Реферат пояснювальна записка: 148 с., 11 рисунків, 5 таблиць, 8 додатків, 32 джерела


Методичні вказівки по використанню системи



Сторінка8/9
Дата конвертації10.06.2018
Розмір2.76 Mb.
ТипРеферат
1   2   3   4   5   6   7   8   9
3.4 Методичні вказівки по використанню системи

Інформаційна система оптимального управління рудопотоками призначена для рішення задачі максимізації вилучення металлу в концентрат, для збільшення прибутку гірничо-збагачувального підприємства. Вона здійснює автоматизоване обчислення розміру прибутку при зміні вилучення металу в концентрат.



Призначення й умови використання.

Програма надає можливість ручного й автоматичного розрахунку прибутку. Для розрахунку прибутку виробляється максимізація параметра вилучення, при цьому знаходиться рівняння регресії, також розраховується кількість переробленої руди.



Підготовка до роботи.

Необхідно запустити "Максимизация прибутку на гірничо-збагачувальному підприємстві. При виклику цієї програми на екрані з'являється заставка. При натисканні кнопки Старт на екрані заставки можна перейти в Головне меню, де представлені всі необхідні додатки системи для розрахунку максимального прибутку.



Опис операцій.

Для того, щоб вирішити головну задачу, необхідно занести вихідні дані в таблиці додатка Сховище даних на підставі яких буде проводитися розрахунок прибутку.



Рекомендації з освоєння

Програма може бути цілком побудована бухгалтером або економістом, що володіють навичками роботи з пакетом MS Excel.


Інструкція користувачеві


Для роботи із системою необхідно:

1.            активізувати "Головне меню", натиснути кнопку "Старт"

2.            якщо необхідно змінити вихідні дані, вибирати кнопку "Вихідні даних"

3.            на листі "Головне меню" натиснути кнопку "Розрахунок регресії", для розрахунку – натиснути кнопку "Розрахунок регресії"

4.            натиснути кнопку "Розрахунок вилучення", для перебування даних натиснути кнопку "Пошук рішення"

5.            для порівняння результатів вилучення в "Головному меню" натиснути кнопку "Порівняння результатів вилучення"

6.            у "Головному меню" натиснути кнопку "Розрахунок прибутку"

7.            для порівняння отриманих результатів натиснути кнопку "Порівняння прибутку".


Висновки по розділу 3

У даному розділі диплома була розроблена автоматизована інформаційна система розрахунку прибутку на гірничо-збагачувальному підприємстві. Дана система була розроблена для підвищення ефективності роботи підприємства. В основу алгоритмів обробки даних покладені методи математичної статистики й оптимізаційні моделі. Для проектування і реалізації автоматизованої інформаційної системи використовується персональний комп'ютер на базі процесора Intel Pentium 4. Отримана в результаті інформаційна система може бути адаптована на інших підприємствах і в той же час може бути адаптована в інші види діяльності.

ІС містить у собі наступні компоненти:

Заставку, на якій відображається назва, дані про розроблювача і три кнопки Старт, Вихід і Автор.

Головне меню, що містить підменю:

Вихідні дані (параметри потоків, що надходять на збагачувальну фабрику з експлуатаційних блоків; базові дані вилучення металу, зміст металу в руді, продуктивності по руді; базові дані змісти металу в концентраті, видобутку руди; базові дані цін і витрат за 2003, 2004, 2005 року);

За даними узятим із Вихідних даних робляться наступні розрахунки: знаходяться коефіцієнти регресії; знаходяться значення поліпшеного вилучення; знаходяться значення прибутку при використанні нового, поліпшеного вилучення; а також виробляється розрахунок економічного ефекту від застосування моделі.

 
4. ОХОРОНА ПРАЦІ І ТЕХНІКА БЕЗПЕКИ ПРИ ВИКОРИСТАННІ КОМП’ЮТЕРА В ОФІСІПІДПРЄМСТВА

 

4.1 Загальні вимоги безпеки

Дійсна інструкція розроблена відповідно до вимог: "Правил охорони праці при експлуатації електронно-обчислювальних машин (ДНАОП 0.00 - 1.31 - 99)"; "Державних санітарних правил і норм роботи з візуальними дисплейними терміналами електронно-обчислювальних машин (Дсанпін 3.3.2.007 - 98)"; "Положення про розробку інструкцій з охорони праці", затвердженого наказом Госнадзорохрантруда від 29.01.98 N 9, у яких враховані сучасний стан техніки і наукових досліджень у сфері безпечної організації робіт з експлуатації ЕОМ, а також положення міжнародних нормативно-правових актів з цих питань (стандарти ISO, MPRII і ін.)

4.1.2 Вимоги даної інструкції, "Правил охорони праці при експлуатації електронно-обчислювальних машин (ДНАОП 0.00-1.31-99)"; "Державних санітарних правил і норм роботи з візуальними дисплейними терміналами електронно-обчислювальних машин (Дсанпін 3.3.2.007-98)" поширюються на посадових осіб, фахівців і працівників , що здійснюють придбання, введення в експлуатацію, застосування, обслуговування, налагодження і ремонт комп'ютерної техніки або організують облаштованість робочих місць, обладнаних комп'ютерною технікою.

4.1.3 При придбанні і введенні в експлуатацію комп'ютерної техніки необхідно дотримувати і виконувати наступні вимоги: комп'ютерна техніка, що здобувається, повинна відповідати вимогам діючих в Україні стандартів, національних стандартів держав-виробників, "Правил охорони праці при експлуатації електронно-обчислювальних машин (ДНАОП 0.00-1.31-99)" (п.3) і мати відповідні оцінки на корпусі, у паспорті або іншій експлуатаційній документації; після запровадження в дію "Правил охорони праці при експлуатації електронно-обчислювальних машин (ДНАОП 0.00-1.31-99)" забороняється використання нової комп'ютерної техніки, що підлягає обов'язкової сертифікації в Україні, або в стандартах на яку утримуватися вимоги по забезпеченню безпеки праці, життя і здоров'я людей, без наявності виданого у встановленому порядку або визнаного в Україні відповідно до державної системи сертифікації Укрсепро сертифіката, що засвідчує їхня відповідність обов'язковим вимогам; прийняття в експлуатацію нової комп'ютерної техніки повинне здійснюватися тільки при наявності в комплекті з нею паспорта, інструкції або іншій експлуатаційній документації, переведеної на український (або також і росіянин) мова; при наявності відхилень від вимог нормативної документації можливість використання комп'ютерного устаткування повинна бути погоджена з Госнадзорохрантруда, Держстандартом і організацією-замовником до висновку контракту на постачання, а копії погоджень і сертифікати повинні бути залучені до паспорта або іншій експлуатаційній документації устаткування; відеотермінали, комп'ютери, спеціальні периферійні пристрої ЕОМ, вітчизняні й імпортні, що знаходяться на момент запровадження в дію "Правил охорони праці при експлуатації електронно-обчислювальних машин (ДНАОП 0.00-1.31-99)" і не мають зазначеного в п.1.3. (абзац 2) сертифікати, у плині 2-х років після запровадження в дію "Правил охорони праці при експлуатації електронно-обчислювальних машин (ДНАОП 0.00-1.31-99)" повинні пройти оцінку (експертизу) їхньої безпеки і нешкідливості для здоров'я людини, відповідності вимогам діючих в Україні стандартів і нормативно-правових актів про охорону праці в організаціях (лабораторіях), що мають дозвіл органів державного нагляду за охороною праці на проведення такої роботи.

4.1.4 Облаштованість робочих місць, обладнаних відеотерміналами, повинне забезпечувати: належні умови висвітлення приміщення і рабочого місця, відсутність відблисків; оптимальні параметри мікроклімату (температура, відносна вологість, швидкість руху, рівень іонізації повітря); належні ергономічні характеристики основних елементів робочого місця; а також враховувати наступні небезпечні і шкідливі фактори: наявність шуму і вібрації; м'яке рентгенівське випромінювання; електромагнітне випромінювання; ультрафіолетове й інфрачервоне випромінювання; електростатичне поле між екраном і оператором; наявність пилу, озону, окислів азоту й аероіонізації.

4.1.5 Характеристика основних можливих небезпечних і шкідливих факторів при роботі з відеотерміналами і ЕОМ і особливості їхнього впливу на організм працівників.

4.1.5.1 Відеодисплейний термінал на основі електронно-променевої трубки (ЕПТ) є джерелом випромінювання декількох визначених діапазонів електромагнітного спектра. Реальна інтенсивність випромінювання кожного діапазону, частота й інші параметри залежать від технічної конструкції конкретного термінала, режимів роботи ВДТ, екранування й інших факторів. Рівень більшості цих факторів не перевищує гранично припустимих значень і тому вплив електромагнітних хвиль, статичної електрики, на користувача ВДТ найчастіше, буває незначним. Однак вплив специфічного для ВДТ комплексу цих факторів може вплинути на здоров'я людини за певних умов: тривалий вплив цих факторів; безперервна робота з відеотерміналом без дотримання встановлених регламентованих перерв з обліком характера роботи і ергономічних вимог по організації робочого місця; розміщення відеотерміналів без обліку вимог безпеки; недостатність вентиляції повітря, освітленості робочих місць; ослаблення захисних можливостей імунної системи організму працівника; робота жінки с відеотерміналом у період вагітності і годівлі дитини грудьми.

Найбільше навантаження при роботі з відеотерміналом має зоровий аналізатор працівника.

4.1.5.2 Небезпека для здоров'я представляють в основному старі моделі комп'ютерів з моніторами, у яких не прийняті спеціальні міри для зниження потужності випромінювання, передбачені стандартами безпеки. ВДТ випромінює не тільки в напрямку екрана. Випромінювання з боку бічних і задніх стінок ВДТ значно сильніше і може заподіяти шкода сусідньому працівникові. Використання лазерних і світодіодних принтерів приводить до виділенню озону. Підвищена концентрація озону може виявитися шкідливої для здоров'я. У процесі роботи ВДТ концентрація іонів у повітрі робочої зони користувачів перетерплює значні зміни. Концентрація негативних іонів значно знижується, а концентрація позитивно заряджених іонів зростає. Порушення балансу концентрації негативних і позитивних іонів може привести до несприятливих змін в організмі людини, що впливає на серцево-судинну, кровотворну і вегетативну нервову систему.

4.1.6 Для профілактики несприятливого впливу комплексу факторів при роботі з відеотерміналами необхідно дотримувати наступні міри безпеки:

- використовувати в роботі відеотермінали і ЕОМ, що має сертифікат (санітарно-гігієнічний висновок) про відповідність стандартові України або міжнародних стандартів (MPR-II, ISO і ін.);

- використовувати при необхідності захисні засоби-приекрані фільтри, локальні світлофільтри (засобу індивідуального захисту око) і інші міри захисту, що пройшли іспиту в акредитованих лабораторіях і мають щорічний гігієнічний сертифікат;

- обмежувати безперервну тривалість діяльності перед екраном з урахуванням характеру роботи і періодичності регламентованих перерв;

- не розміщати відеотермінали концентровано в робочій зоні, застосовувати раціональне розміщення робочих місць з обліком ергономічних вимог;

- виключати ВДТ, якщо на ньому не працюють, але знаходяться поруч з ним;

- для нормалізації іонного складу повітря робочої зони використовувати примусову вентиляцію, іонізатори;

- для виключення виділення лазерним принтером озону варто застосовувати озонові фільтри;

- для запобігання утворення значної напруженості полючи і захисту від статичної електрики комп'ютер повинний бути надійно і якісно заземлений, у приміщеннях із ВДТ необхідно використовувати нейтралізатори й увлажнителі, а статі повинні мати антистатичне покриття;

- уживати заходів до зміцнення захисних можливостей імунної системи організму працівника, жінкам у період вагітності і годівлі дитини грудьми утримуватися від роботи з ВДТ.

4.1.7 Вимоги до приміщень, обладнаним робітниками місцями з комп'ютерною технікою.

Загальні вимоги


4.1.7.1 При проектуванні, реконструкції, обробці інтер'єра приміщень, у яких на робочих місцях використовується комп'ютерна техніка повинні враховуватися і виконуватися вимогам "Правил охорони праці при експлуатації електронно-обчислювальних машин (ДНАОП 0.00-1.31-99)"( п.2); "Державних санітарних правил і норм роботи з візуальними дисплейними терміналами електронно-обчислювальних машин (Дсанпін 3.3.2.007-98)" (п.2.).

4.1.7.2 Не допускається розташування приміщень для роботи з відеотерміналами (ВДТ) і електронно-обчислювальними машинами (ЕОМ) у підвалах і цокольних поверхах.

4.1.7.3 Площа приміщень, у яких розміщаються ВДТ, визначають з розрахунку не менш 6,0 кв.м площі і 20,0 куб.м обсягу на одне робоче місце.

4.1.7.4 Заземлені конструкції, що знаходяться в приміщеннях (батареї опалення, водопровідні труби, кабелі з заземленим відкритим екраном і т.п.), повинні бути надійно захищені діелектричними щитками або сітками від випадкового дотику.

4.1.7.5 Стіни, стеля, стать приміщень, у яких розміщається комп'ютерна техніка, повинні бути виготовлені з матеріалів, дозволених для оформлення приміщень органами державного санітарно-епідеміологічного нагляду. Забороняється застосовувати для обробки інтер'єра приміщень із ВДТ полімерні матеріали (ДСП, що миються шпалера, рулонні синтетичні матеріали, паперові пластики і т.п.), що виділяють у повітря шкідливі хімічні речовини.

4.1.7.6 У приміщеннях з комп'ютерною технікою варто щодня робити вологе збирання.

4.1.7.7 У приміщеннях з комп'ютерною технікою повинні знаходитися медичні аптечки першої допомоги.

4.1.7.8 Для всіх приміщень, у яких експлуатуються відеотермінали й ЕОМ, повинна бути визначена категорія по пожежній небезпеці відповідно до ОНТП 24-86 "Визначення категорій приміщень і будинків по вибухопожарної небезпеки" і клас зони відповідно до ПУЭ. Відповідні позначення повинні бути нанесені на вхідні двері приміщення. Приміщення з комп'ютерною технікою повинні бути оснащені системою автоматичної пожежної сигналізації і переносними углекислотними вогнегасників з розрахунку 2 шт. на кожні 20 кв.м площі приміщення у відповідності вимогами нормативних актів про пожежну безпеку, зазначеними в п.2.1.18 "Правил охорони праці при експлуатації електронно-обчислювальних машин (ДНАОП 0.00-1.31-99)". Підходи до засобів пожаротущення повинні бути вільними

4.1.7.9 Обслуговування, ремонт і налагодження комп'ютерної техніки повинні виконуватися в окремому приміщенні. При цьому робочі місця фахівців повинні бути оснащені спеціальним устаткуванням і захисними засобами. Стать усієї зони обслуговування, ремонту і налагодження комп'ютерної техніки повинний бути покритий діелектричними ковриками, термін використання яких після їхнього іспиту на електричну міцність не минув, або выложен ізолюючими підстилками (шириною не менш 0,75-0,8 м)

Санитарно-гігієничні вимоги


4.1.7.10 Приміщення з комп'ютерною технікою повинні мати природне і штучне висвітлення. Природне світло повинне забезпечувати коефіцієнт природної освітленості (КЕО) не нижче 1,5%. При виробничій необхідності допускається експлуатація ЕОМ у приміщеннях без природного висвітлення за узгодженням з органами державного нагляду за охороною праці й установами санітарно-епідеміологічної служби. Вікна приміщень з відеотерміналами повинні мати регулювальні пристрої для відкривання, а також жалюзі, штори, зовнішні козирки і т.п. Штучне висвітлення повинне бути обладнане системою загального рівномірного висвітлення. У приміщеннях, де переважають роботи з документами, допускається застосування системи комбінованого висвітлення (установка додатково до загального висвітлення світильників місцевого висвітлення). Рівень освітленості на робочому столі в зоні розміщення документів повинний бути в межах 300-500 лк. У випадку неможливості забезпечити системою загального висвітлення даний рівень освітленості допускається застосування світильників місцевого висвітлення; при цьому не повинно бути відблисків на поверхні екрана і збільшення освітленості екрана більш ніж 300 лк. У якості джерела світла при штучному висвітленні повинні застосовуватися, як правило, люмінесцентні лампи типу ЛБ. При устаткуванні відбитого світла можуть застосовуватися металогалогенові лампи. У світильниках місцевого висвітлення допускається застосування ламп накалювання.

Система висвітлення приміщення (типи і види світильників, порядок їхнього розміщення, яскравість і ін. її характеристики) повинні відповідати вимогам п.2.2."Правил охорони праці при експлуатації електронно-обчислювальних машин (ДНАОП 0.00-1.31-99)".

Для забезпечення нормативних значень освітленості необхідно очищати шибки і світильники не рідше 2 разів у рік і вчасно заміняти перегорілі лампи.

4.1.7.11 Рівні шуму в приміщеннях і на робочих місцях осіб, що працюють з відеотерміналами й ЕОМ повинні відповідати вимогам п.2.2."Правил охорони праці при експлуатації електронно-обчислювальних машин (ДНАОП 0.00-1.31-99)". Для забезпечення нормованих рівнів шуму застосовуються шумопоглинаючі засобу (непальні або важкогорючі спеціальні перфоровані плити, панелі, мінеральна вата, підвісні стелі), дозволені органами санітарно-епідеміологічного нагляду для оформлення приміщень і вибір яких улаштовується спеціальними інженерно-акустичними розрахунками.

4.1.7.12 Приміщення з ЕОМ повинні бути обладнані системою опалення, кондиціонування повітря або приточно-витяжной вентиляцією відповідно до вимог п.2.2."Правил охорони праці при експлуатації електронно-обчислювальних машин (ДНАОП 0.00-1.31-99)". Параметри мікроклімату, іонного складу повітря на робочих місцях, оснащених відеотерміналами повинні відповідати вимогам п.3 "Державних санітарних правил і норм роботи з візуальними дисплейними терміналами електронно-обчислювальних машин (Дсанпін 3.3.2.007-98)".

Нормовані оптимальні параметри мікроклімату в приміщеннях із ВДТ і ЕОМ:

- температура повітря - у холодний час - 21-24 град., - у теплий час - 22-25 град.;

- відносна вологість повітря - 40-60%;

- швидкість руху повітря - 0,1-0,2 м/c.

Рівні іонізації повітря приміщень при роботі на ВДТ і ЕОМ (кількість негативних і позитивних іонів у 1 куб див):

- мінімально необхідний рівень - позитивних - 400, - негативних - 600;

- оптимальний рівень - позитивних - 1500-3000, - негативних - 3000-5000;

- максимально припустимий рівень - позитивних - 50000, - негативних - 50000.

Для підтримки припустимих значень мікроклімату і концентрації позитивних і негативних іонів необхідно передбачати установки або прилади зволоження і/або штучної іонізації, кондиціонування повітря.

4.1.7.13 Рівні електромагнітного, інфрачервоного, ультрафіолетового випромінювання, магнітних полів,напруженість електростатичного поля, потужність експозиційної дози рентгенівського випромінювання на робочих місцях, змісту озону в повітрі робочої зони не повинні перевищувати припустимих значень відповідно до п.2.2.27-2.2.33 "Правил охорони праці при експлуатації електронно-обчислювальних машин (ДНАОП 0.00-1.31-99)".

4.1.7.14 При проектуванні, реконструкції, монтажі й експлуатації ліній електромережі, електроустаткування й електричного висвітлення в приміщеннях з комп'ютерною технікою необхідно дотримувати вимоги п.2.3 "Правил охорони праці при експлуатації електронно-обчислювальних машин (ДНАОП 0.00-1.31-99)". Лінія електромережі для харчування комп'ютерної техніки виповнюється як окрема групова трьохпровіднева мережа, шляхом прокладання фазових, нульових робочих і нульового захисного провідників. Не допускається підключення до одного контактного затиску нульових робочих і нульового захисного провідників. Штепсельні з'єднання і електророзетки крім контактів фазового і нульового робітника провідників повинні мати спеціальні контакти для підключення нульового захисного провідника. Неприпустиме підключення комп'ютерної техніки до звичайної двухпровідної електромережі. Електророзетки необхідно монтувати на непальних або важкогорючих пластинах. Електромережа штепсельних розеток для харчування комп'ютерної техніки прокладають по статі уздовж стін приміщення або в каналах або під знімною статтю в металевих трубах (або гнучких металевих рукавах). При цьому не допускається використання проводів і кабелів в ізоляції з вулканізованої гуми й інших матеріалів, що містять сірку. Відкрита прокладка кабелів під статтю забороняється. Металеві труби і гнучкі металеві рукави повинні бути заземлені. При розташуванні в приміщенні по його периметрі до 5 ЕОМ допускається прокладка електромережі без металевих труб і гнучких металевих рукавів при використанні кабелю в оболонці з непального або важкогорючего матеріалу.

Неприпустимим є;

- експлуатація кабелів і проводів з ушкодженої або ізоляцією, що втратила захисні властивості;

- залишення під напругою кабелів і проводів з неізольованими провідниками;

- застосування саморобних подовжувачів, нестандартного (саморобного) електронагрівального устаткування або ламп накалювання для опалення приміщень;

- користування ушкодженими розетками, вимикачами й іншими електровиробами, а також лампами, стекло яких має сліди затемнення або здуття;

- використання електроапаратури і приладів в умовах, не відповідних указівкам (рекомендаціям) підприємств-виготовлювачів.

4.1.8 Вимоги до організації робочого місця користувача ЕОМ.

4.1.8.1 Організація робочого місця користувача відеотермінала і ЕОМ повинна забезпечувати відповідність всіх елементів робочого місця і їхнє розташування ергономичним вимогам, характерові й особливостям трудової діяльності у відповідності п.4.1 "Правила охорони праці при експлуатації електронно-обчислювальних машин (ДНАОП 0.00-1.31-99)".

4.1.8.2 Площа, виділена для одного робочого місця з відеотерміналом або ЕОМ, повинна складати не менш 6 кв.м, а обсяг не менш 20 куб.м.

4.1.8.3 При розміщенні робочих місць з відеотерміналами і ЕОМ необхідно випливати таким вимогам:

- робочі місця повинні розміщатися на відстані не менш 1 м від стін з вікнами і таким чином, щоб природне світло падало збоку, переважно ліворуч;

- відстань між бічними поверхнями відеотерміналів повинне бути не менш 1,2 м;

- відстань між тильною поверхнею одного відеотермінала й екраном іншого не повинне бути менше 2,5 м;

- прохід між рядами робочих місць повинний бути не менш 1 м.

4.1.8.4 Конструкція робочого місця користувача відеотермінала повинна забезпечувати підтримку оптимальної робочої пози з такими ергономічними характеристиками:

- стопи ніг - на статі або на підставці для ніг;

- стегна - у горизонтальній площині;

- передпліччя - вертикальні;

- лікті - під кутом 70-90 град. до вертикальної площини;

- зап'ястя - зігнуті під кутом не більш 20 град. до горизонтальної площини;

- нахил голови - 15-20 град. щодо вертикальної площини.

4.1.8.5 Якщо користування відеотерміналом і ЕОМ є основним видом діяльності, то зазначене устаткування розміщається на основному робочому столі, як правило, з лівої сторони. Якщо користування відеотерміналом і ЕОМ є періодичним, то устаткування розміщається на приставному столі, переважно з лівої сторони від основного робочого столу. Кут між подовжніми осями столів повинний бути 90-140 град.

4.1.8.6 Робочий стіл, стілець, крісло користувача ЕОМ повинні забезпечувати користувачеві вільну досяжність органів керування і достатній простір і зручність для роботи з документами і клавіатурою. Розміри столу, що рекомендуються: висота - 725 мм, ширина - 600 - 1400 мм, глибина - 800-1000 мм. Робоче сидіння (стілець, крісло) повинне мати наступні основні елементи: сидіння, спинку і стаціонарні або знімні підлокітники і бути підйомно-поворотним, регульованим по висоті, кутові нахилу сидіння і спинки, по відстані спинки від переднього краю сидіння, по висоті підлокітників. Поверхня сидіння, спинки і підлокітників повинна бути напівм'якої, з неслизьким, що неелектризується, повітронепроникним покриттям і забезпечувати можливість чищення від бруду.

4.1.8.7 Екран відеотермінала і клавіатура повинні розташовуватися на оптимальній відстані від очей користувача, але не ближче 600 мм, з урахуванням розміру алфавітно-цифрових знаків і символів.

Відстань від екрана до очей працівника повинне складати:

- 600-700 мм - при розмірі екрана по діагоналі - 35/38 див;

- 700-800 мм - при розмірі екрана по діагоналі - 43 див;

- 800-900 мм - при розмірі екрана по діагоналі - 48 див;

- 900-1000 мм - при розмірі екрана по діагоналі - 53 див.

Розташування екрана повинне забезпечувати зручність зорового спостереження у вертикальній площині під кутом (+-) 30 град. від напрямку погляду працівника.

Клавіатуру варто розміщати на поверхні столу або на спеціальної, регульованої по висоті, робочій поверхні окремо від столу на відстані 100-300 мм об краї, найближчого до працівника.

Кут нахилу клавіатури повинний бути в межах 5-15 град.

4.1.8.8 Розміщення принтера на робочому місці повинне забезпечувати гарну видимість екрана відеотермінала і зручність ручного керування. Під матричні принтери варто підкладати вібраційні коврики для гасіння шуму і вібрації.

4.1.8.9 Робоче місце з відеотерміналом варто обладнати легко переміщуваним власником для документів. Власник для документів повинний бути рухливим і установлюватися вертикально або з нахилом на тім же рівні і відстані від очей користувача, що і відеотермінал.

4.1.8.10 При необхідності високої концентрації уваги під час виконання робіт з високим рівнем напруженості суміжні робочі місця з відеотерміналами і ЕОМ необхідно відокремлювати друг від друга перегородками висотою 1,5-2 м.

4.1.9 Вимоги до організації робочого місця по обслуговуванню, ремонтові і налагодженню комп'ютерної техніки.

4.1.9.1 Організація робочого місця по обслуговуванню, ремонтові і налагодженню комп'ютерної техніки повинна забезпечувати відповідність всіх елементів робочого місця і їхнє розташування ергономічним вимогам, характерові й особливостям трудової діяльності у відповідності п.4.2 "Правил охорони праці при експлуатації електронно-обчислювальних машин (ДНАОП 0.00-1.31-99)".

4.1.9.2 Площа робочого місця по обслуговуванню, ремонтові і налагодженню комп'ютерної техніки повинна бути не менш 10 кв.м, робочі місця повинні бути відділені друг від друга перегородками і знаходитися на відстані не менш 1 м від приладів опалення.

Поверхні робочих столів повинні бути покриті діелектричними матеріалами і не мати металевого обшивання. Робочі місця повинні бути обладнані пристроєм для розміщення і збереження інструмента, необхідних для виконання робіт, а також пристроєм для збору відходів після виконання робіт. При недостатнім загальному висвітленні робоче місце повинне бути обладнане місцевим висвітленням (стаціонарним або переносним).

4.1.9.3 Для підключення ЕОМ, устаткування для обслуговування і налагодження комп'ютерної техніки до електромережі на робочому місці в зручному і безпечному місці, що закривається, повинний бути змонтований електрощит з електроізоляційного матеріалу. Над гніздами електрощита повинне бути чітко зазначене номінальна напруга, а також зроблені напису, що відповідають включеному і відключеному положенню комутаційних пристроїв і клемі "земля".

На робочому місці по обслуговуванню і ремонтові і налагодженню комп'ютерної техніки повинні бути передбачені штепсельні гнізда і електророзетки для підключення електроінструмента на напругу 12 В и 36 В.

4.1.9.4 При необхідності проведення робіт під напругою повинні бути в наявності і застосовуватися захисні засоби (інструмент з ізолюючими ручками, діелектричні рукавички, що ізолюють підставки і т.п.). Ізолюючі засоби захисту необхідно зберігати в спеціально відведеному місці і періодично у встановлений термін проводити їхній іспити відповідно до діючих правил користування засобами захисту, застосовуваними в електроустановах.

4.1.10 Вимоги до персоналу,

4.1.10.1 Усі працівники , що виконують роботи, зв'язані з експлуатацією, обслуговуванням, налагодженням і ремонтом ЕОМ, підлягають обов'язковим медичним оглядам - попередньому при оформленні на роботу і періодичним у плині трудової діяльності - у порядку, з періодичністю і медичними протипоказаннями відповідно до Положення про медичний огляд працівників визначених категорій, затвердженим наказом Міністерства охорони здоров'я 31 березня 1994 року N 45 і зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 21.06.94 за N 136/345, і п.6 "Державних санітарних правил і норм роботи з візуальними дисплейними терміналами електронно-обчислювальних машин (Дсанпін 3.3.2.007-98)".

4.1.10.2 Посадові особи і фахівці, інші працівники, зайняті організацією і виконанням робіт, зв'язаних з експлуатацією, профілактичним обслуговуванням, налагодженням і ремонтом ЕОМ, проходять підготовку (підвищення кваліфікації), перевірку знань по охороні праці, даної інструкції і питань пожежної безпеки, а також інструктажі в порядку, передбаченому Типовим положенням про навчання з питань охорони праці, затвердженим Госнадзорохрантруда 17.02.99 N 27 і п.7.2.7.4 "Правил охорони праці при експлуатації електронно-обчислювальних машин (ДНАОП 0.00-1.31-99)". Працівники, що виконують роботи з обслуговування, ремонтові і налагодженню комп'ютерної техніки при включеному харчуванні зобов'язані проходити попереднє спеціальне навчання й один раз у рік перевірку знань відповідних нормативних актів по охороні праці. Посадові особи, що організують або контролюють роботи з обслуговування, ремонтові і налагодженню комп'ютерної техніки зобов'язані проходити попереднє спеціальне навчання й один раз у 3 роки перевірку знань відповідних нормативних актів по охороні праці. Усі працівники, зв'язані з використанням у роботі ВДТ і ЕОМ проходять у встановленому порядку інструктаж, уставний при прийомі на роботу, первинний після прийому на роботу до початку виконання роботи на робочому місці, періодичний не рідше одного разу в 3 місяці для фахівців з обслуговування, ремонтові і налагодженню і не рідше одного разу в 6 місяців для користувачів ВДТ і ЕОМ.

4.1.10.3 До роботи безпосередньо на ЕОМ допускаються особи, що не мають медичних протипоказань.

4.1.10.4 Допуск до роботи осіб, що не пройшли у встановленому порядку навчання, інструктажу і перевірки зань з питань охорони праці і пожежної безпеки, забороняється.

4.1.10.5 До робіт по обслуговуванню і ремонтові і налагодженню комп'ютерної техніки допускаються особи, що мають кваліфікаційну групу по електробезпечності не нижче III.



4.2 Вимоги безпеки перед початком роботи

Для користувачів ПЭВМ

4.2.1 Оглянути робоче місце, забрати предмети і матеріали, невикористовувані в роботі. Перевірити зручність розміщення елементів робочого місця (стіл, стілець, крісло, додаткові пристосування) і ЕОМ (відеотермінал, принтер і ін.), достатність рівня освітленості для виконуваної роботи і при необхідності підготувати робоче місце відповідно до характеру й особливостями виконуваної роботи. При наявності відблисків на екрані монітора змінити його місце розташування або спосіб висвітлення.

4.2.2 Перед включенням ЕОМ в електромережу зовнішнім оглядом переконається:

- у цілісності всіх пристроїв, кабелів (проводів),

- у відсутності видимих ушкоджень ізоляції проводів, розеток, качан,

- у відсутності вологи на елементах усіх пристроїв.

4.2.3 Щодня перед початком роботи необхідно проводити очищення екрана відеотермінала від пилу й інших забруднень м'якою серветкою з натуральної тканини.

4.2.4 Після включення ЕОМ відрегулювати (при необхідності) яскравість, контрастність, інші характеристики монітора і зайняти оптимальну робочу позу відповідно до вказівок п.1.8.4 при розташуванні екрана відеотермінала відповідно до вказівок п.1.8.7.

Постійне мерехтіння екрана монітора не допускається.

4.2.5 У випадку виявлення несправностей устаткування робочого місця негайно докласти про цьому безпосередньому керівникові, а у випадку його відсутності іншому керівникові і вжити заходів по виклику фахівця для усуненню виявлених несправностей. Приступати до роботи на несправному устаткуванні забороняється.

Для фахівців з обслуговування, ремонтові і налагодженню комп'ютерної техніки.

4.2.6 Виконати заходу, зазначені в п.2.1-1.4.

4.2.7 Перевірити справність і готовність до роботи устаткування, інструмента, пристосувань і засобів захисту, необхідних для проведення конкретної роботи відповідно до експлуатаційної документації і нормативних документів. При виявленні несправностей ужити заходів до їхнього усунення. Приступати до роботи з несправними устаткуванням, інструментом, пристосуваннями, неперевіреними або з простроченими термінами перевірки засобами захисту забороняється.



4.3 Вимоги безпеки під час роботи

4.3.1 При організації праці, зв'язаного з використанням ЕОМ і ВДТ, для збереження здоров'я працюючих варто передбачати внутрізмінні регламентовані перерви для відпочинку. Внутрізмінні режими праці і відпочинку повинні передбачати додаткові короткі перерви в періоди, що передують появі об'єктивних і суб'єктивних ознак стомлення і зниження працездатності.

4.3.2 При виконання протягом дня, що відносяться до різних видів трудової діяльності( за основну роботу з ЕОМ і ВДТ варто вважати таку, котра займає не менш 50% часу робочої зміни) повинні передбачатися:

- перерви для відпочинку і прийому їжі (обідні перерви);

- перерви для відпочинку й особистих потреб (відповідно до трудових норм);

- додаткові перерви, що вводяться для окремих професій з урахуванням особливостей трудовий діяльності.

Час обіднього перерви установлюється чинним законодавством і Правилами внутрішнього трудового розпорядку підприємства. Внутрізмінні режими праці і відпочинку при роботі з ЕОМ і ВДТ установлюються з урахуванням характеру трудової діяльності, напруженості ваги праці диференційовано для кожної професії.

4.3.3 Залучення жінок до робіт у нічний час не допускається за винятком випадків, обумовлених ст. 175 Кодексу законів про працю України.

4.3.4 Жінки з часу встановлення вагітності й у період годівлі дитини грудьми до виконання всіх робіт, зв'язаних з використанням ЕОМ не допускаються.

4.3.5 Режим праці і відпочинку працюючих з ЕОМ визначається в залежності від виконуваної роботи відповідно до п.5 "Державних санітарних правил і норм роботи з візуальними дисплейними терміналами електронно-обчислювальних машин (Дсанпін 3.3.2.007-98)".

4.3.6 По характері трудової діяльності відповідно до діючого класифікатора професій (ДК-003-95 і зміни N 1 до ДК-003-95) виділені три професійні групи:

1) інженери-програмісти- виконують роботу переважно з відеотерміналом і документацією (при необхідності) при інтенсивному обміні інформації з ЕОМ і значної частини прийняття рішень.

Ця робота характеризується інтесивним розумовою творчою працею з підвищеною напругою зору, концентрацією уваги на тлі нервово-емоційної напруги, змушеним робочою позою, загальною гіподинамією, періодичним навантаженням на кисті рук. Робота виконується в режимі діалогу з ЕОМ у вільному темпі з періодичним пошуком помилок в умовах дефіциту часу.

2) оператори ЕОМ - виконують роботу, що зв'язана з урахуванням інформації отриманої від ВДТ по попередньому запиті або тієї, котра надходить від нього, супроводжується перервами різної тривалості, зв'язана з виконанням іншої роботи і характеризується як робота з напругу зору, невеликими фізичними зусиллями, нервовим напругою середнього ступеня і виконується у вільному темпі;

3) оператори комп'ютерного набору - виконують одноманітні за характером роботи з документацією і клавіатурою, не частими не тривалими переключеннями погляду на екран дисплея, із введенням даних з великою швидкістю, робота характеризується як фізична праця з підвищеним навантаженням на кисті рук на тлі загальної гіподинамії при напрузі зору (фіксація зору переважно на документи), нервово-емоційною напругою.

Особливістю праці працівників, що використовує в процесі трудової діяльності ЕОМ є як наявність зазначених вище професійних груп, так і наявність переважно виконання робіт на ЕОМ, що відноситься до операторові ЕОМ і оператора комп'ютерного набору одним працівником.

4.3.7 Установлюються наступні внутрізмінні режими праці і відпочинку при 8 годинній денній робочій зміні в залежності від характеру праці:

- для інженерів-програмістів варто призначати регламентована перерва для відпочинку тривалістю 15 хв. через щогодини роботи за ВДТ;

- для операторів ЕОМ - 15 хв. через кожні 2 години;

- для операторів комп'ютерного набору - 10 хв. після кожної години роботи за ВДТ.

До якої професійної групи відноситься працівник підприємства, робоче місце якого обладнано ЕОМ, визначає безпосередній керівник працівника.

4.3.8 У всіх випадках, коли виробничі обставини не дозволяють застосувати регламентовані перерви для відпочинку, тривалість безперервної роботи з ВДТ не повинна перевищувати 4 годин.

4.3.9 При 12-годинній робочій зміні регламентовані перерви встановлюються в перші 8 годин роботи аналогічно перервам при 8-годинній робочій зміні, а в ході 4-х годин роботи, що залишилися, незалежно від характеру трудової діяльності, через щогодини тривалістю15 хв.

4.3.10 З метою зменшення негативного впливу монотонності доцільне застосування чергування операцій з'ясованого тексту і числова даних (зміна змісту роботи), уведення даних і редагування текстів.

4.3.11 Для зниження нервово-емоційної напруги, утоми зорового аналізатора, поліпшення мозкового кровообігу, подолання несприятливих наслідків гіподинамії, попередження утоми частина перерви доцільно використовувати для виконання комплексу вправ, приведених у додатку 7 "Державних санітарних правил і норм роботи з візуальними дисплейними терміналами електронно-обчислювальних машин (Дсанпін 3.3.2.007-98)" (див. додаток 1 даної інструкції).

4.3.12 В окремих випадках – при хронічних скаргах працюючих із ВДТ на зорове стомлення, незважаючи на дотримання санітарно-гігієнічних вимог до режимів праці і відпочинку, а також застосування локального захисту ок - допускається індивідуальний підхід до обмеження часу роботи з ВДТ, зміни характеру праці, чергування з іншими видами діяльності, не зв'язаних із ВДТ.

4.3.13 За умови високого рівня напруженості робіт із ВДТ показана психофізіологічна розвантаження в спеціально обладнаних приміщеннях (у кімнатах психологічного розвантаження) під час регламентованих перерв або наприкінці робочого дня з використанням елементів аутогенної тренування, мелодійної музики, що відповідає інтер'єра, нескладних фізичних вправ зі словесним самонавіянням.

4.3.14 Якщо виробляється психологічне розвантаження працівників, що виконують роботи з застосуванням ЕОМ, вона повинна вироблятися в спеціально обладнаних приміщеннях (кімнатах психологічного розвантаження) під час регламентованих перерв або наприкінці робочого дня - відповідно до методики проведення психофізіологічного розвантаження, викладеної в додатку 8 "Державних санітарних правил і норм роботи з візуальними дисплейними терміналами електронно-обчислювальних машин (Дсанпін 3.3.2.007-98)" (див. додаток 2 дані інструкції).

4.3.15 Користувачі ЕОМ повинні стежити за усіма відхиленнями від нормального режиму комп'ютерного устаткування і доповідати про це керівникові підрозділу по обслуговуванню, ремонтові і налагодженню комп'ютерної техніки для вчасно прийняття необхідних профілактичних мір. При виявленні несправностей в електромережі (ушкодженні ізоляції проводів, заземлення, розеток, штепсельних вилок, вимикачів і ін.) необхідно негайно повідомити про цьому відповідальному за електрогосподарство або черговому електрикові для вживання заходів по усуненню несправностей. Робота на несправному устаткуванні і при несправностях в електромережі забороняється. Користувачам забороняється розкривати блоки устаткування і робити спроби усувати несправності.

4.3.16 Монтаж, обслуговування, ремонт і налагодження комп'ютерної техніки, заміна деталей, пристроїв, блоків повинні здійснюватися відповідними фахівцями при цілком відключеному харчуванні. Забороняється з'єднувати і роз'єднувати кабелі при підключеній напрузі.

4.3.17 У тих випадках, коли монтаж, обслуговування, ремонт і налагодження комп'ютерної техніки, її пристроїв, блоків при відключеному харчуванні неможливі, виконання цих робіт допускається при дотриманні наступних вимог:

- устаткування, допоміжна апаратура і прилади повинні бути заземлені;

- роботи виконуються не менш чим двома працівниками;

- працівники повинні виконувати роботу інструментом з ізольованими ручками, коштуючи на діелектричному коврику, або бути в діелектричних калошах.

4.3.18 Засобу захисту й інструмент необхідно щораз перед застосуванням оглянути і при виявленні несправностей негайно замінити. Користування несправними захисними засобами й інструментом неприпустимо.

4.3.19 При виконанні ремонтних робіт варто користуватися електроінструментом напруга харчування якого не перевищує 36 В.

4.3.20 Особам, що виконують ремонтні роботи, забороняється працювати з надягнутими на руку ручний годинник, що мають металевий браслет.

4.3.21 Ремонтувати або набудовувати відеотермінал під напругою допускається тільки в тім випадках, коли іншим способом виконати роботу неможливо. При цьому необхідно виконувати роботу відповідно до п. 3.17 і працювати тільки одною рукою, уникаючи дотику до струмоведучих частин відеотермінала.

4.3.22 Перед заміною блоків і деталей відеотермінала необхідно відключити харчування відеотермінала і за допомогою інструмента з ізолюючими ручками зняти залишковий заряд з конденсаторів фільтрів випрямувачей і другого анода кінескопа.

Ремонт відеотермінала без футляра, а також усі види робіт з відкритим кінескопом повинні проводитися в захисних окулярах або в масці.

4.3.23 Промивання, знежирення деталей блоків і плат повинні вироблятися етиловим спиртом або спеціальними непальними промивними рідинами в окремому приміщенні і тільки при працюючій вентиляції.

4.3.24 Не дозволяється залишати без догляду включене в мережу харчування устаткування, прилади, використовувані при проведенні робіт, залишати на устаткуванні і приладах будь-які предмети.



4.4 Вимоги безпеки по закінченні роботи

4.4.1 Після закінчення роботи відеотермінал, ЕОМ, і інше електроустаткування й електроприлади повинні бути відключені від електричної мережі.

4.4.2 Відключення від електричної мережі виробляється відповідно до вказівок експлуатаційної документації на ЕОМ і інше електроустаткування й електроприлади.

4.5 Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях

4.5.1 При виникненні аварійної ситуації необхідно негайно відключити відеотермінал, ЕОМ і інше електроустаткування й електроприлади від електричної мережі.

4.5.2 При виникненні ознак загоряння ізоляції електропроводки або устаткування (запах горіння й ін.), виникненні несправностей в устаткуванні викликати фахівця для усунення причин, що викликали необхідність відключення устаткування. Повторне включення устаткування в електромережу дозволяється тільки після усунення причин, що викликали необхідність відключення устаткування.

4.5.3 При виникненні пожежі на робочому місці (у приміщенні) необхідно відключити всі потребители від електричної мережі, повідомити про пожежу на посаду охорони і приступити до гасіння пожежі наявними поблизу вогнегасниками.


ЗАКЛЮЧЕННЯ

 

У дипломі приведене рішення наукової задачі, що полягає в розробці моделі максимізації найважливішої характеристики рудопотоків – можливого вилучення корисної копалини в концентрат і його оптимізацію, для забезпечення максимального прибутку гірничо-збагачувального підприємства. У процесі виконання роботи були зроблені численні дослідження, розроблені корисні методи, пророблені обчислення оптимальних значень вилучення, що у підсумку призвели до досягнення мети – максимізації прибутку.



Поставлена мета досягнута шляхом рішення наступних основних задач:

1.                 Були проаналізовані фактори, що впливають на величину прибутку, у результаті чого зроблений висновок: актуальним для гірничо-збагачувального підприємства є розгляд можливого підвищення вилучення з метою підвищення прибутку.

2.                 Роблячи огляд літературних джерел, була розглянута загальна схема формування рудопотоків, розглянуті способи і засоби стабілізації і контролю якості рудної сировини, способи усереднення руд. Таким чином, було вирішено, що для оптимізації характеристики рудопотоків – вилучення з метою підвищення прибутку гірничо-збагачувального підприємства, необхідно створити таку модель, що буде враховувати всі необхідні фактори, що впливають на процес оптимізації.

3.                 Далі була розроблена методика моделювання оптимізації параметрів рудопотоків за критерієм вилучення, з метою підвищення прибутку гірничо-збагачувального підприємства, а саме визначені роль економічного моделювання в процесі формування прибутку гірничо-збагачувального підприємства, що є новизною дипломного проекту. Систематизовано етапи побудови економічної моделі.

4.                 Створивши потрібну базу даних, була побудована модель і розраховані оптимальні значення продуктивностей рудопотоків за критерієм вилучення. На підставі проведених досліджень можна затверджувати, що існують значення параметра вилучення, при яких прибуток гірничо-збагачувального підприємства буде максимальна. Дана ситуація говорить про доцільність складання і рішення оптимізаційної задачі.

5.                 Виконано формалізовану постановку задачі максимізації найважливішої характеристики рудопотоків – можливого вилучення корисної копалини в концентрат, з метою підвищення прибутку в умовах гірничо-збагачувального підприємства. Отримано вираження для максимізованого функціонала (цільової функції – вилучення), функціонала досліджений на безумовний екстремум.

6.                 Виконано аналіз ефективності даної моделі, у ході якого досліджений вплив вхідних перемінних – параметри потоків, що надходять з експлуатаційних блоків на вихідну перемінну – вилучення корисної копалини в концентрат.

7.                 Полічено економічну ефективність використання оптимальних значень параметра вилучення, отриманих на основі рішень оптимізаційної задачі максимізаці вилучення з метою збільшення прибутку, що складає 15111,09 у.г.од. або 2,158 %.

8.                 Для підвищення ефективності роботи гірничо-збагачувального підприємства була розроблена автоматизована інформаційна система "Оптимальне управління рудопотоками. XLS". Особливістю системи є те, що отримана ІС може бути адаптована к умовам підприємства. Розроблена система має елементи системи підтримки прийняття рішень. Використання розробленого в роботі модуля ІС дозволить автоматизувати процес і зменшити час оперативного розрахунку оптимальних значень найважливішої характеристики рудопотоків - вилучення, що максимізує прибуток гірничо-збагачувального підприємства, виключити можливість механічних помилок і підвищити вірогідність результатів.
ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ

 

1.                 Марюта О.М., Бойцун Н.Є. Статистичні методи і моделі в економіці: Монографія.- Дніпрпетровськ: Пороги, 2002. – 384 с., російською мовою.



2.                 Марюта А.Н., Смирнов С.А. Эвристический системный анализ экономики: Монография. Днепрпетровск: Наука и образование, 2004. – 294 с.

3.                 Отгонбилэг Ш. Управление рудной массой. – М.: Недра, 1996. – 173 с.: ил.

4.                 Воронов В.А. Многоуровневая оптимизация процессов обогащения. – М.: Недра, 1991, 154 с.: ил.

5.                 Малыхин В.И. Математическое моделирование экономики. – М.: УРАО, 1998. – 160 с.

6.                 Разработка экономико-технологической системы управления рудной массой. Этап "Анализ влияния параметров рудной массы на экономические показатели ГОКа". Руководители работы: Отгонбилэг Ш., Давидкович А.С., Ответственные исполнители: Марюта А.Н., Воронов В.А.,Калинченко В.М., М., 1997.- 86 с.

7.                 Справочник по обогащению полезных ископаемых. Составлен группой авторов под редакцией А.Ф. Томарта. Гл. редакция Е.И. Елитенко. С.И. Митрофанов, И.Н. Пласкин, С.И. Полькин, С.М. Ясюкевич. Под общ. ред. С.И. Полькина., М., 1952.

8.                 Справочник по обогащению руд. Специальные и вспомогательные процессы, испытания обогатимости, контроль и автоматика. / Под ред О.С. Богданова, В.И. Ревнивцева, 2-е изд., перераб. и доп. М., Недра, 1983. – 376 с.

9.                 Справочник по обогащению руд. Подготовительные процессы. / Под ред О.С. Богданова, В.А. Олевского, 2-е изд., перераб. и доп. М., Недра, 1982. – 366 с.

10.            Справочник по обогащению руд. Основные процессы. / Под ред О.С. Богданова, 2-е изд., перераб. и доп. М., Недра, 1983. – 381 с.

11.            Справочник по обогащению руд. Обогатительные фабрики. / Под ред О.С. Богданова, Ю.Ф. Ненарокомова, М., Недра, 1983. – 376 с.

12.            Шестаков В.А. Рациональное использование недр. М., Недра, 1990.

13.            Шестаков В.А., Дулин А.Н. Оптимизация параметров горных работ на рудниках. М., Недра, 1993.

14.            Арсеньев С.Я., Прудовский А.Д. Внутрикарьерное усреднение железных руд. М., Недра ,1982.

15.            Бастан П.П., Азбель Н.И., Ключкин Е.И. Теория и практика усреднения качества руд. М., Недра, 1979.

16.            Бастан П.П., Болошин Н.Н. Усреднение руд на горно-обогатительных предприятиях. М., Недра, 1981.

17.            Бастан П.П., Костина Н.К. Смешивание и сортировка руд. М., Недра, 1990. – 168 с.

18.            Новожилов М.Г., Ройзен Я.Ш., Эрперт А.М. Качество рудного сырья черной металлургии. М., Недра, 1977. – 415 с.

19.            Зарайский В.Н., Крымский В.В., Бастан П.П. Экономическая оценка эффективности усреднения железорудного сырья при его обогащении. "Горный журнал", 1973, №2. – с. 20-21

20.            Салогуб Е.И. Критерий эффективности усреднения сырья. "Разработка рудных месторождений", вып. 11, 1971, с. 40-44

21.            Вентцель Е.С. Теория вероятностей. М., Недра, 1964. – 576 с.

22.            Новожилов М.Г., Эрперт А.М., Ройзен Я.Ш. Оптимизация технологических связей карьеров с обогатительными фабриками в режиме усреднения руд. "Физико-технические проблемы разработкм полезных ископаемых", №6, 1970, с. 34-40

23.            Хедли Дж. Нелинейное и динамическое программирование. М., Мир, 1967, 506 с.

24.            Бордюк В.П., Филорентов Г.Ф. Организация эксперимента при сборе статистических данных для регрессионного анализа. – В кн.: Планирование эксперимента. М., Наука, 1966, с.35-46

25.            Справочник по математике для инженеров и учащихся втузов. Бронштейн И.Н., Семендяев К.А. – М.: Наука. Главная редакция физико математической литературы., 1981.

26.            Дубовик В.П., Юрик І.І. Вища математика: Навч. посібник. – К.: Вища школа., 1993. – 648 с.

27.            Мур Джеффри, Уэдерфорд Ларри Р. Уэдерфорд и др, "Экономическое моделирование в Microsoft Excel", 6-е изд., перев. с англ., издательский дом "Вильямс", 2004 г.

28.            Лысенко Л. Н., "Экономическая кибернетика", изд. Донецкого государственного университета, 2003 г.

29.            Титаренко Г.А., "Автоматизированные информационные технологии в экономике", учебник, ЮНИТИ, Москва, 2000г.

30.            Інформаційні системи і технології в економіці: Посібник для студентів вищих навчальних закладів / За ред. В.С. Пономаренка. – К.: Видавничий центр "Академія", 2002. – 544 с.

31.            Вовчак І.С. Інформаційні системи та комп'ютерні технології в менеджменті. – Навч. посібник. – Тернопіль: Карт-бланш, 2001. – 354 с.

32.            Дсанпін 3.3.2.-007-98. Державні санітарні правила і норми роботи з візуальними дисплейними терміналами електронно-обчислювальних машин; затв. МІНЗДРАВОМ України 10.12.98.
Додаток А

 

Таблиця 1 - Параметри потоків, що поступають на збагачувальну фабрику із експлуатаційних блоків



Блоки

Вилучення металу

Змісту металу в руді

Продуктивності по руді

Змісту металу в концентраті

1

72

0,7

3200

0,2840

2

92

1,1

1600

0,2905

3

86

1,3

2500

0,2872

4

81

0,9

3800

0,2907

5

75

0,6

1750

0,2927

6

70

0,6

3150

0,2882

7

90

1,2

1750

0,2868

8

88

1,4

2550

0,2901

9

80

0,98

3750

0,2864

10

74

0,65

1800

0,2945

11

74

0,8

3150

0,2903

12

91

0,9

1550

0,2909

13

87

1,2

2700

0,2898

14

83

0,99

3500

0,2978

15

73

0,6

1750

0,2866

16

69

0,75

3200

0,2940

17

89

1

1560

0,2950

18

85

1,3

2450

0,2960

19

81

1

3570

0,2832

20

75

0,6

1900

0,2830

21

71

0,5

3300

0,2880

22

90

1,1

1650

0,2810

23

86

1,3

2450

0,2940

24

82

0,95

3770

0,2930

25

74

0,67

1800

0,2930

26

73

0,59

3500

0,2704

27

92

1,01

1800

0,2576

28

89

1,4

2500

0,2909

29

80

0,9

3800

0,2887

30

76

0,6

1900

0,2876

31

70

0,4

3200

0,2930

32

91

1,1

1600

0,2942

33

86

1,35

2500

0,2880

34

81

0,81

3800

0,2810

35

75

0,65

1800

0,2940

36

72

0,7

3200

0,2930


Додаток Б

Таблиця 2 - Базові дані добичи руди за 2003, 2004, 2005 роки



№ місяця

Рік

2003

2004

2005

Місяць

Добича руди

1

січень

1748,00

1860,00

1823,00

2

лютий

1826,00

1786,00

1852,00

3

березень

1525,00

2009,00

1969,00

4

квітень

1530,00

1702,00

2086,00

5

травень

1770,00

1969,00

1823,00

6

червень

1816,00

1764,00

1677,00

7

липень

1906,00

1781,00

1906,00

8

серпень

1657,00

1852,00

1969,00

9

вересень

1712,00

1969,00

1852,00

10

жовтень

1863,00

1631,00

1969,00

11

листопад

1528,00

1637,00

1942,00

12

грудень

1796,00

2016,00

1852,00


Додаток В

 

Таблиця 3 - Базові дані цін і витрат за 2003, 2004, 2005 роки



№ місяця

Рік

2003

Місяць

Ціни

Витрати

валові

постійні

1

січень

596

6,044

950,25

2

лютий

590

6,69

675,27

3

березень

588

7,384

852,33

4

квітень

527

8,024

900,26

5

травень

446

7,504

851,29

6

червень

426

6,86

856,00

7

липень

437

6,975

752,13

8

серпень

284

8,024

849,18

9

вересень

387

7,119

859,08

10

жовтень

363

6,369

726,37

11

листопад

270

7,396

878,87

12

грудень

345

5,781

888,77

1

січень

360

5,662

658,99

2

лютий

465

5,619

908,56

3

березень

315

6,752

918,45

4

квітень

578

6,958

856,95

5

травень

443

6,883

938,25

6

червень

450

6,442

948,14

7

липень

444

7,714

758,70

8

серпень

391

7,261

652,26

9

вересень

501

6,949

791,57

10

жовтень

489

7,479

632,21

11

листопад

343

9,136

773,67

12

грудень

261

7,143

764,72




1

січень

438

6,86

865,14

2

лютий

520

7,218

746,83

3

березень

500

7,234

737,88

4

квітень

350

7,251

952,35

5

травень

500

7,268

719,98

6

червень

500

7,284

711,03

7

липень

450

6,259

702,08

8

серпень

588

7,318

693,13

9

вересень

560

7,334

684,18

10

жовтень

387

6,954

675,23

11

листопад

350

7,368

854,26

12

грудень

430

7,384

657,33


Додаток Г

 

Таблиця 4 – Розрахунок коефіцієнтів регресії






g

a

D

1

72

0,7

3200

2

92

1,1

1600

3

86

1,3

2500

4

81

0,9

3800

5

75

0,6

1750

6

70

0,6

3150

7

90

1,2

1750

8

88

1,4

2550

9

80

0,98

3750

10

74

0,65

1800

11

74

0,8

3150

12

91

0,9

1550

13

87

1,2

2700

14

83

0,99

3500

15

73

0,6

1750

16

69

0,75

3200

17

89

1

1560

18

85

1,3

2450

19

81

1

3570

20

75

0,6

1900

21

71

0,5

3300

22

90

1,1

1650

23

86

1,3

2450

24

82

0,95

3770

25

74

0,67

1800

26

73

0,59

3500

27

92

1,01

1800

28

89

1,4

2500

29

80

0,9

3800

30

76

0,6

1900

31

70

0,4

3200

32

91

1,1

1600

33

86

1,35

2500

34

81

0,81

3800

35

75

0,65

1800

36

72

0,7

3200







b

a

c







-0,00259467647746

21,30

68,107




Критерій Стьюдента для коеф-та b, a і c відповідно

0,00

2,21

3,06




Коеф-т детермінірованості

0,78

3,66

#Н/Д

Стандартна похибка Y

Критерій Фишера

56,99

33,00

#Н/Д

Критерій ступенів свободи

SS reg-регресійна сума квадратів

1524,83

441,48

#Н/Д

SS ost-остаточна сума квадратів

 
Додаток Д



 

Таблиця 5 – Розрахунок похідних, значення продуктивностей



1-ша похідна

2-га похідна

0,00

-139047,5449

0,00

-172581,665

0,00

-189348,725

0,00

-155814,6049

0,00

-130664,0148

0,00

-130664,0148

0,00

-180965,195

0,00

-197732,2551

0,00

-162521,4289

0,00

-134855,7799

0,00

-147431,0749

0,00

-155814,6049

0,00

-180965,195

0,00

-163359,7819

0,00

-130664,0148

0,00

-143239,3099

0,00

-164198,1349

0,00

-189348,725

0,00

-164198,1349

0,00

-130664,0148

0,00

-122280,4848

0,00

-172581,665

0,00

-189348,725

0,00

-160006,3699

0,00

-136532,4859

0,00

-129825,6618

0,00

-165036,488

0,00

-197732,2551

0,00

-155814,6049

0,00

-130664,0148

0,00

-113896,9453

0,00

-172581,665

0,00

-193540,49

0,00

-148269,4279

0,00

-134855,7799

0,00

-139047,5449

Висновок: Неубування функції корисності перевіряється по першій похідній, тому що всі перші похідні позитивні, то дану функцію можна використовувати як функцію корисності. Вогнутість функції корисності визначається по матриці Гессе (другі похідні), тому що всі другі похідні мають негативні значення (матриця Гессе має негативну визначеність), те задану функцію можна використовувати як функцію корисності .

Каталог: files
files -> Інформація для вступників 2015 року до аспірантури Інституту соціології Національної Академії наук України
files -> Положення про порядок підготовки фахівців ступенів доктора філософії та доктора наук в аспірантурі (ад’юнктурі) та докторантурі вищих навчальних закладів
files -> Відділ аспірантури та докторантури Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини
files -> Про вступний іспит та реферат при вступі до аспірантури Інституту соціології нан україни
files -> Київський національний університет імені Тараса Шевченка
files -> Програма вступного іспиту до аспірантури зі спеціальності 22. 00. 03 соціальні структури та соціальні відносини Затверджено
files -> Принципи реалізації наукової діяльності університету: активна участь у формуванні та
files -> Портфоліо вчителя


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9




База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2020
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка