Робоча програма навчальної дисципліни методологія та організація наукових досліджень (шифр І назва навчальної дисципліни) напрям підготовки 0514 «Біотехнологія»



Сторінка5/5
Дата конвертації23.03.2017
Розмір0.58 Mb.
#13101
ТипРобоча програма
1   2   3   4   5
Тема лекційного заняття 1. Сучасні уявлення про історію розвитку біологічних наук та про логіку живого. Роль теорії в пізнанні суті живого та співвідношення теорії систем і біології.

Спостереження не є пасивним методом, у ньому теж реалізується активний характер пізнання: по-перше, в цілеспрямованому характері спостереження, в наявності вихідної установки у спостерігача — що спостерігати, на які явища звертати особливу увагу; по-друге, у відбірковому характері матеріалу; по-третє, у виборі та конструюванні засобів спостереження та опису. З розвитком пізнання на перший план у спостереженні дедалі більше виступають такі його сторони, як мета, план. теоретичні установки, осмислення результатів; зростає роль теоретичного мислення у спостереженні. Особливо складним є спостереження в суспільних науках, де наслідки його значною мірою залежать від світоглядно-методологічних установок спостерігача, його ставлення до об'єкта. Метод спостереження є обмеженим методом, оскільки з його допомогою можна лише зафіксувати певні властивості і зв'язки об'єкта, але не можна розкрити їхньої природи, сутності, тенденцій розвитку. З пізнавальних можливостей методу спостереження випливають і його основні функції: 1) фіксація та реєстрація фактів; 2) попередня класифікація фіксованих фактів на засадах певних принципів, сформульованих на основі існуючих теорій; 3) порівняння зафіксованих фактів.

Нова ідея - не просто зміна уявлень про об’єкт дослі­дження - це якісний стрибок думки за межі сприйнятих почуттями даних і, здавалося 6, перевірених рішень. Нові ідеї можуть виникати під впливом парадоксальних ситуацій, коли виявляється незначний, неочікуваний результат, який надто розходиться із загальноприйнятими положеннями науки - парадигмами. Отримання нових знань відбувається за схемою: парадигма - парадокс - нова парадигма. Розвиток науки - це зміна парадигм, методів, стереотипів мислення. Перехід від однієї парадигми до іншої не піддається логіч­ному опису, бо кожна з них відкидає попередню і несе прин­ципово новий результат дослідження, який не можна логіч­но вивести з відомих теорій. Особливу роль тут відіграють інтуїтивні механізми наукового пошуку, які не ґрунтуються на формальній логіці. Складність, багатогранність і міждисциплінарний статус будь-якої наукової проблеми приводять до необхідності її вивчення у системі координат, що задається різними рівня­ми методології науки.

Тема лекційного заняття 2.Особливості постановки наукового експерименту та його завдання. Специфіка біологічного експерименту, його обгрунтування, постановку задач, формулювання мети, планування та поетапність дослідження

Експеримент — це метод емпіричного рівня наукового пізнання, спосіб чуттєво-предметної діяльності, коли явища вивчають за допомогою доцільно обраних чи штучно створених умов, що забезпечують перебіг у чистому вигляді тих процесів, спостереження за якими необхідне для встановлення закономірних зв'язків між явищами. Експеримент широко застосовують не лише в природничих науках, а й у соціальній практиці, де він відіграє значну роль у пізнанні та управлінні суспільними процесами. Проведення експериментальних досліджень передбачає здійснення ряду пізнавальних операцій: 1) визначення цілей експерименту на основі існуючих теоретичних концепцій з врахуванням потреб практики та розвитку самої науки; 2) теоретичне обґрунтування умов експерименту; 3) розробка основних принципів, створення технічних засобів для проведення експерименту; 4) спостереження, вимірювання та фіксація виявлених у ході експерименту властивостей, зв'язків, тенденцій розвитку досліджуваного об'єкта; 5) статистична обробка результатів експерименту; 6) попередня класифікація та порівняння статистичних даних. Які переваги має експеримент порівняно із спостереженням та іншими методами емпіричного рівня наукового пізнання? Експеримент дає можливість досліджувати, по-перше, об'єкти в так званому чистому вигляді; по-друге, в екстремальних умовах, що сприяє більш глибокому проникненню в їхню сутність; по-третє, важливою перевагою експерименту є його повторюваність. У процесі експерименту необхідні спостереження, порівняння, вимірювання можуть проводитися стільки разів, скільки необхідно для одержання достовірних даних. Саме завдяки цій своїй особливості експериментальний метод у науковому пізнанні набуває особливого значення і цінності. Окрім зазначених специфічних методів емпіричного рівня наукового пізнання, застосовуються також загальнонаукові методи, які є всезагальними методами і засобами пізнання та мислення. До них належать: аналіз і синтез, індукція і дедукція, абстрагування, узагальнення, моделювання, ідеалізація.


Тема лекційного заняття 3. Основні вимоги до об’єкту дослідження та до контролю в експерименті; базові вимоги до нього; конторльні і дослідні групи піддослідних тварин та поняття норми і патології.

Наукове дослідження — це процес вивчення певного об'єкта (предмета або явища) з метою встановлення закономірностей його виникнення, розвитку і перетворення в інтересах раціонального використання у практичній діяльності людей. У методології наукових досліджень розрізняють поняття «об'єкт» і «предмет» пізнання. Об'єктом пізнання прийнято називати те, на що спрямована пізнавальна діяльність дослідника, а предметом пізнання — досліджувані з певною метою властивості, ставлення до об'єкта. Наприклад, усі суспільні науки в принципі пізнають один об'єкт - суспільство, але мають різні предмети; політична економія — систему виробничих відносин, економічна статистика — кількісну сторону економічних явищ; бухгалтерський облік, аналіз і аудит — господарську діяльність підприємців та ін. Об'єктом наукового дослідження є навколишній матеріальний світ та форми його відображення у свідомості людей, які існують незалежно від нашої свідомості, відбираються відповідно до мети дослідження. Досліджувати можна не тільки емпіричний об'єкт (якість продукції, собівартість виробів), а й теоретичний (дія закону вартості).



Змістовий модуль 2. «Організація наукових досліджень»
Тема лекційного заняття 1. Особливості використання реактивів та біопрепаратів у біологічних експериментах, роботи з радіоактивними та особливо небезпечними речовинами.

Розглядаються питання:

Зберігання та транспортування вихідних матеріалів;

Хімічні речовини, що займаються при взаємодії з іншими речовинами, та

засоби їх гасіння;

 Вимоги до застосування засобів захисту працівників;



  • Режими праці та відпочинку;

  • Вимоги до професійного підбору, навчання та перевірки знань правил безпеки;

  • Вимоги безпеки під час виконання робіт у лабораторіях:

а) приймання патологічного та інших матеріалів для дослідження;

б) робота в боксах;

в) робота в секційній.
Тема лекційного заняття 2. Робота з різними тваринами в віваріях та у вигулах, використання культур клітин, тканин та окремих організмів, що штучно розвиваються.

Розглядаються питання:



1) Робота у віваріях:

а) загальні вимоги;

б) робота із здоровими (незараженими) тваринами;

в) робота у віварії для заражених тварин.

2) Особливості роботи з тваринами на вигулі:

а) загальні вимоги;

б) робота з особинами великої рогатої худоби;

в) робота з конями та іншими видами тварин.
Тема лекційного заняття 3. Найбільш поширені прилади і обладнання для біологічних досліджень, обладнання і аппаратура загального призначення та прилади і аппаратура для фізико-хімічних методів аналізу.

  • Центрифуги:

а) аналітичні;

б) препаративні;



  • Спектральні прилади:

а) спектрофотометри, різновиди та використання;

б) еліпсометри та оптоелектронні прилади;

в) фотокалориметри;

г) флуориметри;

д) увікорди та інші;


  • Гігрометри;

  • Лічильники радіоактивності:

а) прямі і сцинтиляційні;

  • Хроматографи та колектори фракцій;

  • Ламінарні шафи.


Тема лекційного заняття 4. Основні моменти аналізу отриманого фактичного матеріалу, написання наукової статті.

Що публікувати? Потрібно публікувати лише нові результати та ідеї, що зацікавили б фахівців, які працюють у тій же галузі науки, що й Ви. Слід проаналізувати, чи відповідає зміст підготовленої статті тематиці обраного журналу, чи обґрунтовано висновки. Якою має бути логічна схема статті?



Назва статті, ініціали та прізвища її авторів, відомості про них. Назва публікації повинна відображати предмет дослідження, а не його результат. У списку авторів першим зазначається прізвище автора, який, власне, й готував матеріал, останнім — наукового керівника проекту, школи. У дуже рейтингових публікаціях прізвище керівника подається першим. Ключові слова. Добираються ключові слова, за якими статтю зможуть відшукати Ваші колеги, що працюють в одній з Вами галузі науки. Вступ. Читач повинен бути введений у курс справи. В центрі будь-якого дослідження стоїть певна наукова проблема. Отже, потрібно пояснити читачеві, чому Ви стали працювати над тією чи іншою проблемою. Можливо, в ній залишилися деякі невирішені питання, якась тема недостатньо вивчена або недостовірними є опубліковані раніше дані. Можливо, Вами розроблено перспективний матеріал, висунуто гіпотезу. Вступ може мати таку будову: 1. Що відомо? Потрібно почати виклад від більш загальних понять і переходити до більш конкретних. Власне, це мікроогляд літератури, тому посилання на неї обов’язкові. 2. Обґрунтування того, що не відомо і чому. 3. Формулювання завдань роботи. Можна писати досить прямолінійно: Основним завданням цієї роботи є (було)… 4. Опис методів, за допомогою яких вирішувалися поставлені завдання. Матеріали і методи. Основна мета цього розділу: після його прочитання будь-хто з вчених при бажанні може повторити Ваші дослідження. Його орієнтовна структура: 1. Об’єкти дослідження. 2. Опис

реактивів, що використовувалися в роботі, із зазначенням країни і фірми-виробника. У разі необхідності можна вказати, що реактив був кимось подарований. 3. Процедури підготовки розчинів, виділення чогось. Зрозуміло, що їх опис не слід зводити до рівня студентського лабораторного практикуму. 4. Прилади і методи вимірювання. 5. Способи обробки одержаних даних. Результати подаються через систему блоків, які повторюються в структурі статті. В основу кожного блоку покладено таблицю, ілюстраційний матеріал та текст-коментар до них. Текст може мати таку будову: 1) вступне речення, в якому зазначається, про що далі йтиме мова: Цікавим є питання про… Особливо цікаво було з’ясувати…; 2) що відомо (незважаючи на те, що основний матеріал щодо цього викладено у вступі, треба коротко написати про те, що було відомо до Ваших досліджень); 3) що не відомо і чому; 4) поставлені завдання; 5) як робили (у розділі «Матеріали і методи» основний матеріал уже було викладено, але на важливих експериментальних завданнях усе ж потрібно зупинитися); 6) опис таблиці, рисунка, графіка; 7) показ достовірності здобутих результатів; 8) найбільш важливий висновок до цього блоку. Обговорення результатів. У цьому розділі обговорюються здобуті результати, вони порівнюються з результатами інших проведених Вами експериментів, з літературними даними. Частково цей розділ є дзеркальним відображенням вступу. Потрібно інтегрувати одержані Вами дані в уже існуючі, зазначити, що змінилося в світовій науці після їх одержання. Висновки. Виклад основних результатів роботи. Резюме. Це короткі тези роботи: 1) з якою метою і яким чином проводилося дослідження; 2) як одержали результати, які методики були використані; 3) основні результати роботи; 4) висновки. Подяки. Потрібно подякувати людям, які Вам допомагали, а також вказати грант, у рамках якого ця робота проводилась. Перелік літератури подається відповідно до вимог конкретного журналу, оскільки вони дуже різняться між собою.


Тема лекційного заняття 5. Вимоги до розділів курсової і дипломної роботи, особливості впровадження результатів досліджень в практику. Етапи впровадження винаходів, отримання патентів та авторських свідоцтв.

План лекції

1. Загальний зміст курсової і дипломної роботи та вимоги до її оформлення.

2. Правила подання текстового матеріалу.

3. Правила подання ілюстрацій, таблиць і формул.

4. Оформлення посилань і цитування. Додатки.

5. Захист курсової і дипломної роботи.

6. Етапи впровадження:



    • лабораторне,

    • клінічне,

    • виробниче випробування,

    • оформлення винаходів,

    • патентів,

    • авторських свідоцтв.

Каталог: sites -> default -> files -> u143
u143 -> Програма навчальної дисципліни для підготовки фахівців окр «магістр» спеціальності «Захист рослин»
u143 -> Національний університет біоресурсів І природокористування україни
u143 -> Національний університет біоресурсів і природокористування України
u143 -> Програма навчальної дисципліни для підготовки фахівців окр «бакалавр» спеціальності 090105 «Захист рослин»
u143 -> Національний університет біоресурсів І природокористування України Кафедра молекулярної біології, мікробіології та біобезпеки «затверджую»
u143 -> Національний університет біоресурсів І природокористування україни
u143 -> Національний університет біоресурсів І
u143 -> «затверджую» декана факультету захисту рослин, біотехнологій та екології
u143 -> Національний університет біоресурсів І природокористування україни кафедра агробіотехнологій “затверджую


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5




База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2022
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка