Реферат у даній роботі зроблено літературний огляд ліпідів: класифікація, добування, біологічна роль



Скачати 313.92 Kb.
Сторінка3/3
Дата конвертації09.11.2017
Розмір313.92 Kb.
1   2   3

РОЗДІЛ 2


Обговорення напрямку дослідження

На основі літературного огляду, ми бачимо, що сосна звичайна є головгою лісоутворюючою породою на Волині. І тому одним із найважливіших завдань лісового господарства є створення нових високопродуктивних стійких насаджень.

Ми використовуючи методи хімії отримуємо результати про вміст ліпідів в насінні сосни звичайної, які складають запас поживних речовин і виконують структурну та інші функції в клітині.

Знаючи вміст поживних речовин, передбачаємо сприятливі грунтово-кліматичні та гідрологічні умови для вирощування сосни звичайної і тим самим, підвищуємо продуктивність та стійкість насаджень, покращуємо їх якісну структуру. Насіння проходить перевірку в конкретних лісорослинних умовах з метою встановлення норми реакції цих форм на умови середовища.І таким чином визначаються райони його використання [13].



РОЗДІЛ 3

Характеристика методів дослідження

3.1. Визначення вмісту загальних ліпідів

Найбільш простим методом визначення загальних ліпідів в тканинах є метод настоювання наважок тканини в хлороформ-метанольній суміші. За різницею мас зразка до і після екстракції знаходять процентний вміст ліпідів. Визначення ліпідів можна проводити в абсолютно-сухому чи повітряно-сухому матеріалі. При використанні повітряно-сухого матеріалу паралельно із визначенням ліпідів визначають вміст води, щоб зробити розрахунки на абсолютно-суху речовину. Для одержання надійних результатів роблять два паралельних визначення.

1,0-1,5 г. Насіння сосни звичайної зважують на аптечних терезах, розтирають у ступці, потім переносять у висушені і зважені на аналітичних терезах пакети із фільтрувального паперу. Зважують матеріал разом із пакетом і по різниці між одержаною масою і масою порожнього пакету визначають масу наважки. Пакет із наважкою вкладають в пакет більшого розміру і поміщають в конічну колбу, додають 35-40 мл. Метанолу і потім доливають 35-40 мл. хлороформу. Вміст колби перемішують і залишають в темному місці.

Пакет із обезжиреним матеріалом промивають і сушать в термостаті при 100С протягом 2,5 год. , після чого зважують.

Визначення вмісту води проводять у повітряно-сухому матеріалі паралельно із обезжиренням. Матеріал поміщають у бюкс, сушать і за різницею мас б’юкса до і після просушення визначають вміст води[14].
3.2.Визначення вмісту загальних ліпідів в тканинах за допомогою апарату Сокслету

Метод заключається в неперервній екстракції сумарних ліпідів з висушеного матеріалу з подальшим визначенням різниці мас зразка до і після екстракції.

Досліджуваний зразок, висушений і подрібнений, поміщають в пакет з фільтрувального паперу, який опускають в екстрактор апарату Сокслета. Екстрактор заповнюють ефіром на 1/5 об’єму. Колбу поміщають в водяну баню, і пропустивши воду в холодильник, нагрівають.

Після нагрівання ефір, який містить жири, стікає в колбу. Процес повторюють до повного виділення жиру із зразка.

Кількість загальних ліпідів визначають за різницею мас пакета до і після екстракції [15].
3.3.Розділення ліпідів на фракції методом ТШХ

Для розділення ліпідів широко використовують ТШХ. Метод базується на тому, що ліпідний екстракт наносять на спеціально приготовлені пластинки з шаром силікагелю або Silufol пластинки. Розділення проводять в підібраній системі розчинників, в спеціальних камерах. Проявляють хроматограми концентрованою сульфатною кислотою або парами йоду. Плями обводять і розраховують Rf кожної і порівнюють з теоретичним значенням Rf.

В якості рухомої фази при ТШХ ліпідів використовують суміш хлороформу, метанолу і води у співвідношенні 65:25:4 [16].
РОЗДІЛ 4

Експериментальна частина

4.1.Визначення вмісту ліпідів в насінні сосни звичайної

1,5 насіння сосни звичайної зважили на аналітичних терезах, розтерли в ступці, потім перенесли в зважені пакети. Зважили матеріал разом з пакетом і по різниці між одержаною масою і масою порожнього пакету визначила масу наважки. Пакет з насінням помістила в конічну колбу на 100 мл., залила 40 мл. метанолу, а потім долила 40 мл. хлороформу. Вміст колби перемішала, закрила пробкою та залишила в темному місці на тиждень.

Через тиждень пакет з обезжиреним матеріалом вийняла з колби, промила три рази хлороформом, помістила в кристалізатор і поставила в витяжну шафу для випаровування розчинника. Після цього просушила протягом 2,5 год. При 105С.

Визначення вмісту води в повітряно-сухому біологічному матеріалі проводила паралельно із обезжиренням. В сухий, попередньо зважений б’юкс помістила 1 г. Насіння сосни звичайної, і знову зважила. Потім б’юкс поставила на 4 год. В термостат при 105С. Б’юкс перенесла в ексикатор для охолодження, після чого знову повторила висушування на 2 год. І охолодження. Розрахунок процентного вмісту води провела за формулою:



Результати роботи по визначенню вмісту води занесла в таблицю.



Маса порожнього б’юкса, г

Маса б’юкса, з наважкою,г

Наважка,г

Маса б’юкса

з важкою після 1 висуш., г



Маса наважки після ост. Висуш., г

Вміст води,%

4,3650

5,8715

1,5065

5,6663

5,6660

3,5

Обчислення процентного вмісту ліпідів провела по різниці в масі наважки до і після їх екстракції. Результати досліду записала в таблицю.

Mпов.сух. матеріалу з пакетом до екстракції г.

М порожнього пакету, г.

Наважка пов.сух. матеріалу г.

Вміст води, %

Наважка абс.сух. матеріалу, г

М матеріалу з пакетом після екстракції, г.

М матеріалу без пакету після екстракції, г.

Вміст ліпідів в абс. Сухій наважці,%

2,8067

1,3067

1,5000

3,5

1,4475

2,6182

1,3115

9,4


4.2.Розділення фосфоліпідів методом ТШХ

Ліпідний екстракт нанесли капіляром на Silufol пластинку на відстані 1 см. Від краю пластинки. В якості розчинника використовували суміш хлороформ-метанол-вода у співвідношенні 65:25:4. Пластинку помістили в хроматографічну камеру з розчинником і вийняли, коли розчинник піднявся на 1,5 см. Від верхнього краю. Пластинку висушили і оприскали 10%-ним розчином сульфатної кислоти до появи обвуглених плям.

Для ідентифікації фосфоліпідів порахувала значення Rf і порівняли з теоретичним значенням і виявили такі фосфоліпіди: сфінгомієліни, кардіоліпіни, лецитини.
РОЗДІЛ 5

Обговорення результатів дослідження

В літературному огляді вказувалось, що немає точних відомостей про вміст ліпідів у насінні сосни звичайної, а лише дані про вміст, який коливається в межах 5-15%. В даній роботі проводили дослідження щодо кількості ліпідів в насінні та розділенні фосфоліпідів на фракції.

Визначення вмісту ліпідів у насінні сосни звичайної проводили ваговим методом, по різниці пакетів до і після екстракції. І виявили, що вміст ліпідів є 9,4%.

З ліпідним екстрактом проводили розділення фосфоліпідів на фракції методом ТШХ. Після розділення одержали на пластинці плями, які розміщувались у такій послідовності (мал.1). Обчислили значення Rf і порівняли з теоретичними даними. І виявили, що до складу насіння сосни звичайної входять такі фосфоліпіди: сфінгомієліни, лецитини, кардіоліпіни. Результати звели у таблицю.






Фосфоліпіди

L,см.

Rf

Rf




Cфінгомієліни

3,3

0,254

0,290,055




Лецетини

4,7

0,362

0,390,055




Кардіоліпіни

11,8

0,908

0,920,015







1-сфінгомієліни; 2- лецетини; 3- кардіоліпіни.

Мал. 1






1


2


3




ВИСНОВКИ

1. Проведено літературний огляд по характеристиці сосни звичайної, її механічному складу; властивостях ліпідів.

2. Розглянуто методи визначення та розділення ліпідів в насінні сосни звичайної.

3. Розраховано загальний вміст ліпідів, який становить 9,4%, ваговим методом.

4. Визначено якісний склад фосфоліпідів в насінні сосни звичайної методом ТШХ і виявлено: сфінгомієліни, кардіоліпіни, лецетини.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Биология. Большой энциклопедический словарь / Гл. ред. Гиляров М.С..- М.: Большая русская энциклопедия, 1999.- 985с.

2. Біологія: Навч. Посібник / Слюсарів А.О., Самсонов О.В., Мухін В.М. та ін.; за ред. та пер. з рос.. Мотузяного В.О.-2-ге вид., К.:В. ш., 1995. – 607с.

3. Довідник з біології / за ред. Ситника К.М.- К.: Наук. Думка, 1998. – 682с.

4. Лікарські рослини і їх застосування / Марченко М.С., Карамишев А.М., Сила В. І. 2-ге вид., К.: Здоров’я, 1981. – 232с.

5. Кнорре Д. Г., Мызина С. Д. Биологическая химия: Учеб. для хим., биол. и мед. спец. вузов-М.: В. ш., 1998.- 479с.

6. Біологічна хімія / за ред. Сопіна Є.Ф. –К.:В.ш., 1972.- 384с.

7. Боєчко Ф. Ф. Біологічна хімія. – К.: В.ш., 1989. – 438с.

8. Филиппович Ю.Б. Основы биохимии. – 2-е изд., - М.: В.ш., 1985. – 503с.

9. Ермолаев М.В. Биологическая химия. – М.: Медицина, 1983. – 300с.

10. Добрынская М.А., Павлович И.А. Учебник биологической химии. – Л.:Медгиз, 1961. – 230с.

11. Кучеренко Н.Е., Васильев М.А. Липиды. – К.: В.ш. 1983. – 263с.

12. Кучеренко Н.Е. Биохимия. – Л.: В.ш., 1988. – 432с.

13. Войтюк В.П., Коритан З.Н. Випробні та сортовипробні культури сосни звичайної на Волині. – Луцьк, 1999. – 70с.

14. Филипович Ю.Б. Практикум по общей биохимии. – М.: Просвещение, 1982. – 321с.

15. Виноградова Р.П., Кучеренко Н.Е., Литвиненко А.Р. Біологічна хімія. Практикум. – К.: В.ш.,1987. – 368с.



16. Методы биохимического анализа. Под. ред. Полевого В.В. и Максимова Г.Б. – Л.: Изд-во Ленинградского университета, 1978. – 192с.

ДОДАТОК А
Техніка безпеки в лабораторії органічної хімії

  1. Під час роботи в лабораторії дотримуйтесь чистоти, тиші і порядку.

  2. Не дозволяється працювати в лабораторії при відсутності лаборанта або викладача. Категерично забороняється працювати в лабораторії одному.

  3. Перед проведенням кожної операції старано огляньте апаратуру і посуд, переконайтесь в тому, що прилад зібраний вірно.

  4. Не можна нагрівати закритими ніякий посуд і апарати, крім тих, які спеціально для цього призначені.

  5. Під час нагрівання рідин і твердих тіл в пробірках (колбах) не направляйте отвір посудини на себе чи на сусіда.

  6. Категорично забороняється пробувати речовини на смак. Визначити запах сполуки можна, обережно направляючи на себе пари легким рухом руки.

  7. Не виливайте в раковини залишки кислот, лугів і рідин з різким запахом; зливайте їх у спеціальний посуд.

  8. Категорично забороняється переганяти діетиловий етер та інші етери невідомої якості. В усіх таких випадках потрібно провести пробу на відсутність пероксидів, які швидко утворюються при контакті розчинників з повітрям.

  9. Диетиловий етер, бензен, ацетон, етилацетат та інші горючі легкозаймисті рідини не можна нагрівати на відкритому полум’ї, поблизу пальника у відкритому посуді. Ці речовини нагрівають на електричній водяній або повітряній бані.

  10. Перед тим як розібрати прилад, в якому міститься легкозаймиста речовина, загасіть поблизу усі пальники.

  11. Кислоти і луги не можна затягувати ротом в сифони і піпетки.

  12. Розводити сульфатну кислоту можна лише додаючи її до води в термостійкому посуді, а не навпаки.

  13. Бром сильно діє на слизові оболонки і при попаданні на шкіру призводить до появи важкозаживаючих ран. Всі роботи з бромом проводити в витяжній шафі, в гумових рукавицях, в захисних окулярах.

  14. На доступному місті в лабораторії повинні знаходитися медикаменти для надання першої допомоги: розчини перманганату калію, борної кислоти, гідрокарбонату натрію, йодна настойка, вата, бинти, пластир, мазь від опіків.


Каталог: data -> file doc
data -> Українська архітектура
data -> Тема. Метод архітектурної біоніки. Біотектонічне моделювання Мета
data -> Реферат на тему: Залізодефіцитна анемія (малокрів'я)
data -> Кафедра медичної біології, мікробіології, вірусології та імунології
data -> І тип анафілактичні реакції
data -> Положення про денний стаціонар» Додаток 4 до наказу моз україни від 23 лютого 2001 р. N 72 «Примірне положення про денний стаціонар»
data -> Рахіт І рахітоподібні захворювання у дітей
file doc -> Юлія павленко міні-реферат
file doc -> Рішення щодо створення навчальних програм);  Рада саамських шкіл
file doc -> Формування України як правової держави на базі позитивного досвіду Королівства Норвегії

Скачати 313.92 Kb.

Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3




База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2020
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка