Робоча програма навчальної дисципліни «біологічна хімія» спеціальність 12020101



Сторінка1/5
Дата конвертації23.10.2016
Розмір1.06 Mb.
ТипРобоча програма
  1   2   3   4   5
ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ДАНИЛА ГАЛИЦЬКОГО
Кафедра біологічної хімії

ЗАТВЕРДЖУЮ

Перший проректор з науково-

педагогічної роботи

проф. М.Р.Гжегоцький

___________________________

―___‖_______________201__ р.



Робоча програма навчальної дисципліни

«БІОЛОГІЧНА ХІМІЯ»

спеціальність 7.12020101 «Фармація»

фармацевтичний факультет ІІІ курс

Заочна форма навчання (5,5 років)
Обговорено та ухвалено Затверджено

на засіданні кафедри профільною методичною комісією

__________________ _____ з _________________ дисциплін

Протокол №____ Протокол №____

від ―___‖__________201__ р. від ―___‖________________201__ р.

Завідувач кафедри Голова профільної методичної

проф. О.Я. Скляров комісії проф. В.О. Музиченко

2015



1. Загальний розділ

1.1. Положення про робочу навчальну програму дисципліни розроблено у відповідності до ― Положення про організацію освітнього процесу у Львівському національному медичному університеті імені Данила Галицького, ухваленого Вченою Радою університету 18.02.2015 р., протокол №1-ВР та наказів ректора щодо удосконалення організації навчального процесу. Метою Положення є унормування змісту, обсягів, послідовності та організаційних форм вивчення дисципліни студентами, а також форм і засобів поточного і підсумкового контролю знань.

1.2. Робоча навчальна програма дисципліни – є нормативним документом університету, що розробляється колективом кафедри для кожної навчальної дисципліни на основі галузевого стандарту вищої освіти відповідно до навчального плану.

1.3. Робоча навчальна програма має забезпечувати: відповідність змісту галузевих стандартів вищої освіти через безпосередній зв'язок змісту дисципліни з цілями вищої освіти (уміннями та здатностями фахівця, що визначені в ОКХ); відповідність ліцензійним та акредитаційним умовам та вимогам; відповідність «Стандартам і рекомендаціям щодо забезпечення якості в Європейському просторі вищої освіти»; можливість використання дисциплінарних компетенцій як інформаційної бази для формування засобів діагностики; однозначність критеріїв оцінювання навчальних досягнень.

1.4. Робоча навчальна програма дисципліни за своїм змістом є документом, що визначає обсяги знань, які повинен опанувати студент відповідно до вимог освітньо-кваліфікаційної характеристики майбутнього фахівця, алгоритм вивчення навчального матеріалу дисципліни з урахуванням міждисциплінарних зв’язків, що виключає дублювання навчального матеріалу при вивченні спільних для різних курсів проблем, необхідне методичне забезпечення, складові та ― технологію оцінювання знань студентів.

1.5. Робоча навчальна програма як нормативний документ, що закладає ідеологію змісту освіти та організації навчального процесу, визначає навчально-методичні засади діяльності кафедри; на її основі розробляються усі

навчально-методичні матеріали для забезпечення освітнього процесу, у т.ч. для

самостійної роботи студентів.


2. Структура та зміст робочої навчальної програми

2.2.1. Опис предмета дисципліни

Програма дисципліни «Біологічна хімія» для вищих медичних та фармацевтичних закладів освіти України ІІІ-ІV рівнів акредитації складена для спеціальності 7.12020101 «Фармація», відповідно до освітньо-кваліфікаційної характеристики (OКX) та освітньо-професійної програми (ОПП) підготовки фахівців, затверджених наказом МОН України від 16.04.03 № 239 та навчального плану, затвердженого наказом МОЗ України від 7.12.2009 № 931.

Термін навчання за цією спеціальністю - 5 років.

Згідно з навчальним планом вивчення дисципліни здійснюється на 3 курсі у V та VІ семестрах.

У відповідності до затвердженого навчального плану для вивчення дисципліни «Біологічна хімія» відводиться 180 годин (6,0 кредитів), з них 10 годин – лекційного матеріалу, 24 години – практичні заняття, 146 годин – самостійна робота студентів. Крім цього, протягом вивчення дисципліни студенти повинні підготувати 2 контрольні роботи.

«Біологічна хімія» як навчальна дисципліна:

а) базується на вивченні студентами медичної біології, неорганічної, аналітичної, фізколоїдної та органічної хімій, ботаніки, фізіології та мікробіології й інтегрується з цими дисциплінами;

б) закладає основи вивчення студентами фармацевтичної хімії, фармакології, лабораторної діагностики, біотехнології, що передбачає інтеграцію викладання з цими дисциплінами та формування умінь застосовувати знання з біохімії в процесі подальшого навчання й у професійній діяльності;

в) вивчає біохімічні процеси в організмі в нормі та при патології й закладає основи знань про здоровий спосіб життя, профілактику та корекцію фармацевтичними препаратами порушень обміну речовин в організмі.

Обсяг навчального процесу студентів описаний у кредитах ESTC – залікових кредитах, які зараховуються студентам при успішному засвоєнні навчального матеріалу.

Програма дисципліни “Біологічна хімія” складається з 2-х розділів, які у свою чергу діляться на підрозділи:



Розділ 1. Загальні закономірності метаболізму. Метаболізм вуглеводів та ліпідів, його регуляція.

Підрозділи:

1. Вступ до біохімії. Прості та складні білки. Ферменти. Загальні уявлення про обмін речовин та енергії.

2. Метаболізм вуглеводів та ліпідів, його регуляція.
Розділ 2. Біохімічні основи проліферації, міжклітинних комунікацій та фізіологічних функцій органів і тканин.

Підрозділи:

3. Метаболізм амінокислот та білків. Біохімічні аспекти молекулярної біології та генетики.

4. Молекулярні механізми дії гормонів та вітамінів.

5. Функціональна та клінічна біохімія печінки.


Видами навчальних занять згідно з навчальним планом є:

  • лекції;

  • практичні заняття;

  • самостійна робота студентів (СРС);

  • консультації.


Лекційний курс.

Враховуючи той факт, що ефективність лекцій, як пасивної форми навчання складає не більш 20%, а сучасні тенденції розвитку вищої освіти передбачають збільшення самостійної роботи, як більш ефективної та продуктивної форми навчання, доцільним є зменшення питомої ваги лекцій в структурі аудиторної роботи та скорочення лекційного курсу в абсолютних показниках обсягу дисципліни.



Практичні заняття за методикою їх організації є лабораторними, бо передбачають:

- дослідження фізико-хімічних властивостей речовин;

- визначення присутності речовин в біологічних рідинах за допомогою якісних реакцій;

- дослідження біохімічних показників здорової людини;

- кількісне визначення деяких показників крові та сечі, що мають клінічне значення при діагностиці захворювань людини та інтерпретацію одержаних даних;

- вирішення ситуаційних завдань з теми, яка вивчається.



Кафедри біологічної хімії мають право вносити зміни до навчальної програми у межах до 15% залежно від організаційних і технічних можливостей, напрямків наукових досліджень, але мають виконувати в цілому обсяг вимог до дисципліни згідно з кінцевими цілями ОКХ і ОПП за фахом підготовки та навчальним планом.

Самостійна робота студентів складає майже 70% навчального часу. Вона має бути чітко організована та відповідно проконтрольована. Виділяють такі форми самостійної роботи студентів: підготовка до практичних занять (теоретична підготовка, виконання письмових позааудиторних завдань тощо), самостійне опрацювання тем, які не входять до плану аудиторних занять (написання реферату, виконання письмової роботи), підготовка до тестового контролю, індивідуальна робота студентів (підготовка огляду наукової літератури за однією з тем).

Аудиторна та позааудиторна робота студентів повинна бути відображена у відповідних зошитах, в яких виконуються позааудиторні (в тому числі письмові самостійні роботи) та аудиторні завдання, ведуться протоколи, вирішуються ситуаційні задачі, заповнюються таблиці та схеми, записуються відповідні тестові завдання.

Оцінка успішності студента з навчальної дисципліни виставляється на підставі отриманих студентом оцінок за традиційною шкалою під час вивчення дисципліни впродовж семестру, шляхом обчислення середнього арифметичного (СА), округленого до двох знаків після коми. Отримана величина конвертується у бали за багатобальною шкалою.

Засвоєння теми (поточний контроль) контролюється на практичних заняттях відповідно до конкретних цілей за допомогою комп’ютерного тестування; тестування на паперовому носії; опитування за темою заняття; розв’язування ситуаційних задач; проведення лабораторних досліджень і трактування їх результатів; контролю практичних навичок.

Підсумковий контроль проводиться з метою оцінювання результатів навчання на певному освітньо-кваліфікаційному рівні та на окремих його завершених етапах за національною шкалою та шкалою ECTS. Підсумковий контроль включає семестровий контроль та атестацію студента.

Семестровий контроль проводиться у формах семестрового екзамену або заліку (диференційованого заліку) з конкретної навчальної дисципліни в обсязі навчального матеріалу, визначеного робочою програмою навчальної дисципліни і в терміни, встановлені робочим навчальним планом, індивідуальним навчальним планом студента.

Семестровий (диференційований) залік виставляється за результатами поточного контролю.

Семестровий екзамен проводиться у письмовій формі у період екзаменаційної сесії, відповідно до розкладу.
Опис навчального плану дисципліни «Біологічна хімія» для студентів фармацевтичного факультету ІІІ курсу (заочна форма)

за спеціальністю 7.12020101 «Фармація»,

кваліфікація – провізор


Структура

навчальної

дисципліни



Кількість кредитів, годин, з них

Рік навчання

семестр

Вид контролю

Всього

Аудиторних

СРС




Лекцій

Практичних занять

Біологічна хімія
Розділів 2

6,0 кредитів

ЕСТS/180

год



10



24



146


3 курс

(V-VI семестр)


Залік,

Іспит

За семестрами

Розділ 1

2,0 кредити

ЕСТS/60

год


4


10


46

V семестр


Залік

Розділ 2

4,0 кредити

ЕСТS/120

год


6


14


100

VI семестр


Іспит

Аудиторне навантаження – 19%, СРС – 81%
2.2.2. Мета та завдання навчальної дисципліни

Біологічна біохімія як навчальна дисципліна ставить за мету підготовку спеціалістів-провізорів, які володіють значним обсягом теоретичних та практичних знань стосовно біохімічних основ функціонування організму і природи метаболічних процесів, що відбуваються в організмі людини в нормі і при патології.



Головними завданнями навчальної дисципліни є:

- формування знань про будову сполук, що входять до складу живих організмів та взаємозв'язок з їх біохімічними функціями;

- формування сучасного уявлення про принципи структурної організації осно¬вних класів біомакромолекул - білків, нуклеїнових кислот та ін.;

- формування знань закономірностей вивільнення, акумуляції та споживання енергії в біологічних системах;

- формування знань про основні метаболічні шляхи в організмі, їх взаємо¬зв'язок і молекулярні механізми регуляції;

- формування знань молекулярних основ передачі генетичної інформації, біосинтезу білка та механізмів їх регуляції;

- ознайомлення з сучасними методами біохімічної діагностики стану метаболізму організма;

- створення бази уявлень про необхідну терапію патологічних станів фармацевтичними препаратами;

- формування навичок наукового аналізу та узагальнення явищ та фактів, що спостерігаються;

- забезпечення теоретичної бази для вивчення інших медико-біологічних дисциплін: фармакології, фармакотерапії з фармакокінетикою, клінічної фармакології та окремих фармацевтичних дисциплін.

У процесі вивчення біологічної хімії студент повинен з н а т и:


  • предмет і задачі біологічної хімії;

  • амінокислоти, білки та ферменти, ї класифікацію, будову та фізико-хімічні властивості;

  • сучасні методи біохімічних досліджень;

  • закономірності обміну речовин та енергії;

  • перетравлення вуглеводів у травному каналі, їх подальший метаболізм та порушення обміну;

  • перетравлення ліпідів у травному каналі, їх подальший метаболізм та порушення обміну;

  • загальні та специфічні шляхи перетворень амінокислот та генетичні ензимопатії обміну амінокислот;

  • матричні синтези та інгібіторну дію антибіотиків;

  • молекулярно-клітинні механізми дії гормонів;

  • основи вітамінології;

  • процеси біотрансформації ксенобіотиків у печінці.

Після вивчення навчальної дисципліни студент повинен в м і т и:

• провести біохімічні дослідження;

• діагностувати порушення обміну білків, вуглеводів, ліпідів, вітамінів та мінеральних речовин;

• дати правильну клініко-біохімічну оцінку захворюванням різних органів та систем організму;

• правильно інтерпретувати отримані біохімічні показники при різних патологіях.

2.2.3. Програма навчальної дисципліни

Програма дисципліни «Біологічна хімія» складається з 2-х розділів, які у свою чергу діляться на 5 підрозділів:



Розділ 1. Загальні закономірності метаболізму. Метаболізм вуглеводів та ліпідів, його регуляція.

Підрозділ 1. Вступ до біохімії. Прості та складні білки. Ферменти. Загальні уявлення про обмін речовин та енергії.

Конкретні цілі:

Аналізувати стан та перспективи розвитку біохімії, використання її досягнень в клінічній та промисловій фармації;

Пояснювати будову, фізико-хімічні властивості, класифікацію та характеристику простих і складних білків, значення окремих представників;

Трактувати властивості ферментів як біологічних каталізаторів реакцій обміну речовин та як білків;

Пояснювати регуляцію активності ферментів, механізм їх дії та кінетику ферментативних процесів;

Засвоїти основи ензимопатологій, ензимодіагностики, ензимотерапії;

Пояснювати застосування ферментів та інгібіторів ферментів як фармацевтичних препаратів при певних патологічних станах.

Трактувати біохімічні закономірності перебігу обміну речовин: катаболічні, анаболічні, амфіболічні шляхи метаболізму;

Пояснювати біохімічні механізми функціонування циклу трикарбонових кислот та його ключову роль в обміні речовин та енергії;

Трактувати роль біологічного окислення, тканинного дихання та окисного фосфорилювання в генерації АТФ за аеробних умов;

Пояснювати дію деяких фармацевтичних препаратів як інгібіторів або роз’єднувачів тканинного дихання та окисного фосфорилювання.


Тема 1. Вступ до біохімії. Амінокислотний склад, будова, фізико-хімічні властивості, класифікація та функції простих і складних білків.

Визначення біохімії як науки та її місце серед інших медико-біологічних дисциплін. Об’єкти вивчення та завдання біохімії. Розділи біохімії та її значення для вивчення профільних дисциплін. Світова історія біохімії та розвиток біохімічних досліджень в Україні.

Структура і функції білків. Амінокислоти – структурні мономери білків. Хімічна характеристика, властивості, класифікація амінокислот. Пептиди, хімічна характеристика, номенклатура, біологічні властивості. Амінокислоти як лікарські препарати.

Сучасні уявлення про рівні структурної організації білків. Характеристика хімічних зв’язків, які відповідають за формування просторових структур білкових молекул. Білки шкіри, волосся, нігтів та особливості їх будови. Фізико-хімічні властивості білків: іонізація, гідратація, електричний заряд та ін.

Класифікація білків. Прості білки. Білки та пептиди як лікарські засоби.

Методи виділення та очистки білків. Використання методів висолювання, діалізу, електрофорезу в технології одержання білкових препаратів. Методи кількісного визначення білків.

Складні білки, їх класифікація. Розповсюдження та біологічна роль хромо-, гліко-, ліпо-, фосфо- та металопротеїнів.

Тема 2. Ферменти: будова, фізико-хімічні властивості, класифікація, механізм дії та кінетика ферментативних процесів. Регуляція активності ферментів.

Функції білків-ферментів. Хімічна природа ферментів та властивості їх як біокаталізаторів. Структурна організація ферментів. Складні білки-ферменти; проcтетичні групи складних білків-ферментів, вітаміни як попередники в біосинтезі коферментів. Загальні властивості та специфічність дії ферментів. Сучасна класифікація та номенклатура ферментів. Ізоферменти.

Механізм дії ферментів. Стадії ферментативного каталізу, їх характеристика. Гіпотези механізму дії ферментів.

Кінетика ферментативних реакцій та її залежність від: температури, кількості ферменту та субстрату, рН середовища та ін. Рівняння Міхаеліса-Ментен, константа Міхаеліса.

Регуляція активності ферментів та її фізіологічне значення. Активатори та інгібітори ферментів. Інгібування активності ферментів та його види.

Принципи виміру активності ферментів у біологічних рідинах. Одиниці активності. Поліферментні системи: особливості структури, складу та функції в тканинах людини. Імобілізовані ферменти та їх застосування у промисловій фармації. Застосування ферментів та їх інгібіторів в якості лікарських засобів.



Тема 3. Загальні закономірності обміну речовин та енергії. Молекулярні основи біоенергетики.

Загальні уявлення про метаболізм та обмін енергії в організмі. Катаболічні, анаболічні та амфіболічні шляхи метаболізму. Екзергонічні та ендергонічні біохімічні реакції. Макроергічні фосфати. АТФ – універсальне джерело енергії в клітині. Стадії катаболізму для екзогенних та ендогенних біомолекул. Загальні та специфічні шляхи катаболізму, кінцеві продукти. Цикл Кребса: локалізація, послідовність реакцій, біологічна роль, характеристика ферментів, регуляція. Енергетичний баланс ЦТК.

Сучасні уявлення про структуру та функції мітохондрій. Склад та функції компонентів дихальних ланцюгів мітохондрій. Виникнення електрохімічного потенціалу на внутрішній мембрані мітохондрій. Дія інгібіторів дихального ланцюга.

Поняття про окисне фосфорилювання. Вивільнення енергії в дихальному ланцюзі та пункти спряження окислення із фосфорилюванням. Характеристика основних положень хеміоосмотичної теорії (П.Мітчелл, 1961). АТФ-синтетаза мітохондрій. Коефіцієнт окисного фосфорилювання.

Екзогенні та ендогенні роз’єднувачі окислення та фосфорилювання. Поняття про дихальний контроль у клітині та його регуляцію. Лікарські препарати, які впливають на процеси біологічного окислення та окисного фосфорилювання.
Підрозділ 2. Метаболізм вуглеводів та ліпідів, його регуляція

Конкретні цілі:

Аналізувати склад, будову та класифікацію вуглеводів, їх перетравлення та всмоктування у травному каналі;

Трактувати механізми перетворення вуглеводів в анаеробних та аеробних умовах; хімізм цих перетворень;

Пояснювати поняття нормоглікемія, гіпер-, гіпоглікемія, глюкозурія;

Аналізувати зміни рівня глюкози крові, механізми його гормональної регуляції (інсулін, глюкагон, адреналін), патологічні прояви порушень обміну глюкози: цукровий діабет, голодування;

Пояснювати роль негормональних цукрознижуючих препаратів та препаратів інсуліну;

Пояснювати будову, класифікацію, біологічні функції ліпідів, особливості перетравлення та всмоктування ліпідів у травному каналі, роль жовчних кислот;

Засвоїти класифікацію, склад, функцію ліпопротеїнів плазми крові та методи їх дослідження;

Засвоїти біохімічні закономірності внутрішньоклітинного метаболізму ліпідів;

Трактувати біохімічні закономірності біосинтезу холестеролу та його біотрансформації;

Аналізувати гормональну регуляцію ліпідного обміну та його взаємозв’язок з обміном вуглеводів;

Вміти пояснювати біохімічні основи виникнення та розвитку порушень обміну ліпідів та використання фармацевтичних засобів в їх корекції.



Тема 4. Перетравлення вуглеводів у травному каналі. Обмін моносахаридів: аеробне та анаеробне окислення; глюконеогенез. Метаболізм полісахаридів. Регуляція та порушення обміну вуглеводів.

Класифікація, структура та біологічне значення різних класів вуглеводів для організму людини. Перетравлення й всмоктування вуглеводів в шлунково-кишковому тракті людини. Анаеробний та аеробний шляхи розпаду глюкози: (стадії, біологічна роль, локалізація стадій у клітині, енергетичний баланс). Човникові механізми переносу електронів від гліколітичного НАДН з цитоплазми до мітохондрії. Регуляція аеробного та анаеробного шляхів окислення вуглеводів.

Глюконеогенез. Взаємозв’язок гліколізу та глюконеогенезу. Глюкозо-лактатний та глюкозо-аланіновий цикли.

Будова та біологічна роль полісахаридів. Глікогенез та глікогеноліз: локалізація, хімізм, ключові ферменти, фізіологічне значення. Роль адреналіну, глюкагону та інсуліну в регуляції метаболізму глікогену. Глікогенози.

Гормональна регуляція вуглеводного обміну. Глюкоземія: нормальний стан та його порушення (гіпер-, гіпоглюкоземія та глюкозурія). Цукровий діабет. Фармпрепарати для лікування діабету.

Тема 5. Перетравлення ліпідів у травному каналі. Ліпопротеїни плазми крові. Обмін простих ліпідів та кетонових тіл. Обмін холестерину. Регуляція та порушення обміну ліпідів.

Загальна характеристика, класифікація та біологічна роль ліпідів. Механізм та умови перетравлення й всмоктування ліпідів, роль в цьому процесі жовчних кислот. Ресинтез триацилгліцеролів у кишковій стінці та його біологічна роль. Транспортні форми ліпідів у крові. Ліпопротеїни плазми крові: класифікація, хімічний склад, методи фракціонування, метаболізм та біологічна роль кожного класу.

Синтез та розпад жирних кислот, енергетичний ефект. Біосинтез і використання кетонових тіл.

Тканинний ліпогенез та ліполіз гліцерофосфоліпідів на прикладі фосфатидилхоліну.

Синтез холестеролу в печінці та його біотрансформація в організмі людини.

Гормональна регуляція та порушення обміну ліпідів (атеросклероз судин, ожиріння, цукровий діабет I типу). Фармацевтичні препарати в корекції порушень обміну ліпідів.
Розділ 2. Біохімічні основи проліферації, міжклітинних комунікацій та фізіологічних функцій органів і тканин.

Підрозділ 3. Метаболізм амінокислот та білків. Біохімічні аспекти молекулярної біології та генетики.

Конкретні цілі:


  • Пояснювати перетравлення білків на різних етапах у відділах шлунково-кишкового тракту; гнитя білків у товстому кишечнику. Роль катепсинів у оновленні тканинних білків;

  • Аналізувати шляхи використання вільних амінокислот в організмі людини;

  • Трактувати процеси трансамінування, дезамінування, декарбоксилювання амінокислот; етапи біосинтезу сечовини;

  • Знати специфічні перетворення амінокислот та ензимопатії, пов’язані з порушенням цих процесів;

  • Трактувати молекулярно-біологічні закономірності збереження та передачі генетичної інформації, роль ферментних систем, що забезпечують напівконсервативний механізм реплікації ДНК у прокаріотів та еукаріотів;

  • Пояснювати механізми функціонування ферментної системи транскрипції РНК;

  • Знати механізми функціонування білок-синтезуючої системи за участю ферментів активації амінокислот, ініціації, елонгації та термінації біосинтезу поліпептидних ланцюгів;

  • Аналізувати інгібуючу дію антибіотиків на процеси транскрипції та трансляції;

  • Аналізувати наслідки геномних, хромосомних та генних мутацій, механізми дії найбільш поширених мутагенів, біологічне значення та механізми репарації ДНК.



Каталог: uploads -> repository -> biohim
repository -> Науково обгрунтована стратегія – основа модерного лікування злоякісних пухлин
repository -> Методичні вказівки для організації самостійної роботи студентів 5 курсу медичного факультету
biohim -> Методичні вказівки для практичних занять з біологічної хімії
biohim -> Методичні вказівки для практичних занять з біологічної хімії
biohim -> Методичні вказівки підготували Доц. Бондарчук Т.І. Доц. Макаренко Т. М. Доц. Федевич Ю. М. Доц. Хаврона О. П. Ас. Білецька Л. П
biohim -> Робоча програма навчальної дисципліни клінічна біохімія спеціальність 12020102 «Клінічна фармація»


Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4   5




База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2020
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка