Реферат роботи Формування екологічно стабільних агроландшафтів як основа продовольчої безпеки України



Сторінка1/3
Дата конвертації23.10.2016
Розмір0.57 Mb.
ТипРеферат
  1   2   3



Інститут агроекології і природокористування

Національної академії аграрних наук України


Реферат роботи

Формування екологічно стабільних агроландшафтів як основа продовольчої безпеки України
Автори:
1. ФУРДИЧКО Орест Іванович – доктор економічних наук, професор, академік НААН, директор Інституту агроекології і природокористування Національної академії аграрних наук України.

2. ЛАВРОВ Віталій Васильович – доктор сільськогосподарських наук, професор, завідувач кафедри прикладної екології Білоцерківського національного аграрного університету.

3. ПЛУГАТАР Юрій Володимирович – доктор сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник, заступник директора з науково-виробничих питань Нікітського ботанічного саду – Національного наукового центру Національної академії аграрних наук України

4. СОЛОДКИЙ Володимир Дмитрович – доктор біологічних наук, доцент, професор кафедри ботаніки і охорони природи та кафедри землевпорядкування та кадастру Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича.

5. СТАДНИК Анатолій Петрович – доктор сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник, завідувач кафедри лісівництва, ботаніки і фізіології рослин Білоцерківського національного аграрного університету.
Актуальність роботи. На сучасному етапі державотворення аграрна політика в Україні спрямована на гарантування продовольчої безпеки країни, створення сприятливих умов розвитку конкурентоспроможного сільськогосподарського виробництва, переведення його на ринкові засади. Проте внаслідок допущенних прорахунків при здійснення земельної реформи, недостатнього врахування значення землі як ресурсу територіального розвитку продуктивних сил та базисного компоненту навколишнього природного середовища (НПС), порушення принципів міжгалузевого узгодження засад розвитку виникла низка соціально-економічних та екологічних проблем у землекористуванні, які досі складно розв’язати.

Зміна форм власності, зростання кількості землекористувачів і незавершеність оптимізації соціально-економічних відносин в умовах ринку і багатоукладного виробництва спричинили низку конфліктів щодо цільового використання земель, зміни їх підпорядкування, структури угідь. Ускладнився і знизився контроль за дотриманням землевласниками і землекористувачами законодавчих норм використання, охорони і збереження земельних ресурсів і НПС. Ці прорахунки ускладнили дотримання загальноєвропейських стандартів діяльності: гармонізацію різних ціннісних і галузевих інтересів щодо природних ресурсів, удосконалення механізмів співпраці суб’єктів діяльності, вдосконалення на цих засадах структурно-функціональної організації агроландшафтів, розбудову екомережі ландшафтно-екологічну оптимізацію використання природно-ресурсного потенціалу. Це істотно загальмувало впровадження у практику норм еколого-економічного управління земельними та іншими ресурсами, організацію збалансованого землекористування, сталого розвитку територій, галузі, держави.



Щоб створити умови стабільного та екологічно безпечного функціонування АПК, забезпечити дотримання міжнародних зобов’язань України щодо створення збалансованого простору Європи (Потсдам, 1999; Ганновер, 2000), розбудови екологічної мережі (Софія, 1995; Київ, 2000, 2003, 2010), збереження ландшафтів (Флоренція, 2000; Київ, 2005) необхідно впровадити у практику ландшафтно-екологічні засади природокористування, контурного, адаптивного, біологічного, органічного та інших екологічно орієнтованих методів землеробства, орієнтованих на ефективне та збалансоване використання земельних ресурсів, їх охорону, збереження та відтворення родючості земель.

Нині, відповідно до Земельного кодексу України та стратегії розвитку АПК, на фоні природних катаклізмів (суховіїв, пилових буревіїв, глобального опустелення) та інтенсифікації ерозії ґрунтів одним із провідних завдань удосконалення землекористування залишається захисне лісорозведення і агролісомеліорація, з якого Україна має понад двохсотлітній досвід, поширений вже далеко за її межами. Проте, за галузевого розмежування інтересів щодо землекористування, загострених в період перегляду нормативно-правової бази, формування ринкових відносин, здійснення земельної реформи, зміни підпорядкування земель тощо агролісомеліоративні підприємства перестали існувати, а система захисних лісових насаджень України зазнає інтенсивної руйнації. Це спричиняє зростання загроз дестабілізації аграрного сектора. В Україні під впливом ерозії перебуває близько 15 млн га земель і щороку площа еродованих земель збільшується на 80 тис. га. Цей фонд непридатних для аграрного виробництва земель стрімко розширюється. За даними НААН, близько 10 млн га угідь потребують вилучення з орних земель для залісення (понад 1 млн га), залуження та іншого використання. Передбачено зменшення освоєння території, її розораності до 40%. Необхідне відтворення на державному рівні планової та юридичної основи захисту ґрунтів від вітрової та водної ерозії, охорони земельних ресурсів.

Розв’язанню державної проблеми щодо формування екологічно стабільних агроландшафтів були присвячені засідання: 1) Президії УААН (12.2007), де було прийнято рішення про наукове забезпечення розв'язання проблеми боротьби з ерозією ґрунту; 2) Бюро Президії УААН (Постанова від 23.10.2008), де було схвалено вперше розроблену сучасну Концепцію управління агроландшафтами в Україні; 3) сумісне засідання Міжвідомчої наукової ради НАН України та НААН (25.02.2011) з проблем агропромислового комплексу (АПК) за участю вчених двох академій, фахівців міністерств та відомств України. Було розглянуто питання «Про стан і наукове забезпечення функціонування системи захисних лісів і меліоративних насаджень агроландшафтів України». Учасниками засідання було визнано, що показники загальної та полезахисної лісистості в країні в 2–3 рази нижчі за науково обґрунтовані нормативи, що спричиняє погіршення екологічних, агролісомеліоративних та природоохоронних умов функціонування аграрного виробництва. Відсутність сформованої ефективної системи захисних лісових насаджень (ЗЛН) призводить до значних збитків в галузі сільськогосподарського виробництва, оскільки лише через щорічний винос 500 млн т родючого ґрунту внаслідок водної і вітрової ерозії недобір продукції АПК складає понад 8–9 млн т зерна (8–9 млрд грн.).

Це стало підґрунтям для розпорядження Прем’єр-міністра М.Я. Азарова керівникам міністерств, НАНУ та НААН вжити заходи для регулювання порушених питань. Постановою Президії НААН від 15.02.2013 (протокол №2) прийнято рішення про «Наукове забезпечення формування екологічно безпечних агроландшафтів».

Отже зазначена проблема має державне значення і є актуальною і з наукової, і з практичної точок зору. Воно потребує розроблення належних науково-теоретичних основ та програм дій, які б забезпечили гармонізацію соціально-економічних та екологічних інтересів щодо цілей і наслідків землекористування на погоджених методологічних засадах. Необхідними орієнтирами такої співпраці і змін управління є принципи сталого розвитку, збалансованого природокористування, адаптовані до соціально-економічних та природних умов певних територій з урахування регіональних і місцевих особливостей. Ці засади та програми дій мають стати підґрунтям для здійснення в певних регіонах скоординованих заходів з впровадження екологічних принципів сталого розвитку в аграрний сектор узгоджено з аналогічними діями інших секторів суспільної діяльності, у т.ч. вони є пріоритетним завданням усіх без винятку ланок сучасного суспільства.

Короткий зміст роботи. За природно-кліматичними зонами території України оцінено стан і причинно-наслідкові зв’язки порушення норм землекористування в рівнинних і гірських регіонах у контексті методології збалансованого природокористування та інтегрованого еколого-економічного управління природними ресурсами. Нами встановлено, що на незахищених лісосмугами агроландшафтах ґрунти зазнають ерозійної деградації. В Україні площа сільськогосподарських угідь, які зазнають водної ерозії, становить 13,3 млн га (32% загальної площі), у т.ч. 10,6 млн га орних земель. У складі еродованих земель – 4,5 млн. га сильно- та середньозмиті, 68 тис. га – втратили гумусовий горизонт. Вітровій ерозії систематично піддаються понад 6 млн га, а в роки з пиловими бурями – до 20 млн га. Пиловою бурею 2007 р. було охоплено 125 тис. км2, до 20 % площі України, 50 % площі степової зони.

В Україні щорічно від ерозії втрачається до 15 млн т гумусу, 0,3–0,9 млн. т азоту, 700–900 тис. т фосфору, 6–12 млн. т калію, що значно більше ніж вноситься з добривами. Це спричиняє забруднення і деградацію рік, ставків та інших об’єктів гідросфери. Урожайність сільськогосподарських культур на еродованих ґрунтах на 20–60 % нижча, ніж на нееродованих.

Доведено, що сучасний кризовий стан земельних, лісових і водних ресурсів агроландшафтів України зумовлює необхідність удосконалення природокористування на ландшафтно-екологічних засадах, створення в агроландшафтах стабільної лісомеліоративної інфраструктури. Показано, що в умовах пріоритету матеріальних цінностей і браку ресурсного забезпечення інструменти та важелі, які б стимулювали суб’єктів діяльності до впровадження екологічно безпечних, ресурсозберігаючих технологій і обладнання, є неефективними. Для розв’язання цієї проблеми необхідно забезпечити впровадження у практику загальноєвропейських стандартів сталого розвитку відповідно до міжнародної співпраці України.

Узагальнено світоглядно-методологічні, нормативно-правові та організаційні засади сталого розвитку, збалансованого природокористування, системної гармонізації галузевих та просторових стратегій розвитку. Викладено завдання концепції сталого розвитку аграрної галузі як співпраці з лісовою та іншими галузями економіки і охороною НПС. Сформульовано проблему вибору шляхів до гармонізації інтересів суб’єктів діяльності серед можливих альтернатив, визначено організаційні потреби, сприятливі умови та перепони щодо впровадження в Україні принципів збалансованого розвитку.



Розроблено теоретико-методологічні та організаційні основи діяльності аграрного сектора відповідно до міжнародних вимог щодо збалансованого природокористування і охорони НПС: теорію систем в агролісомеліорації для адаптивно-ландшафтного землекористування; концепцію і методологію управління агроландшафтами лісомеліоративними методами; проект загальнодержавної оптимізованої системи захисних лісових насаджень і лісів України; принципи ландшафтно-екологічної оптимізації систем захисних лісових насаджень різного цільового призначення і формування екологічно стабільних агроландшафтів як основи продовольчої безпеки держави і збереження ландшафтів (Флоренція, 2000; Київ, 2005); методологію збалансованого розвитку агросфери завдяки оптимізації її структурно-функціональної організації, удосконалення методів землекористування, агролісомеліорації, збереження біотичного і ландшафтного різноманіття (Софія, 1995; Київ, 2000, 2003, 2010); програми дій і механізми гармонізації в агросфері розвитку аграрної, лісової та водної компонент на екосистемних засадах сталого просторового розвитку (Потсдам, 1999; Ганновер, 2000; Монреаль, 2003 ). За даними кадастрової оцінки земель усіх адміністративних районів країни нами здійснено лісомеліоративне районування території України на фізико-географічній основі за інтенсивністю вітрової і водної ерозії (рис. 1, 2), що є основою ландшафтно-екологічної оптимізації систем захисних лісових насаджень, створення екологічно стабільних агроландшафтів, збереження ґрунтів від водної і вітрової ерозії та підвищення врожаїв сільськогосподарських культур.



Каталог: sites -> default -> files
files -> Положення про порядок підготовки фахівців ступенів доктора філософії та доктора наук в аспірантурі (ад’юнктурі) та докторантурі вищих навчальних закладів
files -> Відділ аспірантури та докторантури Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини
files -> Київський національний університет імені Тараса Шевченка
files -> Програма вступного іспиту до аспірантури зі спеціальності 22. 00. 03 соціальні структури та соціальні відносини Затверджено
files -> Культура Античності. Культура Давньої Греції
files -> Системотехнічні засади та інструментально-програмні засоби створення та підтримки цифрових словників сидорчук надія Миколаївна
files -> Міністерство освіти І науки україни державний економіко-технологічний університет транспорту
files -> Конспект лекцій для студентів усіх спеціальностей освітньо-кваліфікаційних рівнів «спеціаліст»,
files -> Конструкції для енергоефективного відновлення забудови, постраждалої від надзвичайних ситуацій


Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3




База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2020
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка