«Роль інформаційно-комп’ютерних технологій в удосконаленні навички читання молодших школярів на уроках читання» Підготувала учитель початкових класів Фурман А. Р., спеціаліст вищої категорії



Сторінка1/2
Дата конвертації09.11.2017
Розмір0.64 Mb.
  1   2


«Роль інформаційно-комп’ютерних технологій в удосконаленні навички читання молодших школярів на уроках читання»

Підготувала

учитель початкових класів

Фурман А.Р.,

спеціаліст вищої категорії

2015

ІНФОРМАЦІЙНИЙ ЛИСТ
Відомості про автора досвіду:


  1. ПІБ, посада: Фурман Анна Романівна, вчитель початкових класів

Борщівського НВК «ЗНЗ І-ІІІ ступенів № 3 – гімназія

ім. Р.Андріяшика

  1. Рік народження: 1960


3. Освіта: Рівенський державний педагогічний інститут


  1. Кваліфікаційна категорія, рік її присвоєння, звання: вища, 20….,

«Старший вчитель»
5. Адреса: м. Борщів Тернопільської області

Початкова школа – це перша та чи не найголовніша сходинка на шляху формування особистості дитини. Тому роль першого вчителя надзвичайно важлива в житті юних учнів, так як саме він повинен запалити в душах маленьких школярів ту іскорку, яка згодом перетвориться в палаюче багаття пізнання і вивчення навколишнього світу,стане зірочкою, яка буде вказувати правильний напрямок на їхньому шляху. Як вчителю початкових класів заінтересувати учнів? Як зробити навчання цікавим? Як привити любов до книжки?


Читання - це віконце в світ,

найважливіший інструмент навчання,

воно має бути вільним, швидким –

лише тоді цей інструмент буде готовий до дії.

В. О. Сухомлинський

Обґрунтування актуальності досвіду, його практична значущість

Сьогодні в умовах величезних змін у соціальному, економічному та політичному житті України постала проблема радикальної перебудови у сфері освіти та виховання, мета якої – формувати конкурентно здібну, творчу особистість, яка спроможна до самовизначення, до самореалізації та самовдосконалення.



Розвиток новітніх технологій потребує набагато кращого вміння читати, ніж раніше. Це пов’язано з тим, що в останні десятиріччя стрімко зростає обсяг інформації, яку необхідно засвоїти для успішної подальшої життєдіяльності. А це, в свою чергу, потребує збільшення темпу читання, швидкості розуміння і прийняття рішення.

По закінченню школи людина продовжує здобувати знання самостійно. На перше місце уже виходить якість сформованості комунікативних вмінь, серед яких не останнє місце посідає вміння працювати з книгою, узагальнювати, систематизувати, аналізувати певну інформацію. Читання є основою освіти і самоосвіти, навичкою «уміння вчитися» протягом усього життя. Актуальність теми.

Саме використання інформаційно-комп’ютерних технологій в навчальному процесі сприяє підвищенню зацікавленості школярів і, як наслідок, якості навчального процесу. Новітні технології потребують широкого використання як при підготовці до уроку, так і при його проведенні. В такому випадку увага та інтерес школярів гарантовані. Сучасне життя неможливо уявити без інформаційних технологій, так само без них і не може обійтись якісний навчальний процес. Високих стандартів та суттєвих результатів уроку все складніше досягнути традиційними педагогічними методами та підходами до організації навчального процесу. Розуміння цього та бажання забезпечити своїх учнів максимальним набором знань з використанням сучасних методів навчання спонукають мене все активніше працювати над впровадженням інноваційних технологій в моїй роботі.

Саме тому однією із найактуальніших тем, над якою я працюю протягом чотирьох останніх років є«Роль інформаційно-комп’ютерних технологій в удосконаленні навички читання молодших школярів на уроках читання»

В необхідності використання сучасних технологій для забезпечення якісного навчального процесу не може виникати жодних сумнівів. оскільки в наш час якісне викладання навчального матеріалу не може здійснюватися без використання засобів і можливостей, які надають комп’ютерні технології та Інтернет.

Мій досвід оснований на широкому використанні інформаційно-комп’ютерних технологій в навчальному процесі початкової школи.

Основна мета – забезпечення оптимальних умов для формування і розвитку інформаційно-комп’ютерної компетентності і творчих здібностей молодших школярів.

Читання - невичерпне джерело знань духовного, емоційного, розумового розвитку людини. Тому навчання дітей читати, формування в них стійкого інтересу до цього виду діяльності було і залишається важливим завданням початкової школи.

У Державному стандарті початкової загальної освіти підкреслюється, що у процесі навчання відбувається становлення читача, що здатний до самостійної читацької, творчої діяльності, здійснюється його мовленнєвий, літературний, інтелектуальний розвиток, формуються морально-естетичні уявлення і поняття, збагачуються почуття, виховується потреба у систематичному читанні.

Даний досвід є цілком актуальним, оскільки передбачає реалізацію компетентнісного підходу до навчання учнів читанню в початковій школі, зокрема формування вмінь і навичок швидкісного та виразного читання, розуміння тексту, розвиток пізнавального інтересу, мотивації до навчання, виховання любові до книги в молодшому шкільному віці.

Вирішення цієї проблеми неможливе без майстерності, якою має володіти педагог, щоб не тільки підтримувати інтерес дитини до читання, але й розвивати його на кожному уроці. Провідна ідея мого досвіду полягає в технологізації досвіду з проблеми розвитку навички читання учнів молодшого шкільного віку на основі інноваційних технологій, методик, педагогічного досвіду вчителів-новаторів.

Свою діяльність спрямовую на створення системи сприятливо-стимулюючих умов щодо формування навички швидкого читання молодших школярів. Вона охоплює роботу на уроках читання, самоосвіту учнів та залучення батьків до навчально-виховного процесу. Об’єктом мого дослідження є процес формування навичок читання, а предметом дослідження – процес удосконалення навички швидкочитання.

Метою моєї педагогічної діяльності є формування навички швидкого читання молодших школярів як виду мовленнєвої діяльності.

Реалізація провідної ідеї мого педагогічного досвіду сприятиме вихованню потреби у систематичному читанні як засобі пізнання світу, самопізнання та загальнокультурного розвитку.

Інноваційна значущість мого педагогічного досвіду полягає у формуванні й розвитку читацької компетентності учнів через використання ефективних способів швидкості читання та впровадження інноваційних технологій. Питання, як навчити читати дітей швидко і правильно, виразно і свідомо, як зробити так, щоб сам процес читання був приємним, а не приносив розчарування, цікавило мене з перших днів моєї педагогічної діяльності.

Опрацювавши літературу з означеної проблеми, я прийшла висновку, що ідея сформованості навички читання молодших школярів завжди хвилювала науковців і педагогів.

Так, однією з найважливіших педагогічних проблем для В.О.Сухомлинського була проблема читання. Про яку б сферу діяльності школяра не йшлося (розумову чи естетичну, моральну чи трудову), В.О.Сухомлинський завжди апелював до книжки, яку вважав найвпливовішим засобом виховання гармонійної особистості дитини.



І. Т. Федоренко розробив систему вправ для вдосконалення навички читання школярів, використовуючи яку вчитель зможе навчити дітей швидко читати.

Підвищення якості навчання учнів, формування у школярів прийомів і способів самоосвіти, самостійного здобуття знань – найважливіші завдання сучасної школи. На виконання саме цих завдань націлюють педагогічних працівників нормативні документи про перебудову шкільної освіти в Україні: закон України "Про освіту", Державна Національна програма "Освіта" (Україна XXI століття), Національна програма "Діти України", Національна Доктрина розвитку освіти України в XXI столітті, Державний стандарт початкової загальної освіти.



Розкриття технологій реалізації провідної педагогічної ідеї та її складових

Формуючи навички читання, не варто надавати перевагу якійсь одній із них, необхідний тісний взаємозв’язок. Усвідомленість залежить від правильності й виразності читання; правильність – від темпу і усвідомленості; виразність – від усвідомленості, правильності, темпу. Навчити читати дитину швидко й усвідомлено дуже важливо, адже читання є основою всіх наук.

Основою роботи над удосконаленням навичок читання вважаю:

1.Напівголосне читання. (Саме воно було основним елементом навчання читання вголос у школі В.О.Сухомлинського. Учні класу читають упівголоса, але кожен - зі своєю швидкістю).

2.Не довготривалість, а частота тренувальних вправ.(Людська пам’ять краще пам’ятає те, що з’являється періодично, а не постійно перед очима. Тобто тренуватися читати краще часто, ніж читати 1-2 години без відпочинку).

3.Проведення самозамірів читання.

За технологією Б.В.Динги вчу дітей читати за допомогою таблиць, спрямованих на доведення до автоматизму певних навичок – складових техніки читання. Техніка навички відпрацьовується за таблицями доти, поки дитина не навчиться автоматично зливати голосні та приголосні звуки.

Згодом на основі цієї таблиці організовую ігри, наприклад:

1. «Склади слово з двох, трьох, чотирьох літер»( ми, рік, миша, тиша) або складів ( ро-са, ко-ле-со, за-пи-та-ли).

2.« Хто перший?» змагання для двох учнів, що одночасно почали читати рядок чи стовпчик: хто швидше закінчить.

Завдяки ігровим ситуаціям навчальний процес пожвавлюється, стає невимушеним, підвищується активність дітей, а це допомагає формувати позитивне ставлення до уроків читання.

Робота по вдосконаленню навичок читання продовжую в 2-4 класах. Важливу роль тут відіграє вдосконалення техніки мовлення: володіння мовним апаратом, мовою та мовленням. Тому на кожному уроці пропоную учням вправи дихальної гімнастики («Погаси свічку», «Здуй сніжинку з долоні», «Дмухни на кульбабку»), вправи з імітаційними рухами на розвиток артикуляційного апарату («Цокіт копит конячки», «Рись», «Непереможний»,

вправи на розвиток фонетичного сприймання («Заміни звук у словах» : мак-рак, лук-бук, сили-пила), «Назви спільний звук» (шина, машина, душ, ішов, шуба, душа, шапка – [ ш ].

Для розширення поля читання використовую в своїй роботі буквені та числові таблиці, променеві схеми, які розширюють кутовий зір. В основі таких вправ – завдання: дивитись, не зводячи очей, на певну точку, намагаючись побачити те, що поруч з точкою (букви, цифри тощо).

Формуючи навички читання, не варто надавати перевагу якійсь одній із них, необхідний тісний взаємозв’язок. Усвідомленість залежить від правильності й виразності читання; правильність – від темпу і усвідомленості; виразність – від усвідомленості, правильності, темпу. Навчити читати дитину швидко й усвідомлено дуже важливо, адже читання є основою всіх наук. Тому кожен учитель намагається створити всі умови, щоб клас читав швидко і вдумливо.

У процесі опанування техніки читання постає проблема розвитку в учнів навичок свідомого розуміння тексту. Спочатку цю роботу повністю здійснюю сама, а згодом виробляю в учнів навички контролю і самоконтролю і застосовую їх в різних ситуаціях під час ознайомлення з текстом. Цю роботу проводжу планомірно і систематично. Для формування навичок свідомого читання застосовую його різновиди: читання - слухання з послідовним аналізом, читання – передбачення, читання слідкуючи, читання – аналіз, читання – порівняння, пошукове читання.

Догадка є однією з основних умов швидкого читання. Вона активізує мислення читаючого, дозволяє значно швидше досягнути мети, інтенсифікувати мислення, зробити його більш продуктивним і творчим.

Неабиякий вплив на вдосконалення читацьких навичок мають такі види роботи, як читання в особах, інсценування творів, добір слів, що римуються, відгадування загадок у риму, доповнення рими у віршах, дописування віршів, казок.

Діяльність учнів організовую таким чином, щоб діти завжди із зацікавленістю чекали наступний урок, на якому б вони знайомилися з новими видами роботи зі швидкочитання.

Актуальними формами роботи на моїх уроках читання є драматизація, інсценізація. Це глибоке, емоційне і логічне осмислення тексту. Зазначені форми роботи можливі лише тоді, коли текст учні прочитали неодноразово, усвідомлений ідейний зміст, дана характеристика героїв, проаналізовані мовні засоби.



Основними шляхами удосконалення техніки читання вважаю:

- збільшення кута зору; (додаток 2)

- вироблення навиків антиципації (передбачення наступного слова);

- ліквідацію регресії при читанні;

- збагачення словникового запасу учнів;

- розвиток артикуляційного апарату дитини.

Таким чином, запроваджена технологія реалізації ідеї формування читацької компетентності молодших школярів, дозволила мені реалізувати завдання Ці види робіт з удосконалення техніки читання я активно впроваджую на своїх уроках (Додаток 3)

Аналіз результатів професійної діяльності

Результатом моєї професійної діяльності є високий рівень швидкості читання, який підтверджується порівняльним аналізом читання учнів. Мої учні є переможцями Всеукраїнських та Міжнародних конкурсів «Соняшник», «Патріот», «Кенгуру».

З даних, поданих у таблиці 3, можна зробити висновок, що темп читання учнів 1 класу виявився значно краще сформованим в експериментальному класі.(Додаток 4)

читання, а в першу чергу складами + словами та цілими словами.

Порівнюючи темп читання у 2 класах, можна з впевненістю стверджувати, що швидкість читання як у І так і у ІІ семестрах була значно кращою в експериментальному класі.

Учні класу не лише виконали програмні нормативи (35-45 сл/хв у І семестрі та 50-60 сл/хв у ІІ семестрі), але й показали надзвичайно хороші результати та перевиконали вище згадані нормативи.

Було також перевірено спосіб, правильність та виразність читання учнів. Із даних таблиць бачимо, що і ці показники вищі.

З даних таблиць видно, що у 2-А класі навичка швидкого читання сформована набагато краще. Це означає, що мета досвіду досягнута: процес формування навички швидкочитання у молодших школярів є набагато успішнішим, якщо він ґрунтується на системі спеціально відібраних вправ, а також за умови їх систематичного та послідовного використання на уроках читання.

В.О. Сухомлинський наголошував : ,,Навчіть у початкових класах всіх дітей читати так, щоб вони вміли читаючи думати й, думаючи, читати’’.

Для досягнення поставленої мети крім традиційних методів і прийомів роботи застосовую такі технології та методики:



  • Інтерактивні технології: робота в парах, в малих міні - групах;

  • Інтерактивні технології групового навчання : мікрофон, мозковий штурм, асоціативний кущ, незакінчені речення;

  • Технології ігрового навчання : сюжетні ігри, розігрування ролей;

  • Проектна технологія;

  • Технології критичного мислення (дискусія, займи позицію);

Нестандартні форми уроку: урок – дослідження, урок – подорож, урок – казка, урок – гра, урок – конкурс, урок - екскурсія та інші

Діти перестають думати, коли перестають читати. ( Д. Дідро)

Дітям подобаються такі вправи, вони із задоволенням їх виконують і



Вчитися легко, коли вчитись доступно та цікаво
Під час читання казок і оповідань діти дають характеристику героям, висловлюють свої переживання, вчаться відрізняти добро від зла, тобто вчу дітей мислити, як вчив В.О.Сухомлинський.

Тому я прихильник нестандартних форм проведення уроків. Мої уроки – казки, уроки – дослідження, уроки – екскурсії, уроки - мислення серед природи , уроки – мандрівки та інші дають можливість урізноманітнити процес навчання.





Використання педагогічних технологій, інноваційні форми, методи, прийоми

п/пр

Етапи уроку

Види робіт

I.

Організаційний момент.

Повідомлення цілей, задач.



Створення проблемної ситуації. Вправи ,,Мікрофон’’, ,,Мозковий штурм’’, ,,Асоціативний кущ’’.

II.

Актуалізація опорних знань, умінь.

Робота в парі, бліц – опитування, гра, діалог, метод дискусії.

III.

Мотивація навчальної діяльності.

Створення проблемної ситуації, дискусія.

IY.

Засвоєння нових знань.

Дослідницька робота, пошук розв’язання проблеми, робота в парах, групах, інсценізація.

Y.

Закріплення, повторення, узагальнення.

Творчі завдання, змагання, робота в парах, групах, індивідуальна робота, ігрові методи, тестування.

YI.

Контроль знань, умінь, навичок.

Робота в парах, ,,Аукціон знань ’’, самоконтроль, взаємоперевірка.

YII.

Підсумок уроку.

Рефлексія, ,,Асоціативний кущ’’, ,,Мікрофон’’, тест – опитування, самооцінка, рольова гра, диференціація домашнього завдання




  • Мозковий штурм.

Спонукає учнів проявляти творчість, дає можливість вільно висловлювати свої думки.

Мікрофон. На початку роботи вчитель визначає одним словом тему, над якою буде проводитися робота, а учні згадують все, що виникає в пам’яті стосовно цього слова.



  • Використовую таку інтерактивну вправу під час актуалізації опорних знань. Діти чітко висловлюють свою думку за 1 – 2 хвилини, передаючи ,,уявний мікрофон” ланцюжком по рядах. Кращі думки записую на дошці.

  • Наприклад. Справжній друг …

Уміти дружити - це означає … .

  • Можна також цю роботу провести в групах. Представник іншої групи, взявши «мікрофон», має сказати чи погоджується з відповіддю свого попередника, якщо ні, то обґрунтовує чому і пропонує інший шлях розв’язання.

Дає можливість кожному сказати щось швидко, по черзі, відповідаючи на запитання.

,,Асоціативний кущ’’

На початку роботи вчитель визначає одним словом тему, над якою буде проводитися робота, а учні згадують все, що виникає в пам’яті стосовно цього слова.



,,Коло знань”. Незакінчені речення.

Дає можливість вільніше висловлюватися щодо запропонованих тем.



Рефлексія (підсумок).

- Що стимулювало вас виявити творчість? Що заважало? Я знаю … . Я вмію… Очікування.

Що кожен з вас очікує від сьогоднішнього уроку? …

Групова дослідницька робота (спільні проекти).

Дискусія ,,за’’ і ,,проти’’. ,,Займи позицію” (перехід з однієї групи в іншу).

Комп’ютерна підтримка цього процесу дає значний педагогічний ефект.

Діапазон використання комп’ютера в навчально-виховному процесі дуже великий. Комп’ютер може бути як об’єктом вивчення, так і засобом навчання, комп’ютер є потужними засобом підвищення ефективності навчання. Ще ніколи вчителі не одержували настільки потужних результатів навчання, як із допомогою комп’ютера.

Одним із джерел мотивації є цікавість. Можливості комп’ютера тут невичерпні. І дуже важливо тут, щоб ця цікавість не стала переважаючим фактором, щоб вона не закривала навчальні цілі.

Застосування комп’ютерної техніки робить урок привабливим і по-справжньому сучасним, відбувається індивідуалізація навчання, контроль і підведення підсумків проходять об’єктивно й вчасно.

Що ж можна порадити вчителеві щодо вдалого використання нових інформаційних технологій для вирішення виховних завдань? Адже не складно загубитись серед теперішніх пропозицій, використовуючи комп’ютер (якщо він, звичайно, є у наявності) буквально у всіх формах і методах виховання.

1. Використання комп’ютера тільки за умови необхідності дасть змогу покращити виховний процес.

2. Використання продуктів мультимедіа має бути корисним, нести в собі певні завдання, а не лише бути забавкою для дитини.

3. Використання комп’ютерної техніки в тій чи іншій формі виховної роботи має носити сюжетний, а не постійний характер. Справа в тому, що якщо виховну годину провести лише за комп’ютером, то це не дасть змоги дитині осмислити проблему, а отже виховний захід пройде намарно.

4. Інтегруючи комп’ютер в роботу класу, необхідно звертати увагу на здоров’я учнів, користуватись наявними правилами роботи з комп’ютером, слідкувати за технікою безпеки.

Загалом, інтеграція комп’ютера можлива за певних обставин і умов, головна з яких, звичайно, наявність самої техніки в розпорядженні вчителя, вміле поводження із нею та розумне і збалансоване використання.

На мою думку, мультимедійні презентації – це зручний і ефективний спосіб представлення інформації за допомогою комп'ютерних програм. Їх використання є доцільним на будь-якому етапі вивчення теми та на різних етапах уроку.

Моя практична діяльність засвідчує, що використання інформаційно-комп’ютерних технологій на уроках сприяє активізації уваги, сприймання, мислення, уяви, пам'яті, творчих здібностей і пізнавальних інтересів учнів, що є пріоритетною метою уроків у початковій школі. Можливості сучасних технологій дозволяють зробити уроки насиченими, продуктивними, емоційно багатшими. Приходячи на урок, діти запитують: «Що нового буде сьогодні? Що цікавого?». А це означає, що ще до уроку в дітей сформована навчальна мотивація, розвинути і підтримати яку – одне з найважливіших завдань учителя.

Для ефективного застосування мультимедійних технологій на уроках у

початковій школі необхідно мати відповідну матеріально-технічну базу. Мій

клас оснащений повним комплексом мультимедійного обладнання: проектор,

комп’ютер, екран, мультимедійна дошка, монітор, колонки, принтер. У

класі є Інтернет, а також значна база навчального матеріалу в електронному

вигляді. Це значно полегшує мою роботу під час уроків.

Презентації – це сучасний засіб передачі знань. Вони набагато ефективніші, ніж звичайні паперові або електронні документи, оскільки в процес сприйняття та засвоєння матеріалу включається асоціативне мислення. Невичерпним джерелом ідей для створення моїх мультимедійних уроків є Інтернет.

У практичній діяльності також використовую готові ліцензійні програмні продукти на компакт-дисках.

Мультимедійні технології використовую на уроках:

• для повідомлення теми і мети уроку;

• як супровід пояснення вчителя;

• як інформаційно-навчальний посібник;

• для перевірки техніки читання

Я намагаюсь використовувати різноманітні дидактичні засоби, наочні посібники для того, щоб учень зміг краще зрозуміти прочитане, осягнути ті моменти, які хотів виділити автор твору або і сам вчитель.

Плануючи свій урок, передусім відмовляюся від уроків-копій відомих поурочних розробок, оскільки в них не знайшли вияву риси індивідуальної майстерності вчителя, особливості роботи з даним контингентом дітей.

В своїй роботі я використовую комп’ютер, починаючи з 1 класу, на різних типах уроків: засвоєння нових знань; узагальнення і систематизація знань; комбіновані уроки.

Застосування комп’ютерної техніки робить привабливими і по-справжньому сучасними уроки читання. Завдяки ІКТ відбувається індивідуалізація навчання, контроль і підведення підсумків проходять об’єктивно й вчасно.

На уроках українського читання, я використовую комп’ютерні

презентації майже на всіх етапах уроку. Під час актуалізації опорних знань

пропоную дітям прочитати «слова-блискавки», відгадати загадки,

попрацювати з ребусами, анаграмами, виконати інтерактивні вправи. Важливе місце на уроках читання посідає використання презентацій під час вивчення біографій письменників, поетів,громадських діячів. Часто використовую уривки з художніх та мультиплікаційних фільмів. При вивченні нового матеріалу користуюсь фонохрестоматією з читання для учнів початкових класів. На етапі перевірки засвоєння знань проводжу тестування. Це дає змогу значно зекономити час на уроці, швидко та ефективно виявити рівень знань учнів.

Важливим етапом уроків є фізкультхвилинки, які потрібні для зняття статичної напруги, відновлення розумової активності учнів. На уроках використовую як віршовані фізкультпаузи, так і музичні. Але найбільше моїм вихованцям подобаються фізкультхвилинки з комп’ютерними анімаційними героями.

Використання мультимедійних технологій у навчально-виховному процесі сприяє підвищенню його ефективності, всебічному і гармонійному розвитку особистості учнів, розкриттю їх талантів, суттєво впливає на зміст, форми, методи і засоби навчання. Вдало підібрані комп’ютерні програми забезпечують розвиток творчих здібностей, стимулюють пізнавальну активність, емоційну сферу та інтелектуальні почуття школярів. При цьому підвищується працездатність учнів, зацікавленість їх різними видами діяльності, поліпшується просторова уява, пам’ять, логічне мислення, розширюється світогляд.

Завдяки такій організації навчально-виховного процесу мої вихованці мають певні досягнення: - займають призові місця у всеукраїнських конкурсах:

«Колосок», «Кенгуру», «Соняшник», «Бобер».

Мій досвід роботи з молодшими школярами дозволяє зробити такі висновки:

Застосування сучасних інформаційних технологій у початковій школі сприяє більш активному і свідомому засвоєнню учнями навчального матеріалу логічного, творчого мислення, розвитку здібностей учнів.

Результативність представленого досвіду.

Лише добре знаючи свій предмет і постійно удосконалюючи свою майстерність, можна навчити інших

Використання інноваційних технологій забезпечує підвищення ефективності навчального процесу, гарантує досягнення запланованих результатів навчання.

Використовуючи сучасні інформаційно-комунікаційні технології переконалася, що вони допомагають учителю зробити урок динамічним, цільовим, насиченим, яскравим, таким, що запам’ятовується учням надовго. Комп’ютер – це новий вимір у просторі навчання. Це необхідний помічник учителя, інструмент для досягнення ним педагогічних цілей, але не панацея від усіх освітніх проблем. Комп’ютер ні в якому разі не замінить традиційної книжки та живого спілкування з учителем, впливу особистості педагога на учнів. Комп’ютер – це знаряддя, яке поліпшує роботу вчителя. Отже, найважливішою складовою навчального процесу є не комп'ютери, а вчителі, які опанували методики викладання із застосування комп'ютерних технологій

Висновки


Читання - це головне уміння людини в житті, без якого він не може повноцінно пізнати навколишній світ. І тому цьому настільки необхідному умінню дитину учить вчитель початкової школи.

Як зробити щоб це вчення не перетворилося на гіркі тортури? Що придумати, щоб урок читання став найулюбленішим? Як учити читанню, щоб діти полюбили книгу, адже книга, прочитана в дитинстві, залишається в пам'яті на все життя і впливає на подальший їх розвиток?

Всі методи хороші, якщо вони приносять добрий результат і виправдовують мету. І кожен вчитель повинен вибрати свій, враховуючи при цьому і досвід інших вчителів.

Отже, я впевнена, що формувати в учнів читацьких навичок потрібно не лише тому, щоб вони добре читали, а навчилися самостійно отримувати знання й використовувати їх у своїй практичній діяльності, що є основним завданням у вихованні гармонійної особистості з широким колом компетентностей, здатної реалізовувати себе в майбутньому.

Бібліографія

Нормативна база

1. Державний стандарт початкової загальної освіти, 2011

2. Закон України «Про освіту».

3. Національна Доктрина розвитку освіти.



Теоретична база

1. Джежелей О.В. Формування навичок читання. Х.: Ранок, 2002.

2. Зайцев В.М. Резерви удосконалення читання. Донецьк, 1993.

3. Постоловський І.З. Догадка при читанні. Одеса, 1991.

4. Савченко О.Я. Дидактика початкової школи.- К: Грамота, 2012

5. Савченко О.Я. Методика читання у початкових класах: Посіб. для вчителя. – К.: Освіта, 2007.

6. Сарапулова Є.Г. К.: Швидкочитання для першокласників. Початкова школа №2, 1993. 15 с.

7. Сіркович Б.В. Вправи та ігрові завдання для вдосконалення навички читання.//Початкове навчання та виховання. – 2008. - № 22-24.

8. Сухомлинский В.А. Разговор с молодым директором школы. 2-е изд. – М. Просвещение, 1982.-206 с.

9. Федоренко И.Т. Пути совершенствования техники чтения школьников. -Х., 1978.-34с.

10. Хорошковська О.Н.Уроки усного українського мовлення в 1 класі. -К.: Початкова школа, 2002.



Інтернет - ресурси

http://www.bestreferat.ru/referat-138096.html

http://www.br.com.ua/referats/Pedagogica/97047.htm

http://shkola.ostriv.in.ua/publication/code-4639A1AE20475/list-BD57D40B26

http://chercassy-rvo.at.ua/load/pochatkova_osvita/vprovadzhennja_interaktivnikh_tekhnologij_pri_formuvanni_navichok_shvidkochitannja/4-1-0-1

Додаток 1

Таблиця Шульте



9


2


18


13


4


22


15


10


5


7


6


24


1


14


25


16


19


23


17


11


12


8


21


20


3


Додаток 2



Вправи для розширення кута зору

Назви букви в алфавітному порядку

Д Н Ч Т Ї

Ш О И К Б

Р Х З Е Щ

А Г Є С Ф

Прочитай прислів’я

1 4 3 7 5



Ба сні то га гу

9 2 6 8 10



хлі га ба то ба

Р О

Н У

С Е

М І

К А

о

с

а







р

о

с

а







к

о

с

а

р







с

о

р

о

к

а







с

о

р

о

ч

к

а



с

и

р

р

и

с

а

р

и

с

к

а




с

к

а

р

б

и

б

а

р

к

а

с

и

Додаток 3

ВПРАВИ ДЛЯ ФОРМУВАННЯ НАВИЧОК ЧИТАННЯ МОЛОДШИХ

ШКОЛЯРІВ

Читання рядків навпаки за словами

Написане прочитується таким чином, що останнє слово виявляється першим, передостаннє другим і т.д. Ця вправа відучує дитину від звичного стереотипу читання ліворуч — праворуч, розвиває тонкість рухів очей і є підготовчою для наступних вправ.


Читання рядків навпаки по літерах

Написане прочитується справа наліво так, що кожне слово, починаючи з останнього, озвучується по літерах у зворотному порядку. Ця вправа розвиває здатність до по-літерного аналізу кожного слова (прогнозування при цьому немає), створює в мовнорушійній системі установку на незвичне, несподіване сполучення звуків і гальмує довільність регуляції рухів очей, а також створює передумови для усунення поширених помилок «дзеркального читання (коли, наприклад, слово «шар» читається як «раш» і дитина не помічає помилки; тепер же, відчувши і прямий, і зворотний порядок слів і чітко усвідомивши їхню відмінність завдяки перенесенню зворотного читан­ня з рангу випадкової операції у ранг усвідомленої цілеспрямованої дії , дитина припускатися помилок уже не буде).


Читання рядків із прикритою нижньою половиною

Чистий аркуш паперу накладають на рядок так, щоб верхні частини літер було добре видно, а нижні не видно (щоб вони знаходилися під аркушем). Після прочитання першого рядка аркуш зсувається так, щоб була прикрита нижня частина другого рядка, потім третього і т.д. Можна також розрізати стару книгу або газету на смужки, а потім у кожному рядку відрізати його нижню частину. Дитині пропонують, незважаючи на таку деформацію, все-таки спробувати прочитати текст. Починати можна з прикриття лише нижньої чверті рядка, поступово збільшуючи прикрите до половини і навіть більше. Зауважимо, що на початкових етапах тренування ця вправа виконується легше і з великим інтересом, якщо для цього використовується текст, із яким дитина вже трохи знайома, на наступних етапах варто використовувати тексти незнайомі.

Дитина під час своїх власних дій починає чітко усвідомлювати один з основних змістів читання — одержання інформації для регуляції своїх дій.
Читання рядків із прикритою верхньою половиною

Вправа аналогічна до попередньої, тільки в цьому випадку чистий аркуш накладається на текст так, щоб верхня частина рядка була прикритою, а нижня відкритою. Читати треба тільки по нижніх частинах літер. Після того як перший рядок прочитаний, чистий аркуш зсувають униз, прикриваючи верхню половину другого рядка, і т.д.

Це вправа — із секретом! Справа в тому, що будь-яка тямуща дитина швидко помітить, що коли читається верхній рядок по половинках літер, нижня відкрита цілком, і зметикує, що набагато вигідніше встигнути швидко про­читати її, поки вона відкрита, щоб потім, коли її закриють, легко видати вже готовий результат! Якщо при цьому дитина якесь слово не встигне прочитати або забуде його, тоді і тільки тоді їй доведеться відновлювати його по-по­ловинках. Багато дітей швидко переходять на таку стратегію, і це саме те, що потрібно.

Ця вправа формує сильну ігрову мотивацію, що вимагає швидкого прочитання, швидкого схоплювання відразу кількох слів (устигати прочитати будь-що, поки рядок відкритий), а у випадку невдачі задає зовнішні опори (видимі нижні частини літер), за якими можна уточнити частково побачене або виправити неправильне прочитане слово. Це вправа також украй важлива для формування словесно-логічної пам'яті, її обсягу, оскільки необхідно утримувати відразу кілька слів, її міцності, тому що утримане треба зберігати кілька секунд, і її стійкості до інтерференції — таке утримування треба по­єднувати з читанням іншого рядка. Перераховані переваги цієї вправи дають підставу думати, що вона — одна з найсильніших в описуваному комплексі і на неї варто витрачати часу більше, ніж на інші.


Пошук у тексті заданих слів

Задаються одне-три слова, які дитина повинна якнайшвидше знайти у тексті. Спочатку ці слова пред'являються візуально, потім — на слух. Бажано, щоб ці слова зустрічалися в тексті по кілька разів. Відшукавши їх, дитина може їх підкреслити або обвести.

Ця вправа формує здатність схоплювати цілісні образи слів і спиратися на них у завданні пошуку, а також розвиває словесну пам'ять і поліпшує її стійкість до інтерференції.

Особливо корисна ця вправа в тому випадку, якщо дитині послідовно пропонувати різні слова в тому самому тексті і при цьому просити проробити це в максимально швидкому темпі, фіксуючи затрачений час за допомогою секундоміра. Виконуючи такі завдання, дитина поступово переходить від простого перегляду тексту до певного поєднання перегляду з елементами осмисленого прочитання тексту і запам'ятовування деяких його слів , тому що це може знадобитися для їхнього наступного пошуку.


Читання переверненого тексту

Сторінка звичайного тексту перевертається «догори ногами» (на 180°). Завдання дитини — рухаючи очима вправо-вліво, прочитати текст. Кажуть, що дитина подорожує по переверненому світу і їй украй важливо швидко навчиться в ньому орієнтуватися. Ця вправа, по-перше, сприяє формуванню в пам'яті дитини цілісних еталонів літер, чому сприяє їхнє сприйняття в не­звичайному (переверненому) вигляді, і, по-друге, завдяки змушеному уповільненню процесу читання розвиває здатність одночасно поєднати політерний аналіз слів зі значеннєвим прогнозуванням закінчень слів, а також наступних слів. Якщо цю вправу варіювати таким чином, щоб текст повертати і на 90°, і на 270° (тобто рядки ставляться стовпчиком), то ця вправа вивиться надзвичайно корисною для вдосконалювання тонкості координації руху очей і точності переробки сприйнятої інформації в потиличному відділі кори мозку.


Встановлення пропущених літер у словах

Пред'являють надрукований текст із пропущеними літерами (кількість пропусків варіюється залежно від рівня підготовки дитини), пропуски позначаються рисками або крапками, наприклад: злякана ді_инка швидко пішла крут_ю стежкою. При цьому повинні зустрічатися пропуски двох видів:

а) такі, що можуть бути заповнені буквою або на основі наявних цілісних ета­лонів слова (наприклад, дівчинка), сформованих у минулому досвіді читання, або, якщо таких ще немає, на основі політерного аналізу слова, тобто з урахуванням попередніх і наступних літер, але в межах одного слова;

б) такі, що можуть бути заповнені на основі урахування наступних або попередніх слів, тобто із залученням контексту (наприклад, закінчення в слові крутою може бути правильно прочитане лише з урахуванням наступного слова стежкою). Заповнення пропусків першого виду розвиває здатність охоплювати швидко, одним поглядом усе слово, одночасно співвідносячи його перші й останні літери в єдиному зоровому образі. Заповнення пропусків другого виду формує вміння враховувати контекст кожного слова під час його прочитання, тобто, читаючи дане слово, звертати увагу і на сусідні слова, здійснювати операцію забігання очима вперед, що типова для добре сформованих навичок читання. Ця вправа також сприяє розвиткові словесно-логічної пам'яті завдяки необхідності врахування раніше прочитаних слів під час заповнення пропусків, а також через вимушені затримки у визначенні пропущених літер, що, створюючи додаткове на­вантаження на пам'ять, одночасно задає і засоби для її подолання через цілісне охоплення речення, повертаючись до попередніх слів.


Встановлення пропущених слів у реченні

Дається текст або окремі речення із пропущеними в них словами. Пропуски тут повинні бути двох видів: а) такі, заповнення яких можливе на основі сформованих мовних штампів; б) заповнення яких можливе лише з урахуванням більш-менш широкого значеннєвого контексту. Ця вправа розвиває здатність одночасно з технікою читання здійснювати значеннєвий аналіз тексту і постійно залучати розуміння тексту для прочитання окремих фрагментів речення, а також формує вміння висувати контекстно обумовлені гіпотези про значення окремих слів і швидко їх перевіряти на основі одномоментного схоплювання цілого речення.


Складання слів із половинок

Береться від трьох до десяти слів і кожне з них пишеться на двох маленьких картках так, щоб перша його частина (приблизно половина) була написана на одній картці, а друга — на іншій. Наприклад, слова корова, сходи можуть бути розділені так: коро — ва, схо — ди.

Завдання дитини — маючи ліворуч картки з початками слів, а праворуч — із кінцями, швидко їх скласти так. щоб вийшли осмислені слова. У більш складних варіантах цієї вправи можна картки з початками і з кінцями слів давати перемішаними, щоб дитина самостійно розібралася у всьому наборі, а також підбирати вихідні слова, схожі за написанням. Ця вправа розвиває здатність за окремим фрагментом висловлювати здогад про все слово в цілому й одразу ж обов'язково підтверджувати це виявленим відсутнім фрагментом, а також формує установку на ретельний аналіз літерного складу слів для правильного його прочитання з урахуванням того, що наявні слова, подібні за написанням, і їх неприпустимо плутати.
Складання речень з окремих слів

Речення пишуться на смужках паперу, потім смужки розрізаються так, щоб на кожному її шматку залишилося лише одне слово. Завдання дитини — переміщуючи шматки смужки з окремими словами, скласти їх так, щоб одер­жати зв'язне осмислене речення. При цьому вихідний матеріал варто підбирати так, щоб дитина звертала увагу як на форму слів, що вказує на їхній зв'язок, так і на їхній зміст.



Читання тексту через слово

Читати треба не як завжди, а через кожне друге слово (наприклад, це речення треба прочитати так: Читати ... не ... завжди, ... кожне ... слово). Це вправа, по-перше, вносить розмаїття в нудний для дитини процес читання, по-друге, створює відчуття швидкості читання, що дуже важливо для зміцнення віри в себе, по-третє, підсилює довільну увагу в процесі читання через необхідність додатково регулювати вибір слів, що читаються, і, по-четверте, сприяє розвиткові активності очей дитини завдяки постійному чергуванню швидких і повільних рухів очей.


Читання з повторним вимовлянням деяких слів

На відміну від звичайного читання, окремі речення і цілісні тексти читаються з умовою, що деякі слова дитина вимовлятиме вголос двічі. Які саме слова? На першому етапі виконання цієї вправи двічі озвучується кожне друге слово, тобто через одне. Наприклад, назва цієї вправи читається: Читання з з повторним вимовлянням вимовлянням деяких слів слів. На наступному етапі двічі озвучується кожне третє слово: Читання з повторним повторним проголошенням деяких слів слів. На заключному й основному етапах повторюються слова, підкреслені в тексті, причому підкреслюються тільки такі слова, що несуть основне значеннєве навантаження в реченні.



Вправи формують різні здібності, що є складовими частинами навичок читання, а також забезпечують об'єднання їх у складніші комплекси.

Гра «Впіймай звук»

Коли діти чують слово з буквою Л, то плескають у долоні.

У літак сідає лис,

З міста він летить у ліс.

А лисиця й лисенята

Виглядати будуть тата.


Гра «Назви точно і швидко»
Учитель називає слово, а учні швидко згадують , яку дію воно виконує.

Кухар – варить Двірник –

Учитель - Письменник –

Лікар - Продавець –


Гра «Навпаки»
Учитель називає слово – ознаку, а діти називають протилежне слово ознаку.

Високий – низький Багатий –

Широкий - Веселий –

Великий- Добрий –

Чорний - Твердий –

Гра «Добери слово»
Мета – визначити рівень мовленнєвого розвитку і збагатити словник новими словами. Пропоную дітям дібрати до слів-предметів по 2-3-4 слова – ознаки дії. Скажімо, книга – цікава, товста, старовинна, художня; ялинка – гарна, струнка, зелена; питання – складне, просте, риторичне та ін.
Чистомовки

Ди-ди-ди ду-ду-ду

Дибали діди, На річку піду.

де-де-де ди-ди-ди

Денис іде, Треба випити води.

да-да-да ду-ду-ду

Весела хода, Граю на ду-ду,

ді-ді-ді ді-ді-ді

Човен на воді, Пташка у гнізді.

Ко-ко-ко – вип’єм молоко.

Ок-ок-ок – маленький жучок.

Ки-ки-ки – смішні малюки.

Ик-ик-ик – засміявся Петрик.

Юк-юк-юк – великий дрюк.

Ку-ку-ку – витягни цю нитку.

Па-па-па – розсипана крупа.

Пе-пе-пе – кошеня сліпе.

По-по-по – річка Лімпопо.

іп-іп-іп – зеленіє кріп.

Ап-ап-ап – травку щипле цап.

Уп-уп-уп – поживний суп.

Оп-оп-оп – у річці короп.

Пу-пу-пу – по широкому степу

Пи-пи-пи – золотаві снопи.

Че-че-че,

Че-че-че –

Бабуся калачі пече.

Ча-ча-ча,

Ча-ча-ча –

Дай, бабусю, калача.

Чі-чі-чі,

Чі-чі-чі –

Їж, будь ласка, калачі.


Скоромовки

Взимку вітер вовком виє,

Всіх лякає сніговієм.

Ти не вій, не вій, Вітриську,

До весни вже зовсім близько.
Бере Віра в руки рака,

Бере рака-неборака.

Ви погляньте, подивіться -

Віра рака не боїться !


Я печу, печу, печу

Діткам всім по калачу.

Зверху маком потрушу,

В піч гарячу посаджу

продовжують цю роботу вдома.

1.Читання тексту ,,Бджілка”.

Вчитель говорить: ,,Бджілки у вулику”.Діти читають тихенько. Коли кажу:,,Бджілки вилетіли!” - читають голосно.

2.,, Дощик”

Дощик накрапає. ( Читають тихенько).

Дощик сильнішає. ( Голосніше).

Злива. ( Голосно).

Дощ затих. ( Замовкають).

3. Гра ,, Ану, наздожени” або ,,Вовк і заєць”

Беруть участь двоє учнів. Перший починає читати, а другий продовжує після того, як перший прочитає перше речення і намагається його наздогнати.

4.,,Хвиля”

Діти читають текст і за сигналом вчителя змінюють швидкість.( ,,Повільно , ,,Швидше, ,,Блискавка).

5.Гра ,,Незнайко’’

Один учень (або вчитель) читає текст, а інший плескає в долоні на помилку.

6.Гра ,, Сніжинка”

Читає той учень, на парту якого впала сніжинка.

7.Гра ,,Хвостик”

Вчитель читає речення, а учні відшукують і вставляють слово, якого не вистачає.

8. Гра ,,Плутанка”

9.,,Розвідники”. Після того, як діти прочитали текст, учитель дає завдання скільки разів у тексті зустрічається якесь слово. Учні читають текст мовчки і дають відповідь.

10.,,Засічка – кидок При слові кидок всі починають читати для фіксування часу; коли пролунає засічка – школярі зупиняються, помічаючи останнє засвоєне слово. Відводять погляд. Відпочинок 10 – 20 сек.

11.,,Буксир”. Спочатку веде учитель, беручи на буксир весь клас. Потім сильніший учень – слабших товаришів. Тривалість 2 – 3 хв. – повторювати 3 – 4 рази за урок.

12. ,,Блискавка”. Вправи спрямовані на прискорення сприйняття тексту. Школярі читають різні тексти у звичайному для себе темпі. При слові блискавка вмикається метроном найвищої швидкості. Діти квапляться дочитати. після вимикання метронома переказують опановане.

13. “Віконце”. Класовод використовує прямокутник 10Х20 см. з прорізом на рядок чи абзац. Діти читають однакові тексти на час. Далі переказують зміст або відповідають на контрольні запитання.

14. ,,Розсипані склади”. З поданих складів утворюються слова.

15. ,,Луна”. Один школяр сильніший веде, а другий, як луна, повторює читання першого.

16. ,,Диктор телебачення’’. Дитина читає текст, періодично відриваючи погляд, щоб подивитися на глядачів.

17. Гра ,,Друкарі’’. Друкують слово за таблицею.

18. Гра ,,Актори’’. Учитель дає завдання прочитати: здивовано, докірливо, з гнівом, з жалем, з радістю…
Дидактичне забезпечення уроків читання

ЛЕДАЧА ПОДУШКА

Мал_ньк_й Яри_ці тр_ба рано вст_в_ти, щоб до школи йти, а не хоч_ться, ой як не х_четь_я! Вв_ч_рі п_тає Яри_ка у д_дуся:

- Д_дусю, чому вр_нці вста_ати не хоч_ться? Навч_ть м_не, д_дусю, сп_ти так, щоб х_тілося вст_вати i й_и до шк_ли.

- Це под_шка в тебе лед_ча,- в_дповів дід_сь.

- А що ж їй зроб_ти, щоб во_а не була лед_чою?

- Зн_аю я тає_ницю,- пош_пки ска_ав дід_сь.- О_о са_е тоді, як вст_вати не хоч_ться, віз_ми под_шку, ви_еси на св_же пов_тря, до_ре ви_ий її кул_чк_ми - в_на і не б_де лед_чою.

- Сп_авді? - зра_іла Яр_нка.- Я т_к i зр_блю з_вт_а.

Ще д_же р_но, а тр_ба збир_тись до ш_оли. Не хоч_ться вста_ати Яри_ці, але тр_ба ж нар_шті под_шку про_чити, лін_щі з н_ї виб_ти.

Схоп_лась Яри_ка шв_денько, одя_лася, вз_ла под_шку, вин_сла на под_ір'я, пок_ала на ла_ку - та кул_чками її, кул_чками. Пов_рнулася до х_ти, пок_ала поду_ку на лі_ко – та й уми_атися. А дід_сь у в_са пос_іха_ться.

В.Сухомлинський


Відгадай загадку

За в_кном сн_жок,

Підн_лася в_хола,

Але б_чу я пта_ок,

Що сидять під стріхою:

Чив -ч_в -ч_в, чи_ -чи_ -чи_.

Х_о сп_ва_и їх н_вч_в?

С_рі пташ_нята ці –

То, зв_чайно, …
ПРОЧИТАЙ ТЕКСТ

Л_ж_в на с_о_і к_т. Д_в_инка п_ст_в_ла п_р_д ним дві та_і_ки - о_н_ зі с_ета_ою, др_гу - з м_л_к_м.

Кіт п_д_м_в: це ді_чи_ка пр_н_сла м_ні ча_тув_ння. Але що кр_ще: с_е_а_а чи м_л_ко? Кіт зб_р_вся п_д_м_ти, що кр_ще, але не міг д_м_ти - т_к_й він був л_д_ч_й.
ВСТАНОВИ ПРОПУЩЕНЕ СЛОВО

ОБРАЗЛИВЕ СЛОВО

Одного разу Син розсердився і згарячу сказав Матері образливе, грубе слово. Заплакала мати. Схаменувся____, жаль стало йому Матері. Ночей не спить — мучить його совість: адже він образив Матір.

Йшли роки. ___-школяр став дорослою людиною. Настав час їхати йому в далекий край. Поклонився ______ Матері низько до землі й говорить:

— Простіть мені, Мамо, за образливе слово.

— Прощаю, — сказала Мати й зітхнула.

— Забудьте, Мамо, що я сказав вам образливе слово.

Задумалась Мати, геть посмутніла. На її очах з'явились сльози. Каже вона _______:

Хочу забути, _______, а не можу. Рана від колючки загоїться й сліду не залишиться. А рана від слова заживає, проте слід глибокий зостається.


Пропущене слово – ________________
ВСТАНОВИ ПРОПУЩЕНЕ СЛОВО

ДУБ ПІД ВІКНОМ

Молодий лісник побудував у лісі велику кам'яну хату і посадив дуба під вікном.

Минали роки, виростали у __________ діти, розростався дубок, старів___________.

І ось через багато літ, коли __________ став дідусем, дуб розрісся так, що заступив вікно. Стало темно в кімнаті, а в ній жила красуня — ____________ внучка.

— Зрубай дуба, дідусю, — просить онучка, — темно в кімнаті.

— Завтра вранці почнемо...— відповів дідусь. Настав ранок. Покликав дідусь трьох синів і дев'ятьох онуків, покликав онучку-красуню й сказав:

— Будемо хату переносити в інше місце.

І пішов з лопатою копати рівчак під фундамент. За ним пішли три сини, дев'ять онуків і красуня-внучка.


Пропущене слово – ________________

ПРОЧИТАЙ ТЕКСТ

Не м_ж_а р_з_ряти лел_чих гн_зд, бр-ти зві_ти яй_я, зай_ати пт_ш_нят і с_му л_л_ку. Іна_ше л_л_к_ зни_ить х_ту, зро_ить її п_стою, на_ле вс_кі хв._р_би й на_ас_і.


ПРОЧИТАЙ ТІЛЬКИ ПІДКРЕСЛЕНІ СЛОВА

Вечоріло. Битим шляхом йшло двоє подорожніх — батько й семирічний син. Посеред шляху лежав камінь. Батько не помітив каменя, спіткнувся, забив ногу.
Додаток 4

Дослідження техніки читання і розуміння прочитаного

Перші два дослідження – оцінювання техніки читання вголос і розуміння прочитаного я вирішила об'єднати в один експеримент. Опис методики наступний.

Завдання 1. Техніка читання вголос і розуміння прочитаного.

Призначення завдання: вивчити рівень читання – спосіб читання, кількість і характер помилок, темп читання, визначити розуміння прочитаного

Організація роботи:

1.Дитина читає легкий за змістом і складу слів текст (для читання дається текст «Як я ловив раків» А.Н. Корнева, додаток 1).

Для визначення розуміння прочитаного діти відповідають на питання по тексту (наперед підготовлені на дошці), список питань в додатку 1.

Таблиця 1. Форма для аналізу результатів читання


№ п/п

Прізвище учня

Показники техніки читання

Рівень техніки читання

Рівень розуміння прочитаного

Спосіб читання

К-ть і характер помилок

Час читання

Темп читання

1

2

3

4

5

6

7

8

 

 

 

 

 

 

 

 

Спосіб читання фіксується таким чином:

Читає по буквах – букв, по словах відривисто – сл/від; по складах плавно – сл/пл, цілими словами – ц. сл.

Поєднання способів читання позначаються за допомогою знаку + наприклад, сл/пл. + ц. сл.

За помилку вважається неправильно прочитане слово або випадок, коли учень читає слово за допомогою дорослого.

Безпомилкове читання – учень припускається 1 помилки на 45-50 слів. У цій же графі наголошується характер зроблених помилок: наголос, закінчення, м'який знак - показник м'якості приголосних і т.і.

У графі «6» указується кількість слів, прочитаних за 1 хвилину: кількість слів ділиться на час їх прочитання.



Оцінка техніки читання:

4 рівень


1) Плавне читання цілими словами.

2) Читає без помилок або припускається 1 помилки на 45-50 слів.

3) Темп читання 55-70 слів в хвилину або вище.

За основні показники прийняті спосіб читання і правильність читання.

3 рівень – в нормі тільки два основні показники: спосіб читання і правильність читання.

2 рівень – в нормі тільки два показники, один з яких або спосіб читання, або правильність читання.

1 рівень – всі інші варіанти.

Оцінка рівня розуміння.

4 рівень – повне розуміння сенсу прочитаного, дитина відповіла правильно не меншого 7 питань з 10;

3 рівень – неповне розуміння, дитина відповіла не меншого 5 питань;

2 рівень – фрагментарність або незначна зміна сенсу ситуації;

1 рівень — відсутність розуміння прочитаного або грубе спотворення сенсу.


    1. Каталог: bitstream -> 123456789 -> 3940
      123456789 -> Звіт про науково-дослідну роботу регіональні особливості стану кишкової мікрофлори у дітей із соматичними захворюваннями зміни мікробіоценозу кишечника у дітей, хворих на гострий обструктивний бронхіт бронхіальну астму (проміжний)
      123456789 -> Використання науково-технічних бд у наукових дослідженнях Васильєв О. В., к т. н
      123456789 -> Розвиток банківського споживчого кредитування
      123456789 -> Реферат дипломна робота містить 128 сторінок, 17 таблиць, 21 рисунок, список використаних джерел з 108 найменувань, 6 додатків
      123456789 -> Урок з хімії у 9-му класі на тему: "Жири. Склад жирів, їх утворення. Жири в природі. Біологічна роль жирів"
      3940 -> Роль інформаційно комп’ютерних технологій в удосконаленні читацьких навичок молодших школярів на уроках читання


      Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2




База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2020
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка