Робоча програма навчальної дисципліни історія україни (гсе 01)



Сторінка1/4
Дата конвертації11.09.2018
Розмір383 Kb.
#49768
ТипРобоча програма
  1   2   3   4


Львівський національний університет імені Івана Франка

Кафедра теорії та історії політичної науки

РОБОЧА ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ



ІСТОРІЯ УКРАЇНИ (ГСЕ 1.01)
галузь знань 0301 – соціально-політичні науки

напрям підготовки 6.030104 – політологія


факультет філософський

Львів – 2016

Робоча програма “Історія України” для студентів з галузі знань 0301 – соціально-політичні науки, спеціальності 6.030104 – “Політологія”. “29” серпня 2016. - __ с.

Розробники: кандидат політичних наук, доцент кафедри теорії та історії політичної науки Шипунов Геннадій Володимирович.

Робоча програма затверджена на засіданні кафедри теорії та історії політичної науки

Завідувач кафедри теорії та історії політичної науки, доктор політичних наук, професор
Денисенко В.М. (__________________)

(підпис)

“29” серпня 2016 р.
Схвалено Вченою радою філософського факультету
Протокол № ___ від. “____”________________20___ р.
“_____”________________20__ р. Голова доц. Рижак Л.В. ( _____________________)

(підпис)

 Львівський національний університет імені Івана Франка, 2016.

 Шипунов Г.В., 2016.



  1. Опис навчальної дисципліни





Найменування показників

Галузь знань, напрям підготовки, освітньо-кваліфікаційний рівень

Характеристика навчальної дисципліни

денна форма навчання




Кількість кредитів – 3

Галузь знань

0301 – соціально-політичні науки

(шифр, назва)

Нормативна


Модулів – 2

Напрям

6.030104 – політологія

(шифр, назва)

Рік підготовки:

Змістових модулів – 2

Спеціальність (професійне спрямування)

політологія

1







Семестр

Загальна кількість годин – 108

1




Лекції

Тижневих годин для денної форми навчання:

аудиторних – 3

самостійної роботи студента – 4


Освітньо-кваліфікаційний рівень:

бакалавр

36 год.




Практичні, семінарські

18 год.




Лабораторні

год.



Самостійна робота

54 год.



ІНДЗ:

Вид контролю: іспит



Примітка.

Співвідношення кількості годин аудиторних занять до самостійної і індивідуальної роботи становить для денної форми навчання – 3/4 год.




  1. Мета та завдання навчальної дисципліни


Мета:


    • розглянути етапи політичної історії України;

    • визначити та проаналізувати основні закономірності становлення української державності;

    • на цій основі сформувати у майбутніх політологів відчуття причетності до тисячолітньої історії українського народу, розвинути у них патріотичні, державницькі та морально-етичні переконання.


Завдання:

  • визначити та дослідити у політико-історичному контексті основні етапи становлення української держави від стародавніх часів до сучасності;

  • встановити історичні спроби українського народу утворити свою державу та проаналізувати причини невдач;

  • відстежити загальноісторичні тенденції виникнення та становлення української нації;

  • визначити основні історичні фактори, які вплинули на формування та зумовили особливості ментальності українського народу.

За результатами вивчення курсу студент повинен


знати:

  • основні періоди історії України;

  • особливості кожного з історичних періодів, їхні спільні та відмінні риси, а також значення з точки зору українського державо- та націотворення.

вміти:

  • аналізувати історію України як історію окремого народу та його держави, так і в контексті загальноєвропейської та світової історії;

  • здійснювати періодизацію української історії та компаративний аналіз різних епох;

  • екстраполювати окремі історичні події на сучасний історико-політичний процес;

  • прогнозувати можливі варіанти майбутнього суспільно-політичного розвитку України.




  1. Програма навчальної дисципліни


Змістовий модуль 1. Політична історія України від стародавніх часів до поділів

Речі Посполитої.
Тема 1. Історія України – наука і навчальний курс.

Предмет і завдання курсу. Історія України як історія окремого народу і його держави та в контексті світової історії. Її періодизація. Труднощі на шляху вивчення вітчизняної історії., їх об’єктивний і суб’єктивний характер. «Темні плями» в історії України і потреба їхнього всебічного висвітлення.

Традиція дослідження і викладання історії України у Львівському університеті. Кафедра історії України філософського факультету – перша в історії України офіційно затверджена кафедра з вивчення вітчизняної історії. Діяльність М. Грушевського, його попередників та наступників. Львівська школа істориків.

Структура курсу і методика його викладання. Значення курсу для фахової підготовки майбутніх політологів, виховання в них почуття патріотизму. Міжпредметні зв’язки у вивченні історії України. Форми і методи проведення занять. Рекомендована література загального характеру, підручники, довідники.
Тема 2. Джерельна база та історіографія минулого України. Розвиток української історичної науки.

Джерела для вивчення стародавньої історії України. Матеріали археологічних розкопок. Праці Геродота, Гесіода, Корнелія Непота, Плінія, Таціта, Птоломея. Роботи Йордана, П.Кесарійського, М. Страгета, Джейхані, Мохамеда Бен Істона, Ібн-Даста, Ібн-Хордадбека та «Псевдо Захарія» . «Велесова книга». Дослідження українських і зарубіжних археологів та істориків.

Княжий період. Літописні зведення і літописи. Берестяні грамоти і графіті. «Руська правда». «Поученіє» В.Мономаха. «Слово про закон і благодать» . «Слово о полку Ігоревім». Інші вітчизняні пам’ятки. Билини. Дані патріарха Фотія, М. Пафлагонського, К. Багрянородного, Л. Диякона, С. Логофета, Аль-Масуді, Ібн-Хаукала. Хроніки М. Галла, К.Празького, Аноніма, Л.Кремонського. Бертинські аннали та інші західноєвропейські хроніки. Скандинавські та ісландські саги. Дані археологічних досліджень. Історіографія періоду.

Литовсько-польська доба. Супрасльський, Баркулабівський, Густинський, Межигірський, Добромильський, Львівський, Хмельницький, Авраамки, Биховця літописи. Хроніки Я. Длугоша, М. Стрийковського, Й. Більського. Щоденники і мемуари західноєвропейських та східних авторів. Історіографія доби.

Козацько-гетьманська держава. Літописи Самовидця, С. Величка, Г. Грабянки. «Краткое описание Малоросии», «Повесть о том, что случилось на Украине». «Летописец в руских и полских сторонах». «Краткое описание» П.Симоновського. «Собрание историческое» С.Лукомського. «Описание о Малой Руси» Г. Покаса. «Летописное повествование»О. Рігельмана. «Записки о Малоросии» Я. Марковича. Щоденники М. Ханенка, Я. Марковича, П.Апостола, П.Орлика. Документи українських, польських, російських, турецьких, шведських держустанов. Діаріуші. Документація магістратів, судові справи. Офіційне та приватне листування. Преса. «Історія Русів» - найважливіша пам'ятка української політичної думки кінця XVIII ст. – початку ХІХ ст. Красне письменство, народні думки і пісні. Щоденники і мемуари, листування західноєвропейських і східних авторів. Історіографія доби.

Джерельна база і розвиток історичної науки в Україні кінця XVIII ст. – початку ХХ ст. Класифікація джерел та їхня загальна характеристика. Специфіка офіційного діловодства в Російській та Австро-Угорській імперіях. Історичні дослідження М. Берлінського, Є.Балховітінова, М.Закревського, Г.Квітки, Г.Данилевського, М.Максимовича, О.Бодянського. Перші спроби наукового узагальнення історії України – Д.Бантиш-Каменський, О.Мартос, М.Маркевич, А.Скальковський. М.Костомаров і зародження народницького напрямку в українській історіографії. Історичні праці П.Куліша. В.Антонович, його учні і послідовники – Д.Багалій, І.Линниченко, О.Андріяшев, П.Голубовський, М.Довнар-Запольський, В.Ляскоронський, М. і О.Грушевські. Роботи Ф.Вовка, Д.Яворницького, І.Попка, Ф.Щербини і П.Короленка з історії козацтва. Історичні погляди М.Драгоманова. О.Лазаревський.

Діяльність «Общества истории древностей», «Временной комиссии для разбора древних актов», «Исторического общества Нестора-летописца», «Харьковского историко-филологического общества», «Українського наукового товариства» та губернських комісій. «Киевская старина» і «Україна». Їхні співробітники. Дослідження О.Левицького, І. Каманіна, М.Біляшівського, М.Петрова, В.Перетца, Л.Падалки, Ю.Сіцінського, В.Біднова, М.Слабченка, П.Клепатського. Узагальнюючі праці з історії України О.Єфименко і М.Аркаса.

Зародження державного напрямку в українській історіографії. Ф.Уманець. перші наукові публікації В.Липинського і Д.Дорошенка.

Зародження історичної науки в Західній Україні. Д.Зубрицький, А.Петрушевич, Ю.Целевич, В.Ільницький, О.Партицький, К.Заклинський, А.Добрянський. О.Барвінський і «Руська історична бібліотека». М.Грушевський і «Історія України-Руси». «Записки НТШ» і «Джерела до історії України-Руси». Львівська школа істориків. І.Крип’якевич, І.Джиджора, С.Томашівський, М.Кордуба, І.Кревецький, Б.Баррвінський, О.Терлецький, В.Герасимчук. Суперечності між державницьким і народницьким напрямками в західноукраїнській історичній науці.

Питання української минувшини в російській (С.Соловйов, Г.Карпов, В.Мякотін, С.Голубєв, Ф.Тітов) та польській (К.Шайноха, О.Яблоновський, М.Роллє, Р.Равіта-Гавронський) історичній науці.

Здобутки і втрати української історичної науки вХХст.

а) Розквіт і криза історичної науки в радянській Україні 20-30-х років. Діяльність М.Грушевського на чолі історичних установ ВУАН. Часописи «Україна». «За сто літ», «Український архів», «Первісне громадянство». Роботи О.Гермайзе, О.Грушевського, В.Данилевича, В.Щербини, К.Лазаревської,С.Шамрая, В.Юркевича, М.Ткаченка. Наукова продукція «кафедри Багалія». Публікації членів «Комісії для вивчення історії українського права». Наукова діяльність М.Слабченка, О.Оглобліна, Н.Полонської-Василенко, О. Рябініна-Скляревського, Д.Яворницького, В.Пархоменка, П.Клепатського, М.Петровського, В.Отамановського, Є.Сіцинського. М.Яворський. Роботи з історії ВКП(б) і КП(б)У.

Репресії 30-х рр. і примусове впровадження в історичну науку марксистсько-ленінської методології. Історія України і концепції «старшого брата», «спільного історичного минулого» та «вікової дружби братніх слов’янських народів».

б) Розвиток історичної науки в Західній Україні та на еміграції в 20-30-х роках. НТШ і діяльність І.Крип’якевича, О.Терлецького, Т.Коструби, М.Чубатого, В.Герасимчука. «Записки НТШ», «Записки ЧСВВ», «Богослов»,Історико-видавнича діяльність УВУ та Музею визвольної боротьби (Прага), УНІ (Берлін), УНІ та Українського воєнно-історичного товариства (Варшава). Фундаментальні дослідження Д.Дорошенка, С.Томашівського, В.Липинського. Історичні праці О.Шульгіна, І. Борщака, В.Біднова, С.Наріжного, А.Яковліва, Р.Лащенка, М.Антоновича, Д.Олянчина, Б.Крупницького, С.Шелухіна, О.Доценка, О.Лотоцького, А.Крезуба,. Мемуари учасників доби визвольних змагань 1917-1921рр. «Табор», «За державність» та інші періодичні військово-історичні видання. Історична тематика на сторінках українських емігрантських видань. Історичні календарі-альманахи, їхній зміст і автори.

в) Історична наука в УРСР, на еміграції та в діаспорі післявоєнного періоду. Повне підпорядкування історії України історії «единой и неделимой» в УРСР. Тенденційний характер «Історії УРСР»(в 2т.) та інших публікацій українських радянських істориків. Роботи О.Касименка, В.Дядиченка, Ф.Лося, В.Голобуцького, М.Котляра. П.Толочка. Дослідження Ф.Шевченка, О.Апанович, О.Компан, М.Брайчевського, С.Кульчицького. Розвиток історичної науки в західних областях УРСР. «Український історичний журнал» та «Архіви України». Публікації збірників архівних документів. Роботи з історії КПРС і КПУ. Довідкова та енциклопедична література з історії України.

Нова хвиля українських істориків-емігрантів. О.Оглоблін, І.Витанович, М.Андрусяк, В.Дубровський, Л.Окіншевич, І.Назарко, Н.Полонська-Василенко, Й.Скрутень. Історико-видавнича діяльність УВУ та УВАН: «Український історик» і «Записки ЧСВВ». Українське минуле на сторінках українських емігрантських та діаспорних періодичних видань. Інститут українознавства Гарвардського університету – важливий центр історичних студій в США. Енциклопедична література.



г) Історична наука в Україні на сучасному етапі. Стан та перспективи розвитку історичної науки в Україні після здобуття нею державної незалежності. «Темні плями» в історії України та необхідність їхнього висвітлення. Перевидання робіт дореволюційних, емігрантських та діаспорних істориків. Праці В.Барана, І.Біласа, Г.Касьянова, С.Кульчицького, Ю.Шаповала, Н.Яковенка. відродження історико-видавничої діяльності НТШ у Львові.

Тема 3. Найдавніші цивілізації на терені України.

Палеоліт. Ранній палеоліт (200 000 – 100 000 рр. до Р.Х.). Стоянки – Киїк-Коба(Крим), Амвросіївка (Приазов’я), Круглик (Подніпров’я). Збиральництво. Середній палеоліт (100 000 – 40 000 рр. до Р.Х.). Стоянки – Киїк-Коба, Старосілля (Крим), Кодак (Подніпров’я), Молодове І (Подністров’я). Полювання і збиральництво. Пізній палеоліт ( 40 000-10 000 рр. до Р.Х.). Стоянки - Молодове V (Подністров’я), Радомишль ( р-н р.Тетерев), Мізин, Пушкарі, Чулатів (р-н р. Десни), Кирилівка (Київ), Гінці (Полтавщина). Відкриття способу штучного добування вогню. Перехід від первісного стада до родоплемінного ладу. Матріархат.

Мезоліт (10 000 – 7 000 рр. до Р.Х.). Стоянки-Мурзак-Коба, Заміль-Коба (Крим), Гребеники (Подністров’я), Журавська (Чернігівщина). Рибальство, мисливство, приручення собаки.

Неоліт (6 000 – 3 000 рр. до Р.Х.). Стоянки - Савранська (Одещина), Торська (Тернопільщина). Перехід від збиральництва, рибальства і мисливства до землеробства і скотарства. Винайдення керамічного посуду і ткацтва.

Енеоліт (4 000 – 3 000 рр. до Р.Х.). Пам’ятки трипільської культури – Маріупольський могильник, Кам’яна могила біля Мелітополя, Лука Врублівецька і Зенківці (Подністров’я), Трипілля, Червоний хутір, урочище Коломийщина (Київщина), Щипинці (Буковина). Розвиток гончарства, землеробства, садівництва. Тваринництво. Поява виробів з міді. Релігійні вірування. Перехід від матріархату до патріархату.

Епоха бронзи (3 000 рр. до Р.Х. – поч.. 1 тис. п.Р.Х.). Суспільні поділи праці: причини, суть, наслідки. Племена ямної, катакомбної та шнурової кераміки культур. Поява виробів із заліза. Криза первіснообщинного ладу і початки соціальної диференціації суспільства.
Тема 4. Перші державні обєднання на землях України.

Найдавніші народи та державні об’єднання на терені України. Кіммерійці (1500 -700 рр. до Р.Х.) Їхнє життя, діяльність, війни з Урарту, Ассирією, Лідією. Таври (ХІХ – ІІІ ст.. до Р.Х.). Заняття скотарством, землеробством, рибальством. Соціальна диференціація. Війни з сусідами. Скіфи (VII-III ст.. до Р.Х.). Їхнє життя, діяльність, війни з кіммерійцями, таврами, персами, Македонією, гетами. Мала Скіфія і Неаполь Скіфський, Скіфські кургани. Сармати (ІІІ ст. до Р.Х. – ІІІ ст.. п. Р.Х.). Їхнє життя і діяльність. Війни зі скіфами, Римом, готами, гунами.

Грецькі міста-колонії Північного Причорномор’я (VII- ІІІ ст. до Р.Х.).

Причини їх заснування, господарське і політичне життя. Стосунки з сусідніми народами. Культура.



Держава готів у Північному Причорномор’ї (ІІІ – ІV ст.) Війни з гунами, сарматами і антами. Прийняття християнства.

Першопочатки українознавства. Питання «прабатьківщини» слов’ян. Їх розселення та міграції.

Виокремлення східних слов’ян з загальнослов’янського середовища. Схема «діди – батьки – діти» і проблема генези та ідентифікації української та інших східнослов’янських народностей. Племена Зарубинецької (ІІІ ст.. до Р.Х.- ІІ ст. п.Р.Х.) та Черняхівської (ІІ – V ст.) культур. Їхні звичаї, вірування, побут.

Анти і антські племінні союзи (ІІІ – VІІ ст.) Їхні правителі. Війни з готами, Візантією, аварами.

Розселення, побут, світогляд літописних східнослов’янських племен. Територіальна община. Розвиток приватної власності. Перші спроби державного творення в післяантський період (VІІ – VІІІ ст.).



Тема 5. Україна-Русь у часи становлення та розквіту централізованої великокнязівської

влади (кін. IX – поч. XI ст.).

Передумови виникнення України-Русі. Соціально-економічні, географічні,етнічні та політичні чинники об’єднання східнослов’янських племен. Відносини з хазарами. Дискусія про походження і співвідношення понять: словяни-русичі-українці. Варяги і норманська теорія. ЇЇ прибічники і противники.

Перші згадки про Київ: міфи і реальність. Перетворення Києва з політичного центру полянського союзу племен на державний центр східнослов’янських союзів. Аскольд і Дір. Перша спроба християнізації руських земель.



Виникнення держави Рюриковичів. Правління Олега (882-912). Наукова дискусія навколо його особи. Особливості внутрішньої політики. Військові походи. Угода з Візантією.

Князювання Ігоря (913-945). Розширення територіальних володінь України-Русі. Конфлікт з Візантією і угода 944 р. Особливості внутрішньої політики.

Княгиня Ольга (945-964). Дискусія навколо її походження. Придушення виступу древлян і впорядкування системи оподаткування в країні. Відвідання Константинополя і хрещення княгині. Спроба налагодження дипломатичних контактів з Центральною Європою.

Правління Святослава Завойовника (964-972). Дискусія стосовно його походження. Особисті риси характеру. Військові походи Святослава та неоднозначна оцінка їхніх наслідків.

Князювання Ярополка (972-979). Розширення зв’язків з Центральною Європою. Боротьба за владу.

Розквіт княжої України-Русі. Володимир Великий (980-1015). Походження. Боротьба за владу. Приєднання червенських городів, походи в Закарпаття, на ятвягів і волзьких болгар, війни з печенігами. Похід на Херсонес і прийняття християнства. Історичне значення цієї події. Налагодження зв’язків з Західною Європою. Особливості внутрішньої політики. Активізація процесу централізації влади. Розвиток ремесел і торгівлі. Містобудівництво. Образ Володимира Великого в народній творчості.

Визрівання внутрішньої опозиції проти князя Володимира в останні роки його правління. Боротьба за великокнязівський престол між його синами. Святополк (1015-1019). Його зв’язки з Болеславом Хоробрим і втрата Закарпаття та червенських городів.

Правління Ярослава Мудрого (1019-1054). Перемога над Ярополком і конфлікти з Мстиславом Тмутороканським і Судиславом Псковським. Повернення червенських городів і походи на ятвягів, Литву, мазовшан, чудь, фінів. Неоднозначне тлумачення його пропольської орієнтації. Остаточний розгром печенігів і початки конфліктів з половцями. Невдалий похід на Візантію. Зміцнення дипломатичних контактів з Центральною і Західною Європою.

Соціально-економічний розвиток країни. Бояри і дружинники. Холопи і смерди. «Руська правда».

Київська митрополія, Іларіон – перший українець-митрополит. Храмове будівництво. Київ як центр політичного, духовного, торгового і культурного життя країни.

Культура України-Русі додержавного і князівського періодів.

а) Доба язичництва. Досягнення матеріальної культури – техніка обробітку грунту, знаряддя праці, транспорт, житло, речі побуту. Народні звичаї і обряди, весілля, похорони. Купальські і русальні пісні. Щедрівки і гаївки. «Збруцький ідол» та інші пам’ятки дохристиянського періоду. «Велесова книга» і дискусія навколо її автентичності.

б) Християнський період. Подальший розвиток матеріальної культури: землеробство, ремесло, мисливство, рибальство. Побут. Народна творчість: легенди, билини, казки, приповідки. Система народної освіти та її масовий характер. Берестяні грамоти, графіті. Перекладна та оригінальна література. Житія святих, апокрифи, проповіді. «Поученіє» В.Мономаха. «Слово про закон і благодать» Іларіона. «Слово о полку Ігоревім» і суперечки навколо нього. Літописи. Бібліотеки. Пам’ятки правової думки – угоди з Візантією і хрестоносцями, грамоти великих і удільних князів, «Руська Правда». Архітектура – оборонні і цивільні споруди, храми. Малярство: фрески, мініатюри, іконопис, мозаїки. Різьбарство і ювелірна справа. Виготовлення книг.


Тема 6. Доба політичної роздробленості України-Русі.

Причини, суть та наслідки удільної роздробленості України-Русі. Політична недалекоглядність та трагічні наслідки запровадженої Ярославом Мудрим системи сеньйорату. Чергове переміщення торгових шляхів і перетворення «шляху із варяг у греки» в другорядний. Розвиток ремесел, торгівлі, містобудування і зростання економічної та політичної могутності, незалежності удільних князівств. Зміни в соціальній структурі населення. Продовження процесу формування української нації. Вплив загальноєвропейських процесів феодальної роздробленості і подальшої національної консолідації на етнополітичні процеси в Україні-Русі.

Князівські міжусобиці. Боротьба між Ізяславом (1054-1068, 1069-1073, 1077-1078), Всеславом (1068), Святославом ІІ (1073-1076), Всеволодом (1077, 1078-1093) і Святополком-Михайлом (1093-1113) за великокнязівський престол. Негативні наслідки цієї боротьби. Проблема князів-ізгоїв і набіги половців. Заворушення міських низів 1068 і 1113 рр. Перший антисемітський погром в Україні. Пошуки князями-претендентами на князівський престол союзників за кордоном. Князівські з’їзди 1097,1100 та 1113 рр. та їхні рішення.

Правління Володимира Мономаха (1113-1125) – остання спроба відновлення єдності України-Русі. «Устав» і «Поученіє дітям» В.Мономаха. Міжнародні зв’язки. Боротьба з внутрішньою опозицією і набігами половців.

Правління Мстислава-Гарольда (1125-1132), Ярополка ІІ (1132-1139), В’ячеслава (1139), Всеволода (1139-1146), Ігоря ІІ (1146), Ізяслава ІІІ(1146-1154), Юрія Довгорукого (1154-1157), Ростислава (1158-1167), Мстислава ІІ (1167-1170), Святослава )1175-1194), Рюрика (1194-1215). Загострення протиріч між Києвом і Володимиро-Суздальським князівством. Пограбування Києва А.Боголюбським та його спільниками в 1169 р. і розгром військ Боголюбського українськими князями в 1173 р. Пограбування Києва Рюриком і його союзниками-половцями в 1203 р. Початки занепаду Києва.

Зростання ролі і значення удільних князівств. Їхнє господарське, політичне і культурне життя. Стосунки між собою, з іншими східнослов’янськими землями, сусідніми народами і державами.

Входження Галичини до складу України-Русі за Володимира Великого і перехід її в 1084 р. під юрисдикцією Ростиславовичів – Рюрика, Володарка та Василька. Правління Володимирка ( 1124-1153), Ярослава Осмомисла (1153-1187), Володимирка ІІ (1187-1199). Боярська опозиція князівській владі. Іван та Ростислав Берладники. Розширення територіальних володінь Галицької землі. Боротьба з експансією польських та угорських феодалів, з територіальними претензіями київських князів. Розвиток міст. Ремесла. Торгівля сіллю. Перетворення Галицької землі в одну з головних ланок європейської торгівлі того часу.

Волинь в складі держави Володимира Великого і його наступників. Збройні конфлікти з литовцями. Дипломатичні і торгівельні зв’язки з Польщею, Німеччиною, балканськими країнами. Ремесла і містобудування. Роман Мстиславович (1173-1205) і його опора на міське населення як протидію боярству. Об’єднання Галицького і Володимиро-Волинського князівств.

Галицько-Волинське князівство. Особливості внутрішньої та зовнішньої політики Романа Мстиславовича. Його загибель і її трагічні наслідки для краю. Боротьба між Романовичами, Ігоревичами та місцевими боярами за владу. Втручання в галицькі справи Польщі та Угорщини. Правління Данила Галицького (1205-1206, 1211-1213, 1228-1264) і Василька Романовича (1205-1270), Володимирка ІІІ (1206-1208, 1211), Володислава Кормильчича (1213), Коломана Угорського (1214-1219), Мстислава Удалого (1219-1228), Лева І (1264-1301), Юрія І (1301- 1308), Андрія та Лева ІІ (1308-1324), Юрія-Болеслава Тройденовича (1325-1340), Любарта-Дмитра (1340-1349). Стосунки з Західною Європою і папою римським. Боротьба з Золотою ордою, «татарськими людьми» і Болоховською землею. Боярська опозиція великокнязівській владі і її негативна роль в історії краю. Інші соціальні верстви галицького суспільства.

Розвиток ремесел і торгівлі. Містобудування. Заснування Львова і перетворення його в центр Галицької землі. Утворення Галицької митрополії (1301).



Галицька земля в останні роки її незалежності. Боротьба між Казимиром Великим і Людовіком Угорським за Галичину. Володислав Опольський (1372-1378). Причини загибелі Галицько-Волинського князівства. Значення і місце його в історії України.

Татаро-монгольське нашестя і його наслідки. Курултай на р. Онон і об’єднання монгольських племен під владою Чингіс-хана. Політична і військова організація монголів. Завоювання Китаю і початки військової експансії на Захід. Побоїще на р. Калці (1223). Новий похід татаро-монголів на Русь. Здобуття Києва та інших східнослов’янських міст. Причини перемог монгольського війська і поразок удільних князівств. Особливості окупаційної політики татаро-монголів. Система надання ярликів і збору данини. Монголи і православна церква. Наслідки татаро-монгольського нашестя і дискусія науковців та політиків з цього приводу.

Культура України-Русі періоду роздробленості. Духовне життя: церква,освіта, письменство, право. Архітектура. Мозаїки. Малярство. Ювелірне мистецтво. Народна творчість.



Каталог: wp-content -> uploads -> 2014
2014 -> Правила прийому до аспірантури та докторантури київського національного університету культури І мистецтв
2014 -> Програма дисципліни «іноземна мова (англійська)»
2014 -> Урок №02. 10. 2014. Розділ І. Візуальні мистецтва Тема Архітектура світу
2014 -> Програма фахових випробувань для бакалаврів напряму
2014 -> Методика превентивного
2014 -> Методичні вказівки для самостійної роботи студентів денної і заочної форм навчання
2014 -> Особливості дистанційної освіти в медицині д м. н. Уляна Лущик
2014 -> Основипсихогенетик и


Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4




База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2022
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка