Розрахунок ефективності І рекламної стратегії 4 Охорона працi та навколишнього середовища 1 Загальні питання охорони праці І навколишнього середовища 2 Організація охорони праці на дп завод «Електроважмаш»



Скачати 198.11 Kb.
Сторінка1/12
Дата конвертації02.09.2018
Розмір198.11 Kb.
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   12




ЗМІСТ
Вступ

1 Теоретичні основи рекламної стратегії підприємств промислової властності

1.1 Проблеми формування ринку промислових підприємств і їх правової охорони

1.2 Теоретичні підходи до формування стратегії маркетингу

1.3 Особливості рекламної політики та планування об´ємів випуску

2 Загальна характеристика ДП завод „Електроважмаш”

2.1Структура і техніко-економічна характеристика ДП завод

„Електроважмаш”

2.2 Аналіз фінансової стійкості підприємства

2.3 Аналіз маркетингової діяльності підприємства

3 Розробка рекламної стратегії та правового захисту корисної моделі ДП завод „Електроважмаш”

3.1 Визначення патентоспроможності та розробка документів на прикладі "Прямоточного гідроагрегату"

3.2 Розробка заходів щодо рекламної стратегії "Прямоточного гідроагрегату"

3.3 Розрахунок ефективності і рекламної стратегії

4 Охорона працi та навколишнього середовища

4.1 Загальні питання охорони праці і навколишнього середовища

4.2 Організація охорони праці на ДП завод « Електроважмаш»

4.3 Промислова санітарія

4.4 Виробниче освітлення

4.5 Мікроклімат

4.6 Шум

4.7 Електромагнітне випромінювання



4.8 Міри безпеки

4.9 Пожежна безпека

4.10 Охорона навколишнього середовища

5 Цивiльна оборона

Висновки

Список джерел інформації

Додаток А Баланс підприємства

Додаток Б Оформлення документів на корисну модель



ВСТУП
Одним з основних показників цивілізованості суспільства в усі часи була і залишається увага, яка приділяється в ньому розвитку науки, культури і техніки. Від того наскільки значним є інтелектуальний потенціал суспільства і рівень його культурного розвитку, залежить успіх розв’язання посталих перед ним економічних проблем.

Технологічно провідні країни світу останніми роками в основу своєї економічної ( а в ряді випадків і політичної) стратегії на перші позиції поставили науку та її результати як основу основ базису високих технологій.

Формування соціально-ринкової моделі господарювання в Україні пов’язане з проблемами, які не лише ускладнюють створення єдиної обґрунтованої концепції стабілізації та розвитку національної економіки, а й посилюють негативний вплив на діяльність промислових підприємств, їх фінансову стійкість. Найскладнішими є такі проблеми:


  • відсутність сформованої правової та методологічної бази для проведення санації та реструктуризації підприємств;

  • недостатня забезпеченість України паливно-енергетичними ресурсами;

  • недосконалий розвиток кредитних відносин на тлі фінансової кризи.

Мало того, у ринкових умовах господарювання економічні досягнення суспільства безпосередньо залежать від діяльності підприємств. Ось чому радикальні економічні реформи слід насамперед спрямувати на підприємство, де відбуваються основні економічні процеси, вирішується комплекс проблем якості і технології виробництва, формуються певні економічні та соціальні відносини, стикаються інтереси суспільства, колективу і працівника.

З огляду на складну соціально-економічну ситуацію, необхідність у провадження комплексу цілеспрямованих заходів для стабілізації виробництва і досягнення економічного зростання на якісно новій основі передбачається здійснювати структурну перебудову не за галузевим принципом, а за пріоритетними напрямками реформування економіки. Визначено такі першочергові взаємопов’язані завдання:



  • підвищення конкурентноспроможності виробництва і розширення експортного потенціалу країни;

  • посилення соціальної орієнтації економіки, освоєння випуску нових конкурентоспроможних товарів;

  • реалізація енергозберігаючої моделі економіки;

  • оновлення виробництва на науково-технічній основі;

  • реструктуризація підприємств;

  • створення відповідних ефективних регіональних структур.

Зазначені завдання можна розв’язати лише за сприятливого розвитку зовнішнього середовища підприємств і широкого використання маркетингу виробниками товарів промислового призначення, спрямованого на розширення промислового ринку і якнайповніше задоволення попиту споживачів на промислові товари.

1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ РЕКЛАМНОЇ СТРАТЕГІЇ ПІДПРИЄМСТВ ПРОМИСЛОВОЇ ВЛАСТНОСТІ
1.1 Проблеми формування ринку промислових підприємств і їх правової охорони
1.1.1 Визначення промислового ринку та основні його характеристики

Промисловий ринок:

• це сукупність економічних відносин між виробниками і споживачами товарів виробничо-технічного призначення у сфері товарно-грошового чи бартерного обміну, які забезпечують реалізацію відповідних технологій добування та переробки сировини, виробництва матеріалів обладнання, перепродажу промислової продукції здавання її в оренду;

• це сукупність осі6, підприємств та організацій, які продають, купують чи отримують за бартером продукцію та послуги з метою їх використання у виробництві, для перепродажу або зданання в оренду.

Займаючись промисловим маркетингом, фірма дещо інакше будуе свою діяльність, ніж на споживчому ринку.

Це зумовлено низкою причин:



  • попит організацій залежить від попиту кінцевих споживачів, оскільки якщо попит на кінцевий товар знижується, одразу знижується попит і на відповідн товари промислового призначення. Крім того, попит на промислові товари характеризується низькою ціновою еластичністю, тобто зміна цін не призводить до помітних коливань попиту;

  • мотиви закупівлі споживчих товарів переважно емоційні або продиктовані модою. Придбання сировини, матеріалів, напівфабрикатів організаціями-споживачами має рацінальний характер, який визначається багатьма чинниками, зокрема спеціалізацією фірм , їх фінансовими можливостями, обсягами збуту продукції;

  • покупці промислових товарів — професіонали, які мають відповідну підготовку щодо аналізу постачання, ведення переговорів тощо. Вони спеціалізуються на закупівлі певного асортименту товарів, постійно аналізують укладені угоди. Споживачів на промисловому ринку набагато менше, ніж на споживчому, до того ж вони географічно сконцентровані;

  • вимоги щодо сервісу і розподільчої мережі промислових товарів суттєвіщі і відіграють визначальну роль при укладенні угод. Організації-споживачі можуть вимагати особливих послуг: 6ільших гарантій, співробітництва в рекламі пільгових умов кредитування, комплектное™ тощо. Вимоги до реклами на споживчому ринку вищі, ніж на промисловому;

  • канали руху товарів і збуту на промисловому ринку, як правило, одно- чи дворівневі.

Основні відмітні характеристики промислового та споживчого ринків наведено в таблицi. 1.1.
Таблиця 1.1

- Порівняльна характеристика промислового і споживчого ринку.



Показник

Ринок



промисловий

споживчий

Попит

Вторинний

Первинний

Обсяг збуту

Великий

Невеликий

Обсяг закупівель







Природа закупівель

Професіональна

Індивідуальна

Прийняття рішень

про закушвлю



Колегіально

Одноосібно

чи кількома особами



Кількість споживачів

Невелика

Велика

Розмір індивідуального споживання

Великий

Невеликий

Розміщення споживчів

Географічно сконцентроване

Розпорошене

Методи просування на ринку

Здебільшого персональний продаж

Засоби реклами

Канали розподілу

Здебільшого персональний продаж

Багатоступінчасті

1.1.2 Особливості формування попиту на промислові товари

Попит — це забезпечена грошима потреба в товарах, яка реалізується на ринку.

Потреба — це суб'єктивне відчуття недостатнього задоволення, спрямоване на його зменшення чи ліквідацію.

Спеціалісти у сфері маркетингу повинні ретельно розробляти маркетингову політику свого підприємства стосовно визначення потреби у продукції, що виготовляється, і оцінювання попиту на неї. Центральне місце у схемі взаємодій основних економічних категорій маркетингу належить потребі як вихідному і кінцевому пункту маркетингової діяльності підприємства (рис. 1.1).








Рис. 1.1- Взаємодія основних економічних категорій маркетингу


Попит на промислові товари має характерні ознаки, що відрізняє його від попиту на споживчі товари:

  • нееластичність (зміни цін на промислові товари неістотно змінюють попит на них);

  • нестійкість (пов'язана з динамічнішою зміною технічних процессів виробництва, постійним оновленням засобів виробництва);

  • парність (зумовлена тим, що здебільшого попит на один промисловий товар водночас зумовлює попит на інший, який використовують у комбінації з першим. Наприклад, придбання |транспортних засобів передбачає відповідно наймання водіїв і купівлю пального, придбання токарних верстатів — наймання токарів відповідної кваліфікації і використання електроенергії);

  • вторинність (попит на промислові товари визначається попитом на споживчі товари, тобто є похідним. Дослідження попиту на промислові товари потребують великих витрат, оскільки необхідно вивчати тенденції змін у попиті на споживчому ринку.Збільшення попиту на споживчому ринку в середньому на 10% спричинює збільшення попиту на промисловому щонайменше у 5 разів).

Кожна галузь промисловості забезпечує свої потреби за рахунок інших галузей і, у свою чергу, створює умови для задоволення потреб інших галузей. У такому розумінні кожна галузь, підприємство є водночас постачальником, і споживачем промислової продукції.

Потребу у продукції конкретної галузі визначати важко через незадовільний рівень розробки відповідної методологічної бази.

На формування потреб у засобах виробництва впливає багато факторів. Так, на перспективну потребу в окремих виробах для служби сервісу значною мірою впливає зміна продуктивності устаткування, на якому такі вироби встановлені. У свою чергу, продуктивність устаткування визначається соціальними, організаційними і технічними умовами, які діють на кожному робочому місці і постійно змінюються. Урахувати всі першопричини при формуванні потреби неможливо. Проте знаючи фактори зміни інтенсивного та екстенсивного використання устаткування, можна оцінити перспективну потребу в ньому. Така оцінка завжди містить фактор невизначенності, який відображає обмеженість знання потреби і вимірюється за допомогою ймовірнисних характеристик.

Поточна потреба у виробах для фірмового обслуговування техники визначаеться обсягом, що необхідний для досягнення запланованого рівня розвитку системи, та експлуатації в об'ективно існуючих господарських умовах.

Розглядаючи потреби в засобах виробництва та їх роль у ринкових відносинах, необхідно розрізняти абсолютні, дійсні та фактично задоволені потреби [1], а також ураховувати фактори, під впливом яких одна форма потреби переходить в іншу.

До абсолютних належать усі наявні суспільні потреби, які об'єктивно можливі при існуючому рівні життя суспільства, але лише теоретично. 3 абсолютних потреб формується система дійсних економічних потреб, яка виражається в сукупності створених і освоєних виробництвом певних споживчих вартостей та відповідного сукупного робочого часу, необхідного для їх виробництва. Дійсні потреби в засобах праці формуються на основі абсолютних. На відміну від абсолютних дійсні потреби поділяються на дві групи:



перспективні (середньо- та довгострокові), що мають випереджальний характер, тобто охоплюють цілі, засобів досягнення яких ще не існує (при плануванні ці потреби називають інтервалом прогнозування);

поточні, що виражаються у вигляді ринкового попиту, на який впливають рівень виробництва в галузях-виробниках та споживачах товару, цілі суспільства в певний період, а також діючий механізм виробництва та розподілу продукції.

Система фактично задоволених потреб характеризує перетворення можливості задоволення потреб у фактичне їх задоволення. Ця система формується в межах системи дійсних потреб, яка, у свою чергу, визначається як абсолютна потреба.



Фактори, що впливають на кожну з розглянутих потреб, зображено на рисунку.1.2.

Рис.1.2-Фактори, що впливають на різноманітні потреби


1.1.3 Структура промислового ринку

Будь-який товарний ринок є елементом внутрішнього ринку країни . За характером споживання придбаних товарів ринок поділяється на промисловий і споживчий. За призначенням об’єктів ринкових відносин у сучасному розвиненому товарному товарному господарстві налічується понад 20 видів ринків, зокрема, засобів виробництва, технологій і науково-технічних досягнень, інформації; споживчих товарів; землі; капіталів, валюти і цінних паперів; робочої сили та ін. Усі вони мають певну специфіку, особливості реалізації товарів, проте органічно взаємопов’язані.

Промисловий ринок охоплює систему ринків. Основними з них є такі:


  • засобів виробництва;

  • технологій;

  • науково-технічної продукції;

  • інтелектуальної власності;

  • інформаційного продукту;

  • промислових послуг;

  • патентів та ліцензій.

Ринок засобів виробництва – це сукупність економічних відносин між виробниками і споживачами ТВП у сфері обігу.

Основними організаційними формами ринку засобів виробництва є товарні біржі, торговельно-посередницьки фірми, комерційні центри, лізингові компанії, аукціони, ярмарки, страхові фонди.

На товарній біржі відбувається постійна, організована за певними правилами широкомасштабна оптова торгівля за зразками, стандартами і пробами. З цією метою визначаються середні норми якості товарів. Потреба у товарних біржах зумовилась розширенням торгівлі окремих товарів, насамперед сировини і сільськогосподарської продукції.

Реалізація товарів на біржі має певні особливості:



  • відсутні наявні товари і гроші;

  • угоди укладаються на однорідні масові товари (бавовну, цукор, зерно, метал, нафту та ін.).

За зразками групуються партії товарів з однорідними, рівноцінними властивостями. Угоди укладаються, як правило, на певний строк: продавець зобов’язується поставити покупцеві товар у певний строк за узгодженою ціною. На товарній біржі найпоширеніший шестимісячний строк. Наприклад, бавовну купують, як правило, у липні, а поставляють у грудні того самого року.

У класичному розумінні товарна біржа – це об’єднання торговців чи біржових посередників, які спільно сплачують витрати з організації торгів, встановлюють правила торгівлі, визначають санкції за їх порушення.

Розширення масштабів промислового ринку і його значення відбиває реальні зміни в економіці, пов’язані зі збільшенням обсягів промислових послуг і розвитком таких видів економічних відносин, як інформаційний ринок, консалтинг, ринок цінних паперів, торгівля, ринок патентів та ноу-хау поряд із розвитком традиційного ринку суто промислового виробництва.
1.1.4 Учасники промислового ринку та їх взаємодія

На промисловому ринку продаж і закупівля товарів виробничого призначення здійснюється здебільшого між підприємствами та організаціями, зокрема промисловими, торговельними, транспортними, будівельними, а також бюджетними установами, банками, страховими та інвестиційними компаніями, громадськими та не комерційними організаціями.

До основної групи учасників промислового ринку ( ринку організацій ) належать підприємства, які купують для власних потреб, перепродують чи здають в оренду ТВП, і без розвитку цих підприємств неможливе ефективне функціонування ринкової економіки, вони зображенi на рисунку 1.3.

Розвиток ринкових відносин передбачає вільну торгівлю, як засобами виробництва, так і науково-технічними розробками, у тому числі й науково-технічними ідеями. Досвід промислово розвинених країн свідчить, що одним із важливіших чинників структурної перебудови в умовах кризи і переходу до стабілізації виробництва є створення і правове регулювання ринку інновацій, на якому права на об’єкти промислової власності є твори. Концепція розвитку національної системи охорони прав на об’єкти промислової власності передбачає вдосконалення законодавчо-нормативної бази у сфері надання та захисту прав на винаходи і корисні моделі. Розвиток патентної системи сприяє поширенню результатів інтелектуальної діяльності у формі товарів, у тому числі через торгівлю патентами та ліцензіями.




Підприємства

Бюджетні установи

Некомерційні

організації



Органи законодавчої і виконавчої влади

на державному

бюджеті

Органи регіонального і місцевого самоврядування на державному бюджеті


промислові

оптової торгівлі

роздрібної торгівлі

транспортні

зв’язку

Школи

Лікарні

Спортивні заклади

Молодіжні організації




Учасники промислового ринку (ринку організацій)




Інші органи на державному бюджеті

Рис.1.3-Учасники промислового ринку
В Україні наявний значний потенціал у сфері нових технологій, нових конструкторсько-проектних розробок зі світовим рівнем якості. Це стосується передусім авіа - і ракетобудування, біотехнологій та медицини, створення нових матеріалів і їх обробки.

Другу групу учасників промислового ринку становлять державні установи, які закуповують чи орендують товари, необхідні для виконання основних функцій управління.

Третьою групою учасників промислового ринку є некомерційнї організації ( школи, лікарні, вязниці, спортивні заклади, молодіжні організації тощо ).

Наведемо основні поняття, що стосуються промислового маркетингу.

Патент:


  • це документ про надання винахідникові виключного права розпоряджатися своїм винаходом;

  • це монопольне виключне право на використання винаходу, який вважається інтелектуальною власністю

Інтелектуальна власність  це не материальні цінності, а результат творчої діяльності людини. Інтелектуальну діяльність поділяють на промислову власність (винаходи) і твори науки та мистецтва, що охороняються авторським правом.

Промислова власність  це результат людської інтелектуальної діяльності, до якої належать винаходи, нові технології, промислові зразки, нові художньо-конструктивні рішення.

Ліцензія – це дозвіл на впровадження і використання іншою особою чи організацією винаходу, технології, технічних знань та промислового досвіду, секретів виробництва, торговельної марки, необхідних для виробництва комерційної чи іншої інформації протягом певного часу за обумовлену винагороду. Правовою формою видачі ліцензії на використання обєктів промислової власності є ліцензійний договір.

Сукупність правових норм, регулюючих відносини, пов'язані із створенням і використовуванням об'єктів права промислової власності, відносяться до сфери дії патентного права.

Патент юридично закріплює за його власником право на переваги, що надають можливість не тільки покрити витрати, необхідні для створення і освоєння нової техніки, але і одержати прибуток від використовування нового технічного засобу. Сам характер патентної монополії стимулює науково-дослідні роботи, пошук нових рішень, що дозволяють обійти «чужий» патент, створення нових способів рішення задачі, виявлення нових галузей вживання вже відомих способів і т.п. Наявність патенту дає можливість продавати вироби на зовнішньому ринку за вищими цінами, не побоюючись конкуренції товарів капіталістичних монополій. Патентування винаходів виключає можливість копіювання і безкоштовного використовування науково-технічних досягнень.

Патент гарантує свободу виробництва і захищає капіталовкладення, будучи при цьому ефективним юридичним інструментом, що використовується підприємцями в конкурентній боротьбі для завоювання домінуючого положення на ринках. Вживання технічних новин дозволяє понизити собівартість продукції, поліпшити її якість і, таким рбразом, одержати додатковий прибуток в порівнянні з тією, яку одержать конкуренти, не володіючі правами на такі досягнення. От чому підприємцю так важливо одержати монопольне право, що надається патентом, на ісполь зованіє новини. Вказана перевага існує до тих пір, поки винахід невідомий конкурентам.

Право завжди повинне бути формалізованим, тобто вираженим в певній формі. Тому з формально-юридичної точки зору джерела права — це офіційно визнані форми, в яких здійснюється встановлення, зміна або відміна правових норм. Іншими словами, джерела права — це способи юридичного виразу права.

Джерелами права є:

–закони, тобто нормативно-правові акти, що приймаються органами законодавчої влади;

— підзаконні нормативні акти, видавані органами виконавчої влади у виконання і розвиток діючих законів;

— правові звичаї і судові прецеденти, а також міжнародні угоди. В Україні основною формою встановлення правових норм є нормативно-правові акти, що повною мірою відноситься і до питань регулювання правовідносин в області охорони промислової власності.
1.2 Існуючі засоби до формування стратегії маркетингу


Каталог: data -> file doc
data -> Українська архітектура
data -> Тема. Метод архітектурної біоніки. Біотектонічне моделювання Мета
data -> Реферат на тему: Залізодефіцитна анемія (малокрів'я)
data -> Кафедра медичної біології, мікробіології, вірусології та імунології
data -> І тип анафілактичні реакції
data -> Положення про денний стаціонар» Додаток 4 до наказу моз україни від 23 лютого 2001 р. N 72 «Примірне положення про денний стаціонар»
data -> Рахіт І рахітоподібні захворювання у дітей
file doc -> Юлія павленко міні-реферат
file doc -> Рішення щодо створення навчальних програм);  Рада саамських шкіл
file doc -> Формування України як правової держави на базі позитивного досвіду Королівства Норвегії

Скачати 198.11 Kb.

Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   12




База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2020
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка