Робоча програма дисципліни " Методологія та організація наукових досліджень" для магістрів Інституту високих технологій



Скачати 131.69 Kb.
Дата конвертації23.03.2017
Розмір131.69 Kb.
ТипРобоча програма
Київський національний університет імені Тараса Шевченка

Філософський факультет

кафедра філософії та методології науки

Укладач: професор Добронравова І.С

 

 



Робоча програма дисципліни

Методологія та організація наукових досліджень

 

для магістрів Інституту високих технологій



 

 

ВСТУП

Дисципліна "Методологія та організація наукових досліджень"  є нормативним курсом. Планується викладання на 2-му курсі магістратури в 2-му семестрі в обсязі одного кредиту.

Мета  навчальної дисципліни: здобуття студентами базових знань з методології, методики та організації наукової діяльності для забезпечення їхньої професійної соціалізації як дослідників.

Завдання навчальної дисципліни: 

- ознайомлення студентів з сучасними методологічними концепціями, з основами методології наукового пізнання та з методикою наукових досліджень;

- формування цілісного уявлення про науково-дослідницький процес;

- освоєння навиків формування і використання усвідомленої методологічної позиції наукового дослідження;

- вдосконалення вмінь у пошуці, доборові й опрацюванні наукової інформації, у точному формулюванні мети, задач і висновків дослідження.

Предмет навчальної дисципліни:

Сучасна методологія науки як дисципліна, сукупність методологічних засобів науки, система організації науково-дослідницької діяльності. 



Вимоги до знань та вмінь:

- розуміти значення методологічної підготовки для професійної діяльності вченого;

- знати характеристики основних методів наукового пізнання;

- знати метанаукову термінологію й вміти її вірно використовувати;

- вміти працювати з дисциплінарним масивом публікацій: вести пошук, накопичення та обробку наукової інформації. 

Місце навчальної дисципліни у структурно-логічній схемі освітньо-професійної програми підготовки фахівця за відповідним освітньо-кваліфікаційним рівнем:

курс "Методологія та організація наукових досліджень"   є нормативним курсом для підготовки магістрів.

Загальний обсяг 34 години лекцій, з них на перший розділ – 12 годин.

 

КОНТРОЛЬ ЗНАНЬ

Поточний, модульний та підсумковий контроль знань пропонується здійснювати за модульно-рейтинговою системою.

Оцінювання за формами контролю:

поточний контроль –  експрес-контроль, самостійна письмова робота;

підсумковий контроль –  підсумкова модульна контрольна робота;

семестровий контроль – залік  

 

ФОРМУЛА ТА ПОРЯДОК РОЗРАХУНКУ ОЦІНОК 

-------------------------------------------------------------------------------------------

                                 ЗМ1      ЗМ2     ЕК         Р      КПМ                Разом

                                                                                                     (підсумкова

                                                                                                          оцінка)

                                                                                                           залік  

------------------------------------------------------------------------------------------Оцінка в балах                   ОБ1       ОБ2    ОБек   ОБр   ОБ3                  ПО

     (ОБ)



--------------------------------------------------------------------------------------------

ЕК - експрес - контроль

Р - реферат

 

 



РОЗРАХУНОК ПІДСУМКОВОЇ ОЦІНКИ (ПО):

 

ПО=ОБ1 + ОБ2 + ОБек + ОБр + ОБ3

 

 

Шкала оцінювання



-------------------------------------------------------------------------------------------

 

В балах                Шкала університету             За шкалою  ECTS



--------------------------------------------------------------------------------------------

90 -100                  відмінно      -  5                А  - відмінно

--------------------------------------------------------------------------------------------

85 - 89                   добре            -   4               В - добре (дуже добре)

75 - 84                                                              С -  добре

--------------------------------------------------------------------------------------------

65 - 74                  задовільно   -    3               D - задовільно

60 - 64                                                               E - задовільно (достатньо)

--------------------------------------------------------------------------------------------

35 -59                  незадовільно  -  2               FX - незадовільно з

                                                                          можливістю повторно здавати



--------------------------------------------------------------------------------------------

1-34                    незадовільно     -  2             F - незадовільно  з

                                                                           обов’язковим повторним

                                                                            вивченням дисципліни

--------------------------------------------------------------------------------------------

 

Контроль знань в модулі1 «Методологія наукових досліджень» -- експрес-контроль на лекціях.



Максимальна кількість балів –18.

(6 лекцій, максимальна оцінка за кожний експрес контроль – 3 бали)

 

 



Змістовний модуль1.

Методологія наукових досліджень.

 

Тематичний план лекцій.

 

Лекція 1. Наука як дослідження.

Наука як система знань , соціальний інститут та дослідницька діяльність.  Ідеали і норми наукового дослідження – складова системи засад науки. Історична зміна системи засад науки як зміна типів наукової раціональності.

Класичний,некласичний та постнекласичний типи наукової раціональності.

 

Лекція 2. Методи та методологія.

Багаторівневість методології науки. Різноманітність конкретно-наукових методологій. Норми наукового дослідження як методологічні принципи.

Загальнонаукові методологічні принципи та їх зміна протягом розвитку науки. Вимоги до наукової теорії як загальнонаукові методологічні принципи. Вимога перевірюваності або принцип спостережуваності. Вимога максимальної загальності теорії або її пояснювальної сили. Вимога передбачувальної сили теорії. Вимога принципової простоти теорії. Невдача програми пошуків універсальної методології. Методологічні проблеми нелінійних теорій.  

 

Лекція 3. Стилі наукового мислення і методологічні принципи конкретних наук.

Стиль наукового мислення як конкретно-історичний спосіб існування ідеалів і норм наукового дослідження, що відповідає науковій картині світу свого часу. Методологічні принципи як складова стилю наукового мислення, історичний характер методологічних принципів конкретних наук, їхня евристична роль. Ідеали і норми пояснення в фізиці як методологічні настанови: принцип причинності, принципи дальнодії і близькодії, принципи збереження. Принцип відповідності у фізиці як регулятив співвідношення між старою і новою теоріями. Нелінійне мислення як новий стиль наукового мислення. Синергетичний принцип підлеглості проти принципу редукції.

 

Лекція 4. Структура теоретичного знання і методи теоретичного дослідження. 

Абстрактні об’єкти теорії, процедури їхньої побудови (ідеалізація, конструювання). Системна організація. абстрактних об’єктів (теоретична схема) і математичний апарат. Роль фундаментальної і спеціальних теоретичних схем в дедуктивному розгортанні теорії. 

 

Лекція 5. Структура емпіричного знання і методи емпіричного дослідження.

Емпіричні схеми як необхідний посередник між теоретичною схемою і дослідом. Створення експериментальної ситуації: об’єкти оперування і об’єкти дослідження. Експеримент і спостереження. Процедури переходу від даних  спостереження до емпіричних залежностей і наукових фактів 

 

Лекція 6. Методологічні проблеми нелінійного природознавства як феномену постнекласичної науки.

Роль комп'ютерної революції у розвитку нелінійного природознавства. Співвідношення аналітичних і обчислювальних методів в розв'язанні нелінійних рівнянь. Застосування нових математичних методів (ітераційні процедури, фрактальна геометрія і т.ін.) і зміна ідеалів і норм пізнавальної діяльності. Переоцінка ролі фундаментальних теорій у нелінійному природознавстві. Специфіка нелінійної методології трансдисциплінарних та міждисциплінарних досліджень. 

 

Література:

Баженов Л.Б. Строение и функции естественонаучной теории.- М., 1986. -

Гемпель К.Г. Логика объяснения. – М., 1998; Поппер К. Логика и рост научного знания. – М., 1983 – С. 83. Критика цієї концепції: Никитин Е.П. От идеологии к методологии. – Вопросы философии, № 10, 1998 – С.77-87.

Добронравова И.С.  Синергетика: становление нелинейного мышления. Киев: “Лыбидь”, 1990. Текст книги полностью представлен на сайте  http://www.philsci,univ.kiev..ua

Добронравова І.С., Сидоренко Л.І. Філософія та методологія науки. Київ, 2008.

Добронравова  І.С. Норми наукового дослідження в нелінійному природознавстві// Філософська думка. 1999. №4. С.36-48. http://www.philsci.univ.kiev.ua

Идеалы и нормы научного исследования. – Минск, 1981.

Крымский С.Б. Научное знание и принципы его трансформации. Киев: “Наукова думка”, 1974, 205 с.

Лекторский В.А., Швырёв В.С. Методологический анализ науки. (Типы и уровни). - //Философия, методология, наука. - М., 1972

Мелков Ю.А. Факт в постнеклассической науке. К., 2001.

Никифоров А.Л. Философия науки: история и методология.- М., 1998.- Ч.2.

Сітько С.П. Квантово-механічна основа багатоманітної диференційної стійкості живого. // “Фізика живого”, №1, 2005. С.5-8. Див. цю та інші статті С.П.Сітько на сайті: http://www.sergiysitko.org.ua 

Стёпин В.С. Теоретическое знание. М., 2000. Гл.2

Степин В.С., Розов М.А., Горохов В.Г. Философия науки и техники. - М., 1997.

Степин В.С. Научное познание и ценности техногенной цивилизации //Вопр.филос. - 1989. - N10. - С.3-18.

Степин В.С. Структура и эволюция теоретических знаний. //Природа научного познания". - Минск. 1979.

 

Контрольні питання:

1.    Чи обмежені підвалини наукового пізнання суто філософськими засадами?

2.    Чи складають ідеали і норми наукового дослідження ядро стилю наукового мислення?

3.    Чи пов'язані між собою стиль наукового мислення і наукова картина світу певної історичної епохи?

4.    Чи змінились за час існування науки Нового часу її вихідні цінності?

5.    Чи відбувається під час глобальної наукової революції зміна системи засад науки?

6.    Чи пов'язана глобальна наукова революція зі зміною типу наукової раціональності?

7.    Чи пов'язана сучасна глобальна наукова революція зі становленням нелінійного природознавства?

8.    Чи є синергетика загальнонауковою дослідницькою програмою?

9.    Чи можливе пояснення систем, що самоорганізуються, на основі принципу редукції?                                   

10.                       Чи є синергетичний принцип підлеглості відмінним від  принципу редукції?

11.                       Чи обмежується предмет синергетики суто природними процесами?

12.                       Чи є методологія науки багаторівневим утворенням?

13.                       Чи завжди співпадають між собою методологічні принципи різних наукових дисциплін певного часу?

14.                       Чи є загальнонаукові методологічні принципи вимогами до теорій?

15.                       Чи є вимога перевірюваності теорії слабким варіантом принципу спостережуваності?

16.                       Чи всі величини в теорії мають бути спостережуваними?

17.                       Чи тотожні вимога максимальної загальності теорії і настанова на збільшення її пояснювальної сили?

18.                       Чи можливе спрацьовування вимоги максимальної загальності теорій при поясненні унікальних явищ?

19.                       Чи вимагає принцип простоти теорії простоту застосовуваного в ній математичного апарату?

20.                       Чи направлені вимоги пояснювальної і передбачувальної сили теорії проти теорій ad hoc?

21.                       Чи завжди теорії ad hoc мають бути негайно елімінованими?

22.                       Чи є теоретична схема системою абстрактних об’єктів?

23.                       Чи усі абстрактні об’єкти утворюються внаслідок ідеалізації?

24.                       Чи існують абстрактні об’єкти в гуманітарних науках?

25.                       Чи можна безпосередньо співставляти теоретичні формули з експериментальними ситуаціями?

26.                       Чи є емпірична формула необхідним посередником при співставленні передбачень теорії і результатів експерименту?

27.                       Чи тотожні спостережувані дані науковим фактам?

28.                       Чи містить емпірична схема ідеалізовані об'єкти?

29.                       Чи містить емпірична схема абстрактні об'єкти?

30.                       Чи відповідає емпірична схема певному типу експериментальних ситуацій?

31.                       Чи складають протокольні речення емпіричний базис теорії?

32.                       Чи складають наукові факти і емпіричні залежності емпіричний базис теорії?

33.                       Чи можна використовувати природні об'єкти в якості квазіприладів при створенні приладової ситуації?

34.                       Чи тотожні об'єкти оперування об'єктам дослідження

35.                       Чи викликає зміна методів при переході до нелінійного природознавства зміну уявлень про світ?

36.                       Чи зберігає свою значущість розрізнення фундаментальних і прикладних теорій в сфері нелінійної науки?

37.                       Чи означає детермінованість кожного кроку в ітераційному відтворенні нелінійної динаміки можливість довгострокової передбачуваності поведінки системи?

38.                       Чи є вибір варіанту поведінки системи в точці біфуркації принципово  випадковим?

39.                       Чи залежить спосіб опису нелінійної системи від позиції спостерігача?

40.                       Чи посилюються вихідні відмінності при нелінійній динаміці?

41.                       Чи зберігається значущість протиставлення сутності як незмінного і необхідного явищу як випадковому і минущому в нелінійній фізиці?

42.                       Чи тотожні поняття “хаос” і “безлад”?

43.                       Чи є складна структура границі порядку і безладу результатом конкуренції аттракторів? 

44.                       Чи змінилось розуміння природи багатоманітності зі створенням фрактальної геометрії?

45.                       Чи пов'язані між собою стиль наукового мислення і наукова картина світу?

46.                       Чи передбачає зміна стилів наукового мислення зміну групи евристичних категорій?

47.                       Чи всі методологічні принципи змінюються при переході до нового стилю наукового мислення?

48.                       Чи виходить нелінійна картина світу з принципу простоти природних систем і процесів?  

49.                       Чи пов'язаний методологічний принцип спонтанного порушення симетрії з ідеєю темпоральності  в засадах НКС?

50.                       Чи пов'язаний методологічний принцип когерентності з ідеєю цілісності в засадах НКС?

51.                       Чи орієнтує нелінійне мислення на можливість появи нового?

52.                       Чи передбачає формування нелінійного стилю наукового мислення зміну типу наукової раціональності?

53.                       Чи змінились за час існування науки Нового часу її вихідні цінності?

54.                       Чи співпадають абстрактні об'єкти наукової теорії і наукової картини світу?

55.                       Чи можлива онтологізація абстрактних об'єктів теорії? 

56.                       Чи можлива онтологізація абстрактних об'єктів наукової картини світу?

57.                       Чи відбувається під час глобальної наукової революції зміна системи засад науки?

58.                       Чи пов'язана глобальна наукова революція зі зміною типу наукової раціональності?

59.                       Чи пов'язана сучасна глобальна наукова революція зі становленням нелінійного природознавства?

60.                        Чи є фізика живого феноменом постнекласичної науки?

 

 



 
Каталог: sites -> default -> files
files -> Положення про порядок підготовки фахівців ступенів доктора філософії та доктора наук в аспірантурі (ад’юнктурі) та докторантурі вищих навчальних закладів
files -> Відділ аспірантури та докторантури Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини
files -> Київський національний університет імені Тараса Шевченка
files -> Програма вступного іспиту до аспірантури зі спеціальності 22. 00. 03 соціальні структури та соціальні відносини Затверджено
files -> Культура Античності. Культура Давньої Греції
files -> Системотехнічні засади та інструментально-програмні засоби створення та підтримки цифрових словників сидорчук надія Миколаївна
files -> Міністерство освіти І науки україни державний економіко-технологічний університет транспорту
files -> Конспект лекцій для студентів усіх спеціальностей освітньо-кваліфікаційних рівнів «спеціаліст»,
files -> Конструкції для енергоефективного відновлення забудови, постраждалої від надзвичайних ситуацій

Скачати 131.69 Kb.

Поділіться з Вашими друзьями:




База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2020
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка