Реферат роботи на здобуття Державної премії України в галузі науки І техніки в 2017 році



Скачати 214.13 Kb.
Дата конвертації06.11.2017
Розмір214.13 Kb.
ТипРеферат


РЕФЕРАТ РОБОТИ

на здобуття Державної премії України в галузі науки і техніки в 2017 році

«Освоєння нового вугільного родовища

шляхом реалізації новітніх геомеханічних технологій»


Метою роботи є вирішення важливої ​​для соціально-економічного розвитку України проблеми освоєння нового або збільшення життєвого циклу вугільного родовища, що відпрацьовується, шляхом реалізації комплексу новітніх геомеханічних технологій та об'єктів, що включає безпечний спосіб розкриття запасів вугілля на базі контрольно-прогнозних моделей і заходів системи геомоніторингу, вдосконалені ресурсозберігаючі конструкції кріплень капітальних виробок для надійного доступу до геологічних запасів, принципово нові функції і технології проведення виробок для максимального підвищення ефективності видобутку корисних копалин, програму зниження видачі породи на поверхню і перманентну диверсифікацію шахти в рентабельне підприємство до стадії вичерпання його запасів в рамках концепції synchro-mining.

Короткий зміст роботи.

Соціально-економічний розвиток України значною мірою залежить від функціонування гірничодобувних підприємств, в т.ч. вугільних.

Майже 35% площі України становлять лише території, на яких ведуться масштабні гірничі роботи з видобутку вугілля більше 200 років. Це території Центрального і Західного Донбасу, Дніпровського буровугільного басейну, Львівсько-Волинського вугільного басейну.

Гірничодобувні підприємства відіграють важливу роль в промисловому і інфраструктурному каркасі країни і фактично є містоутворюючими. За кожним таким підприємством, як правило, стоїть економічно моноструктурний населений пункт з людьми, які проживають на цій території з несприятливою екологією. Очевидно, що основою добробуту гірничодобувного регіону є рентабельна діяльність кожної окремо взятої шахти, яка в цьому випадку являє собою джерело доходів держав-ного і місцевих бюджетів, робочих місць, є регулятором екологічної стійкості.

Для подальшого розвитку вугільної промисловості необхідні великі капіталовкладення і розвиток інноваційного фонду. Раніше одним з найбільш вагомих і надійних джерел інвестування у вугільну галузь були бюджетні кошти. Зараз ситуація змінилася. Такі великі компанії, як ДТЕК, активно інвестують гроші в галузь, доводячи їх інфраструктуру і продуктивність до кращих світових стандартів. Більш ніж 70% українського вугілля в даний час добувають на шахтах ДТЕК.



Як базове підприємство для виконання роботи прийнято приватне акціонерне товариство «ДТЕК Павлоградвугілля», яке видобуває коксівне і енергетичне вугілля в умовах Західного Донбасу. У складі ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» 10 шахт з проектною потужністю 12,51 млн. тон вугілля на рік і 11 філій загальною чисельністю працюючих 25196 чол.

Гірничо-і гідрогеологічні умови родовища складні – велика глибина, слабкі вміщуюючи породи, які при зволоженні втрачають до 80% міцності. Характерними проявами гірського тиску є здимання підошви, обвалення порід покрівлі, значні деформації кріплення. Загальношахтний приплив води у виробки коливається від 50 до 1200 м3/год. Шахти є небезпечними за вмістом газу метану.

Для підвищення видобутку вугілля на діючих шахтах, разом з перспективою збільшення глибини розробки, все актуальнішою стає проблема розширення технічних меж шахтних полів і залучення в експлуатацію резервних запасів.

Відповідно до довгострокової стратегії розвитку з метою збільшення раніше недоступних запасів вугілля для продовження життєвого циклу шахт ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» заплановано дев'ять перетинів великих тектонічних порушень, що оконтурюють границі шахтних полів. Практичного досвіду перетину виробками регіональних порушень на шахтах Західної Донбасу немає. Перший перехід Богданівського скиду підземними гірничими роботами був реалізований на ВСП «Шахта Самарська» в 2015 р. Після розкриття 40 млн. тон запасів вугілля за скидом, їх відпрацювання буде проводитися протягом 15 років.

Ведення гірничих робіт в зоні сильно порушеного масиву порід Богданівського скиду при відсутності достовірної інформації про місце його перетину з розкривальними виробками, характеризується ускладнюючими факторами: існує ймовірність проривів підземних вод і розпушеної зволоженої гірської маси у виробку, збільшується ймовірність обвалень порід, підвищений гірський тиск може призвести до значних деформацій кріплення, є ризик аномально високого раптового метановиділення.

Основним технічним результатом, який був науково обґрунтований і розроблений в ході виконання науково-дослідних робіт, став «Спеціальний проект проведення відкатного квершлагу пл. С101 шахти «Самарська» в небезпечній зоні Богданівського скиду», що включає результати прогнозу умов проведення та підтримки виробки; зонування її майбутньої траси за видами проявів гірського тиску; розроблену систему геомоніторингу і контролю ускладнюючих факторів; обґрунтовані технології проведення та кріплення квершлагу.

Безпечний доступ до розкритих запасів, їх підготовка та досягнення необхідного рівня вуглевидобутку можливі тільки при надійній експлуатації шахти, забезпеченні тривалої стійкості капітальних виробок.

Конструкції кріплень і способи забезпечення стійкості виробок є досить матеріало- і трудомісткими, мають високу вартість, що значно збільшує собівартість вугілля. Можливості традиційних конструкцій кріплень практично вичерпані і вони не можуть забезпечити надійну експлуатацію виробок. Тривала їх експлуатація вимагає в подальшому виконання дорогих і трудомістких ремонтних робіт.

За результатами виконаних наукових досліджень і експериментальних робіт, для складних гірничо-геологічних умов шахт ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» розроблені і впроваджені комбіновані системи кріплення – аркові, рамно-анкерні, замкнуті з тампонажем закріпного простору, а також вдосконалені технології зведення цих кріплень за рахунок механізованого торкретування виробок, заповнення закріпного простору способом набризкбетонування, розроблений спосіб спорудження капітальних виробок з комбінованим зміцненням приконтурних порід при перетині зон геологічних порушень.

Розвиток систем розробки тонких пологих вугільних пластів на сучасному етапі в ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» пов'язаний з впровадженням високопродуктивної стругової установки. Це забезпечує значне збільшення обсягів видобутку вугілля, зниження його зольності та зростання продуктивності праці робітника при одночасному підвищенні безпеки виконання робіт.

Стругові лави на ВСП «Шахта Степова» це, відповідно, третя і четверта стругові лави в Україні й перші в умовах Західного Донбасу.

Застосування стругової технології виїмки вугільних пластів потребувало її адаптації до специфічних гірничо-геологічних умов шахт Західного Донбасу і, в першу чергу, зниження термінів монтажу-демонтажу устаткування, зупинка якого щодня обходиться, приблизно, в 1,5 млн. гривень при існуючих цінах на вугілля.

Комплекс виконаних досліджень дозволив встановити закономірності проявів гірського тиску в лавах, забій яких переміщується з великою швидкістю, що забезпечує щодобовий видобуток більше 4000 т вугілля.

Новим технологічним рішенням стосовно струговою лаві, є обґрунтування форми демонтажної камери і параметрів кріплення, при яких забезпечується її стійкість і стійкість сполученої з нею очисної виробки.

Одним зі шляхів досягнення стислих термінів введення лав в роботу є своєчасне їх оконтурювання підготовчими виробками. З огляду на високу швидкість відпрацювання лав струговими комплексами, зробити це найчастіше можна тільки проводячи бортові штреки зустрічними вибоями, при цьому одна з виробок буде рухатися назустріч очисному вибою, під впливом її підвищеного опорного тиску

У роботі виконано обґрунтування параметрів кріплення виробки, що наближається до забою лави, і технології її проведення, що успішно реалізовано на ВСП «Шахта Степова» та ВСП «Шахта Тернівська».

Витрати на проведення і підтримку дільничних виробок, що оконтурюють виймальні поля, розміри яких останнім часом значно зросли, одна з головних статей експлуатаційних витрат шахти. Це обумовлено великими обсягами проведення виробок, дорогими заходами з їх підтримки, високими витратами на ремонтні роботи.

В рамках поданої роботи обґрунтовані параметри технології повторного використання дільничних виробок на основі застосування дворівневого рамно-анкерного кріплення і жорстких навколоштрекових смуг. За 2013-2014 рр. в об'єднаннях, які до початку реалізації проекту взагалі не застосовували анкерне кріплення, обсяги впровадження становлять 38...67%, а на шахтах «Павлоградвугілля» частка рамно-анкерних виробок сягає 72%. Найближчим часом частка лав з повторним використанням штреків на шахтах Добропільського району зросте до 100%.



Як ефективно працюючі елементи підтримки сполучень лав і охорони штреків застосовуються канатні анкери «другого рівня» довжиною від 6 до 8 м та накатний ряд з дерев'яного бруса. При цьому вартість останнього істотно нижче, ніж у зарубіжного аналога – литої смуги з матеріалу «TeckHard».

На підставі отриманого практичного досвіду на шахтах ДТЕК розроблений і з 01.01.2015 р. введений в дію новий нормативний документ Міненерговугілля України – Інструкція з проектування комбінованого рамно-анкерного кріплення гірничих виробок, що дозволяє технічним службам вугледобувних підприємств України самостійно розраховувати його параметри.

Інтенсивний видобуток вугілля істотно впливає на навколишнє середовище, погіршує екологічну ситуацію промислово розвинених територій. На сьогодні однією з найбільш актуальних є проблема переробки відвальних порід і зниження обсягу їх видачі з шахти. За більш ніж 200 років розробки Донецького вугільного басейну у відвалах накопичено близько 4 млрд. тон порід. Одним з ефективних технологічних рішень цієї проблеми є залишення отриманої породи в шахті, яка з успіхом може бути використана для вирішення різних задач.

На ВСП «Шахта імені Героїв космосу» ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» розроблена і впроваджена технологія, при якій для твердіючих матеріалів, замість піску і щебню використовується подрібнена порода від проведення виробок. В результаті для приготування бетонів і розчинів в шахту необхідно опускати набагато меншу кількість піску, глини і дрібного щебню. При цьому великий обсяг породи не піднімається на поверхню землі, а використовується після подрібнення на спеціальних підземних дробильних комплексах, застосованих з цією метою вперше в Україні.

В рамках виконаної роботи були визначені оптимальні співвідношення вихідних компонентів (цементу і породи) і різних добавок для твердіючих сумішей, що застосовуються при кріпленні капітальних виробок.

В життєвому циклі шахти існує кілька етапів, кожному з яких притаманні свої види робіт і технологічні особливості.

Розкриття нових запасів з використанням комплексу геотехнологій і системи геомоніторингу дозволяє збільшити життєвий цикл вугільної шахти на десятки років. Адаптація високоефективних технологій видобутку вугілля із забезпеченням стійкості капітальних і підготовчих виробок робить роботу підприємства максимально рентабельною, а його продукцію – конкурентоспроможною.

У зв’язку з вичерпанням запасів корисних копалин кожне гірничодобувне підприємство з часом підлягатиме ліквідації, що автоматично спричинить утворення територіальної депресії та необхідність вирішення на державному та регіональному рівні низки проблем.

Досвід свідчить, що ліквідація навіть нерентабельної шахти обходиться державі дорожче, ніж її функціонування зі збитками, не рахуючи втрату робочих місць і екологічні наслідки. У свою чергу в регіоні утворюється економічно депресивна територія, котра потребує чималих державних дотацій на утримання. В екологічній сфері накопичені проблеми за весь термін роботи підприємства дозволяють, згідно Європейської методики оцінки рівня сталого розвитку регіонів, віднести ці території до зони екологічного лиха. У соціальній сфері ліквідація гірничодобувного підприємства пов’язана з масовим звільненням гірників, їх міграцією у інші регіони, що також потребує значних державних коштів на виплату компенсацій, організацію перенавчання звільнених гірників тощо.

За підсумками Конференцій ООН з питань навколишнього середовища і розвитку (UNCED), що відбулися в 1992 і 2012 рр. в Ріо-де-Жанейро, 172 країни світу підписали Декларацію і План дій щодо забезпечення сталого розвитку на найближче майбутнє. Ця ідея в світовому співтоваристві ставить задачу господарювання таким чином, щоб в умовах обмежених природних ресурсів було збережене довкілля, але при цьому були б максимально задоволені економічні інтереси виробників і споживачів, і був отриманий соціальний ефект у вигляді високих стандартів якості життя людей. Таким чином, сталий розвиток являє собою поступальні зміни, при яких зберігається рівновага економічної, соціальної та екологічної систем.

У практиці розвинутих країн світу, які вже пройшли стадію ліквідації шахт, розроблений комплекс заходів, об’єднаних загальною назвою post-mining – сукупність правових, організаційних та економічних інститутів, а також комплекс інженерних технологій, які вступають у силу після закриття гірничодобувного підприємства та впливають на соціально-економічний та екологічний стан прилеглої території. Ініціація заходів post-mining відбувається на етапі, коли гірничодобувне підприємство припиняє свою діяльність та ліквідується.

В межах роботи пропонується принципово інший підхід до стратегічного управління життєвим циклом шахти на основі перманентної диверсифікації її діяльності, починаючи зі стадії проектування, який отримав умовну назву synchro-mining. Ця концепція передбачає реалізацію бізнес-проектів різних економічних напрямів синхронно до основного виду діяльності з видобутку корисних копалин шляхом використання ресурсної бази гірничодобувного підприємства протягом всього його життєвого циклу. Такий підхід дозволить попереджувати виникнення соціальних, економічних та екологічних проблем, пов’язаних з ліквідацією шахти, оскільки в умовах synchro-mining остання не ліквідується, а припиняє основний вид діяльності при наявних інших рентабельних видах економічної діяльності.



Охоплюючи усі стадії життєвого циклу гірничодобувного підприємства, synchro-mining включає у себе й post-mining. Але тепер post-mining означає не вирішення накопичених проблем після закриття шахти, а підтримку роботи останнього у інших економічних напрямах після завершення видобутку корисних копалин.

Для реалізації принципів та положень концепції synchro-mining пропонується інтегрований механізм індустріального та наукового парку, який дозволить регулювати відносини між владою та бізнесом, бізнесом та наукою під час розробки інноваційних технологій, їх економіко-правового трансферу та використання на гірничодобувних підприємствах.

Узагальнені науково-технічні результати роботи та їх наукова новизна полягає у наступному.

Вперше для умов Західного Донбасу остаточно узагальнена та виконана оцінка геологічних, гідрогеомеханічних та геодинамічних ризиків при перетинанні виробкою зони зруйнованих порід тектонічного порушення «Богданівський скид» з прогнозованим аномальним водоприпливом та можливим раптовим виділенням газу метану, визначені границі небезпечної зони та її протяжність.

Розроблені нові чисельні моделі, адаптовані до гірничо-геологічних умов Богданівського скиду, за результатами досліджень яких визначені параметри напружено-деформованого стану породного масиву, обґрунтовані типи кріплення, заходи зі зміцнення приконтурного масиву порід і забезпеченням щільного контакту кріплення з породним контуром, технологія спорудження виробки та комплекс робіт з геомоніторингу. Це дозволило вперше у світовій практиці відпрацювання вугільних родовищ виконати капітальною виробкою перетин такого високоамплітудного диз’юнктиву (305 м), як Богданівський скид, розкрити додатково 40 млн. тон запасів вугілля, збільшити термін експлуатації шахти «Самарська» щонайменш на 15 років.

Вперше встановлено, що при розвантаженні напруженого породного масиву інтенсивність руйнування порід в приконтурній області збільшується зі зменшенням завантаження границі фронту руйнування, обумовлена ​​зміною співвідношення компонент напружень і умов розкриття тріщин в цій області (Диплом № 43 на відкриття).

Розроблена нова деформаційна модель розвитку геомеханічних процесів навколо протяжних виробок шахт Західного Донбасу, що дозволило розробити і обґрунтувати параметри технології зведення комбінованих кріплень, які працюють з використанням несучої здатності приконтурного породного масиву за рахунок тампонажу закріпного простору та встановлення анкерного кріплення.

Стосовно до особливостей деформування масиву в умовах Західного Донбасу розроблена методика рішення задачі про стійкість виробки, закріпленої комбінованим кріпленням АСН+А. Доведено, що при послідовно встановлених металевого аркового кріплення, анкерів і набризкбетонного покриття, розмір зони зруйнованих порід і переміщення на контурі виробки зменшуються в 1,5...2 рази, величина здимання порід підошви знижується до 0,3...0,4 м, що дозволяє рознести в часі і просторі роботи з проходки виробки та набризкбетонування її поверхні.

Встановлено, що поетапна зміна елементів підтримуючого кріплення зі зменшенням ваги спецпрофилю, збільшенням відстані між рамами від 0,3 до 1,0 м, заміни залізобетонної затяжки на сітчасту, а тампонажу закрепного простору на набризкбетонне покриття в поєднанні з анкерами, встановленими у вибої виробки, дозволяє практично вдвічі зменшити металоємність кріплення, підвищити стійкість виробки і знизити в майбутньому експлуатаційні витрати на її підтримку.

Чисельними дослідженнями нової деформаційної моделі породного масиву доведено, що в умовах слабометаморфізованих порід Західного Донбасу застосування анкерного кріплення в самостійному вигляді збільшує в 2...2,5 рази термін стійкості приконтурних порід; застосування рамно-анкерного кріплення за рахунок залучення в роботу приконтурного масиву як несучого конструктиву, забезпечує зниження металоємності рамного кріплення на 25...40%, а комбіноване кріплення з анкерами і тампонажем закріпного простору знижують величину (в 3...6 разів) і інтенсивність (в 10...30 разів) зміщень порід, запобігаючи їх розшаруванню. Для розглянутих складних геомеханічних умов розроблене кріплення краще світових аналогів.

Розроблена нова фізична модель, адаптована до умов слабких обводнених вуглевміщуючих порід Західного Донбасу стосовно стругової лави, що враховує високу швидкість переміщення очисного обладнання. За результатами натурних вимірювань та чисельного моделювання встановлена ​​величина прольоту первинного обвалення порід основної покрівлі для умов ВСП «Шахта Степова», що дозволило підвищити безпеку очисних робіт.



Для стругового відпрацювання вугільних пластів в умовах шахт Західного Донбасу розроблена нова просторова модель вибою стругової лави та проведене чисельне моделювання процесу наближення лави до демонтажної камери, що дозволило оцінити динаміку геомеханічних процесів, виконати прогноз зміщень породного контуру і навантаження на кріплення демонтажної камери, визначити найбільш раціональну напіваркову форму виробки, конструкцію і параметри комбінованого кріплення, забезпечити стійкість демонтажної камери при підході лави і на 35 діб зменшити час демонтажу-монтажу обладнання.

Для стругової лави з урахуванням високої швидкості її посування розроблена і досліджена геомеханічна модель динамічної системи «вибій присічної виробки-породний масив-вибій лави», що дозволило встановити нові закономірності деформування розглянутої геомеханічної системи, визначити ступінь впливу відстані між рухомими вибоями і швидкості їх переміщення на стійкість виробки, довести можливість спорудження підготовчої присічної виробок назустріч вибою лави, що рухається, обґрунтувати технологію її проведення, конструкцію і параметри кріплення.

Запропоновано нову концепцію synchro-mining для забезпечення сталого функціонування депресивних гірничодобувних територій протягом необмеженого терміну на основі управління стратегічним розвитком вугільних шахт Павлоградського регіону. Концепція передбачає реалізацію бізнес-проектів різних економічних напрямів синхронно до основного виду діяльності з видобутку корисних копалин шляхом використання ресурсної бази гірничодобувного підприємства протягом його життєвого циклу, що дозволить попереджувати виникнення соціальних, економічних та екологічних проблем, пов’язаних з ліквідацією шахти.



Практична значимість.

Розроблений Спеціальний проект проведення відкатного квершлагу пл. С101 шахти «Самарська» в небезпечній зоні Богданівського скиду, що включає вимоги та способи щодо безпечного ведення робіт, технологічні схеми і заходи з виконання гідрогеомеханічного моніторингу стану і газодинамічної активності масиву порід в процесі проведення виробки при перетині геологічного порушення для запобігання проривів води в існуючі виробки, посилення кріплення і запобігання вивалам породи в привібійний простір.

Розроблений технологічний регламент і конструкції комбінованих кріплень на ділянці Богданівського скиду з використанням анкерів, двошарових конструкцій із заповненням простору між рамами бетоном, з обов'язковим виконанням заходів щодо зміцнення приконтурного масиву порід і контролю стану виробок, що дозволяє забезпечити тривалу стійкість магістральних виробок під час відпрацювання розкритих запасів.

Для складних гірничо-геологічних умов шахт ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» розроблені і впроваджені нові конструкції комбінованих кріплень з анкерами і тампонажем закріпного простору, несучим шаром з набризкбетону, а також технології – механізованого торкретування виробки, заповнення закріпного простору методом набризкбетонування, спосіб спорудження капітальних виробок і зміцнення проконтурних порід при перетині зон геологічних порушень, обґрунтовані область раціонального їх застосування та науково-технічні принципи вибору параметрів зазначених конструкцій. Застосування розроблених кріплень в 8...10 разів збільшує міжремонтний період експлуатації виробок.

Розроблена методика чисельного рішення задачі про стійкість виробки з кріпленням АСН+А та надані рекомендації щодо вибору їх основних технологічних параметрів стосовно до складних умов ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля».

Обґрунтована, технологічно та технічно виконана модернізація стругової технології видобутку вугілля за рахунок попереднього проведення демонтажної камери, нової технології демонтажу обладнання і проходження спарених виробок назустріч вибою лави для складних гірничо-геологічних умов ВСП «Шахта Степова» ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля», що дозволило добути одним комплектом устаткування 3 млн. тон вугілля; досягти середньодобового навантаження на лаву 2557 т при максимальній більше 5000 т/добу; забезпечити посування понад 154 м/міс. при максимальному добовому 11,5 м.

За результатами аналізу кращих світових практик забезпечення стійкості капітальних та збереження дільничних виробок, що використовують повторно, а також власного досвіду ведення гірничих робіт розроблена і введена в дію на шахтах нова інструкція «Технологічні матеріали з проектування кріплення, підтримання та охорони дільничних виробок, що використовують повторно на шахтах ТОВ «ДТЕК ЕНЕРГО» та 2 державних галузевих стандарти України.

Досліджені властивості та закономірності структуроутворення твердіючих сумішей на основі шахтних порід Західного Донбасу, що дозволило обґрунтувати їх рецептури для використання в технології кріплення магістральних виробок в складних геомеханічних умовах і частково вирішити проблему утилізації відходів промисловості та підвищити рівень їх використання до кращих світових стандартів. Виконаний підбір коригуючих добавок для поліпшення технологічних якостей сумішей та експлуатаційних властивостей матеріалу, як конструктивного елементу кріплення. Отримані склади твердіючих сумішей стійкі до дії мінералізованої шахтної води, є якісною протифільтраційною завісою в околі виробки.

Вперше в Україні запропоновані технологічні схеми підземного дробильного комплексу, призначеного для подрібнення і класифікації порід, що надходять з підготовчих вибоїв, і потім використовуються для виготовлення твердіючих сумішей в технології кріплення капітальних гірничих виробок.

Для реалізації принципів та положень концепції synchro-mining запропонований інтегрований механізм індустріального і наукового парку, який дозволить регулювати відносини між владою і бізнесом, бізнесом та наукою під час розробки інноваційних технологій, їх економіко-правового трансферу та використання на гірничодобувних підприємствах.



Обсяг впровадження роботи.

Перехід Богданівського скиду відкатним квершлагом відповідно до вимог розроблених рекомендацій, заходами і технологією ведення робіт успішно здійснено ВСП «Шахта Самарська» восени 2015 р. Отриманий позитивний досвід, що дозволяє поширити його на подібні виробничі ситуації, які в міру розвитку гірничих робіт на діючих шахтах будуть зустрічатися досить часто.

Протягом 1985-2016 рр. на глибоких шахтах Західного Донбасу і ТОВ «ДТЕК ЕНЕРГО» комбінованими рамно-анкерними конструкціями кріпленнями з тампонажем закріпного простору закріплено понад 600 кілометрів виробок.

Результати досліджень і обґрунтувань з технології та організації монтажно-демонтажних робіт при струговій виїмці вугілля комплексами BUSAIRUS з 2011 року використані в проектах спорудження демонтажних камер в 161-й, 163-й, 165-й, 167-й, 169-й та 171-й лавах ВСП «Шахта Степова» ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля».

Спосіб проведення виробок назустріч вибою лави, що рухається, реалізований при відпрацюванні вугілля високопродуктивними очисними комплексами на ВСП «Шахта Степова» та «Шахта Тернівська» ПАТ «ДТЕК-Павлоградвугілля».

Рекомендації з кріплення капітальних виробок впроваджені на шахтах ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля», ПАТ «ДТЕК Добропіллявугілля».

В рамках програми synchro-mining з 2008 р. в ПАТ «ДТЕК-Павлоградвугілля» впроваджується система екологічного менеджменту відповідно до вимог міжнародного стандарту ISO 14001:2004, а всі виробничі підрозділи у 2010 р. сертифіковані на відповідність цього стандарту. Низка інвестиційних проектів з охорони навколишнього середовища реалізовані всіма шахтами ПАТ «ДТЕК-Павлоградвугілля».

Досягнутий ефект.

  1. За результатами реалізованого проекту розкриття нових запасів вугілля шляхом перетину капітальними виробками Богданівського скиду отриманий комплексний ефект, який складається у збільшенні обсягу промислових запасів вугілля підприємства на 40 млн. тон, відмови від будівництва нової вентиляційної свердловини на шахті «Західно-Донбаська», забезпеченні умов для зниження зольності і собівартості вугілля, збільшенні терміну експлуатації шахти «Самарська» на 15 років із забезпеченням зайнятості виробничого персоналу шахти на цей період. Загальний економічний ефект від реалізації проекту склав 3,251 млрд. грн.

  2. Впровадження стругового комплексу на ВСП «Шахта Степова» з 2013 р. за рахунок реалізації принципово нових технологічних рішень при видобуванні вугілля дозволило забезпечити сумарний видобуток вугілля в обсязі 3,428 млн. т, знизити зольність до 27%, а собівартість вугілля до 78,38 грн./т, забезпечити безпечні умови праці підземного персоналу. Загальний економічний ефект в порівнянні з базовою комбайновою технологією видобутку, в умовах ШУ «Першотравенське» склав 599,15 млн. грн.

  3. Застосування нової системи забезпечення стійкості виробок, що використовують повторно на базі комбінованого дворівневого рамно-анкерного кріплення і жорсткої навколоштрекової смуги дозволило зменшити необхідні обсяги проведення дільничних виробок, зменшити поточні витрати на їх ремонти, підвищити безпеку гірників при виконанні очисних робіт при одночасному підвищенні продуктивності праці. Фактичний економічний ефект в 2016 році склав 74,33 млн. грн., очікуваний в 2017 році – 149,49 млн. грн.

  4. Економічний ефекти від застосування розроблених конструкцій та технологій зведення комбінованого рамно-анкерного кріплення з тампонажем закріпного простору замість металевого рамного кріплення зі зворотнім склепінням складе, навіть з урахуванням витрат на комплект сталеполімерних анкерів, 6 153 грн./м. В цілому для шахт ПАО «ДТЕК Павлоградвугілля» загальна сума очікуваного економічного ефекту, з обсягами проведення капітальних виробок 45…50 км, складе 280…300 млн. грн. на рік.

  5. Очікуваний економічний ефект у 2017 році від використання дробленої шахтної породи, тільки для тампонажу капітальних виробок на ВСП «Шахта ім. Героїв космосу» складе 804,6 тис. грн., без урахування покращення екологічної ситуації за рахунок зниження обсягів породи, що видається з шахти на земну поверхню.

  6. Протягом 2007-2014 рр. в рамках концепції synchro-mining за напрямом соціального партнерства реалізована низка проектів загальною вартістю 72,5 млн. грн.

  7. Загальний обсяг вкладень в інвестиційні проекти за напрямом енергозбереження та охорони навколишнього середовища, виконаних за програмою synchro-mining на шахтах ПАО «ДТЕК Павлоградвугілля» протягом 2010-2015 рр., склав понад 50 млн. грн.

  8. Загальний підтверджений економічний ефект від провадження розроблених технологій та об’єктів на шахтах «ДТЕК ЕНЕРГО» склав 3,924 млрд. грн.

Наукові результати роботи відображені в 24 монографіях, більш ніж у 330 статтях, з яких 47 у міжнародних виданнях. Загальна кількість посилань на публікації авторів / h-індекс: згідно баз даних SCOPUS відповідно 6 / 2, згідно баз даних Google Shcolar – 186 / 16.

Науково-практичні результати використані при написанні 4 підручників та навчальних посібників. Наукова новизна підтверджена дипломом на наукове відкриття. Новизну та конкурентоспроможність технічних рішень захищено 8 патентами України. Розроблено 5 нормативних документи. За даною тематикою захищено 3 докторських та 10 кандидатських дисертацій.


Автори роботи:

М.В. Барабаш

В.І. Пілюгин

С.А. Воронін

С.В. Мкртчян

В.Г. Снігур

С.М. Гапєєв 

О.В. Солодянкін

М.О. Вигодін


Підписи засвідчую:
Учений секретар Вченої ради

Державного вищого навчального закладу



«Національний гірничий університет» О.А. Данилова


Каталог: sites -> default -> files
files -> Положення про порядок підготовки фахівців ступенів доктора філософії та доктора наук в аспірантурі (ад’юнктурі) та докторантурі вищих навчальних закладів
files -> Відділ аспірантури та докторантури Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини
files -> Київський національний університет імені Тараса Шевченка
files -> Програма вступного іспиту до аспірантури зі спеціальності 22. 00. 03 соціальні структури та соціальні відносини Затверджено
files -> Культура Античності. Культура Давньої Греції
files -> Системотехнічні засади та інструментально-програмні засоби створення та підтримки цифрових словників сидорчук надія Миколаївна
files -> Міністерство освіти І науки україни державний економіко-технологічний університет транспорту
files -> Конспект лекцій для студентів усіх спеціальностей освітньо-кваліфікаційних рівнів «спеціаліст»,
files -> Конструкції для енергоефективного відновлення забудови, постраждалої від надзвичайних ситуацій

Скачати 214.13 Kb.

Поділіться з Вашими друзьями:




База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2020
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка