Робоча програма навчальної дисципліни 14. 03. 08 імунологія та алергологія (шифр І назва спеціальності) Напрям підготовки



Скачати 419.28 Kb.
Сторінка1/3
Дата конвертації17.01.2017
Розмір419.28 Kb.
ТипРобоча програма
  1   2   3
Форма № Р-3.04
Вінницький національний медичний університет ім. М.І.Пирогова

Кафедра фтизіатрії з курсом клінічної імунології та алергології

ЗАТВЕРДЖУЮ

Проректор з навчальної роботи

професор Гумінський Ю.Й.

“_29”___08__2016_року
РОБОЧА ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ
14.03.08 імунологія та алергологія

(шифр і назва спеціальності)


Напрям підготовки 12 01 «Медицина»

(шифр і назва напряму підготовки)


Спеціальність 7.1210004 «Медична психологія»

(шифр і назва навчальної дисципліни)


Факультет медичний №2

(назва інституту, факультету, відділення)

25.06.2016


Робоча програма _з імунології та алергології__для студентів V курсу

(назва навчальної дисципліни)

за напрямом підготовки медицина, спеціальністю медична психологія

„25” червня 2015 року _ С.28.


Розробники:(вказати авторів, їхні посади, наукові ступені та вчені звання)

к.мед.н., доцент Бондарчук О.Б.

Робоча програма затверджена на засіданні кафедри __фтизіатрії з курсом клінічної імунології
Протокол від. “__20__”__06__2016__ року № _17__
В/о зав. кафедри _

доцент, к.мед.н

_______________________ (Кулик Л.Г.)

(підпис)

“_24”___06___ 2016року

Схвалено методичною радою терапевтичних дисциплін вищого навчального закладу за напрямом підготовки (спеціальністю) медицина 1001

Протокол від. «_24 «_06__2016 року № 25
Голова д.мед.н., проф.Серкова В.К.
“__24_”__06___2016_ року _______________ (_____________________)

(підпис) (прізвище та ініціали)

2016 рік


  1. Опис навчальної дисципліни




Нормативні

дані


Форма навчання

Курс

Семестри



Кількість годин, з них

Види контролю

Всього


Аудиторних

Залік

Іспит

Лекції


Практичні

заняття




Семінари


Лабораторні

СРС







Денна

V

ІX


24

2

14







8

Диф.

Залік



Згідно рішення Вченої Ради від 28.02.2013 року структурна форма дисципліни на модулі залишається без змін, міняється лише форма модульного контролю на залік, за який виставляється традиційна оцінка, яка переводиться в бали (Шкала перерахунку традиційних оцінок у рейтингові бали (200 балів) для дисциплін, що закінчуються заліком, прийнятої рішенням Вченої ради ВНМУ протокол №2 від 28.09.10 року).




  1. МЕТА ВИВЧЕННЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

Мета (кінцеві цілі) вивчення клінічної імунології та алергології встановлена на основі ОКХ та ОПП підготовки лікаря за фахом і є основою для побудови змісту навчальної дисципліни. Опис цілей сформульований через вміння у вигляді цільових завдань (дій). На підставі кінцевих цілей до кожного модулю або змістового модулю сформульовані конкретні цілі у вигляді певних умінь (дій), цільових завдань, що забезпечують досягнення кінцевої мети вивчення дисципліни.



В результаті вивчення клінічної імунології студент повінен знати: ПП.154 Виявляти клінічні, гематологічні і імунологічні ознаки імунних порушень у хворих з гострою, рецививуючою та хронічною патологією, встановити попередній клінічний діагноз.

ПП.139 Визначати характер і принципи лікування імунологічних порушень у хворих з різною патологією, формувати диспансерні групи, групи ризику, проводити імунопрофілактику.



В результаті вивчення клінічної імунології студент повінен вміти:

ПП.212 Класифікувати симптоми та синдроми імунологічних порушень.

ПП.234 Проводити диференційну діагностику спадкових та набутих імунних порушень при різній патології на підставі імунологічного анамнезу, аналізу генеалогічного дерева, даних клінічного та лабораторного обстеження хворого.

ПП. 247 Складати план обстеження хворого, аналізувати отримані дані досліджень з урахуванням імунологічних процесів, віку хворого, стану здоров'я, пори року.


ЗМІСТ ПРОГРАМИ

Програма з клінічної імунології та алергології на V курсі за спеціальністю «Медична психологія», передбачає вивчення основ клінічної імунології та алергології за основними її розділам: загальна імунологія, імунопатологія: первинні та вторинні імунодефіцити, аутоімунні захворювання, трансплантаційна імунологія, імунологія репродукції, онкоімунологія, алергологія, при цьому наголос робиться на вивченні імунопатогенезу, клініки, імунодіагностика та алергологічна діагностики, лікування та профілактики імунозалежних захворювань.

Орієнтовна тривалість практичних занять – 2 години. Основна мета цієї програми – ознайомлення студента з різними аспектами клінічної імунології. Акцент робиться на навичках збору імунологічного та алергологічного анамнезу, проведення фізикального обстеження та проведення диференціальної діагностики частих клінічних проявів та захворювань. Студенти приймають участь в діагностично-лікувальному процесі амбулаторних (переважно) та стаціонарних пацієнтів під керівництвом асистентів та доцентів кафедри. Також передбачено ознайомлення з процедурами, що найчастіше зустрічаються в практиці клінічного імунолога та алерголога. Практичні заняття, клінічні обходи з асистентами та доцентами кафедри є найголовнішою частиною цієї програми. Видами навчальної діяльності студентів згідно з навчальним планом є:

а) лекції, б) практичні заняття, в) самостійна робота студентів (СРС).

Тематичні плани лекцій, практичних занять та СРС забезпечують реалізацію у навчальному процесі всіх тем, які входять до складу змістових модулів. Теми лекційного курсу розкривають проблемні питання відповідних розділів клінічної імунології та алергології. У лекційному курсі максимально використовують дидактичні засоби (мультимедійні презентації, слайди, учбові кінофільми, демонстрацію тематичних хворих). Лекційний та практичний етапи навчання студентів складаються переважно таким чином, щоб лекції або передували відповідним практичним заняттям, або, при ротації модулів, начитувались одним блоком.

Практичні заняття проводять на клінічних базах кафедри. Методика організації клінічних практичних занять з клінічної імунології та алергології передбачає необхідність:

- зробити студента учасником процесу надання медичної допомоги пацієнтам від моменту їх обстеження, постановки діагнозу, лікування до виписки зі стаціонару або при амбулаторному прийомі;

- оволодіти професійними практичними навичками; навиками роботи в команді студентів, лікарів, інших учасників надання медичної допомоги;

- сформувати відповідальність студента як майбутнього фахівця за рівень своєї підготовки, її удосконалення протягом навчання і професійної діяльності.

Для реалізації зазначеного необхідно на першому занятті з відповідного змістового модуля надати студенту докладний план його роботи на кафедрі та забезпечити організацію його реалізації.



ЗАВДАННЯ:

- методи дослідження, які має засвоїти студент;

- алгоритми (протоколи) обстежень, постановки діагнозу, лікування, профілактики відповідно до стандартів доказової медицини;

- доповіді історії хвороби пацієнта у навчальній групі, на клінічних обходах, практичних конференціях.

Курація пацієнта передбачає:


  1. з’ясування скарг хворого, анамнезу захворювання та життя, проведення опитування за органами та системами;

  2. проведення фізикального обстеження хворого та визначення основних симптомів захворювання;

  3. аналіз імунологічних лабораторних даних та даних алергологічного обстеження хворого;

  4. формулювання діагнозу хворого;

  5. призначення лікування;

  6. визначення заходів первинної та вторинної імунопрофілактики;

  7. доповідь результатів обстеження хворого командою студентів у навчальній групі, розбір під керівництвом викладача правильності встановлення діагнозу, диференційного діагноз, обсяг призначеного обстеження, лікувальну тактику, оцінку прогнозу та працездатності.

СРС та індивідуальна робота студентів складає 30% у навчальному плані. Вона містить:

  • опрацювання тем, які не входять до плану аудиторних занять;

  • роботу студентів у відділеннях клінічних баз кафедр, у тому числі у імунологічних лабораторіях та кабінетах алергологічної діагностики, інтерпретацію даних лабораторних та алергологічних методів дослідження у позааудиторний час;

  • засвоєння практичних навичок за допомогою фантомів та роботи з хворими (згідно переліку);

  • індивідуальну СРС (виступ на науково-практичній конференції клініки, написання статей, доповідь реферату на практичному занятті, тощо);

  • робота в комп’ютерному класі по підготовці до Кроку-2.

Викладачі та допоміжний персонал кафедри забезпечують можливість здійснювати СРС; під час практичних занять та підсумкового модульного контролю проводять контроль та оцінку її виконання. Теми, що винесено на самостійне опрацювання, оцінюються тільки під час підсумкового модульного контролю.

Кафедри та курси клінічної імунології та алергології мають право здійснювати перерозподіл навчальних годин усередині змістових модулів в межах програми залежно від організаційних і технічних можливостей, напрямків наукових досліджень, екологічних особливостей регіону, але повинні виконати у цілому обсяг вимог дисципліни згідно з кінцевими цілями ОКХ і ОПП за напрямом підготовки та навчальним планом.




Структура навчальної дисципліни

Кількість годин, з них

Рік навчання

Вид контролю

Всього

(годин/ кредитів)

Аудиторних

СРС

Лекцій

Практичних занять

Всього годин/ Кредитів ЕСТS

24/0,8

2

14

8

5




Модуль 1: Клінічна імунологія та алергологія
Змістових модулів - 2

24 год. /0,8 кредити ЕСТS

2

14

8

5

ПМК -Залік

Змістовий модуль №1

Імунологічний статус. Принципи оцінки та шляхи імунокорекції.




12/0,4


2

6

4







Змістовий модуль №2

Алергічні захворювання- діагностика та лікування.



12/0,4




8

4






Робоча програма складена на основі: програми з клінічної імунології та алергології для лікарів різних спеціальностей, студентів медичних ВУЗів, кабінетом з вищої і середньої освіти МОЗ України 3 березня 2009 р.



(назва програми, дата затвердження)


  1. Програма навчальної дисципліни

Клінічна імунологія та алергологія як навчальна дисципліна:

а) ґрунтується на вивченні студентами анатомії, фізіології, гістології, мікробіології, імунології, патофізіології, патоморфології, рентгенології, фармакології, пропедевтичної та факультативної терапії та педіатрії, радіології, екології й інтегрується з цими дисциплінами;

б) передбачає при вивченні взаємозв’язок з наступними дисциплінами: внутрішня медицина (пульмонологія, ендокринологія, гінекологія, ревматологія), хірургія, оториноляриногологія, неврологія, інфекційні хвороби, епідеміологія, педіатрія, дитячі інфекції, онкологія та формування умінь застосовувати знання з клінічної імунології та алергології в процесі подальшого навчання і у професійній діяльності;

в) сприяє пропаганді і дотриманню здорового способу життя та профілактиці імунопатологічних захворювань в процесі життєдіяльності.



Організація навчального процесу здійснюється за кредитно – модульною системою відповідно до вимог Болонського процесу.

Змістовий модуль 1: ІМУНОЛОГІЧНИЙ СТАТУС, ПРИНЦИПИ ОЦІНКИ ТА ШЛЯХИ ІМУНОКОРЕКЦІЇ

Конкретні цілі:

Студенти повинні:

  • Трактувати поняття «імунітет», фактори природженого та набутого імунітету.

  • Аналізувати зміни показників імунного статусу з урахуванням віку хворого, стану здоров’я та пори року.

  • Проводити опитування та фізикальне обстеження пацієнтів із імунними порушеннями.

  • Обґрунтовувати застосування основних діагностичних методів, що застосовуються в клінічній імунології, визначати показання та протипоказання для їх проведення.

  • Визначати етіологічні та патогенетичні фактори набутих імунодефіцитних станів.

  • Визначати особливості розвитку противірусного, протибактеріального, протигрибкового імунного захисту.

  • Інтерпретувати дані лейкограми та імунограми з урахуванням клінічних даних, стадії імунної відповіді, імунологічного анамнезу.

  • Обґрунтовувати застосування основних імунодіагностичних методів, що застосовуються в клінічній імунології, визначати показання та протипоказання для їх проведення у хворих з різними імунозалежними захворюваннями.

  • Демонструвати володіння морально-деонтологічними принципами медичного фахівця та принципами фахової субординації

ТЕМА 1. Предмет і завдання клінічної імунології. Структура і функції імунної системи. Комплексна оцінка стану імунної системи. Методи діагностики імунозалежних захворювань (анамнез, об’єктивне та лабораторне імунологічне спеціальне та специфічне обстеження). Робота в імунологічній лабораторії.

Визначення та види імунітету. Центральні і периферичні органи імунної системи. Фактори природженого імунітету: клітинні (моноцитарно - макрофагальна система, кілерні та гранулоцитарні клітини), гуморальні (система комплементу, цитокіни та ін.). Антигени та їх характеристики. Специфічний імунітет, його особливості, етапи формування та кооперація імунокомпетентних клітин, які беруть участь у формуванні імунної відповіді. Популяції (Т- і В-лімфоцити) та субпопуляції (Т-хелпери 1 і 2 типу, Т- регуляторні, Т-ЦТЛ) лімфоцитів, етапи їх дозрівання та диференціації, їх функція. Імуноглобуліни, структура, функції.

Особливості імунологічного анамнезу. Клінічні методи оцінки імунної системи. Інструментальні методи оцінки імунної системи. Лабораторні методи оцінки імунної системи: гуморальні природжені фактори захисту; оцінка клітинного імунітету; комплексна оцінка місцевого імунітету.

Комплексний підхід до оцінки iмунного статусу людини. Основні скарги хворого з імунною патологією. Особливості імунологічного діагнозу. Визначення основних симптомів та синдромів імунних порушень. Фізикальні симптоми імунної патології. Методи фізикального обстеження хворого з патологією імунної системи (УЗД, рентгенологічне, імуногістохімія та ін..).

Імунограма, інтерпретація результатів. Можливості і обмеження iмунологiчних методiв у клiнiцi. Особливості постановки імунологічного діагнозу.
ТЕМА 2. Імуно-нейро-ендокринна регуляція функцій організму. Вплив психо-емоційних навантажень на стан імунної системи та зміна лабораторних імунологічних показників під їх впливом. Стрес та депресивні стани як фактор ризику розвитку імунопатологічних захворювань.

Студент повинен зати:



  1. концепцію імуно-нейро-ендокринної регуляції функцій організму;

  2. роль вегетативної нервової системи в регуляції функціональної активності імунокомпетентних клітин;

  3. вплив основних гормонів на функціональну активність імунокомпетентних клітин;

  4. роль APUD-системи у процесах імуно-нейро-ендокринної регуляції;

  5. регуляторну роль міграцію інгібуючого фактору (МІФ) як чинника, що поєднує функції ферменту, гормону і цитокіну;

  6. аспекти практичного застосування препаратів МІФ і глюкокортикоїдів при різних порушеннях в імуно-нейро-ендокринній регуляції функцій організму.

Навчитись:

  1. встановлювати причинно-наслідкові взаємозв’язки між показниками нервової, ендокринної та імунної системами при різних захворюваннях людини;

  2. призначати обсяг необхідних діагностичних і терапевтичних втручань при різних захворюваннях людини у світлі імуно-нейро-ендокринної регуляції функцій організму.

ТЕМА 3. Імунодефіцити вроджені та набуті. Основні поняття про інші імунозалежні хвороби (трансплантаційна імунологія, імунологія репродукції, аутоімунні та лімфопроліферативні захворювання, поствакцинальні реакції та ускладнення). Імунотерапія: види, методи, принципи призначення. Класифікація імунотропних засобів, побічні ефекти, покази та проти покази до призначення. Амбулаторний прийом хворих з імунопатологічними станами.

Природжені імунодефіцитні захворювання: визначення, класифікація, механізми розвитку. Клінічні ознаки, імунодіагностика, тактика лікаря, підходи до лікування: комбіновані, Т - i В – залежні імунодефіцити, обумовлені порушенням фагоцитарної ланки імунітету та дефіцитом білків комплементу.

Набуті iмунодефiцитні захворювання: визначення, причини, механізми розвитку, класифікація, дiагностика. Роль набутих iмунодефiцитних захворювань у патогенезi рiзних хвороб. Раннє виявлення в органiзмi вторинної iмунологiчної недостатностi. Основні підходи до лікування.

Основні поняття про: трансплантаційний імунітет та посттрансплантаційні iнфекцiйні ускладнення; імуннi взаємовiдносини в системах “батько - мати”, “мати - плід”; антибластомні та пробластомні механізми взаємодії імунної системи організм “хазяїна” та “пухлини”; поняття про пухлиноасоційовані антигени; визначення поняття аутоімунних реакцій, аутоімунної хвороби, механізми зриву імунологічної толерантності, роль генетичних факторів.

Класифiкацiя iмунотропних препаратiв, механiзм дiї, побiчнi дії. Принципи клiнiчного застосування iмунотропних препаратiв, показання та протипоказання до призначення, пiдбiр дози, імунологічний контроль за терапевтичною ефективністю: iмуносупресивні препарати; iмунокорегуючі препарати; блокатори медiаторiв iмунних реакцiй; протизапальнi засоби; замiнна терапiя; цитокінотерапія, протирецепторні препарати та ін.

Основні принципи імунопрофiлактики бактерiальних і вiрусних інфекцій.

Основні види імунореабілітація, її стратегія, тактика та основні принципи.

Змістовий модуль 2: АЛЕРГІЧНІ ЗАХВОРЮВАННЯ – ДІАГНОСТИКА, ЛІКУВАННЯ

Конкретні цілі:

Студенти повинні:


  • Проводити опитування та фізикальне обстеження пацієнтів із алергічними захворюваннями.

  • Визначати етіологічні (групи алергенів) та патогенетичні (типи імунних реакцій) фактори алергологічних захворювань.

  • Пояснювати основи методів алергологічних досліджень (лабораторні тести, шкіряні проби, провокаційні тести та ін..)

  • Складати план обстеження хворих з алергологічними захворюваннями, обґрунтовувати застосування основних діагностичних методів, що застосовуються в алергології, визначати показання та протипоказання для їх проведення, можливі ускладнення;

  • Проводити диференціальний діагноз, обґрунтовувати та формулювати діагноз при основних алергічних синдромах на підставі аналізу даних лабораторного та інструментального обстеження.

  • Проводити диференційну діагностику між алергічними та псевдоалергічними захворюваннями.

  • Призначати проти алергічну терапію, оцінювати її ефективність.

  • Демонструвати володіння морально-деонтологічними принципами медичного фахівця та принципами фахової субординації


ТЕМА№4 Алергія, типи імунопатологічних реакцій по Джеллу і Кумбсу. Алергени, види, форми. Методи обстеження на алергічні захворювання (анамнез, шкірні проби, провокаційні тести, лабораторні тести). Робота в алергологічній маніпуляцій ній. Алергічний риніт, поліноз: діагностика, лікування, профілактика. Прийом хворих в алергологічному кабінеті..

Роль генетичних факторів і навколишнього середовища в імунопатогенезі алергії. Сучасні уявлення про алергію та атопію. Атопія як системне захворювання.

Типи та основні стадії імунологічних реакції. Сучасні аспекти алергологічної діагностики. Скринінгові методи в оцінці алергії. Елiмiнацiйнi i провокаційні проби в алергології. Види шкірних проб.

Особливості імунопатогенезу бронхіальної астми, полінозу, алергічного риніту. Діагностика (шкірні, провокаційні тести, лабораторне імунологічне обстеження, лікування в період загострення і ремісії.





Скачати 419.28 Kb.

Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3




База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2020
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка