Робоча програма навчальної дисципліни " філософія та біоетика" для студентів І курсу медичного факультету



Сторінка1/3
Дата конвертації14.01.2018
Розмір0.66 Mb.
ТипРобоча програма
  1   2   3
ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ДАНИЛА ГАЛИЦЬКОГО

Кафедра філософії та економіки

ЗАТВЕРДЖУЮ

Перший проректор з науково-

педагогічної роботи

проф. М.Р.Гжегоцький

___________________________

___”_______________2016 р.



РОБОЧА ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ
ФІЛОСОФІЯ та БІОЕТИКА”

ДЛЯ СТУДЕНТІВ І КУРСУ МЕДИЧНОГО ФАКУЛЬТЕТУ

галузь знань 22 “Охорона здоров'я”

спеціальність 222 “Медицина”

Затверджено на методичній Затверджено на засіданні циклової

нараді кафедри філософії та методичної комісії

економіки „30” серпня „__” серпня 2016 року

2016 року, протокол № 1 протокол №

Завідувач кафедри Голова методичної комісії


проф. І.З. Держко проф. А.В. Магльований

Львів - 2016

РОЗРОБНИКИ ПРОГРАМИ: д. філос.н., проф. Держко Ігор Зеновійович

к. філос.н., доц. Лущ Уляна Ігорівна

к. екон.н., доц. Мисловська Ірина Сергіївна

к. наук держ. управ., доц. Терешкевич Галина Тарасівна



Вступ
Опис навчальної дисципліни (анотація) Курс «Філософія та біоетика» слугує теоретичним фундаментом циклу соціально-гуманітарних дисциплін та забезпечує інтеграцію гуманітарного та природничого знання завдяки висвітленню світоглядних та загальнонаукових проблем у їх історичному розвитку та в сучасності.
Предметом вивчення навчальної дисципліни є система поглядів на світ в цілому і місце в ньому людини, її здібності пізнавати світ і впливати на нього.

Міждисциплінарні зв’язки: «Філософія та біоетика» пов'язана з історією, соціологією, культурологією, політологією, економічною теорією, соціальною психологією, комплексом медичних наук тощо.

      1. 1. Мета та завдання навчальної дисципліни


1.1. Метою викладання навчальної дисципліни “Філософія та біоетика” є формування теоретичних засад духовної культури особистості, які відповідають сучасним викликам та запитам, що постають у медичній практиці.

Мета вивчення змістових модулів 1 «Історичний розвиток предмету філософії» і 2 «Теоретичні та практичні проблеми філософії» – на основі інтегрованого розуміння логіки соціокультурного розвитку людства сформувати у студентів відповідні компетенції та навички для застосування філософського знання у медичній практиці.

Мета вивчення змістового модуля 3 «Біоетика» – розкриття змісту, історичних коренів, засад та епістемології біоетики як науки, і на основі цього — висвітлення теоретичних положень та практичних рекомендацій щодо зміни в оцінці стану здоров’я населення, пошани гідності людини як особистості та її розвитку в духовній, душевній і тілесній інтегральності, збереження людського життя від моменту запліднення до природної смерті, висвітлення проблем генної інженерії та біотехнологій з погляду біобезпеки.

1.2. Основними завданнями вивчення дисципліни “Філософія та біоетика” студентами є:



здобути:

  • інтегральне розуміння логіки соціокультурного розвитку людства;

знати:

  • основні філософські категорії та поняття, витоки та специфіку історичного розвитку філософії;

  • основні філософські підходи до розв’язання фундаментальних філософських проблем;

вміти:

  • логічно та творчо мислити задля ефективного розв’язання проблем власного особистісного розвитку та власної медичної практики;

  • критично аналізувати сучасні соціокультурні проблеми на основі засвоєного філософського знання;

  • обирати належні цінності та керуватися ними у власній медичній практиці;

  • користуватися критеріями істини у медичній практиці;

  • інтерпретувати історико-методологічні принципи філософського пізнання природи і суспільства та їх взаємодії;

  • застосовувати загальнонаукові та конкретно наукові методи пізнання та практичної діяльності;

  • застосовувати філософські знання для розуміння культурних традицій та їх впливу на розвиток різних галузей медицини.

  • визначати морально-етичні засади біоетики та біобезпеки, які ґрунтуються на істинних цінностях і об’єктивних моральних нормах;

  • формулювати засади біоетики, що дають змогу оцінити дії на біомедичному полі, до яких належить морально-добра оцінка;

  • розкривати сутність біоетики, яка розглядає людину як особистість, передусім з її духовними цінностями і потребами, слугує їй, є відкритою для нових наукових знань, ґрунтується на моральних засадах, зорієнтованих на пошану гідності людини як особистості та її розвитку в духовній, душевній та тілесній інтегральності, збереження її життя від моменту запліднення (злиття гамет) аж до природної смерті;

  • простежувати історичні корені біоетики, її філософські засади та місце серед інших морально-етичних і правових дисциплін;

  • аналізувати державні нормативні акти в галузі охорони здоров’я щодо їх відповідності засадам біоетики;

  • досліджувати специфіку біоетичних проблем в українському суспільстві, стан і перспективи розвитку біоетики, вплив засад біоетики на ефективність діяльності органів і закладів охорони здоров’я в Україні при розв’язанні проблем алкоголізму, наркоманії, СНІДу, трансплантації органів та експериментування на людині в галузі охорони здоров’я;

  • розробляти науково-обґрунтовані пропозиції щодо шляхів і засобів регулювання біомедичних втручань у людський організм на засадах біоетики, зокрема в сфері демографії.


1.3 Компетентності та результати навчання, формуванню яких сприяє дисципліна (взаємозв’язок з нормативним змістом підготовки здобувачів вищої освіти, сформульованим у термінах результатів навчання у Стандарті).
Згідно з вимогами стандарту дисципліна забезпечує набуття студентами

компетентностей:

інтегральна:

формування теоретичних засад світогляду, концептуальних принципів духовного розвитку особистості та інтегрального розуміння логіки соціокультурного розвитку людства;



загальні:

здатність абстрактного, логічного мислення, аналізу і синтезу;

здатність оперувати філософським та загальнонауковим понятійно-категоріальним апаратом;

здатність самостійно опрацьовувати першоджерельну літературу на високому теоретичному рівні;

відкритість до діалогу;

здатність критично аналізувати сучасні соціокультурні проблеми на основі засвоєного філософського знання;

здатність до міжособистісної взаємодії та роботи в команді;

здатність вирішувати теоретичні та практичні проблеми на основі отриманих філософських знань;

здатність генерувати нові ідеї на основі аналітично-синтетичного опрацювання філософської проблематики;

спеціальні (фахові, предметні):

здатність взаємодіяти з пацієнтом на основі етичних засад;

здатність до комплексного аналізу та прийняття виваженого рішення у медичній практиці;

вміння користуватися критеріями істини у медичній практиці;

вміння враховувати культурні, соціальні та економічні особливості особистості пацієнта у власній медичній практиці.
Деталізація компетентностей відповідно до дескрипторів НРК у формі «Матриці компетентностей».
Матриця компетентностей




Компетен-тність

Знання

Уміння

Комунікація

Автономія та відповідальність

1.

Інтегральна

формування теоретичних засад світогляду та концептуальних принципів духовного розвитку особистості

формування інтегрального розуміння логіки соціокультурного розвитку людства;








2.

Загальні

здатність критично аналізувати сучасні соціокультурні проблеми на основі засвоєного філософського знання;

- здатність абстрактного, логічного мислення, аналізу і синтезу;

- здатність оперувати філософським та загальнонауковим понятійно-категоріальним апаратом;

- здатність самостійно опрацьовувати першоджерельну літературу на високому теоретичному рівні;

- здатність вирішувати теоретичні та практичні проблеми на основі отриманих філософських знань;

- вміння користуватися критеріями істини у медико-фармацевтичній практиці;


відкритість до діалогу;

- здатність до міжособистіс-ної взаємодії та роботи в команді;



здатність генерувати нові ідеї на основі аналітично-синтетич-ного опрацю-вання філософ-ської проблема-тики;

3.

Спеціальні




- вміння користуватися критеріями істини у медико-фармацевтичній практиці;

- вміння враховувати культурні, соціальні та економічні особливості особистості пацієнта у власній медико-фармацевтичній практиці






- здатність взаємодіяти з пацієнтом на основі етичних засад;

- здатність до комплекс-ного аналізу та прийняття виваженого рішення у медико-фармацев-тичній практиці




2. Інформаційний обсяг навчальної дисципліни
На вивчення навчальної дисципліни відводиться 120 годин - 4 кредити ЄКТС.
Змістовий модуль 1. Історичний розвиток предмету філософії
Тема 1. Філософія і світогляд. Філософія і наука.

Місце філософії в самопізнанні людини. Філософія і світогляд. Світогляд як духовно-практичний спосіб освоєння світу. Світогляд як форма самовизначення людини. Структура світогляду. Історичні типи світогляду: міфологічний, релігійний, науковий і філософський. Філософія як теоретична форма світогляду.

Предмет філософії. Специфіка філософського освоєння дійсності. Основні теми філософствування: людина і світ, мислення і буття, духовне і тілесне. Структура філософського знання (метафізика, онтологія, гносеологія, етика, естетика).

Філософія в системі духовної культури. Філософія і медицина. Основні функції філософії. Соціальна спрямованість філософського знання. Духовно-творча природа філософії.


Тема 2. Історичний розвиток філософії: Античність, Середні Віки та Відродження

Становлення філософсько-теоретичної думки. Співвідношення філософії і мудрості. Історія філософії як напрямок філософії знання.

Давньокитайська і давньоіндійська філософія. Людина в філософії і культурі Стародавнього Сходу. Даосизм. Конфуціанство. Буддизм. Ідеї філософії Стародавнього Сходу в сучасній медичній культурі.

Антична філософія. Космоцентризм давньогрецької філософії. Досократівська філософія (Мілетська школа, Геракліт, Піфагор, Елейська школа, Атомісти). Класична давньогрецька філософія. Антропологічний поворот у філософії софістів і Сократа. Синтетичний період класичної грецької філософії: Платон та Арістотель. Специфіка філософії еллінізму (епікуреїзм, стоїцизм, скептицизм). Римська антична філософія. Неоплатонізм.

Релігійний характер філософської думки Середньовіччя. Теоцентризм. Вчення про людину. Віра і знання. Основні напрямки розвитку християнської філософії: апологетика, патристика, схоластика, містика. Реалізм і номіналізм. Філософія Томи Аквінського. Теорія двоїстої істини. Гален і схоластична медицина.

Філософія Відродження. Атропоцентричний характер філософії Відродження. Гуманізм і проблеми індивідуальності. Натурфілософія епохи Відродження. Утопізм. Реформація.


Тема 3. Філософія Модерну та сучасна західна філософія.

Філософія Нового часу. Механіцизм та деїзм. Проблема методу наукового пізнання: емпіризм та раціоналізм. Філософське обґрунтування нової картини світу: Бекон, Декарт, Спіноза, Ляйбніц, Локк, Берклі. Проблеми буття, людини і суспільства в філософії Просвітництва.

Класична німецька філософія. Кант як засновник німецької класичної філософії. Кант про дуалізм світу людського буття: природний і моральний. Філософія абсолютної ідеї та діалектика Гегеля. Антропологізм Фойєрбаха.

Критичний перегляд класичної моделі світорозуміння. Програма радикального оновлення філософії: позитивізм, філософія життя, марксизм. Відкриття несвідомих поривів життя: А. Шопенгаур, Ф. Ніцше, З. Фройд, А. Бергсон.

Криза цінностей західної цивілізації ХХ ст. і розвиток філософії. Проблема раціонального і ірраціонального як ключова в філософії ХХ ст. Сцієнтизм та антисцієнтизм. Особливості інформаційного суспільства (Д. Белл, А. Тофлер).Технократизм, його критика. Технократизм і медицина.

Німецький екзистенціалізм (М. Гайдеґґер, К. Ясперс. Французький екзистенціалізм (Ж.П. Сартр, А. Камю, Г. Марсель).

Еволюція релігійної філософії в у ХХ ст. Філософія неотомізму. Концепція християнського еволюціонізму П.Теяра де Шардена.

Історичні форми позитивізму. Неопозитивізм. Філософія модерну і постмодерну. Постпозитивізм та аналітична філософія. Критика цінностей західної цивілізації. Методи емансипації свідомості: феноменологія Е. Гуссерля, герменевтика Г. Гадамера.


Тема 4. Українська філософія

Філософська думка в Україні. Джерела української філософської культури. Національні особливості української філософії. Міфологічний світогляд праукраїнського етносу. Становлення християнського світогляду на Русі. Філософія Київської Русі ( ХІ – ХIV ст.)

Філософія Києво-Могилянської академії.

Розвиток “філософії серця”: Г. Сковорода, М. Гоголь, П. Юркевич.

Філософія Кирило-Мифодіївського братства. Проблема національної ідентичності та українська національна ідея у поглядах І. Франка, Липинського, Донцова.

Концепція ноосфери В. Вернадського. Основні напрямки розвитку української філософії ХХ ст. Київська філософська школа. Філософія української діаспори (Д. Чижевський, Рудницький, Мірчук та інші).


Змістовий модуль 2. Теоретичні та практичні проблеми філософії
Тема 1. Онтологія: філософське вчення про буття

Поняття метафізики та онтології. Історичний розвиток філософських інтерпретацій буття та небуття. Класична і некласична онтологія. Основні онтологічні концепції: матеріалізм, ідеалізм, монізм, дуалізм, плюралізм. Форми та рівні буття. Буття людини, природи, суспільства. Проблема субстанції як першооснови всіх форм буття.

Некласичні онтологічні концепції Н. Гартмана та М. Гайдеґґера.

Історичний розвиток філософських тлумачень матерії. Єдність матерії і руху. Типи та моделі руху. Простір і час як атрибути матерії. Фізичний, біологічний, соціальний, психологічний простір і час. Філософські та наукові трактування простору і часу.



Тема 2. Філософія свідомості. Філософська антропологія

Свідомість в структурі людської життєдіяльності. Свідомість, мова і мовлення. Структура свідомості. Свідомість і самосвідомість. Основні функції свідомості. Проблема природи свідомості та співвідношення мозку і свідомості: фізикалізм та дуалізм. Свідомість крізь призму психоаналітичної теорії З. Фройда.

Феномен несвідомого, його природа та функції. Місце несвідомого в духовному світі і бутті людини. Колективне несвідоме у теорії К Юнга.

Проблеми людського буття у філософії. Сутність та існування людини в історії філософії. Проблема походження людини. Природні, соціальні та духовні виміри людського буття. Індивід, особа та особистість як специфічні рівні існування людини.

Свобода і відповідальність як фундаментальні атрибути людського існування. Філософська проблема взаємовідношення душі і тіла людини: дуалізм та внутрішні суперечності природи людини крізь призму філософських концепцій різних епох. Філософська антропологія ХХ ст.: концепції Е. Касіррера, Г. Плеснера, А. Ґелена та М. Шелера.

Конструктивне та деструктивне в природі людини. Проблема тілесності. Духовне і тілесне, психічне і соматичне у західній і східній медичних парадигмах.

Проблема сенсу життя і самореалізації людини. Життя і смерть в духовному досвіді людства. Проблеми гуманізму і його історичні типи: античний, ренесансний, сучасний. Гуманізм і медицина.
Тема 3. Гносеологія: проблема пізнання та істини. Феномен науки.

Пізнання як форма духовного освоєння дійсності та самореалізації людини. Гносеологія та епістемологія. Предмет теорії пізнання, її основні принципи. Структура пізнавального процесу: об’єкт, суб’єкт, предмет, засіб, результат, методи пізнання.

Чуттєве і раціональне, емпіричне і теоретичне пізнання. Медичний діагноз як єдність чуттєвого і раціонального в пізнанні.

Проблема пізнаваності світу: гносеологічний оптимізм, агностицизм, скептицизм. Істина як процес (об’єктивна і суб’єктивна, абсолютна і відносна істина). Істинність і хибність. Істина і вірогідність. Істина і правда. Критерії істини. Основні концепції істини: кореспондентна, когерентна, прагматична, конвенціальна. Відповідальність за помилку в медицині.

Специфіка і логіка наукового пізнання та його етапи (проблема, факт, гіпотеза, концепція, теорія, ідея як форма наукового знання). Наука і позанаукові форми пізнання (буденне, релігійне, художнє). Емпіричний і теоретичний рівні наукового пізнання. Специфіка клінічного мислення.

Проблема розвитку науки: епістемологічний еволюціонізм, епістемологічний анархізм, теорія наукових революцій. Наука як соціокультурний феномен та соціальний інститут. Етос науки.


Тема 4. Соціальна філософія та філософія історії.

Соціальна філософія в системі філософського знання. Специфіка і об’єкт соціального пізнання. Основні підходи до розуміння суспільства. Суспільство як система соціальних відносин. Типологія соціальних відносин. Система регуляції соціальних відносин.

Особливості історичних типів суспільства: аграрного, індустріального, постіндустріального. Концепція «відкритого суспільства» К. Поппера. Теорія соціальної стратифікації і соціальної мобільності (П. Сорокін, Т Парсонс).

Етносоціальні процеси в системі суспільних відносин. Історичні форми спільностей людей (рід, плем’я, народність, нація). Взаємозв’язок національного та загальнолюдського в сучасному світі.

Культура як об`єкт філософського аналізу. Культура як спосіб людського буття. Символічна природа культури. Діалогічний характер культури. Типологія культури. Етнічна, національна, світова культура. Елітарна, масова культура і субкультура. Проблема консюмеризму та масової культури (Х. Ортега-і-Гассет, Т. Адорно, М. Горкгаймер). Національне і загальнолюдське в культурі. Українська національна культура в контексті світової культури, проблема її розвитку. Проблеми і перспективи сучасної цивілізації.

Функції культури в розвитку суспільства. Культура як спосіб самовизначення і розвитку особи. Проблема гуманізації і гуманітаризації медичної культури в її історичному розвитку.

Культура і цивілізація. Східна і західна модель культури і їх взаємовпливи. Плюралізм сучасних культур і цивілізацій. Циклічна концепція О. Шпенглера.

Історія як предмет філософського дослідження. Суб’єкти історичного процесу. Рушійні сили історичного процесу. Формаційне і цивілізаційне тлумачення історичного процесу. Проблема спрямованості і сенсу історії Концепція прогресивного і регресивного руху історії. Концепція «Осьового часу» К. Ясперса. Ідея кінця історії. Постісторичний стан суспільства.


Змістовий модуль 3. Біоетика.

Тема 1. Історичні корені біоетики. Епістемологія та етико-культурні корені біоетики. Філософські основи біоетики. Право на життя від моменту запліднення. Біоетична концепція демографії. Проблеми аборту.

Чинники виникнення біоетики. Визначення біоетики. Метод дослідження у біоетиці. Закон моральний і закон цивільний. Течії (види) біоетики. Сутність персоналістичної біоетики. Епохи становлення медичної етики (домодерна, модерна, постмодерна). Біоетика і медичний патерналізм. Сфери та нарями біоетики. Спорідненість біоетики з деонтологією в медицині. Біоетика у процесі становлення національної системи охорони здоров’я в Україні. Засади біоетики у реалізації покликання лікаря.

Міждисциплінарність біоетики. Біомедичний, психологічний, соціологічний та юридичний аспекти з точки зору епістемологічного статусу біоетики. Основні моделі біоетики. Філософське обґрунтування етичного судження в біоетиці. Принципи і засади персоналістичної біоетики. Співпраця (співучасть) в злочині. Персоналістична етика лікарської чесноти Е. Пеллєгріно і Д. Томазма. Принципіалізм (північно-американська модель біоетики) Т. Біачемпа і Дж. Чілдреса. Засади біоетики принципіалізму. Контрактуалізм Дж. Енгелгардта. Нова модель П. Сінґера.

Креаціонізм і персоналізм як теоретичне підґрунтя біоетики. Недосконалість матеріалістичного розуміння людини. Відображення сутності біоетики у вченні Томи Аквінського та в неотомізмі. Релігійний екзистенціалізм. Феноменологічна концепція тілесності. Філософська антропологія про сутність людини.

Життя як цінність. Біоетика про статус людського ембріона. Людина в контексті Біблії та вчення Церкви. Стать людини. Стать і ґендер. Ранні етапи розвитку людини. Право людини на життя від моменту запліднення: а) аборт — порушення основного права людини на життя; б) права людини і новітні репродуктивні технології. Їх оцінка в контексті біоетики; в) право на життя в контексті прав людини. Гідність і недоторканість людського життя від моменту запліднення до природної смерті.

Лібералізація абортів як наслідок абортивної культури і морального занепаду суспільства та причина демографічної кризи. Класифікація абортів та їх оцінка з погляду біоетики. Критерій етичної дозволеності пренатального обстеження. Хірургічні методи аборту. Фармакологічні методи (медикаментозний аборт). Вирішення проблеми постабортного синдрому в контексті біоетики

.

Тема 2. Контрацепція та її альтернатива – природні методи розпізнавання днів плідності. Біоетична концепція охорони життя людини. Проблеми допоміжних репродуктивних технологій та їх альтернатива – НаПроТехнології. Біоетична неприпустимість продукування та використання живих людських ембріонів для отримання стовбурових клітин. Шлях до можливості клонування людини – знецінення гідності людського розмноження та ембріону. Основи біобезпеки. Інформована згода та експериментування на людині Маніпуляції з психічним здоров’ям людини.

Невідповідність методів контрацепції природі людської особи та її гідності. Класифікація засобів контрацепції та їх оцінка з погляду біоетики. Біоетична оцінка безпосередньої та опосередкованої стерилізації. Природні методи розпізнавання днів плідності. Біоетичні основи утримання від дошлюбних і позашлюбних статевих стосунків

Біоетичні проблеми репродуктивних технологій. Допоміжні репродуктивні технології як загроза людському життю та гідності людини. Нормативно-правові акти України щодо репродуктивних технологій. Критерій етичної дозволеності допоміжних прокреативних технологій. Альтернатива допоміжних репродуктивних технологій — НаПроТехнології.

Гідність людської істоти як особистості від моменту запліднення. Неприпустимість фетальної терапії з позиції біоетики.

Клонування. Методи клонування. Штучне розмноження без гамет.

Аргументи біоетики проти можливості клонування людини.

Основи біобезпеки. Життя клітин у людському організмі. Проблеми біомедичних маніпуляцій та генної інженерії в контексті гідності людини, її цілісності та ідентичності. Небезпека застосування новітніх біотехнологій в контексті біоетики. Проблеми біомедичних маніпуляцій та генної інженерії в контексті біобезпеки. Критерії етичної дозволеності. Нормативно-правові акти щодо поводження з ГМО та застосування технологій генної інженерії в контексті біобезпеки. Поводження з ГМО в контексті забезпечення біологічної та генетичної безпеки. Небезпечність застосування генетично модифікованих організмів для людини і довкілля. Небезпечне харчування. Проблеми впровадження нанотехнологій та наслідки їх застосування для людини та навколишнього середовища. Проблеми нанобезпеки в контексті біоетики. Людина і довкілля.

Інформована згода та експериментування на людині. Маніпуляції з психічним здоров’ям людини

Етичні вимоги до проведення експериментів на людині. Класифікація досліджень. Основні нормативно-правові акти стосовно експериментальних досліджень. Етичні комітети, їх рівні, функції та характеристики. Інформована згода як головна засада медичного експерименту. Нагляд за досліджуваними ліками як попередження можливих негативних їх наслідків використання. Виробництво ліків-сиріт фармацевтичними фірмами в контексті державного фінансового стимулювання. Підстави використання плацебо в контексті експериментування. Умови етичної дозволеності. Проблема експериментування на людських зародках і ембріонах в контексті визнання гідності людської особистості у пренатальній фазі розвитку. Маніпуляції з психічним здоров’ям людини.
Тема 3. Біоетика і трансплантація органів. Ксенотрансплантація з точки зору біоетики. Проблема евтаназії в контексті біоетики. Альтернатива евтаназії – паліативне лікування.

Біоетика і трансплантація органів. Ксенотрансплантація з точки зору біоетики

Труднощі та успіхи трансплантології. Проблеми дарування органів і тканин у контексті біоетики. Трансплантація та ідентичність людської особи . Проблема діагностування смерті. Інформована згода

і трансплантація органів. Проблеми призначення дарованих органів у контексті біоетики. Загальні етичні засади трансплантології та їх відображення у міжнародному і внутрішньодержавному законодавствах.

Історія та сучасний стан розвитку ксенотрансплантації. Рушійні сили та позитивні моменти. Можливі негативні наслідки, перешкоди та перестороги. Засади біоетики в галузі ксенотрансплантації.

Проблема евтаназії в контексті біоетики. Альтернатива евтаназії — паліативне лікування

Смерть як суспільний феномен. Евтаназія з погляду біоетики. Етична оцінка евтаназії. Евтаназія і право на життя: стан законодавчого регулювання в Україні. Моральні проблеми самогубства. Особливості паліативної терапії. Біоетичні проблеми реанімації.
Тема 4. Стан і перспективи розвитку біоетики в Україні. Вплив біоетики на ефективність діяльності органів та установ системи охорони здоров’я України. Біоетичний аспект боротьби з алкоголізмом. Тютюнозалежність як проблема біоетики. Проблема профілактики наркоманії та реабілітації і ресоціалізації наркозалежних. Профілактика СНІДу та лікування хворих на СНІД в контексті біоетики. Біоетика і соціальні проблеми.

Стан і перспективи розвитку біоетики в Україні. Вплив біоетики на ефективність діяльності органів та установ системи охорони здоров’я України

Організаційні заходи з впровадження біоетики в Україні. Діяльність інституцій з біоетики в Україні. Співпраця з міжнародними організаціями в галузі біоетики. Сфера компетенції Інституту біоетики імені Ярослава Базилевича. Внесок завідувача кафедри організації і управління охорони здоров’я, доцента Ярослава Базилевича у розвиток біоетики в Україні (зі спогадів автора).

Досвід викладання біоетики у Львівському національному медичному університеті імені Данила Галицького.

Комітети з біоетики: функції і характеристики. Типи комісій з біоетики.

Міжнародні організації з питань охорони здоров’я та їх вплив на формування законодавства в Україні.

Криза в галузі права людини на життя. Недоліки українського законодавства щодо захисту гідності людини.

Біоетичний аспект боротьби з алкоголізмом. Тютюнозалежність як проблема біоетики. Проблеми профілактики наркоманії та реабілітації і ресоціалізації наркозалежних.

Алкоголізм як психофізична патологія та соціальна проблема. Заходи державних органів щодо подолання алкоголізму. Громадські антиалкогольні організації та подолання алкоголізму в контексті біоетики.

Загроза тютюнокуріння життю та здоров’ю.

Заходи подолання проблеми тютюнозалежності в контексті біоетики.

Небезпека наркоманії. Програми профілактики наркоманії.

Зарубіжний досвід профілактики та боротьби з наркозалежністю.

СНІД — маленький світ великого хаосу

Природа виникнення СНІДу та перебіг цього захворювання. Шляхи передачі ВІЛ-інфекції.

Профілактика СНІДу та лікування хворих на СНІД в контексті біоетики.

Біоетика і соціальні проблеми

Визначення поняття “здоров’я” та проблеми хвороби в біоетиці. Погляди на вакцинацію у світлі біоетики. Гомеопатія і біоетика. Гомосексуалізм як проблема біоетики. Транссексуалізм і корекція статевої ідентифікації. Війна як антигуманне явище. Головні мотиви проти смертної кари. Вплив засобів масової інформації на формування біоетичного мислення особистості.




3. Структура навчальної дисципліни


Назви змістових модулів

і тем


Кількість годин

денна форма

заочна форма

усього

у тому числі

усього

у тому числі

л

сем

лаб.

інд.

с. р.

л

сем

лаб.

інд.

с. р.

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

Модуль 1

Змістовий модуль 1. Історичний розвиток предмету філософії

Тема 1 Філософія і світогляд. Філософія і наука.




2

2







4



















Тема 2. Історичний розвиток філософії: Античність, Середні Віки та Відродження




2

6







12



















Тема 3. Філософія Модерну та сучасна західна філософія




2

4







8



















Тема 4. Українська філософія




2

2







4



















Разом за змістовим модулем 1
















28



















Змістовий модуль 2. Теоретичні та практичні проблеми філософії

Тема 1. Онтологія: філософське вчення про буття




2

2







4



















Тема 2. Філософія свідомості. Філософська антропологія




2

4







8



















Тема 3. Гносеологія: проблема пізнання та істини. Феномен науки.




2

2







4



















Тема 4. Соціальна філософія, філософія культури та філософія історії.




2

4







6



















Разом за змістовим модулем 2













3

22



















Змістовий модуль 3. Біоетика

Тема 1. Історичні корені біоетики. Епістемологія та етико-культурні корені біоетики. Філософські основи біоетики. Право на життя від моменту запліднення. Біоетична концепція демографії. Проблеми аборту.




-

2







3



















Тема 2. Контрацепція та її альтернатива – природні методи розпізнавання днів плідності. Біоетична концепція охорони життя людини. Проблеми допоміжних репродуктивних технологій та їх альтернатива – НаПроТехнології. Біоетична неприпустимість продукування та використання живих людських ембріонів для отримання стовбурових клітин. Шлях до можливості клонування людини – знецінення гідності людського розмноження та ембріону. Основи біобезпеки. Інформована згода та експериментування на людині Маніпуляції з психічним здоров’ям людини.




-

2







3



















Тема 3. Біоетика і трансплантація органів. Ксенотрансплантація з точки зору біоетики. Проблема евтаназії в контексті біоетики. Альтернатива евтаназії – паліативне лікування.




-

2







4



















Тема 4. Стан і перспективи розвитку біоетики в Україні. Вплив біоетики на ефективність діяльності органів та установ системи охорони здоров’я України. Біоетичний аспект боротьби з алкоголізмом. Тютюнозалежність як проблема біоетики. Проблема профілактики наркоманії та реабілітації і ресоціалізації наркозалежних. Профілактика СНІДу та лікування хворих на СНІД в контексті біоетики. Біоетика і соціальні проблеми.




-

2







4



















Разом за змістовим модулем 3




-

8




3

14


















        1. Усього годин


120

16

34




6

64




















4. Теми лекцій


з/п


Назва теми

Кількість

годин


1

Філософія і світогляд. Філософія і наука.

2

2

Історичний розвиток філософії: Античність, Середні Віки та Відродження

2

3

Філософія Модерну та сучасна західна філософія

2

4

Українська філософія

2

5

Онтологія: філософське вчення про буття

2

6

Філософія свідомості. Філософська антропологія

2

7

Гносеологія: проблема пізнання та істини. Феномен науки.

2

8

Соціальна філософія, філософія культури та філософія історії.

2




Разом

16


5. Теми семінарських занять


з/п


Назва теми

Кількість

годин


1

Філософія і світогляд. Філософія і наука.

2

2

Філософія Давнього Сходу

2

3

Антична філософія

2

4

Філософія Середніх Віків та Відродження

2

5

Філософія Нового часу. Класична німецька філософія.

2

6

Сучасна західна філософія

2

7

Українська філософія

2

8

Онтологія: філософське вчення про буття

2

9

Філософія свідомості

2

10

Філософська антропологія

2

11

Гносеологія: проблема пізнання та істини. Феномен науки.

2

12

Соціальна філософія та філософія культури

2

13

Філософія історії

2

14

Історичні корені біоетики. Епістемологія та етико-культурні корені біоетики. Філософські основи біоетики. Право на життя від моменту запліднення. Біоетична концепція демографії. Проблеми аборту.

2

15

Контрацепція та її альтернатива – природні методи розпізнавання днів плідності. Біоетична концепція охорони життя людини. Проблеми допоміжних репродуктивних технологій та їх альтернатива – НаПроТехнології. Біоетична неприпустимість продукування та використання живих людських ембріонів для отримання стовбурових клітин. Шлях до можливості клонування людини – знецінення гідності людського розмноження та ембріону. Основи біобезпеки. Інформована згода та експериментування на людині Маніпуляції з психічним здоров’ям людини.

2

16

Біоетика і трансплантація органів. Ксенотрансплантація з точки зору біоетики. Проблема евтаназії в контексті біоетики. Альтернатива евтаназії – паліативне лікування.

2

17

Стан і перспективи розвитку біоетики в Україні. Вплив біоетики на ефективність діяльності органів та установ системи охорони здоров’я України. Біоетичний аспект боротьби з алкоголізмом. Тютюнозалежність як проблема біоетики. Проблема профілактики наркоманії та реабілітації і ресоціалізації наркозалежних. Профілактика СНІДу та лікування хворих на СНІД в контексті біоетики. Біоетика і соціальні проблеми.

2




Разом

34

План семінарських занять змістових модулів 1 «Історичний розвиток предмету філософії»

і 2 «Теоретичні та практичні проблеми філософії»
Тема 1. Філософія і світогляд. Філософія і наука.

1. Філософія і світогляд. Історичні типи світогляду: міфологічний, релігійний, філософський та науковий.

2. Структура філософського знання. Функції філософії.

3. Філософія та наука.

4. Філософські та наукові методи. Їх класифікація та характеристика.

Тема 2. Філософія Давнього Сходу.

1. Східна та західна філософські парадигми.

2. Філософія Давнього Китаю: даосизм і конфуціанство.

3. Філософія Давньої Індії: засадничі світоглядні настанови, періоди, школи. Буддизм.



Тема 3. Антична філософія.

1. Специфіка грецької філософії та грецького культурного середовища.

2. Проблема Архе у філософії досократиків.

3. Антропологічний поворот у грецькій філософії: софісти і Сократ.

4. Синтетичний етап класичного періоду грецької філософії: порівняння онтологічних, гносеологічних

та етико-політичних концепцій Платона і Арістотеля.

5. Період Еллінізму: світоглядні орієнтири та основні школи (кініки, скептики, епікурейці, стоїки, неоплатоніки).

Тема 4: Філософія Середньовіччя та Відродження.

1.Особливості християнського світогляду та його роль у середньовічній філософії. Головні етапи та проблематика середньовічної філософії.

2. Філософія Аврелія Августина.

3. Схоластика: а) проблема віри і розуму;

б) раціональні докази існування Бога;

в) проблема універсалій.

4. Філософія Відродження:

а) антропоцентричний гуманізм;

б) утопізм;

в) нове природознавство.



Тема 5: Філософія Нового часу. Класична німецька філософія.

1. Особливості філософії Нового часу.

2. Два методи наукового пізнання: емпіризм у філософії Френсіса Бекона та раціоналізм у філософії Рене Декарта.

3. Теорія суспільного договору: порівняння концепцій Томаса Гобса та Джона Локка.

4. Загальна характеристика філософії Просвітництва. "Коперніканський поворот" у філософії Імануїла Канта.

5. Філософія Ґеорґа Геґеля.



Тема 6: Сучасна західна філософія.

1. Особливості некласичної філософії (ХІХ - ХХ ст).

2. Раціоналістична філософія:

а) позитивізм;

б) марксизм.

3. Ірраціоналістична філософія:

а) філософія Артура Шопенгауера;

б) філософія Фрідріха Ніцше.

4. Екзистенціалізм та персоналізм ХХ ст.

Тема 7: Українська філософія.

1. Особливості міфологічного світогляду та національної ментальності українців. Специфіка української філософії.

2. Огляд проблематики основних етапів української філософії:

а) філософія Доби Київської Русі;

б) філософія Доби Козацької Держави: Києво-Могилянська академія;

в) філософія Романтизму: Кирило-Мефодіївське братство.

3. Філософія Григорія Сковороди.

4. Проблема національної ідеї та мови Олександра Потебні та Івана Франка.

5. Вчення про ноосферу Володимира Вернадського.

Тема 8: Онтологія: філософське вчення про Буття.

1. Онтологія та метафізика. Основні категорії онтології (буття, субстанція, небуття, становлення). Форми буття.

2. Класична онтологічна парадигма:

а) ідеалізм та матеріалізм;

б) монізм, дуалізм, плюралізм.

3. Некласична онтологічна парадигма Н. Гартмана та М. Гайдеґґера.

4. Матерія:

а) форми матерії;

б) простір та час: натуралістичні (субстанціалістська теорія Ньютона та теорія відносності Айнштайна) та культурологічні концепції.

в) рух: форми, моделі руху, розвиток.



Тема 9: Філософія свідомості.

1. Проблема природи свідомості: фізикалізм та дуалізм. Структура свідомості. Свідомість і мова. Самосвідомість.

2. Свідомість у психоаналізі Зиґмунда Фройда. Колективне несвідоме в концепції Карла Юнга. Поняття архетипів.

3. Свідомість крізь призму феноменології Едмунда Гуссерля.



Тема 10: Філософська антропологія.

1. Проблема сутності людини.



            1. 2. Концепції походження людини.

3. Антропологічні концепції Ернста Касіррера, Макса Шелера, Арнольда Гелена, Гельмута Плеснера.

Тема 11: Гносеологія: проблема пізнання та істини. Феномен науки.

1. Гносеологія та епістемологія. Рівні та форми пізнання. Типи знання.

2. Проблема пізнаваності світу: гносеоолгічний оптимізм, скептицизм та агностицизм. Проблема істини: типи істини та концепції.

3. Рівні наукового пізнання та форми наукового знання.

4. Концепції наукового розвитку: епістемологічний еволюціонізм Стівена Тулміна, епістемологічний анархізм Пола Фойєрабенда, концепція наукових революцій Томаса Куна.

5. Історичні типи наукової раціональності: класична, некласична та постнекласична наука.



Тема 12: Соціальна філософія та філософія культури.

1. Основні філософські підходи до трактування суспільства.

2. Історичні типи суспільства: аграрне, індустріальне, постіндустріальне.

3. Культура та цивілізація. Типологія культур.

4. Проблема масової культури. "Бунт мас" Хосе Ортеги-і-Гассета.

Тема 13: Філософія історії.

1. Історія як предмет філософського дослідження:

2. Проблема мети та кінця історії.

3. Проблема законів історичного розвитку та критика історицизму;

4. Проблема періодизації історії. Концепція "Осьового часу" Карла Ясперса.
8. Самостійна робота

Самостійна робота є важливою складовою оволодіння навчальним матеріалом курсу “Філософія та біоетика”. Самостійна робота може виконуватись у бібліотеці університету, комп'ютерних класах, а також в домашніх умовах. На кафедрі створено методичний кабінет-бібліотеку, де студенти мають змогу збирати матеріал і отримувати консультації для виконання самостійної роботи.

Зміст самостійної роботи з курсу “Філософія та біоетика” визначається програмою дисципліни, методичними матеріалами та завданнями, отриманими від викладача.

Самостійна робота з “Філософії та біоетика” здійснюється у двох організаційних формах: традиційній та індивідуальній.

Традиційна самостійна робота виконується у вільний від занять час, здебільшого поза аудиторією або у методичному кабінеті-бібліотеці кафедри. Вона включає підготовку до лекцій, практичних занять, індивідуальних завдань з дисципліни. До останніх належать: написання есе, підготовка рефератів, вирішення проблемних завдань. Викладачі кафедри проводять консультування студентів відповідно до затвердженого графіка. Зміст індивідуальних завдань сформовано таким чином, щоб сприяти формуванню світогляду студентів-фармацевтів, зростанню їх комунікативної компетенції.

Індивідуальна самостійна робота виконується відповідно до визначених завдань та сприяє поглибленому вивченню теоретичного матеріалу, формуванню вмінь використовувати знання для вирішення практичних завдань. Дана форма самостійної роботи представлена написанням рефератів та ece на основі опрацювання першоджерел.


Теми самостійної роботи змістових модулів 1 «Історичний розвиток предмету філософії»

і 2 «Теоретичні та практичні проблеми філософії»


з/п


Назва теми

Кількість

годин


1.

Філософія і світогляд. Філософія і наука.

4

2.

Філософія Давнього Сходу

4

3.

Антична філософія

4

4.

Філософія Середніх Віків та Відродження

4

5.

Філософія Нового часу. Класична німецька філософія.

4

6.

Сучасна західна філософія

4

7.

Українська філософія

4

8.

Онтологія: філософське вчення про буття

4

9.

Філософія свідомості

4

10.

Філософська антропологія

4

11.

Гносеологія: проблема пізнання та істини. Феномен науки.

4

12.

Соціальна філософія та філософія культури.

3

13.

Філософія історії

3

14.

Індивідуальна СРС: ессе, реферати, доповіді студентів на секції філософії щорічних студентських конференцій.

3




Разом

53


Теми самостійної роботи Змістового модуля 3 «Біоетика»




з.п.

тема

Кількість годин



Статус ембріона як особистості людини

3



Право людини на життя з моменту запліднення до природної смерті

3



Біоетична концепція демографії

4



Проблеми біомедичних маніпуляцій та генної інженерії

4



Індивідуальна СРС: доповіді студентів на секції біоетики щорічних студентських наукових конференцій

3




Разом

17



9. Індивідуальні завдання передбачають написання есе на основі опрацювання першоджерел. В есе обсягом від 4 до 6 сторінок студент повинен висвітлити основні ідеї прочитаного філософського тексту, проаналізувати актуальність цих ідей для сучасності та висловити власний погляд на обрану проблематику.

Пропоновані теми есе:



  1. Теоретичні витоки громадянського суспільства в політичній філософії Арістотеля (за працею Арістотеля «Політика»).

  2. Добро, щастя та діяльність людини в інтерпретації Арістотеля (за працею Арістотеля «Нікомахова етика»).

  3. Витоки суб’єктивної концепції часу філософія Аврелія Августина (за працею Аврелія Августина «Сповідь»).

  4. Етичний ідеал у філософії стоїцизму (за працею Сенеки «Моральні листи до Луцилія»).

  5. Нова ідентичність Модерну (за працею М. Гайдеґґера «Час картини світу»).

  6. Проблема методу в раціоналізмі Нового часу (за працею Р. Декарта «Роздуми про метод»).

  7. Трагізм людського існування в інтерпретації Б. Паскаля (за працею Б. Паскаля «Думки»).

  8. Прогрес та історія у філософії Просвітництва (за працею І. Канта «Ідея всезагальної історії у всесвітньо-громадянському плані»).

  9. Проблема самопізнання: людина як мікрокосм (за працею Г. Сковороди «Наркіс»).

  10. Проблема віри та раціональності: «трагічний герой» та «лицар віри» у філософії С. К’єркегора (за працею С. К’єркегора «Страх і тремтіння»).

  11. Проблема бунту в екзистенціалізмі А. Камю (за працею А. Камю «Бунтівна людина»).

  12. Християнський еволюціонізм як спроба примирення релігійних та наукових поглядів на природу людини і всесвіту (за працею П. Тейяра де Шардена «Феномен людини»).

  13. «Відкрите суспільство»: перспективи ліберальної демократії (за працею К. Поппера «Відкрите суспільство та його вороги»).

  14. Вплив науки на появу масової культури та вплив масової науки на сучасний розвиток науки (за працею Х. Ортеги-і-Гассета «Бунт мас»).

  15. Людина масової культури та ідеологія консюмеризму (за працею Герберта Маркузе «Одновимірна людина»).

  16. Сучасність як заперечення лінійності історії (за працею Ж. Бодріяра «Ілюзія кінця або страйк подій»).



10. Завдання для самостійної роботи забезпечують поглиблене вивчення студентами тем семінарських занять. До кожної теми пропонуються такі додаткові питання для самостійного опрацювання:

Тема 1.

  1. Предмет філософії в контексті історії філософії.

  2. Міфологія та міфотворчість у сучасному світі.

  3. Філософія і медицина.

Тема 2.

  1. Східна медична парадигма.

  2. Філософія йоги.

  3. Концепція людини та медична практика крізь призму давньокитайської філософії.

Тема 3.

  1. Правило «золотої середини», золоте правило моральності та поняття обов’язку у філософії Давнього світу.

  2. Вплив філософії Платона та неоплатонізму на формування християнської філософської думки Середніх Віків.

Тема 4.

  1. Концепція Аврелія Августина про Град Божий та Град Земний.

  2. Порівняння середньовічного та ренесансного гуманізму.

  3. Реформація. Вплив протестантської етики на розвиток капіталізму крізь призму концепції М. Вебера.

Тема 5.

  1. Проблема субстанції у філософії Б. Спінози та Г. Ляйбніца.

  2. Вплив матеріалізму Просвітництва на формування західної медичної парадигми. Поняття «людина-машина» у філософії Ж. де Ла Метрі.

  3. Філософія Романтизму та проблема національної ідентичності.

  4. Антропологізм філософії Л. Фойєрбаха.

Тема 6.

  1. Неотомізм Ж. Марітена.

  2. Персоналізм у філософії ХХ ст.

  3. Філософія структуралізму.

  4. Герменевтика.

Тема 7.

  1. Реформаційні ідеї в Україні. Філософсько-релігійні погляди І. Вишенського.

  2. Острозький культурно-освітній осередок.

  3. Філософські погляди представників Кирило-Мефодіївського братства.

Тема 8.

  1. Концепція руху у філософії Арістотеля.

  2. Синергетика – теорія самоорганізації.

Тема 9.

  1. Свідомість та мова.

  2. Проблема штучного інтелекту.

Тема 10.

1. Тілесність людини і культура.

2. Цілі існування людини в концепції А. Печчеї.



Тема 11.

  1. Інтуїція в науковому пізнанні. Інтуїція в медичній практиці.

  2. Пізнання і творчість. Концепції творчості в історії філософії.

  3. Соціокультурна детермінованість процесу пізнання.

  4. Наука як соціальний інститут. Етос науки.

Тема 12.

  1. Становлення ідеї громадянського суспільства в історії філософії.

  2. Типи субкультур.

Тема 13.

  1. Проблема рушійних сил історії.

  2. Філософія історії Г. Геґеля.


11. Методи навчання У процесі викладання дисципліни застосовуються різні методи навчання: усне обговорення питань теми із залученням більшої частини студентів групи; бліц-опитування; дискусії з проблемних ситуацій; реферативні виступи; тестування студентів в письмовій формі; виконання письмових завдань тощо.

12. Методи контролю Види контролю: поточний і підсумковий. Форма підсумкового контролю відповідно до навчального плану — залік. Поточний контроль здійснюється під час проведення навчальних занять і має на меті перевірку засвоєння навчального матеріалу. Форми проведення поточного контролю під час навчальних занять за 4-ри бальною (національною) шкалою: усне опитування, письмові завдання, тести, реферати, ecce тощо. Студент має отримати оцінку з кожної теми для подальшої конвертації оцінок у бали за багатобальною (200-бальною) шкалою.

      1. Каталог: uploads -> repository -> filosof -> 02.Робочі програми
        02.Робочі програми -> Міністерство охорони здоров’я україни львівський національний медичний університет імені данила галицького „затверджую”
        02.Робочі програми -> Міністерство охорони здоров’я україни львівський національний медичний університет імені данила галицького „затверджую”
        02.Робочі програми -> Міністерство охорони здоров’я україни львівський національний медичний університет імені данила галицького „затверджую”
        02.Робочі програми -> Робоча програма навчальної дисципліни " філософія та біоетика" для студентів І курсу стоматологічного факультету
        02.Робочі програми -> Міністерство охорони здоров’я україни львівський національний медичний університет імені данила галицького „затверджую”
        02.Робочі програми -> Робоча програма навчальної дисципліни " філософія та біоетика" для студентів І курсу стоматологічного факультету


        Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3




База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2020
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка