Реферат роботи Формування екологічно стабільних агроландшафтів як основа продовольчої безпеки України


Наукова новизна одержаних результатів



Сторінка3/3
Дата конвертації23.10.2016
Розмір0.57 Mb.
ТипРеферат
1   2   3

Наукова новизна одержаних результатів. На новому теоретичному рівні з використанням аксіологічного та системного аналізів визначено сприятливі передумови, існуючі перепони та перспективи щодо впровадження в аграрну галузь стандартів збалансованого розвитку. Обґрунтовано методологічні принципи, алгоритми дій і розроблено програми впровадження цих стандартів у практику на рівнях держави, галузі, природно-кліматичних зон рівнинної території країни, Криму і Буковинських Карпат, адміністративно-територіального таксона «Чернівецька область», водозбірного басейну, певної цільової групи підприємств чи підприємства. Розроблено пропозиції для відповідного узгодження аграрної, лісової, водної і природоохоронної політики, відповідних стратегій розвитку цих галузей, а також певних нормативних документів, ще регулюють управління природними ресурсами і охороною природи.

В Україні і за рубежем аналогічних теоретичних, методологічних та експериментальних розробок на такому рівні немає. Вперше:

  • принципи та критерії сталого розвитку розглянуто як ціннісно узагальнені концептуальні уявлення світової спільноти про шляхи та механізми вдосконалення розвитку систем «суспільство – природа» і «аграрна галузь – лісова галузь»; обґрунтовано аксіологічну суть проблеми впровадження стандартів сталого розвитку як розв’язання конфлікту соціальних, економічних та екологічних, особливо природоохоронних цінностей, відповідних мотивів діяльності, нормативно-правових баз та планів дій суб’єктів суспільної діяльності на різних ієрархічних рівнях управління та співпраці;

  • визначено причинно-наслідкові зв’язки ціннісних конфліктів в Україні, аграрній та лісовій галузях з антропоцентризмом парадигми раціонального природокористування, конкурентними умовами ринку, впливом глобалізації економічних інтересів;

  • обґрунтовано походження існуючих в аграрній та лісовій галузях України ціннісного, нормативно-правового, ресурсного та управлінського дисбалансів від відповідних дисбалансів у суспільстві, на виробництві, у сфері охорони НПС, що загострилися у кризовий перехідний період державотворення; доведено, що удосконалення галузевого господарства необхідно ґрунтувати на розв’язанні ціннісних конфліктів щодо використання природних ресурсів за пан’європейськими принципами, адаптованими до умов України;

  • визначено напрями та розроблено механізми адаптації до умов діяльності та особливостей аграрної і лісової галузі ратифікованих Україною загальноєвропейських стандартів сталого розвитку, їх гармонізації зі стратегією збереження біорізноманіття з урахуванням досвіду застосування екосистемного і ландшафтного підходів; розроблено структурну модель гармонізації за басейновим принципом цільових програм певного адміністративно-територіального таксона – введенням «системи гармонізації взаємодій підпрограм та їхніх зворотних зв’язків»;

  • з біоцентристських та екосистемологічних позицій міжгалузевої співпраці обґрунтовано необхідність та алгоритм переходу від ландшафтознавчих таксономічних засад управління природними ресурсами до екосистемних; обґрунтовано принцип визначення найсприятливішого територіального рівня для міжсекторального узгодження галузевих засад таксономії, парадигм діяльності різних суб’єктів природокористування та охорони НПС;

  • розроблено системи діагностики стану лісоаграрних ландшафтів в умовах комплексного антропогенного впливу; здійснено оцінку екологічних загроз біотичному та ландшафтному різноманіттю та розроблено напрями його збереження на надгалузевому, галузевому (аграрне та лісове виробництво), регіональному (Степ, Крим, Буковина) та локальному (водозбірний басейн, підприємство) рівнях;

  • сформульовано ландшафтно-екологічні основи організації збалансованих агроландшафтів регіону і розроблено принципи та механізми її улаштування на засадах міжгалузевої співпраці у контексті чинних програм різного спрямування національного, регіонального і локального рівнів реалізації; запропоновано концептуально-структурну модель забезпечення переходу адміністративно-територіального таксона «Чернівецька область» на принципи сталого розвитку, організації на водозбірно-екосистемних засадах міжгалузевої співпраці за участю лісового господарства в межах чинних програм дій різного цільового спрямування та рівнів реалізації;

  • розроблено концепції: створення стабільного екологічно стійкого простору; цілісного підходу до створення ефективних систем ЗЛН в агроландшафтах і умовах промислового середовища; інтенсивного екологічного впливу ЗЛН; екологічного землеробства в антропогенних ландшафтах;

  • розроблено теорію систем в агролісомеліорації та проект загальнодержавної оптимізованої системи ЗЛН і лісів на ландшафтно-екологічній основі;

  • здійснено оцінку сучасного стану земельного та меліоративного фонду агроландшафтів; процесів їх деградації і спустелення в контексті розробки нового лісомеліоративного районування України; розроблено науково-практичні основи створення на природно-територіальних принципах загальнодержавної оптимізованої системи ЗЛН в Україні;

  • здійснено лісомеліоративне районування України на фізико-географічній основі з урахуванням ландшафтно-типологічної структури території і прояву вітрової та водної ерозії; теоретичне обґрунтування структури (конструкції) полезахисних лісових смуг; класифікацію систем загальнодержавної оптимізованої системи ЗЛН в агроландшафтах;

  • розроблено науково-теоретичні наукові основи і стратегію лісомеліоративних заходів в агроландшафтах України з урахуванням ландшафтно-типологічної структури території та виділених лісомеліоративних районів; теоретичні основи створення загальнодержавної оптимізованої системи ЗЛН на ландшафтно-екологічній основі; методологію та методику ландшафтно-екологічних досліджень оптимізованих систем ЗЛН в агроландшафтах; критерії оптимізації агроландшафтів; методологію та методику нового лісомеліоративного районування України; концептуальні основи оптимізованих систем ЗЛН в агроландшафтах України для створення стійкого екологічного простору;

  • розроблено систему цільових програми збалансованого господарювання в агроландшафтах на засадах співпраці суб’єктів діяльності і гармонізації економічних і екологічних інтересів.

Практичне значення одержаних результатів. Одержані результати досліджень забезпечують збалансований розвиток аграрної галузі, а також її системну гармонізацію у регіональні та національні програми сталого просторового розвитку. Вони використані у проекті ПРООН «Програма сприяння сталому розвитку в Україні», напрямі «Впровадження принципів сталого розвитку України на основі розробки еколого-економічної моделі розвитку сировинної галузі та збереження біоресурсів України в сучасних умовах», підблоці «Біоресурси: розробка програми інтегральної оцінки біоресурсів України: стан, збалансоване використання, збереження, державна політика» (Київ, 2001); проекті № GEF–PPG TF 028968 за № 694 від 2001 р. «Другий етап підтримки спроможності щодо біорозмаїття» (Київ, 2003); науково-технічному проекті МОН України № ДП/90–2003 «Розробка науковообґрунтованих лісівничо-біологічних та природоохоронних заходів щодо комплексного використання заплавних лісів в басейнах основних річок України»; «Концепції степового лісівництва» (2006); Другій національній доповіді «Збереження біорізноманіття України» (2003); проекті «Програма сталого розвитку Чернівецької області „Буковина–SD”»; при виконанні завдань НТП УААН «Науково-практичне обґрунтування сталого розвитку агроекосистем України»; розробленні регіональних проектів національної екомережі у Чернівецькій та Черкаській областях; розв’язанні міжвідомчих конфліктів щодо створення національних природних парків «Холодний Яр» у межах ОУЛГ «Черкасиліс», «Нижньодністровський» ОУЛГ «Одесаліс», регіональних ландшафтних парків «Цуманська Пуща» ОУЛГ «Волиньліс», «Міжрічинський» ОУЛГ «Чернігівліс»; розробленні науково-практичних положень з оцінки придатності деградованих та малопродуктивних земель для створення лісомеліоративних насаджень в Ізюмському державному підприємстві ОУЛГ «Харківліс» та підприємствах ОУЛГ «Херсонліс».

Комплексне лісомеліоративне районування України використовується проектно-вишукувальним інститутом “Харківдіпроагроліс” при створенні ЗЛН та їх систем на землях сільськогосподарських та лісогосподарських підприємств різних регіонів рівнинної і гірської України (рис. 3).



Рекомендації щодо створення загальнодержавної оптимізованої системи ЗЛН, удосконалення методів лісомеліорації і господарського використання еродованих і кам’янистих земель, підвищення меліоративних властивостей ЗЛН, що постраждали внаслідок ожеледі та льодоламу, рекомендації з догляду за деревостаном і порослевим поновленням у ЗЛН, створення ресурсозберігаючих технологій використовують агропідприємства України різної форми власності. Вони є науково-методичною основою для реалізації на ландшафтно-екологічній основі завдань, визначених у Законі України “Про меліорацію земель” (2000), Постановою Кабінету Міністрів України “Про першочергові заходи щодо створення захисних лісових насаджень на неугіддях та в басейнах річок” (2001), Постановою Кабінету Міністрів України “Про державну програму «Ліси України» на 2002–2015 роки” (2002), Постановою Президії УААН, спільним наказом Мінагрополітики України, Мінекоресурсів України щодо “Концепції сталого розвитку агроекосистем в Україні на період до 2025 року” (2003).

Економічна та екологічна ефективність впровадження одержаних результатів. Апробація показала, що завдяки створенню завершених систем захисних і водорегулюючих лісових насаджень істотно зменшується вітрова і водна ерозія ґрунтів, зберігається їх родючість, на Карпатських і Кримських гірських схилах знижується частота та інтенсивність паводків і селів, зменшуються загрози рівнинним територіям, комунікаціям і населеним пунктам. Залежно від певних лісомеліоративних районів, на полях, захищених ЗЛН, урожайність сільськогосподарських культур вища на 10–30% ніж на незахищених, що знижує собівартість продукції рослинництва на 20% та підвищує рентабельність і продуктивність праці на 40 і 15% відповідно.

Меліоративна дія ЗЛН зростає, за умови створення взаємодіючої системи, особливо якщо вона займає значну територію. Від створення сприятливих екологічних умов в агролісових екосистемах залежить їх функціонування, біопродуктивність та ефективність.



Висновок: у результаті проведених науково-дослідних та експериментальних робіт вирішена важлива народногосподарська проблема – розроблено теоретико-методологічні та організаційні основи діяльності аграрного сектору відповідно до міжнародних вимог щодо збалансованого природокористування і охорони навколишнього природного середовища на ландшафтно-екологічних засадах завдяки системній гармонізації соціальних, економічних та екологічних інтересів суб’єктів суспільної діяльності.

За матеріалами дослідження захищено сім дисертацій, а саме: на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук, доктора біологічних наук, три дисертації – доктора сільськогосподарських наук та дві – на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук; опубліковано 16 монографій, 66 статей у наукових фахових виданнях, 15 науково-методичних рекомендацій, впроваджених у практику.



Автори:

О.І. Фурдичко




В.В. Лавров




А.П. Стадник




Ю.В. Плугатар




В.Д. Солодкий




Каталог: sites -> default -> files
files -> Положення про порядок підготовки фахівців ступенів доктора філософії та доктора наук в аспірантурі (ад’юнктурі) та докторантурі вищих навчальних закладів
files -> Відділ аспірантури та докторантури Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини
files -> Київський національний університет імені Тараса Шевченка
files -> Програма вступного іспиту до аспірантури зі спеціальності 22. 00. 03 соціальні структури та соціальні відносини Затверджено
files -> Культура Античності. Культура Давньої Греції
files -> Системотехнічні засади та інструментально-програмні засоби створення та підтримки цифрових словників сидорчук надія Миколаївна
files -> Міністерство освіти І науки україни державний економіко-технологічний університет транспорту
files -> Конспект лекцій для студентів усіх спеціальностей освітньо-кваліфікаційних рівнів «спеціаліст»,
files -> Конструкції для енергоефективного відновлення забудови, постраждалої від надзвичайних ситуацій


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3




База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2020
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка