Режим дня молодшого школяра план Значення режиму дня в житті молодшого школяр



Скачати 109.88 Kb.
Дата конвертації16.07.2017
Розмір109.88 Kb.
РЕЖИМ ДНЯ МОЛОДШОГО ШКОЛЯРА
План
1. Значення режиму дня в житті молодшого школяра.
2. Характеристика основних режимних моментів та педагогічні ви­моги до них.
3. Орієнтовна схема режиму дня учнів початкових класів.
Для молодших школярів дотримання режиму дня має особли­ве значення. З одного боку, їхня нервова система ще не зріла і межа виснаження нервових клітин досить низька, а з іншого боку — но­ві умови життя, необхідність адаптації до нелегких для організму дитини фізичних і психічних навантажень, пов'язаних із система­тичним навчанням, руйнування колишніх стереотипів поводжен­ня і діяльності та створення нових, висувають підвищені вимоги до всіх фізіологічних систем. Упорядкованість чергування праці й від­починку сприяє оптимізації функцій організму, кращої адаптації до умов школи з мінімальними фізіологічними затратами, а порушен­ня режиму дня призводять до серйозних відхилень у здоров'ї дити­ни, і насамперед до неврозів.

Якщо в дитини помічено дратівливість, занепокоєння, поганий апетит, порушення сну, відставання у фізичному розвитку, то при­чина найчастіше полягає саме в недотриманні режиму дня. Раціо­налізація режиму — один з найефективніших засобів профілакти­ки захворювань і оздоровлення дітей.

З гігієнічних позицій чітко нормуються всі види діяльності та відпочинку дітей. Надзвичайно важливо, щоб усі елементи режи­му дня здійснювалися послідовно й у той самий час. Коди поперед­ній етап денного ритму є умовним сигналом для здійснення наступ­ного, це сприяє закріпленню системи стійких умовних рефлексів. Школярі, які неухильно дотримують режиму дня, швидше залуча­ються до роботи, ефективніше трудяться, швидше засинають і мен­ше втомлюються.

Основними компонентами режиму дня молодшого школяра є сон, перебування на свіжому повітрі (прогулянки, рухливі ігри, заняття фізкультурою і спортом), навчальна діяльність у школі та вдома, від­починок на власний вибір (вільний час), прийом їжі, особиста гігієна.

Особливе значення для нормальної життєдіяльності має сон. Не випадково в цьому функціональному стані людина проводить май­же третину свого життя. Сон є відновлювальним процесом, у яко­му відбувається генеральне «чищення» всього організму. Він необ­хідний для нормальної розумової діяльності, комфортного психологічного стану. Скорочення тривалості сну призводить до зниження опірності організму різним інфекціям, відхилення у психіці, погір­шення працездатності. Практика свідчить, що відмінної та гарної успішності досягають ті школярі, які дотримують норми сну. Уче­ні довели, що інтенсивність і якість розумової роботи за систематич­ного недосипання знижуються майже вдвічі.

Окрім цього сон, на думку фізіологів, є неспецифічним показни­ком загального стану людини, тому що за будь-яких несприятливих змін в організмі (унаслідок хвороби, перевтоми, психічних травм) обов'язково спостерігаються порушення сну:

• безсоння або надмірна сонливість;

• неспокійний, недостатньо глибокий сон з великою кількістю ру­хів, що не сприяє відпочинку;

• нічний головний біль;

• здригування;

• кольорові, страшні й нав'язливі сни.

Тому контроль за особливостями сну необхідний для оцінюван­ня ступеня функціонального комфорту дитини.

Отже, гігієнічно повноцінний сон, тобто сон з достатньою трива­лістю і глибиною, з точно визначеним часом відходу до сну і пробу­дження, є найважливішим елементом режиму дня. Діти молодшо­го шкільного віку мають лягати спати о 20 год 30 хв — 20 год 45 хв (але не пізніше ніж о 21 год). Раннє засинання дуже важливе для дитини, адже відповідає нормальній біоритмічній кривій коливань цілої низки біохімічних, фізіологічних, психофізіологічних показ­ників. Фізіологи стверджують, що максимум виділення гормону росту гіпофізом спостерігається в дитини від 22 до 23 год, але не ра­ніше, ніж за годину після засинання. Якщо дитина регулярно ля­гає спати невчасно, в неї неминуче порушаться процеси зростання. Тому, коли організм переходить на «нічну роботу», заважати йому своїми денними турботами не варто. Отже, бадьорість дитини в ніч­ні години недопустима.

Перед сном варто виключити із життєдіяльності дитини рухливі ігри, напружені розумові заняття, розмови, емоції, що збуджують, перегляд телевізійних передач або фільмів з хвилюючими сюжетами , що лякають дитину, тобто все те, що збуджує нервову систему. Вечеря має бути легкою і становити не більше 20 % денного раціону (молоко, фрукти, овочі та ін.), і не пізніше, ніж за 1,5 – 2 год. до сну. Міцний чай або шоколад на ніч давати дітям не рекомендується. Дуже корисна прогулянка перед сном, і обов′язково варто провітрити спальну кімнату. Постіль дитини не повинна бути занадто м′якою, а подушка — великою.

Найсприятливіший час підйому дитини після пічного сну — 7 год —

7 год 30 хв ранку, таким чином, загальна тривалість ніч­ного сну молодшого школяра — 10,5 – 11 год. Дітям з ослабленим здоров'ям, які швидко стомлюються, з підвищеною збудливістю нер­вової системи необхідно спати довше, зокрема удень спати 1—1,5 год. Денний сон рекомендується усім першокласникам. При зростанні ро­зумових і фізичних навантажень (у період гострої адаптації до умов шкільного навчання) тривалість сну доцільно збільшувати приблиз­но на 1 год, щоб пом'якшити вплив цих навантажень.

Після підйому учень має зробити гімнастику, ранковий туалет, поснідати і вирушити до школи. Бажано, щоб дитина йшла піш­ки, не кваплячись. Перебування на повітрі надзвичайно корисно. Це сприяє інтенсифікації фізіологічних функцій у ранкові години, підготовляє організм до майбутньої навчальної діяльності. До шко­ли потрібно приходити за 10-15 хв до початку занять, щоб не поспі­шаючи готуватися до уроку. Це дасть змогу сконцентрувати увагу на матеріалі наступної навчальної діяльності.

Після завершення уроків бажано, щоб шлях зі школи додому дитина проходила повільно, не витрачаючи зайвої енергії та довше дихала свіжим повітрям.

Удома учень має переодягнутися, помити руки, пообідати, після чого першокласники й ослаблені діти більш старшого віку мають спа­ти 1-1,5 год. Першокласникам і ослабленим дітям після сну, а здо­ровим учням другого і наступного класів після обіду, корисно від­почити на відкритому повітрі (у саду, парку, на ковзанці, у дворі) близько 1,5 год, граючи у рухливі ігри, займаючись фізкультурою і спортом. Це надзвичайно корисно для здоров'я, підвищує життє­вий тонус і працездатність дітей. Однак потрібно стежити, щоб фі­зичне навантаження було помірним. Якщо воно надмірно інтенсив­не або перебування на свіжому повітрі затягується, працездатність різко знижується і наступне виконання домашніх завдань буде менш ефективним і якісним.

Самостійні навчальні заняття з підготовки до уроків мають бу­ти суворо регламентованими. Думка «більше занять — більше успі­хів» помилкова.

У жодному разі не слід перевищувати час підготов­ки уроків, що рекомендується (1-й кл. —до 45 хв, 2-й кл. —до 1 год, 3-й і 4-й кл. —

1,5 год), а за можливості краще його скорочувати. Це тому, що до домашніх навчальних занять у другій половині дня ди­тина береться вже зі зниженою працездатністю після всієї поперед­ньої навчальної діяльності, відносна інтенсивність навантаження для учнів значно підвищується. Окрім того, у цей час відповідно до природної біоритмічної кривої коливань фізіологічних функцій стан більшості дітей менш сприятливий, аніж у ранкові години. І, наре­шті, загальне денне навантаження в дитини не має бути надмірним. Інакше організмові школяра, особливо хворого або ослабленого, бу­де завдано шкоди, а якість виконання завдань при цьому знизиться.

Кожній дитині необхідно мати постійне робоче місце. Раціональ­но обладнаний куточок сприяє зосередженню, а звичка підтримува­ти в ньому порядок виховує почуття відповідальності.

Для учня бажано призначити окрему кімнату. Якщо такої мож­ливості немає — затишне місце біля вікна. Стіл поставити так, щоб світло падало ліворуч. Праворуч від стола розмістити етажерку або прикріпити полицю для книжок. Основна вимога до обладнання ро­бочого1 місця — меблі мають відповідати зростові школяра.

Якщо в сім'ї двоє школярів, то робоче місце слід обладнувати для кожного окремо. Безпосередня близькість робочих місць роз­порошує увагу дітей, тому доцільно,щоб вони знаходилися поблизу і водночас ізольовано. Тоді кожен зможе займатися своїми справами.

Важливо подбати і про колірне оформлення кімнати. Добре, ко­ли переважають теплі й спокійні тони (коричневий, жовтий, зеле­ний). Оранжевий і червоний кольори мають збуджувальний ефект, але на невеличких ділянках поверхні стимулюють загальну актив­ність учня. У робочому куточку школяра мають бути квітка, виро­щена дитиною, і малюнок чи аплікація, зроблені власноруч, і роз­клад уроків. Радимо час від часу оновлювати інтер'єр куточка.

Приготування домашніх завдань варто розпочинати завжди у ви­значені години, не пізніше ніж о 16 год, тому що чим ближче до ве­чора, тим менш сприятливим стає функціональне тло. Звичка за­йматися у той самий час сприяє налаштуванню всього організму на розумову роботу. Відповідно до Листа Міністерства освіти і нау­ки України 1/9-468 від 29.12. 2001 року першокласникам не дають завдання додому, тому у цей час вони можуть малювати, ліпити, читати книжку, вирізати, тобто займатися улюбленими справами.

Самопідготовку учням радимо починати із завдань середньої складності, потім переходити до найскладнішого і важкого мате­ріалу, а завершувати роботу виконанням найлегших завдань. Та­кий порядок приготування уроків сприяє поступовому входженню в роботу, складні завдання виконуватимуться на тлі високої пра­цездатності, а легкі — під час її спаду. Спочатку варто виконувати письмові завдання, а потім — усні.

Напружена розумова праця не може тривалий час бути ефек­тивною. Тому під час виконання домашніх завдань через кожні 15-20 хв необхідно робити короткі перерви з виконанням фізичних вправ (фізкультпаузи, фізкультхвилинки) і позбавленням зорового напруження (шляхом фіксації погляду на далеких предметах, ко­лових рухів очей та ін.). Це сприяє швидкому відновленню праце­здатності та запобігає стомленню. Через 40—

45 хв роботи варто вла­штувати більш тривалу перерву (близько 10 хв).

У режимі дня учня слід передбачити час, що школяр викори­стовує відповідно до індивідуальних нахилів, бажань, інтересів, так званий вільний час. Ним варто скористатися після самопідготовки домашніх завдань. Він становить у режимі дня молодшого школя­ра 1-1,5 год. У цей час учні можуть читати художню літературу, малювати, конструювати, переглядати телевізійні передачі тощо.

Дослідження гігієністів свідчать, що багато дітей чимало ча­су проводять перед телевізором. Варто підкреслити, що перегляд телевізійних передач (при всій їх цікавості, користі для загально­го розвитку дитини) значно навантажує центральну нервову систе­му, органи зору і слуху. Тому максимальна тривалість перебуван­ня біля телевізора молодших школярів — не повинна перебільшу­вати 1 год на день.

Читання має займати провідне місце з-поміж усіх загальнокуль­турних інтересів учня у позанавчальпий час. Однак читання також пов'язане з напруженням кори великих півкуль головного мозку і зорового аналізатора. Зважаючи на це, тривалість безперервного читання художньої літератури для молодших школярів не повинна перевищувати 1-1,5 год з дотриманням усіх необхідних гігієнічних рекомендацій (достатнє освітлення, правильно обрана поза, періо­дичний відпочинок для очей).

У вільний час діти мають посильно Допомагати родині. Молод­ші школярі можуть залучатися до прибирання кімнати, миття по­суду, догляду за кімнатними рослинами і свійськими тваринами то­що. Подібна праця сприятиме не тільки правильному вихованню ди­тини, а й фізичному розвитку, зміцненню здоров'я.

У вечірній час дітям бажано гратися на свіжому повітрі. Особли­во корисна прогулянка після вечері, перед сном, тривалістю, близь­ко 30 хв. Вона позбавляє стомлення, що накопичується наприкінці дня, знижує збудження нервової системи, сприяє швидкому заси­нанню. Діти молодшого шкільного віку мають проводити на свіжо­му повітрі 3-3,5 год на день. На жаль, у сучасних умовах у дітей не­рідко порушується саме цей дуже важливий компонент режиму дня, що негативно позначається на їхньому здоров'ї та працездатності.

Режим харчування молодшого школяра передбачає прийом їжі 4-5 разів на день: сніданок, другий сніданок, обід, полуденок, вечеря.



Неухильне виконання режиму харчування сприяє засвоєнню їжі. Коли вона надходить в організм своєчасно (в установлений та звичний час), у шлунку виділяється травний сік, що поліпшує травлен­ня. У разі безладного харчування їжа не засвоюється повністю і пере­вантажує шлунок та кишківник. Особливо шкідливим є порушення режиму, коли після нерегулярного харчування розвивається голод. Він, зазвичай, призводить до переїдання та значного перевантажен­ня організму. Останнє призводить до захворювання органів травлен­ня та ожиріння, що стає підґрунтям для гіпертонії, атеросклерозу та інших захворювань. У режимі дня школяра достатній час передба­чено для гігієнічних процедур. Особиста гігієна — це ранковий і ве­чірній туалет, ранкова гімнастика з наступними водними процеду­рами, перевдягання після школи і прогулянок та ін. Кожний із цих елементів потребує небагато часу для виконання, але загалом на них затрачається не менше ніж 3 год на добу.
Пропонуємо зразок схеми режиму дня молодшого школяра.
Орієнтовна схема режиму дня молодших школярів, які навчаються у першу зміну (у год)


Режимні елементи

Клас



І—II

III—IV

Підйом

7:30

7:00

Гігієнічні процедури, ранкова гімнастика

7:30-7:45

7:00-7:30

Сніданок

7:45-8:00

7:30-7:45

Перебування в школі

8:30-12:20

8:30-13:05

Прогулянка, ігри, розваги на свіжому пові­трі, заняття спортом

12:20-13:30

13:05-13:30

Обід

13:30-14:00

13:30-14:00

Сон для учнів перших класів і дітей з ослабленим здоров'ям: вільний час

14:00-15:00

14:00-15:00

Рухливі ігри, розваги на свіжому повітрі

15:00-16:00

15:00-16:00

Самостійні навчальні заняття

16:00-17:00

16:00-18:00

Вільний час (заняття улюбленими справами)

17:00-19:00

18:00-19:00

Вечеря

19:00-19:30

19:00-19:50

Робота по дому

19:30-20:00

19:30-20:00

Вечірня прогулянка

20:00-20:30

20:00-20:30

Гігієнічні процедури, підготовка до сну

20:30-21:00

20:30-21:00

Сон

21:00

21:00

Основними принципами побудови гігієнічно правильного ре­жиму дня є необхідність його дотримання і врахування вікових особливостей. Правильним режим дня вважають тільки тоді, коли він запобігає розвитку перевтоми, підвищує загальну опірність ор­ганізму.



Щоб не створювати напруження в прагненні все зробити за суво­ро визначеними годинами, варто, реалізуючи всі компоненти режи­му дня, передбачати якийсь ступінь волі (близько 30 хв). Найголов­ніше — домогтися того, щоб виконання режиму дня стало для дити­ни природною потребою, умовою її життя.
Каталог: wp-content -> uploads -> 2015
2015 -> Правила прийому до аспірантури державної наукової установи «Науково-практичний центр профілактичної та клінічної медицини»
2015 -> Положення про аспірантуру Миколаївського національного університету імені В. О. Сухомлинського Загальна частина
2015 -> Анотаці я Історія України
2015 -> Кримінальний процес україни
2015 -> Дипломна робота на здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня «спеціаліст» зі спеціальності
2015 -> Львівський національний університет імені івана франка кафедра історії філософії «затверджую»
2015 -> Організація та порядок проведення “Дня цз” в навчальному закладі. Методика підготовки до Дня цз у загальноосвітніх навчальних закладах таке завдання виконується під час вивчення курсу «Основи життя І здоров’я учнів»
2015 -> Методичні вказівки до виконання та захисту дипломних робіт освітньо-кваліфікаційного рівня «Магістр» Київ 2013

Скачати 109.88 Kb.

Поділіться з Вашими друзьями:




База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2020
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка