Роль бібліотеки в житті сільського жителя



Сторінка1/4
Дата конвертації27.05.2017
Розмір0.64 Mb.
  1   2   3   4

РОЛЬ БІБЛІОТЕКИ
В ЖИТТІ СІЛЬСЬКОГО ЖИТЕЛЯ


(За результатами соціологічного дослідження
в бібліотеках Донецької області)
Дослідження Донецької ОУНБ


П


роцеси соціально-політичних та економічних перетворень у суспільстві, перехід до ринкової економіки суттєво змінили ситуацію на селі, що відповідним чином впливає і на діяльність сільських бібліотек. На цей час вони є найбільш масовими та доступними всім верствам населення інформаційно-культурними закладами у сільській місцевості. Однак на їхній діяльності позначаються постійний дефіцит фінансування, поступове послаблення матеріально-технічної бази та, у багатьох випадках, відсутність належної уваги з боку керівників села. У зв’язку з цим гостро постають питання майбутнього бібліотек та читання мешканців села.

Визначення ролі бібліотеки в житті сільського жителя, виявлення специфіки його сучасних інтересів до видань з різних галузей знання, місця бібліотеки в системі джерел інформації про літературу та її одержання, з’ясування напрямів діяльності книгозбірень із задоволення дозвільних та духовних потреб сільського населення стали основною метою комплексного соціологічного дослідження “Роль бібліотеки в житті сільського жителя”. Ця робота здійснювалася на замовлення бібліотек Донецької області і відбувалась поетапно протягом 1995-1997 рр.:

I етап (1995) – розробка програми та методики дослідження1;

II етап (1996) – підготовка баз дослідження, збір первинної соціологічної інформації на місцях;

III етап (1997) – аналіз та узагальнення матеріалів дослідження; підготовка звітної документації.

Перед соціологічною службою було поставлено ряд завдань, серед яких: вивчити охоплення населення бібліотечним обслуговуванням; співвідношення складу читачів бібліотек та соціально-демографічних характеристик населення; визначити фактори, що обумовлюють потребу звертання до бібліотеки; причини, з яких жителі не користуються книгозбірнею; джерела інформації про літературу та її отримання, питому вагу бібліотеки в системі цих джерел; специфіку структури читацьких інтересів та запитів й мотиви вибору літератури; відповідність бібліотечних фондів інтересам та запитам читачів; використання нових надходжень літератури; зміст та обсяг читання різних груп читачів; відвідування бібліотек різними читацькими категоріями, можливості використання МБА сільськими бібліотеками; з’ясувати, як оцінюють бібліотекарі наявний фонд свого закладу та читацький попит на літературу.

Дослідження здійснювалося за допомогою анкетування, стандартизованого інтерв’ю, аналізу бібліотечної документації та статистичних даних сільських рад.

Базами вивчення було визначено 19 сільських бібліотек-філій п’яти РЦБС.
I. Характеристика базових сільських населених пунктів та

сільських бібліотек

Збирання первинної соціологічної інформації здійснювалося на території п’яти районів Донецької області. При виборі баз враховувались як соціально-економічний профіль районів, так і їхнє географічне розташування.

Соціологічним дослідженням було охоплено населення 19 сіл зага­ль­ною чисельністю 32 235 чоловік. Національний склад жителів в них до­сить строкатий: загалом мешкають представники 27 національностей, серед яких домінують українці – 65,2%; росіян – 31,8%; греків – 1,9%. Інші національні меншини в сумі становлять 1,1%. Що ж до статевої належності, то переважають жінки – 56,4%.

За соціально-віковими характеристиками сільське населення розподілилося таким чином: діти – 13,9%, підлітки – 8,3%, молодь – 13%, люди середнього віку – 33,4%, пенсіонери – 31,4%.

Кількість працюючих склала 53,2%, не зайнятих роботою, дітей та пенсіонерів – 46,8%. Серед працюючих більша частина залучена до роботи в сільському господарстві – 52,4%; представників робітничих професій – 31,8%; службовців – 9,2%; інтелігенції – 6,6%.

Організацією дозвілля населення займаються сільські будинки культури, клуби та бібліотеки, що знаходяться в кожному базовому селі.

Складна ситуація виникла з розповсюдженням друкованих видань. Тільки в одному селі є книгарня, в п’яти селах – книжкові відділи в магазинах, де, за словами одного з респондентів, “продаються тільки чотири книги”. У 12 селах бібліотеки – єдиний засіб зв’язку населення з книгою.

При такому стані книгорозповсюдження слід відзначити досить слабку матеріально-технічну базу бібліотек: 16 із 19-ти знаходяться в приміщеннях, збудованих до 1980 року, дві з них потребують капітального ремонту, 2 – займають площу до 50 кв. м., 7 – не мають ніяких технічних засобів.

На час проведення соціологічного дослідження у базових бібліотеках було зафіксовано такі загальні показники: читачів нараховувалося
15 504 особи; бібліотечний фонд складав 296 094 прим. документів, книговидача – 318 232 прим. Середні показники були такі: читаність – 20,5; обертаність фондів – 1,1; відвідуваність – 7; книгозабезпеченість на 1 читача – 19,1; на 1 жителя – 9,2.

Одержані у сільських радах дані щодо соціально-демографічних характеристик населення і відомості бібліотек про склад читачів дозволили зробити їхню порівняльну характеристику (див. табл. 1).

Таблиця 1

Віковий склад мешканців сіл
та читачів бібліотек – баз дослідження



Вік

Населення

Читачі

до 15 років

13,9%

25,2%

15-21 рік

8,3%

7,7%

старші 21 року

77,8%

67,1%

Чітко простежується максимальне залучення до читання в умовах бібліотеки школярів та поступове зниження активності користування біб­ліотечними послугами зі збільшенням віку. Але різниця у віковому складі населення та читачів незначна.

Вдалося виявити відмінність соціального складу працюючого населення та читачів (див. табл. 2).
Таблиця 2

Соціальний стан працюючого населення та читачів





Соціальний стан

Населення

Читачі

Робітники

31,8%

48,7%

Працівники сільського господарства

52,4%

31,7%

Службовці, інтелігенція

15,8%

19,6%

Одержані дані свідчать про деяку невідповідність складу працюючого населення та читачів бібліотек. Більш активно користуються бібліотечними послугами робітники та службовці, менший інтерес виявляють працівники сільського господарства, можливо, з причин більш важкої фізичної праці, зайнятості на роботі та у домашньому господарстві.


II. Результати стандартизованого інтерв’ювання

населення сільської місцевості

Важливим моментом соціологічного дослідження стало стандартизоване інтерв’ювання населення сільської місцевості, яке дозволило виявити: переваги мешканців стосовно використання вільного часу та місця, яке посідає у ньому читання, інтенсивність і структуру читання, джерела отримання літератури, думку про необхідність існування бібліотеки на селі, причини відмовлення від послуг бібліотеки, вплив сім’ї на читання рідних і т. ін.

Інтерв’юванням було охоплено 2 063 респонденти. Серед них 37% – чоловічої, 63% – жіночої статі.

За віком учасники дослідження розподілилися таким чином: діти до 15 років – 1,8%; юнацтво – 12,5%; молодь – 17,5%; доросле населення – 60,6%; понад 60 років – 7,4%; не відповіли – 0,2%.

Серед респондентів є представники різних соціально-професійних груп: найбільш чисельна аудиторія – робітники – 21,8%; працюючих у сільському господарстві – 12,5%; далі йдуть інваліди та пенсіонери – 11,2%; працівники науки, освіти та культури – 9,9%; учні – 10,7%. Незначними за чисельністю виявилися такі групи: фахівці сільського господарства – 4%; медичні працівники – 3,2%; ІТП – 1,6%; підприємці – 0,7%; працівники державного адміністративного та управлінського апарату – 0,8%.

Відповіді на запитання про наявність вільного часу засвідчили, що у більшості респондентів (54,6%) його практично немає. До того ж завантаженість жінок на селі традиційно більша, ніж чоловіків; діти і особи віком понад 60 років мають більше вільного часу, ніж люди середнього віку.

Серед соціально-професійних груп, крім пенсіонерів та молоді, яка навчається, час для дозвілля мають 31,3% працівників державного, адміністративного та управлінського апарату; 22,9% – працівників науки, освіти і культури; 20% – підприємців. Найбільш “завантажені” категорії – службовці, економісти, бухгалтери, працівники органів МВС, ІТП, фахівці сільського господарства, працівники сільськогосподарського виробництва та медицини.

Незважаючи на брак вільного часу у мешканців села, досить значна частка респондентів – 52,9% – не в змозі обійтися без читання літератури, що йде врівень із заняттями домашніми справами – 53,1%. Показовим є те, що при сучасному розвитку засобів масової інформації, перш за все телебачення, радіомовлення, відеотек, читання відсунуло перегляд телепередач на третє місце – 43,3%. Роботі на присадибній ділянці віддають перевагу 36,4% опитаних. При наявності вільного часу втричі більше жителів села відвідують бібліотеку, ніж клуб чи СБК (відповідно 29,5% і 9,8%). Практично однаковими є показники спілкування з дітьми та друзями, рідними – 22,3% та 21,1%. Найнижчими є показники занять громадською роботою – 2,2%, аматорством (колекціонуванням, фотографуванням тощо) – 4,5%, додатковими підробітками – 6,3%.

Серед видів видань переважають газети. До них звертаються 93% респондентів, до того ж 39% опитаних читають їх щодня; 48,7% – переглядають щотижня. Досить активно використовуються книги – 58,6% мешканців села звертаються до них хоча б раз на тиждень. Складніша справа з читанням журналів – більше половини опитаних (54,1%) не мають змоги читати ці видання через їхню відсутність у фондах бібліотек внаслідок дорожнечі передплати. В основному читання журналів має епізодичний, випадковий характер.

За допомогою опитування вдалося з’ясувати рейтинг найбільш популярних авторів серед мешканців сільської місцевості.

З названих 587 прізвищ письменників у відповідях найчастіше називалися: Дж. Х. Чейз (44), А. Дюма (33), В. Шитов (32), А. Крісті (31),
Ж. Бенцоні (28), М. Мітчелл (22), А. і С. Голон (20) та ін. Як бачимо, це автори в основному творів т. зв. “легкого” жанру – детективів, пригод, любовних романів. Можливо, в цих уподобаннях проявляється прагнення людей відволіктися від тяжких щоденних турбот, викликаних економічними катаклізмами, що більшою мірою “вдарили” саме по сільському населенню. Найбільш популярними творами виявилися “Собор без крестов” В. Шитова і “Марианна” Ж. Бенцоні (відповідно 26 і 18 згадок).

Серед періодичних видань перевага надавалася таким часописам: “Крестьянка” (27), “Семья” (17), “СПИД-Инфо” (14), “Смена” (10), “Акцент”, “Дім. Сад. Город”, “Жизнь” (по 9).

Більшість респондентів (64,4%) читають ці видання, користуючись послугами бібліотек. Тільки 5,3% сільських жителів мають фінансову змогу передплачувати періодику.

На запитання щодо користування послугами бібліотеки 80,5% опитаних дали ствердну відповідь, 18,8% – бібліотеку не відвідують. Перш за все це пояснюється нестачею часу, можливістю користуватися домашніми бібліотеками – власними та друзів і знайомих. Безпосередньо на адресу бібліотеки висловлено мінімальну кількість претензій.

Цікавим моментом дослідження стало з’ясування питань користування книгозбірнею членів сімей респондентів та впливу читачів бібліотеки на ставлення до читання у сім’ї. Так, 76,4% опитаних вказали на те, що члени їхніх сімей відвідують бібліотеку. До того ж вплив жінок на процес читання помітніший, ніж у чоловіків: 23,2% жінок підтвердили факт користування бібліотекою своїми чоловіками та відповідно 15,9% чоловіків підтвердили це відносно жінок. Отже, якщо у сім’ї читає жінка, то вона обов’язково прилучає до цього всю родину (зрозуміло, що діти –більш активні відвідувачі бібліотеки, ніж їхні батьки).

Серед дітей тільки 1,2% вказали, що читають обидва батьки, причому матері користуються бібліотекою частіше (відповідно 12,9% і 8,4%). Отже, вплив на читання дітей з боку батьків дуже незначний. Очевидно, що основним середовищем формування читацької культури підростаючого покоління є бібліотека та школа. Лише у 1,3% респондентів читає вся родина.

У процесі дослідження важливим було з’ясувати причини припинення користування бібліотекою колишніх її читачів. Опитування засвідчило, що з 18,8% мешканців села, які не відвідують бібліотеку, 10,1% були в минулому її користувачами, але відмовилися від бібліотечних послуг, перш за все, через відсутність вільного часу (47,8%) та задоволення потреб в читанні за рахунок домашньої бібліотеки (14,3%). Респонденти похилого віку вказали, що основною причиною є погіршення здоров’я. Відвідували бібліотеки тільки в шкільні роки 1,9% мешканців села.

Всі накопичені дані дозволяють зробити висновок про те, що “про­вини” бібліотеки у відмові від її послуг немає. Навіть при мінімальних на­дходженнях літератури, часто зведених до передплати однієї-двох назв газет, вже сформований, зібраний фонд цілком влаштовує досить не­ви­ба­г­ливі читацькі потреби селян. Та, можливо, на сьогодні гостріше стоїть пи­тання не стільки задоволення, скільки шляхів формування потреб в читанні, що водночас повинно базуватися на бібліотечних фондах, які систематично поповнюються та відновлюються. Проте поки суспільством не буде сформовано гостру потребу безпосередньо в бібліотеці, вона буде залишатись на тому ж примітивному рівні, як сьогодні, – з низьким наповненням фонду. Самотужки бібліотека вирішити ці проблеми не в змо­зі.

Важливим моментом дослідження, що реалізував його основну мету, став аналіз відповідей на запитання про необхідність збереження книгозбірні на селі. Ствердно відповіла на нього абсолютна більшість опитаних – 93,6%. Основними аргументами на користь існування бібліотеки, на наш погляд, стали мотиви користування нею респондентами, їхні уявлення про місце книгозбірні у житті села. Серед них, зокрема: можливість отримання необхідної літератури (137 респондентів), джерело розширення світогляду (85), неспроможність придбати видання, передплатити періодику за власні кошти через їхню дорожнечу та мізерну зарплату (76), проведення дозвілля, емоційне розвантаження (69), підвищення культурного рівня (55), рівня знань (38), можливість спілкування з людьми (36), духовне збагачення (19); 24 респонденти, в основному люди похилого віку, вважають, що книгозбірні потрібні здебільшого дітям та молоді. Бібліотеку як сукупний культурний, духовний, інформаційний центр та центр дозвілля бачать 16 учасників дослідження.

Цікавим є співвідношення обґрунтування необхідності бібліотеки для навчальних цілей: 61 респондент звертається сюди, прагнучи отримати допомогу при підготовці до занять, 17 – з метою підвищення кваліфікації та професійного рівня. Отже, потяг до знань із закінченням навчальних закладів та придбанням певної професії зменшується. Потреба у підвищенні професійного рівня зводиться до мінімуму.

Під час інтерв’ювання було одержано ряд цікавих відповідей, що вирізняються щирістю, емоційністю і характеризують ставлення мешканців села до бібліотеки як основного джерела доступу до книги, читання. Всі вони несуть єдину ідею – зберегти бібліотеку.
III. Результати анкетного опитування
читачів сільських бібліотек

Виявити точку зору читачів щодо різних аспектів діяльності сільської книгозбірні дозволило анкетне опитування 592 респондентів. Серед них 37,6% осіб чоловічої та 62,4% – жіночої статі. За віком вони розподілились так: діти до 15 років – 4,6%; юнацтво – 14,7%; молодь – 15,7%; люди віком 31-45 років – 36,8%; 46-60 років – 20,1%; пенсійного віку – 6,2%; не вказали свій вік – 1,9%. За освітнім рівнем більшість склали респонденти із середньою загальною освітою – 35,8%, із середньою спеціальною – 30,1%; вищою – 20,3%; неповною середньою – 10,6%. До числа опитаних увійшли представники найрізноманітніших соціально-професі­й­них груп. Найбільшу кількість склали робітники та працівники освіти і культури (по 13,3%), далі йдуть школярі (11,5%); інваліди та пенсіонери (10,3%); працівники сільського господарства (5,7%); службовці (5,6%); працівники сфери обслуговування (3,7%); економісти, бухгалтери (3,5%); медичні працівники (3,4%); фахівці сільського господарства (2,7%); працівники держадміністрації, апарату управління та ІТП (по 0,7%).

Більшість респондентів мають значний читацький стаж: 72,3% стали користувачами бібліотеки до 1990 р., серед них відвідують книгозбірню з 40-х рр. 0,7%; з 50-х рр. – 3,2%; з 60-х рр. – 7,3%; з 70-х рр. – 17,9%.

Порівнюючи ці дані з результатами стандартизованого інте­р­в’ю­вання сільських мешканців, можна зробити висновок про те, що основна маса читачів, які хоч один раз відвідали бібліотеку, стають її постійними користувачами.

Яка ж регулярність відвідування бібліотеки? Серед опитаних 44,2% відповіли, що заходять до бібліотеки приблизно раз на місяць; 30,1% – вказали, що бувають там один раз на тиждень і частіше; 14,9% – один раз на 2-3 місяці; 10,4% – 2-3 рази на рік; не відповіли – 0,4%.

На відвідуваність бібліотеки значно впливає рід занять читачів. На­й­частіше користуються книгозбірнею школярі, студенти вузів, у зв’язку з підготовкою до занять, та працівники культури і освіти, у яких є постійна потреба у підвищенні професійної кваліфікації, загальноосвітнього рівня. Серед постійних відвідувачів – також такі категорії, як ІТП, фахівці, працівники сільського господарства, медичної сфери, службовці, інваліди та пенсіонери, безробітні та домогосподарки.

Рід занять читачів має вплив і на цілі, мотиви звернення до бібліотеки, серед яких провідне місце посідають потреба у розширенні світогляду, самоосвіті (51,7%); прагнення емоційно "розрядитися" та відпочити (37%); аматорські інтереси (22%); підготовка до занять (19,9%); спілкування з цікавими людьми (16,2%); підвищення професійного рівня (15,4%); відвідування масових заходів (12,2%). І тільки декілька звернень до бібліотеки продиктовані мотивами суспільної діяльності (3,4%).

Трохи більше половини опитаних – 51,1% – задовольняють свої запити на літературу повністю; 46,6% – майже завжди. Тільки 2,1% читачів скаржаться на те, що дуже рідко отримують необхідні видання, та 0,2% – категорично заявили, що “ніколи” не знаходили у бібліотеці потрібну літературу.

Серед творів, які не змогли одержати читачі книгозбірні, найчастіше називався “Собор без крестов” В. Шитова, очевидно внаслідок недостатньої кількості примірників та ажіотажного попиту на цей “нашу­мі­лий” твір. Всього читачами названо 37 творів різних авторів.

У відповідях на запитання про незадоволений читацький попит називалися не тільки конкретні книжки, а й теми – сільське господарство, бджільництво, медицина, політекономія, дошкільне виховання, спорт, зарубіжна література і т. ін.

Набагато ширшим виявився незадоволений читацький попит на періодичні видання. Це 35 назв газет і 68 назв журналів, а загалом 435 незадоволених читацьких запитів. Серед газет найчастіше згадувалися “СПИД-Инфо” (23), “Семья” (15), “Акцент” (14), “Комсомольская правда” (13), “АиФ” (11) тощо. У переліку бажаних, але не отриманих журна­лів, на перших місцях – “Здоровье” (36), “Крестьянка” (33), “Вокруг све­та” (13), “За рулем” (12), “Огонёк” (12), “Приусадебное хозяйство” (12), “Жінка” (11), “Техника молодёжи” (10), “Юный натуралист” (10) та ін.

Достатньо важливу інформацію отримано в процесі аналізу відповідей на запитання щодо використання літератури на допомогу виробництву. Серед опитаних фахівців до неї звертаються тільки 38,2%; 44,6% нею не цікавляться; 17,2% – не дали відповіді. Більшість респондентів, які відповіли на це запитання негативно, серед причин в основному називали таку – “не вважаю за необхідне” (78,4%); тільки 3% пояснили це відсутністю потрібних видань у книгозбірні.

Одним із завдань дослідження було з’ясування можливостей використання сільськими бібліотеками МБА. Про існування цієї послуги інформовані 83,9% читачів. Але, згідно зі статистичними даними обласної наукової бібліотеки, з 5-ти обстежених районних ЦБС активно користуються послугами МБА мешканці лише одного району.

Відповіді читачів на запитання щодо джерел вибору літератури показали, що більшість з них керуються порадами бібліотекарів, а це є свідченням ефективної роботи працівників бібліотек. Самостійний вибір літератури у змозі зробити 36,2% опитаних і 31,4% – прислухаються до по­рад друзів та знайомих; до каталогів та картотек звертаються тільки 9,6% респондентів. Цікавим є і такий показник: лише 4,7% учасників опитування беруть у першу чергу ті книжки, які здали читачі, котрі прийшли перед ними.

Понад половина респондентів (59,3%) на запитання про відвідування масових заходів висловили свій інтерес до них. Більшість у своїх відгуках відзначили їхню високу якість. Але, як засвідчили відповіді, суто бібліотечні форми поступово відходять на другий план, поступаючись мі­с­цем ігровим заходам: конкурсам (21), вікторинам (15), диспутам (8), турнірам (2). В анкетах можна знайти лише поодинокі спогади про книжкові виставки (6), огляди періодичних видань (5), участь у днях інформації (3), в усних журналах (2), днях бібліографії (1), читацьких конференціях (1). І лише одна бібліотечна форма масової роботи згадується дещо частіше – бібліографічні огляди на допомогу веденню присадибного господарства.

Що ж до оцінки роботи сільської бібліотеки в цілому, то переважна більшість читачів – 93,9% – повністю задоволені обслуговуванням;


4,6% – вказали на деякі недоліки – відсутність необхідних видань, комфортності, та на незручність режиму роботи закладу. Жодних претензій немає до праці самих бібліотекарів.

Результати дослідження дозволили отримати інформацію і про читання членів родин респондентів. Зокрема, 70,9% опитаних постійно да­ють видання з бібліотеки для читання членам своєї сім’ї; у 16,1% користувачів їхні рідні читають іноді, і тільки ті книжки, які їх особливо зацікавили. Відповіли негативно на це запитання 12,2% респондентів, але слід враховувати, що дехто з них своєї сім’ї не має.

Цікаві відгуки було дано учасниками дослідження на підсумкове запитання анкети: “Якою, на Ваш погляд, має бути бібліотека у Вашому селі?”. Так, 170 опитаних задоволені існуючою системою. Найбільша кількість відповідей стосуються вдосконалення комплектування фондів (192), особливо періодичними виданнями (59) та новинками літератури (50). Незадовільний матеріально-технічний стан сільських бібліотек зна­йшов адекватне відображення у побажаннях респондентів: 75 з них хотіли б, щоб у бібліотеці було тепло, 34 – щоб віна була просторою, 26 – затишною, 10 – комфортною, 8 – світлою, 7 – капітально відремонтованою, 5 – гарно оздобленою. Потребу працювати в читальних залах висловили 33 респонденти, 5 – виявили інтерес до ігротек, відео- та музичних залів, 12 акцентували увагу на зручних та красивих меблях. Досить часто вказувалося на необхідність забезпечення книгозбірні сучасними технічними засобами (50), йшлося і про пристосування роботи закладу до режиму праці сільських трудівників (1). І, нарешті, читачі виступають за те, щоб бібліотекар працював щодня (а не на півставки).
IV. Результати опитування працівників

сільських бібліотек

Одним із важливих етапів дослідження стало з’ясування за допомогою анкетного опитування того, як оцінюють стан роботи бібліотек, їхні фонди, а також особливості читацького попиту сільські бібліотекарі. Загалом було проанкетовано 134 бібліотечні працівники. За віком вони розподілилися таким чином: більшість – 61,2% – це люди “найпрацездатнішого” періоду життя – від 29 до 45 років; рівна кількість – по 14,9% – це молодь (до 28 років) і представники старшого покоління (від 46 до 55 років), осіб пенсійного віку (від 56 до 62 років) – 8,2%. Серед сільських бібліотекарів 21,6% мають вищу освіту, 57,5% – середню спеціальну. Досить значна частка (17,2%) припадає на бібліотечних працівників, які мають лише загальну середню освіту; не відповіли 3,7%. Чверть опитаних (25,4%) – це досвідчені фахівці, котрі працюють у книгозбірнях понад 20 років, тому їхня думка найбільш важлива. І лише 7,4% респондентів мають стаж бібліотечної роботи менше 2-х років.

Учасникам опитування було запропоновано оцінити різні фактори, що впливають на якість обслуговування читачів. За ступенем важливості бібліотекарі розташували їх у такому порядку:

1) склад фонду;

2) особисті якості бібліотекаря;

3) матеріально-технічна база бібліотеки;

4) естетичне оформлення книгозбірні;

5) стан ДБА.

Попередній прогноз стосовно того, що матеріально-технічна база посідатиме у відповідях фахівців за значимістю друге, а особистість бібліотекаря – третє місця, як бачимо, не виправдався. Таке ранжування, певно, більш властиве для міських бібліотек, а в селі бібліотечний працівник має більш високий соціальний статус і вплив.

Наскільки ж, на думку бібліотекарів, ці виявлені якісні фактори відповідають сучасним вимогам?

Тільки 1,5% фахівців зазначили, що сучасна сільська бібліотека має все необхідне для повноцінного обслуговування населення. Не задовольняє матеріально-технічна база 76,9% респондентів, склад фонду – 55,2%; стан ДБА – 26,1%; не влаштовує естетичне оформлення бібліотеки – 16,4% опитаних. і тільки 2,2% учасників анкетування вказали на особисті риси бібліотекаря.

Серед опитаних 88,8% висловили думку, що на момент дослідження фонд сільської бібліотеки залишав бажати кращого, і лише 9,7% були задоволені фондами книгозбірень, в яких вони працюють.

У жанрово-тематичному аспекті перелік літератури, якої не вистачає, на думку бібліотекарів, виглядає таким чином: сільське господарство (34); економіка, детективна література (по 23); нові видання з історії (17); краєзнавство (16); медицина (15); дитяча художня література (14); фантастика (13); правознавство (12); історія України (11); техніка (10).

Аналогічне опитування стосовно періодики дало такі результати: “Крестьянка” (66); “Дім. Сад. Город” (46); “АиФ” (45); “Акцент” (42); “Семья” (40); “Жінка” (31); “Дача” (20); “Перець” (19); “Натали” (18); “Комсомольская правда” і “Приусадебное хозяйство” (по 13).

У цьому списку представлені видання, які мають лише деякі бібліотеки. Але найчастіше вибір обмежений до мінімуму. Серед відповідей бібліотекарів були й такі, як: «У нас у бібліотеці тільки і є, що “Жизнь” та “Розовый слон”», або: “Практично нічого з періодики немає”.

Які ж, за спостереженнями фахівців, основні цілі та мотиви звернення сільського населення до бібліотеки? Перш за все, це розширення світогляду, далі йдуть підготовка до навчальних занять, прагнення відпочити, отримати емоційну розрядку, необхідність одержання допомоги у суспільній діяльності, бажання взяти участь у масових заходах, що проводяться у книгозбірні, аматорські заняття.

Цікаво було простежити за формами запитів користувачів сільських бібліотек. Найчастіше, на думку бібліотекарів (37,3%), вони звертаються з тематичним запитом, рідше – бажаючи отримати конкретне видання. До­сить розповсюдженою є й така форма запиту: “Що-небудь, на ваш пог­ляд”. Це свідчить про те, читачі прислухаються до порад бібліотечних фахівців.

Перш ніж інформувати читача про літературу, бібліотекарю необхі­д­но самому володіти цією інформацією. З’ясувалося, що 50,7% опитаних одержують її з періодичних видань, 32,8% – через систему книготоргівлі. Значний обсяг інформації надходить безпосередньо від самих читачів. Також допомагає у цьому спілкування з друзями, знайомими. Невелика кількість працівників – 11,2% – назвали джерелом інформації центральну бібліотеку. І тільки 0,7% респондентів вказали на використання професійних бібліографічних джерел – рекомендаційних покажчиків літератури, рекламних списків в книжкових виданнях, а двоє з опитаних відверто зізналися, що не мають ніякої інформації про літературу.

Значний вплив на загальну атмосферу та якість обслуговування читачів має задоволеність бібліотекарів своєю роботою. Позитивну відповідь на це запитання дали лише 16,4% респондентів. Переважна ж більшість – 70,2% – задоволені лише частково, і тільки 3% категорично відповіли “ні”. Не відповіли 10,4% опитаних.

З якими ж труднощами стикається сільський бібліотекар у процесі обслуговування читачів? Перш за все, це недостатня укомплектованість фонду бібліотеки, зокрема періодичними виданнями. Якщо сформований протягом минулих років книжковий фонд ще може хоч якось задовольнити невибагливі запити сільських мешканців, основна маса яких читає “для душі”, то саме дефіцит газет та журналів позбавляє їх основного джерела отримання актуальної інформації.

Однією із суттєвих проблем залишається катастрофічно низький рівень матеріально-технічної бази, повна відсутність сучасних технічних засобів. У цій ситуації часто бракує допомоги з боку сільських рад. Деякі бібліотеки не мають читальних залів або ж їхні приміщення дуже тісні для обслуговування читачів.

Підсумовуючи всі отримані відповіді, висловлені в них наболілі проблеми, можна скласти уявлення про модель бібліотеки сьогодення, якою її бачать бібліотечні працівники села. На їхню думку, книгозбірня повинна бути інформаційним, дозвільним центром (особлива увага – дитячому контингенту), осередком національної та духовної культури, головним місцем спілкування сільських мешканців; відповідати всім вимогам сучасного життя; бути максимально доступною для всіх категорій читачів та мати умови для якісного їх обслуговування, задоволення потреб. А для цього потрібні оптимально укомплектований бібліотечний фонд, міцна матеріально-технічною база, що включає різні технічні засоби: аудіовідеотехніку, бібліотечне обладнання; застосування автоматизованих систем і комп’ютерних технологій. Важливими умовами є наявність просторого, теплого, світлого, затишного приміщення, в якому б розміщалися читальні зали, книгосховище, кімната казок. Неабияке значення мають гарне естетичне оформлення, зручні красиві меблі тощо.

Також в анкетах висловлювалися думки щодо необхідності влаштування достатньої кількості бібліотечних пунктів; організації праці без пла­нових показників; в основу роботи поставити уважне ставлення до читача.
V. Висновки

Результати дослідження засвідчили, що на сьогодні читання та відвідування бібліотеки посідає одне з провідних місць у дозвіллі сільських мешканців. У відповідях численних респондентів підкреслювалося, що бі­бліотека є єдиним безплатним, а отже – максимально доступним для найширших верств населення, у тому числі й соціально незахищених, культурним, духовним, інформаційним, дозвільним центром сучасного села, байдуже ставлення до якого з боку владних структур є неприпустимим.

В умовах неспроможності селян купувати літературу, передплачувати періодичні видання, практично повної відсутності книжкової торгівлі в умовах села бібліотека є основним джерелом розповсюдження творів друку.

Разом з тим, фінансування книгозбірень дедалі скорочується, кошти на комплектування фондів, передплату періодики фактично не виділяються. Проте навіть у даній ситуації бібліотеки ще спроможні задовольняти запити своїх читачів на базі фондів, сформованих у минулі роки. Таким чином, склалася парадоксальна ситуація: при слабкій укомплектованості фондів, відсутності коштів на передплату та придбання літератури, недоліках книговидавничої політики та книгорозповсюдження сільська бібліотека все ж таки здатна задовольняти запити всіх категорій читачів, що є нонсенсом. У зв’язку з цим гостро стоїть питання змісту самих потреб сільського населення. Незаперечним є той факт, що рівень цих потреб у змістовній, максимально інформаційній, інтелектуальній книзі помітно знизився. Та поки суспільством не буде сформовано пізнавальну потребу в цій літературі, бібліотеки не в змозі своїми засобами підняти її на якісно новий рівень.

Розгляд гіпотези стосовно обслуговування різних категорій населення показав, що практично представники всіх з них входять до читацького контингенту бібліотеки. Однак серед читачів помітно менше людей, зайнятих важкою сільськогосподарською працею. Основний читацький контингент серед працюючого населення становлять працівники освіти і культури. Виявлено, на жаль, ще один негативний момент – у молоді віком 22-30 років різко знижується інтерес до книги і, відповідно, до бібліотеки. Школа, таким чином, формує лише зовнішню потребу у пізнанні. Існуюча шкала оцінок стимулює учнів до продуктивної праці з книгою. Із закінченням навчання активність читання знижується і починає зростати вже після 30 років.

У ході дослідження підтвердилася гіпотеза про те, що сільська бібліотека на сьогодні є одним з основних центрів проведення дозвілля населення. Звернення більшості читачів в основному до т. зв. розважальної літератури – “для відпочинку”, “для душі”, інтерес до таких заходів, як “вечорниці”, “бібліотечні посиденьки” та ін., свідчать про те, що діяльність сільської бібліотеки тяжіє до реалізації релаксаційної функції, яка націлена на допомогу людям на деякий час відійти, сховатися від життєвих негараздів, забутися за допомогою книги, дружнього спілкування, набути душевного спокою.

Соціологічні дані показують, що успішна діяльність книгозбірні у багатьох випадках залежить від особистості бібліотекаря. Отже, на порядок денний постає питання підготовки грамотного, кваліфікованого фахівця, котрий поряд з високими професійними якостями мав би навички психологічного впливу, позитивного спілкування з людьми.

Сьогодні сільська бібліотека, в умовах кризового стану матеріально-технічної бази, відсутності фінансування, неуважного ставлення керівництва до її проблем, все ж таки продовжує виконувати своє соціальне призначення, і можна з повною відповідальністю стверджувати, що вона є необхідною для людей села.







Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4


База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка