Реферат пояснювальна записка: 148 с., 11 рисунків, 5 таблиць, 8 додатків, 32 джерела


Таблиця 2.2 – Зіставлення прибутку



Сторінка6/9
Дата конвертації10.06.2018
Розмір2.76 Mb.
ТипРеферат
1   2   3   4   5   6   7   8   9

Таблиця 2.2 – Зіставлення прибутку


№ місяця

Значення прибутку з використанням максимізованого вилучення

Значення прибутку

Різниця

1

17973,98593

17532,12966

441,856271

2

37550,74883

36848,78786

701,960974

3

34745,07355

34046,64864

698,424911

4

19741,42704

19311,87759

429,549441

5

11556,27855

11277,82658

278,451966

6

10688,34896

10411,21078

277,138175

7

31205,84369

30606,163

599,680694

8

19518,56242

19127,78021

390,782215

9

17660,58828

17270,48336

390,104915

10

10569,44851

10312,60939

256,839119

11

7722,579636

7526,94592

195,633716

12

16880,10431

16550,23809

329,866225

1

10769,74292

10502,84988

266,893049

2

29218,37807

28665,13764

553,240429

3

18148,78503

17774,62883

374,156202

4

21784,15455

21313,03581

471,118742

5

11386,43796

11109,85899

276,57897

6

11247,3971

10954,64551

292,751593

7

31710,55604

31101,26948

609,286563

8

27393,0332

26855,01966

538,013542

9

23185,7655

22680,74596

505,019541

10

14585,56162

14239,57173

345,989888

11

10153,61215

9905,084877

248,527276

12

12675,04274

12425,49177

249,55097

1

13039,84802

12715,12814

324,719877

2

32942,57754

32323,90007

618,677469

3

29531,06584

28937,1671

593,898734

4

12754,62181

12469,34229

285,279515

5

13191,00261

12878,83672

312,165881

6

12839,44514

12514,16559

325,279548

7

32207,50939

31589,98922

617,520165

8

41486,00131

40676,91701

809,084304

9

26117,26975

25552,77685

564,4929

10

11367,25107

11093,43085

273,820218

11

10297,99016

10044,3909

253,599262

12

21489,197

21078,05939

411,137614

Таблиця 2.3 – Зіставлення прибутку по роках




По роках

2003

2004

2005

Значення прибутку з використанням максимізованого вилучення

235813

222258

257264

Значення прибутку

230823

217527

251874

Різниця

4990,29

4731,13

5389,68

На рис. 2.3 приведена діаграма зіставлення прибутку з оптимізацією вилучення і без.

Рисунок 2.3 – Зіставлення прибутку з оптимізацією вилучення і без

Точний розрахунок очікуваного прибутку утруднений через різкі коливання ринкових цін на мідь, викликаних коливаннями кон’юктури ринку.a

При випуску односортної продукції прибуток однозначно зв'язаний із собівартістю - максимум прибутку при фіксованій продуктивності відповідає мінімумові собівартості, тому для розрахунків при оперативному керуванні виробництвом доцільно використовувати собівартість.

Основні якісно-кількісні характеристики (масові витрати і зміст) рудопотока, що надходить на збагачувальну фабрику для переробки в концентрат, можна оцінити як сумарні і середньозважені значення відповідних параметрів компонент суміші. На відміну від них вилучення металу через нелінійний зв'язок між якістю й умовами поділу не можна оцінювати як середньозважене.

Коректну оцінку вилучення можна одержати або по якісно-кількісних характеристиках суміші, або з використанням кібернетичних методів.

Порівнюючи прибуток з максимізованим вилученняом із прибутком (Таблиця 2.2 або 2.3), видно, що прибуток збільшився на 15111,09 тис. у.г.од. (715335,24 – 700224,15 = 15111,09 тис. у.г.од.). У процентному співвідношенні зростання прибутку відбувся на 2,158 % ( - 100% = 2,158 %). Даний результат був досягнутий завдяки оптимізації найважливішої характеристики рудопотоків ГЗКа – можливого вилучення корисної копалини в концентрат.
Висновки по розділу 2

 

Розроблено методику моделювання процесу максимізації вилучення для одержання підвищення прибутку гірничо-збагачувальним підприємством, що включає наступні положення:



1.1.          Визначено роль економічного моделювання в процесі прийняття рішень.

1.2.          Систематизовано етапи побудови економічної моделі.

2.                 Розроблено модель максимізації вилучення для одержання додаткового прибутку гірничо-збагачувальним підприємством, для чого:

2.1.          Побудовано модель у виді кібернетичного "чорного ящика", визначені вхідні і вихідні перемінні моделі.

2.2.          Описано зв'язки між перемінними моделі.

3.                 Виконано формалізовану постановку задачі максимізації вилучення для підвищення прибутку гірничо-збагачувального підприємства. Отримано вираження для максимізованого функціонала (цільової функції – вилучення), введені обмеження.

4.                 Виконано рішення оптимізаційної задачі. Отримано оптимальні значення вилучення.

5.                 Підраховано економічну ефективність використання оптимальних значень вилучення, отриманих на основі рішення оптимізаційної задачі, для одержання максимального прибутку, що склала 15111,09 тис. у.г.од. або 2,158 %.


3. ІНФОРМАЦІЙНА СИСТЕМА ПО ОПТИМАЛЬНОМУ УПРАВЛІННЮ РУДОПОТОКАМИ НА ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНОМУ ПІДПРИЄМСТВІ

Створення комп'ютерних інформаційних систем, що допомогають особам, що приймають рішення, є важливою й актуальною задачею. Такі системи повинні бути гнучкими, пристосовуються швидко до умовам, що змінюються, і надавати найбільш оперативну і важливу інформацію.

Здатність швидко обробляти вихідні дані й одержувати корисну для бізнесу інформацію дає можливість прийняти краще рішення, і це приводить, у кінцевому рахунку, до збільшення доходів. На гірничо-збагачувальних підприємствах мається, як правило, безліч вихідних даних: зведення про видобуток руди, змісті металу в руді, змісті металу в концентраті, вилучення металу, ринкових цінах концентратів, демографії, фінансах, конкурентах і т.д. Однак, цінність цієї інформації полягає не в її кількості, а в можливості вибирати з неї найбільш важливу, і вчасно подавати цю інформацію особам, що приймає рішення. Слід зазначити, що розробити досить універсальні додатки для цих цілей просто неможливо, тому що потреби осіб, що приймають рішення, постійно змінюються. Стає очевидним, що використання таких могутніх засобів програмування як, наприклад, С++ або Delphi не дає очікуваного ефекту через складність алгоритмів і великих термінів розробки проектів, а ідеальний засіб інформаційних систем на базі ПК повинне поєднувати обчислювальні можливості електронних таблиць і сучасних візуальних засобів розробки програм. [29]

 

3.1 Загальні дані про інформаційні системи


Класифікація інформаційних систем

Структуру інформаційної системи складає сукупність окремих її частин, називаних підсистемами.

Підсистема - це частина системи, виділена по якій-небудь ознаці.

Класифікація по характері використання інформації

Інформаційно-пошукові системи роблять уведення, систематизацію, збереження, видачу інформації з запиту користувача без складних перетворень даних.

Інформаційно - вирішальні системи здійснюють всі операції переробки інформації з визначеного алгоритму. Серед них можна провести класифікацію по ступеню впливу виробленої результатної інформації на процес прийняття рішень і виділити два класи: керуючі і що радять.

Керуючі ІС виробляють інформацію, на підставі якої людина приймає рішення. Для цих систем характерний тип задач розрахункового характеру й обробка великих обсягів даних. Прикладом можуть служити система оперативного планування випуску продукції, система бухгалтерського обліку.

Ці системи мають більш високий ступінь інтелекту, тому що для них характерна обробка знань, а не даних.

Класифікація по сфері застосування

Інформаційні системи організаційного керування призначені для автоматизації функцій управлінського персоналу. З огляду на найбільш широке застосування і розмаїтість цього класу систем, часто будь-які інформаційні системи розуміють саме в даному тлумаченні. До цього класу відносяться інформаційні системи керування як промисловими фірмами, так і непромисловими об'єктами: готелями, банками, торговельними фірмами й ін.

Основними функціями подібних систем є: оперативний контроль і регулювання, оперативний облік і аналіз, перспективне й оперативне планування, бухгалтерський облік, керування збутом і постачанням і інші економічні й організаційні задачі.

Інтегровані (корпоративні) ІС використовуються для автоматизації усіх функцій фірми й охоплюють весь цикл робіт від проектування до збуту продукції. Створення таких систем дуже важко, оскільки вимагає системного підходу з позицій головної мети, наприклад одержання прибутку, завоювання ринку збуту і т.д. Такий підхід може привести до важливих змін у самій структурі фірми, на що може зважитися не кожен керуючий.

Інформаційні системи, що розробляють альтернативи рішень, можуть бути модельними й експертними.



Модельні інформаційні системи надають користувачеві математичні, статичні, фінансові й інші моделі, використання яких полегшує виготовлення й оцінку альтернатив рішення. Користувач може одержати відсутню йому для ухвалення рішення інформацію шляхом установлення діалогу з моделлю в процесі її дослідження.

Основними функціями модельної інформаційної системи є:

можливість роботи в середовищі типових математичних моделей, включаючи рішення основних задач моделювання типу "як зробити, щоб ?", "що буде, якщо ?", аналіз чутливості й ін.;

досить швидка й адекватна інтерпретація результатів моделювання;

оперативна підготовка і коректування вхідних параметрів і обмежень моделі;

можливість графічного відображення динаміки моделі;

можливість пояснення користувачеві необхідних кроків формування і роботи моделі.

Експертні інформаційні системи забезпечують виготовлення й оцінку можливих альтернатив користувачем за рахунок створення експертних систем, зв'язаних з обробкою знань. Експертна підтримка прийнятих користувачем рішень реалізується на двох рівнях.

Системи підтримки прийняття рішень обслуговують частково структуровані задачі, результати яких важко спрогнозувати заздалегідь. Вони мають більш могутній аналітичний апарат з декількома моделями. Інформацію одержують з управлінських і операційних інформаційних систем. Використовують ці системи всі, кому необхідно приймати рішення: менеджери, фахівці, аналітики й ін. Наприклад, їхні рекомендації можуть придатися при ухваленні рішення чи купувати взяти устаткування в оренду й ін.

Характеристики систем підтримки прийняття рішень:

забезпечують рішення проблем, розвиток яких важко прогнозувати;

оснащені складними інструментальними засобами моделювання й аналізу;

дозволяють легко змінювати постановки розв'язуваних задач і вхідні дані;

відрізняються гнучкістю і легко адаптуються до зміни умов по кілька разів у день;

мають технологію, максимально орієнтовану на користувача.

3.2 Узагальнена структура і вимоги до СППР

Мистецтво прийняття найкращих рішень, засноване на досвіді й інтуїції, є сутністю будь-якої сфери людської діяльності. Наука про вибір прийнятного варіанта рішення склалася порівняно недавно. Основи теорії прийняття рішень розроблені Джоном фон Нейманом і Отто Моргенштерном. В міру ускладнення задач з'явилося багато різних напрямків цієї науки, що мають справа з однієї і тією же проблемою аналізу можливих способів дії з метою перебування оптимального в даних умовах рішення проблеми.

Як самостійна дисципліна теорія підтримки прийняття рішень сформувалася на початку 60-х років, тоді ж була сформульована основна мета цієї теорії – раціоналізувати процес прийняття рішень.

Необхідність використання підходів і методів СППР у керуванні очевидні: швидкий розвиток і ускладнення економічних зв'язків, виявлення залежності між окремими складними процесами і явищами приводить до різкого зростання труднощів при прийнятті обґрунтованих рішень. Витрати на їхнє здійснення безупинно збільшуються, наслідку помилок стають усе серйозніше, а звертання до професійного досвіду й інтуїції не завжди приводить до вибору найкращої стратегії. Використання системи підтримки прийняття рішень дозволяє вирішити цю проблему, причому швидко і з достатнім ступенем точності.

В даний час система підтримки прийняття рішень застосовується в основному для аналізу тих ділових проблем, які можна легко й однозначно формалізувати, а результати дослідження адекватно інтерпретувати.

На рис. 3.1 приведена структурна схема використання СППР.



Рисунок 3.1 - Структурна схема використання СППР

Використання СППР, що містить вихідні даних про продажі, ціни, постійних і перемінних витратах за різні інтервали часу (місяць, рік) , а також систему моделей: максимізації вилучення, одержання і максимізації прибутку, об'єднані єдиним користувальницьким інтерфейсом, дозволяє приймати керуючі рішення з використанням результатів моделювання, реалізуючи які може бути отримана максимальний прибуток, тобто найбільше ефективно досягнута мета діяльності гірничо-збагачувального підприємства.

СППР повинна містити наступні елементи: сховище даних, базу моделей і інтерфейс користувача. Останній містить у собі наступні елементи:

заставку;

основну керуючу форму (головне меню);

основних розроблених і представлені на робочих аркушах підсистеми інформаційної системи у виді графіків і таблиць.

Елементи інформаційної системи поєднуються між собою за допомогою користувальницького інтерфейсу, що забезпечує зручний перегляд вихідних, проміжних даних і результатів.

Інформаційна система розробляється в табличному процесорі Microsoft Excel. Він є найбільш могутнім засобом розробки інформаційних систем, що поєднують у собі переваги як табличного процесора, так і засобів візуального програмування - убудованої мови Visual Basic for Applications (VBA). За допомогою VBA розроблювачі можуть поєднувати більш 100 об'єктів і близько 400 інших убудованих додатків (функцій, надбудов і т.п.), що дозволяє створювати гнучкі і розвиті інформаційні системи. В Ехсеl можна також поєднувати частини систем, розроблені в інтерактивному режимі, і за допомогою програмного коду, легко інтегрувати них з іншими офісними додатками.

Ехсеl може бути використаний для будь-якої інформаційної системи, що містить аналіз даних, тому що включає набір об'єктів обробки даних, що є найбільш передовим. В даний час на базі інструментальних засобів Ехсеl уже створені тисячі інформаційних систем, що успішно використовуються в усім світі. З огляду на зазначені переваги, варто очікувати, що потреба в інформаційних системах, створених на основі Exсel і VBA, значно зросте найближчим часом і усе більше число компаній прийдуть до розуміння того, що використовуючи Exсel, вони зможуть створювати інформаційні системи з меншими витратами часу і коштів. [29]

 

3.3 Створення основних елементів інформаційної системи

Інтерфейс користувача є невід'ємною частиною будь-якої інформаційної системи, що визначає всі можливі шляхи і зручність доступу до її окремих компонентів. Існують різні типи інтерфейсу користувача, реалізованого засобами VBA Exсel:



Кнопковий інтерфейс робочого листа.

Розроблювач інформаційної системи заповнює робочу книгу Exсel потрібною кількістю аркушів, після чого кожен робочий лист перетвориться в діалогову форму. Перший лист звичайно служить для висновку на екран заставки інформаційної системи, другий лист використовується для відображення основної керуючої форми (головного меню), з якого здійснюється виклик основних компонентів інформаційної системи, розташованих на інших робочих аркушах. Усі необхідні компоненти, в основному, можна створювати засобами Exсel в інтерактивному режимі роботи без програмування на VBA. Ці робочі аркуші, як правило, містять тексти, таблиці, діаграми, карти, а також на них наносяться найпростіші елементи керування – кнопки повернення в основне меню. Крім кнопок можуть використовуватися й інші елементи керування, що утримуються на панелях інструментів Форми й Елементи керування, що звичайно носять допоміжні функції і не зв'язуються з доступом до інших компонентів і основному меню інформаційної системи. Цей тип інтерфейсу є найпростішим для реалізації і досить наочним. Доречно відзначити, що механізм гіперпосилань у Internet, що є присутнім на сотнях мільйонів Web-сторінок, являє собою різновид кнопкового інтерфейсу, що говорить про його практичність і широке поширення. До недоліків інтерфейсу робочого листа варто віднести складність представлення робочих аркушів у надбудовах Exсel, що трохи знижує захист інформації в системі.



Інтерфейс користувальницьких форм.

Цей тип інтерфейсу використовує діалогові вікна, коли від користувача потрібно внести вихідну інформацію для виконання додатком різних задач, алгоритми рішення яких, звичайно сховані від користувача і реалізуються програмним шляхом у надбудовах. Результати рішення звичайно виводяться на робочі аркуші, як це виконано, наприклад, у програмі "Пошук рішення" в Exсel. Перевагою інтерфейсу користувальницьких форм є поліпшений захист програм і більш професійний вид додатка. До недоліків інтерфейсу користувальницьких форм варто віднести порівняльну складність розробки і необхідність виконання користувачем додаткових операцій по відкриттю і закриттю діалогових вікон, що утрудняє експлуатацію системи.



Інтерфейс панелей команд робочого листа.

Цей тип інтерфейсу дозволяє розташовувати на робочих аркушах кнопки і пункти меню у виді лінійок на користувальницьких панелях команд. Кнопки зв'язуються з процедурами, а пункти меню поєднують групи кнопок. На відміну від кнопкового інтерфейсу робочого листа використання панелей команд дозволяє досягти більшої структурованості й упорядкування елементів керування на робочому листі, особливо для випадків, коли окремі компоненти інформаційної системи досить складні і їхній неможливо представити на окремому листі або користувальницькій формі. Кращим прикладом даного типу інтерфейсу є сам табличний процесор Ехсеl, у якому використовується основне меню з вкладеними меню і кнопками, що викликають окремі процедури обробки або користувальницькі форми для завдання вихідних параметрів обчислень. В Ехсеl також представлений широкий набір панелей інструментів, що є різновидами інтерфейсу панелей команд робочого листа. Усього використовується більш 200 різновидів користувальницьких форм, викликуваних для завдання вихідних даних. Розроблювачами Ехсеl передбачені два режими створення панелей команд: програмного й інтерактивний (без програмування). При програмному режимі панелі команд, окремі вкладені меню і кнопки розробляються шляхом складання програми мовою VBA. Це найбільш загальний спосіб створення інтерфейсу, у якому можна передбачити як побудова, так і керування окремими елементами панелей команд, зокрема їхня заборона, видалення, відновлення і приховання. Для створення менш складних інформаційних систем передбачений інтерактивний режим, у якому легко створити структурований інтерфейс меню і панелей інструментів, у який, зокрема, можна додавати елементи самого Ехсеl, однак цими елементами неможливо керувати в процесі виконання додатка без програмування. З усіх перерахованих різновидів, інтерфейс панелей команд робочого листа є найбільш професійним, тому що дозволяє створювати і керувати інтерфейсними елементами в будь-яких частинах додатка і створювати необхідні інтерфейсні структури будь-якої складності. Однак, з даного твердження не випливає що його необхідно застосовувати повсюдно для усіх без винятку інформаційних систем.

Крім вибору типу і структури інтерфейсу, а також створення керуючих елементів, маються також і інші питання, що вимагають свого рішення для будь-якого типу інтерфейсу, що зв'язано в першу чергу з необхідністю установки і відновлення властивостей середовища Ехсеl.

Програма, що працює під керуванням VBA, не є закінченим додатком і не може бути представлена у виді що виконується (*.exe) файлу. Цей додаток працює завжди усередині самого Ехсеl, а це значить, що її розроблювач при проектуванні повинний передбачити засобу видалення ознак Ехсеl з додатка, щоб у користувача створювалося враження, що працює не Ехсеl, а закінчена програма, що виконує строго визначені дії. Мова йде про такі елементи, як: вертикальна і горизонтальна лінійки прокручування, рядок формул, рядок стану, панелі інструментів, основний меню Ехсеl, ярлички робочих аркушів, сітка, системне меню, назва робочої книги і вікна а також повідомлення Ехсеl, виведені в діалогових вікнах. Деякі з цих елементів можуть бути вилучені інтерактивно, однак найбільш загальним підходом є програмний спосіб. Видалення всіх елементів варто робити при завантаженні робочої книги з оперативної пам'яті, тоді відразу ж після завантаження Exсel, будуть установлені інтерфейсні елементи додатка. [29]



У даній дипломній роботі створюється "Інформаційна система максимізації прибутку на гірничо-збагачувальному підприємстві. У розроблювальній системі використовується кнопковий інтерфейс робочого листа Excel.

Рисунок 3.1 – Заставка системи



Для ініціалізації інформаційної системи використовується заставка (рис. 3.1). Вона виводиться відразу ж при запуску додатка. На ній звичайно відображається назва, призначення додатка, дані про розроблювача і три кнопки ²Старт², ²Вихід² і ²Автор².

Рисунок 3.2 – Головне меню системи


Каталог: files
files -> Інформація для вступників 2015 року до аспірантури Інституту соціології Національної Академії наук України
files -> Положення про порядок підготовки фахівців ступенів доктора філософії та доктора наук в аспірантурі (ад’юнктурі) та докторантурі вищих навчальних закладів
files -> Відділ аспірантури та докторантури Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини
files -> Про вступний іспит та реферат при вступі до аспірантури Інституту соціології нан україни
files -> Київський національний університет імені Тараса Шевченка
files -> Програма вступного іспиту до аспірантури зі спеціальності 22. 00. 03 соціальні структури та соціальні відносини Затверджено
files -> Принципи реалізації наукової діяльності університету: активна участь у формуванні та
files -> Портфоліо вчителя


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9




База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2020
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка