Робоча програма навчальної дисципліни «біологічна хімія» спеціальність 12020101



Сторінка2/5
Дата конвертації23.10.2016
Розмір1.06 Mb.
ТипРобоча програма
1   2   3   4   5
Тема 6. Процеси детоксикації аміаку та біосинтезу сечовини. Загальні шляхи перетворень амінокислот в організмі.

Харчова цінність білків. Добова потреба людини в харчових білках. Незамінні амінокислоти. Поняття азотистого балансу та причини його порушень. Етапи перетравлення білків та пептидів у шлунково-кишковому тракті. Протеолітичні ферменти шлунково-кишкового тракту. Механізм всмоктування амінокислот. Перетворення амінокислот у товстому кишечнику.

Фонд вільних амінокислот, джерела його утворення і використання в клітинах. Катаболічні перетворення амінокислот: трансамінування, дезамінування та альфа-декарбоксилювання; біологічне значення цих реакцій для організму. Утворення та біологічна роль біогенних амінів. Шляхи утилізації безазотистих залишків амінокислот. Глюкогенні та кетогенні амінокислоти.

Механізми утворення та детоксикації амоніаку в організмі. Хімізм, біологічна роль та регуляція орнітинового циклу біосинтезу сечовини. Спадкові порушення синтезу сечовини. Білки та амінокислоти як фармацевтичні препарати.



Тема 7. Специфічні шляхи обміну амінокислот. Біосинтез глутатіону та креатину. Метаболізм порфіринів, порфірії.

Обмін гліцину та серину. Особливості обміну амінокислот з розгалуженими ланцюгами. Лейциноз. Специфічні шляхи метаболізму циклічних амінокислот фенілаланіну та тирозину, послідовність реакцій та спадкові ензимопатії їх обміну (фенілкетонурія, алкаптонурія, тирозинози, альбінізм). Обмін сірковмісних амінокислот, реакції метилування. Обмін аргініну та біологічна роль оксиду азоту. Обмін триптофану: кінуреніновий та серотоніновий шляхи.

Патології азотистого обміну: квашіоркор, аміноацидурії, цистиноз, цистинурія.

Реакції біосинтезу глутатіону. Ферменти системи глутатіону. Біологічне значення глутатіону, його роль в антиоксидантній системі.

Реакції біосинтезу креатину та креатиніну. Значення креатинкінази та її ізоформ у діагностиці м’язових уражень.

Структура порфіринів, схема біосинтезу порфіринів, регуляція процесу. Спадкові порушення обміну порфіринів. Класифікація та характеристика порфірій.



Тема 8. Реплікація ДНК та транскрипція РНК. Біосинтез білка. Інгібіторна дія антибіотиків. Принципи генної інженерії та їх застосування у медицині та фармації.

Сучасні уявлення про механізм реплікації ДНК у прокаріотів та еукаріотів.

Характеристика ферментів реплікації. Сучасні уявлення про механізм транскрипції. Посттранскрипційна модифікація.

Генетичний код, його властивості. Компоненти білоксинтезуючої системи. Будова транспортних РНК, механізм активації. Біосинтез білків (трансляція): стадії процесу, ключові ферменти, джерела енергії та регуляція процесу. Посттрансляційна мофікація пептидних ланцюгів. Препарати, які впливають на процеси транскрипції та трансляції, механізм їх дії.

Мутації та мутагени. Репарація ДНК.

Основи генної інженерії та біотехнології. Значення ланцюгової полімеразної реакції для діагностики.


Підрозділ 4. Молекулярні механізми дії гормонів та вітамінів.

Конкретні цілі:

Пояснювати значення ендокринної системи для організму людини, а також класифікацію, хімічну природу і властивості гормонів;

Трактувати механізми модифікуючої дії гормонів на метаболічні процеси в клітинах-мішенях;

Аналізувати характер регулюючого впливу гормонів гіпоталамусу, гіпофізу та епіфізу, а також гормонів периферичних ендокринних залоз на органи та тканини-мішені;

Трактувати використання природних гормонів та їх синтетичних аналогів як фармпрепаратів з метою лікування порушень функцій ендокринних залоз;

Пояснювати значення вітамінів для організму людини, їх класифікацію та номенклатуру, хімічну будову;

Аналізувати вплив жиророзчинних вітамінів на біохімічні процеси в органах і тканинах;

Пояснювати ознаки гіпо- та авітамінозів;

Трактувати ліповітаміни як фармпрепарати;

Аналізувати вплив водорозчинних вітамінів на обмін речовин як кофакторів для багатьох ферментів;

Пояснювати клінічні прояви недостатності гідровітамінів, а також використання антивітамінів в медицині;

Трактувати гідровітаміни та їх похідні як фармпрепарати.


Тема 9. Молекулярно-клітинні механізми дії гормонів на клітини-мішені.

Класифікація та загальні властивості гормонів. Хімічна природа рецепторів гормонів та їх локалізація у клітинах-мішенях. Механізми дії гормонів. Гормони наднирникових, статевих залоз та тиреоїдні гормони в регуляції обміну речовин.

Принцип прямого та зворотного зв’язку в контролі секреції гормонів. Гормони гіпоталамусу (ліберини та статини), особливості структури та секреції, зв’язок гіпоталамуса з гіпофізом. Тропні гормони передньої та середньої долі гіпофізу: хімічна природа, регуляція секреції, вплив на обмін речовин. Посттрансляційний процесинг проопіомеланокортину, продукти та їх біологічні ефекти.

Окситоцин та вазопресин, їх секреція, хімічна природа, механізм дії, ефекти. Нецукровий діабет.

Гормони підшлункової залози: регуляція секреції та вплив на обмін речовин.

Гормональна регуляція гомеостазу кальцію (кальцитонін, паратгормон, гормоноподібна дія кальцитриолів).

Ейкозаноїди: структура, класифікація (простаноїди - простагландини, простацикліни; тромбоксани; лейкотрієни), шляхи та локалізація синтезу, біохімічні ефекти. Аспірин та інші нестероїдні протизапальні засоби як інгібітори синтезу простагландинів.

Фармацевтичні засоби в корекції функцій ендокринних залоз.


Тема 10. Біохімічні основи вітамінології.

Визначення вітамінів, їх біологічна роль та значення в метаболізмі. Класифікація та номенклатура вітамінів.

Хімічна структура та біологічні функції водорозчинних вітамінів. Їх добова потреба та джерела надходження. Коферментна функція вітамінів В1, В2, В3, В5, В6, В12, Н, С, Р. Екзо- та ендогенні причини вітамінної недостатності. Клінічні прояви недостатності. Авітамінози. Використання вітамінних препаратів у профілактиці та лікуванні захворювань. Вітамінні харчові добавки, профілактичні та лікувальні аспекти захворювання.

Вітаміноподібні водорозчинні речовини та їх біологічні функції.

Хімічна структура, біологічна роль жиророзчинних вітамінів – ретинолів, кальциферолів, токоферолів, нафтохінонів, поліненасичених вищих жирних кислот; їх добова потреба та джерела надходження. Провітаміни. Поняття про гіпервітамінози, клінічні прояви та наслідки. Аналоги та антагоністи вітаміну К як лікарські препарати.

Вітаміноподібні жиророзчинні речовини, їх біологічне значення.

Антивітаміни, найважливіші представники, механізм їх дії. Використання вітамінів та антивітамінів в медицині.
Підрозділ 5. Функціональна та клінічна біохімія печінки.

Конкретні цілі:


  • Засвоїти особливості хімічного складу та біохімічні функції печінки;

  • Пояснювати роль печінки в забезпеченні нормоглікемії ( метаболізм глікогену, глюконеогенез) та при патологічних змінах – гіпо- , гіперглікемії, глюкозурії

  • Знати хімічні реакції розпаду гему до кінцевих продуктів;

  • Аналізувати диференційні зміни біохімічних показників крові та сечі (вільний та кон’югований білірубін) з метою оцінки патобіохімії жовтяниць;

  • Трактувати роль процесів метаболізму та біотрансформації ксенобіотиків;

  • Знати механізм дії цитохрому Р-450 та роль монооксигеназних систем у біотрансформації ендогенних та екзогенних субстратів;

  • Пояснювати фази біотрансформації ксенобіотиків;

  • Аналізувати типи реакцій кон’югації ксенобіотиків та ендогенних токсинів у гепатоцитах;

  • Пояснювати шляхи виведення продуктів детоксикації лікарських речовин та токсинів з організму.


Тема 11. Характеристика функції печінки. Роль печінки в обміні жовчних пігментів. Етапи синтезу гему. Патобіохімія жовтяниць.

Гомеостатична роль печінки в обміні речовин цілісного організму. Характеристика біохімічних функції печінки. Роль печінки в обміні вуглеводів, ліпідів та білків.

Роль печінки в обміні жовчних пігментів. Хімізм реакцій розпаду гемоглобіну до кінцевих продуктів.

Патобіохімія жовтяниць: гемолітична, паренхіматозна, обтураційна., їх діагностика. Фізіологічна жовтяниця новонароджених, шляхи її корекції.

Спадкові жовтяниці: синдром Криглера-Найяра, хвороба Жільбера, синдром Дабіна-Джонсона, їх причини та клінічні прояви.
Тема 12. Процеси біотрансформації ксенобіотиків та ендогенних токсинів. Мікросомальне окиснення, цитохром Р-450.

Детоксикаційна функція печінки. Етапи біотрансформації ксенобіотиків та ендогенних токсинів. Мікросомальні та мітохондріальні монооксигеназні системи печінки: склад та функції компонентів. Механізм дії цитохрому Р450, його індукція ліками. Виникнення та природа розвитку толерантності до лікарських засобів. Роль монооксигеназних систем в біотрансформації ендогенних та екзогенних субстратів.

Класифікація ксенобіотиків. Фази метаболізму ксенобіотиків та їх локалізація в організмі. Ферменти та коферменти поліферментних систем у модифікації ксенобіотиків. Типи реакцій кон’югації проміжних метаболітів ксенобіотиків та ендогенних токсинів в гепатоцитах, їх біологічне значення. Шляхи виведення продуктів детоксикації лікарських речовин та ендогенних токсинів із організму.

Показники, які характеризують порушення функцій печінки; проба Квіка.


2.2.4. Структура навчальної дисципліни


Тема

Лекції

Практичні заняття

СРС

Індивідуальна робота

Розділ 1. Загальні закономірності метаболізму. Метаболізм вуглеводів та ліпідів, його регуляція.

Підрозділ 1. Вступ до біохімії. Прості та складні білки. Ферменти. Загальні уявлення про обмін речовин та енергії.

Тема 1. Вступ до біохімії. Амінокислотний склад, будова, фізико-хімічні властивості, класифікація та функції простих і складних білків.




2





Підготовка огляду

наукової літератури та тематичних

мультимедійних презентацій


Тема 2. Ферменти: будова, фізико-хімічні властивості, класифікація, механізм дії та кінетика ферментативних процесів. Регуляція активності ферментів.

2


2





Тема 3. Загальні закономірності обміну речовин та енергії. Молекулярні основи біоенергетики.


2








Підрозділ 2. Метаболізм вуглеводів та ліпідів, його регуляція

Тема 4. Перетравлення вуглеводів у травному каналі.Обмін моносахаридів: аеробне та анаеробне окислення; глюконеогенез. Метаболізм полісахаридів. Регуляція та порушення обміну вуглеводів.

2


2





Те саме

Тема 5. Перетравлення ліпідів у травному каналі. Ліпопротеїни плазми крові. Обмін простих ліпідів та кетонових тіл. Обмін холестерину. Регуляція та порушення обміну ліпідів.




2





Разом за розділом 1.

4

10

46




Підсумковий контроль










Залік

Розділ 2. Біохімічні основи проліферації, міжклітинних комунікацій та фізіологічних функцій органів і тканин.

Підрозділ 3. Метаболізм амінокислот та білків. Біохімічні аспекти молекулярної біології та генетики.

Тема 6. Процеси детоксикації аміаку та біосинтезу сечовини. Загальні шляхи перетворень амінокислот в організмі.

2

2





Те саме

Тема 7. Специфічні шляхи обміну амінокислот. Біосинтез глутатіону та креатину. Метаболізм порфіринів, порфірії.



2





Тема 8. Реплікація ДНК та транскрипція РНК. Біосинтез білка. Інгібіторна дія антибіотиків. Принципи генної інженерії та їх застосування у медицині та фармації.




2





Підрозділ 4. Молекулярні механізми дії гормонів та вітамінів.

Тема 9. Молекулярно-клітинні механізми дії гормонів на клітини-мішені.

2

2




Те саме


Тема 10. Біохімічні основи вітамінології.

2

2




Підрозділ 5. Функціональна та клінічна біохімія печінки.

Тема 11. Характеристика функцій печінки. Роль печінки в обміні жовчних пігментів. Етапи синтезу гему. Патобіохімія жовтяниць.



2




Те саме


Тема 12. Процеси біотрансформації ксенобіотиків та ендогенних токсинів. Мікросомальне окиснення, цитохром Р-450.



2





Разом за розділом 2.

6

14

100




Усього годин 180/6,0 кредитів ЕСТS

10

24

146




Підсумковий контроль










Іспит

Аудиторна робота – 19%, СРС – 81%
2.2.5. Теми лекційних занять

Тематичний план лекцій з дисципліни «Біологічна хімія»

№ п/п

Тема

Кількість годин

Розділ 1. Загальні закономірності метаболізму. Метаболізм вуглеводів та ліпідів, його регуляція.

1

Ферменти: будова, властивості, класифікація. Механізм дії та регуляція активності ферментів. Кінетика ферментативних реакцій. Загальні закономірності обміну речовин та енергії.

2

2

Вуглеводи: будова, класифікація, функції. Обмін моносахаридів: аеробне та анаеробне окиснення. Регуляція та патологія обміну вуглеводів.

2




РАЗОМ___10'>РАЗОМ___6'>РАЗОМ___4'>РАЗОМ

4

Розділ 2. Біохімічні основи проліферації, міжклітинних комунікацій та фізіологічних функцій органів і тканин.

3

Шляхи детоксикації аміаку та біосинтез сечовини. Загальні та специфічні шляхи обміну амінокислот в організмі.

2

4

Сучасна класифікація та молекулярні механізми дії гормонів. Загальне уявлення про гормони центральних та периферійних залоз

2

5

Біохімічні основи вітамінології. Роль гормонів у метаболізмі та реалізації клітинних функцій. Вітамінні добавки.

2




РАЗОМ

6




Кількість лекційних годин з дисципліни

10


2.2.5. Теми практичних (семінарських) занять
Тематичний план практичних занять з дисципліни «Біологічна хімія»

№ п/п

Тема

Кількість годин

Розділ 1. Загальні закономірності метаболізму. Метаболізм вуглеводів та ліпідів, його регуляція.

1

Вступ до біохімії. Амінокислотний склад, будова, фізико-хімічні властивості, класифікація та функції простих і складних білків.

2

2

Ферменти: будова, фізико-хімічні властивості, класифікація, механізм дії та кінетика ферментативних процесів. Регуляція активності ферментів.

2

3

Загальні закономірності обміну речовин та енергії. Молекулярні основи біоенергетики.

2

4

Перетравлення вуглеводів у травному каналі. Обмін моносахаридів: аеробне та анаеробне окислення; глюконеогенез. Метаболізм полісахаридів. Регуляція та порушення обміну вуглеводів.

2


5

Перетравлення ліпідів у травному каналі. Ліпопротеїни плазми крові. Обмін простих ліпідів та кетонових тіл. Обмін холестерину. Регуляція та порушення обміну ліпідів.

2




РАЗОМ

10

Розділ 2. Біохімічні основи проліферації, міжклітинних комунікацій та фізіологічних функцій органів і тканин.

6

Процеси детоксикації аміаку та біосинтезу сечовини. Загальні шляхи перетворень амінокислот в організмі.

2

7

Специфічні шляхи обміну амінокислот. Біосинтез глутатіону та креатину. Метаболізм порфіринів, порфірії.

2

8

Реплікація ДНК та транскрипція РНК. Біосинтез білка. Інгібіторна дія антибіотиків. Принципи генної інженерії та їх застосування у медицині та фармації.

2

9

Молекулярно-клітинні механізми дії гормонів на клітини-мішені.

2

10

Біохімічні основи вітамінології.

2

11

Характеристика функцій печінки. Роль печінки в обміні жовчних пігментів. Патобіохімія жовтяниць.

2

12

Процеси біотрансформації ксенобіотиків та ендогенних токсинів. Мікросомальне окиснення, цитохром Р-450.

2




РАЗОМ

14




Кількість годин практичних занять з дисципліни

24


2.2.8. Самостійна робота

Відповідно до чинних положень про організацію навчального процесу, самостійна робота студента є однією з форм організації навчання, основною формою оволодіння навчальним матеріалом у вільний від обов'язкових навчальних занять час за розкладом. Самостійна робота студентів університету регламентується "Положенням про самостійну роботу студентів ЛНМУ імені Данила Галицького" від 24.10.20 р., протокол №4.



Каталог: uploads -> repository -> biohim
repository -> Науково обгрунтована стратегія – основа модерного лікування злоякісних пухлин
repository -> Методичні вказівки для організації самостійної роботи студентів 5 курсу медичного факультету
biohim -> Методичні вказівки для практичних занять з біологічної хімії
biohim -> Методичні вказівки для практичних занять з біологічної хімії
biohim -> Методичні вказівки підготували Доц. Бондарчук Т.І. Доц. Макаренко Т. М. Доц. Федевич Ю. М. Доц. Хаврона О. П. Ас. Білецька Л. П
biohim -> Робоча програма навчальної дисципліни клінічна біохімія спеціальність 12020102 «Клінічна фармація»


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5




База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2020
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка