Рогожинська Людмила Федорівна, учитель біології та хімії Гаршина Галина Іванівна, учитель біології Тальнівського навчально-виховного комплексу «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №1-гімназія»



Скачати 153.19 Kb.
Дата конвертації09.11.2017
Розмір153.19 Kb.
Рогожинська Людмила Федорівна,

учитель біології та хімії



Гаршина Галина Іванівна, учитель біології

Тальнівського навчально-виховного комплексу «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №1-гімназія»

Тальнівської районної ради
Дослідницька діяльність учителя та учнів на уроках біології у сучасній школі

Анотація. У статті розкрито роль компетентності учителя в процесі навчально-пізнавальної та практичної діяльності, в результаті якої учні отримують знання та певний життєвий досвід. Охарактеризовано послідовну роботу з оволодіння учнями основами діяльності від осмислення суті науково-дослідної роботи, від витоків наукової думки й теорії, від творчої й унікальної діяльності видатних вчених – до вивчення складових частин дослідницької діяльності.

Виховання ключових та предметних компетентностей неможливо без науково-дослідницької діяльності вчителя та учнів.

Особистість стане обізнаною та компетентною тільки в процесі навчально-пізнавальної та практичної діяльності, в результаті якої отримуються знання та формується певний життєвий досвід.

Науково-дослідницька робота дає можливість ознайомити учнів із живими організмами як цілісними системами, спостерігати за розвитком природних об’єктів, досліджувати взаємозв’язок між різними ланками навколишнього середовища, проводити екологічну роботу. Навчально-дослідна робота спонукає учнів не лише до одержання готових знань, а й до пізнавальної діяльності, самостійного творчого пошуку. Її головні цілі – встановлення істини, розвиток уміння працювати з інформацією, формування дослідницького стилю мислення, підготовка до участі в Малій академії наук.

Наявні переконання, що найважливішими завданнями, які стоять перед школою, є:


  • розвиток самостійності, ініціативності, активної життєвої позиції;

  • формування здібності оперативно здобувати необхідні знання з різних джерел інформації, необхідні навички;

  • розвиток здібностей до аналізу, зіставлення фактів, узагальнення інформації й пошуку оптимального шляху розв’язання проблем;

  • формування здібності підтверджувати теоретичні положення на практиці, реалізуючи їх у житті;

  • розвиток творчого підходу до розв’язання різних проблемних ситуацій;

  • прищеплення учням почуття значущості наукового дослідження;

  • пробудження інтересу учнів до вивчення наукових питань методом дослідної діяльності.

Практичні заняття сприяють розвитку комунікативної та мовної компетенцій учнів, умінням:

  • вести усний діалог на задану тему;

  • брати участь в обговоренні матеріалів дослідження.

Під час виконання дослідних робіт (експериментів, лабораторних, практичних) – вчитель стежить за роботою учнів, контролює їхню роботу й у разі потреби допомагає непрямими підказками, або вказівками.

За ступенем самостійності учнів, лабораторні, дослідні та практичні роботи можна поділити на такі види:



  1. роботи з незначною самостійністю учнів під час виконання;

  2. роботи із самостійним виконанням завдання за зразком чи інструкцією;

  3. роботи з частковою самостійністю учнів (частково-пошукові);

  4. роботи з творчою самостійністю учнів (дослідні).

Важливе значення має складання звіту про дослідницьку роботу. Учні вчаться лаконічно описувати те, що вони зробили для досягнення поставленої мети, аналізувати наслідки виконуваної роботи.

За часом проведення навчально-дослідницької роботи визначаємо короткотривалі та тривалі; за місцем проведення – лабораторія чи навчально-дослідна земельна ділянка, за формою – на уроках, факультативних заняттях, гуртках.

Дослідницька робота передбачає послідовну роботу з оволодіння учнями основами діяльності від осмислення суті науково-дослідної роботи, від витоків наукової думки й теорії, від творчої й унікальної діяльності видатних вчених – до вивчення складових частин дослідницької діяльності. Необхідно, щоб заняття спонукали до активної розумової діяльності, вчили спостерігати, розуміти, осмислювати причинно-наслідкові зв’язки в природі, формуючи власне ставлення до навколишнього світу.

Виходячи з цього, ми дотримуємося в своїй роботі певного плану, що забезпечить плідну роботу учнів-дослідників.

План дослідної діяльності учнів


  1. Визначення та обговорення теми, об’єкта, предмета дослідження. Обґрунтування актуальності вибору теми дослідження.

  2. Обговорення мети й завдання дослідження, суті процесу, що вивчається.

  3. Наукова гіпотеза як початковий елемент пошуку істини.

  4. Складання індивідуальної робочої програми. Теоретичні ідеї.

  5. Пошук джерел і літератури, відбір фактичного матеріалу.

  6. Індивідуальне дослідне завдання.

  7. Аналіз результатів досліджень. Складання рефератів, повідомлень.

Підбір обладнання

  1. Муляжі овочів, фруктів

  2. Розбірні й динамічні моделі квітки та насінини.

  3. Таблиці «Рослини городу, «Отруйні рослини», «Лікарські рослини»

  4. Розчини солей, кислот, лугів

  5. Пробірки, спиртівки, затискачі піпетки, колби скляні, скляні палички, фільтри

Правила техніки безпеки під час виконання дослідів

І. Загальні положення

Під час роботи в кабінеті біології будьте обережними, дотримуйтесь порядку й чистоти на робочому місці, виконуйте правила безпеки. Безладність, поспішність, необачність у роботі й порушення правил техніки безпеки можуть призвести до нещасних випадків.

ІІ. Вимоги безпеки перед початком роботи

Перед початком роботи:

а) чітко з’ясуйте порядок і правила проведення досліду;

б) перевірте наявність і надійність посуду, приладів та інших предметів, необхідних для виконання завдання;

в) звільніть робоче місце від усіх непотрібних для роботи предметів та матеріалів.

Починайте виконувати завдання тільки з дозволу вчителя.

Виконуйте тільки ту роботу, що передбачена завданням або доручена вчителем. Виконувати роботи, не пов’язані із завданням, забороняється.

Не відволікайтесь самі й не відволікайте інших від роботи сторонніми розмовами.

ІІІ. Вимоги безпеки під час виконання роботи

Для виконання завдання користуйтесь посудом і приладами, виданими вчителем.

Нагріваючи рідини, тримайте посудину отвором від себе і не спрямовуйте на сусідів.

Обережно поводьтесь із гострими предметами (ножицями, препарувальними голками).

Розбавляючи концентровані кислоти водою, обережно доливайте кислоту у воду, а не навпаки.

Посуд, у якому проводять досліди з органічними розчинниками, перед заповненням повинен бути чистим і сухим.

ІУ. Вимоги безпеки після закінчення роботи

Розлиті випадково кислоти або розчини лугів збирайте і зливайте в місця, вказані вчителем.

Після закінчення роботи ретельно вимийте руки з милом.

І. Науково-дослідницька робота на уроках біології

Під час вивчення окремих тем біології рослин, а саме фізіологічних процесів фотосинтезу, дихання рослин (6 клас) проводимо класичні досліди на уроках. Досліди потребують попередньої підготовки.



  1. Дослідження продуктів фотосинтезу і умов, необхідних для їх утворення

Дослід «Вивчення потреби у світлі»

Матеріали і обладнання: рослини з листками без крохмалю, джерело світла, фольга, все, що потрібно для виявлення крохалю.

Методика: на листок без крохмалю накладаємо смужку фольги і виставляємо на світло на декілька годин. Далі: обробляємо листок, як на виявлення крохмалю. Для цього листок поміщаємо в пробірку із 90%-м гарячим етанолом, поки листок не стане безколірним, а хлорофіл забарвить спирт у зелений колір.

Дослід: «Вивчення необхідності CO2 для процесу фотосинтезу»

Матеріали і обладнання: рослина з листками без крохмалю (герань); джерело світла; ватні тампони, 20%-й розчин КОН, все що необхідно для виявлення крохмалю; конічна колба на 250 мл, штатив і зажими до нього, вапняна вода.

Методика:


  1. Закріпити колбу на штативі, на дно якої налити КОН (для поглинання CO2 ), вазон з рослиною – листок поміщаємо в колбу і ватним тампоном, змоченим вапняною водою, закриваємо отвір в колбі.

  2. Рослину залишають на декілька годин на світлі, потім визначають крохмаль в листках.

Дослід: «Вивчення ролі хлорофілу в процесі фотосинтезу»

Методика і обладнання: рослина з плямистими листками – хлорофітум зебрина, строката форма герані.

Спочатку замалювати, як розміщені зелені і білі ділянки листків, а потім виявити крохмаль в такому листку, як у попередніх дослідах, і виявимо – крохмаль утвориться тільки там, де є хлорофіл.

Висновок: ці досліди підтверджують теоретичні відомості, що процес фотосинтезу відбувається на світлі за наявності CO2 у зелених пластидах, де міститься хлорофіл.

Вивчення теми «Мінеральне живлення. Ґрунт як джерело поживних речовин. Добрива.» неможливо без наукових досліджень про вміст повітря, води, гумусу в ґрунті, визначення рН ґрунту.

Дослід на визначення рН ґрунтового зразка.

Матеріали і обладнання: довга пробірка (145мм) з корком, штатив для пробірок,  (сульфат барію), розчин універсального індикатора і кольорова таблиця, ґрунтовий зв’язок, шпатель, дистильована вода, піпетка.



Методика досліду:

  1. В пробірку кладемо приблизно  ґрунту і стільки ж барію сульфату;

  2. Добавляємо  дистильованої води і  розчину індикатора. Закриємо пробірку і енергійно струсимо її.

  3. За кольоровою таблицею порівнюємо колір рідини в пробірці з кольором індикатора і визначаємо відповідно рН ґрунту.

  4. Повторюємо експеримент з ґрунтовими зразками різних місць.

Довідка. рН ґрунту являється однією із важливих характеристик ґрунтів. Величина рН вказує на те, які види рослин можуть успішно рости на даних ґрунтах. Кислі ґрунти менш багаті поживними речовинами.

При вивченні теми «Насіння, будова насіння. Умови проростання насіння. Визначення схожості насіння», за наявності навчально-дослідних земельних ділянок, можна проводити дослідження різних способів передпосівної підготовки насіння.

Методика проведення даного дослідження передпосівної підготовки насіння для вирощування ранніх і високих врожаїв овочевих культур: його вимочування, пророщування, загартовування, обробка мікроелементами.

Досліди, що ілюструють дію негативних чинників, які пригнічують проростання насіння, що може бути небезпечним і для здоров’я людини. Це пророщування насіння пшениці та квасолі біля таких побутових приладів, як телевізор, комп’ютер, мікрохвильова піч. Порівняти результати, зробити висновки: який побутовий прилад є джерелом найбільшого випромінювання, що пригнічує проростання насіння.

Дослід, що демонструє шкідливий вплив на проростання насіння, а отже і на здоров’я дитини, намочування насіння у солодких напоях: «Квас», «Тархун», «Полуниця», «Оранж».

Методика досліду: зерна крес-салату замочити на 1 тиждень в:

№1 (контроль) – вода

№2 – квас містить консерванти

№3 – червоний напій «Полуниця»

№4 – зелений «Тархун»

№5 – оранжевий колір «Оранж»

Спостереження за проростанням насіння:

Дружні сходи – проба №1

Не проросли – проба №2, №3

Кволі, слабкі проростки – проба №4

Запліснявіло насіння у пробі №5

Висновок: консерванти, барвники (особливо червоний, що токсичніший у 40-50 раз від контрольного, клітини насіння стали червоні, згубно діють на процес проростання насіння, а також може бути згубним і для дитячого організму.

Практичне значення мають досліди, які ми проводимо в позаурочний час (гурток «Екос») на виявлення нітратів у воді, ґрунті, у різних частинах рослин.

Дослідження забруднення нітратами овочевих культур.

Мета дослідження: навчитися виявляти ступінь забруднення нітратами та місця їх найбільшої локалізації в овочевих та плодових культурах.

Дослід І. Тема. Якісні реакції на нітрати та нітрити.

Мета: опанувати методику визначення вмісту нітратів і нітритів.

Обладнання та матеріали: пробірка, пластинка мідна, сульфатна кислота, розчин калій йодиду, розчин калій нітрину, розчин калій (натрій) гідроксиду, піпетка, ватяний тампон.

Проведення техніки безпеки.

Якісна реакція на йон NО3.

1). У пробірку поміщаємо зачищену мідну пластинку та кілька кристалів калій нітрату.

2). Додаємо кілька крапель концентрату сульфатної кислоти

3). Закриваємо пробірку ватяним тампоном, змоченим концентратним розчином калій гідроксиду і нагріваємо.

Спостереження.

4). Складіть і запишіть рівняння відповідної реакції.

5). Зробіть висновок.

Якісна реакція на йон NО3

1. У пробірку капаємо 2-3 краплі калій йодиду.

2. Додаємо в пробірку одну краплю розведеної сульфатної кислоти і доливаємо кілька крапель розчину калій нітриту.

Спостереження.


  1. Складіть і запишіть рівняння відповідної реакції.

  2. Зробіть висновок.

Методика визначення нітратів у соці або частинах рослин.

Обладнання, реактиви, матеріали: предметні скельця, 1% розчин дифеніламіну в концентрованій сульфатній кислоті, розчин нітрату натрію, для побудови калібрувальної кривої, сік капусти, огірка, картоплі, дині.

Овочі придбані на ринку з власних присадибних ділянок та в магазині.

Хід роботи

1.В одну пробірку наливають 10мл вихідного розчину Na NО3 , який відповідає максимальному вмісту нітратів у овочах – 3000мг на кг.

2. Готуємо серію калібрувальних розчинів шляхом розбавлення навпіл (наприклад до 3 мл вихідного розчину додається 3 мл дистильованої води, збовтується). Отримуємо серію розчинів з різним умістом нітратів: 3000, 1500, 750, 375, 188, 94, 47, 23 мл на кг.

3. Під предметне скло підкладаємо аркуш білого паперу, капаємо 2 краплі розчину, що вивчається, з триразовою повторюваністю, і 2 крапельки дифеніламіну. Описуємо реакцію згідно з градацією таблиці.

Визначення вмісту нітратів



Бали

Характер забарвлення

Вміст нітратів

мг/кг


6

Сік або зріз забарвлюється швидко й інтенсивно в синьо-чорний колір. Забарвлення стійке і не зникає.




5

Сік або зріз забарвлюється в темно-синій колір. Забарвлення зберігається короткий час.




4

Сік або зріз забарвлюється в темно-синій колір. Забарвлення з’являється через певний час.




3

Забарвлення світло-синє. Зникає через 2-3 хвилини.




2

Забарвлення зникає швидко, залишаючись на верхівках.




1

Сліди швидко зникаючого блакитного забарвлення.




0

Немає ні блакитного , ні синього забарвлення. На цілих рослинах можна побачити рожеві плямі.



Висновок: описують усі реакції, що спостерігаються згідно зі схемою В.В.Церлінга. Обговорюється теоретична інформація про небезпечну дію на організм дитини нітратів і нітритів. Аналізують вміст нітратів і нітритів в різних частинах рослини.

Дослідження впливу фітонцидів на розвиток пліснявого гриба – ще один з важливих дослідів, який наочно демонструє дію фітонцидів.

Методика проведення досліду, який проводимо на гуртку «Екос».

1. Інформативна частина.

2. Практична частина.

Тема: Дослідження впливу фітонцидів на розвиток пліснявого гриба.

Мета: вивчити вплив деяких рослинних БАР на ріст і розвиток пліснявих грибів.

Хід роботи

1. Маркуємо чашки Петрі №1-№3.

2. У кожну чашку поміщаємо по 3-4 ложки яблучного пюре.

3. У чашку №2 додаємо 2-3 краплі соку цибулі, в чашку №3 – соку часнику, чашка №1 – контрольна.

4. Ставимо чашки в тепле місце.

5. Записуємо в таблицю появу основних ознак



ОЗНАКА

Дата

появи

ознаки




Чашка №1

Чашка №2

Чашка №3

Поява плісняви










Розростання плісняви на 0,5 площі










Спороутворення










Поява запаху гнилі













  1. Зробіть висновок: який з фітонцидів має найбільший вплив на розвиток плісняви.

  2. Яке практичне значення має цей дослід?

Отже, ми вважаємо, освітніми результатами науково-дослідної роботи є:

  • уміння застосовувати біологічні знання для аналізу різних видів життєвих ситуацій для сприйняття оптимального способу їхнього розв’язання;

  • наявність якісних біологічних знань, широкого кругозору в школярів, які забезпечують їх подальшу успішну спеціалізацію;

  • поява позитивного, емоційно-цілісного ставлення школярів до процесу вивчення біології, потреба у творчій самореалізації, самоосвіті, самовдосконаленні й саморозвитку;

  • наявність в учнів природничо-наукової картини світу, яка дозволяє їм зіставляти й аналізувати різні біологічні явища;

  • підвищення рівня освіченості школярів, що відповідає сучасним соціальним вимогам як у сфері освіти, так і у реальному житті.


Список використаної літератури


        1. Вервес Ю. Г., Балан П. Г., Серебряков В. В. Біологія: Піручник для 7кл. – К.:Ґенеза, 2002.

        2. Кизенко В.І. Факультативи як засіб самовираження особистості учня

/В.І. Кизенко //Біологія і хімія в школі. – 1999. - №5 – С.10-14.

        1. Пометун О.І. та ін. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання: Науково-методичний посібник / О.І.Пометун, Л.В.Пироженко: К: А.С.К., 2004. – 192 с.

4. Ручка І.О. Як ми прилучаємо учнів до вивчення біології /І.О. Ручка

// Біологія і хімія в школі. - 2002. - №1. – С.16-18.



  1. Сімченко Н. І. Розвиток життєтворчості та життєвої компетенції шляхом формування в учнів навичок науково-дослідної діяльності на уроках біології та в позаурочний час / Н. І. Сімченко //Біологія. – 2002 - №5. – С.2-5.

  2. Сударєва І. Б. Фізіологія рослин /І.Б. Сударєва – К., 1990.

Каталог: uploads -> editor -> 11015 -> 572743 -> sitepage 18 -> files
editor -> Методичні рекомендації щодо організації роботи в групах продовженого дня./ Упорядник Л. В. Пономаренко Пирятин: рмк, 2015
editor -> Гайдаренко Світлана Анатоліївна
editor -> Сталий розвиток суспільства
editor -> Бібліотечні уроки для учнів 1-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів 2013 Греджева Н. О
editor -> Календарно-тематичне планування уроків з художньої культури на І семестр для 9-11 класів. Художня культура 9 – 11 класи Розробка змісту навчальної програми «Художня культура»
editor -> Методичні рекомендації щодо ведення класних журналів Упорядник: Сергата Світлана Миколаївна завідувач районного методичного кабінету відділу освіти Новомиргородської районної державної адміністрації
572743 -> Мотивація навчальної діяльності учнів на уроках біології шляхом використання міжпредметних зв′язків
572743 -> Програма : Навчальна програма з біології для 6 9 класів, затверджена Наказом Міністерства освіти і науки України від 07. 06. 2017 №804
files -> Гетьман Любов Федорівна, вчитель біології Крупського навчально-виховного комплексу «Загальноосвітня школа І-ІІІ ст дошкільний навчальний заклад»

Скачати 153.19 Kb.

Поділіться з Вашими друзьями:




База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2020
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка