Реферат роботи «особливості професійного психофізіологічного добору осіб, діяльність яких пов’язана з підвищеною небезпекою»



Скачати 290.98 Kb.
Дата конвертації26.04.2017
Розмір290.98 Kb.
ТипРеферат


НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ІНСТИТУТ ПРОБЛЕМ ВІЙСЬКОВОЇ МЕДИЦИНИ ЗБРОЙНИХ СИЛ УКРАЇНИ

РЕФЕРАТ РОБОТИ

«ОСОБЛИВОСТІ ПРОФЕСІЙНОГО ПСИХОФІЗІОЛОГІЧНОГО ДОБОРУ ОСІБ, ДІЯЛЬНІСТЬ ЯКИХ ПОВ’ЯЗАНА З ПІДВИЩЕНОЮ НЕБЕЗПЕКОЮ»


Швець Андрій Володимирович,

кандидат медичних наук,

старший науковий співробітник,

начальник науково-дослідної лабораторії

медичного забезпеченя в мирний час,

Науково-дослідного інституту

проблем військової медицини

Збройних Сил України



Ірпінь – 2010 рік

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження.

Останнім часом значно зросла роль проблеми людського фактора, стосовно усебічного врахування психофізичних, фізіологічних, психофізіологічних особливостей та можливостей людини, що розглядається в контексті системи людина-техніка-середовище (Єна А.І., 2009; Кальниш В.В., 2009; Макаренко М.В., 2009; Варус В.І., 2007 та ін.), що вимагає осмислення принципів і заходів щодо збереження здоров'я осіб, діяльність яких пов’язана з підвищеною небезпекою, підвищення рівня їх працездатності та надійності професійної діяльності (М.Г. Маслова, О.Г. Шекера, 2005; Д.А. Іванов, 2007 та ін.) в умовах комплексного впливу шкідливих чинників трудового середовища.

Вагомий внесок у вирішення проблеми впливу шкідливих чинників на здоров’я та працездатність людини зроблено рядом вітчизняних гігієністів (Ю.І. Кундієв, 2002; Ю.І. Кундієв, А.М. Нагорна, 2006; І.М. Трахтенберг та ін., 1997). Показано, що нервово-емоційне перевантаження, яке, як правило, обумовлене дією інформаційного чинника, підвищує ризик розвитку функціональних, а згодом і соматичних нервово-психічних розладів (Ю.И. Кундиев, В.И. Чернюк, П.Н. Витте, 1999 та ін.).

Як відомо, боєздатність частин і підрозділів на 65% обумовлена функціональним станом і психофізіологічними резервами організму військовослужбовців і тільки на 35% залежить від технічних засобів ведення війни (В.С. Новиков, С.В. Литвинцев, 1995 та ін.). Одним з найкращих методів забезпечення високої надійності професійної діяльності поряд із іншими психофізіологічними заходами є професійний психофізіологічний добір (В.А.Бузунов 1991; В.П. Гребняк та ін., 1998; М.В. Макаренко, 1996; 2001; А.А. Боченков та ін., 1996; Ю.И. Погодин та ін., 1998; T.RCarretta, 2000; В.В. Кальниш, А.І. Єна, 2001 і ін.), удосконалення якого пов’язано з застосуванням сучасних психофізіологічних підходів з урахуванням якісних та кількісних характеристик інформаційного навантаження (В.В.Кальниш, А.И. Ена, 2004 та ін.). Необхідність подальшої їх розробки зумовлена постійним зростанням питомої ваги професій операторського профілю, а також комплексом соціально-економічних і медико-біологічних завдань, спрямованих на фізіолого-гігієнічну раціоналізацію умов праці, підвищення безпеки діяльності, профілактику професійно зумовлених захворювань (Варус В.І. 2001; Бузунов В.О., Майдиков Ю.Л., 1977; Капцов В.А. та ін. 1999; Нерсесян Л.С., 1997).

Особливе місце в реалізації вказаних завдань займають питання гігієни розумової праці (Кальниш В.В., 2009), встановлення і психофізіологічної оцінки професійної придатності фахівців до діяльності в середовищі людина-машина в умовах високого нервово-емоційного напруження, монотонії та інших несприятливих факторів (Кундієв Ю.І., 1998; Кундієв Ю.І., Навакатикян О.О.,1996; Буров А.Ю., 1998). У цьому зв'язку залишається гостро актуальним питання подальшого підвищення професійного рівня спеціалістів-операторів, контролю і психофізіологічної оцінки стану операторів рухомих об’єктів тощо. Це повинно складати основу профілактичної роботи з метою зниження ризику розвитку професійних захворювань та попередження надзвичайних ситуацій.

Таким чином, наукове дослідження, в центрі якого знаходиться вивчення інтегральних психофізіологічних властивостей людини, спрямованих на переробку великого об’єму інформації в умовах дефіциту часу і підвищеної емоційної напруги при дії комплексу шкідливих чинників трудового середовища, є актуальним для прогнозування професійної придатності осіб, діяльність яких пов’язана з підвищеною небезпекою.

Мета і завдання дослідження. Метою роботи є розробка інтегральних психофізіологічних критеріїв для прогнозування професійної придатності осіб, діяльність яких пов’язана з підвищеною небезпекою (на прикладі військових пілотів-миротворців) на основі виявлення особливостей переробки інформації різного ступеня складності.

Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити наступні завдання:

  1. Виявити фізіолого-гігієнічні особливості праці військових пілотів-миротворців.

  2. Виявити професійно важливі якості вертольотчиків-миротворців ЗС України та оцінити ефективність їх професійної діяльності.

  3. Виявити особливості дії компонентів інформаційного чинника різної складності на якість розумової діяльності військових пілотів-миротворців.

  4. Розробити інтегральні психофізіологічні критерії для оцінки і прогнозування рівня професійної придатності на прикладі військових пілотів-миротворців із застосуванням рейтингового підходу.

  5. Розробити критерії професійного добору за комплексом особистісних якостей вертольотчиків.

  6. Розробити комплексний алгоритм та рекомендації щодо його застосування для прогнозування професійної придатності осіб до діяльності в небезпечних умовах.

Об’єкт дослідженняпрофесійна діяльність осіб, діяльність яких пов’язана з підвищеною небезпекою.

Предмет дослідження – психофізіологічні та особистісні якості військових пілотів миротворчого контингенту ЗС України, які забезпечують високу ефективність їх професійної діяльності в умовах виконання миротворчої місії.

Методи дослідження – в роботі застосовувалися гігієнічні, психофізіологічні, психологічні, фізіологічні, математичні методи досліджень та контентс аналіз.

Наукова новизна отриманих результатів.

  • У роботі вперше проведена оцінка впливу комплексу чинників трудового середовища (емоційного та інформаційного компонентів напруженості праці, важкості праці, параметрів клімату, мікроклімату, а також умов побуту) на вертольотчиків українського миротворчого контингенту в Ліберії.

  • Виявлено зв’язок між ступенем пристосування до умов праці (зокрема, рівнем дискомфортних тепловідчуттів) з інформаційними компонентами напруженості праці, що свідчить про значимість психофізіологічних індикаторів для визначення рівня теплового комфорту (коефіцієнти детермінації 42–82%).

  • Виявлена факторна структура професійно важливих якостей вертольотчиків українського миротворчого контингенту за комплексом психофізіологічних, психологічних та соціально-психологічних показників.

  • Виділено інтегральні фактори, які оцінюють ефективність діяльності вертольотчиків у складі українського миротворчого контингенту.

  • Встановлені особливості сполученої дії психофізіологічних компонентів інформаційного чинника «когнітивності» та «темпоральності» на якість переробки інформації людиною.

  • Визначено особистісний профіль вертольотчиків українського миротворчого контингенту.

Практичне значення отриманих результатів.

Оцінено працю українських вертольотчиків миротворчих контингентів згідно з «Гігієнічною класифікацією праці... 2001 р.». За показниками шкідливості та небезпечності праця вертольотчиків-миротворців належить до класу 3.3 (за показниками напруженості до класу 3.3, за показниками важкості до класу 2, за показниками мікроклімату до класу 3.2).

Розроблено багаторівневий алгоритм здійснення професійного психофізіологічного добору, який складається з двоступеневої методики психофізіологічного тестування, інтеграції отриманих локальних оцінок за допомогою рейтингового підходу, побудови та використання розв’язувальних правил для прогнозування рівня професійної придатності осіб, діяльність яких пов’язана з підвищеною небезпекою.

Розроблено критерії професійного добору за особистісними характеристиками вертольотчиків-миротворців ЗС України.

Розроблено методичні рекомендації «Удосконалення системи психофізіологічного контролю за льотним складом, який залучається до міжнародних миротворчих операцій». Впровадження методології застосування інтегральних рейтингових показників психофізіологічних характеристик дозволило покращити якість прогнозування професійної придатності військовослужбовців льотного складу до миротворчих контингентів та підвищити його ефективність у 2,7 рази у порівнянні з застосуванням окремих психофізіологічних показників, що відповідно знижує смертність пілотів та екіпажу під час бойових та небойових операцій, а також зберігає наявні ресурси військової літальної техніки держави. Це в свою чергу обумовлює значну медичну та економічну ефективність.

Удосконалена комплексна методика для системи психофізіологічного контролю за льотним складом миротворців впроваджена в діяльність лікувально-профілактичних закладів ЗС України (що здійснюють лікарсько-льотну експертизу під час комплек­тування українських миротворчих підрозділів) та включена в цикл лекцій Української військово-медичної академії.

Особистий внесок. Автором здійснено аналіз наукової літератури за напрямом досліджень, відпрацьовані мета та завдання роботи, підібрані методи досліджень, організовано і проведено дослідження, здійснена статистична обробка, аналіз і узагальнення отриманих результатів.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

Аналіз сучасного стану проблеми. Прогнозування професійної придатності осіб, діяльність яких пов’язана з підвищеною небезпекою показало актуальність даного дослідження для розвитку теоретичних і практичних аспектів гігієни та фізіології праці. За даними літературних джерел, основна увага науковців приділяється дослідженням шкідливих наслідків перебування людини в небезпечних умовах трудового середовища. Проте недостатньо висвітлена проблема виявлення особливостей впливу умов миротворчої діяльності на працездатність військових пілотів, зокрема, для комплексного прогнозування їх професійної придатності на етапі відбору до українських миротворчих підрозділів. Окреслене питання потребує розробки нової парадигми проведення професійного добору за інтегральними психофізіологічними критеріями, що дає змогу підвищити надійність прогнозування шляхом значного розширення діагностичної шкали.

Методи, об'єм і організація досліджень. Для досягнення поставленої в роботі мети були використані гігієнічні (вивчення посадових інструкцій, гігієнічна оцінка умов професійної діяльності методом анкетування, оцінка ефективності професійної діяльності); психофізіологічні (визначення психофізіологічного статусу за допомогою батареї тестів), психологічні (опитування – для дослідження психологічних, психофізіологічних та особистісних професійно важливих якостей) та математичні (методи варіаційної статистики, кластерний, кореляційний, факторний, дисперсійний, дискримінантний, множинний регресійний аналізи та аналіз альтернативних показників) методи дослідження.

Оцінка ефективності професійної діяльності вертольотчиків проводилась після їх повернення з місії групою експертів (командири підрозділів обстежених військовослужбовців) за допомогою спеціально розробленої анкети, в основу якої був покладений міжнародний експертний звіт «International Evaluation Report», що застосовується в країнах НАТО. Загальна кількість обстежених 445 осіб.

Результати власних досліджень. На основі вивчення особливостей праці вертольотчиків миротворчих підрозділів розроблена професіографічна характеристика їх діяльності. Визначено цілий комплекс фізіологічно незвичних та шкідливих фізичних факторів польоту. Аналіз умов праці миротворців за допомогою чинної «Гігієнічної класифікації праці...» 27.12.2001, № 528 дав можливість оцінити їх діяльність за показниками шкідливості та небезпечності праці як клас 3.3 (за показниками напруженості – клас 3.3, за показниками важкості – клас 2, за показниками мікроклімату – клас 3.2).

Виявлено, що діяльність вертольотчиків українського миротворчого контингенту, яка відбувається в умовах жарко-вологого клімату, характеризується тісним зв’язком (коефіцієнт детермінації 42–82%) комплексу дискомфортних тепловідчуттів (температури, вологості та рівня пристосування до умов праці) з інформаційними компонентами праці, що свідчить про значимість цих показників для визначення рівня теплового комфорту. Тому деякі параметри інформаційного фактору можна використовувати в професійному доборі для врахування дії не тільки напруженості праці, але й дії кліматичних чинників.

На наступному етапі було проведено дослідження виразності професійно важливих психофізіологічних, психологічних та соціально-психологічних якостей вертольотчиків-миротворців (отриманих за опитувальником К.К. Платонова). Для поглибленого їх аналізу додатково виявлені приховані фактори, що комплексно враховують не тільки рівні окремих якостей, але й їхню взаємодію. Розроблені оригінальні факторні моделі (ФМП) дозволили встановити важливу закономірність. У всіх випадках перші, найбільш вагомі фактори: «динамічного формування уваги» (31%), «ефективності колективної праці» (33%), «активної життєвої позиції» (33%), в основному, належать до групи «високих» оцінок відповідних якостей, наприклад, психофізіологічних.

Позитивними сторонами запропонованого підходу щодо дослідження ПВЯ з використанням факторних моделей дозволяє не тільки виявляти, а потім за численними методиками оцінювати окремі ПВЯ миротворця, але й визначати вагу кожної комплексної властивості особистості. Таким чином, був зроблений крок до більш чіткої інтеграції отриманого матеріалу, що дав можливість підвищити якість подальшої розробки критеріїв прогнозування професійної придатності вертольотчиків до миротворчої діяльності.

Для більш детальної характеристики ефективності діяльності вертольотчиків-миротворців були побудовані відповідні факторні моделі ефективності діяльності (ФМЕД) за даними отриманих експертних оцінок. Цей прийом дозволив виявити існування трьох незалежних прихованих інтегральних факторів, які достатньо повно (на 62,2%) пояснюють дисперсію оцінок ефективності професійної діяльності вертольотчиків-миротворців.

Встановлено, що інтегральні характеристики діяльності, отримані за допомогою різних прийомів, мають певні тотожні риси, що є ще одним аргументом на користь вірності отриманих результатів.



Для отримання інтегральних оцінок ефективності професійної діяльності миротворців за трьома отриманими факторами ФМЕД були обчислені факторні значення (ФЗ) для кожного з респондентів. Після побудови гістограми розподілу цих ФЗ була виявлена своєрідна бімодальна (двогорба) їх структура з притаманним для всіх випадків частотним мінімумом в нульовій точці (рис.1 ), що розділяє їх на дві підгрупи з додатними та від’ємними ФЗ.



Рис. 1. Гістограма розподілу факторних значень ефективності
професійної діяльності миротворців

Співвіднесення рівня ФЗ у цих групах з оцінками ефективності діяльності свідчить про те, що групі з від’ємними факторними значеннями притаманні найнижчі оцінки ефективності діяльності, а групи з додатними ФЗ – найвищі. Причому, оцінки як ФЗ, так і їх компонентів мають достовірну різницю (р<0,001).



Розроблений оригінальний підхід дозволяє розподілити миротворців (за рівнем придатності) на дві окремі групи: «придатних» (з додатними ФЗ) і «умовно придатних» (з від’ємними ФЗ) та розробити критерії для цього розподілу за трьома незалежними характеристиками ефективності професійної діяльності. Перевагою запропонованого в даній роботі підходу є оцінка трьох інтегральних компонентів ефективності діяльності вертольотчика-миротворця, які у достатньому ступені описують їх багатогранну діяльність.

Важливим етапом дослідження було виділення комплексу психофізіологічних ПВЯ вертольотчиків-миротворців, які б враховували вплив нерівномірного інформаційного навантаження, як індикатора комплексної дії шкідливих чинників трудового середовища. Аналіз цієї інформації дав змогу сформувати алгоритм психофізіологічного тестування з урахуванням рівня розвитку ПВЯ. В даному дослідженні була вироблена пластична процедура отримання фізіологічно адекватного навантаження для кожного випробуваного. Для отримання такого навантаження на першому етапі, в режимі зі зворотним зв’язком, знаходилась точка максимального інформаційного навантаження на випробуваного. В подальшому для оцінки характеристик ПВЯ пропонувалася серія завдань різної складності таким чином, що умови кожного тестування відрізнялися на однакову величину.

Оскільки праця вертольотчиків характеризується швидкістю і точністю реакцій із застосуванням різного обсягу перероблюваної інформації, а також високою концентрацію і переключенням уваги, для тестування психофізіологічних якостей були запропоновані три методики: «реакція на рухомий об’єкт» (РРО), «якість динамічного запам’ятовування» (ЯДЗ) та «концентрація уваги та обсяг короткочасної пам’яті» (КУКП), з різними рівнями складності, що визначаються різними характеристиками «темпоральності» та «когнітивності» (однією з характеристик якої є обсяг запам’ятовування). Таким чином, була створена автентична комп’ютерна методика, за допомогою якої проводились подальші дослідження.

Для визначення закономірностей переробки інформації дослідження були побудовані таким чином, що в них переважно виділялась і аналізувалась інформаційна складова діяльності. В дослідженнях було детально вивчено взаємовплив трьох компонентів інформаційного чинника: «когнітивності», «темпоральності» і «рівня професійної придатності» .

Встановлено, що при мінімальному залученні «когнітивного» компонента продуктивність виконання завдання не змінювалась в досить широкому діапазоні дії компонента «темпоральності». Збільшення когнітивної та темпоральної складності завдань, в основному, призводило до інтенсифікації інформаційного обміну між людиною і трудовим середовищем.

Зростання внеску «когнітивного» компонента достовірно призводило до суттєвого впливу компонента «темпоральності» (15-52%; p<0,05-0,001), що також достовірно залежить від впливу компонента «рівня професійної придатності» (21,5%; p<0,001), тобто від можливостей людини.

Виявлено, що у випадку дії компонента «темпоральності» для підгрупи з «кращими» результатами можна констатувати, що при рішенні завдань на РРО 100% професійно придатних вертольотчиків потрапило в цю групу, для завдань ЯДЗ – 77,7%, а для завдань КУКП – 88,8%, що свідчить про високу ефективність диференціювання осіб за ступенем придатності.

З іншого боку, при інтенсифікації інформаційного обміну за рахунок «когнітивної» складової одноразове дослідження є недостатнім. Встановлено, що в цьому випадку компонент «темпоральності» чинить значний вплив, що потребує врахування психофізіологічних особливостей випробуваних в діапазоні складностей пред’явлення завдань, в яких протікає професійна діяльність людини. Це свідчить про значну практичну цінність розробленого підходу, оскільки в цьому випадку можна адекватніше оцінювати та прогнозувати психофізіологічні якості людини, тобто застосовувати при прогнозуванні професійної придатності.

Наступним кроком стала розробка підходу для інтеграції отриманих психофізіологічних характеристик на різних рівнях складності пред’явлення завдань за допомогою добре зарекомендованої у галузі спортивних змагань системи рейтингових оцінок М.Е. Glickman. При застосуванні зазначеної системи формується інтегральна оцінка, в якій враховуються результати серій зустрічей з різним за силою супротивником, який був змодельований на комп’ютері за допомогою інформаційного психофізіологічного навантаження різної складності.

Урахування всієї інформації, отриманої за трьома психофізіологічними методиками з наступною інтеграцією результатів тестування досліджуваних з допомогою рейтингових оцінок, а також використання побудови відповідного прогнозуючого рівняння дало надійний результат (R= 0,87; p<0,001).

Для підтвердження ефективності отриманої рейтингової регресійної моделі була побудована інша регресійна модель, в якій використовувався традиційний прийом застосування відсотку вірних відповідей, отриманих при тестуванні за принципом «зворотного зв’язку». Ефективність рейтингової регресійної моделі при прогнозуванні придатності осіб до льотної діяльності була в 2,7 рази вища за «традиційну» модель (ефективність розпізнавання відповідно 80% та 30%) - рис 2. При цьому прогноз «умовно придатних» осіб за обома моделями наближався до 100%.

Рис. 2. Ефективність моделі прогнозу успішності професійної діяльності миротворця за рейтингами. УПДр – прогноз успішності професійної діяльності миротворця за рейтингами; УПДв – прогноз успішності професійної діяльності миротворця за відсотками вірних рішень завдань з використанням принципу «зворотного зв’язку»; v – ймовірність попадання у категорію «придатних».


Для виявлення найбільш інформативних рейтингових психофізіологічних показників кожного з факторів ефективності діяльності був застосований покроковий множинний кореляційний аналіз, який дозволив побудувати три моделі прогнозування рівня професійної придатності за рейтингами розвитку психофізіологічних якостей.

Наступним етапом роботи було вивчення особливостей особистості миротворців льотного складу за допомогою опитувальника СБДО і розробка на цій основі критеріїв професійного добору за комплексом особистісних якостей.

Виявлені особливості психологічного портрету миротворців за допомогою покрокового дискримінантного аналізу дозволили розробити розв’язувальні правила, що дали можливість спрогнозувати рівень професійної придатності військових пілотів до миротворчої діяльності.

На останньому етапі дослідження було розроблено детальний алгоритм організації проведення професійного психофізіологічного добору осіб, діяльність яких пов’язана з підвищеною небезпекою, за комплексом психофізіологічних і особистісних якостей для здійснення відповідних заходів (рис. 3.).


Професійний психофізіологічний добір осіб, діяльність яких пов’язана з підвищеною небезпекою, повинен проводитися у три етапи:

  • здійснення психологічного та психофізіологічного обстеження;

  • застосування розв’язувальних правил з використанням отриманих оцінок ПВЯ фахівців;

  • прийняття прогнозного рішення щодо рівня «придатності» особи до діяльності з підвищеною небезпекою.

Отримані індивідуальні оцінки рівня розвитку ПВЯ за психологічними та психофізіологічними методиками у подальшому застосовують для прогнозування професійної придатності.

Далі застосовуються розв’язувальні правила для визначення придатності до виконання миротворчої діяльності за психологічними (особистісними) та психофізіологічними (рейтингами психофізіологічних характеристик РРО, ЯДЗ, КУКП) показниками.

Розроблені прогностичні критерії мають достатньо простий вигляд:



  • при Ф1≥0 & Ф2≥0 & Ф3 ≥0 людина належить до групи «придатних»;

  • в іншому випадку – до групи «умовно придатних».

Згідно з алгоритмом (рис. 3.), якщо за психофізіологічними та психологічними критеріями претендент до виконання діяльності, пов’язаною з підвищеною небезпекою, визнається «умовно придатним», його слід вважати «непридатним». Жорсткість останньої вимоги визначається особливою небезпечністю праці людини під час виконання службових обов’язків.

Розроблений підхід повинен задовольнити більшість вимог, які пред’являються до професійного психофізіологічного добору осіб, діяльність яких пов’язана з підвищеною небезпекою. Запропонований алгоритм і відповідні методичні підходи до оцінки рівня психофізіологічних і психологічних характеристик були впроваджені на прикладі військових пілотів-миротворців у вигляді методичних рекомендацій.

Проведені фізіолого-гігєнічні дослідження дозволяють удосконалити тактику застосування заходів і використання розроблених критеріїв для прогнозування професійної придатності осіб, діяльність яких пов’язана з підвищеною небезпекою.
ВИСНОВКИ

В циклі робіт на основі урахування умов та характеристик праці на прикладі вертольотчиків українських миротворчих контингентів здійснено теоретичне узагальнення та запропоновано оригінальне практичне вирішення гігієнічної проблеми професійного психофізіологічного добору осіб, діяльність яких пов’язана з підвищеною небезпекою, що складається з встановлення зовнішніх індикаторів ефективності праці, виявлення комплексу професійно важливих якостей, обґрунтування застосування рейтингового підходу для їх інтеграції та визначення критеріїв професійної придатності..

  1. Встановлено, що інформаційний фактор займає ключове місце у формуванні робочого навантаження пілота. Виявлено, що діяльність вертольотчиків українського миротворчого контингенту, яка відбувається в умовах жарко-вологого клімату, характеризується тісним зв’язком (коефіцієнт детермінації 42–82%) комплексу дискомфортних тепловідчуттів (температури, вологості та рівня пристосування до умов праці) з інформаційними компонентами праці, що свідчить про значимість цих показників для визначення рівня теплового комфорту. Підвищена емоційна напруга, наявність страху та тривоги у миротворців пов’язані з можливістю шкідливого впливу представників фауни та флори африканського континенту на їх організм. За показниками важкості, шкідливості та напруженості праця вертольотчиків українського миротворчого контингенту відповідає класу 3.3. згідно до «Гігієнічної класифікації праці...» (2001 р.).

  2. Встановлено, що психофізіологічні, психологічні та соціально-психологічні категорії професійно важливих якостей вертольотчиків миротворчого контингенту формують групу інтегральних незалежних професійно важливих факторів, найбільш вагомими з яких є: «динамічне формування уваги» (30,5%), «ефективність колективної праці» (33,1%), та «активна життєва позиція» (33,4%).

  3. Виявлений комплекс незалежних інтегральних факторів, що на 62,2% детермінує ефективність професійної діяльності вертольотчиків миротворців, складається з факторів «професійної стресостійкості» (24,6%), «якості концентрації уваги» (20%) і «надійності діяльності» (17,6%). Розроблено критерії віднесення миротворців до груп «придатних» та «умовно придатних».

  4. Встановлено особливості дії компонентів «когнітивності», «темпоральності» та «рівня професійної придатності» на якість переробки інформації. При дії компонента «темпоральності» якість виконання завдання не змінюється в досить широкому діапазоні, а діє тільки компонент «рівня професійної придатності» (21,4%; р<0,001). При дії компонента «когнітивності» його вплив є суттєвим (11,4 та 17,9% відповідно для кожного з рівнів професійної придатності; p<0,05 та p<0,01), як і вплив компонента «рівня професійної придатності» (34,4%; р<0,001). Комбінований вплив компонентів «когнітивності» та «темпоральності» призводить до суттєвішого зменшення якості переробки інформації (15% і 52%; p<0,05 та p<0,001) та дії компонента «рівня професійної придатності» (21,5%; p<0,001).

  5. Показано, що для прогнозування найважливіших компонентів ефективності професійної діяльності осіб, діяльність яких пов’язана з підвищеною небезпекою, найбільш інформативно використовувати інтегральні характеристики, які створені шляхом застосування спеціальної послідовності психофізіологічних завдань різної складності з застосуванням рейтингового підходу (для пілотів-миротворців D=26-53%).

  6. Визначено особливості особистісного портрету вертольотчиків-миротворців, які характеризується високою активністю, достатньою емоційною стійкістю, яскравою підконтрольною емоційною реакцією, прагненням до високих досягнень, виправданим ризикуванням при достатній стресостійкості. Розроблені розв’язувальні правила достатні для прогнозу професійної придатності.

  7. Розроблений алгоритм застосування комплексу психофізіологічних та математичних прийомів для оцінки рівня професійної придатності осіб, діяльність яких пов’язана з підвищеною небезпекою, дозволив збільшити надійність прогнозування до 80% на прикладі пілотів-миротворців.

Для нотаток

Для нотаток
Каталог: sites -> default -> files -> referats
referats -> Реферат Епігенетичні основи і причини взаємозв’язку диференціації клітин, канцерогенезу та старіння
referats -> Розробка й аналіз методів реалізації прискорення задач закриття інформації на різних обчислювальних платформах
referats -> Обґрунтування адаптивних стратегій рослин для ресурсозбереження та агровиробництва
referats -> Реферат циклу наукових праць за темою індикація стану техногенного середовища за мінливістю судинних рослин
referats -> Реферат роботи „ Моделювання інвестиційних процесів в агропромисловому комплексі України
referats -> Реферат монографії на здобуття щорічної премії Президента України для молодих вчених
referats -> Реферат циклу наукових праць "Українська революція 1917 1921 рр."
referats -> Реферат циклу робіт «Роль молекулярних структур клітин та мікроорганізмів в формуванні імунорезистентності організму в нормі та при патології»

Скачати 290.98 Kb.

Поділіться з Вашими друзьями:




База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2020
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка