, колекцію глодів, верб, калин, колекцію горобин, колекцію рослин родини ломинекаминевих, ярусний сад на схилах, сад спірей, колекцію лип, колекцію вологолюбних і болотних рослин та інші.

Передбачене створення й більш складних фітоценотичних угруповань, які відтворюють фрагменти природних біогеоценозів – «Кленово-липова діброва», де буде представлено мішаний ліс Полтавщини (наразі майже повністю винищений), «Рослини Червоної книги України», «Степ», «Карпати», «Грабова діброва», «Березовий гай» тощо.

З історією розвитку рослинного світу ознайомить відвідувачів «парк Юрського періоду», в якому планується використати реліктові види, які збереглися як рештки минулих геологічних епох. Тематичне спрямування експозиції «Райський сад» – пов’язати між собою тему райського саду, як колекції біблейських рослин та ілюстрацію витоків аграрної діяльності людства.

Беручи до уваги, що у ботанічних садах була і залишається науковою проблемою інтродукція рослин з корисними властивостями, у межах наукової зони на площі 0,26 га, запроектовано дослідний сад субтропічних плодових культур. Необхідність створення окремої науково-дослідної ділянки субтропічних плодових культур відкритого ґрунту у Хорольському ботанічному саду ґрунтується передусім на результатах науково-дослідної роботи, яка активно провадиться за цією тематикою починаючи з 1998 року, про що свідчать численні наукові публікації та захист кандидатської дисертації. Крім того, планування ділянки обумовлене й іншими чинниками.

По-перше, у лісостеповій зоні України не культивуються субтропічні плодові культури. Їх інтродукція у Лісостеп має перспективи з огляду на кліматичні зміни, проявом яких є підвищення глобальні температури поверхні планети, що призводить і до істотного перетворення сучасного клімату України у бік підвищення середніх зимових температур.

Отже у новоствореному ботанічному саду доцільним є рішення при закладці колекційного фонду виокремити субтропічні плодові культури у окрему колекцію. Наукова цінність такої колекції обумовлюється видовою різноманітністю відібраних плодових культур, які є новими для регіону досліджень та цінні у господарському відношенні. Плоди субтропічних культур за багатьма показниками мають суттєві переваги над традиційними у помірній зоні фруктами – яблуками, грушами, сливами. Основним напрямком застосування їх є отримання плодів з високими смаковими якостями та підвищеним вмістом біологічно активних речовин різної фізіологічної дії.

По-друге, вирощування субтропічних плодових культур у Лісостепу України потребує особливих заходів, які можливо здійснити тільки за умов культивування у ботанічному саду – від просторового розміщення у певному місцезростанні, що досягається вибором ділянки та раціональним плануванням посадок, до спеціальних агротехнічних прийомів догляду на насадженнями. Тобто при вирощуванні субтропічних плодових культур у більш суворих природно-кліматичних умовах вагому роль відіграє наукова складова у вивченні та розробці агротехніки культивування, захисту рослин від несприятливих факторів середовища, вдосконалення способів та прийомів розмноження, що підтверджено отриманими патентами розробників проекту.

Проект організації території ботанічного саду Дніпропетровського національного університету імені Олеся Гончара передбачає формування трьох функціональних зон: експозиційної зони площею 21,15 га, наукової зони – 4,7 га та адміністративно-господарської зони – 2,32 га. Головна роль у планувальній структурі саду відводиться експозиційній зоні, яка поділяється на підзониландшафтно-експозиційну та колекційно-експозиційну, відповідно до існуючого просторового поділу території на паркову територію та територію власне ботанічного саду, де розташовані усі рослинні колекції.

З метою планувального поєднання цих двох частин передбачається створення системи контактно-стикових та архітектурно-планувальних вузлів, які утворюють головну вісь, що проходить через усі частини ботанічного саду і складається з таких експозицій: у старій частині саду – вже існуючих експозицій квітникового партеру, «зеленої аудиторії» на секторі витких рослин, оранжереї тропічних і субтропічних рослин; у парковій частині – заплановано нову експозиційну оранжерею, експозиція «Малий ботанічний сад» та оглядові майданчики на відвершку балки в парковій частині саду. Завдяки єдиному стилю розпланування дорожньої мережі вся територія ботанічного саду утворює цілісний ландшафтний об’єкт.



Ландшафтно-експозиційна підзона (колишній парк культури і відпочинку) з природним яружно-балковим ландшафтом, природним джерелом води та існуючими лісопарковими насадженнями має виражені сприятливі ландшафтні особливості, що були повною мірою розкриті в Проекті організації території для створення куточків відпочинку, пейзажних композицій тематичного або колекційного спрямування. За проектом передбачене формування різних типів паркових просторів з використанням прийомів пейзажної композиції, створення класичного паркового ландшафту, низки взаємопов’язаних експозицій, побудованих за ботаніко-географічним принципом з використанням рослин, які походять з різних природно-кліматичних та географічних районів – флори Далекого Сходу, Китаю, Японії, Середньої Азії, Європи, Північної Америки.

В проекті використовуються існуючі перепади рельєфу, виходи природних водних джерел, де пропонується створити природну водойму з експозиціями «Прибережні і водні рослини» та «Сад папоротей».

На особливу увагу заслуговує експозиція «Малий ботанічний сад», сформована за зразками перших середньовічних «аптекарських» садів для ознайомлення з історією виникнення ботанічних садів.

Особливістю ландшафтно-експозиційної підзони є включення в планувальну структуру елементів, які мають переважно рекреаційне призначення – насамперед це ділянки в пониженій балковій частині, яка виходить на спорткомплекс і стадіон університетського містечка, де передбачається вільний відпочинок відвідувачів на газонному покритті. На сьогодні такому виду відпочинку віддається перевага у парках західних країн, наприклад, Велика галявина у Вашингтон-парку в Чикаго.

Таким чином, перетворення колишнього парку на повноцінну територію ландшафтно-експозиційної частини ботанічного саду можна вважати як одне з головних досягень (або: є відмінною рисою) Проекту організації території ботанічного саду ДНУ.

Колекційно-експозиційна підзона, або підзона основних колекцій, яка знаходиться на “старій” частині території саду, призначена переважно для навчальних та науково-дослідних робіт. Вона включає дендрарій, сформований за систематичним принципом, колекційні ділянки, розсадники та оранжерейно-тепличні ділянки, оранжерею тропічних і субтропічних рослин. На цій частині території розташовані також адміністративні будівлі та допоміжні споруди.

Аналіз і систематизація колекційного фонду, упорядкування його розміщення по секторах дендрарію та квітникових ділянках, збільшення видового та сортового різноманіття колекційних рослин, формування на їх основі нових експозицій і тематичних садів базується на результатах багаторічної науково-дослідної роботи, про що свідчать опубліковані монографії, численні наукові статті, захищені докторська і кандидатські дисертації.

За весь період існування ботанічного саду ДНУ як наукової установи накопичено значний досвід з інтродукції та акліматизації рослин у Степовій зоні України, вивчення їх стійкості та адаптивного потенціалу, збереження ex situ рідкісних і зникаючих рослин, дослідження нетрадиційних плодових культур, впровадження в озеленення міських і промислових територій нових видів високодекоративних інтродуцентів, які пройшли випробування у ботанічному саду ДНУ і є адаптованими до несприятливих умов Степової зони.

Реконструкція окремих ділянок у “старій” частині ботанічного саду ДНУ передбачає як поновлення існуючих, так і створення нових експозицій, тематичних садів у виставково-експозиційній підзоні для демонстрації прийомів садово-паркового мистецтва та фітодизайну, рослинних елементів ландшафтної композиції, формового та видового різноманіття декоративних рослин: сад спірей та садових жасминів, сад гарноквітучих чагарників і деревних екзотів, сад декоративних форм хвойних рослин, Японський сад, формовий плодовий сад, ділянка дикорослих плодово-ягідних та горіхоплодних культур, скельний сад, тіньовий сад, газонний партер із розарієм, боскет та квітниковий партер, сад топіарного мистецтва (архітектурний сад), експозиції лікарських і корисних рослин, експозиції рослин Червоної книги України.

Експозицийні ділянки «Деревні релікти в сучасній флорі» та «Система вищих рослин» призначені для демонстрації еволюційних аспектів розвитку рослинного світу.

На основі існуючих в ботанічному саду ДНУ великих колекційних ділянок з масивами сосни і дубу передбачене створення повноцінних фітоценотичних рослинних угруповань «Сосновий бір» та «Діброва» шляхом доповнення їх відповідними кущовими, напівкущовими та трав’янистими рослинами природної флори, у тому числі рідкісними і зникаючими, відтворюючи таким чином фрагменти рідкісних у Степовій зоні природних лісів – дібров та соснових борів, які не розповсюджуються південніше Дніпропетровська.

Найменш освоєною територією в цій частині ботанічного саду є другий відвершок балки та лісопаркові насадження довкола нього загальною площею близько 2 га. Враховуючи статус ботанічного саду ДНУ як об’єкту природно-заповідного фонду загальнодержавного значення, пропонується створення підзони природної флори та рідкісних і зникаючих рослин, де мають бути сформовані експозиції за ботаніко-географічним принципом («Степ», «Карпати», «Лісостеп»), та еколого-фітоценотичним принципом – рослини кам`янистих та вапнякових степових ділянок, схилів балок, байрачних лісів, долин річок, вологих луків. Основне призначення цих експозицій – демонстрація окремих фрагментів біоценозів, рідкісних і зникаючих рослин у середовищі, наближеному до природного.

Таким чином, у розроблених Проектах розширено і поглиблено природоохоронний статус територій:


  • Хорольського ботанічного саду, де збережено і включено в ландшафтну структуру саду цінний природний об’єкт – заповідне урочище Дубовий гай

  • ботанічного саду ДНУ, в якому включено у ландшафтну структуру яружно-балковий ландшафт у парковій частині саду, що є характерним для Правобережжя Дніпра, та сформовано мережу ділянок з рідкісними і зникаючими рослинами – вже існуючі колекційні ділянки та передбачені за проектом експозиції рослин Червоної книги України, ділянки підзони природної флори та рідкісних і зникаючих рослин на малому відвершку балки, фітоценотичні рослинні угруповання «Сосновий бір» та «Діброва».

За Проектами організації території ботанічних садів, незважаючи на певні особливості природних і містобудівних умов, спільність головних стратегічних завдань діяльності та просторової організації території дозволила уніфікувати підхід до функціональної диференціації території й виділити 3 функціональні зони – наукову, експозиційну та адміністративно-господарську та установити певні режими відвідування.

Усі експозиції досліджуваних ботанічних садів включені в систему екскурсійних маршрутів різного ступеню складності – за тривалістю, змістовному навантаженню (дидактичні, пізнавальні, оглядові, тематичні) для відвідувачів з різним рівнем біологічних та екологічних знань. Передбачене інформаційне забезпечення – планування засобів візуальної інформації у вхідних зонах, в експозиційній зоні, на екскурсійних маршрутах.



На виконання Проектів організації території Хорольського ботанічного саду та ботанічного саду Дніпропетровського національного університету імені Олеся Гончара, що були розроблені та затверджені, відповідно, у 2014 р. та 2008 р., на теперішній час впроваджено наступні заходи.

У Хорольському ботанічному саду:

- Облаштовується головний вхід до ботанічного саду та окремий вхід з боку агропромколеджу.

- Облаштовано шість майданчиків відпочинку на центральній алеї ботсаду.

- Здійснюється облаштування пішохідних доріжок, що пов′язують експозиційні ділянки, які наразі створюються.

- На площі 1,4 га видалено малоцінні самосійні дерева та кущі, сплановано територію для облаштування науково-дослідної зони, ділянки колекції рослин Парку Юрського періоду та частини ділянки колекції Дубового гаю.

- Розпочато облаштування зеленої огорожі навколо території ботанічного саду висадкою самшиту вічнозеленого, бирючини звичайної та гледичії триколючкової.

- Закладено розсадники з вирощування посадкового матеріалу практично для усих проектованих колекційних ділянок.

- Створено науково-дослідну базу ботанічного саду, розроблено ескізний проект Сад субтропічних плодових культур.

- У квітні 2014 р. на території наукової зони на площі 0,26 га за еколого-систематичним принципом облаштовано дослідно-колекційну ділянку з вирощування субтропічних та тропічних плодових культур у відкритому грунті за еколого-систематичним принципом, з просторовим розміщенням насаджень певної зімкнутості у регулярному стилі, що має забезпечувати перехресне запилення рослин та сприяти плодоношенню. Створена колекція на даний час забезпечує проведення фундаментальних та прикладних науково-дослідних робіт з інтродукції, акліматизації, селекції та розмноження корисних рослин, нових для даного регіону.

На даний час на території Саду субтропічних плодових культур зростають: азиміна трилопатева – 70 шт., гранатник зернястий – 6 шт., зизифус справжній – 50 шт., інжир звичайний – 8 шт., мигдаль звичайний – 4 шт., мушмула звичайна – 3 шт., хурма віргінська – 26 шт., хурма кавказька – 2 шт.

Отже створена колекція сприяє збільшенню у Лісостеповій зоні України видової різноманітності плодових рослин з корисними властивостями, розширює базу для наукових досліджень, посилює декоративний ефект насаджень та підвищує їх оригінальність, додає привабливості і в кінцевому результаті сприятиме залученню більшої кількості відвідувачів саду.

У ботанічному саду Дніпропетровського національного університету імені Олеся Гончара:

- В колекційно-експозиційній функціональній зоні («старій» частині саду) проведено капітальний ремонт (замінено купол) існуючої експозиційної оранжереї тропічних і субтропічних рослин, що дозволило відновити оптимальний режим утримання рідкісних та екзотичних теплолюбних рослин, проводити екскурсії та навчальні заняття в оранжереї.

- Проведено ремонт та оформлення виставкового павільйону ботанічного саду, де експонуються найбільш перспективні декоративні рослини, та здійснюється реалізація посадкового матеріалу.

- Поповнено видовий склад колекції рідкісних і зникаючих рослин. На сьогодні вона містить 165 видів регіональної та світової флори.

- Розширена тематика та забезпечено інформаційне супроводження екскурсійних маршрутів – виготовлені і встановлені на секторах дендрарію 850 табличок з інформацією про колекційні рослини.

- Розроблено ескізні проекти та робочі креслення 15 нових експозицій, еколого-фітоценотичні експозиції рослин природної флори Степового Придніпров’я та ботаніко-географічних експозицій, передбачених проектом.

‑ На даний час закладено ділянки 10-ти експозицій та висаджені рослини згідно з проектними планами.

- З метою реалізації даних проектів вжито заходи для забезпечення посадковим матеріалом видів і форм рослин у необхідній кількості, отримання маточних рослин, розмноження їх насінневим або вегетативним способом, для чого закладено розсадник.



- У «парковій» частині саду проведено санітарну вирубку чагарників та розчистку території від самосіву на площі близько 1га;

- У лісопарковому деревостані відзначено екземпляри, що можуть бути залучені як основа для створення декоративних деревно-кущових груп та формування паркового простору.

- Вжито заходи по забезпеченню посадковим матеріалом, необхідним для створення експозицій на площі близько 5 га, з використанням існуючих в колекційному фонді видів і форм деревно-кущових рослин.

- До колекційного фонду ботанічного саду залучено 68 нових видів і форм деревно-кущових інтродуцентів для подальшої акліматизації, розмноження та впровадження в озеленення.

За результатами наукової роботи за даною тематикою:


  • видано монографій – 5, у тому числі розділів монографій – 2;

довідкових видань – 6,

навчально-методичних видань – 5,

нормативних документів – 3


  • опубліковано 62 статті, у тому числі:

- 51 стаття у фахових періодичних виданнях України;

- 27 статей у виданнях, що входять до наукометричної бази РИНЦ

- 9 статей у виданнях, які індексуються у міжнародних наукометричних базах

ІСІ та ESCI (на платформі Web of Science), Web of Science (Thompson Reuters);


  • результати роботи апробовано на 73 Міжнародних і Всеукраїнських конференціях

  • отримано 8 патентів на винахід та корисну модель

  • розроблено 12 науково-проектних робіт

  • захищені 1 докторська та 7 кандидатських дисертацій


Колектив претендентів:

від ДП «НДПІ містобудування»

Директор інституту __________________ Сюр М.Г.

Зав. науково-проектним відділом __________________ Соковніна Н.Х.

Головний спеціаліст

науково-проектного відділу ___________________ Вдовиченко С.В.

Керівник архітектурної групи ___________________ Поломаний С.В.


від Дніпропетровського національного університету ім. О.Гончара

Директор ботанічного саду ДНУ,

канд. біол. наук., с.н.с. ___________________ Опанасенко В.Ф.

Професор ДНУ,



д-р біол. наук, професор ___________________ Зайцева І.О.
від Хорольського ботанічного саду
Директор ботанічного саду,

канд. біол. наук, с.н.с. ____________________ Красовський В.В.
Каталог: sites -> default -> files
files -> Положення про порядок підготовки фахівців ступенів доктора філософії та доктора наук в аспірантурі (ад’юнктурі) та докторантурі вищих навчальних закладів
files -> Відділ аспірантури та докторантури Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини
files -> Київський національний університет імені Тараса Шевченка
files -> Програма вступного іспиту до аспірантури зі спеціальності 22. 00. 03 соціальні структури та соціальні відносини Затверджено
files -> Культура Античності. Культура Давньої Греції
files -> Системотехнічні засади та інструментально-програмні засоби створення та підтримки цифрових словників сидорчук надія Миколаївна
files -> Міністерство освіти І науки україни державний економіко-технологічний університет транспорту
files -> Конспект лекцій для студентів усіх спеціальностей освітньо-кваліфікаційних рівнів «спеціаліст»,
files -> Конструкції для енергоефективного відновлення забудови, постраждалої від надзвичайних ситуацій


Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка