Розуміння й переживання музики, без глибокої духовної потреби слухати музику й діставати насолоду від неї ” В. Сухомлинський



Скачати 25.28 Kb.
Дата конвертації20.11.2018
Розмір25.28 Kb.
#65245
Пізнання світу почуттів неможливе без

розуміння й переживання музики, без глибокої

духовної потреби слухати музику й діставати насолоду від неї ”

В. Сухомлинський.

Головною метою виховання учнів спеціальних шкіл є формування і розвиток дітей до більш високого ступеню розумового й морального розвитку, формування життєвих компетентностей, позитивної мотивації.

Музикотерапія – являє собою метод, який використовує музику в якості засобу корекції. Музикотерапія передбачає, як цілісне, так і ізольоване використання музики в якості основного і провідного фактора впливу. Також музикотерапію варто використовувати, як допоміжний засіб для колекційного впливу і підвищення ефективності інших прийомів, в корекції емоційних порушень для дітей з психофізичним недорозвитком. Також використання музикотерапії ефективно впливає під час проведення роботи при корекції рухових і мовленнєвих недоліків, психосоматичних захворюваннях, порушеннях поведінки.

Спеціальні фізіологічні дослідження виявили вплив музики на різні системи дитини з інтелектуальними порушеннями. Такими дослідженнями займалися: У. Грюс, З.Мюллер, В.Бестерєв.

Корекційний вплив музикотерапії в роботі з дітьми з обмеженими можливостями полягає в тому, що вона:


  • забезпечує гармонізацію стану дитини;

  • допомагає зміцнити довіру, порозуміння між учасниками навчально – виховного процесу;

  • прискорює прогрес терапії, оскільки внутрішні переживання легше висловити за допомогою музики, ніж при розмові;

  • розвиває відчуття;

  • є матеріалом, що підсилює усвідомлення.

Фізіологічна дія музики на людський організм заснована на тому, що нервова система і мускулатура здатні засвоювати ритм. Музика стимулює фізіологічні процеси, що відбуваються ритмічно як у руховій, так і у вегетативній сфері. Встановлено позитивну дію музичних подразників на пульс і дихання залежно від висоти, сили і тембру звуку. Частота дихальних рухів і серцебиття змінюється залежно від темпу й тональності музичного твору, тому є доцільним використовувати музикотерапію для регулювання психічного стану, стимулювання навчальної діяльності та розвитку творчих здібностей особливих дітей.

І музика В.Моцарта – це найкращий терапевтичний засіб. Поєднання звуків у сонатах великого композитора позитивно впливає на клітини головного мозку. До речі, дослідники говорять , що 10 хвилин прослуховування цієї музики підвищує всі показники роботи мозку.

Музикотерапія будується на підборі необхідних мелодій і звуків. Це сприяє загальному оздоровленню, поліпшенню фізичного стану, підняттю настрою, підвищенні працездатності.

Фахівці розрізняють активну, пасивну й інтегративну форми музикотерапії. Активні методи музичної терапії засновані на активній робот з музичним матеріалом: інструментальна гра, хоровий спів. Мета таких занять – позитивний психічний і соматичний вплив на дихання, серцеву діяльність, травлення. Груповий спів передбачає анонімність співака, але орієнтує на групу, дає можливість приєднатися до неї, встановити соціальний контакт, викликає почуття безпечної самореалізації. В роботі вихователя це підготовка до загальношкільних свят, урочистих заходів, уроків музичного виховання.

До пасивної форми музичної терапії належать:

рецептивна музикотерапія, відрізняється тим, що дитина в процесі музикотерапевтичного сеансу не бере в ньому активної участі, займаючи позицію простого слухача. Пропоную дітям прослухати різні музичні композиції, або вслухатися в різні звучання (звуки природи). Це допомагає зняти внутрішній конфлікт, та активному сприйняттю власної особистості. Гіперактивним , збудженим дітям варто слухати спокійну, тиху музику. Зазвичай допомагає класика: І. Бах „ Кантата 2”, Л. Бетховен „ Місячна соната ” і „ Симфонія ля - мінор ”, Моцарт „Концерт № 23”, Альбинони. „Концерт ми бемоль мажор”, Шуберт „Серенада ре минор №4”; для гальмування агресивності використовую , наприклад, симфонії Йозефа Гайдна. Зменшити відчуття тривоги й невпевненості допоможе музика Ф. Шопена, вальси І. Штрауса, П.Чайковського, М. Глінки.

Інтегративна музикотерапія поряд з музикою задіює можливості інших видів мистецтва: малювання під музику, створення оповідань після прослуховування музики, гурткова робота з музичним оформленням. Для розвитку образних уявлень і творчих здібностей прослуховують „Пори року ” П.Чайковського; „ Лебідь ” Сен-Санса; „ Пісня Сольвейг ” з оркестрової сюїти „Пер Гюнт ”; „ Ранок ” Гріга; „ Пісня індійського гостя ” з опери „Садко ” М. Римського –Корсакова, Вагнер „ Лоэнгрин ”, Вивальди „ Времена года” №4 „Зима”, Моцарт „Концерт № 5”

Можна виділити такі форми групових вправ, як: а) музично – рухові ігри та вправи. Мета таких занять - стимуляція та концентрація уваги, координація моторної і тактильної корекції. Великого корекційного впливу набуває музикотерапія в поєднанні з рухливими іграми. Правильний підбір музикальної програми – ключовий фактор. Кожний рух у грі має своєрідний характер , тому важливо знайти для нього відповідний музичний супровід. Наприклад: біг, стрибки потребують легкої, бадьорої музики; плавні рухи руками, повільна ходьба – наспівної, спокійної. б)Психічна і соматична релаксація за допомогою музики. Під час фізкультхвилинки, діти прослуховують фрагменти записів співу пташок, тварин, звуків природи. І.Шопена „ Прелюдія № 15”; В.Моцарта „ Симфонія №43 до мажор”; Вівальді ( Largo); І. Бах „ Брандебурзький концерт №6 сі бемоль”…

Психологічний вплив здійснюється через яскраву образну уяву формул самонавіювання , спрямованих на розслаблення мʼзів тіла, яке досягається повторенням пошепки наступних формул:

-Я абсолютно спокійний…

- Дихаю рівно, спокійно…

- Мої мʼязи розслаблені, тіло відпочиває…

- Голова ясна , легка…

- Мене ніщо не турбує….

- Я абсолютно спокійний…

Серцево –судинна система помітно реагує на музику. В цьому випадку уповільнюється пульс, знижується артеріальний тиск, розширюються кровоносні судини, і звичайно музика створює хороший настрій..

Під звучання концертів Баха і Генделя при виконанні домашніх завдань (на самопідготовці) , мається на увазі використання фонового ( приглушеного) звучання музичного матеріалу. Спочатку музика привертає увагу і начебто відволікає від занять, але наполегливість педагога спонукає дитину читати навчальний матеріал ,зосереджуючись на змісті тексту. Для стимуляції мовної активності використовую „Турецький марш ”, Симфонія „№3 ре мажор”, Симфонія„ №36 до мажор Моцарта”; „ Італійське капричіо ” П.Чайковського; „ Революційний етюд ” до дієз Шопена; увертюра до опери „ Руслан і Людмила ” М.Глинки… До активуючих музичних творів належать В.Моцарт І-ІІч. з фортепіанних сонат і концертів “ Рондо ”з “ Маленької нічної серенади ”; Л.Боккеріні “ Менует ”; вальси з балетів “ На трійці ” П.Чайковського; вальси Шопена “ Забутий ”, „Вальс дощу ”; музика Й. Штрауса та Гайдна “ Серенада №5”, “Симфонія№49”, Чайковский „соч 37 бис №10”, Моцарт „Мален. ночная серенада”, Бах„ Соната № 5 до мажор”, Бах„ Аве Мария”

Вчені дійшли висновку, що скрипічна музика за максимального збільшення гучності високих частот і при мінімальній силі низьких частот (від 2 до 8 Гц) діє як “ звуковий вітамін С “. Цей ефект дає імпульс мисленнєвій діяльності, підвищуючи зосередженість і увагу під час сприймання інформації. І тому найкращий ефект досягається, коли музика сприймається правим вухом від джерела звуку.



Музика і спів поліпшують фізичний і психічний стан, апетит, мають знеболювальний та антистресовий ефекти. Таким чином, музична терапія в системі корекційної роботи спеціальної школи використовується як засіб реабілітації та адаптації учнів.



Скачати 25.28 Kb.

Поділіться з Вашими друзьями:




База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2022
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка