Хронічне системне захворювання сполучної тканини, що дебютує у віці 30-50 років з прогресуючим симетричним ерозивно-деструктивним ураження переважно периферичних суглобів і характерними позсуглобовими проявами
Поширеність
В Україні-0.4%
Співвідношення жінок до чоловіків-3:1
Прогресуючий перебіг, призводить до втрати працездатності (інв. протягом 5 років у 50%)
Характерні симптоми:симетричний біль і набряк суглобів кистей і стоп, рідше — також і великих суглобів (напр., колінних або плечових); ранкова ригідність різної тривалості, зазвичай >1 год.
Загальні симптоми: субфебрилітет, міалгія, втомлюваність, відсутність апетиту, втрата маси тіла.
Найчастіше уражаються проксимальні міжфалангові, п'ястно-фалангові та плюснофалангові суглоби. У подальшому може розвинутись ураження колінних, плечових, ліктьових та кульшових суглобів.
Найчастіше уражаються проксимальні міжфалангові, п'ястно-фалангові та плюснофалангові суглоби. У подальшому може розвинутись ураження колінних, плечових, ліктьових та кульшових суглобів.
Мета лікування — досягнення ремісії чи мінімальної активності захворювання. Препарат першої лінії — метотрексат в дозі 10–15 мг/тиж з подальшим її підвищенням на 5 мг кожні 2–4 тиж до 20–30 мг/тиж. На фоні терапії метотрексатом призначається фолієва кислота в дозі 5–10 мг/тиж, залежно від дози метотрексату
