Робоча програма навчальної дисципліни теорія держави та права Київ Мета та завдання навчальної дисципліни


Тема 7. Держава у політичній системі суспільства



Скачати 441.21 Kb.
Сторінка3/5
Дата конвертації16.03.2017
Розмір441.21 Kb.
ТипРобоча програма
1   2   3   4   5

Тема 7. Держава у політичній системі суспільства


Поняття та структура політичної системи суспільства. Основні суб’єкти політичної системи суспільства. Право та інші соціальні норми – регулятивна основа політичної системи суспільства. Роль і місце політичних партій у політичній системі суспільства, їх вплив на державно-правові явища та основні функції.

Політичні відносини та політичні функції. Співвідношення політичної, економічної, соціальної і правової систем у суспільстві. Становлення і розвиток політичних систем суспільства в сучасних державах.

Функції політичної системи суспільства. Місце і роль держави у політичній системі суспільства, її взаємодія із інститутами громадянського суспільства (політичними партіями, суспільними і кооперативними організаціями, трудовими колективами тощо). Ознаки держави, що відрізняють її від інших організацій і суспільних установ. Держава і церква. Світські і теократичні держави. Роль і місце політичних партій у розбудові української держави. Основні напрямки і тенденції розвитку політичної системи українського суспільства. Демократія: поняття та характерні риси.

Представницька та безпосередня форми демократії та їхня роль у політичній системі суспільства. Форми вияву демократії в Україні.

Демократія – найважливіша форма організації політичної влади.

Громадянське суспільство: поняття та характерні риси.

Співвідношення політичної системи суспільства і громадянського суспільства. Місце і роль громадських організацій в політичній системі суспільства та їх види.

Характерні риси політичної системи суспільства демократичної, правової та соціально орієнтованої держави з широко розгалуженими інститутами громадянського суспільства. Політична система суспільства в Україні: поняття, характерні риси та напрямки розвитку.



Розділ (модуль) 2. Основи вчення про право

Тема 8. Поняття, сутність, принципи і функції права
          1. Поняття та основні ознаки права. Методологічні підходи до аналізу природи права. Право в об’єктивному і суб’єктивному розумінні. Нормативність, загальнообов’язковість, формальна визначеність, системність, вольовий характер права. Право – універсальний регулятор суспільних відносин. Класове, загальносоціальне, релігійне, національне, расове в сутності права. Основні концепції праворозуміння.

Взаємозв’язок економіки, політики і права. Принципи права: загальноправові, міжгалузеві, галузеві. Справедливість – головний принцип права. Співвідношення переконання і примусу у праві. Статика і динаміка права.

Соціальне призначення та сутність права. Інструментальна і гуманістична цінність права. Функції права: поняття, види та система.

Роль права як головного регулятора суспільних відносин. Співвідношення безпосереднього соціального права і позитивного юридичного права. Безпосереднє соціальне право – засіб самореалізації людини і громадянського суспільства: поняття, ознаки та форми вияву. Позитивне юридичне право: поняття, ознаки. Право і закон. Правовий і не правовий закон.

Роль і місце права в системі соціальних норм. Співвідношення права з нормами моралі, звичаю, традиції, політичними та релігійними нормами.

Співвідношення права з державою, владою, особою, суспільними відносинами та відображення цього у праворозумінні. Основні сучасні концепції праворозуміння щодо сутності і призначення права та його ролі у суспільстві. Фундаментальні основи права. Обумовленість права морально - етичними відносинами між людьми. Природні, невід’ємні права і свободи людини та громадянина – основа права і закону.

Право – міра усвідомлення свободи людини. Приватна власність – основа свободи людини. Формальна визначеність правом норм соціальної поведінки, рівності всіх перед законом, загальних свобод та заборон.



Тема 9. Форми (джерела) права

Поняття і сутність форми (джерела) права. Співвідношення понять “форма” і “джерело” права. Класифікація форм права: нормативно-правовий акт, правовий звичай, юридичний прецедент та нормативний договір тощо. Особливий статус судових рішень та міжнародно-правових актів в системі джерел права. Основні види джерел українського права.

Поняття, основні ознаки і види нормативно-правових актів. Відмінність нормативно-правових актів від індивідуальних правових приписів.

Система нормативно-правових актів в Україні. Конституція – Основний закон держави. Закони: поняття, ознаки та їх система. Верховенство закону – найважливіша ознака правової соціально-орієнтованої держави. Підзаконні нормативно-правові акти: поняття, ознаки та їх система за суб’єктами правотворення. Співвідношення і взаємодія законів та підзаконних нормативно-правових актів.

Поняття, ознаки, роль і місце нормативного звичаю та юридичного прецеденту (судовий та адміністративний) в національній системі права. Судова практика та судовий прецедент з огляду режиму законності та правопорядку в державі.

Поняття, ознаки, система та види нормативних договорів залежно від національної системи права. Роль і місце нормативного договору у міжнародному праві.

Чинність нормативно-правових актів у просторі, часі та по колу осіб: поняття, принципи та основні риси. Зворотна сила нормативно-правових актів. Імплементація норм міжнародного права до національної системи законодавства. Особливості співвідношення норм міжнародного права і національних систем права. Витоки та особливість формування національної системи права на терені України.

Тема 10. Право у системі нормативного регулювання

Поняття та основні риси системи нормативного регулювання у суспільстві: індивідуальний і нормативний рівень. Норма як міра належної поведінки.

Соціальні і технічні норми: поняття, ознаки, особливості та їх взаємозв’язок. Техно-юридичні норми: поняття, ознаки, роль і місце у системі нормативного регулювання. Юридична природа стандартів.

Взаємна єдність і класифікація соціальних норм. Норми права, моралі, звичаї, традиції, релігійні, політичні, естетичні та інші соціальні норми.

Співвідношення права і моралі: єдність, розбіжності та їх взаємодія. Протиріччя між правом і мораллю та шляхи їх подолання. Роль права у розвитку і зміцненні морально-етичних основ суспільства. Значення моралі у підвищенні правової культури громадян і формуванні їх поваги до права.

Тема 11. Правотворчість

Поняття правотворчості. Соціальне призначення правотворчості. Об’єктивні і суб’єктивні фактори процесу правотворчості. Правотворчість – свідомовольова діяльність суб’єктів правотворення. Правотворчість – одна із передумов організуючої ролі права у суспільстві. Зміст, мета і суб’єкти правотворення. Види і принципи правотворчості. Відомче, делеговане, санкціоноване та локальне правотворення.

Співвідношення правотворення (правотворчості) і законотворення. Поняття, основні етапи, види та зміст законотворення: законодавча ініціатива, підготовка та обговорення законопроекту, прийняття та оприлюднення закону. Перспективні шляхи оптимізації правотворчої діяльності. Юридична сила нормативно-правових актів залежно від суб’єктів їх прийняття.

Систематизація нормативно-правових актів: поняття, принципи та основні види. Інкорпорація, консолідація та кодифікація нормативно-правових актів: поняття та основні риси. Поняття, мета та значення реєстрації нормативно-правових актів у Міністерстві юстиції України та інших установах.

Юридична техніка: поняття та основні риси, правила та прийоми. Мова і стиль нормативно-правового акту. Спеціалізація та уніфікація української системи права та можливі шляхи підвищення її ефективності.

Поняття, види та система матеріального і процесуального права. Юридична процедура. Види юридичних процесів залежно від національної системи права.

Система права і система законодавства: поняття, види, співвідношення та взаємозв’язок. Загальна характеристика сучасного стану українського законодавства. Взаємообумовленість системи законодавства конкретною формою держави. Основні принципи правотворчості в демократичній соціально орієнтованій правовій державі.

Тема 12. Норма права

Поняття та основні ознаки норм права. Ознаки правової норми, що відрізняють її від інших соціальних норм і індивідуально-правових приписів. Загальнообов’язковість, формальна визначеність, зв’язок із державою та мікро системність норми права. Норми права і окремі статті нормативно-правового акту та їх співвідношення. Логічна структура норми права: поняття та основні елементи.

Підстави щодо поділу норми права на види. Способи викладу змісту правових норм у статтях нормативно-правових актів. Основні види правових норм: відсильний, бланкетний та казуальний виклад структурних елементів норм права. Розмежування норм права за характером правил поведінки: зобов’язуючі, забороняючі та уповноважуючі норми. Розподіл норм права за характером їх обов’язковості: імперативні, диспозитивні, дефінітивні, рекомендаційні, норми принципи тощо.

Науково-практичне значення класифікації норм права. Співвідношення регулятивних і правоохоронних норм.



Тема 13. Правові відносини

Передумови виникнення правовідносин. Поняття, ознаки і види правових відносин. Правовідносини як особливий різновид суспільних відносин. Види правовідносин: регулятивні і охоронні, активні і пасивні, відносні і абсолютні.

Регулятивний характер правовідносин, їх соціальна і нормативна обумовленість, єдність соціального змісту і правової форми. Правовідносини як свідомовольові суспільні відносини. Виникнення правовідносин на основі норм права.

Взаємозв’язок норм права і правовідносин. Склад (ознаки) правовідносин: суб’єкт, об’єкт, суб’єктивні права і юридичні обов’язки.

Суб’єкти правовідносин: поняття і види суб’єктів права. Суб’єктивні права та юридичні обов’язки у суб’єктів правовідносин. Індивідуальні і колективні суб’єкти. Фізичні і юридичні особи. Держава як особливий суб’єкт права. Правосуб’єктність як особлива якість суб’єкта права. Правоздатність і дієздатність. Обмеження дієздатності. Деліктоздатність. Угодоздатність.

Об’єкти правовідносин: поняття, ознаки і види. Особливості основних об’єктів у різних видах правовідносин. Структура об’єктів правовідносин.

Юридичні факти: поняття, ознаки та види. Місце юридичних фактів у системі правовідносин: правоутворюючі і правозмінюючі. Діяння як юридичний факт, що залежить від волі і свідомості суб’єкта. Правомірні і неправомірні діяння. Юридичні вчинки. Фактичний склад як сукупність юридичних фактів.

Індивідуальний характер правовідносин. Забезпечення правовідносин можливістю державного примусу.



Тема 14. Реалізація норм права

Поняття та основні ознаки реалізації норм права. Поняття та характерні риси безпосередніх форм реалізації норм права: дотримання, виконання і використання.

Механізм правореалізації. Засоби забезпечення належної реалізації права. Підвищення правової активності громадян. Правова соціалізація особистості. Засоби державного примусу. Режим законності.

Поняття та основні ознаки застосування норм права як особлива форма реалізації.

Державні органи як суб’єкт застосування норм права. Індивідуальний характер застосування норм права. Процесуальні форми застосування норм права. Прийняття індивідуально правового акту і забезпечення впровадження його в життя.

Стадії процесу застосування норм права.

Виявлення фактичної основи застосування норм права. Юридична основа застосування норм права. Видання індивідуального акту застосування норм права. Об’єктивна істина в процесі застосування норм права. Юридична сила, зміст і форма актів застосування норм права. Класифікація індивідуально-правових актів застосування норм права. Акти реалізації диспозиції та санкції правової норми.

Акти застосування норм права: поняття, види та їх особливості. Відмінність правозастосовчих актів від нормативно-правових приписів. Ефективність правозастосовчого акту. Механізм правозастосування.

Застосування норм права за аналогією. Прогалини у праві та шляхи їх подолання: поняття аналогії закону та умови їх застосування. Аналогія права: поняття та умови застосування.

Тема 15. Тлумачення норм права

Поняття тлумачення норм права: з’ясування, роз’яснення та інтерпретація змісту правових норм. Причини, що породжують необхідність тлумачення норм права.

Суб’єкти тлумачення: державні і недержавні органи, посадові особи та громадяни. Види тлумачення за суб’єктами.

Офіційне та неофіційне тлумачення.

Доктринальне тлумачення. Різновиди офіційного тлумачення. Нормативне і казуальне, легальне і авторське тлумачення.

Способи (прийоми) тлумачення правових норм: філологічне (граматичне), логічне, систематичне, історико-політичне, телеологічне (цільове), спеціально-юридичне та функціональне.

Тлумачення норм права за обсягом: буквальне (адекватне), поширювальне та обмежувальне.

Акти тлумачення норм права: поняття, особливості та основні види. Юридична природа тлумачення інтерпретаційних актів.

Юридична практика: поняття, структура та її види. Шляхи удосконалення та підвищення ефективності юридичної практики в Україні.

Тема 16. Правова свідомість і правова культура

Поняття та основні ознаки правосвідомості. Місце і роль правосвідомості в системі суспільної свідомості. Взаємозв’язок між політичною, економічною, моральною, релігійною й іншими формами свідомості.

Структура правосвідомості. Правова психологія і правова ідеологія: поняття та основні риси. Види і рівні правосвідомості: індивідуальна, групова та масова. Повсякденне, професійне і наукове в правосвідомості. Взаємодія права і правосвідомості. Функції правосвідомості в правотворчому і правореалізаційному процесах.

Поняття, основні риси і функції правової культури. Структура правової культури суспільства та особистості. Рівень розвитку правової культури суспільства. Ступінь прогресивності правових норм і юридичної діяльності. Знання, розуміння, повага до права, активність у правовій сфері. Правовий нігілізм та шляхи його подолання. Правовий ідеалізм та його причини.

Правове виховання як засіб юридичної соціалізації особи та цілеспрямоване формування правової культури громадян.

Поняття, форми і методи правового виховання. Правова культура і її роль у формуванні правової держави. Правова культура і її роль у становленні нового типу юриста, державного службовця та громадянина.



Тема 17. Правомірна поведінка, правопорушення і юридична відповідальність

Поняття правомірної поведінки, її ознаки та структура: суб’єкт, об’єкт, об’єктивна сторона і суб’єктивна сторона. Види правомірної поведінки. Соціально-правова активність особистості. Комформістська і маргінальна поведінка. Законослухняність. Повага до права і правова звичка. Стимулювання правомірних діянь.

Склад правомірної поведінки особи: суб’єктивні та об’єктивні ознаки. Державні і громадські засоби стимулювання правомірної поведінки. Види мотивації правомірної поведінки. Роль стимулів та пільг у формуванні правової поведінки.

Поняття та ознаки правопорушення. Юридичний склад правопорушення: об’єкт та об’єктивна сторона, суб’єкт та суб’єктивна сторона правопорушення.

Види та загальна характеристика правопорушень. Злочини: поняття, склад. Проступки і злочини: поняття, критерії розмежування.

Причини та умови правопорушень в суспільстві. Шляхи попередження правопорушень.

Юридична відповідальність: поняття, ознаки, види. Мета та основні функції юридичної відповідальності. Основні принципи юридичної відповідальності. Юридична відповідальність за заподіяну шкоду. Обставини, що виключають протиправність діяння і юридичну відповідальність. Юридична відповідальність та інші примусові заходи впливу на правопорушників. Правові підстави юридичної відповідальності.

Безпосередній зв’язок юридичної відповідальності з державою. Юридична відповідальність як один із виявів загальнонаціональної відповідальності. Характерні риси юридичної відповідальності.

Функції юридичної відповідальності: штрафна і правовідновлююча. Невідворотність юридичної відповідальності.

Момент виникнення юридичної відповідальності. Застосування правових санкцій як реалізація юридичної відповідальності.



Тема 18. Механізм правового регулювання

Поняття механізму правового регулювання. Стадії й основні елементи механізму правового регулювання. Роль норм права, юридичних фактів і правозастосування, правовідносин, актів реалізації норм права і обов’язків у процесі правового регулювання.

Правове регулювання як сукупність засобів правового впливу на суб’єктів суспільного життя, формування їх правової поведінки. Система правових засобів впливу: правові норми, юридичні факти, індивідуально-правові приписи, правовідносини, акти реалізації норм права.

Предмет і методи, способи і типи правового регулювання. Правові режими: міжгалузеві і галузеві, матеріальні і процесуальні, договірні і законні, тимчасові і постійні. Режим найбільшого сприяння.

Правові стимули й обмеження в механізмі правового впливу: поняття, ознаки та види. Правові заохочення: поняття, ознаки, функції та види. Співвідношення заохочень і покарань у праві. Правові пільги: поняття, ознаки, функції та види. Ефективність правового регулювання, її критерії і фактори забезпечення. Шляхи підвищення ефективності правового впливу в Україні.

Процес правового регулювання: поняття, основні ознаки та стадії. Формування юридичних норм. Дія юридичних норм. Реалізація суб’єктивних юридичних прав і юридичних обов’язків.

Основні форми правового впливу на суспільні відносини: інформаційна дія права, ціннісно - орієнтаційна дія права.

Загальна характеристика основних елементів механізму правового регулювання. Юридичний факт і його місце у механізмі правового регулювання. Види юридичних фактів. Соціальний, психологічний та виховний механізм дії права.



Тема 19. Законність, правопорядок та дисципліна

Законність: поняття, основні ознаки та принципи. Співвідношення законів і законності. Права людини і громадянина з огляду законності. Презумпція невинуватості. Законність і доцільність. Законність і культура.

Законність як метод державного керівництва суспільством, складова частина політичного і державного режиму. Законність і правотворчість.

Законність і реалізація норм права. Законність і правовий режим. Гуманістичний і демократичний характер режиму законності.

Деформації законності у державі: причини, форми та можливі шляхи їх подолання. Законність і свавілля: основні форми їх вияву та співвідношення.

Гарантії законності: поняття і види. Загальні, соціально-юридичні заходи та критерії, що забезпечують безпосереднє здійснення прав і свобод людини та громадянина.

Правопорядок: поняття та основні ознаки. Взаємозв’язок законності і правопорядку. Правопорядок як результат додержання вимог закону.

Поняття, соціальна цінність і об’єктивна необхідність правопорядку у державі. Співвідношення законності, правопорядку, суспільного порядку і демократії.

Дисципліна: поняття, основні ознаки та види. Особливий статус державної дисципліни. Співвідношення дисципліни із правопорядком і суспільним порядком, державною і громадською дисципліною.

Тема 20. Особа, громадянин, право та держава

Поняття: “Людина”, “Особа”, “Особистість”, “Громадянин”, “Суб’єкт права” та їх співвідношення. Право і особистість. Правовий статус особи в державі: поняття, структура та види. Основні права і свободи людини і громадянина: поняття та класифікація. Гарантії основних прав і свобод людини: поняття та види. Права і свободи людини та їх правові гарантії – зміст і соціальна спрямованість діяльності держави.

Людина її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканість і безпека - найвища соціальна цінність суспільства.

Основні принципи побудови правової держави: найбільш повне забезпечення прав і свобод людини та громадянина; правове обмеження свавілля державної влади; поділ влади; верховенство закону; взаємна відповідальність держави і особи тощо. Сучасні проблеми становлення та розбудови правової держави в Україні, а також шляхи їх подолання. Співвідношення громадянського суспільства і держави. Ідея побудови громадянського суспільства в Україні: концепції і реальність.



Тема 21. Типологія права.

Поняття типу права. Різні погляди на типологію права. Історичні типи права: рабовласницьке, феодальне, буржуазне, соціалістичне та соціально орієнтоване.

Правова система суспільства: поняття, ознаки і структура. Класифікація правових систем сучасності. Характеристика основних правових родин: романо-германська, англосаксонська, релігійна, традиційна та соціалістична. Єдність і взаємодія всіх правових явищ, що становлять певну правову родину.

Національна правова система: поняття, ознаки та особливості.

Право, правова надбудова і правова система. Національна правова система і міжнародне право, їхнє співвідношення і взаємозв’язок.

Еволюція і співвідношення державних і правових систем сучасності.

Сучасні теорії типології права. Обумовленість типу права їх соціальною сутністю, системою політичних відносин, організацією політичної влади та її співвідношенням з громадянським суспільством, ступенем свободи людини.

Сучасні типи права, їх характеристика.

Українська держава і право як держава і право перехідного типу.

Тема 22. Правові системи сучасності

Поняття і структура права у країнах романо- германської (континентальної) правової родини.

Форми (джерела) права у цих країнах. Загальна характеристика права окремих країн, що відносяться до романо – германської правової родини.

Структура і джерела англійського права. Розвиток і формування права США. Право інших країн англосаксонської правової сім’ї.

Особливості виникнення та загальна характеристика мусульманського права. Джерела мусульманського права. Основні особливості структури мусульманського права. Злочини групи “хадд”. Злочини категорії “кіас” та “тазир”. Судове право. Міжнародне право. Сучасне мусульманське право.

Загальна характеристика сім’ї традиційного права. Звичаєве право Африки. Далекосхідне право.



Тема 23. Виникнення і розвиток загальнотеоретичної науки про державу і право в Україні

Розвиток доктрини “правової держави” в юридичній думці України.

Виникнення і поширення вільнодумницьких ідей (І. Вишневецький). Основні демократичні ідеї держави і права в конституції П. Орлика (1710).

Принципи природничо-правової теорії у декабристів та демократів (С. Десницький, Я. Козельський, М. Новиков, І. Третьяков, Д. Фонвізін, О. Куніцин та інші).

Основні ідеї представників юридичних шкіл: позитивізму (О.Градовський, О.Романович-Славатинський, М.Рененкампф, Ф.Тарановський), соціологічного позитивізму (М.Кандстін, М.Коршунов, М. Ковалевський, О.Костяківський), психологічного підходу (Л.Петражицький), синтетичного підходу (О.Алєксєєв, С.Котляровський, П.Новгородцев, Б.Костяківський, М.Палієко), конституціоналістів (О.Градовський, В.Гессен, М.Малицький), нормативістів (Б.Костянстинівський, М.Лазаревський, Є.Трубецкой, М.Бердяєв).

Історичне та державно-правове значення універсалів Центральної Ради та Конституції (1918).

Зародження та розвиток національної ідеї в Україні.

Сучасна українська правова держава. Проблеми формування громадянського суспільства в Україні.



Методи навчання

Навчальні заняття проводяться в аудиторіях Університету у формі лекцій, семінарів, індивідуальних занять та консультацій.

Лекційний курс передбачає надання для студентів знань з найбільш складних та дискусійних проблем щодо виникнення, розвитку та функціонування держави і права. При цьому основні питання лекційного курсу сформовано таким чином, щоби їх зміст логічно доповнювався, поглиблювався та розширявся змістом питань семінарських занять та самостійної роботи студентів.

Метою лекційного курсу - є тлумачення, інтерпретація та трансформація від лектора до студентів сучасних знань про державно – правову дійсність.

Зазначена мета передбачає реалізацію наступних завдань:



  • надати можливість студентам з’ясувати та занотувати найбільш складні теоретичні та практичні проблеми сучасної науки теорії держави і права;

  • навчити творчому мисленню та вмінню розрізняти різний ступінь важливості розглядуваних проблем, їх взаємозв’язок та взаємозумовленість;

  • навчити умінню плідної творчої праці в умовах колективних занять;

  • створити теоретичне підґрунтя для можливості ефективної підготовки до семінарських занять та самостійного опанування матеріалом запропонованої для самостійної роботи тематики.

Опанування студентами лекційним курсом має створити надійні передумови вивчення фундаментальних та професійно – орієнтованих дисциплін, а також ефективного здійснення практичної юридичної діяльності у майбутньому.

Лекційний курс безпосереднім чином пов'язаний з такими навчальними курсами як: «Історія держави і права України»; «Історія держави і права зарубіжних країн»; «Державне право зарубіжних країн»; «Конституційне право України».



Каталог: media -> library -> category -> knmzd -> rpnd
rpnd -> Робоча програма навчальної дисципліни «Системи технологій підприємства»
rpnd -> Робоча програма навчальної дисципліни управління інформаційними зв’язками
rpnd -> Робоча програма навчальної дисципліни «культурологія»
rpnd -> Робоча програма навчальної дисципліни актуальні проблеми економічної психології спеціальність 03010201 «Психологія»
rpnd -> Робоча програма навчальної дисципліни 8-н міжнародний менеджмент напрям підготовки або спеціальність 8
rpnd -> Робоча програма навчальної дисципліни екзистенціальна психологія та психотерапія Спеціальність 03010201 «Психологія»
rpnd -> Психології робоча програма навчальної дисципліни вікова психологія європейська кредитно-трансферна система  Університет «крок», 2013 рік Київ 2013 рік Мета та завдання навчальної дисципліни
rpnd -> Робоча програма навчальної дисципліни "економічна теорія" напрям підготовки 030503 Міжнародна економіка


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5


База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка