Різдвяний вертеп (сценарій)
Дійові особи:
Ведуча,Звіздар, 2 Ангели, 3 Царі, Ірод, Чорт, Смерть.
Усі заходять до хати
На передньому плані Звіздар
Ведуча Відчиняйте двері ясенові,
бо Різдво ступає на поріг -
Знак добра, Господньої любові
В світлі Вифлеємської зорі!
Хай це свято лине в кожну хату,
В кожнім серці свій залише слід.
Будьте дужі, щирі і багаті,
Щастя вам і довгих многих літ!
Христос ся Рождає!
Звіздар (стукає тричі палицею із звіздою):
Мир вкраїнській світлій хаті!
Просим, ґаздо, нас прийняти
Прославляти Христа-Бога...
Ох, важка була дорога.
Хай радість буде в вашій хаті!
На хвилю просим нас прийняти,
Пригода дивна нині стала:
У небі зірка засіяла.
Позолотила доли, гори,
Ліси, далекії простори,
І дивен голос розстелився,
Із неба Ангел нам з'явився.
Входять Ангели.
Ангел 1: Не лякайтесь, не смутітесь,
Сину Божому вклонітесь!
До вертепу поспішайте,
Сина Божого вітайте!
І всім людям говоріть,
Що Христос прийшов на землю.
Ангел 2: Ясна зірка засвітила,
Нам дорогу возвістила
Аж до того Вифлеєму —
В ту країну незнайому,
Де Пречиста Сина мала,
Світ добром обдарувала.
Ведуча 2: Ми дорогами-стежками
Поспішали із дарами.
Там Ангели стали в лаву
Й заспівали Богу славу.
Пастирі там поклонились,
Богу щиро помолились
І славили Бога-Сина,
Що прийшла святая днина!
Заходять три царі.
Цар 1: Ми з далеких доріг, чужоземних сторін.
Цар 2: Залишили свій почет увесь і палати.
Цар 3: І з дарами оцими йдемо нового царя привітати .
Ірод: Хто? Що? Месія? Цар?
Ти щось, певно, недочув!
Ану зараз же, мерщій
Поклич зі Сходу мудреців!
Цар 1: Ми царі зі Сходу
У твій край приходим,
Поклонитись тій Дитині,
Що родилась в Палестині.
Цар 2: Дізнавшись про народження Дитяти
Ми рушили поклін йому віддати
Те Немовля над світом запанує
Бо то родився над царями Цар,
Що нас від темряви й неправди порятує.
Цар 3: О, Спасе Христе, вірим серцями,
Що Ти один лиш Цар над царями,
А в доказ віри щирої цей
Прийми, могутній Царю Юдеї,
Ті царські дари, котрі одному
Належать Господу Богу Святому.
Ірод: Що ж, ідіть, ідіть у Вифлеєм
І царю вклоніться,
А назад будете йти —
Сюди поверніться.
Вкажете і мені путь,
Куди іти треба,
Бо вклонитися йому
В мене є потреба.
Царі виходять.
Ірод: Дитя над світом хоче панувати –
Ще Немовля, а вже несуть корону!
А скільки Ірод мусить гарувати?!
Щоби вкінці добутись до трону?!
Чорт!
Всіх дітей в краю зібрати,
Всіх дволітніх постинати!
Кожен хлопчик до двох літ
Хай загине! — Так і зроби!
А між ними певно й Він,
Знайде свій смертельний згин.
Чорт : Твій наказ святий для мене,
Я виконаю в цей же час.
Ірод: І мале дитя в яскині
Мусиш знайти ще нині!
Бо інакше — всім вам смерть!
Смерть: О! Хтось закликує за мною,
Готова я усіх стинать косою!
Ірод: Смерте люба. Смерте мила,
Ти завжди мені служила,
Всіх косила ворогів,
Всіх — кого я повелів.
А тепер скоси Отого,
Що в вертепі народився,
З Пречистої воплотився.
Ірод до чорта: Чорте !
Чорт : Я тут, царю!
Ірод: Ну то що? Всі діти вбиті?
Чорт: Так, мій царю!
Ангел : Знай же, Іроде лукавий, — ось тобі новина:
Межи дітьми не убили ви Божого Сина!
Ірод (з розпачем) : Що?!! Бунт, зрада!!!
( Оговтавшись):
О Смерте, Смерте моя мила,
Ти всякий бунт ущент душила!
Прилинь, махни косою раз і вдруге,
Нехай згинуть з світу усі добрі люди!
Смерть (немов відлуння) : О -го-го-го!
Ні, синку, нам їх не здолати.
Тож зупинись й ходи зі мною
Чорт: У темряви і вічності палати.
Смерть:Бо мале Дитя в яскині
Має владу в світі нині,
Мушу я Йому служити,
А тебе я маю вбити.
Чорт :О, тут вже чую грішну душу!
Її з собою взяти в пекло мушу!
Чорт приступає до Ірода.
Ірод; О Смерте, Смерте моя мила!
Зостав мене, я жити хочу —
Усю тебе я озолочу!
Смерть: Від мене не відкупишся ти злотом, вражий сину,
Пішли зі мною в домовину!
Смерть косою за шию забирає Ірода,
Чорт підштовхує його рогачем.
Хлопчик: Поборено зло, лютий цар відступив,
Звалив його спільний до волі порив.
А нині ми разом Ісуса вітаймо
І славу во віки Йому заспіваймо.
Поділіться з Вашими друзьями: |