Розділ І. Загальні ресурси мережі інтернет, які використовуються для навчання. Поняття інформаційних ресурсів 7



Сторінка1/7
Дата конвертації02.09.2018
Розмір3.48 Mb.
  1   2   3   4   5   6   7


Зміст

ВСТУП 3

Розділ І. ЗАГАЛЬНІ РЕСУРСИ МЕРЕЖІ ІНТЕРНЕТ, ЯКІ ВИКОРИСТОВУЮТЬСЯ ДЛЯ НАВЧАННЯ. ПОНЯТТЯ ІНФОРМАЦІЙНИХ РЕСУРСІВ 7

1.1. Необхідність застосування інформаційних ресурсів мережі Інтернет у системі освіти. 7

1.2 Сучасні інформаційні технології, що використовуються в дистанційному навчанні. 10

1.3. Аналіз ресурсів мережі Інтернет для онлайн навчання 15

Розділ ІІ. Онлайн-ресурси мережі Інтернет для вивчення інформатики у початковій школі. 21

2.1 «Prometheus» – українська платформа онлайн-освіти. 21

2.2 Реєстрація в «Prometheus». Проходження курсу «Алгоритми і проекти Scratch». 26

Висновки 33

Список використаних джерел 35

Додаток 37

Додаток 38



ВСТУП

Учитель мусить бути творцем.

А якщо його праця - лише ремесло,

тоді немає в світі тяжчого ремесла.

А.Дістервег

Сучасна освіта і особливо загальноосвітня школа, під впливом науково-технічного прогресу та інформаційного буму, вже досить таки тривалий час перебувають у стані неперервного організаційного реформування та переосмислення усталених психолого-педагогічних цінностей. Необхідність докорінної зміни освітньої парадигми на етапі переходу до постіндустріального суспільства, економіка якого базуватиметься на інформаційних технологіях, ще тільки починає усвідомлюватися освітою.

Упродовж останнього десятиріччя в суспільстві все більше проявляється невдоволення результатами системи шкільної освіти, що, у свою чергу, зумовлює потребу її реформування. Для вирішення цього питання важливо розробити стратегічні напрями розвитку загальної середньої освіти на перспективу. Головною є проблема визначення пріоритетів освіти та її реформування.

Мета сучасної школи полягає передусім у тому, щоб виховувати дитину, яка вміє самостійно та творчо працювати і жити. Цього досягти значно складніше, ніж навчити читати, писати та лічити, розв'язувати задачі, доводити теореми, запам'ятовувати сюжети творів, дати історичних подій тощо.

Ще донедавна вчені та педагоги-практики, надаючи важливого значення початковій освіті школяра на рівні початкової школи, підкреслювали, що саме початкова освіта, її зміст є фундаментом для здобуття знань в основній і старшій школі. І це, на перший погляд, саме так. Але якщо брати до уваги особливості фізичного, психологічного, розумового розвитку дитини в дошкільному віці, то ніхто не стане сперечатися, що основні знання, вміння, практичні навички до життя в навколишньому світі дитина здобуває саме у віці від народження до 6—7 років, а впродовж усього життя поповнює їх лише на 20—30 %.

Саме тому, на наш погляд, слід сконцентрувати зусилля батьків і педагогів, сім'ї та школи на розвитку дитини в молодшому шкільному віці.

І саме тому спільна робота педагогів початкової школи і дошкільного навчального закладу щодо забезпечення наступності у змісті, формах і методах роботи з дітьми від 3 до 10 років стає особливо актуальною.

Але для того, щоб забезпечити головний стратегічний напрям розвитку системи освіти, що лежить в площині розв'язання проблеми розвитку особистості дитини, на нашу думку, слід переходити до технологізації навчально-виховного процесу в початковій школі.

Питання онлайн навчання є актуальним у наш час. Після появи у середині ХХ ст. ЕОМ – пристроїв для обробки інформації уперше в історії людства з’явився такий спосіб запису й довгострокового зберігання раніше формалізованих професійних знань, за допомогою якого ці знання дістали змогу  безпосередньо без опосередкованих впливів на людину впливати на режим роботи виробничого обладнання. Масове впровадження персональних ЕОМ і особливо програм, які базуються на використанні штучного інтелекту, стало причиною нового унікального явища. Знання стали вироблятися штучним інтелектом – машиною. Знання почали саморозмножуватися, при чому із постійно зростаючою швидкістю. Це стало причиною стрибкоподібного зростання наукомістких технологій. Відбулася четверта інформаційна революція. Людство вступило на перший ступінь нового "інформаційного" суспільства. На такому етапі розвитку людства та інформатизації суспільства та освіти розвинулося дистанційне навчання, яке, поєднуючи у собі кращі риси інших форм, є найбільш перспективною, гуманістичною, інтегральною формою отримання освіти. У процесі навчання дистанційне навчання забезпечує виконання організаційної, навчальної, керуючої, контролюючої комунікативної, діагностичної, прогностичної функцій, використовуючи при цьому сучасну комп'ютерну техніку, телекомунікаційні мережі та програмне забезпечення.

У системі освіти воно відповідає принципу гуманістичності, згідно якого ніхто не повинен бути позбавлений можливості навчатися через бідність, географічну або тимчасову ізольованість, соціальну незахищеність та неможливість відвідувати освітні установи через фізичні вади або зайнятість виробничими та особистими справами. І тому говорити про дистанційне навчання зараз є актуальним і навіть потрібним, бо ця технологія є надзвичайно зручною і сучасною.

Сьогодні пропонується широкий спектр стратегій, методик, технологій, але не всі вони адаптовані до умов масової школи або можуть функціонувати лише в авторському виконанні. Немає сумнівів: вчитель повинен глибоко усвідомлювати свою систему роботи, особисто сформувати концептуальне бачення педагогічної системи, в яку буде включатись учень; ефективно переробляти інформацію, і надавати кваліфіковану допомогу.

Як же відбувається освітня революція в Україні? Про переваги та недоліки онлайн-освіти, а також про те, чи замінить онлайн традиційні способи викладання, цікаво дізнатись в публікаціях розробника української платформи онлайн-освіти Prometheus, Івана Примаченко [23]. Актуалізуючи обрану тему, наведу в приклад його висловлювання. «Масові онлайн-курси є основною для педагогіки даних. Уявлення про те, що викладати очі-в-очі, – єдиний спосіб відчути аудиторію та зрозуміти, наскільки слухачі засвоїли тему, – лише міф».

Усе вищесказане зумовило вибір теми роботи – онлайн-технології в системі роботи вчителів початкових класів при вивченні інформатики.



Об'єктом курсової роботи є навчально-виховний процес у початковій школі.

Предметом дослідження - онлайн технології в системі роботи вчителя початкових класів на уроках інформатики.

Мета дослідження теоретичне обґрунтування сутності онлайн технологій навчання та їх впровадження в навчально-виховний процес.

Об'єкт, предмет та мета дослідження обумовили такі завдання:

  1. Аналіз науково-методичної літератури по даному питанню.

  2. Наукове обґрунтування сутності онлайн технологій.

  1. Аналіз ресурсів Інтернет з онлайн-навчання.

  2. Реєстрація та проходження онлайн-курсу з 12 уроків «Алгоритми і виконавці Scratсh» на українській платформі Prometheus.

  3. Підготовка методичних матеріалів до проведення уроків в початковій школі з розділу «Алгоритми і виконавці» на основі пройденого онлайн-курсу.

В ході дослідження були використані такі методи: теоретичні, загальнонаукові, емпіричні (спостереження, порівняння), аналіз і синтез.

Курсова робота складається з вступу, двох розділів, висновків, списку використаної літератури, додатків. У першому розділі розкриті основні теоретичні відомості про використання ресурсів мережі Інтернет в освітньому процесі. У другому розділі описано структуру української платформи онлайн-освіти Prometheus та продемонстровано розробки методичних матеріалів до проведення уроків з розділу «Алгоритми і виконавці» складені на основі пройденого онлайн-курсу .



Розділ І. ЗАГАЛЬНІ РЕСУРСИ МЕРЕЖІ ІНТЕРНЕТ, ЯКІ ВИКОРИСТОВУЮТЬСЯ ДЛЯ НАВЧАННЯ. ПОНЯТТЯ ІНФОРМАЦІЙНИХ РЕСУРСІВ

1.1. Необхідність застосування інформаційних ресурсів мережі Інтернет у системі освіти.

Ще в середині позаминулого століття Костянтин Ушинський закликав співвітчизників зрозуміти очевидну для нього річ: саме облаштування освіти, а не судова, не земельна реформи є найміцнішим фундаментом суспільства. Сучасна система освіти зароджувалася, вдосконалювалася у ХХ столітті в період інтенсивного розвитку агропромислового комплексу та індустріалізації країни. Посилена увага до природничих, точних наук, продуктивної праці поєднувалася зі збільшенням кількості навчальних закладів.

У наступний період гігантськими кроками освоювалися нові природні ресурси, вибухали екологічні кризи, передові країни ставали на шлях інноваційного розвитку, в усіх сферах утверджувалися інформаційні технології. Все це поставило нові завдання перед освітою і наукою.

Сучасний глобалізований світ став велетенським обмінним пунктом інформації. У 1988 році оптико-волоконний кабель передавав одночасно три тисячі інформаційних імпульсів, 1996 році - півтора мільйона, 2000 році - вже десять мільйонів, зараз - понад сто мільйонів. Останніми роками у світі щороку видається в середньому понад вісімсот тисяч книжок різних назв, хоча у середині XV століття у світі налічувалося всього близько тридцяти тисяч книжок[18].

На початку 90-х років у користуванні людства було, щонайменше, двісті п’ятдесят мільйонів комп’ютерів, у 2017 році ця цифра зросла до мільярда, що, в поєднанні з мережею Інтернет, створює інтелектуальну павутину, яка сукупно володіє приголомшливим потенціалом.

Наприкінці ХХ століття розвинені країни світу поставили собі за мету прискорити перехід від постіндустріального до нового етапу розвитку людства - інформаційного суспільства, основними ресурсами якого є знання та інформація.

Вже тепер інформаційні та комунікаційні технології (ІКТ) становлять вагому частку світового виробництва, що веде до глобального перерозподілу як ринку праці, так і ринку освітніх послуг. Крім того, розбудова єдиного Європейського освітнього простору в рамках Болонського процесу істотно підвищує роль ІКТ в освіті, що зумовлено сучасною світовою тенденцією до створення глобальних відкритих освітніх та наукових систем, які дозволяють, з одного боку, розвивати систему нагромадження і поширення наукових знань, а з другого - надавати доступ до різноманітних інформаційних ресурсів широким верствам населення.

Одне з головних завдань освіти в умовах розвитку інформаційного суспільства - навчити учнів і студентів використовувати сучасні інформаційні та комунікаційні технології. У зв’язку з цим виникає нагальна потреба у прискоренні підготовки викладачів та фахівців у сфері ІКТ, в оснащенні закладів освіти сучасною комп’ютерною технікою, педагогічними програмними засобами, електронними підручниками тощо. Від вирішення цього завдання визначальною мірою залежатиме розвиток країни.

За даними організації "Світовий економічний форум", на сьогодні за індексом "готовності інформаційної інфраструктури" серед 104 країн світу Україна посідає 82-ге місце, поряд із Замбією і Танзанією [24].

Ось чому так важливо для нашої країни, щоб прийнята урядом реформа «Нова українська школа» [8], яка розроблена Міносвіти і науки України та схвалена громадською колегією міністерства, реалізовувалася якнайшвидше.

Важливою складовою проекту нової школи є створення інформаційних ресурсів українського науково-освітнього середовища, яке потребує розбудови інфраструктури національної науково-освітньої телекомунікаційної мережі УРАН, до якої вже сьогодні приєднано понад 80 університетів та наукових установ НАН України. Розбудова інфраструктури мережі дасть можливість приєднати до неї всі інші університети та академічні наукові установи для поглиблення інформаційного обміну та інтеграції між ними.

Основним завданням цієї мережі є високо-динамічний пошук та поширення інформації науково-освітнього характеру - організація доступу до світових електронних бібліотек, проведення відео-лекцій та відео-конференцій, забезпечення навчального процесу дистанційної освіти та надання можливостей для пілотної апробації нових телекомунікаційних технологій і підготовки кадрів для впровадження цих технологій в освіту, виробництво та бізнес.

Значним фактором виведення нашої освіти на якісно новий рівень і покращання підготовки висококваліфікованих спеціалістів є не тільки комп’ютеризація навчального процесу, а й впровадження інтернет-технологій, створення корпоративних мереж та віртуальних лабораторій, які дозволяють у реальному часі виконувати експериментальні дослідження в процесі аудиторних занять.

Реформа спрямована на інтеграцію інформаційних ресурсів освіти, науки, а також інших галузей суспільної діяльності. Її виконання дозволить протягом п’яти років оснастити комп’ютерною технікою, програмними продуктами понад 13 тис. навчальних закладів, зокрема 1,6 тис. позашкільних, 10,5 тис. загальноосвітніх, 920 професійно-технічних та 76 інститутів післядипломної освіти, створити 50 програмних засобів, 40 відео фрагментів, 10 енциклопедій навчального призначення, технологічні стандарти для вчителів та студентів [4].

Результатом реалізації реформи стане підвищення якості, доступності та конкурентоспроможності національної освіти і науки на світовому ринку праці й освітніх послуг; створення нових методів та надання нових можливостей для наукового пошуку і технологічного розвитку; підвищення ефективності наукових досліджень, створення умови для ефективного міжнародного наукового співробітництва; забезпечення доступу громадян до науково-освітніх ресурсів і створення умов для безперервного навчання протягом усього життя.





1.2 Сучасні інформаційні технології, що використовуються в дистанційному навчанні.

Основну роль у здійсненні дистанційного навчання відіграють сучасні інформаційні технології. Внаслідок стрімкого науково – технічного прогресу вони швидко змінюються. Це стосується як можливостей технологій так і їх вартості. Звичайно, у дистанційному навчанні слід використовувати найкращі зразки технологій, якщо є така можливість.

Сучасні технології дистанційного навчання можуть класифікуватись як:



  • презентаційні;

  • доставки;

  • взаємодії.

Презентаційні технології включають:

  • книги та друковані матеріали;

  • електронні тексти та публікації;

  • комп'ютерні навчальні програми;

  • мультимедіа;

  • телебачення;

  • радіо;

  • віртуальну реальність та моделювання;

  • електронні підтримуючі системи.

Технології доставки (синхронні та асинхронні) включають:

  • радіотрансляція;

  • аудіокасети;

  • телетрансляція;

  • відеокасети;

  • CD-ROM;

  • DVD (цифрові відеодиски);

  • інтранет, інтернет.

Технології взаємодії включають:

  • телеконференції;

  • електронну пошту;

  • групову мережу.

Книги та друковані матеріали. Ці засоби є центральними у системі дистанційного навчання. Вони мають безліч переваг – легкі у використанні, легко переносити і т. ін. З'явилися два нові типи: друк на вимогу та електронна книга.

Електронні тексти та публікації. Це новий механізм використання інформаційних технологій для створення друкованих матеріалів. Можна виділити два кроки створення: етап до друку (чернетки змісту, редагування змісту, макетування сторінок) та етап після друку (друк та доставка). Повний цикл виготовлення змінився та прискорився, кількість діючих осіб та посередників зменшились. Поява нового типу публікації вимагає створення нових систем, що працюють з методичними даними (інформація про інформацію).

Комп'ютерний тренінг. Комп'ютерний тренінг використовує текст та графіку, з 90-х років розробники додали звук, відео та анімацію. Велику роль відіграють нові засоби стиску аудіо та відео інформації, що спрощує обмін інформацією.

Мультимедіа. Велику роль у збільшенні можливостей мультимедіа відіграють авторські системи. Тенденцією їх розвитку зараз є рух в бік презентації матеріалів у Інтернет. Мультимедіа також розвивається як розважальна індустрія. Деякі вважають, що у майбутньому з'явиться комбінація освітніх компонент з розважальною презентацією – edutainment.

Телебачення. Використовується багатьма навчальними закладами світу як засіб інформації. Розміри телепродукції збільшуються та стають більш технологічними.

Радіо. Використовувалось на початковій стадії розвитку відкритого навчання, зараз особливо популярне у тих країнах, де телебачення та мереж мало. Нині різні локальні радіостанції збільшили свою роль у Європі, велика кількість працює сьогодні в Інтернет.

Віртуальна реальність та моделювання. Віртуальна реальність походить від моделювання, яке використовується для складних тренувальних задач для військових, пілотів, операторів електростанцій. Фундаментальна ідея моделювання – це створення реальної ситуації для навчаючого. На протязі декількох десятиріч моделювання виконується на комп'ютерах, що дозволяє відтворювати різні можливості моделей. Але проектування та використання може бути досить тривалим і потребує великих зусиль. У віртуальній реальності використовується тривимірна графіка і здебільшого у іграх. Розвиток цього напрямку у навчанні ще більш тривалий ніж у моделюванні.

Електронні світи. Основна концепція електронного світу – це зібрати усі ресурси, що потрібні для роботи (інформація, тренаж, інструменти) до інтерфейсу користувача. Це надає можливість користувачу вирішувати проблеми, що з'являються в процесі роботи в незалежній манері.

Радіотрансляція. Радіотрансляція – це синхронна доставка навчальних аудіоматеріалів, яка не завжди може бути оптимальною для деяких студентів. Новим напрямком зараз є Інтернет- радіо, яке може стати аудіобібліотекою для користувачів.

Телетрансляція. Форми синхронної телетрансляції розвиваються від "старого" телебачення до різних додаткових методів (кабельне, супутникове, мікрохвильове). З'являються нові технологічні рішення такі, як високоякісне TV (HDTV).

Через Інтернет/Інтранет (on-line) (Internet Based Training)  - сервіси Інтернет, такі як WWW, FTP, Chat, Telnet, ще більше розширюють можливості дистанційного навчання. Учні, яким доступний on-line, можуть самостійно отримувати завдання та навчальні матеріали із сервера, шукати додаткову інформацію у Інтернет, обмінюватися досвідом з іншими учнями. Головна проблема – висока вартість режиму on-line і його недоступність для багатьох. Як варіант замість Інтернет можна використовувати мережу Інтранет, якщо вона є в організації.

Найбільш підготовленими та зацікавленими у використанні системи дистанційного навчання є великі корпорації, відомства, фінансові та організаційні структури. З одного боку, вони всі, як правило, добре забезпечені комп’ютерною технікою, мають розвинуту структуру Іntranet, а з другого, - висувають високі вимоги до рівня кваліфікації спеціалістів та мають нестабільний кадровий склад.

Телеконференції. Цей термін має велике поширення і включає аудіоконференції, комп'ютерні конференції та відеокоференції. Аудіо та відеоконференції – синхронні, комп'ютерні конференції – асинхронні. Аудіоконференції використовують звичайний телефонний зв'язок і вони дуже дешеві. Відеоконференції мають місце між групами, але на протязі останніх трьох років розвиваються відеодошки, що може покращити зв'язок.

Щодо комп'ютерних конференцій, то зустрічається багато форм, де перші використовували обмін текстовими повідомленнями, а зараз можна використовувати синхронний зв'язок з передачею графіки, слайдів і зв'язувати з аудіоконференцією.



Електронна пошта. Найбільш потужна асинхронна технологія, де можна посилати листа як окремим адресатам, так і групі людей. Список розсилки можна використовувати для виконання спільної роботи при розв'язанні різних проблем.

Телекомунікаційні технології взаємодії, тобто глобальні телекомунікації (електронна пошта, телеконференції, у тому числі аудіо- та відеоконференції) дозволяють студентам самостійно формувати свій погляд на те, що діється у світі, усвідомлювати багато явищ та досліджувати їх з різних точок зору, нарешті, зрозуміти, що деякі проблеми можна вирішити тільки сумісними зусиллями. Це елементи глобального мислення. Це шлях до пізнання спільності людського буття і еволюції розвитку.



Глобальні телекомунікації, які допомагають відкрити вікно у широкий світ, організувати діалог культур. Коли створюються передумови та умови для істинної інтеграції та інформаційного простору (з використанням глобальної сітки Інтернет, технологій Microsoft,  Netscape) ця проблема набуває реальних обрисів. Cтуденти мають доступ до різноманітних інформаційних банків даних по всьому світу, можуть працювати разом над проектом, який їх цікавить, у межах телеконференції, обговорювати проблеми практично з усім світом.  Дистанційне навчання на базі комп’ютерних телекомунікацій у більшій мірі розширює ці можливості інтеграції. Людина, справді, у будь-який період свого життя здобуває можливість дистанційно отримати нову професію, підвищити свою кваліфікацію, розширити свій світогляд, причому практично у будь-якому науковому чи навчальному центрі світу.

За допомогою глобальних мереж долаються кордони. Людина входить у єдиний освітній простір. Під час сумісної роботи над проектами в курсах дистанційного навчання створюється найсильніша мотивація для самостійної пізнавальної діяльності студентів в групах та індивідуально. Така сумісна діяльність стимулює студентів на ознайомлення з різними точками зору на розглядувану проблему, на пошук додаткової інформації, на оцінку отримуваних власних результатів. Учитель стає керівником, координатором, консультантом, до якого звертаються не за посадою, а як до авторитетного джерела інформації, як до експерта. Обговорення проміжних результатів, дискусії, мозкові атаки, доповіді, реферати набувають іншої якості, оскільки вони вміщають не лише матеріал з підручників та офіційних довідників, але й точки зору партнерів із проекту з інших регіонів світу, отриманих ними даних, інтерпретацію фактів, явищ.

Глобальні телекомунікації сприяють розвитку критичного мислення, лаконічності, логіки у вираженні точок зору. Шкільні твори, написані учнями разом у мережі, оцінювалися незалежними експертами значно вище, ніж написані для вчителя, як за змістом, грамотністю, так і за композицією, стилістикою мови. Результати багатьох сумісних екологічних, природничих телекомунікаційних проектів використовуються серйозними науковими центрами, соціологічними службами у різних країнах світу.
1.3. Аналіз ресурсів мережі Інтернет для онлайн навчання

Взагалі ресурси Інтернет для освіти існують вже протягом десятків літ. До них, насамперед, належать педагогічні програмні засоби для застосування у навчальному процесі. Але на Україні розвиток їх здійснюється повільно.



Для цього створена перша загальноукраїнська мережа навчальної інформації та освітніх послуг "СВІТОСВІТ". ЇЇ застосування надає можливості навчальним закладам вирішувати завдання підвищення якості освіти на системній основі за допомогою найсучасніших технологічних рішень та програмних засобів. Але інформацію весь час потрібно поповнювати та актуалізувати. І кожен заклад освіти, який підключений до мережі Інтернет, повинен мати доступ до освітнього порталу, мати можливість користуватися розміщеними там інформаційними ресурсами безкоштовно.



Рисунок 1.1. Сайт загальноукраїнської мережі освітніх послуг «Світ Освіт»

Крім цього, з метою створення єдиного освітнього порталу та забезпечення інформаційної інтеграції з іншими освітніми порталами Міністерством освіти і науки відкрито портал "Острів знань", де на міністерському сервері будуть зосереджені в електронній формі всі підручники, посібники, програми, плани, журнали, довідники тощо. Це сприятиме ліквідуванню так званої цифрової, інформаційної нерівність. З будь-якого невеличкого села можна буде відвідати цей "острів", зібрати всю необхідну інформацію. Успішне існування цього інформаційного ресурсу залежить, у першу чергу, від його змістового наповнення. Проте своєчасна, якісна інформаційна підтримка сайту ще не здійснюється, "Острів знань" не відповідає сучасним вимогам до інформаційних ресурсів і потребам освітян, учнів, студентів, батьків.



Вже на протязі десяти років розбудовується Українська науково-освітня мережа "УРАН", головне призначення якої - забезпечення університетів інформаційними послугами на основі інтернет-технологій. Зараз до мережі "УРАН" підключено декілька десятків вузів та наукових установ України, а сама мережа приєднана до європейської науково-освітньої мережі GEANT-2. Це означає, що користувачі "УРАН"у мають вільний доступ до електронних інформаційних ресурсів не тільки України, а й усієї Європи.



Рисунок 1.2. Сайт української освітньої мережі УРАН.

Компанія "Інком" в рамках Меморандуму про взаємодію між Міносвіти та компанією "Інком" за підтримки компанії "Датагруп" та Асоціації користувачів навчально-освітньої системи "Уран" реалізувала проект "ВікіОсвіта" - www. eduwiki. uran. net. ua. Це - безкоштовний ресурс, який підтримує навчальну та дослідницьку діяльність учасників навчально-виховного процесу. Серед можливостей, що надаються на сайті, - створення навчальних інтернет-груп, участь у різних проектах у режимі реального часу, доступ до бази першоджерел тощо.

Процес розроблення та підтримки інтернет-ресурсів навчального закладу через інформаційне забезпечення навчальних дисциплін створює реальні умови для реалізації на практиці принципів педагогіки співробітництва, продуктивного навчання, дослідницьких (проектних) методів навчання.

Таких сайтів є вже багато, але питання створення електронних навчально-методичних комплексів дисциплін з гіпертекстовими зв’язками знаходиться поки ще на початковому етапі.

Майже всі інформаційні ресурси мережі Інтернет, про які йшла мова, володіють (для тих, що створюються - повинні володіти) засобами функціонування в режимі реального часу.

Але, не глядячи на такий стан освітніх інформаційних ресурсів країни, в Інтернет-мережі можна знайти корисну інформацію щодо освітньої діяльності, яка розміщується на сайтах інших країн.

Найавторитетніша та найпопулярніша світова енциклопедія - "Вікіпедія" (англ. Wikipedia) - wikipedia. org містить наукові статі, що будуть у пригоді як вчителям, так і учням з усіх навчальних предметів.

Перед користувачами Інтернету відкривається доступ до всіх провідних електронних енциклопедій світу, які на відміну від їх паперових аналогів, постійно оновлюються та редагуються і тому містять новітню інформацію.

Вікіпедія - це й середовище обговорення всіляких тем і спорів: у кожній статті енциклопедії є сторінка її обговорення. Тут кожний може приєднатися до бесіди й висловити свою точку зору із приводу представлених у статті матеріалів.

Необхідно зазначити, що інформацію легко знайти, коли відома її електронна адреса, а якщо ні, то на допомогу приходять пошукові сервери, такі як Google ("перекручене" написання англійського слова "googol"). Google - лідер пошукових машин Інтернету, займає більше 70% світового ринку пошуку інформації в Інтернеті. Google може знаходити інформацію на 101 мові. З 2003 року в Google з'явився український варіант сайту - www. google. com. ua, який може виконувати пошук за всіма сайтами в Інтернеті, або тільки за українськими [14].



Глобальний шкільний дім (Global SchoolNet Foundation, The Global Schoolhouse: http: // www. globalschoolnet. org/index. html) - шкільна міжнародна мережа, віртуальне місце зустрічі вчителів, студентів, учнів, батьків та широких верств громадськості, де можна знайти інформацію та налагодити співпрацю через здійснення різноманітних проектів та програм. Представники різних країн можуть взаємодіяти, розвивати різні напрями діяльності, розповсюджувати нові навчальні матеріали та інформаційні ресурси. На сайті мережі представлено низку цікавих міжнародних проектів, які розпочали свою діяльність в останні роки.